<?xml version="1.0" encoding="windows-1251"?>
<rss version="2.0">
<channel>
<image>
<url>https://blogs.pravda.com.ua/images/logo_ukr.gif</url>
<title>Українська правда - Блоги</title>
<link>https://blogs.pravda.com.ua</link>
</image>
<title>Українська правда - Блоги</title>
<link>https://blogs.pravda.com.ua</link>
<description/>

<item>
<title>Ігор Луценко: Удар, який мали завдати ми, а не РФ </title>
<link>https://blogs.pravda.com.ua/authors/lutsenko/633d3294dd7a7/</link>
<author>ukrpravda@gmail.com (Ігор Луценко)</author>
<description></description>
<pubDate>Wed, 05 Oct 2022 10:30:28 +0300</pubDate>
<fulltext>Вночі ворог завдав удару дронами-камікадзе по пункту постійної дислокації моєї бригади. Я там був лише раз у житті, але, принаймні, знаю, як виглядають ці древні будівлі.

Я відчуваю з цього приводу лють. Але лють особливого роду. Вона стосується не тільки ворога.

***

Ці іранські дрони пролетіли сотні кілометрів і уразили об'єкт у нашому глибокому тилу.

Саме наявність ракет, котрі здатні уражати наш глибокий тил, було і є однією з суттєвих переваг РФ у війні з нами.

А тепер виявляється, що примітивні дрони з двигунами внутрішнього згоряння можуть робити практично ту ж саму роботу, що і ці розхвалені крилаті ракети.

І (виявляється!) ніхто нам, Україні, не заважав створити такі ж дрони у тисячних кількостях і бити за сотні і тисячі кілометрів у російській тил.

Уявіть, скільки ешелонів з бронетехнікою, скільки таборів і казарм з особовим складом ми могли б знищити на дальніх підходах, щоб влни не прийшли сюди?

Скільки жертв серед нашого війська і серед мирного населення ми могли б уникнути, якби ліквідували в перший же день війни максимум російських військ?

А вони тоді нічим не відрізнялися від цілі, по якій сьогодні вдарили у Бідій Церкві росіяни.

Чому Іран, країна під жорсткими санкціями зовні і з релігійною диктатурою всередині, зміг створити таку зброю, а ми, одна з найбільш ІТ-шних країн світу, відкрита Заходу – не змогла?

***

Я двічі зустрічався з попереднім президентом, казав і конкретні, і абстрактні речі щодо необхідності розвитку галузі безпілотників у армії.

Я зустрічався з розробниками і пропонував створити ударний безпілотник, щоб уражати військові цілі у Криму. Я хотів демонстративно це зробити, взявши політичну відповідальність на себе – щоб показати, що це грізна зброя, здатна радикально зменшити наш дисбаланс сил з агресором, збити його пиху.

Природньо, що на мене дивилися, як на божевільного.

Ні, вітчизняні розробники не бачили тут нічого складного.

Просто це нікому не було потрібно, а для самих розробників це був ризик великих неприємностей від влади.

Власне, і зараз фактично в Україні розробки приватними компаніями ударних бпла заборонено. У країні, котра стоїть на межі свого існування, і державна оборонка котрої на 95% складається з імпотенції та корупції, звичайним громадянам заборонено розробляти зброю.

Цілі відділи у спецслужбах і органах правопорядку отримують зарплати з наших коштів – за те, що вони слідкують, щоб ніхто з пересічних українців не міг займатися розробкою зброї для захисту країни.

Звісно, зброю все ж розробляють – але напівлегально, але лише ті, хто має блат у гурі-сбу-ссо...

І панує над усім цим дивна атмосфера. Недостатньо кооперації, а багато ревнощів. Мало відкритості до своїх же побратимів, багато комерційного і-або вузького корпоративного інтересу.

Я трачу свій майже неіснуючий вільний час на розробки і на те, щоб максимально ділитися досвідом з іншими. На жаль, так роблять далеко не всі, і чим ближче до офіційних статусів розробник, тим менше він співпрацює з іншими.

Між тим наші, українські дрони – кращі, сучасніші за іранські.

Лють, лють відчуваю я до росіян, аое не тільки до них.

Залишається лише зціпити зуби, жебрати у читачів копійки, у командирів – вільні години. Довбати скелю, без сподівання на швидкий результат і на вдячність.</fulltext>
<enclosure url="https://blogimg.pravda.com/images/doc/2/1/2171d27-lutsenko112.jpg" type="image/jpeg" length="5611"/>
<guid>https://blogs.pravda.com.ua/authors/lutsenko/633d3294dd7a7/</guid>
</item>

<item>
<title>Ігор Луценко: Чи стане Україна криптомайнінговим тигром? </title>
<link>https://blogs.pravda.com.ua/authors/lutsenko/61e0455d1f82e/</link>
<author>ukrpravda@gmail.com (Ігор Луценко)</author>
<description></description>
<pubDate>Thu, 13 Jan 2022 16:29:33 +0200</pubDate>
<fulltext>

Іван Полтавець, керуючий партнер Fipra Ukraine

Ігор Луценко, нардеп 8 скликання

Заворушення у Казахстані дають Україні унікальний шанс залучити іноземні інвестиції. Відключення інтернету та непередбачувана безпекова ситуація штовхають бізнесменів до переїзду. При цьому Казахстан – друга після США країна за обсягами майнінгу криптовалюти у світі.

Загалом галузь майнингу цієї країни може заробляти приблизно 2.5 млрд доларів США за рік, при збереженні поточної цінової кон'юнктури. При цьому позитивний економічний ефект для держави, до сумних подій, оцінювався експертами у 1.5 млрд долл США за наступні 5 років. І нині Україна може стати альтернативним місцем, де ці гроші зароблятимуться.

Наша держава має порівняно дешеву електроенергію – головну "сировину" для майнерів. І, більше того, Україна має атомну енергію, що не викидає парникових газів. Наша країна може запропонувати світові екологічно чисті криптоактиви.

За різними оцінками, майже третина майнерів у світі потенційно знаходяться у пошуку нових локацій і готові розглядати варіанти переїзду. Чому б Україні не стати їхньою базою? Це і нові робочі місця, і податкові надходження, і залучення до інноваційної глобальної інфраструктури.

Залучення криптомайнінгу до України може допомогти вирішити і проблеми енергосектору, розблокувавши його повний потенціал. В Україні протягом десятиліть існує потенційний надлишок електроенергії, яку можуть генерувати атомні станції.

Станції дають постійний обсяг, але вночі споживається менше енергії, ніж удень. Для балансування цієї різниці використовуються, зокрема, гідроелектростанції. Але для цього ж можно використати і майнінгові ферми, які споживатимуть надлишки енергії вночі.

Пропозиція України майнінговим компаніям може бути досить простою. В обмін на доступ до відносно дешевої електрики з атомних енергоблоків майнери зобов'язуються виконувати функції балансуючих потужностей.

Така схема може знизити середню вартість електроенергії в Україні. Адже у пікові години традиційно включають найбільш дорогі за собівартістю генеруючі блоки. Вночі, коли споживання падає, майнери працюватимуть у звичайному режимі, беручи на себе надлишок електроенергії. А вдень, в залежності від потреби, на кілька годин відключатимуть усі чи частину своїх потужностей, щоб забезпечити електрикою піки споживання.

Але навіть і без використання майнингу для балансування енергосистеми на ньому може заробляти "Енергоатом", маючи гарантованого покупця з рівним графіком споживання – адже це обладнання відрізняється рівномірним споживанням протягом доби.

Ну а що стосується зменшення залежності від імпорту електроенергії, то тут взагалі ефект буде безцінний.

Що може стати сигналом для того, щоб, розглядаючи глобус, представники майнінгових компаній знайшли на ньому Україну?

Українська держава має продемонструвати розуміння і лояльність до передових інформаційних та фінансових технологій, внести корективи до роботи ринку електроенергії, гарантувати стале податкове середовище.

Приміром, одним із маркерів може стати здатність України ухвалити законодавство щодо віртуальних активів. На жаль, тут ми маємо поки що негативний приклад.

Заветований президентом законопроект про віртуальні активи на сьогодні так і не став законом. Навіть якщо абстрагуватися від неповноти і недостатності тих змін, котрі мав принести цей законопроект, сам факт "зависання" цього законодавства свідчить, що українська влада ще не знайшла своє місце у нинішній системі нової економіки.

Сектор криптоактивів є гнучким і такі шанси, як зараз із загрозами казахській генерації, можуть швидко зникати. Вчасні зміни у законодавчому полі та стратегічна комунікація до майнінгових компаній може дозволити Україні скористатися чудовим шансом поставити себе на мапі вагомих інноваційних гравців.

-

</fulltext>
<enclosure url="https://blogimg.pravda.com/images/doc/2/1/2171d27-lutsenko112.jpg" type="image/jpeg" length="5611"/>
<guid>https://blogs.pravda.com.ua/authors/lutsenko/61e0455d1f82e/</guid>
</item>

<item>
<title>Ігор Луценко: До теми результатів Укрзалізниці</title>
<link>https://blogs.pravda.com.ua/authors/lutsenko/61dbfbccb5ddd/</link>
<author>ukrpravda@gmail.com (Ігор Луценко)</author>
<description></description>
<pubDate>Mon, 10 Jan 2022 10:26:36 +0200</pubDate>
<fulltext>

На межі 2021 і 2022 виникла дискусія щодо результатів роботи Укрзалізниці (я раніше неодноразово критикував цю компанію за дивні рішення).

Дійсно, в компанії заявили, що за підсумками минулого року УЗ отримує прибуток, і взагалі за обсягом перевезень у 2021 було перевершено навіть доковідний 2019 рік, чим зупинено більш ніж 10-річний марафон зниження обсягів вантажних перевезень. (Насправді це трагічна тенденція, бо чим менше возять по залізниці за інших рівних, тим більше – по автодорогах, що їх руйнує, тим більше державних коштів йде на ремонт доріг).

Деякі спостерігачі в цю бочку меду стали вкидати дьоготь ложка за ложкою – мовляв, прибуток отримано за рахунок того, що зріст попит: рекордний урожай, збільшення експорту залізної руди чи збільшення внутрішніх перевезень вугілля (бо енергетична криза).

Однак якщо не полінуватися і глянути у статистику перевезень, то виявиться, що обсяги перевезення зернових УПАЛИ на 4.3%, руди – 2.7%. Зросло лише вугілля, і то на скромних 3.3%.

Кажуть також, що прибуток могли "намалювати", недовитративши кошти на підтримання колій у належному стані.

Виявилося, що з витратами на полотно – цілий детектив. Пишуть, що у липні 2021 року, вперше за п'ять років (!),Укртрансбезпека провела планову перевірку додержання УЗ ліцензійних вимог – насамперед безпекової складової. За результатами перевірки було встановлено 116 невідповідностей (порушень), про які було повідомлено минуле керівництво АТ.

Керівництво це, як повідомляє Укртрансбезпека, "упало на мороз" на тему порушень, потім його поміняли, ну а за сприяння нового менеджменту процес іде до наступної позапланової детальної перевірки.

Дійсно, у латанні колійної інфраструктури була минулого року криза, але цю кризу, як кажуть, долають – "На момент старту роботи нової команди в Укрзалізниці функціонування компанії було фактично паралізовано. Були відсутні рейки та деталі для колій, запасні частини для вагонів, запас дизпального був на позначці 2 діб. Наша команда провела велику роботу, щоб відновити постачання та закупити ці товари за вигідними цінами" – і далі йде перелік тих товарів, котрі компанія почала відвантажувати власним підприємствам для ремонту колійної інфраструктури.

При цьому в фінансовий план на 2022 збільшено вдвічі порівняно з 2021 в частині капітальних затрат до 30 млрд грн. – можна сподіватися, що в результаті вкладень в інфраструктуру безпека зросте, і зросте швидкість руху.

Наскільки УЗ зможе вийти у наступному році з багаторічного анабіозу – можна буде побачити по основних кількісних параметрах:

- оновлення локомотивного парку (УЗ задекларувала закупівлю до 170 нових локомотивів);

- оновлення вагонного парку (вантажного та пасажирського);

- збільшенням капітальних інвестицій (у фінплані-2022 закладаються бюджетні кошти в сумі 8,1 млрд грн., їх планується направити на оновлення рухомого складу та інфраструктури).

- збільшенням операційної ефективності (зменшення чисельності персоналу, відокремлення пасажирського напрямку бізнесу, залучення іноземних операторів)

PS

Зацікавився я фінрезультатом і порівняв швидкості руху поїздів у ЄС і у нас. Деякі експерти кажуть, що тільки колосальна повільність руху вітчизняних потягів рятує від аварій. Погуглив – якщо вірити порталу Слово і Діло, різниця у швидкості руху у нас з Німеччиною не така вже й огого.



</fulltext>
<enclosure url="https://blogimg.pravda.com/images/doc/2/1/2171d27-lutsenko112.jpg" type="image/jpeg" length="5611"/>
<guid>https://blogs.pravda.com.ua/authors/lutsenko/61dbfbccb5ddd/</guid>
</item>

<item>
<title>Ігор Луценко: Чому податкова в Києві захищена від дронів, а ЗСУ під Широкіно – ні?</title>
<link>https://blogs.pravda.com.ua/authors/lutsenko/61beedef5dd39/</link>
<author>ukrpravda@gmail.com (Ігор Луценко)</author>
<description></description>
<pubDate>Sun, 19 Dec 2021 09:31:43 +0200</pubDate>
<fulltext>Читаю дослівно новину і охрінєваю: "В районі населеного пункту Широкине противник задіяв безпілотний літальний апарат, за допомогою якого скинув постріл ВОГ-17".



Не всі, можливо, зрозуміють, одразу. Але це все одно, що прочитати в новинах "Печенізький кіннотник випустив по позиціях 93 механізованої бригади стрілу" чи "Блок-пост 72-гої окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців атакували осадним тараном".

Це нонсенс, що на 8-му році війни любительський безпілотник, перероблений кустарним способом під скидування боєприпасів від станкового автоматичного гранатомета, може отак підлетіти не де-небудь, а в гарячій точці на кшталт Широкіно і скинути боєприпас.

Такого не має бути в принципі. Така примітивна зброя не мусить бути мінімально небезпечною для нашої сучасної армії там, де вона інтенсивно воює. Це все одно, що бути беззахисними перед пращами і требушетами.

Але таке є.

Це означає, що навіть у такій гарячій точці, як Широкіно, наші солдати не прикриті навіть мінімальними засобами радіоелектронної боротьби (РЕБ).

Срана податкова в центрі Києва – прикрита, там можна регулірно розбивати дрони, бо РЕБ не дає літати любителям фотозйомки.

Сраний маєток Ахметова у Кончі-Заспі – він прикритий засобами РЕБ, щоб журналісти не зняли зайві кадри.

А хлопці під Широкіно не прикриті.

Армія закупила десятки, якщо вдже нині не сотні, комплексів РЕБ. Де вони? Невже їх собі, замість фронту, забрала податкова? Невже їх собі по-тихому прикишенив головний олігарх країни, щоб його маєток не був видимий, не муляв око широким масам?

13 квітня цього року у районі Майорського легкий БПЛА противника безперешкодно перетнули лінію розмежування і здійснили скидання гранат на позиції українських підрозділів, в результаті чого загинув один військовослужбовець і отримали поранення двоє.

Отака ціна цього страшного саботажу – десятки загиблих, сотні поранених.

Ілюстрація не зовсім по темі, але близько – авторства модного сучасного художника Руслан Русланович </fulltext>
<enclosure url="https://blogimg.pravda.com/images/doc/2/1/2171d27-lutsenko112.jpg" type="image/jpeg" length="5611"/>
<guid>https://blogs.pravda.com.ua/authors/lutsenko/61beedef5dd39/</guid>
</item>

<item>
<title>Ігор Луценко: А давайте все ж обговоримо нову версію законопроекту про столицю?</title>
<link>https://blogs.pravda.com.ua/authors/lutsenko/61779c353e26e/</link>
<author>ukrpravda@gmail.com (Ігор Луценко)</author>
<description></description>
<pubDate>Tue, 26 Oct 2021 09:12:05 +0300</pubDate>
<fulltext>Шановні кияни, а також люди, котрі співчувають столиці!

Як відомо, уже понад 2 роки триває епопея чинної влади по законодавчому облаштуванню нашої столиці. З самого початку Верховної ради 9 скликання там зареєстровано і обговорюються кілька версій Закону про Столицю. Але щось весь час заважає народним обранцям ухвалити законопроект, робота то закипає, то стигне, з'являються і щезають нові версії законопроекту...

При цьому однозначно неправильним є той момент, що кожного разу нема належного обговорення. Так само, як з глибоких кулуарів з'явилися перші версії законопроектів про статус Києва, так і зараз нова версія в глибоко законспірованому режимі пишеться у профільному комітеті.

Тож я вирішив додати трошки світла у цей процес, щоб кожен, хто відчуває законодавче натхнення, міг ознайомитися з доробком монобільшості, і дати, в разі потреби, свої пропозиції чи зауваження.

Як це, в принципі, і мало бути.

Ось посилання на текст законопроекту. Читайте, смійтеся, якщо смішно, і ні в якому разі не плачте.

В двох словах – там пропонують розділити посади Міського голови і голови КМДА. Голова КМДА буде суміщати у собі три (майже несумісні) функції – бути радником по Києву у структурах центральної влади, бути смотрящим за державними підприємствами на території Києва і оскаржувати на свій розсуд в судах законність розпоряджень мера і рішень Київради.

Хто слідкуватиме за законністю дій самого голови КМДА – залишається невідомим.

Друга велика новація – це директивне запровадження Верховною Радою райрад у Києві, котрі будуть, зокрема, формувати органи містобудування та архітектури, тобто обілечувати забудовників.

Словом, є над чим подумати і з приводу чого посперечатися.

Будьмо ж активні, вивчаймо, коментуймо!

</fulltext>
<enclosure url="https://blogimg.pravda.com/images/doc/2/1/2171d27-lutsenko112.jpg" type="image/jpeg" length="5611"/>
<guid>https://blogs.pravda.com.ua/authors/lutsenko/61779c353e26e/</guid>
</item>

<item>
<title>Ігор Луценко: Новий законопроект про Столицю України</title>
<link>https://blogs.pravda.com.ua/authors/lutsenko/61779aa6977c3/</link>
<author>ukrpravda@gmail.com (Ігор Луценко)</author>
<description></description>
<pubDate>Tue, 26 Oct 2021 09:05:26 +0300</pubDate>
<fulltext>Шановні кияни, а також люди, котрі співчувають столиці!

Як відомо, уже понад 2 роки триває епопея чинної влади по законодавчому облаштуванню нашої столиці. З самого початку Верховної ради 9 скликання там зареєстровано і обговорюються кілька версій Закону про Столицю. Але щось весь час заважає народним обранцям ухвалити законопроект, робота то закипає, то стигне, з'являються і щезають нові версії законопроекту...

При цьому однозначно неправильним є той момент, що кожного разу нема належного обговорення. Так само, як з глибоких кулуарів з'явилися перші версії законопроектів про статус Києва, так і зараз нова версія в глибоко законспірованому режимі пишеться у профільному комітеті.

Тож я вирішив додати трошки світла у цей процес, щоб кожен, хто відчуває законодавче натхнення, міг ознайомитися з доробком монобільшості, і дати, в разі потреби, свої пропозиції чи зауваження.

Як це, в принципі, і мало бути.

Ось посилання на текст законопроекту. Читайте, смійтеся, якщо смішно, і ні в якому разі не плачте.

В двох словах – там пропонують розділити посади Міського голови і голови КМДА. Голова КМДА буде суміщати у собі три (майже несумісні) функції – бути радником по Києву у структурах центральної влади, бути смотрящим за державними підприємствами на території Києва і оскаржувати на свій розсуд в судах законність розпоряджень мера і рішень Київради.

Хто слідкуватиме за законністю дій самого голови КМДА – залишається невідомим.

Друга велика новація – це директивне запровадження Верховною Радою райрад у Києві, котрі будуть, зокрема, формувати органи містобудування та архітектури, тобто обілечувати забудовників.

Словом, є над чим подумати і з приводу чого посперечатися.

Будьмо ж активні, вивчаймо, коментуймо!

</fulltext>
<enclosure url="https://blogimg.pravda.com/images/doc/2/1/2171d27-lutsenko112.jpg" type="image/jpeg" length="5611"/>
<guid>https://blogs.pravda.com.ua/authors/lutsenko/61779aa6977c3/</guid>
</item>

<item>
<title>Ігор Луценко: Звернення до Президента Володимира Зеленського з приводу Гостинного Двору</title>
<link>https://blogs.pravda.com.ua/authors/lutsenko/610cd651614b3/</link>
<author>ukrpravda@gmail.com (Ігор Луценко)</author>
<description></description>
<pubDate>Fri, 06 Aug 2021 09:27:29 +0300</pubDate>
<fulltext>

Пане Президенте,

Вже скоро виповниться 2 роки, як нова владна команда має усі важелі, щоб порятувати об'єкт державної власності – пам'ятку національного значення Гостиний двір.

Ця будівля, попри численні рішення судів, і понині з неясних причин знаходиться під контролем невідомих осіб, і руйнується далі, будучи джерелом надзвичайної техногенної ситуації в історичному центрі Києва.

Знову-ж таки, пропри приписи органів охорони культурної спадщини, державні чиновники, відповідальні за збереження об'єкту, всупереч вимогам закону не зробили за два роки Вашої каденції нічого, щоб Гостиний двір повернути з того жалюгідного стану, у якому він знаходиться.

Натомість ми весь цей час лише чуємо постійне перекладання вини один на одного і обіцянки скоро вирішити проблему. Міняються уряди і міністри культури, але результат той самий.

Ми чули і обіцянки виділити кошт із програми "Велика Реставрація", але поки що бачимо, що кошти виділяються на що завгодно, але тільки не на одну з найбільших пам'яток національного значення у серці столиці.

Кожна наступна зима наносить колосальної шкоди Гостиному Двору, а відтак і збитки державі.

Для того, щоб порятувати будівлю від несприятливих погодних умов холодного сезону, осінніх дощів, що близяться, ми мусимо швидко працювати уже зараз над проектом консервації і його втіленням.

Тим не менш, такої роботи ми не бачимо.

Отож, у киян уривається терпець. Якщо до свята Незалежності все буде, як і у попередні роки, якщо від міністра культури ми і далі чутимемо лише слова, то ми залишаємо за собою право на акції прямої дії, котрі будуть направлені на репутацію відповідних міністерств і уряду в цілому.

Мовчки ми таке ігнорування інтересів столичної громади терпіти далі не будемо – і нехай ганьба знайде тих, хто її заслужив.

Боротьба киян за Гостиний двір триває з 2012 року. З 2014 року громада зібрала навіть кошти на консервацію, але всьому завадила спочатку бездіяльність попередньої влади, а нині – уже і чинної. Просимо не випробовувати терпець жителів столиці та усіх українців, і втрутитися у цю скандальну ситацію.

Звернення відкрите до підписання.

Підписанти:

Андріївсько-Пейзажна ініціатива

ГО ''Центр розвитку міст''

Олег Сенцов

Національний центр правозахисту

ГО ''Рух переселенців України''

Добровольчий рух ОУН

ГО "Корпус Справедливості"

Громадська спілка "Культурна держава", Глова правління, Юрій ЧУРІКОВ</fulltext>
<enclosure url="https://blogimg.pravda.com/images/doc/2/1/2171d27-lutsenko112.jpg" type="image/jpeg" length="5611"/>
<guid>https://blogs.pravda.com.ua/authors/lutsenko/610cd651614b3/</guid>
</item>

<item>
<title>Ігор Луценко: "Америка повернулася"? Ні, Америка відступає!</title>
<link>https://blogs.pravda.com.ua/authors/lutsenko/60fc67098f824/</link>
<author>ukrpravda@gmail.com (Ігор Луценко)</author>
<description></description>
<pubDate>Sat, 24 Jul 2021 22:16:25 +0300</pubDate>
<fulltext>В Європі мантра адміністрації Байдена звучить так: "Америка повернулася". Але з огляду на американсько-німецьку угоду "Північний потік II" у середу, більш точним і чесним гаслом може бути "Америка відступає".

Думаєте, це волання маленького ображеного українця типу мене? (Котрий, як відомо нічого не розуміє в геополітиці і відтак не має права засуджувати Байдена, та й взагалі сам винен у своїх бідах).

Ні, це пише британський експерт у своїй статті на сайті RealClearWorld, старший політичний аналітик Центру свободи Маргарет Тетчер фонду The Heritage Foundation Деніел Кочіс.

Далі мій переклад матеріалу зі скороченнями:

"Угода ганебно розпродає інтереси безпеки США в Європі ради ввічливості з окремими союзниками, найголовніше з Німеччиною.

Трубопровід природного газу NS2, який планується прокласти з Росії до Німеччини, не є ні економічно необхідним, ні геополітично розумним. Це збільшило б європейську залежність від російського газу і збільшило б здатність Росії використовувати своє європейське енергетичне домінування як політичний козир...

У Сполучених Штатах опозиція Північному потоку II є двопартійною та експансивною. Проти цього також виступає майже вся Європа. Навіть у Німеччині та кількох інших країнах, чиї уряди все ще підтримують трубопровід, значні сили громадськості чинять спротив проекту. Все це робить капітуляцію адміністрації Байдена ще більш незрозумілою.

Однак команда Байдена, схоже, прагне умилостивити канцлера Німеччини Ангелу Меркель і перейти від цього питання. Вони заявляють, що трубопровід був здійсненим фактом, коли вони вступили на посаду, і що тривала опозиція лише отруїть американсько-німецькі відносини.

Це фактично неточно. Діяння США за адміністрації Трампа затримали прогрес трубопроводу і поставили під сумнів, чи насправді це буде завершено. Рік тому генеральний директор Uniper, однієї з п'яти найбільших європейських енергетичних компаній, що фінансують "Північний потік II", відкрито обговорив планування дій на випадок непередбачених ситуацій, якщо трубопровід згине під тиском американських санкцій.

І все ж із приходом зими в лютому цього року будівництво відновилося, незважаючи на офіційні заяви адміністрації Байдена про те, що США залишаються проти. Через три місяці Вашингтон заявив про поступку, знявши санкції проти оператора (Nord Stream 2 AG) та його генерального директора.

Відчайдушно шукаючи спосіб, як "з'їхати", адміністрація Байдена знайшла його у формі американсько-німецької угоди про заходи, які мають на меті пом'якшити негативні наслідки завершення газопроводу.

Відповідно до угоди, якщо Росія намагатиметься використовувати свій імпорт енергоносіїв як зброю проти України, Німеччина вживатиме "невизначених дій" у відповідь, одночасно виступаючи за загальноєвропейські заходи. Американські чиновники зазначили, що обмеження імпорту газу з Росії до Німеччини може бути однією з таких дій, проте Німеччина мовчала про цю перспективу.

Зловісно, німецькі чиновники підкреслено відхилили "застереження про відключення в правилах експлуатації трубопроводу", до якого прагнули США...

Ця надзвичайно слабка угода ніяк не стримує Росію від використання енергоносіїв як зброї в Європі. Швидше за все, це підбадьорить Путіна, який буде тлумачити відсутність рішучості США зупинити "Північний потік II" як дозвіл на подальшу агресію...

Фактично, повідомляється, що американські чиновники зайшли так далеко, що погрожують Україні, щоб та мовчала щодо угоди, бо в іншому випадку це може завдати серйозної шкоди американсько-українським двостороннім відносинам.

Узгоджені "механізми", що дозволяють добудувати трубопровід, поки він нібито стримується в Росії та пом'якшує занепокоєння східноєвропейських держав, є просто дипломатичними димовими завісами. Вони маскують абді

Узгоджені "механізми", що дозволяють добудувати трубопровід... є просто дипломатичними димовими завісами. Вони маскують зречення керівництва США лідерства у питанні, яке є ключовим для трансатлантичних відносин.

Нечіткий вислів "невизначених дій" робить найбільш імовірним те, що майбутній російський енергетичний шантаж буде не знайде реакції, або така реакція буде лише символічною.

Хоча американські чиновники зазначили, що обмеження потоків російського газу може бути однією з таких відповідей, німецькі чиновники не зайшли так далеко. Теза про те, що новий уряд у Німеччині припинить постачання газу, підвищуючи ціни в середині зими, в той час, коли європейські запаси газу знаходяться на історичних мінімумах, не витримує критики.

Обіцянка Німеччини допомогти продовжити угоду про транзит газу з Україною з Україною – це лише обіцянка спробувати. Історія показала, що жодному запевненню Росії, наданому на переговорах, не можна вірити...

"Північний потік II" – це геополітичний троянський кінь... Не існує магічного рішення, котре задовольнить усіх – лише холодна реальність того, що відповідає національним інтересам США: припинення Північного потоку II.

Американсько-німецька угода є порожнім і небезпечним дипломатичним жестом. Він забезпечує завершення проекту "Північний потік II", не надаючи трансатлантичному співтовариству інструментів, необхідних для стримування та покарання російського енергетичного шантажу, який обов'язково буде.</fulltext>
<enclosure url="https://blogimg.pravda.com/images/doc/2/1/2171d27-lutsenko112.jpg" type="image/jpeg" length="5611"/>
<guid>https://blogs.pravda.com.ua/authors/lutsenko/60fc67098f824/</guid>
</item>

<item>
<title>Ігор Луценко: Про антиолігархічний закон</title>
<link>https://blogs.pravda.com.ua/authors/lutsenko/60de194b79159/</link>
<author>ukrpravda@gmail.com (Ігор Луценко)</author>
<description></description>
<pubDate>Thu, 01 Jul 2021 22:36:43 +0300</pubDate>
<fulltext>

Сьогодні було проголосовано у першому читанні найніжніші з можливих санкції проти кровопивць. Бо що їм реально загрожує?

По-перше, державні органи тепер офіційно будуть олігархів називати олігархами. Враховуючи, що усе суспільство давно їх так називає, навряд чи це їх засмутить. Мене, якщо б у мене був 1 млн прожиткових мінімумів, це б не засмутило.

По-друге, усіляких публічних осіб на кшталт депутатів чи міністрів закон примушуватиме декларувати спілкування з олігархами. При цьому механізм притягнення до відповідальності таких осіб за не-декларування в одних випадках, як з нардепами, взагалі не може існувати, у інших випадках практично не працюватиме. Лишається тільки знаменита політична відповідальність.

По-третє, обмеження у фінансуванні політичних партій. Я не уявляю олігархів, котрі відкрито фінансують політичні партії, або ж принаймні показують реальні обсяги фінансування. Тому тут теж нічого не поміняється. І більше того, в нинішній редакції олігархам можна буде фінансувати політиків, в т.ч. представників партій, індивідуально, оминаючи партійні каси.

Що я б покращив? Ну приміром наступне.

1. Треба привести роль президента у цій ситуації до меж, передбачених Конституцією. Для цього варто було б прибрати положення про декларації і про обмеження фінансування партій, натомість ввести в дію норму статті 67 Конституції про обов'язковість декларування УСІМА українцями майнового стану та доходів, просто встановити майже нульову відповідальність за не-декларування майна і доходів нижче певні порогові суми. Тобто зробити відповідальність за не-декларування мільярду гривень дуже сувору – тож олігархи потраплять сюди автоматом.

2. Встановити обов'язок для НАЗК (чи хто у майбутньому це моніторитеме) публікувати дані щодо фінансування партій олігархів. Нехай фінансують, проте виборці про це знатимуть.

3. "Олігархам" слід забезпечити можливість надати заперечення чи пояснення. Це їх навряд чи порятує, але зробить процедуру більш легітимною за рахунок змагальності. І цікавою.

І так далі.

Загалом, прихильники Зеленського обіцяють, що на фундаменті цього президентського законопроекту будуть працювати також і закон про лобізм, і нові повноваження для Антимонопольного комітету. Я бажаю їм у цьому успіху, але гарантую, що без допомоги кваліфікованих юристів тут не справитися.

Але в будь-якому разі, тут народу України варто проявити педагогічні навички – ставитися до законодавців, як до дітей, підтримувати їх у всьому хорошому і терпляче виправляти помилки.

</fulltext>
<enclosure url="https://blogimg.pravda.com/images/doc/2/1/2171d27-lutsenko112.jpg" type="image/jpeg" length="5611"/>
<guid>https://blogs.pravda.com.ua/authors/lutsenko/60de194b79159/</guid>
</item>

<item>
<title>Ігор Луценко: Що відбувається з поставками води у Крим?</title>
<link>https://blogs.pravda.com.ua/authors/lutsenko/60af4b49a4893/</link>
<author>ukrpravda@gmail.com (Ігор Луценко)</author>
<description></description>
<pubDate>Thu, 27 May 2021 10:33:29 +0300</pubDate>
<fulltext>Відео, в якому описані шляхи протидії росіян зупнці водопостачання на півострів

</fulltext>
<enclosure url="https://blogimg.pravda.com/images/doc/2/1/2171d27-lutsenko112.jpg" type="image/jpeg" length="5611"/>
<guid>https://blogs.pravda.com.ua/authors/lutsenko/60af4b49a4893/</guid>
</item>

</channel>
</rss>