<?xml version="1.0" encoding="windows-1251"?>
<rss version="2.0">
<channel>
<image>
<url>https://blogs.pravda.com.ua/images/logo_ukr.gif</url>
<title>Українська правда - Блоги</title>
<link>https://blogs.pravda.com.ua</link>
</image>
<title>Українська правда - Блоги</title>
<link>https://blogs.pravda.com.ua</link>
<description/>

<item>
<title>Дмитро Дєнков: Чому я вважаю голову ''Ощадбанка'' брехуном</title>
<link>https://blogs.pravda.com.ua/authors/denkov/5679a0a030fc5/</link>
<author>ukrpravda@gmail.com (Дмитро Дєнков)</author>
<description></description>
<pubDate>Tue, 22 Dec 2015 20:12:32 +0200</pubDate>
<fulltext>Почитав блог Андрія Пишного про те, що нібито Економічна правда бере участь у інформаційній атаці на Ощадбанк. Приємно здивований.

У своєму блозі голова Ощадбанку пише, що ми, тобто ЕП і журналісти, які писали матеріал "Продаж, ліквідація, реорганізація. Що чекає на держбанки", спекулюємо навколо питання скасування державної гарантії на вклади в Ощадбанку. І наш матеріал, буцімто, "не більш ніж чергова інформаційна атака на банк та на всю українську банківську систему".

Ще Андрій Пишний стверджує, що "за жодними коментарями журналісти до керівництва Ощадбанку не зверталися, що ще раз підтверджує, що матеріал був цілеспрямованою маніпуляцією та атакою на Державний ощадний банк".

Але, це якась нісенітниця і більше, схоже на те, як чиновники намагаються робити хорошу міну при поганій грі.

Зокрема, в блозі пан Пишний називає опублікований Економічною правдою документ "неавтентичним" лише тому, що він не був погоджений рішенням урядом чи Мінфіну.

Це якийсь жарт? Отже, якщо документ народився в міністерстві, і писали його представники Мінфіну, але це лише проект, то він уже неавтентинчий.

А колег я вимушений розчарувати: про проекти і розробки державних установ ми уже не можемо писати. Знаєте, чому? Тому що вони, виявляється, уже неавтентичні. Так вирішив керівник "Ощадбанку".

Зрештою, виховання мені не дозволяє називати голову найбільшого державного банку "брехуном" без аргументованих доводів. Або безапеляційно, наприклад, заявити, що державний банк бере участь у кампанії з дискредитації ЗМІ, в якому я працюю.

Отже:

По-перше, журналісти зверталися до "Ощадбанк", і Андрій Пишний це прекрасно знає. У разі потреби я опублікую скрін переписки нашого журналіста з банком.

По-друге, те, що "неавтентичний" документ на 20 сторінок ("Напрямки і принципи розвитку держбанків до 2025 року"), про який згадує Пишний, розроблявся Мінфіном, принаймні, свідчить той факт, що це визнає один із заступників голови Мінфіну.



На цьому фоні якось смішно виглядають спроби голови Ощадбанку звинуватити нас в тому, що ми своїм читачам підсунули якусь підробку з ціллю спричинити відтік вкладів з державного банку.

Ви як собі це уявляєте? Ми зібрали тут всю редакцію, щоб створити документ, написаний на складній чиновницькій мові. Навіть би, якщо ми цього хотіли, але ми так писати не можемо. На щастя.

По-третє, заступник міністра фінансів Артем Шевальов визнав, що питання позбавлення "Ощадбанку" держгарантій за вкладами обговорюється Мінфіном. Докази можна побачити в переписці вище.

ЕП може також навести додаткові докази того, що це правда, опублікувавши ще одну переписку з представниками Мінфіну. У разі потреби ми вимушені будемо піти на такі кроки.

Всьому є межа. І я навів достатньо доказів на користь того, про що було заявлено в назві мого блогу.

Пане Андрію, можете відповісти на питання чітко і зрозуміло: такий документ розробляється Мінфіном? так чи ні? І чому він не автентичний, тому що це він народився в Мінфіні, але офіційно ще не був ухвалений?

Ви щось точно не договорюйте у своєму блозі.

Але найбільше обурення викликає інше. Я можу точно сказати, що ви точно брешете, звинувачуючи видання, зі сторінок якого ви "вещаете", що воно бере участь в "черговій інформаційні атаці".

Я думаю, що ви маєте вибачитися перед УП власне, і перед журналістами, які писали матеріал на базі "неавтентичного" документу. Варто хоча б раз скористуватися своїм блогом правильно, а не лише для махрового піару.

Як ви там казали: собаки гавкають, караван йде.

Про всяк випадок зберігаю блог Андрія Пишного в тому вигляді, яким я побачив його на сторінках видання, "яке бере участь в інформаційних атаках", годину назад.

</fulltext>
<enclosure url="https://blogimg.pravda.com/images/doc/e/9/e94fb45-denkov1.jpg" type="image/jpeg" length="7312"/>
<guid>https://blogs.pravda.com.ua/authors/denkov/5679a0a030fc5/</guid>
</item>

<item>
<title>Дмитро Дєнков: Питання до МОЗу: де ліки? ви чекаєте смертей? </title>
<link>https://blogs.pravda.com.ua/authors/denkov/5493033782b53/</link>
<author>ukrpravda@gmail.com (Дмитро Дєнков)</author>
<description></description>
<pubDate>Thu, 18 Dec 2014 17:39:19 +0200</pubDate>
<fulltext>Про закупівлі МОЗ уже так багато було сказано, що додати нічого.

І те, як вони відбуваються цього року, це окрема історія. У 2014 році закупівлі здійснюються найдовше у порівнянні з минулими роками.

І від цього страждають пересічні українці, яким життєво необхідні ті ліки, які міністерство не в змозі вчасно закупити. Деякі страждають, а деяким така неквапливість скорочує віку.

В мене є товариш, з яким я разом отримував першу вищу освіту в такому собі місті Ізмаїл. І він так само, як і мільйони українців, залежний від закупівель МОЗ. Коли йому було 25, у нього відмовили обидві нирки. Товариша врятував його батько, в якого тепер на одну нирку менше.

Для підтримки життєдіяльності моєму однокурснику з нирковим трансплантатом необхідно кожний місяць приймати певний набір ліків. Зокрема, його "життєвий" кошик складається із таких препаратів як Неорал (Циклоспорин) та Міфортік.

Ці ліки для таких громадян з трансплантатом, як мій товариш, завжди купувала держава. І сьогодні, відповідно до законодавства, вона теж зобов'язана це робити.

Ліки ці імпортні. Українських аналогів, звісно ж, немає. Якщо без подробиць, то для того, щоб закупити їх самостійно ціна питання – 16 000 грн на місяць. Для людей з такими проблемами це непосильна ноша. Крім того, купити їх в рядових аптеках неможливо. У випадку з моїм товаришем їх треба замовляти в Одесі, де не більше 2-3 таких аптек, або в Києві.

Раніше ці препарати закуповував МОЗ. В травні 2013 року закупівлю цих ліків центр переклав на бюджети міст. І в Ізмаїлі з цим якось у 2013 році впоралися, взявши кошти в резервному фонді. А в 2014 році заклали навіть необхідну суму в міський бюджет.

Проте, закупити необхідні ліки місто сьогодні не може, хоча кошти є. Чому?

Виявляється, проблема в процедурі.

Зокрема, вся заковика в несвоєчасному врегулюванні оптово-відпускних цін на лікарські засоби.

Є такий собі "Порядок декларування Зміни оптово-відпускних цін на лікарські засоби та вироби медичного призначення". У цьому документі визначено чіткий порядок врегулювання цін на закупівлю лікарських засобів.

І згідно з пунктом 5 Порядку, заявку на зміну оптово-відпускної ціни подає власник реєстраційного посвідчення на лікарський засіб, а МОЗ затверджує зміни.

А в пункті 15 вищевказаного документа зазначається, що декларування зміни ціни проводиться не частіше, ніж один раз на місяць. І це дуже важливо. Чому?

Останнім часом склалася вкрай несприятлива ситуація: у зв'язку зі зміною курсу національної валюти, постачальники відмовляються постачати нам лікарські засоби, так як ціни, вказані і дозволені в державних документах на закупівлю лікарських засобів, не відповідають реальним цінами, за якими вони (фірми-постачальники) продають ці препарати. Курс змінюється ледве не щодня, а декларування зміни ціни відбувається лише раз на місяць???

І якийсь бюджет м. Ізмаїл може і згоден до стабілізації і нормалізації графіка централізованих поставок закуповувати препарати і далі. Але для цього немає відповідної нормативної бази.

Безумовно, у МОЗ, напевно, є і важливіші справи. І можливо у міністерства і особисто у нового міністра Олександра Квіташвілі немає таких важелів. Але ж хто, як не МОЗ повинно продукувати ідеї для усунення загрози?

І невже немає інструментів для винесення змін у відповідні нормативні акти, щоб нові препарати можна були купити, виходячи з їх реальної вартості за нинішнім курсом? Щоб нарешті на основі нових цін відділ охорони здоров'я Ізмаїльської міської ради, або будь-яке інше місто могли купувати ці препарати законно! Це ж не Конституція врешті-решт.

В Ізмаїлі таких хворих п'ятеро, а в країні в цілому їх набагато більше.

І насторожує не тільки це. Ні оголошення тендеру, ні навіть укладена угода з переможцем не означає, що ліки з'являться у лікарнях тут і зараз. Оскільки їх треба ще замовити на заводі-виробнику, у якого свої графіки по вже замовленим лікам. В середньому цикл виробництва препаратів складає від 90 – 180 днів. І це теж чудово розуміють у МОЗі.

</fulltext>
<enclosure url="https://blogimg.pravda.com/images/doc/e/9/e94fb45-denkov1.jpg" type="image/jpeg" length="7312"/>
<guid>https://blogs.pravda.com.ua/authors/denkov/5493033782b53/</guid>
</item>

<item>
<title>Дмитро Дєнков: Столиця нашої Батьківщини – місто Москва? </title>
<link>https://blogs.pravda.com.ua/authors/denkov/542bfa4eaacd1/</link>
<author>ukrpravda@gmail.com (Дмитро Дєнков)</author>
<description></description>
<pubDate>Wed, 01 Oct 2014 15:57:50 +0300</pubDate>
<fulltext>Можете собі уявити першокласника, який кожного дня бачить цю табличку?



Така табличка висить біля входу у ЗОШ N1 в місті Корсунь-Шевченківський (Черкащина).

Хто такий Микола Льонченко? Герой Радянського союзу, військовий льотчик, в роки німецько-радянської війни він був командиром ланки 85 авіаційного полку Північно-Західного фронту.

Він також був учасником Радянсько-фінської війни 1939-1940 років. За час служби Льонченко здійснив двадцять два бойових вильоти на бомбардування залізничних вузлів, портів, аеродромів, військово-промислових об'єктів противника. Одним з перших в полку застосував бомбометання з малих висот.

У 1940-1941 роках працював у науково-дослідному інституті над впровадженням у серійне виробництво першого пікірувального бомбардувальника.

З грудня 1941 – на радянсько-німецькому фронті, був командиром 752 важкобомбардувальнолго авіаполку. Загинув 20 грудня 1941 у битві під Москвою.

Крім цього, Льонченко – випускник тієї самої школи, на фасаді якої є пам'ятка про те, що він тут навчався.

Постановою Ради Міністрів УРСР у 1969 році Корсунь-Шевченківській ЗОШ N1 було присвоєне ім'я Героя Радянського Союзу Миколи Костянтиновича Льонченка.

Мені, насправді, соромно, але я не знав історію життя цього видатного льотчика, до того моменту поки не потрапив в Корсунь-Шевченківський.

І я в ніякому разі не піддаю сумніву те, що ця людина заслужила подібні почесті. Як чимало інших радянських героїв. В тому числі і тих, хто загинув в Корсунь-Шевченківській битві в часи Другої світової війни. Вони захищали країну від загарбника так само, як тисячі українців сьогодні захищають нашу країну від агресора на Сході.

В Корсунь-Шевченківському є чудовий музей, в якому можна багато дізнатися про згадану битву. І в цьому ж музеї уже є свіжі пам'ятки про героїв цього міста, які загинули недавно на Сході.

Тож, можливо цю табличку на школі уже варто переписати? Ніхто не оспорює той факт, що школа може називатися так само, але...

Актуальним цей надпис був декілька десятиліть тому, але не сьогодні.

Дозволю собі нагадати представникам Міносвіти в м. Корсунь-Шевченківський, Черкаській області та в центральному органі, що столиця нашої Батьківщини – Київ! 

</fulltext>
<enclosure url="https://blogimg.pravda.com/images/doc/e/9/e94fb45-denkov1.jpg" type="image/jpeg" length="7312"/>
<guid>https://blogs.pravda.com.ua/authors/denkov/542bfa4eaacd1/</guid>
</item>

<item>
<title>Дмитро Дєнков: ''Брудний'' гравець під N46 в списку Порошенка </title>
<link>https://blogs.pravda.com.ua/authors/denkov/541723f7c18a9/</link>
<author>ukrpravda@gmail.com (Дмитро Дєнков)</author>
<description></description>
<pubDate>Mon, 15 Sep 2014 20:37:59 +0300</pubDate>
<fulltext>Деякі ЗМІ напередодні опублікували більш широку версію списку "Блоку Петра Порошенка", який містить не лише першу "десятку" кандидатів.

В ньому чимало прізвищ, яких ми не очікували там побачити. В ньому чимало прізвищ людей, які можна вважати одіозними. А також людей, які не викликають довіру.

Таких чимало і в списках інших політичних партій.

Проте в списку БПП є також людина, яка розвіює останні сумніви з приводу того, чи варто голосувати за "президентську" партію.

І тільки завдяки цьому кандидату місце цьому списку у смітнику.

Придивіться уважніше до N46. Попитайте у учасників аграрного ринку, товаровиробників, чи знають вони, що це за кандидат такий? А потім подивіться на їх скривлені гримаси.

Ця людина працювала в уряді Азарова. Тільки на цьому можна було б уже завершувати. Якщо нинішній парламент таки ухвалить в цілому законопроект "Про очищення влади", то у нього не буде ані найменшого шансу потрапити в парламент.

За своє життя цей чиновник встиг попрацювати в багатьох місцях. На Харківщині він пройшов шлях від вчителя трудового навчання в сільській школі до заступника голови Податкової в Харківській області.

Доля його потім закинула в столицю. Спочатку він займав посаду заступника голови правління НАК "Надра України", потім працював заступником міністра екології. Під час правління Януковича дослужився до заступника міністра аграрної політики, а пізніше очолив скандальну Держсільгоспінспекцію, яка мала дві основні функції – залякувати аграріїв, і збирати з них "подать". Зт ДСІ він пішов у 2012 році.

Втім, він продовжував контролювати діяльність інспекції із підпілля. До недавнього часу людина нашого кандидата була радником голови Держсільгоспінспекції. Аж до того часу, поки не закінчилася ера "золотої булки".

Аграрний ринок відверто ненавидить цього кандидат БПП. І не дарма.

Як бачите, N46 – багатофункціональний, такий собі універсальний гравець, грає на будь-якій позиції і однаково корисно. А найбільшу користь він приніс ФК "Сім'я", працюючи в аграрному міністерстві.

Зараз N46 допомагає біженцям Слов'янська, поводиться тихо і скромно, і смиренно чекає на високе призначення. Буквально в липні його називали одним з головних кандидатів на пост голови Харківської облдержадміністрації. Подейкують, що такий "подарунок" він мав отримати за те, що "вклався" у перемогу ПП на президентських виборах.

Чому цей "брудний" гравець під N46 у складі ФК "БПП" повинен грати в парламентській "прем'єр-лізі"? І як з ним буде грати в одній команді миколаївський аграрний мільйонер, який також піде на вибори під прапором "БПП"?

</fulltext>
<enclosure url="https://blogimg.pravda.com/images/doc/e/9/e94fb45-denkov1.jpg" type="image/jpeg" length="7312"/>
<guid>https://blogs.pravda.com.ua/authors/denkov/541723f7c18a9/</guid>
</item>

<item>
<title>Дмитро Дєнков: Колись голова "Енергоатому" був у розшуку. В Молдові...</title>
<link>https://blogs.pravda.com.ua/authors/denkov/531f60d925f6f/</link>
<author>ukrpravda@gmail.com (Дмитро Дєнков)</author>
<description></description>
<pubDate>Tue, 11 Mar 2014 20:15:37 +0200</pubDate>
<fulltext>Чим керувалися в Кабміні, коли призначали Валерія Ясюка головою правління ПАТ "Укртрансгаз"? Нехай, його уже відсторонили.

Те ж саме запитання і до головування в "Енергоатомі" Юрія Недашковського. Навіщо було повертати цю людину, яка також встигла себе скомпрометувати. І не лише тим, що він є багаторічним соратником Мартиненка та Жванії та активно з ними "співпрацював", використовуючи можливості НАЕК.

Недавно наткнувся на "Економічній правді" на новину майже трирічної давнини, в якій йдеться про те, що Недашковського було оголошено в розшук у Молдові.

Це не жарт. У сусідній державі, насправді, була порушена кримінальна справа за невиконання судового рішення, й було оголошено в розшук та видано ордер на арешт голови НАЕК "Енергоатом" Юрія Недашковського.

Цей список, звісно, можна продовжити і іншими прізвищами, які сьогодні знову опинилися при владі, або й зовсім не полишали своїх крісел. Ніхто про них не забув.

Тож прем'єр-міністр не дарма назвав новий склад Кабміну "політичними камікадзе". Новий уряд таки ходить по краю леза.

Ще одне підтвердження.

Сьогодні така собі ВГО "Фумігаційна асоціація" поширила реліз з погрозами до корупціонерів. Це були реальні погрози, або шантаж. Але це справедливий "шантаж" і справедливі "погрози", якщо взагалі так можна казати.

"Звертаємося до усіх чиновників, які задіяні в корупційних схемах добровільно залишити свої посади, а також перестати лобіювати призначення на посади своїх спільників, готових продовжувати негідну справу поборів", – заявила Підберезняк.

"Якщо чиновники не виконають цю вимогу, ми, як професійне галузеве об'єднання, зробимо все можливе для того, щоб зібрати і передати всю інформацію по корупційних схемах і тарифах, а також прізвища хабарників до правоохоронних органів".

Ви засуджуєте таку поведінку? Я ні. Більше того, закликаю інших представників бізнесу діяти так само.

Мова, звісно йде лише про невеликий ринок засобів захисту рослин (фумігація – спосіб боротьби із шкідниками й хворобами сільськогосподарських рослин). Утім, хіба не вони краще за інших розуміють, як боротися із "паразитами"? І хіба вони б почали без причини поширювати такі повідомлення?

Це означає, що вони не бачать змін і готуються до найгіршого і, напевно, небезпідставно. </fulltext>
<enclosure url="https://blogimg.pravda.com/images/doc/e/9/e94fb45-denkov1.jpg" type="image/jpeg" length="7312"/>
<guid>https://blogs.pravda.com.ua/authors/denkov/531f60d925f6f/</guid>
</item>

<item>
<title>Дмитро Дєнков: ''Беркут'' ''закликає'' українців виходити на вулиці</title>
<link>https://blogs.pravda.com.ua/authors/denkov/52e1483fbdd1d/</link>
<author>ukrpravda@gmail.com (Дмитро Дєнков)</author>
<description></description>
<pubDate>Thu, 23 Jan 2014 17:50:07 +0200</pubDate>
<fulltext>Однією з перших вимог опозиції зараз на переговорах з президентом повинна бути вимога щодо вирішення ситуації з "Беркутом".

Після переглянутих кадрів і відео, які свідчать про жорстокість і некерованість цих вузьколобих істот, у людей виникає тільки одне бажання – озброюватися і виходити на вулиці. Вони небезпечні, дуже небезпечні.

"Беркутята" своїми діями закликають виходити на вулиці. Причому дуже добре видно на багатьох відео, що українців із західних регіонів вони катують з особливою завзятістю. Це характерна риса не тільки "бойових псів" Захарченка, а й тих "невідомих", які викрали Ігоря Луценка і причетні до смерті Юрія Вербицького.

Якщо в майбутньому не реформувати ці спецпідрозділи, нас чекає ще більше конфліктів. І постраждають навіть не ті, хто знущається зараз над неозброєними мітингувальниками. У той час, коли йдуть переговори. Постраждають звичайні правоохоронці, які до знущань на Грушевського не мають відношення.

"Відбілити" "Беркут" чи будь-яких інших силовиків, і навіть внутрішні війська, які за цим без участі спостерігали, вже нічого не зможе. Люди все пам'ятають.

Я не знаю, чим все це завершиться, але якщо раптом завтра чи ще колись ситуацію буде урегульовано, і Янукович залишиться при владі, навіть якщо уряд Азарова піде, спокою в майбутньому не буде. І це буде проявлятися в точечних конфліктах.

Я тільки можу собі уявляти, як фани на футбольних матчах будуть "відриватися" на правоохоронцях або з якою неповагою будуть ставитися до них пересічні люди в інших ситуаціях – вони радше бандитам будуть допомагати, ніж "Беркуту". Населення ж все це бачить – журналісти в Україні ще при тямі, не дивлячись на те, що в них стріляють і мордують.

Хіба в перший день активізації мітингувальників, вони роздягали взятого у полон ними "беркутівця"? Хіба хтось знущався над "тітушками", захопленими "автомайданівцями"? Це просто два абсолютно різні світи.

Зараз силовики отримують, за їхніми мірками, великі гроші. А що буде, коли їх послуги не будуть потрібні "банді"? Вони ж повернуться на старі позиції і будуть працювати за копійки, як голодні пси на ціпку. Вони відчувають, що не будуть покараними.

Зараз є можливість вирішити цю проблему, опозиція може вимагати належного ставлення до ув'язнених. Опозиції треба зараз вимагати від Януковича і Захарченка заспокоїти своїх скажених "псів". Якщо вони будуть продовжувати в тому ж дусі, їм цього не простять. Не кажучи вже про те, що причетні до тортур, повинні бути покарані.

ВІДЕО. Це далеко не всі відео-докази "звірячої поведінки". Ті, хто закликає до правопорядку і спокою в країні і називає всіх без розбору "екстремістами", прошу запастися поп-корном. Вам приємно буде, це, напевно, дивитися. Перепрошую, якість не HD.









</fulltext>
<enclosure url="https://blogimg.pravda.com/images/doc/e/9/e94fb45-denkov1.jpg" type="image/jpeg" length="7312"/>
<guid>https://blogs.pravda.com.ua/authors/denkov/52e1483fbdd1d/</guid>
</item>

<item>
<title>Дмитро Дєнков: Операція порятунку патрона Віті. Версія міністра Присяжнюка – перефарбувати мундир </title>
<link>https://blogs.pravda.com.ua/authors/denkov/52aa0b2641cb2/</link>
<author>ukrpravda@gmail.com (Дмитро Дєнков)</author>
<description></description>
<pubDate>Thu, 12 Dec 2013 20:14:46 +0200</pubDate>
<fulltext>Два роки тому фракція "Народна партія" Володимира Литвина в парламенті одностайно проголосувала в першому читанні за закон "Про ринок земель", який знімав мораторій на продаж-купівлю землі. Законопроект, власне, так і не дожив до другого читання.

Однак, ще за декілька років до цього голосування пан Литвин розпинався перед своїми виборцями, що він "дотримується і дотримувався принципу – душу і землю не продають".

Душа екс-спікера Ради виявилася ліквідним товаром, як ми побачили.

Зрештою, таких, як Литвин, політиків і урядовців купа. Далеко не один він душу продавав.

Утім, не можу відмовити собі у задоволенні повідомити про ще одну "заблудлу вівцю" – міністра аграрної політики та продовольства Миколу Присяжнюка. Тому, як він може підлаштовуватися під "кон'юнктуру" може позаздрити навіть Литвин.

Не знаю, що робив з аграрним міністром гарант, але Присяжнюк різко змінив полеміку. Причому кум Януковича зробив це так само безпардонно і безапеляційно, як і його патрон.

Буквально два тижні тому аграрний міністр розповідав українцям про те, якою надзвичайно корисною буде Угода з ЄС для агросектору, а сьогодні він уже називає її "кабальною".

Це була, власне, реакція Міністра на цю новину, яку вчора підхопили усі ЗМІ – 17 аграрних асоціацій підписали заяву про підтримку Угоди з ЄС у той час, коли Янукович днем раніше, що він не хоче підписувати угоду, тому що захищає агросектор.

"Ті обмеження за квотами, які ми отримали, вони для нас є досить кабальними", – каже Присяжнюк в інтерв'ю Першому національному каналу. (Тепер я розумію операторів Першого національного – їх зневажать не лише, змушуючи брехати про Майдан, а й знімати брехунів).

Чому я дозволяю собі називати міністра "брехуном"? Ви самі в цьому можете переконатися.

Зокрема, прес-реліз Мінагрополітики від 20 листопада 2013 року:

ФОТО 1

Таких релізів міністерства з цитатами Присяжнюка "ЄС ми з тобою, ваш ринок нам потрібен" не менше 10-20. Можу добірку зробити для справжніх шанувальників "творчості" Присяжнюка.

А це "скрін" з сайту мінагрополітики.

ФОТО 2

Додати більше нічого.

До речі, вікна агарного міністерства якраз під "Євромайданом" в будівлі Хрещатик, 24.

</fulltext>
<enclosure url="https://blogimg.pravda.com/images/doc/e/9/e94fb45-denkov1.jpg" type="image/jpeg" length="7312"/>
<guid>https://blogs.pravda.com.ua/authors/denkov/52aa0b2641cb2/</guid>
</item>

<item>
<title>Дмитро Дєнков: Фінансова поліція робить з Клименка маразматика</title>
<link>https://blogs.pravda.com.ua/authors/denkov/51403a23a0c41/</link>
<author>ukrpravda@gmail.com (Дмитро Дєнков)</author>
<description></description>
<pubDate>Wed, 13 Mar 2013 09:34:43 +0200</pubDate>
<fulltext>Мушу визнати – питання про "батьків" так званої фінансової поліції вводить у ступор майже кожного українського чиновника.

Після простого питання "хто є автором законопроекту про створення Державної служби фінансових розслідувань (фінансової поліції)?" на наших урядовців раптом нападає склероз, маразм та цілий "букет" відхилень, на які страждають переважно люди похилого віку.

Не те, щоб я не вірив журналістам "Forbes-Україна", які уже натякали на те, що в уряді відмовляються називати творців цього одіозного законопроекту. Просто дуже хотілося самому переконатися в тому, що на згадування авторів документу поставили жорстке "табу".

Напередодні у мене з'явилася така можливість. Вчора я відвідав круглий стіл за участі голови Міндоходів Олександра Клименка. Після довгих промов на заході про покращення інвестклімату і їх продовження на невеличкому брифінгу у мене з'явилася невеличка пауза в півхвилини для того, щоб поставити йому свої запитання. Це було в той час, коли міністр прямував до виходу.

Теоретично пауза могла бути довшою, але він за порадою свого помічника вирішив скористатися ліфтом. Схоже, йому не дуже хотілося спускатися ходами з набридливим журналістом, який ще і питає про фінансову поліцію.

Враховуючи, що часу було мало і ліфт уже наближувався, я включив диктофон і почав з головного питання "хто автор ініціативи?". Відповідь була просто вражаючою і, відверто кажучи, дещо несподіваною. Щось подібне я чув два роки тому, коли аграрний міністр Микола Присяжнюк не міг згадати, якою є частка держави в скандальному "Хліб Інвестбуді".

Хоча я здогадувався, що Клименко мене проігнорує, але думав, що це буде хоча б більш вишукано.

Уявіть себе на місці міністра, у відомстві якого уже декілька днів знаходиться на розгляді законопроект про фінансову поліцію і воно навіть, за нашою інформацією, підготувало текст із своїми зауваженнями до цього документу – Хіба він може не знати автора цього документу, який йому, будемо відвертими, зовсім не подобається?

Цитую відповідь Клименка: "ВИ ТАКІ ПИТАННЯ СТАВИТЕ!... Я НЕ АВТОР... А ХТО АВТОР? У МЕНЕ ДО ВАС ТАКЕ Ж ПИТАННЯ".

Під час передачі цієї вичерпної відповіді "врятувати" міністра намагалися його помічники, які пропонували мені, на хвилинку, ПРОВЕСТИ РОЗСЛІДУВАННЯ, щоб узнати автора. Я не зовсім зрозумів, що мала на увазі паночка, яка це пропонувала і досі намагаюся второпати. Ймовірно, такі в неї уявлення щодо журналістських розслідувань, тоді я їй співчуваю.

Виявляється, у нас в країні уже треба проводити розслідування, щоб виявити автора законопроекту. А може президент "в темну" буде призначати міністрів, а ми потім будемо здогадуватися, хто б це мав бути, вибачте, я забув – "проводити розслідування". Смішно, чи неправда?

Дуже цікаво, як надалі чиновники будуть приховувати автора і навіщо вони це роблять. Чи Клименко просто не може визнати, що пан Льовочкін і Адмінстрація президента просто обставили "младореформаторів"? Таке відчуття, що документ писав сам Янукович.

Панове, урядовці, ну скільки ж можна? Країна хоче знати своїх "героїв". Не варто чекати, коли черговий журналіст вам поставить аналогічне запитання. Не позбавляйте авторів документу слави!

P.S. Для експерименту – спробуємо поставити це питання пану Азарову на сторінці в "Фейсбуці". Приймаю 1 до 100, що не відповість. Хто готовий ризикнути?</fulltext>
<enclosure url="https://blogimg.pravda.com/images/doc/e/9/e94fb45-denkov1.jpg" type="image/jpeg" length="7312"/>
<guid>https://blogs.pravda.com.ua/authors/denkov/51403a23a0c41/</guid>
</item>

<item>
<title>Дмитро Дєнков: Прокурорська ''гідра''. Знайомтеся ближче. </title>
<link>https://blogs.pravda.com.ua/authors/denkov/50b754f64ad40/</link>
<author>ukrpravda@gmail.com (Дмитро Дєнков)</author>
<description></description>
<pubDate>Thu, 29 Nov 2012 13:28:38 +0200</pubDate>
<fulltext>Чи багато людей сьогодні знають про таку компанію як "Газ України-2009"? Ймовірно, небагато. Про неї говорять, але лише пошепки.

Я раніше дуже часто чув від своїх колег, що це новий фаворит влади, який просто йде напролом, змітаючи всіх на своєму шляху. Сказати просто, що ця компанія фігурує у сумнівних справах – це нічого не сказати. Менеджерам і реальним власникам та покровителям цього бізнесу "плювати" на всіх, і на все.

Від своїх колег я також чув багато історій про негласне "табу" на згадування цієї компанії в ЗМІ та на ринку. Потім мені почали розповідати, як редактори поважних видань відверто ігнорують цю тему, і відмовляються публікувати матеріали, в яких згадується компанія "Газ України-2009".

Тобто, в бізнесменів із "Газ України-2009" виявилося достатньо важелів, щоб не заслужити, наприклад, такої дурної слави, якої удостоїлася усім відома компанія "Хліб Інвестбуд" або та ж сама "Лівелла".

Більше того, недавно поговорити про дільяність цієї компанії хотіли міністри, але зустріч не відбулася. Чомусь.

І, можливо, ви її не знаєте, або робите вигляд, що не знаєте і не бачили. Тим часом "монстр" робить свою нехитру справу і продовжує підминати під себе ринок зрідженого газу, і ринок нафтопродуктів. І цим він має бути зобов'язаний лише державі, яка лягає під "потвору" і мовчки втрачає мільярди.

Тож, знайомтеся, "Газ України – 2009" – паросток "епохи пАкращення" Що це за компанія або "група компаній" (як в цій структурі себе називають)?

Створена вона була 2008 року. І за недовгий час свого існування встигла "засвітитися" в багатьох сумнівних справах на ринку зрідженого газу, та й не тільки.

Раніше Forbes уже писав про історію становлення "Газ України-2009", і як без сплати акцизу компанія реалізовувала кожного місяця десятки тисяч тонн зрідженого газу.

Тепер, виявляється, без них не обійшлося і в ситуації з перебоями імпорту нафтопродуктів.

*****

Далі я наведу фрагменти з матеріалу, зібраного моїми колегами, яким я цілком довіряю. Раніше він ніде не публікувався.

Как известно, с начала ноября Государственная таможенная служба Украины вновь "затормозила" оформление бензинов для ряда импортеров.

Письма о задержках приходили от Socar Energy Ukraine (представительство азербайджанской нефтяной компании Socar) и "КЛО" (столичная сеть АЗС). О проблемах с таможней заявили и в ООО "Ромептрол-Украина" (представительство румынской Rompetrol).

В то же время, большинство игроков рынка уклоняются от официальных комментариев, хотя это не первый случай, когда таможня препятствует их работе. К примеру, похожая ситуация наблюдалась с 19 по 23 сентября текущего года.

Тогда пострадали ОККО (входит в "Концерн Галнафтогаз", основным владельцем которого является Виталий Антонов), WOG (входит в группу компаний "Континиум", которая принадлежит Игорю Еремееву и Степану Ивахе), "Параллель" (контролируется Ринатом Ахметовым), "КЛО" и другие.

Гостаможслужба отрицает наличие проблем с "растаможкой" у импортеров бензинов, а сами игроки шепотом рассказывают, что все дело во внедрении на рынок единого специмпортера, торгующего "специфическим топливом".

Контрабанда

Специфическим топливом на рынке называют не "бодягу", с которой игроки рынка уже смирились давным-давно, а контрабанду.

За девять месяцев, по официальным данным, в Украине было потреблено 3157 тыс. т бензинов, а общий баланс составил – 2585 тыс.т. Другими словами 18% бензинов, а это 572 тысяч тонн, взялось из неоткуда.

Можно бы этот показатель списать на "бодягу", если бы не одно "но". В распоряжении журналистов оказались данные таможни и железной дороги, которые существенно отличаются.

Так, за январь-сентябрь растаможено на 397,2 тыс. т меньше бензина, чем завезено в страну через "Укрзалізницю". Причем, 368 тыс. т сомнительного бензина поставлено через три железнодорожные станции: "Светловодск", "Мироновка" и "Черноморская". Продолжает работу и более известный канал поставки "специфического" топлива – Феодосийская нефтебаза.



По самым приблизительным подсчетам, потери бюджета от невыплаты акциза и НДС при импорте бензина за 9 мес. составили уже 1,4 млрд. грн.

Отметим, что изначально контрабанда шла по схеме "оборванного транзита", которую активно использовали еще в 90-е годі. Ресурс завозили в нашу страну и по ходу следования за рубеж он "терялся", на самом же деле бензин продавался на территории Украины.

Однако, в октябре эту схему усовершенствовали – добавили экспорт, которым занимаются компании: ПП "Армада-Плюс", ТзОВ "Зовнитрансгаз" и дочернее предприятие "Петрол" (Петрол-Форвардинг, МПП). Все они якобы транспортируют бензин автоцистернами к танкерам, которые везут топливо Zevidon Trading Ltd в Белиз (Центральная Америка).

Правда, объемы экспорта поражают, даже с технической точки зрения. Например, в октябре было экспортировано около 117 тысяч тонн бензина. Для сравнения, в свои лучшие годы, Кременчугский НПЗ отгружал через автоналив около 120 тыс. т топлива, но не в месяц, а в год.

Вероятно, данный экспорт существует исключительно на бумаге. Целью такой схемы может быть возмещение НДС с экспорта, которого не существует, то есть фиктивного. Если это так, то за октябрь набежало примерно 200-300 млн. грн.

Что за специмпортер?

Специмпортером, неподвластным сильным мира сего, игроки рынка называют группу "Газ Украина" (в состав входят ООО "Газ Украина 2020", "Газ Украина 2009" и др. компании). Говорят о ней лишь в полголоса, но зато хором.

Группа оставалась в информационной тени, пока не включилась в борьбу за покупку Лисичанского нефтеперерабатывающего завода.

"В этих начинаниях, они перешли дорогу бизнесмену Дмитрию Фирташу. А заодно, и дружественному ему министру энергетики и угольной промышленности Юрию Бойко. Это еще не раз им аукнется", – уверен один из участников рынка нефтепродуктов.

Как рассказали в окружении главы "Роснефти" Игоря Сечина, сделка по Лисичанскому НПЗ так и не была завершена, россияне отложили продажу завода еще, как минимум, на полгода.

Вместе с тем, вряд ли это стало большим огорчением для "Газа Украины" – переработка нефти и поставка нефтепродуктов отнюдь не являются базовыми видами деятельности группы.

Ее конек – торговля сжиженным газом. На этом рынке "Газ Украина" занимает доминирующее положение в стране. Группа заключила на себя около 75% импорта, после задержек Гостаможслужбой газа, импортируемого другими игроками, в прошлом году.

Краеугольный же камень в фундамент группы заложила торговля сжиженным газом, который выкупается на спецаукционах для нужд населения по льготной цене и продается для заправки автомобилей по цене рыночной. (За 9 мес. 2012 г. государство потеряло на этом около 1,6 млрд грн).

Основным разработчиком схем скромного харьковского предприятия "Газ Украины-2009" называют 27-летнего Сергея Курченка. "Они начинали со сжиженного газа, но когда компания вышла на определенный уровень, пришлось поделиться с "крышей", – рассказывает один из знакомых предпринимателей.

Старшим товарищем по бизнесу Курченко источник в силовых структурах назвал сына генерального прокурора и народного депутата (ПР) Артема Пшонку.

Борьба с контрабандой

О существовании контрабанды не раз заявляли высокопоставленные чиновники. Так, в конце прошлого года вице-премьер-министр Украины, министр инфраструктуры Борис Колесников заявил, что на строительство и реконструкцию дорог не хватает средств, поскольку половина акциза либо разворовывается, либо недоплачивается.

Бороться с "нелегальным бензином" пытался и министр экономического развития и торговли Петр Порошенко и вице-премьер Сергей Тигипко.

Они направили премьер-министру Николаю Азарову письмо, в котором, кроме всего прочего, речь шла об импорте бензина без уплаты налогов.

"Сегодня появились случаи ввоза на таможенную территорию Украину импортных нефтепродуктов (в первую очередь железнодорожным транспортом) по решению судов без уплаты таможенного сборов, акцизов и т.д. Существование на рынке Украины таких нефтепродуктов приводит к уменьшению поступлений в государственный бюджет и ставит под угрозу исполнение социальных инициатив президента", – говорится в письме.

Азаров назначил на 31 июля совещание по этому вопросу, пригласив на него министра энергетики Юрия Бойко, министра финансов Юрия Колобова, главу МВД Виталия Захарченко, главу Гостаможслужбы Игоря Калетника и председателя Госналогслужбы Александра Клименко. Но совещание почему-то так и не состоялось.

P.S. У 2010 році через сумнозвісну "Лівелу" бюджет недоотримав близько 3 мільярдів гривень. Загальні втрати казни, до яких призвела діяльність "Газ України-2009" уже перевищили цю позначку. </fulltext>
<enclosure url="https://blogimg.pravda.com/images/doc/e/9/e94fb45-denkov1.jpg" type="image/jpeg" length="7312"/>
<guid>https://blogs.pravda.com.ua/authors/denkov/50b754f64ad40/</guid>
</item>

<item>
<title>Дмитро Дєнков: Податок ''Баффета'' і гавкання українських реформаторів</title>
<link>https://blogs.pravda.com.ua/authors/denkov/4f69d31b08dbe/</link>
<author>ukrpravda@gmail.com (Дмитро Дєнков)</author>
<description></description>
<pubDate>Wed, 21 Mar 2012 14:09:47 +0200</pubDate>
<fulltext>Нижче можна подивитися сьогоднішню новину про низьку еффективність американського податку на багатство. Не міг собі відмовити у задоволенні порівняти цю інфу з планами українських реформаторів.

"За допомогою податку на супербагатих, запропонованого мільярдером Уорреном Баффетом, американському бюджету вдасться збільшити надходження на 47 мільярдів доларів за 10 років.

Ефект від підвищення податків на доходи багатіїв на 30%... підрахував Об'єднаний комітет з оподаткування Сенату, який непідконтрольний жодній з американських партій".

А "вісімці" українських багатіїв в Forbes разом із 39-м у світі Ахметовим слабо 30% сплачувати?

Читаємо далі...

"У повідомленні на сайті Комітету з фінансів високопоставлений республіканець Оррін Хетч – сенатор від штату Юта – розкритикував "податок Баффета", назвавши його "собакою, яка не гавкає".

Сума на 47 мільярдів доларів зможе компенсувати бюджету тільки половину коштів, які доведеться витратити на десятимісячне продовження пільг з податку на зарплати".

Нагадаю, що український податок на розкіш, за очікуваннями пана Тігіпка, дасть бюджету не більше 800 мільйонів гривень. І ці кошти, за задумом, направлять на підвищення пенсій.

Не важко підрахувати, що якщо поділити цю цифру на 14 мільйонів пенсіонерів, це дасть трохи більше 57 гривень на кожного пенсіонера на рік! А на місяць – менше 5 гривень!

Я думаю, американському сенатору слід вибачитися перед своїми опонентами, тому що "не гавкають" "собаки", яких ліплять на Банковій, і на Грушевського. Втім, це не проблема – їх творці гавкають, і доволі голосно...</fulltext>
<enclosure url="https://blogimg.pravda.com/images/doc/e/9/e94fb45-denkov1.jpg" type="image/jpeg" length="7312"/>
<guid>https://blogs.pravda.com.ua/authors/denkov/4f69d31b08dbe/</guid>
</item>

</channel>
</rss>