https://blogs.pravda.com.ua/images/logo_ukr.gif https://blogs.pravda.com.ua https://blogs.pravda.com.ua https://blogs.pravda.com.ua/authors/rybachuk/5f9a89a5f0179/ ukrpravda@gmail.com (Олег Рибачук) Thu, 29 Oct 2020 10:21:41 +0200 Конституційний Cуд України вчора проголосив верховенство сваволі та домінування корупційного інтересу над інтересами народу замість верховенства права. Лише так можна схарактеризувати його рішення щодо скасування електронного декларування. Без дискусії та аргументації ухвалили без перебільшення доленосне для держави рішення, яке ставить під загрозу її існування як цивілізованої та демократичної країни. Згідно з аргументацією Конституційного суду, відкриті дані про статки суддів, моніторинг способу їхнього життя та інші заходи НАЗК для запобігання корупції є загрозою незалежності суддів, а боротись із хабарництвом у судовій системі може лише судова система. Правова категорія незалежності судової системи не абсолютна. Вона передбачає, спеціальні норми закону, за якими суддів складніше призначити чи звільнити, притягнути до дисциплінарної чи кримінальної відповідальності, порівняно з іншими державними службовцями. Суддівські органи мають самоврядування для вирішення внутрішніх питань, додаткові правові та майнові гарантії, які покликані зменшити сторонній вплив на прийняття рішень. Однак, вони не можуть бути державою в державі, чи протиставляти себе їй. Судова система – одна з трьох гілок влади. Щоб жодна з них не почала діяти свавільно, влада між ними розділена. Система стримувань і противаг не дозволяє жодній з гілок сконцентрувати всю владу чи перестати бути підконтрольною народу. Тому жодна з гілок влади не може мати статусу, який ставить її понад законом. Конституція визначає, що усі громадяни є рівними перед законом. Конституційний Суд у своєму рішенні відверто знехтував цим фундаментальним правилом. Тому ми вважаємо подальше перебування на своїх посадах суддів КСУ неприпустимим та небезпечним для держави. Ми закликаємо політичні сили та інститути демократичного суспільства до швидкого та ефективного пошуку варіантів очищення Конституційного Суду від людей, які діють всупереч принципу верховенства права, покривають корупцію та створюють для себе елітарну касту, яка існує над законом. Водночас вже стало очевидним, що настав час зміни підходів до призначення на посаду суддів Конституційного Суду. Країні потрібні незалежні, а не "свої" судді. Політичним акторам важливо розуміти, що пошук шляхів виходу з цієї ситуації – питання національної безпеки. Низький рівень довіри до Конституційного Суду та відверто волюнтаристський характер рішення щодо скасування декларування може спровокувати ескалацію насильства. Тому пошук рішення в інтересах народу України має стати пріоритетом влади, щоб не створювати умов для подальшої суспільної напруги. https://blogs.pravda.com.ua/authors/rybachuk/5f9a89a5f0179/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/rybachuk/5e6b8de41da95/ ukrpravda@gmail.com (Олег Рибачук) Fri, 13 Mar 2020 14:43:00 +0200 Ми обурені створенням спільної з маріонетками Росії консультативної ради, яка має на меті напрацювання політичних і правових рішень щодо врегулювання конфлікту і проведення виборів на окупованих територіях. Це рішення підтримали представники президента України Володимира Зеленського. Створення такого органу є кроком в бік легалізації влади окупантів і у правовому полі України, і в очах міжнародної спільноти. Зауважимо, що це далеко не перший подібний крок. З часу укладання наприкінці серпня 2014 року перших Мінських угод ворожі маріонетки є фактичним учасником переговорного процесу в Мінську. Це саме по собі надає їм суб'єктності. В той же час, Росія відіграє роль посередника-миротворця, планомірно ведучи політику зняття з себе відповідальності за збройну агресію проти України, за окупацію наших територій, за воєнні злочини, вчинені щодо українських військовополонених та цивільного населення в районах бойових дій і в окупації. Про те, що це не перший випадок повзучої легалізації окупантів, свідчить навіть протокол засідання так званої Тристоронньої групи, яким, зокрема, створюється згадана консультативна рада. Документ підписали також "уповноважені представники окремих районів Донецької і Луганської областей". Отже, повзучою легалізацією ворожих маріонеток є сам Мінський процес, а не лише один його документ. Більше того, називаючи Мінський процес єдиним варіантом завершення війни, Україна повторює сумний досвід Молдови, яка свого часу теж пішла на перемовини з Росією і допустила легалізацію окупаційної влади Придністров'я у своєму правовому полі. Такий крок жодним чином не наблизив її до відновлення свого суверенітету, а навпаки підживив окупацію, звільнив Росію від відповідальності та завів процес звільнення території країни у глухий кут. Як громадська організація, яка має на меті розбудову сильної демократичної України, ми не можемо стояти осторонь процесів, які загрожують самому існуванню нашої держави. Тому закликаємо владу припинити будь-які контакти з маріонетками Кремля і вести переговори з Росією як з агресором і стороною конфлікту виключно за посередництва західних партнерів. Закликаємо представників неурядових організацій, аналітичних центрів, засобів масової інформації, професійних спілок та усіх громадян України поширити відповідну заяву на власних комунікаційних майданчиках (вебсайти, блоги, сторінки в соцмережах) з власним підписом. Лише широкий розголос може зупинити найгірший сценарій, який розгортається на наших очах. Команда Центру спільних дій https://blogs.pravda.com.ua/authors/rybachuk/5e6b8de41da95/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/rybachuk/5c13a2c1324bf/ ukrpravda@gmail.com (Олег Рибачук) Fri, 14 Dec 2018 13:32:01 +0200 Днями у Львові відбулося святкування 150-річчя Товариства Просвіта. Важко переоцінити його значення для становлення української нації та держави. В 19 столітті львівські українофіли з Просвіти були одними з перших, хто обґрунтував існування української нації та необхідність існування української держави. 150 років потому на вас лежить відповідальність за збереження нації та держави від ворога, який вже понад 300 років робить все, щоб розчинити Україну в собі. На урочистостях в Львівській Опері ви сказали: "Геть від Москви!" – це є моя пропозиція, яка внесена до Верховної Ради із закріплення курсу до ЄС та НАТО в Конституції України, як невідворотного процесу. Бо ми розуміємо, що лише членство в Європейському Союзі та НАТО незворотно й остаточно гарантує нашу незалежність від Росії. Але, на жаль, це чітко розуміють і наші вороги. Тому вони планують реванш на президентських і парламентських виборах, щоб заблокувати наш рух до Європи. А якщо пофортунить – так ще й розвернути Україну назад. Запобігти такому сценарію – це священний обов'язок всіх українських патріотів. Я наголошую, що я сам зроблю для цього все можливе. Але в цій боротьбі дуже розраховую на вашу підтримку, кожного з вас. Бо це не лише справа Президента, це спільна, загальноукраїнська справа. І спільна, загальноукраїнська відповідальність". Справді, в умовах гібридної війни реванш проросійських сил – чи не найбільша загроза для національної безпеки. Завдяки хоробрості українських Воїнів та підтримці міжнародної спільноти, Російська Федерація не наважується на наземне вторгнення. Однак, в гібридній війні і методи гібридні. Вплив Росії на перебіг виборів турбує США, Францію, Німеччину, Великобританію та інші країни. Але, вочевидь, не турбує Україну. Інакше пояснити зволікання із відміною гібридної пропорційно-мажоритарної системи неможливо. Доцільність введення воєнного стану суспільство трактує по-різному, однак ніхто не може заперечити, що під час воєнного стану пріоритетом для держави мусить стати збільшення обороноздатності країни. Збереження гібридної виборчої системи, яка розроблялася для Леоніда Кучми та була відновлена в 2011 році за вказівкою Віктора Януковича, фактично відкриває українську політичну шахівницю для ворога, якому там не місце. Чим же вона так вигідна Кремлю? По-перше, на мажоритарних кампаніях фактично неможливо відслідковувати рух чорної готівки. Перевагу має той, у кого її більше. На додачу до шаленого рейтингу проросійських партій, Москва завдяки запасам нафтодоларів зможе провести в український Парламент не менше 60-70 лояльних до неї депутатів-мажоритарників. Деякі з них будуть у вишиванках і напам'ять цитуватимуть декалог українського націоналіста. Це перетворить Верховну Раду на Троянського коня. По-друге, збереження мажоритарної системи відкриває скриньку Пандори можливостей для найрізноманітніших провокаторів. При збереженні гібридної виборчої системи, правоохоронним органам доведеться контролювати правопорядок як у великій та складній загальнонаціональній партійній системі, так і в в понад 200 малих складних системах – мажоритарних округах. І якщо для національної системи центральні правоохоронні органи ще так-сяк підходять, то на мажоритарних округах за безпеку відповідатимуть максимум поліцейські районного рівня. Численні напади на громадських активістів, що трапилися цього року, показали фактичну неспроможність поліції на місцях. Більше того, в багатьох регіонах, таких як Херсонщина чи Одещина, можна констатувати фактичне зрощення правоохоронних органів з криміналом та проросійськими силами. У випадку збереження мажоритарки, існує суттєвий ризик нападів на учасників виборчих перегонів у кожному українському мажоритарному окрузі. І це буде вигідно Кремлю одночасно на двох фронтах. З одного боку, це дестабілізуватиме ситуацію та збільшуватиме соціальну напругу та незадоволення всередині України. З іншого, це дасть Москві можливість переконувати світову спільноту в тому, що Україна це failed statе, що не може забезпечити безпеку громадян на виборах та не заслуговує на міжнародну підтримку. Ці ризики надто високі для воюючої країни. Ми вже не кажемо про те, що чинна виборча система цементує політичну корупцію. Ми закликаємо вас як головнокомандуючого проявити державницьку позицію та не дозволити ворогу шахрайськими гібридними методами знищити українську демократію. Особливо, зважаючи на те, що це було вашою передвиборчою обіцянкою та частиною Коаліційною угоди, підписаною парламентською фракцією вашого імені. Ви неодноразово на практиці показували, якщо якийсь закон вам справді потрібен, ви знаходите аргументи для переконання парламенту. Знайдіть їх ще раз та покажіть, що ваші слова та обіцянки мають вагу. Обирати українську владу повинен Український народ, а не криваві російські гроші. ГО "Центр UA" Центр протидії корупції ГО "ВО "Автомайдан" Центр політико-правових реформ Цей лист є відкритим для підписання та публікацій від імені усіх бажаючих на усіх можливих платформах. https://blogs.pravda.com.ua/authors/rybachuk/5c13a2c1324bf/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/rybachuk/5b71559a9a237/ ukrpravda@gmail.com (Олег Рибачук) Mon, 13 Aug 2018 12:55:38 +0300 Недавно на сторінках видання Главком заступник голови депутатської фракції "Блок Петра Порошенка" Сергій Березенко дав розлоге інтерв'ю, частину якого нашпигував брехнею та маніпуляціями щодо виборчої реформи. Пан Сергій є одним з рупорів БПП та вісником волі президента Порошенка. Дуже шкода, що для побудови ідилічної картини реальності, в якій чинний президент піднімається на другий термін по спинах і головах мажоритарників та мерів, Березенку доводиться змальовувати реальність словами, які не мають жодного стосунку до фактів та законодавчих рамок. Як так сталося, що соратник Порошенка дозволяє собі суперечити партійній програмі та заявам самого президента? Чи не підставляє гаранта конституції один з очільників його фракції? Давайте уважно вслухаємося в слова молодого і перспективного мажоритарника з Чернігівщини. "По-перше, Виборчого кодексу в порядку денному цієї сесії взагалі не було" – заявив пан Березенко. Молодий нардеп, який в першій же своїй каденції зробив стрімку кар'єру заступника голови президентської фракції напевно не вміє користуватися сайтом парламенту, де можна знайти як проект Виборчого кодексу N3112-1, так і доручення підготувати його до другого читання, запланованого на восьму сесію, до середини липня 2018 року. "Сьогодні є робоча група комітету, очолюваного Сергієм Власенком, яка вже декілька тижнів працює над документом. Вони поступово проходять по тих 4 тис. поправок, які були внесені до Виборчого кодексу. Отже, процес швидким не буде, це розуміють усі" – говорить далі нардеп, ніби не знає, що профільним комітетом для виборчого кодексу є комітет з питань правової політики та правосуддя, який очолює колега Березенка по БПП пан Руслан Князевич. Саме пану Князевичу було доручено очолити процес доопрацювання документа ще 7 листопада минулого року, але робоча група змогла провести перше засідання аж 4 квітня. Водночас, не зважаючи на пасивність голови комітету, робоча група працює вже не кілька тижнів, а кілька місяців. Щодо швидкості проходження правок, то депутату варто згадати, що у вересні-жовтні минулого року Рада розглядала законопроект N6232 – це був найбільший законопроект в цьому скликанні, до нього подали 4383 правки і за сім пленарних днів документ ухвалили. Тоді чомусь ніхто не бідкався, напевно тому, що автором законопроекту був президент Порошенко. Важливо нагадати, що значна частина правок до проекту кодексу дублюються, бо подані різними авторами, так що реальна кількість правок значно менша. Водночас, за останні роки ми бачили як приклади, коли тисячі правок проходили за кілька діб, так і коли кілька десятків правок не розглядали місяцями. Політичний чинник в умовах політичної безвідповідальності дозволяє очільникам комітетів впливати на темпи роботи та пріоритети. Є два фактори, які прискорюють роботу українських нардепів – МВФ і вулиця. Це було показовим при ухваленні закону про антикорупційний суд. Тоді навіть президент змінив свою думку на 180 градусів. "По-друге, я вважаю, що новий Виборчий кодекс – це найгірше, що можна було б зробити, з точки зору модернізації виборчого законодавства." – Провівши одну, але переможну виборчу кампанію на окрузі в Чернігові, пан Березенко може вважати себе експертом з виборчих систем, але це лише самонавіювання. Ключова новація, яку вносить кодекс – це зміна виборчих систем на парламентських і місцевих виборах, запроваджуючи пропорційну систему з відкритими регіональними списками. Коли ці правила запрацюють, в нас буде реалізований найбільш ефективний механізм вибору політичних еліт, який працює в більшості країн Європи. Більше того, кодифікуючи виборче законодавство, ми модернізуємо правову систему України. "По-третє, нам треба пам'ятати про резолюцію Парламентської асамблеї Ради Європи. Йдеться про неможливість змін у законодавстві за рік до виборів." – Кодекс не вносить суттєвих змін до правил, за якими ми будемо обирати президента України в 2019. Суттєвим є питання парламентських виборів, які відбудуться в жовтні 2019. Тому парламент має рівно два місяці, щоб доопрацювати проект кодексу та проголосувати його в другому читанні. Цього часу є цілком достатньо, щоб доопрацювати якісний документ, якщо не втрачати час на відмовки. "Вона (Коаліційна угода) не може бути недійсною, бо, як мінімум, залишилося дві фракції, що тією угодою керуються. Але цю угоду слід переглянути. Ми за час роботи парламенту з 2014 року навіть Конституцію змінили (зокрема, в частині судочинства). То що – не зможемо змінити коаліційну угоду? Це не догма: дані норми (щодо реформи виборчого законодавства та запровадження пропорційної системи з відкритими регіональними списками) туди вписали політичні сили, які взяли й вийшли з коаліції." Важливо, щоб пан Березенко не забував, що норма коаліційної угоди, яка стосується зміни виборчих правил була частиною передвиборчої програми БПП на виборах 2014, була частиною передвиборчої програми кандидата Порошенка. Більше того, в серпні 2015 було внесено останні зміни в чинну програму БПП і там теж є теза про виборчу реформу і відкриті списки. Тому не варто розповідати байки про те, що це злі і погані "ляшки" та "юлі" внесли цю норму в коаліційну угоду, щоб підставити бідний Блок Петра Порошенка. Також шановний депутат забув, що Конституцію змінювали на виконання коаліційної угоди – це результат голосування парламентської більшості. Водночас зміна коаліційної угоди – це політичне рішення, якому передує розпуск уряду, а наслідком якого є створення нової коаліції та написання нової коаліційної угоди. І при всіх хвастощах учасника "стратегічної дев'ятки" в такий сценарій в передвиборчий рік не вірить вже ніхто. "Буду й надалі критикувати позицію уряду. Адже не можна, з одного боку, разом із головою Верховної Ради виступати з тезами "підтримуємо відкриті списки, прибираємо рудиментарну мажоритарку", а з другого – співпрацювати з мажоритарниками у частині розподілення коштів Фонду соціально-економічного розвитку." – Якби пан Березенко читав пресу, то напевно б звернув увагу на матеріали, які готували аналітики нашої організації, де чітко видно, що виділення субвенцій – це бартер політичної лояльності між мажоритарниками і урядом, де кошти на округи виділяються в обмін на голосування за законопроекти, які стосуються бюджету. Сам факт існування Фонду соцекономрозвитку розвитку є частиною підтримки функціонування мажоритарної виборчої системи, а позиція відмовитися від рудиментарної мажоритарки має і мусить мати своїм наслідком припинення функціонування фонду за принципами політичної корупції, які зараз в нього закладені. "Поки в раді понад 200 депутатів-мажоритарників цей закон не пройде." – Шановний депутат уміє маніпулювати навіть цифрами. По-перше, їх 198 і це 44% українського парламенту. В умовах тимчасової окупації 12% території України повне представництво мажоритарних округів в Раді є неможливим. Водночас, впровадження пропорційної системи з відкритими регіональними списками створить умови, за яких 83% місць у Парламенті будуть зайняті представниками регіонів. Якщо моделювати систему, яку пропонує проект кодексу на результати виборів до Верховної Ради в Чернігівській області, яку представляє пан Березенко, то замість шести представників від області, їх буде десять і вже не від трьох політичних сил, а від п'яти, що більш пропорційно репрезентуватиме інтереси виборців регіону в парламенті. "Існує загроза лишити без мандатів сильних політиків, які тимчасово не мають прив'язки до округу. Приміром, таких представників кримських татар, як Рефат Чубаров і Мустафа Джемілєв." – Складається враження, що Сергій Березенко неуважно читав проект закону, який він критикує. Згідно з проектом кодексу, діятиме загальнонаціональний компенсаторний список, кандидати з якого потраплятимуть до парламенту у порядку, встановленому політичною партією, після проходження до Ради кандидатів з регіонів. Якби цю систему впровадили ще на виборах 2014 року, як це обіцяв Порошенко в ПАРЄ, то у випадку БПП, яка отримала б 119 місць в парламенті, 14 пройшли б по загальнонаціональному компенсаторному списку. І саме партія за такої систем бере на себе відповідальність, чи запропонувати місця в першій двадцятці спонсорам з мішками чорної готівки, чи лідерам кримсько-татарського народу. "Не дивно, що за опитуваннями громадської думки, сьогодні 30% українців підтримують виключно мажоритарну систему, 45% – змішану, а у виключно пропорційної тільки 15% симпатиків." – Маніпуляції і перебріхування на основі соціологічних опитувань – давня практика українських політиків. Шкода, що ця хвороба спіткала такого молодого і перспективного політика, команда якого не змогла знайти в мережі результати опитування Центру Разумкова. Адже там картина зовсім інша: 34,5% громадян вважають пропорційну систему з відкритими списками найкращою для виборів у Верховну Раду. Чинну гібридну систему підтримують, – 17,2%, а чисту мажоритарку – 16,1%. "Тож замість того, щоб дискутувати з цього приводу, я б радше посилював відповідальність за порушення виборчого законодавства. Люди, які йдуть на фальсифікацію та підкуп, мають розуміти невідворотність серйозного покарання. Тоді й не буде жодних сумнівів щодо результатів виборів." – Тут шановним виборцям та читачам запропонували подивитися на картину "Мажоритарник проти підкупу, а бджоли проти меду". Адже для самого Березенка не секрет, що підкуп і порушення законодавства, а також різні брудні технології є самою суттю української мажоритарки. Адже саме від імені кандидата Березенка підписували соціальну угоду з виборцями в Чернігові в 2015 і платили 400 гривень. Саме для розмивання голосів прямого конкурента знайшли повного тезку Генадія Корбана, як технічного кандидата. І саме Березенко знає, що можна під час виборчої кампанії втопити місто в конвертах з грошима і в гречці та не понести за це ніякої відповідальності. Десять випадків брехні і маніпуляції лише в частині інтерв'ю. Чи є це прикладом некомпетентності чи банального "підставляння" президента з боку найближчого оточення? Це вже питання до обговорення на засіданнях так званої "стратегічної дев'ятки". Але нам, громадянам і виборцям варто прискіпливіше ставитися до слів цієї "еліти", адже за ними ідуть дії – такі ж непослідовні і некомпетентні, спрямовані на досягнення цілей самовідновлення влади та помноження її активів, а не розбудови демократичних інституцій та країни миру і добробуту. https://blogs.pravda.com.ua/authors/rybachuk/5b71559a9a237/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/rybachuk/5a041e3687936/ ukrpravda@gmail.com (Олег Рибачук) Thu, 09 Nov 2017 10:21:58 +0200 Після прийняття у першому читанні законопроекту N3112-1 – Виборчого кодексу, – політолог Віктор Уколов у своєму блозі назвав запровадження відкритих регіональних списків на парламентських виборах "загрозою національній безпеці України". Його аргумент – депутати будуть об'єднуватися за регіональним принципом і тяжітимуть до сепаратизму на Закарпатті, Буковині, Одещині та звільнених територіях на Сході. Не забув автор додати про ймовірне підігрування інтересам Росії і "підозрілу" підтримку кодексу з боку "Опозиційного блоку". Почнемо з того, що війна на Сході, окупація Криму і проросійські настрої в окремих регіонах – це проблема відсутності послідовної державної політики щодо роботи з регіонами протягом останніх двох з половиною десятиліть. Можливо, шукати джерело проблем із сепаратизмом треба там, а не у виборчий системі, яка ще не використовувался в Україні? Дуже сумнівним з точки зору здорового глузду є також закид про походження ідеї відкритих регіональних списків "із сусідньої Росії". По-перше, проблеми з сепаратизмом у РФ дуже відмінні від наших, пов'язані зі слабко інтегрованими національними республіками, великою територією, контролем над нафтовими родовищами тощо. По-друге, якщо відкриті регіональні списки – це спланована операція проти державних інтересів України, то розпочалася вона дуже давно і реалізується за участі більшості сьогоднішніх народних депутатів і профільних міжнародних організацій: Кодекс був написаний ще у 2008 році, зареєстрований - у 2010. Отримав позитивний відгук від Венеціанської комісії і ПАРЄ – організації, яка наклала санкції на російську делегацію після анексії Криму і окупації частини Луганської і Донецької областей. Вдруге кодекс подали до парламенту чинний Голова Верховної Ради Андрій Парубій, народні депутати Леонід Ємець з Народного фронту і Олександр Черненко з БПП. 302 депутати коаліції "Європейська Україна" (БПП "Солідарність", "Народний фронт", Радикальна партія Ляшка, "Самопоміч" та "Батьківщина") взяли запровадження відкритих регіональних списків як зобов'язання в рамках Коаліційної угоди. Виникає питання: на якому саме етапі "рука Москви" дотягнулася своїми пазурами до українських виборів і почала маніпулювати проєвропейськими, в більшості антипутінськи налаштованими народними депутатами? Що ж до мотивації депутатів "Опозиційного блоку", то більш імовірно, що їхній інтерес – у забезпеченні для себе кращих результатів на наступних виборах, ніж в умисній федералізації. Опозиції завжди важче обиратися по мажоритарці, ніж партії влади, тож якщо є можливість перейти на повністю пропорційну систему, то чому б нею не скористатися, заробивши ще й додаткових символічних балів за голосування за прогресивний закон. Якщо Віктора Уколова здивувало це голосування Опоблоку, чому він не дивується, коли Оппоблок неодноразово одноголосно підтримував законодавчі ініціативи президента? https://blogs.pravda.com.ua/authors/rybachuk/5a041e3687936/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/rybachuk/515571c073d82/ ukrpravda@gmail.com (Олег Рибачук) Fri, 29 Mar 2013 11:49:36 +0200 На днях мав цікаву розмову з одним із переговірників Української команди по ЗВТ+ з ЄС Тарасом Качкою. Ось до якого цікавого висновку я прийшов – Угода про асоціацію та угода про ЗВТ+ реально може збільшити прибутки українському бізнесу Ось мої невеличкі висновки: Поки що про угоду про вільну торгівлю з ЄС у головах людей відклалося, що вона є складним та величезним документом, є складним компромісом та не завжди на користь України. Ми чули багато дискусій з цього приводу, але є потреба ще раз повернутися до механіки роботи цієї угоди в майбутньому і наголосити на тих конкретних перевагах, які угода дає українській економіці. Передусім – мова йде про те що угода про вільну торгівлю з ЄС це лібералізація фактично всіх товарів. Це означає, що на всі українські товари, які ввозяться до ЄС – мито буде ліквідовано. Відповідно, українські експортери в ЄС зможуть збільшити свої прибутки. Як це буде відбуватись? 1. Які виробники виграють – беручи до уваги класичні статті нашого експорту, угода стає надзвичайно вигідною для виробників м'яса, птиці та яєць, які вже отримали право експортувати в ЄС свою продукцію. Їм це вигідно зараз, а після ухвалення угоди – вони зможуть продавати кожну тону продукції щонайменше на 300 Євро дешевше. Що є надзвичайною конкурентною перевагою. Ті самі 300 Євро можна буде економити на кожній тоні яєць. Це лише кілька прикладів того, що навіть квоти, які комусь видаються маленькими, дають нашим виробникам конкретні переваги. При цьому не одноразово – а щороку і без обмеження в часі. Інший приклад можна показати на експерту зерна. За умови укладання ЗВТ ми зможемо додатково експортувати ще 2 мільйони тон зернових. Наприклад ми зможемо додатково продавати ще 350 000 тон ячменю, а це додатковий прибуток понад 30 млн. Євро щороку. 2. Які захисні механізми для чутливих українських товарів – Україна зберігає захист для чутливих товарів – досить складні механізми контролю за імпортом автомобілів та експортом насіння соняшнику та лому кольорових металів дають нам можливість захистити своїх виробників впродовж тривалого перехідного періоду (від 10 до 15 років). Додатковим важливим чинником для аграрного сектору є те, що ЄС відмовився від застосування експортних мит на сільськогосподарську продукцію. Це повинно досить позитивно вплинути на ринок свинини, де українське м'ясо конкурує на своєму ж ринку з німецьким фактично і може навіть бути дорожчим ніж імпортоване м'ясо. Таким чином угода про вільну торгівлю навіть посилить захист національного виробника у порівнянні з сьогоднішньою ситуацією. 3. До ринку яких видів послуг в ЄС ми отримаємо доступ – наші виробники та надавачі послуг можуть на рівних умовах брати участь в процедурах закупівель в усіх державах-членах ЄС. Післяслово: Перелік прикладів можна продовжити. Наприклад, наші імпортери матимуть додаткові гарантії спрощених та прозорих процедур митного оформлення, що хоч і побічно, але є позитивом для багатьох підприємств. Таким чином варто не просто узагальнювати, а час від часу повторювати собі, що угода про вільну торгівлю не лише журавель модернізації в небі, але і набір чітких преференцій вже від першого дня її дії. І відмовлятися від такого потужного стимулу для економіки було би щонайменше немудро. https://blogs.pravda.com.ua/authors/rybachuk/515571c073d82/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/rybachuk/5089ae1703bc1/ ukrpravda@gmail.com (Олег Рибачук) Fri, 26 Oct 2012 00:24:39 +0300 https://blogs.pravda.com.ua/authors/rybachuk/5089ae1703bc1/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/rybachuk/5000405ef3b46/ ukrpravda@gmail.com (Олег Рибачук) Fri, 13 Jul 2012 18:35:58 +0300 В історичний день народження нашого чергового Гаранта побував в Криму в рамках всеукраїнського туру ЧЕСНО. Осман Пашаєв запросив на відверту розмову у свою нову студію. Як на мене, говорили, згадували, прогнозували досить ЧЕСНО:) Якщо вистачить терпіння, переконайтесь самі тут. https://blogs.pravda.com.ua/authors/rybachuk/5000405ef3b46/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/rybachuk/4f7568f805ab5/ ukrpravda@gmail.com (Олег Рибачук) Fri, 30 Mar 2012 11:04:08 +0300 Cпочатку відклавши, а потім через три місяці все-таки узгодивши дату парафування Угоди про асоціацію, європейці змусили нас, українців, як мінімум двічі замислитись – і над самим фактом парафування, і над подальшою долею угоди. Неправильним буде говорити про якесь пожвавлення або потепління відносин між Україноюта ЄС через те, що парафування угоди відбувається. Це радше логічне завершення процесу перемовин (що, нагадаю, офіційно завершилися у грудні 2011 року), яке має суто технічний або процедурний характер. Втім, без нього запуск процедури підготовки документу до підписання не відбувається. Є хороший юридичний термін: "необхідна, проте недостатня умова" – думаю, саме так можна охарактеризувати й парафування. Зрозуміло, що на сьогодні парафування – це максимум, який змогли досягти Україна та ЄС. Оскільки темпи політичної асоціації та економічної інтеграції України ЄС напряму залежать від дотримання Україною принципів поваги до спільних європейських демократичних цінностей, існує загроза зупинитися на парафуванні як на тимчасовому етапі. Як довго? Допоки Україна не продемонструє "в реалі" здатність забезпечити системне справедливе судочинство та готовність провести чесні вибори. Оцінка ситуації зараз не дає підстав сподіватися на краще. https://blogs.pravda.com.ua/authors/rybachuk/4f7568f805ab5/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/rybachuk/4f70817ec87e2/ ukrpravda@gmail.com (Олег Рибачук) Mon, 26 Mar 2012 17:47:26 +0300 Вчора на програмі "РесПубліка з Анною Безулик" зайшла мова про безпеку, честь і гідність людини. В цьому контексті Мирослав Попович зауважив, що в Конституції Німеччини стаття про людську гідність йде першою. У відповідь йому радник президента Марина Ставнійчук відповіла, що така стаття є і у нас, хоча й під третім номером. Втім, слова словами, а на ділах – наші доблесні кривоохоронці на таку дрібницю як Конституція, звісно ж, уваги не звертають. Показовий приклад з одним із активістів руху ЧЕСНО на Луганщині. Хлопець мужній – спокійно і буденно розповідав нам в офісі як йому погрожували розправою. В будь-якій нормальній країні подібна ситуація викликала б шок і серйозний скандал з важкими наслідками для багатьох посадовців. У нас же справа скоріше за все буде тихо похована десь на рівні луганської прокуратури. І добре ще якщо самого постраждалого не зроблять винуватим – в Україні це модно. Президент неодноразово публічно закликав повідомляти йому про факти порушення свобод громадян. Те, що ми чуємо на відео, – саме такий страшний факт. Але насправді жахливо те – що таких справ по всій країні сотні. На жаль, рух ЧЕСНО фізично не може відстежувати усі факти переслідування громадських активістів, але ми точно в змозі та неодмінно будемо виносити на загал факти порушень прав та свобод, а інколи навіть відверті погрози активістам, з якими ми спілкуємося щодня. https://blogs.pravda.com.ua/authors/rybachuk/4f70817ec87e2/