https://blogs.pravda.com.ua/images/logo_ukr.gif https://blogs.pravda.com.ua https://blogs.pravda.com.ua https://blogs.pravda.com.ua/authors/danilov/6579b2d073c36/ ukrpravda@gmail.com (Олексій Данілов) Wed, 13 Dec 2023 14:34:08 +0200 ПРО ЩО ВАРТО ПАМ'ЯТАТИ Хвиля втоми закономірна, але це всього лише хвиля у великому морі. Політична кон'юнктура мінлива на Заході і Сході, Півдні і Півночі, а стратегічні цілі України незмінні. Настрої можуть коливатися, але прагнення свободи і ненависть до московії все одно переважать. Українці можуть бути стомленими, однак не настільки, щоб не знайти сил і далі нищити окупаційну плісняву. Закони ринку та попиту ніхто не відміняв, тому негативна інформація завжди краще "продається". ПРО ЩО НЕ ВАРТО ЗАБУВАТИ Якщо звертати увагу на все, що нам пророкували і пророкують, нас би давно не існувало. Захід може бути нерішучим і нешвидким, проте це єдиний ціннісний союзник України. Війна дає західним демократіям життєво необхідний шанс оновитись енергією змін, зупинити корозію моралі, яку щедро підживлює (вала) росія. ЦЕ ВСЕ ВЖЕ БУЛО і ще не один раз буде – інформаційні коливання від оптимізму до песимізму, разом з коливаннями погодними, військовими або виборчими... Спочатку певна група політиків, експертів, медійників розповідала, що росія цивілізована країна, а газовий бізнес із нею – основа економіки і європейського достатку. Потім прогнозували Україні капітуляцію за лічені дні. Коли змінилася ситуація, а разом з нею – кон'юнктура, то вирішили, що тепер можна писати про як мінімум вихід на лінію розмежування станом на 24 лютого 2022 року. При цьому "забувалось" про необхідність переваги в повітрі, необхідну кількість ПВО, відсутність дальніх засобів ураження і що дорогоцінний час було витрачено на дискусію про те, чи потрібні Україні танки... Тепер спостерігаємо іншу крайність – якщо українські танки не в москві, треба говорити про скорочення допомоги, "замороження", зупинення, "кореїзацію" або "фінляндизацію" війни після чого повернутися до "нормального" статусу недратування ядерної потвори. ЩО ТРЕБА РОБИТИ – бути спокійними і зосередженими, твердими та послідовними, вірити в Перемогу і праведність нашої війни, не зраджувати принципам та, головне, ніколи не вірити москві, а вірити в справедливість сили і правди, яка в цій історії на нашому боці. WHEN IT'S COLD OUTSIDE, NIGHTS ARE LOUD AND THERE IS AN ACUTE SHORTAGE OF SUNLIGHT WHAT IS WORTH KEEPING IN MIND The wave of fatigue is natural, but it is just a wave in a big sea. The political climate is fluid in the West and East, South and North, but Ukraine's strategic goals are unchanged. Sentiments may fluctuate, but the desire for freedom and hatred of muscovy will still prevail. Ukrainians may be tired, but not so much that they cannot find the strength to continue to destroy the occupation mould. The laws of market and demand have not been cancelled, so negative information is always better "sold". WHAT LEST WE FORGET If we paid attention to everything that was and is predicted for us, we would have ceased to exist long ago. The West may be indecisive and slow, but it is Ukraine's only value-based ally. The war gives Western democracies a vital chance to renew themselves with the energy of change, to stop the corrosion of morality that is (was) being generously fuelled by russia. IT'S ALL HAPPENED ALREADY and will happen again – information swings from optimism to pessimism, along with weather, military or electoral fluctuations... At first, a certain group of politicians, experts and media outlets said that russia was a civilised country, and that the gas business with it was the bedrock of the economy and European prosperity. Then they predicted that Ukraine would surrender in a matter of days. When the situation changed, and the situation changed with it, it was decided that it was now possible to write about at least reaching the demarcation line as of 24 February 2022. At the same time, the need for air superiority was "forgotten", as well as the required number of air defence systems, the lack of long-range weapons, and that precious time was spent discussing whether Ukraine needed tanks... Now we are witnessing the other extreme – if Ukrainian tanks are not in moscow, we should talk about reducing aid, "freezing", stopping, "Koreanising" or "Finlandising" the war, and then returning to the "normal" status of not irritating the nuclear monster. WHAT SHOULD BE DONE IS: be calm and focused, steadfast and consistent, believe in the victory and righteousness of our war, not betray principles and, most importantly, never believe moscow but rather believe in the justice of power and truth, which is on our side in this case. https://blogs.pravda.com.ua/authors/danilov/6579b2d073c36/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/danilov/653fb57719aba/ ukrpravda@gmail.com (Олексій Данілов) Mon, 30 Oct 2023 14:53:59 +0200 Війна – найважче випробування, яке тільки може випасти на долю будь – якого народу. Історія таким жорстоким чином підтверджує життєздатність та право на існування. За десятиріччя миру, стрімкого поширення ідей свободи і прогресу, здавалося, що правила змінились. Але світ, та його частина, яка зробила крок у майбутнє – помилялась, забувши про тих, хто застряг у минулому. У той час, коли одні перековували мечі на орала, інші штампували кувалди. Коли зійдуться у конфлікті дві непримиренні системи, стало питанням часу. Чому сучасними каталаунськими полями історія обрала Україну? Найкращу відповідь дав Тімоті Снайдера: "Україна перебуває в абсолютному центрі багатьох подій, які ми вважаємо центральними" – перша і друга світова війна, сталінський терор, Голокост, розпаду радянського союзу. Чи варто після цього дивуватися, чому активна фаза війни 24 лютого 2022 року як найважливіша подія століття розгорнулась саме на українських полях? Де ще могла закінчитися російська імперська історія? Тільки там, де починалась. Українська місія -виправлення історичних помилок. Українці з гідністю прийняли історичний виклик, чому віддають належне наші друзі та із зубним скреготом визнають наші вороги. На другому році війни, незважаючи на шалену втому і стрес, ми демонструємо оптимізм щодо майбутнього і впевненість у перемозі, хоча мужність і стійкість постійно піддаються випробуванню. Чим вище в гору, тим сильніше бурі і крутіші схили, небезпечніші лавини і більше оманливих ущелин, тим важливіша рука друга і міцність спорядження – тим ближче до цілі. Коли світ тільки готується, ми вже в центрі боротьби. Тому нас не варто лякати, наприклад, результатами виборів у Словаччині, антиукраїнською позицією угорської влади, конфліктом на Близькому Сході, виборами в США – ми знаємо, що найтемніша ніч перед світанком. Варто озирнутись і згадати, яка величезна дорога пройдена, скільки зроблено і що досягнуто, ким ми були до 24 лютого і ким ми стали, як за неповні два роки ми пройшли шлях у двісті років. І головне, про наші уроки, про те, що демократія і свобода має бути з кулаками і зубами, а біля орала завжди має стояти гарно змащений кулемет. Час нагадати різного роду диктаторам і любителям насильства, що не варто плутати гуманізм зі слабкістю, що Захід не купив свою свободу і не отримав її з неба, а виборов силою зброї і силою слова, якщо слова не були почуті. І цей тектонічний процес розпочато, ми знову в центрі, але цього разу ми не одні. https://blogs.pravda.com.ua/authors/danilov/653fb57719aba/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/danilov/64d0f9a1b588d/ ukrpravda@gmail.com (Олексій Данілов) Mon, 07 Aug 2023 17:03:13 +0300 путін, ухвалюючи злочинне рішення про так зване включення до складу тимчасово існуючої росії суверенних територій України, загнав себе в пастку самознищення, заблокувавши будь-які можливості закінчення війни. З одного боку − непохитна умова України щодо досягнення миру полягає в безумовному і повному відновленні територіальної цілісності держави, виведення російських військ і припинення бойових дій (пункт 5 і 6 "Української формули миру" Президента Володимира Зеленського). З іншого боку − для виконання умов України кремлю необхідно внести зміни до т.зв. конституції рф, вивести з її складу українські території, тобто визнати повну незаконність ухвалених рішень, що в свою чергу означатиме автоматичне притягнення до відповідальності путіна та всіх причетних за цілою низкою кримінальних статей рф. Ці статті передбачають покарання путіна і його камарильї за антиконституційні рішення про анексію, незаконне включення територій, розв'язання неспровокованої війни, а за ними підуть воєнні злочини, ґрати, знайомство з камерою СІЗО ім.Навального, "русский бунт − бессмысленный и беспощадный"... Україна з кожним днем усе потужніше доносить світові інформацію щодо справедливості нашого опору і безальтернативності наших суверенних вимог. До клубу солідарності з Україною приєднується все більше країн "Глобального Півдня" – нового, потужного світового політичного гравця путін, який загнав себе в ситуацію неможливості відступити від зайнятої прокрустівської позиції, все більше дратує навіть своїх умовних союзників і все більше розходитися з очікуваннями столиць від Ер-Ріяду до Сантьяго, від Лусаки до Каіру. кремль своїми руками створив ситуації безальтернативної необхідності знищення режиму путіна (або його заміщення) і пошуку кандидатур з якими можна вести предметний діалог. https://blogs.pravda.com.ua/authors/danilov/64d0f9a1b588d/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/danilov/644fca64f18e7/ ukrpravda@gmail.com (Олексій Данілов) Mon, 01 May 2023 17:19:16 +0300 Тому що: 1. Там, де доля України перетинається з росією, – це завжди історія мільйонів жертв, вбивств і страждань. Все, чого торкається росія, перетворюється на смерть, гниль і бруд. 2. Протягом століть російське утворення реалізовувало продуману і цілеспрямовану політику нищення України – мови, культури, історії. 3. Ненависть до всього українського лежить в основі людожерської ідеології "руського миру". 4. "Остаточне вирішення" українського питання – це не що інше, як національна ідея росії. 5. Незалежна і вільна Україна – це історичний вирок для росії як країни, держави, імперії, яка не змогла повноцінно стати ні першим, ні другим, ні третім. Мільйони ненароджених українських дітей, ненаписаних книг, непрочитаних віршів. Поламані долі, вкрадене минуле і спроба вкрасти наше майбутнє! Тому що росія – це: 1. Територія всеосяжного рабства і насильства як норми. 2. Домінування покірного людського стада без почуття гідності та самоповаги. 3. Утворення, яке всім своїм існуванням довело, що може жити тільки знаходячись по коліна у своїй або чужій крові. 4. Те, що не реформується і не лікується. 5. Рабство як норма, свобода як відхилення. 6. "Еліта" в ролі дворових холопів у Господаря, без позиції, принципів і гордості. 7. Керманичі з психічними розладами – комплексами неповноцінності, манії величі та переслідування. 8. Поневолені країни і народи Кавказу, Сибіру, Уралу, Півдня, Далекого Сходу. 9. Знищені мови і культури колонізованих народів. Стерта з пам'яті історія про спротив колонізації та зросійщенню. 10. Колективна відповідальність і вина за злочини путінізма проти України. Так виглядає справжнє обличчя російського нацизму! Why do Ukrainians believe that russia should disappear in its current form and within its current borders? Here's why: 1. Wherever Ukraine's fate intersects with russia, it is always a story of millions of victims, murders, and suffering. Everything russia touches turns into death, rot, and filth. 2. For centuries, the russian entity has been implementing a thoughtful and purposeful policy of destroying Ukraine's language, culture, and history. 3. Hatred of everything Ukrainian is the basis of the cannibalistic "ruskiy mir" ideology. 4. The "final solution" to the Ukrainian issue is nothing more than russia's national idea. 5. An independent and free Ukraine is a historical verdict for russia as a country, a state, an empire that failed to fully become either the first, second, or third. Millions of unborn Ukrainian children, unwritten books, unread poems. Broken fates, a stolen past, and an attempt to steal our future! Because russia is: 1. The territory of universal slavery and violence as a norm. 2. The dominance of the submissive human herd without a sense of dignity and self-respect. 3. An entity that has proved with its entire existence that it can live only when knee-deep in its own or other people's blood. 4. Something that cannot be reformed or cured. 5. Slavery as a norm, freedom as a deviation. 6. The "elite" in the role of the master's yard slaves, without a stance, principles, and pride. 7. Leaders with mental disorders – inferiority complexes, megalomania, and persecution mania. 8. The enslaved countries and peoples of the Caucasus, Siberia, the Urals, the South, and the Far East. 9. The destroyed languages and cultures of the colonized peoples. The history of resistance to colonization and russification erased from memory. 10. Collective responsibility and guilt for putinism's crimes against Ukraine. This is the true face of russian nazism! https://blogs.pravda.com.ua/authors/danilov/644fca64f18e7/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/danilov/64290ab92202f/ ukrpravda@gmail.com (Олексій Данілов) Sun, 02 Apr 2023 07:55:21 +0300 

російський гауляйтерський непотріб у тимчасовому окупованому Криму щось занадто розійшовся в істеричному z-припадку – то збираючись захопити Київ або Одесу, то впадаючи в совковий маразм відродження "кримського смершу". 
Для цього московського сміття хочу дохідливо намалювати поки що широкими мазками, як Україна буде деокуповувати Крим, де вони та їм подібні будуть цілями номер один – щоб назавжди відбити будь-кому бажання навіть дивитися вбік московії або відкривати рота, перед тим гарно не подумавши, коментуючи щось пов'язане з Україною.

 1. На суспільне обговорення буде винесено питання щодо проєкту та місця розташування в Криму пам'ятника "русский военный корабль идёт на@уй". З метою економії державних коштів може бути використаний п'єдестал пам'ятника затопленим кораблям у севастополі (але про це місто трохи нижче). 
2. Крім кримінального переслідування за колабораціонізм і держзраду розробляється люстраційний механізм персональної оцінки, яким, зокрема, визначається рівень відповідальності та ступінь залучення конкретних осіб, громадян України, жителів Криму до підтримки діяльності окупаційних адміністрацій, що передбачає зокрема обмеження прав участі у виборах – обирати і бути обраними. 3. Стосовно державних службовців, суддів, прокурорів, працівників правоохороних органів та інших категорій осіб, які станом на 2014 рік знаходились у штаті органів влади України, МВС, СБУ, МОУ та ін., а після лютого 2014 року працювали в російських окупаційних структурах, українські суди визначать, чи підлягають вони кримінальній відповідальності. Але якщо не підлягають, вони позбавляються державних пенсій в тому числі із забороною подальшого працевлаштування на роботу в держорганах і органах місцевого самоврядування України. "Вовчий квиток" – назавжди. Надання Силам оборони України та слідству важливої інформації, яка стосується питань національної безпеки, може стати підставою для пом'якшення кримінального покарання.
 4. росія або інше формування, яке буде претендувати на правонаступництво, забезпечує безумовну і повну видачу всіх підозрюваних у державній зраді та в інших кримінальних злочинах осіб, як громадян України, так і громадян росїї, причетних до воєнних злочинів (міжнародні злочини, що не мають строків давності – геноцид, воєнні та проти людяності), скоєних на території нашої держави в цілому і Криму зокрема. 
5. Пропагандисти – журналісти, медійники та різного роду експерти, які сприяли окупації, мілітаризації дитячого виховання та розпалюванню ворожнечі проти України українців, кримських татар та інших національномтей – група особливої уваги, злочини яких будуть розслідувані українськими, а за необхідності міжнародними правоохоронними структурами. У законний спосіб за вироком суду будуть позбавлені волі, звань, пенсійного забезпечення, майна... честі та поваги. 
6. Громадяни російської федерації, які незаконно приїхали проживати на Кримському півострові після лютого 2014 року, мають негайно залишити територію України у визначений законом термін. Найбільш спритні і розумні вже почали "виїзд", це похвально, а іншим, хто ще продовжує гальмувати, доведеться це робити в режимі булгаківського твору "Біг". Раджу уважно перечитати. 
7. Правочини, вчинені не за українським законодавством після лютого 2014 року, в тому числі щодо нерухомого майна, визнаются нікчемними – закон, який діє вже 9 років. Право власності на майно залишається за громадянами України. Якщо воно привласнене або націоналізоване, окупантами майно повертається власникам. Важливо пам'ятати (!) – будинки, квартири, земельні ділянки та інша нерухомість, придбані громадянами росії в Криму, варті не більше ніж майбутнє аксьонова чи надії на вихід константінова та подібного колаборантського непотрібу за умовно-достроковим звільненням.
 8. Транспортний перехід у місті Керч Автономної Республіки Крим демонтується з метою забезпечення повної свободи мореплавства в рамках програми відшкодування збитків. 9. Реалізується комплексна програма "Детоксикація" – нейтралізація наслідків багаторічної дії російської пропаганди на суспільну свідомість частини населення півострова. Зокрема, використовуючи досвід застосування дієвих методів денацифікації Німеччини у 40-х роках, серед яких участь виявлених груп активної підтримки російської окупації у громадських роботах з відбудови зруйнованих українських міст, процесах ексгумації та перепоховання жертв російської агресії (для осіб, визнаних винними у таких злочинах судом). Надання максимально широкого доступу до інформації щодо злочинів путінського режиму. 
10. Створення документальної бази фактів російських злочинів проти українських громадян, які чинили спротив окупації. Відновлення в правах українських та кримськотатарських активістів. 
11. Негайне звільнення всіх громадян України, кримських татар, українців, які були переслідувані рф за політично вмотивованими ознаками з 2014 року з відшкодуванням завданих моральних збитків.
 12. Ураховуючи місце та роль в ідеології рашизму, системі негативного міфотворення і переписування історії, так званий "город русской славы" ("слава" якого, зокрема, полягає в тому, щоб, не вступивши в бій, топити власний флот) перейменовується в "Об'єкт N6". Верховна Рада України пізніше приймає рішення про нову назву міста. Можливо, Ахтіар. 
Деталізована і юридично вивірена програма розробляєтся Апаратом РНБО України із залученням широкого кола фахівців та експертів, що буде відображено в новій редакції Стратегії деокупації Криму.

 Крим – це Україна! У Криму живуть наші громадяни, громадяни України, які чекають на повернення додому! Ми ніколи про них не забували і не забудемо про мільйони очей, які з надією і вірою дивляться вбік Перекопського перешийка.
 Слава Україні! https://blogs.pravda.com.ua/authors/danilov/64290ab92202f/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/danilov/63f5e520cfe79/ ukrpravda@gmail.com (Олексій Данілов) Wed, 22 Feb 2023 10:49:20 +0200 Внутрішня дестабілізація в Україні – єдиний порятунок для росії від військової поразки і краху путінського режиму. Для цього в кровоносну систему кремлю необхідно запустити отруйний вірус – ідею про можливість компромісу. Всього лише необхідна згода України відмовитися від територій Донецької, Луганської областей і Крим в обмін на припинення війни. Робота за цим сценарієм ведеться масштабна і по різних напрямках. кремль у своїх планах розраховує на втому українців, виснаження союзників і партнерів, вибори в США і Європі, економічну кризу і потребу в російських ресурсах. На так званих міжнародних паралельних треках російські представники лякають і переконують, гарантують і брешуть, що це найкращий вихід: і навіщо здалася вам, ця Україна, давайте як в "гарному, доброму" 1938 або 1939 році, а інакше – ви ж пам'ятаєте про 6 тисяч ядерних боєголовок? На внутрішньому українському треку піднімаються старі консерви і нові агенти. Різні спікери і експерти спочатку обережно, а потім все голосніше будуть розповідати, як нам потрібен мир, що так – потрібні поступки, що Захід нас зраджує, а влада вас не чує! Що навіщо потрібні ці донбаські, луганські та інші землі і люди, адже там одні "сепари" і "ватнікі", промиті мізки, зруйнована економіка і спустошені міста. Це гирі на ваших ногах на шляху до Європи! Але подібні твердження, це омана і злочин, як мінімум – зазіхання на територіальну цілісність держави, а максимум – державна зрада. Крим, Донецька і Луганська області, всі інші тимчасово окуповані регіони України – суверена українська територія, яка не обмінюються і не продається. Варто тільки потрапити в цю пастку вибору між поступками і війною – в результаті знову отримаєте війну. путінська кліка розглядає подібну угоду "земля в обмін на мир" не більше, як проміжний етап досягнення головної мети – знищення України і її повне поглинання. По-перше, рф отримує таку необхідну для її збройних мародерських сил оперативну паузу для відновлення боєздатності. По-друге, і найголовніше, кремль запускає в українське суспільство руйнівний вірус соціального розколу на ґрунті обурення і невдоволення. В умовах, коли 95 % українців вірять в перемогу у війні, компроміс з агресором викличе неминучий громадянський протест. А якщо ще вміло погратися на оголених нервах українського суспільства і розігріти вічну тему вітчизняної корупції, дати голос принишклим любителям "руського міра" і підживити політичні амбіції різноманітних опонентів, країна неминуче увійде у гостру фазу політичної кризи. І в саме у цей час росія нанесе новий удар. У цій війні не передбачено нічийного результату і немає напівтонів. Україна має виграти, а росія має програти. Компроміс і поступки – шлях до поразки і втрати державності. Crimea, Donetsk and Luhansk regions are sovereign Ukrainian territories that cannot be exchanged or sold Internal destabilization in Ukraine is the only way for russia to save itself from military defeat and the collapse of putin's regime. To do this, it is necessary to plant a poisonous virus into the kremlin's circulatory system – the idea of possible compromise. All that is needed is Ukraine's consent to give up the territories of Donetsk, Luhansk regions and the Autonomous Republic of Crimea in exchange for the war's end. Extensive work under this scenario is carried out in various directions. In its plans, the kremlin is counting on the fatigue of Ukrainians, the exhaustion of allies and partners, the elections in the U.S. and Europe, the economic crisis, and the need for russian resources. On the so-called international parallel tracks, russian representatives threaten and convince, guarantee and lie that this is the best way out: why at all do you need this Ukraine, let it be like in the "good old" years of 1938 or 1939, and otherwise – don't you remember about 6 thousand nuclear warheads? Old and new agents are rising on the domestic Ukrainian track. Various speakers and experts would first cautiously, and then more and more loudly, tell us that we need peace, concessions, that the West is betraying us, and the authorities do not hear people! Why do we need these Donbas, Luhansk, and other lands and people, because there are only "separs" and "vatniks", brainwashed minds, destroyed economy, and devastated cities? These are kettlebells on your feet on the way to Europe! But such statements are a delusion and a crime, an encroachment on the territorial integrity of the state – at least, and treason – at most. Crimea, Donetsk and Luhansk regions, all other temporarily occupied regions of Ukraine are sovereign Ukrainian territories that cannot be exchanged or sold. One has only to fall into this trap of choosing between concessions and war – as a result, you will get into war again. putin's clique considers such an agreement "land in exchange for peace" as nothing more than an intermediate stage of achieving the main goal – the destruction of Ukraine and its complete absorption. Firstly, the russian federation receives a much-needed operational pause for its marauding armed forces to restore combat capability. Secondly, and most importantly, the kremlin is planting a destructive virus of social division in Ukrainian society based on indignation and discontent. In conditions where 95% of Ukrainians believe in victory in the war, a compromise with the aggressor will cause an inevitable civil protest. And if you skillfully play on the sensitive nerves of Ukrainian society and heat up the eternal topic of domestic corruption, give voice to the silent lovers of "russkiy mir" and fuel the political ambitions of various opponents, the country will inevitably enter an acute phase of political crisis. And at this very time, russia will strike a new blow. There are no draws and no semitones in this war. Ukraine must win, and russia must lose. Compromise and concessions are the way to defeat and loss of statehood. https://blogs.pravda.com.ua/authors/danilov/63f5e520cfe79/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/danilov/63c67542cecd4/ ukrpravda@gmail.com (Олексій Данілов) Tue, 17 Jan 2023 11:15:30 +0200 Уявімо ситуацію, коли хтось запропонує, наприклад, пану Кіссінджеру та його родичам провести голосування щодо законності власності, яка знаходиться у їх розпорядженні – рахунків, майна, активів. Чому ні, хоча це "може здатися складним і неприємним. Але просування до цього вимагає як бачення, так і сміливості, щоб розпочати подорож", якщо цитувати самого майстра. Завжди так легко віддавати чуже і так болісно та неможливо розлучитися зі своїм. Приблизно так виглядає головна новела статті Кіссінджера "Як уникнути нової світової війни". На його думку, на українських "особливо спірних територіях" (!), які були захоплені росією у 2014 році, необхідно провести "міжнародні контрольовані референдуми щодо самовизначення". Спочатку у вас щось крадуть, а потім пропонують винести, це питання на плебісцит сусідів по вулиці... дивна логіка. Але це не основне, на чому хотілось би зосередити увагу, аналізуючи погляди політичного важковика на події україно-російської війни. Головне, це хибність самих принципів, на яких будується підхід пана Кіссінджера, як системного представника поглядів частини західного істеблішменту, коли принципово нові виклики пропонують вирішувати набором давно заіржавілих і непрацюючих інструментів часів "холодної війни". З поглядів Кіссінджера випливає, що він, як і путін, вважає (знайдіть відмінності) що:  світом мають керувати тільки великі держави, "члени клубу" переможців Другої світової війни;  Україна є частиною російської історії і виключною зоною російських інтересів;  не Україна має вирішувати, бути чи ні їй членом НАТО або ЄС, це мають вирішити "великі гравці";  Україна заради досягнення миру має поступитися частиною своєї території. Врешті-решт відбувається відмова Україні в суб'єктності і в цьому величезна помилка. Кіссінджер (та багато інших) в історичній перспективі проґавив Україну, а в такому випадку життєздатність його геополітичних теоретичних конструкцій і практичних рекомендацій викликає великі сумніви. Під впливом сучасних технологій змінилась сама "хімія світу", в якому тепер можливо все. Але замість того, щоб творити принципово нове, Україні пропонують рухатися старою дорогою із заїждженою колією. У цьому старому світі є "великі держави", сателітні країни, зони впливу, підкилимні домовленості, бізнес замість мораль, прагматика замість цінності, а торговельний баланс є заміною демократії. А в новому світі немає ніякої "великої росії", є відстале корумповане утворення, життя якого довгий час економічно живила, зокрема, недалекоглядна і помилкова політика Заходу, який на час закляк у своєму страху перед усього лише тінню СРСР. У новому світі відсутні опції неможливості повної й остаточної військової поразки російської псевдо федерації з її майбутнім розвалом на окремі утворення. У новому світі можна викинути державу-терорист з Ради Безпеки ООН і добитися її ядерного роззброєння. У божевільного врешті-решт потрібно забрати рушницю з постійно зведеним курком, якою він всіх лякає. Чи можливо це? Чи уявляв хтось, що Володимиру Зеленському, Президенту України, будуть аплодувати стоячи в парламентах майже всіх провідних країн світу, а путін, багаторічний фігурант обкладинки "Times", стане світовим ізгоєм? А хтось уявляв собі ще рік тому, що Європа за такий надтокороткий проміжок часу злізе з російської "енергетичної голки"? Хтось думав ще недавно, що керівництво росії буде розглядатися не через призму поважних і шанованих партнерів, а лише як потенційні фігуранти гаазького трибуналу, злочинів проти людяності? Не потрібно боятися ставити цілі, які політикам типу Кіссінджера здаються не недосяжними або взагалі божевільними, але саме так і ніяк по-іншому відбуваються тектонічні зміни історії. P.S. Час Realpolitik минув, настав час NewPolitik, яка передбачає, що з Україною потрібно рахуватися! За це право українці кожного дня сплачують кров'ю і життям. https://blogs.pravda.com.ua/authors/danilov/63c67542cecd4/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/danilov/49df01b01c273/ ukrpravda@gmail.com (Олексій Данілов) Fri, 10 Apr 2009 11:22:08 +0300 Мораль – це винахід світу людей. У давнину народи мали прямий доступ до потойбіччя, вони відчували себе частиною того й цього світів і орієнтувалися не на вигадки свого розуму, а на природні сили та закони, які діють як поза, і усередині людини. Мораль нині використовують для того, щоб визначати особливості життя сучасних людей. Базується вона найчастіше не так на глибинному розумінні суті речей, але на тому, що зручно, вигідно і "доцільно" нині. Мораль є певним показником рівня розвитку співтовариства. Запропоновані зразки та зразки моралі (не ті, що декларуються, а ті, що відтворюються) творять людину та спільноту або руйнують і людину, і спільноту. Народ України руйнують через "значні" цінності, цілі та смисли, через нав'язану суть. Цілі постійно уточнюють, пересмикують, підміняють, "заграють" з ними. Цілі – це "ВІСЬ". Визначальним завданням життя кожної людини, і тим більше держави, є знайти і утримати свою Вісь життя. Це системотворчий фактор, навколо якого відбувається самоорганізація життя (навіть коли людина всього цього не розуміє, не приймає та не контролює). У психології управління є поняття "дерево цілей". Це інформаційно значимий критерій заходів розвитку та освоєної нині суті як конкретної людини, так і держави чи співтовариства. Усі говорять про визначальну ідею: насправді це Мета, стратегічна мета розвитку держави. Саме під неї формують тактичні цілі. За логікою сформованої стратегічної мети та виділених тактичних завдань визначають потенціал управлінця, його відповідність займаній посаді, освоєний рівень професіоналізму та можливі перспективи його зростання, те саме стосовно держави. Чому, на наш погляд, визначальною метою розвитку держави є подолання моральної кризи? Тому що процес життя кожної людини, і тим більше країни, визначається сформованою мораллю спільноти, в основі якої лежить прийнята картина світу. Саме прийнята картина світу визначає особливості життєдіяльності цього народу, систему його цінностей, цілей та смислів, тобто його вісь, на підставі якої і відбувається формування індивідуальної моральності та організація всього способу життя. Саме прийнята картина світу визначає своєрідність, глибину освоєної культури, особливості організованої спільної діяльності, всю відтворювану систему міжособистісних відносин і прийняту в ній міру значущості кожної окремої людини, розуміння глибини та важливості знань, а також продуктивність життєдіяльності як кожної конкретної людини, так і всієї держави. Вузькість, поверховість, примітивність сформованої картини світу автоматично позначається на житті, всіх його аспектах. У сучасній моралі та гуманістичних принципах лежать ті знання та структурні елементи, які "зручні" і "зрозумілі" певним групам або середній спільноті. Тому сучасна МОРАЛЬ – це те, що виробляється штучно якоюсь групою людей або формується більш стихійно в результаті певного збігу обставин. У будь-якому разі це один із показників існуючого рівня розвитку "усередненої спільноти", який, на наш погляд, може бути показником рівня розвитку людини та співтовариства, логіки їхнього взаємозв'язку. Що є стрижнем, що є визначальною цінністю – метою існуючої моралі? Особисте та індивідуальне, приватне та тимчасове, меркантильне чи державне, сутнісне, глибинне, загальне??? Змістовні характеристики моралі добре проявляються у відтворюваному способі життя, в деталях і подробицях нашого життя. У вчинках, які робимо, рішеннях, які приймаємо, взаєминах, які будуємо, як з іншими людьми, так і з навколишнім світом. Наприклад, підвищена сексуальна стурбованість більшості: говорять тільки про секс, про те, щоб бути сексуально привабливими, і лише про те, як завоювати, відбити тощо. Секс, насильство, алкоголь не сходять з екранів, основна тема всіх жартів та застіль, розмов та контактів. Начебто іншої теми просто немає, ніби світ пізнаний, гармонія налагоджена, функціональним особливостям всі відповідаємо і все нормально. Дуже сумно зазначати, що за великим рахунком рівень сучасної людини та спільноти значно нижчий за духовний розвиток майя, ацтеків, шумерів, аріїв, кипчаків-тюрків, як би не заперечували сучасні представники і не "розводили пальці". Процеси, що відбуваються нині, на жаль, є показником дуже дикого стану свідомості, дуже серйозної його деградації. Хоча середня людина цього не розуміє і не помічає, вона зайнята з'ясуванням стосунків, захопленням ореолу існування, звабленням самців і самок, боротьбою за володіння один одним, зведенням рахунків, придушенням інших, інакодумців, прагненням захопити владу силою, обманом, підкупом і загрозою. І все це називають демократичним суспільством! Насправді це людиноподібне суспільство "звірят", оскільки визначальними нормами і правилами моралі у ньому є закони тваринного світу, найчастіше примітивні, і дуже слабко (фрагментарно) виявляються людські. Маючи мозок і будучи звільненим здебільшого від інстинктів, людина не освоює його, свої психіку і свідомість, внутрішній світ і в реальності підпорядковується недосконалості свого тіла, зрадивши, і не одного разу, свої Душу і Дух. Внаслідок цього людина потрапляє до замкнутого кола пресингу своєї недосконалості. Не зрозумівши справжньої причини станів, людина занурюється в деталі, звинувачення та претензії, так і не побачивши можливого шляху свого життя. Все легше і простіше, складніше і важче. Важливо визнати правду і прорватися до своєї душевно-духовної суті, освоївши свої психіку та свідомість як функціональні інструменти. Визнати визначальну цінність всіх видів праці (фізичної, інтелектуальної та моральної) та використовувати їх визначальним інструментом творення та розвитку, прояви свого потенціалу та суті в реальних справах та вчинках сьогодення. Очистити навколишній світ від "сміття", відновити єднання та спільність з родом та праотцями (прибравши і цвинтарі, і навколо них), утримуючи їх в ідеальній чистоті. Потенціал людини, спільноти та країни в інтелектуальному та моральному розвитку. Саме ці фактори є визначальною умовою життя. Проте, аналізуючи реальність, ми відзначаємо, що з погляду моралі сучасної спільноти нормальним, припустимим і доцільним є обман у всіх формах його прояву. Йому у співтоваристві дають різні назви від "політичних ігор" і до "інтересів справи", фірми, вирішення питання тощо. Насправді це просто обман, але всі роблять вигляд, що це не так і ви кажете, що це моральне суспільство? Навіть коли ви читаєте ці рядки, ви обурюєтеся (якщо звичайно це так), то для вас особисто ситуація ще складніша, ви вже прийняли цей обман як свою суть і долю. Визначальним негласним законом життя є гасло: "А... і так пройде!" і кожен на своєму місці виявляє недбалість і непрофесіоналізм, лінь і небажання працювати. У сукупності одержують те, що існує в нашій державі сьогодні. Кожен шукає, до кого б приєднатися, на кого покласти свої проблеми, кому б "запудрити мізки" і "повісити локшину", а потім звинуватити. Моральним у співтоваристві вважається оббрехати, "облити брудом", "повісити ярлик", напасти, побити, забрати, претендувати на чуже... Кожен на своєму рівні бреше і використовує іншого для вирішення своїх питань. Кожен прагне того, щоб особисто йому було добре. Люди спільноти чомусь вважають, що вирішуючи свої особисті питання, спільнота зможе існувати, жити та розвиватися. На наш погляд, ні. Така спільнота приречена на руйнування та вимирання і питання тільки в часі, коли ця спільнота сама зруйнується і всі повбивають один одного та знищать ареал свого існування. Суспільство, в якому для своїх меркантильних цілей використовують уже не лише дітей, а й померлих, і все це називають моральним? Навіть у спільноті тварин подібні явища зустрічаються як виняток, а наша спільнота претендує бути людською. Постає питання, що ми будуємо? Людське співтовариство і на його основі державу чи вправляємося в людиноподібності, хто наскільки більше "звірятко". Тоді речі слід називати своїми іменами. Або ми як людиноподібні "звірятка" боротимемося один з одним за територію, самців і самок, привілеї, зручності тощо. Або ми зрозуміємо, що якщо ми претендуємо на людське суспільство і державу, то ми повинні освоїти іншу міру складності як свою (внутрішню, усвідомлену та контрольовану), так і іншу міру освоєності навколишнього світу, яка передбачає іншу, більш осмислену, дбайливу форму взаємодії та контакту. "Звірятко" вважає, що територія, на якій воно живе, – це його територія і за неї воно повинно боротися, нею володіти і її охороняти. Кількість даної території, з погляду "звірятка", говорить про її силу та значущість. Чим більше такої території, тим важливіше дане "звірятко". Воно бачить лише себе та свою територію, а інше не бачить, не помічає. Людина вже розуміє, що вона живе у міжзоряному просторі, в галактиці "Чумацький Шлях", на планеті Земля. Місце, де живе людина – це місце її відповідальності і вона як космічна істота (значно складніше, ніж багато хто думає) несе персональну відповідальність за чистоту та гармонійність даної ділянки Всесвіту. Що на цій ділянці Всесвіту є все, що їй потрібне для його справжнього життя. Люди, з якими треба навчитися ладити і спільно вирішувати завдання життя, але не з позиції "а ну відніми", а з позиції співтворчості, співучасті, спільної відповідальності. Усвідомлено розуміючи, що співтовариство сильне і стійке своєю моральністю, що авторитет держави – це те, що твориться спільно, усіма і лише працею, конкретними продуктами діяльності, отриманими та видимими для всіх результатами. Моральність як внутрішня сила держави твориться лише працею (усіма її видами: фізичним, розумовим і моральним) тоді, коли працюють усі, всі без винятку. Коли співтовариство належить до праці як визначальної цінності та можливості, що дозволяє освоїти сутнісні сили людини як складнішої істоти (істоти космічної). Той самий спосіб життя, який веде людина, і спільнота сьогодні дозволяють лише руйнуватися та деградувати як окремій людині, так і всій спільноті. Дуже сумно, але керівники держави справді "хочуть мати" і народ, і державу. Вони чомусь не розуміють (може знань не вистачає) чи не хочуть зрозуміти, що найбільшою цінністю є життя, життя як можливість. Яке допомагає людині стати людиною у повній відповідності до цього слова. Що життя як можливість це, перш за все, праця і тільки спільно з іншими людьми справді можна створити сильну державу, займаючись людьми, навчаючи їх, пояснюючи, а не обкрадаючи, не обдурюючи, не розтліючи, не використовуючи у вигідний бік, а потім "штовхаючи". Займатися людьми – це не обманювати їх тим, що хтось замість них зможе щось вирішити в їхньому житті чи для них, чи за них. Займатися людьми – це пояснити їм правду (для цього принаймні треба її розуміти і знати). Для того щоб володіти правдою, потрібна дуже серйозна праця, внутрішня, з подолання свого невігластва, яке і заважає побачити, зрозуміти і прийняти правду життя. А для цього не потрібно 24 години на добу "розважати" дуже низькими шоу-програмами своїх співгромадян і вдавати, що все добре, що благоденство вже на Землі і всі вже гідні цього благоденства та всіх наслідків, які з цього випливають. Чомусь всі "гідні знати про свої "волосся", "лупу", "іржу" у ванній, але не гідні розуміти, що той спосіб життя, який вони ведуть, ще гірше за худобу і ніхто їм нічого не винен, і справжня ситуація життя кожного – це помилки і діяння минулого та умови мудрості та сили майбутнього, які необхідно освоїти. Сумно від того, що людське невігластво настільки велике, що страшно уявити, і цим невіглаством кожну мить "вбиваються" тисячі людей як у нашій державі, так і на Землі, реально або відстрочено, через невігластво, лінощі, безвідповідальність і недбалість, які утверджуються в сучасній спільноті. Ми вбиваємо своїх дітей та молоде покоління рекламою, алкоголем, цигарками, ігровими автоматами, способом життя, "запропонованими цінностями", відтворюваними діями, поведінкою та вчинками. Ми стверджуємо, що бережемо історію народу, його культуру, але в якому стані пагорби хоча б "Дитинця" та навколо історичного музею в центрі КИЄВА, одного з найсвятіших місць не лише Києва, а й держави, ми просто мовчимо про все інше. Чомусь ставиться свічка жертвам Голодомору (нехай дуже важливо пам'ятати всіх тих, хто жив на цій території і зараз визначає наше життя), але в якому стані цвинтарі в містах та селах держави, а навколо цвинтарів? Дивно, коли якась офіційна особа кудись їде, то це місце прибирають до приїзду, а потім усе лишається по-старому. Чому така вибірковість по відношенню до одних і забудькуватість по відношенню до інших? Що це – шоу, популізм, частина передвиборчої програми? Що з людьми, державою, нашим життям? Чому навіть двірники здебільшого "прибирають" свою територію, перекидаючи сміття на чужий або сусідній газон? Що відбувається з усіма нами, чому? Як розірвати порочне коло нашого невігластва, як згадати себе і всю міру своєї внутрішньої суті та вийти на сакральне коріння цієї території, її мудрості та чистоти? У нас немає вже вибору, єдине, що нам залишилося – це прорватися до внутрішньої своєї сили та чистоти, долаючи свою особисту лінь і невігластво, функціональну невідповідність, відсутність елементарних знань та розуміння глибинної суті життя, а це можливо лише освоюючи ОСВІЧЕНІСТЬ... Визначальною у створенні будь-якого суспільства є людина, але не просто представник біологічного виду, а людина розумна, мисляча і активна, яка відповідає за свій вибір і життя, приймає конкретні рішення і вміє нести за них відповідальність. Людина ОСВІЧЕНА не тільки розуміє суть і зміст того, що відбувається, і вміє встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, а й самостійно організовує власну діяльність на основі раніше засвоєного досвіду відповідно до своїх цілей та цінностей, вміє переносити напрацьований досвід у будь-яку ситуацію життя та отримувати позитивний результат. Дуже мудро сутність людини визначив філософ Каган М.С., який звернув увагу на те, що людина визначається тим, що вона: 1) знає; 2) цінує; 3) створює і як; 4) з ким та як спілкується; 5) які потреби має та як їх задовольняє. Освічена людина вже розуміє, що їй ніхто нічого не повинен, і за неї ніхто її питання вирішити не зможе і не буде, що всі обіцянки, якими її "годують" – це інструменти, за допомогою яких від неї ховають правду та реальний стан речей. Вона уже розуміє, що своє життя зможе пройти тільки сама, що те, як вона ставитиметься до інших, так і життя ставитиметься до неї. Вона уже розуміє, що та праця, зусилля і напруги, які вона вкладає в життя, повертаються до неї у вигляді розуміння та підтримки, поблажливості та якогось щасливого випадку. Коли людина вже розуміє, що якщо вона "смітить" (у широкому розумінні цього слова) навколо себе (навіть якщо не помічає, що вона робить), то Світ і Життя відкидають її, і у неї виникають хвороби, потрясіння, непорозуміння та різного роду неприємності. У Стародавньому Єгипті існувала мудрість: "не знаєш, як вчинити – вияви чесноту" (допоможи, підтримай, навчи, зроби разом, поясни суть) і тоді ти сам глибше зрозумієш суть та збагатиш і себе, і того, хто поруч. Але це не означає, що хтось може не відповідати своїм функціональним обов'язкам та слабо розуміти те, що відбувається. Все це звертає увагу на те, що освоювати свій потенціал кожному доведеться самому і цей потенціал пов'язаний з мозком і внутрішнім світом, сформованою концептуальною моделлю Світу і Життя. Чим примітивніше розвинені в нас психіка та свідомість, тим більшою мірою виходить за формулою "хотіли як краще, вийшло як завжди". Тим "вже" бачиться ситуація, не проявляється проникливість і попередження в тому, слабо розуміються емоційно чуттєві стани і замість того, щоб у них розібратися, людина всіляко прагне від них втекти замість того, щоб зробити їх інструментом свого розвитку. Освічена людина розуміє, що дуже важливий осмислено-раціональний спосіб життя, що все навколишнє має бути функціонально доцільним, що будь-яка надмірність – це руйнація самого себе, своїх можливостей, сімей, родів, і ця "надмірність" випробовує людину на стійкість і мудрість. Людина розуміє, що харчування має бути раціональним та максимально доцільним, щоб потім не працювати на аптеку. Вона розуміє, що насправді вона нікому не потрібна і чим нижчий рівень її освіченості, тим складніше її життєвий шлях. Що в багатьох питаннях вона має розбиратися сама, а в інших ситуаціях ретельно консультуватися, але пам'ятати, що в умовах моральної кризи розраховувати нема на кого і, вступаючи в будь-які взаємини, пам'ятати, що тільки вона сама несе відповідальність за те, що відбувається з нею. Важливо розуміти, що освіченість – це інструмент, який забезпечує кожному його професійну затребуваність за будь-якої влади, функціональну адаптивність до будь-якої ситуації, мудре розуміння того, що відбувається, і максимально доцільну поведінку в теперішньому. Коли на основі передбачливості (один із найважливіших критеріїв та показників наявності свідомості) та мудрої проникливості освічена людина за "запобіганням" організує своє життя, терпляче, стримано, раціонально. Розуміючи, що все, що їй пропонує життя – це можливість, яку вона може використати або втратити. Що те, що з нею відбувається – це інтегральний результат її раніше скоєних діянь, особливостей наявної ситуації життя і конкретних завдань майбутнього. Що все, що з нею відбувається, допущено до неї Життям і в цьому є сенс, зрозумівши який, вона робить ситуацію свого життя, що виникла, елементом свого розвитку і, проходячи її, в ній же знаходить свої силу, мудрість і велику глибину. Освічена людина розуміє, що від життя сховатися не можна, його потрібно тільки пройти і в ньому є все, що їй потрібно. Що Життя любить її і пробує, ще намагається їй допомогти і що, лише подолавши людиноподібність, вона зможе перетворити своє життя і зробити його більш витонченим, осмисленим і, зрештою, прорватися до своєї людяності, суті та внутрішньої мудрості. Освічена людина вже розуміє, що все, що їй потрібно, в неї всередині, а зовнішній світ – це інструмент, який допомагає їй освоїти його внутрішню своєрідність. Живучи у Світі, вона уже розуміє, що тільки очищаючи навколишній світ і навколишній простір свого життя, будуючи гармонійні взаємини з іншими (вправляючись у чесноті), вона в реальності освоює себе, те, що у неї всередині. Вона розуміє, що все, що їй потрібно, є тут і зараз, і тільки правильно зрозумівши ситуацію, що виникла, і мудро розпорядившись запропонованою можливістю, вона зуміє змінити ситуацію свого життя. Людина розуміє, що змінити її можна тільки визнавши, що вона плід її минулої недосконалості (допущених раніше помилок), і тільки виправивши скоєні раніше помилки, вона зможе змінити ситуацію життя. Освічена людина розуміє, що навколишній світ – це відображення того, що є у нас усередині і якщо він (зовнішній світ) не змінюється, то, отже, причина в нас. Тільки інакша внутрішня складність людини призведе до зміни світу зовнішнього. Але для цього важливо змінити реальний спосіб життя, тільки це призведе до кардинальних внутрішніх змін, які й призведуть до зовнішніх змін. Освічена людина вже розуміє, що освоєний внутрішній потенціал – це єдине, що є надбанням людини та завжди з нею і у світі живих, і у світі мертвих. Освоєний внутрішній потенціал визначає багато особливостей як теперішнього, так і майбутнього життя, і проявляється він у реальних продуктах діяльності, а не демагогією і словоблудством. Він пов'язаний з розумінням суті та сенсу, вмінням бачити причинно-наслідкові зв'язки та правильним розумінням того, що відбувається, визначенням причини, а не наслідку. Освічена людина "не ведеться" на ілюзію "візьми від життя все і зараз". Вона уже розуміє, що рівень людиноподібності – це лише маленький етап її можливостей і якщо на цьому етапі зупинитися, то всі інші можливості будуть втрачені, і все своє життя вона існуватиме як худоба, так і не освоївши свій внутрішній потенціал. Вона розуміє, що для того, щоб перейти від людиноподібності до людяності, важлива постійна фізична праця в різних формах, бо тільки вона дозволяє включати морфологічні структурні утворення мозку у процес життєдіяльності. Важлива постійна інтелектуальна праця, яка пов'язана з розумінням суті прочитаного, вмінням його структурувати та виділяти у прочитаному причинно-наслідкові зв'язки, та питання не в тому, скільки ти прочитав, а як. Якщо ти не можеш користуватися прочитаним і не побачив ці знання як живу систему, необхідну в житті, значить, ти не освоїв свій мозок, і він ще спить, він заплив жиром і необхідно серйозне інтелектуальне зосередження, щоб змінити ситуацію і оживити свій мозок, освоївши свої психіку та свідомість. Освічена людина розуміє важливість моральної праці, її суті та своєрідності. Вона розуміє, що доброта розуму залежить від чистоти та мудрості серця і цьому потрібно вчитися, розкриваючи "гнійники" своєї недосконалості та освоюючи інші, глибші суть і чистоту. Тільки розкривши "гнійники" своєї недосконалості, зрозумівши їх суть і виправивши їх, можна освоїти і свій внутрішній світ, своє сумління – світло, яке дозволяє розуміти основи життя і знаходити адекватні засоби та способи реалізації своєї суті в повному обсязі всіх своїх можливостей. Звертаючи увагу до ці ознаки, ми не хочемо нікого образити. Дуже сумно від того, що маючи потенціал, людина так його і не освоює, зупинившись на рівні людиноподібності, а по-простому "звірятка". Демократичне суспільство з тим рівнем розвиненості, який існує зараз, побудувати неможливо. Демократичне суспільство – це якісно інший рівень розуміння життя та логіки його організації, відтворюваних відносин і цілей, цінностей і смислів, визнаних пріоритетів, але, перш за все, освоєного рівня освіченості (не декларованого, купленого тощо), а реально освоєного та відтворюваного у справах та вчинках справжнього життя. Побудувати демократичне суспільство одна людина не зможе. Це можливо тільки тоді, коли більшість у співтоваристві освоїть велику глибину своєї суті та усвідомить той рівень людиноподібності, який має та відтворює, лише тоді "прориваючись" до людяності щодня, співтовариство зможе побудувати справді демократичну державу, де досягнення кожного – успіх усіх, де кожен важливий і цінний, де спільне важливіше за індивідуальне, де можливості сьогодення визначають успіхи майбутнього. Всі ми недосконалі, але питання в тому, чи ми це розуміємо і що з цим робимо. "Прориваємося" до людяності або залишаємось на рівні "людоподібності". У держави Україна НЕМАЄ ВИБОРУ, є лише один шлях – "прорватися" від людиноподібності до людяності, інакше питання цієї держави проблематичне. Але найважливіше – це те, що замість нас це ніхто не зробить, нікому ми не потрібні, і всі хочуть використовувати і цю територію і це населення як геополітичний плацдарм, як свій інструмент, дешеву робочу силу чи обслугу, інших просто знищити через розтління, розбещення, секс, наркотики, алкоголь тощо. Нашим визначальним пріоритетом є набуття іншого рівня складності людини і, отже, життя, не дотримання чужих цінностей і норм, не сліпе їх відтворення, а освоєння свого життя, мудрішого і гармонійнішого, осмисленішого і цікавішого. Що має статися з людиною та народом, щоб вони зрозуміли те, що відбувається, і почали змінювати ситуацію. Які ще мають відбутися події, щоб люди зрозуміли, що за все обране і вчинене кожен персонально і всі разом несуть відповідальність, і що вчинене нами повертається до нас обставинами життя, що відбуваються, потрясіннями і протиріччями, хворобами і смертями. На яку межу потрібно поставити людину, щоб вона "схаменулась"? Щоб у ній прокинулося те людське, яке ще забезпечує їй її зовнішній вигляд. Душу як конкретної людини, і всього народу руйнують через знецінення всіх форм праці. Звеличення низовинного, меркантильного, егоїстичного в людині, що неминуче веде до руйнування як самої людини, так і держави. Якщо людина в основу ставить себе (що цілком допустимо ще для маленької дитини), то вона і бачить світ усічено, обмежено, з позиції міри свого розвитку. Вона штучно звужує реальність всесвіту, обмежуючи себе сама, своєю темрявою. Раніше говорили "темрява", підкреслюючи вузькість розвитку даної людини, зараз така своєрідність перейшла в розряд "визначальних цінностей" співтовариства і чим "темніша" та чи інша людина, тим вона вважається престижнішою і "крутішою". Але феномен життя полягає в тому, що чим "темніше" ця людина, тим менше вона розуміє життя, більш залежна від випадковостей та інших людей, тим більше вона керована, тим більше скочується до рівня "звірятка". Їй не вдається знайти своє місце у світі, зайняти свою, а не чужу нішу, і збагнути радість і задоволеність, наповненість і продуктивність свого життя. Якщо людина не любить землю, на якій живе, дерево, яке дає їй тінь у спекотний день, поряд людину, яка відображає в реальності її саму, все це є показником того, що людина "деградує" і втрачає те, що робить її людиною. Людина і суспільство "хворі" невіглаством і войовничою непоінформованістю, лінощами і "тваринними" проявами, тому хаос і свавілля, агресія і цинізм, аморальність і егоїзм – основні характеристики сучасності. Суспільство перебуває лише на рівні "звірят" внаслідок недостатнього розвитку складових елементів співтовариства – тобто людей. Знецінення знань через їх нерозуміння, неприйняття, невміння ними користуватися. Все це ще більшою мірою посилює деградацію людини та спільноти. Держава, її представники та правляча еліта формують абсолютно деструктивний образ успішної людини, яка може образити, принизити, попрати, вкрасти, брехати, бути непрофесіоналом, мати дуже низький рівень свого внутрішнього розвитку тощо. Але головне, щоб у неї були гроші, і тоді все "прощається", "забудеться", "зійде з рук", а потім виникає питання, чому ми так живемо. Хоча в реальності навіть важко уявити, в яку безодню невігластва, гордині, марнославства, примітивізму, руйнувань скочується держава. Але це нікого не цікавить, всі зайняті собою та для себе. Хто сказав, що у країні є демократія? Хто сказав, що є стабільність? Хто сказав, що хтось будує державу і чи можна її будувати без мети та програми? Всі заплуталися і забрехалися, хаос і "свавілля" досягають свого апогею. Нас хочуть продати в рабство ті, кого вибирали ми самі, щоб знову, вже назавжди не змогли ми згадати і знайти себе, щоб до кінця перебити наші "крила" і щоб ми ніколи не змогли "літати" у витонченій суті своїй. Навіщо нам цінності та чужі смисли, чужий спосіб життя, ідеали та ідеї? Невже важко зрозуміти, що це підміна суті, знищення сакральної цінності даної території, її глибини і витонченості. Може, час прорватися до споконвічної своєї мудрості і згадати себе, відновити свою сакральну силу, згадавши отамана Сірка, Геракла, Царських Скіфів, царицю Амазонок та багатьох інших... Ця правда вимагає внутрішнього, душевно-духовного подвигу подолання свого невігластва та творення глибинної мудрості, яку буде видно всім у реальних продуктах діяльності створеної держави Україна. Коли всі вважатимуть за честь і благодать бачити державу в будь-якій спільноті, коли кожен розумітиме, що перед ним людина сильної країни (не з позиції того, що б побити). Усі чомусь гадають, що їх хтось обмежує. Насправді обмежує їхнє власне невігластво, внутрішня темрява та примітивність. Люди чомусь забули, що СВІТ ДОСКОНАЛИЙ І ГАРМОНІЙНИЙ – НЕДОСКОНАЛІ ЛЮДИ... Коли людина живе на певній території, вона, будучи на неї допущеною, має можливість відтворити в процесі свого життя весь глибинний потенціал даної території. Невідтворення такого потенціалу говорить лише про нерозвиненість даної людини, про її "нечистоту", яка, перебуваючи всередині та навколо, не дозволяє освоїти та усвідомити запропоновану можливість життя і, тим більше, знайти засоби та способи освоєння та прояви даного потенціалу. Потенціал цієї території визначається тими подіями, які будь-коли відбувалися на цій території і зберігаються в резонансних полях – матрицях над цією територією. Ці події і визначають змістовні, сутнісні характеристики потенціалу даної території і називаються Душею території (тільки факти, по суті; хоча емоційне забарвлення визначає вектор напряму суті, але насправді це визначає специфіку та деталі прояву, умови освоєння та нюанси своєрідності). Людина потрапляє лише на ту територію, до якої має певне відношення і де насправді спочатку існують умови, найбільш доцільні для її розвитку та особистісної самореалізації. Невиявлення даної своєрідності говорить про деструктивний спосіб життя, "нечистоту простору", який має прибрати людина САМА і цим включити гармонійний ритм свого життя. Держава Україна має дуже великий внутрішній потенціал, але для його прояву потрібний високий рівень освіченості людини. На низькому рівні даний потенціал проявляється в прокльонах, наговорах, зуроченнях, приворотах і різного роду "підступах" – і це кожен другий відтворює, усвідомлено чи ні, у своїй поведінці, діях та вчинках. Дуже важливо очистити ВСЮ територію від "сміття", ВСЮ БУКВАЛЬНО. Відновити річки – як внутрішні шляхи СИЛИ, особливо очистити всі джерела та утримувати їх у чистоті. Повноводні, чисті річки – повноводне – багате, мудре, осмислене та чисте життя людей цих міст (де протікають річки) та даної спільноти, держави. Ретельно прибрати всі цвинтарі та навколо них. Зрозуміти, що цвинтар – це особливі точки ЗВ'ЯЗКУ двох світів, світу живих та світу мертвих, де смітять живі і цим порушують цей зв'язок або повністю руйнують. Чистота цвинтарів та ставлення до померлих – це один із показників освіченості і держави, і конкретної людини. Існуюча цивілізація, не збагнувши МУДРОСТІ ЖИТТЯ, протиставила себе їй. Замість того, щоб освоювати свій внутрішній потенціал за допомогою життя, людина від нього відмовилася. Замість того, щоб розвиватися і глибше осягати як себе, так і навколишній світ, вчитися гармонійно і мудро жити у Світі, людина руйнує ще те, що не зруйновано. Без відновлення зв'язку з померлими, з родами та предками, Пращурами корінням своїм людина не зможе освоїти мудрість життя і гармонійно жити у світі. Людство невблаганно деградує, коли не допускає думки про те, що давні були мудрішими, а наскільки вищими були їхні думки та слова. Людина і людство все прагнуть спростити у вигідний для себе бік. Те, чого не розуміє, навіть не прагне напружуватися, просто заперечує, відкидає і не приймає. Згадайте молитву "...а гріхи наші завжди перед нами...", це той бруд, який навколо нас, ті хвороби, проблеми, скандали, руйнування і все, що випливає звідси. Та Бог нікого не карає. Він просто створив досконалий світ (навіть якщо ми цього не бачимо, не визнаємо та не знаємо, і в нас взагалі ніхто нічого не питає). Обставини нашого життя – це скоєні кожним окремо і всіма разом діяння і вчинки, скоєні вибори і взяті він зобов'язання або "не помічені", виконані не якісно функціональні обов'язки чи виявлена слабкість існуючого невігластва. Тому тільки в кіно можна перезавантажити "комп'ютер", яким зветься людина, насправді це не так. Тільки поступово можна подолати моральну кризу, це дуже складний шлях, який запропонований життям цій спільноті держави Україна. Тільки спільно, підтримуючи один одного і до кінця усвідомлюючи особливість сьогодення, справді можна подолати моральну кризу реальності спочатку в нашій державі, а потім і на планеті Земля. Можливо, настав час прокинутися та почати виконувати сутнісне завдання життя і у виконанні цього завдання "вирости", стати Людьми і створити державу як центр Миру і Мудрості Життя. Аналізуючи те, що відбувається, доводиться констатувати, що у нас є тільки один вихід – НАВАЖИТИСЯ: - спочатку упорядкувати територію життя та утримувати її в чистоті; - ретельно виконувати покладені на кожного функціональні обов'язки, справді їх виконувати, а чи не займатися збиранням фінансових коштів, за допомогою цього виду діяльності, тобто здирством; - осмислити свій спосіб життя і зрозуміти, що чим гармонійніше він організований, тим менше хворіють люди, здоровіша нація, росте міцне та життєздатне молоде покоління; - і замість того, щоб поглиблювати світову кризу з харчуванням ("якщо не з'їм, то "понадкушую", "якщо шлунок не зможе – фестал допоможе"), пояснювати елементарні основи гармонійного харчування та здорового способу життя, але по суті, а не через зиск та чиюсь вигоду; - ліквідувати прогалини в освіті та соціалізації і справді стати освіченою нацією, яка не скочується до популістських реформ, а справді зацікавлена в глибині освіченості свого народу, освіченість якого не зводиться до вміння розгадувати кросворди та брати участь у різних шоу; - навчитися розуміти знання та вміти ними користуватися в ситуаціях сьогодення, роблячи своє життя осмислено продуктивним; - навчитися освоювати свій внутрішній потенціал і гармонійно виявляти його в ситуаціях життя. Дорослість держави і кожної людини починається з прийняття відповідальності за своє життя, поведінку і те, що відбувається навколо, із самостійного будівництва свого власного життя. Усвідомлення складнішої, реально існуючої картини світу і мудрішої сформованої ієрархії цінностей і, отже, відтвореного способу життя. Зрілість проявляється у прагненні творити і розуміти, очищати і співпрацювати, підтримувати та допомагати. 2009 рік оголошений ЮНЕСКО та Міжнародним астрономічним союзом роком астрономії на честь 400-річчя відкриттів Галілео Галілея. Можливо, вже час не лише навчитися дивитися на небо, а й осмислено розуміти логіку взаємозв'язку та взаємовпливів всього, що існує в житті кожної держави. Згадати сакральну сутність астральних культів минулого, ті "крила", які колись були втрачені цими народами, але які ще збереглися у глибинній пам'яті цієї території та можуть бути освоєні. Освоєння можливе лише за умов подолання моральної незрілості кожної існуючої держави. Ми живемо в ідеальних умовах реальності, але цього не розуміємо. Ми втрачаємо запропоновану нам можливість, і замість того, щоб працювати та творити, ми руйнуємо та втрачаємо. Історична місія всіх жителів України у тому, щоб зберегти та збагатити сакральну витонченість цієї території, втрачену давно. Ця унікальність базується на поєднанні найцінніших природних ресурсів та історико-культурної спадщини світового значення. Все це разом сформувало духовну ауру цієї території, яка відображена в генетичній пам'яті багатьох поколінь, що живуть нині на території держави Україна. Однак низький рівень освіченості та внутрішньої чистоти унеможливлює освоєння сакральної витонченості цієї території. Народе України, звертаємося до глибинної пам'яті та суті твоєї, до витонченої ясності, сакральної доброти та внутрішньої мудрості. Прокинься, скинь тягар невігластва та гордині, марнославства та лінощів, злості та агресивності, тягар нерозвиненості своєї, усвідом, що все це від дуже низького рівня внутрішнього розвитку та освоєної чистоти своєї. Згадай себе, знайди себе, прорвись до своєї сакральної суті, до коріння та витоків. Навіщо тобі чуже, якщо глибина твоя дивовижна, можливості безмежні, потенціал невичерпний. Навіщо забув себе і зрадив свою душу? Прокинься. О. Якименко. О. Данілов. P.S. Ми не претендуємо на істину останньої інстанції, але висловити свою думку про долю нашої держави в такий непростий час вважаємо за свій обов'язок. danilov.oleksyi@gmail.com https://blogs.pravda.com.ua/authors/danilov/49df01b01c273/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/danilov/49018099a94b7/ ukrpravda@gmail.com (Олексій Данілов) Fri, 24 Oct 2008 11:00:25 +0300 В продовження вчорашньої теми щодо відсутності кризи в українській економіці та банківській системі, хотів би спрогнозувати курс гривні до долара на найближчі 2 місяці на рівні 10-12 гривень за долар. І пояснення цьому просте. Гривню тримає 3 складові. Перша – це українська металургія, яка, звісно, зупиняється або повністю, або частково. Друга – надходження решти нашої економіки, яка працює на експорт, яка також зазнає зменшення, що найменше на рівні 30-40%. І третя складова – це наші асторбайтери, яких криза торкнеться також. Вже сьогодні чути про зупинку та скорочення на тих чи інших підприємствах Європи де вони працюють. Ось такі невеселі роздуми. P.S. В 1998 році всі волали, що гривня буде триматися на рівні 2 гривень за 1 долар, після знецінення до 5, всі промовчали чому так сталося. Тому сьогодні 10-12 це сувора правда нашого сьогодення. https://blogs.pravda.com.ua/authors/danilov/49018099a94b7/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/danilov/490080f70f3a1/ ukrpravda@gmail.com (Олексій Данілов) Thu, 23 Oct 2008 16:49:43 +0300 Сьогодні керівник групи радників Голови Національного Банку України пана Стельмаха Валерій Литвицький під час прес-конференції зробив сенсаційну заяву "економічної кризи в Україні немає, банкової кризи в Україні немає". Таке враження, або вони всі інопланетяни, або ми живемо в якомусь дурдомі. Але якщо серйозно, то всі ці Литвицькі, Стельмахи та решта політиків тримають нас за ідіотів. P.S. Після виходу сьогодні у світ українських грошей із зображенням Віктора Ющенка, будь-які коментарі зайві...таки дурдом. Ані моралі, ані совісті. До коли? https://blogs.pravda.com.ua/authors/danilov/490080f70f3a1/