https://blogs.pravda.com.ua/images/logo_ukr.gif https://blogs.pravda.com.ua https://blogs.pravda.com.ua https://blogs.pravda.com.ua/authors/kozhara/52850559e2709/ ukrpravda@gmail.com (Леонід Кожара) Thu, 14 Nov 2013 18:16:09 +0200 Однією з невід'ємних складових суверенітету будь-якої держави є державний кордон. Втім, сучасна функція прикордонного режиму полягає не в відмежовуванні від сусідів, а навпаки, в сприянні ефективному розвиткові дружніх та партнерських відносин із ними. Відкриття першого прикордонного знаку на українсько-білоруському кордоні в районі міжнародного пункту пропуску Сеньківка Чернігівської області цієї середи – подія, безумовно, знакова та історична. Тим більше, що ми до неї йшли шістнадцять довгих років. Поки що кордон між двома державами існує лише на карті. На головних шляхах сполучення між Україною та Білоруссю працюють пункти прикордонного контролю. Проте у лісах, у болотистій місцевості, у полях та в Чорнобильській зоні кордон на місцевості не позначено. Демаркація кордону жодним чином не створює перешкод для вільного пересування громадян. Навпаки, вона стане стимулом до поглиблення взаємодії українських і білоруських прикордонних і митних служб, дозволить удосконалити порядок перетину кордону та зміцнить режим його безпеки. Важливим моментом є й те, що облаштування державного кордону – це елемент успішного просування до безвізового режиму між Україною та ЄС. Договір про державний кордон між Україною і Республікою Білорусь був підписаний ще в 1997 році, однак набув чинності лише цього року. Це стало можливим насамперед завдяки домовленостям Президентів двох країн. Під час офіційного візиту Президента Білорусі Олександра Лукашенка до України в червні цього року було підписано Протокол про обмін ратифікаційними грамотами Договору між Україною і Республікою Білорусь про державний кордон від 12 травня 1997 року. Ця подія дала старт процесу демаркації кордону. Коментуючи її, Президент України Віктор Янукович свого часу відзначив, що нарешті поставлено крапку в питанні договірного-правового оформлення українсько-білоруського кордону. "Цей процес особливо важливий, – наголосив Президент, – оскільки його якнайшвидше завершення сприятиме подальшому різносторонньому розвитку міжрегіональної прикордонної співпраці". Через наші країни проходять важливі транспортні шляхи, чималі потоки людей та товарів. Тому і Україна, і Білорусь зацікавлені у розвитку на наших кордонах інфраструктури, яка б відповідала сучасним європейським стандартам. Українсько-білоруський кордон складає більш ніж тисячу кілометрів. Проте впевнений, що ми разом зможемо здійснити демаркацію в найкоротші терміни. До того ж, є можливість отримати кошти на технічну підтримку демаркації державного кордону від ЄС в рамках Східного партнерства. Відкриття першого прикордонного знаку є помітною подією у розвитку українсько-білоруських відносин. Разом із моїм колегою, Міністром закордонних справ Республіки Білорусь Владіміром Макеєм ми використали цю нагоду для проведення переговорів з низки актуальних питань двосторонньої співпраці. Білорусь є одним із головних торговельних партнерів України, двосторонній товарообіг з яким минулого року досяг рекордного рівня у 7,5 мільярдів доларів США. У нас чимало ефективних прикладів міжгалузевої співпраці, яскравий приклад – контейнерні залізничні перевезення поїздами "Зубр" і "Вікінг". Добрий сусід – найкращий родич, говорить українське прислів'я. Україна робила і надалі робитиме все можливе для розбудови теплих, дружніх відносин із нашим добрим сусідом – Республікою Білорусь. https://blogs.pravda.com.ua/authors/kozhara/52850559e2709/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/kozhara/524aaf9f98b59/ ukrpravda@gmail.com (Леонід Кожара) Tue, 01 Oct 2013 14:18:55 +0300 У вересні вдруге протягом року відвідав штаб-квартиру ООН для участі у 68-й сесії Генеральної Асамблеї ООН. Її відкриття виявилося одним з найбільш представницьких заходів в історії ООН. У ці дні Нью-Йорк вкотре перетворився на центр світової політики. До міста прибули близько 130 глав держав та урядів, десятки міністрів закордонних справ. Виступ Президента України у перший день сегмента високого рівня сесії Генеральної Асамблеї визначив пріоритети діяльності України в ООН. Делегації вітали позицію України щодо глобального і регіонального порядку денного. З інтересом було сприйнято ініціативу України з проведення міжнародної конференції з нагоди 20-ї річниці приєднання України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Продуктивний та насичений візит Віктора Януковича до Нью-Йорка пройшов під знаком європейської інтеграції. Він провів зустрічі з Головою Європейської Ради Германом ван Ромпеєм та Президентом Європейської Комісії Жозе Мануелем Баррозу, а також з лідерами країн-членів "Групи друзів України в ЄС". Моя програма перебування в Нью-Йорку включала близько двох десятків двосторонніх та багатосторонніх заходів. Однією з найважливіших тем моїх переговорів була європейська інтеграція. У Нью-Йорку відбулась неформальна міністерська зустріч країн-учасниць "Східного партнерства", яка стала важливим елементом підготовки до Вільнюського саміту. Високий представник ЄС у закордонних справах Кетрін Ештон та Комісар ЄС з питань розширення та ЄПС Штефан Фюле наголосили: підписання Угоди про асоціацію з Україною має стати головною подією Вільнюського саміту, після чого без затримок має розпочатися спільна практична робота з її виконання. Підтримку євроінтеграційним устремлінням нашої держави висловили й високі представники країн-партнерів, з якими мав двосторонні зустрічі в Нью-Йорку, зокрема США. Як Діючий голова ОБСЄ провів засідання у форматі "Міністерська трійка ОБСЄ + Сербія". На ньому обговорювалися питання підготовки до засідання Ради Міністрів ОБСЄ 5-6 грудні 2013 р. у Києві та до Міжнародної конференції високого рівня "Енергетична безпека та сталий розвиток – перспектива ОБСЄ" у жовтні 2013 р. в Ашхабаді. Вже традиційним стало нью-йоркське засідання Ради міністрів закордонних справ ГУАМ. Ключовими темами дискусії були питання розвитку торговельно-економічного партнерства та забезпечення енергетичної безпеки держав-учасниць. Відбувся конструктивний діалог у форматі ГУАМ-США. На досягнення практичного результату були спрямовані мої зустрічі у двосторонньому форматі з високими представниками чотирнадцяти держав. Зокрема, окреслилися нові горизонти політичного діалогу високого рівня зі Сполученими Штатами, Китаєм та Індонезією. З'явилася надія на прискорення процесу звільнення ув'язнених за вироком суду та незаконно утримуваних в Лівії громадян України. Визначено орієнтири перспективної двосторонньої співпраці в торговельно-економічній галузі з ОАЕ. В рамках 68-ї сесії Генасамблеї була підписана низка двосторонніх міжнародних документів, зокрема, українсько-ісландські угоди про спрощення оформлення віз та про реадмісію осіб, Дорожня карта українсько-португальських відносин на 2013-2015 рр., а також спільні комюніке про встановлення дипломатичних відносин з державами Фіджі та Самоа, які є повноправними членами ООН. Підсумовуючи, хочу ще раз підкреслити: робота делегації України була надзвичайно насиченою та продуктивною. Попереду – копітка робота з реалізації досягнутих домовленостей. https://blogs.pravda.com.ua/authors/kozhara/524aaf9f98b59/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/kozhara/5237f24a81c2f/ ukrpravda@gmail.com (Леонід Кожара) Tue, 17 Sep 2013 09:10:18 +0300 Щойно завершив серію регіональних візитів до країн Центрально-Східної Європи, наших сусідів і друзів – Хорватії, Словенії, Чехії, Словаччини та Румунії. Спостерігаючи за тими змінами, які відбулися в цих державах після їхнього вступу до Європейського Союзу, в черговий раз переконався у правильності обраного Україною шляху європейської інтеграції. Впевнений, що саме належність до європейської спільноти має стати визначальним чинником самоідентифікації українців, зміцнення української нації і державності та, врешті-решт, місця України на зовнішньополітичній мапі світу. Розпочалося регіональне турне з Хорватії. Не можу не відзначити щирість і сердечне ставлення, з якими Загреб зустрічав нашу делегацію 9 вересня цього року. Візит був коротким, але насиченим. Проведені змістовні переговори з керівництвом Хорватії засвідчили, що 1 липня 2013 року Україна отримала в ЄС ще одного надійного друга, який готовий активно сприяти імплементації наших європейських прагнень. Продуктивною була й зустріч з представниками ділових кіл, під час якої було засновано Економічну українсько-хорватську раду. Словенія, наступна країна турне, зустріла атмосферою спортивного азарту – у цей час тут проходить Чемпіонат Європи з баскетболу "Євробаскет-2013". Наша делегація з особливими відчуттями приймала вітання у зв'язку з перемогами української збірної та раділа тому факту, що саме Україна буде наступною державою, яка після Словенії прийматиме черговий Чемпіонат Європи з баскетболу "Євробаскет-2015". Всі без винятку співрозмовники позитивно сприймали інформацію про нашу кропітку роботу на шляху до підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС під час Вільнюського саміту "Східного партнерства". Був також приємно вражений значним інтересом словенських ділових кіл, які чудово розуміють перспективи, що відкриються для ведення бізнесу в Україні після укладення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та, відповідно, запровадження зони вільної торгівлі. В Чехії візит розпочався з Празького граду, плідної зустрічі з Президентом цієї країни Мілошем Земаном, під час якої ми детально обговорили його офіційний візит в Україну, запланований на жовтень ц.р. Незважаючи на останні внутрішньополітичні події в Чехії – відставку уряду, фактичний розпад коаліції, призначення дострокових виборів у жовтні цього року – Чеська Республіка живе спокійним життям. Керівництво Чехії запевнило, що формування нового складу нижньої палати чеського парламенту і нового уряду жодним чином не вплинуть на зовнішню політику країни, важливим елементом якої й надалі залишатиметься підтримка європейської інтеграції України. Наступного дня провів переговори з чеським колегою Яном Когоутом та виступив на заключному засіданні 21-го Економіко-довкільного форуму ОБСЄ Зміцнення ролі ОБСЄ в питаннях захисту довкілля від ризиків, пов'язаних із енергетичною діяльністю, є одним із пріоритетів цьогорічного головування України в цій Організації. Форум підтвердив значний потенціал ОБСЄ в економіко-довкільному вимірі. Країни-учасниці демонстрували великий інтерес до посилення співробітництва в галузі безпечного використання як традиційних, так і альтернативних енергетичних ресурсів. Переконаний, що діалог з цих питань є вкрай необхідний. І саме ОБСЄ є тим унікальним майданчиком, який охоплює широкий географічний простір від Ванкувера до Владивостока. Насиченим за змістом та формою був візит до Словаччини, де окрім звичних зустрічей з найвищим політичним керівництвом країни мав можливість відвідати виставку картин українських художників "Україна очима Європи". Головною темою переговорів та зустрічей зі словацькими високопосадовцями, представниками української діаспори Братислави та словацькими ЗМІ стала європейська інтеграція України. Разом з моїм словацьким колегою Мирославом Лайчаком, ініціатором налагодження формату "Україна + друзі України в ЄС", ми підписали спільну заяву, в якій наголошується на активній та всебічній підтримці Словацькою Республікою євроінтеграційних цілей України. Бухарест став п'ятою столицею, яку відвідав з візитом на цьому тижні. Повністю виправдалися мої сподівання на результативність зустрічі з румунським колегою Тітусом Корлецяном, якого запросив відвідати Київ. У нас відбулася конструктивна та відверта розмова з усього комплексу двосторонніх питань. Сподіваюся, що підписаний у Бухаресті План консультацій між МЗС України та Румунії на 2013-2014 роки стане дорожньою картою подальшої ефективної взаємодії українських та румунських дипломатів. Відчуваючи як природню втому, так і задоволення результатами п'ятиденного турне, пізно ввечері в п'ятницю 13-го повернувся на Батьківщину. Але часу на відпочинок немає: до знакового для відносин між Україною та ЄС Вільнюського саміту Східного партнерства залишилося лише два з половиною місяці. https://blogs.pravda.com.ua/authors/kozhara/5237f24a81c2f/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/kozhara/51fb8230d5fda/ ukrpravda@gmail.com (Леонід Кожара) Fri, 02 Aug 2013 12:56:00 +0300 Людський вимір безпеки ОБСЄ завжди посідав особливе місце в роботі Організації. Торгівля людьми, проблеми з проявами нетерпимості та дискримінації, свобода віросповідання, свобода зібрань та об'єднань, демократичні вибори і спостереження за ними, захист прав осіб, що належать до національних меншин, – всі ці питання постійно перебувають в центрі уваги ОБСЄ. Важливим моментом у цьому напрямку є робота з молоддю – виховання дівчат і юнаків на засадах взаємоповаги, толерантності та дотримання основоположних прав людини. Ця ідея вилилась в організацію Молодіжного саміту ОБСЄ – першого в історії Організації з безпеки і співробітництва в Європі. Він був проведений з 20 липня по 1 серпня 2013 року на базі Міжнародного дитячого центру "Артек" під патронатом українського головування в ОБСЄ. Співорганізаторами саміту стали Всеукраїнський благодійний Фонд Надії і Добра, Міністерство соціальної політики України та Міністерство закордонних справ України. Прямі завдання такого заходу – створити сприятливі умови для висловлювання дітьми та молоддю своїх думок щодо нагальних викликів та загроз сучасності, а також врахувати їхню позицію у процесі підготовки рішень міжнародними організаціями, зокрема ОБСЄ. Впродовж майже двох тижнів більше 500 юнаків та дівчат з держав-членів ОБСЄ та країн-партнерів дебатували та обговорювали питання у всіх трьох вимірах безпеки, включаючи врегулювання конфліктів, принципи нерозповсюдження, кібербезпеку, вплив енергетичної діяльності на довкілля, протидію торгівлі людьми та просування процесу "Гельсінкі +40". Для нас надзвичайно важливо знати як вони розуміють сьогоднішній світ, як бачать його майбутнє. Адже саме їм сьогоднішнім дітям та молодим людям завтра доведеться розв'язувати проблеми, які зароджуються вже сьогодні. Тому в рамках програми проводились тематичні дискусії, відбувались національні презентації, рольові ігри, проходило Засідання Дитячо-молодіжної Ради міністрів ОБСЄ. Питання, які ставили учасники під час дискусійних засідань, змушують нас, дорослих, замислитися над тим, чи достатньо ми робимо для молоді, чи почувається вона рівноправним учасником процесів прийняття рішень, особливо щодо захисту прав дитини. Переконаний, що молоді має бути надано слово, її роль є дуже важливою у протидії проявам дискримінації та просуванні різноманітності, взаємоповаги та взаєморозуміння. За результатами cаміту молодь прийняла Звернення до міжнародних організацій та глав держав, яке, як Діючий голова ОБСЄ, донесу до уваги кожної держави-учасниці ОБСЄ та керівників міжнародних організацій. Вдало обране місце для проведення заходу теж стало важливою складовою успіху. Тут у невимушеній атмосфері, в одному з найкращих дитячих центрів світу, що знаходиться під егідою ЮНЕСКО, знаходяться нові друзі, пізнаються одне для одного національні культури, закладається підґрунтя для довготривалої дружби та яскравих спогадів про Україну. Вберегти наших дітей від загроз, зробити цей світ безпечнішим для них – ми можемо лише шляхом їхнього навчання. Передавши їм наші знання, сформувавши у них навики самостійно вирішувати проблемні питання – ми будемо спокійніші за їхнє майбутнє. Хочу подякувати нашим гостям з різних куточків світу за проявлене ними бажання вчитись, дружити, задавати питання та дізнаватись нове. Дивлячись на них переконуюсь, що за завтрашній день можна бути спокійним. https://blogs.pravda.com.ua/authors/kozhara/51fb8230d5fda/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/kozhara/51ac36d01423c/ ukrpravda@gmail.com (Леонід Кожара) Mon, 03 Jun 2013 09:25:20 +0300 Черговий раунд моїх європейських візитів розпочинаю з Брюсселя. Цього разу маршрут має скандинавський вимір: після Бельгії мене чекають у Фінляндії та Швеції – країнах регіону, який я добре знаю та люблю. Досвід роботи Послом України у Швеції десять років тому дає мені додаткові аргументи на переговорах, але й накладає додаткову відповідальність. Та спочатку – Брюссель. Головним елементом програми стала участь у засіданні Комітету Європейського Парламенту у закордонних справах. Європарламент сьогодні є основним майданчиком для публічного обговорення відносин України з ЄС. Майже щомісяця тут відбуваються дебати на тему євроінтеграційних перспектив України. Підсумки дискусії продемонстрували позитивну тенденцію до все більшого усвідомлення в Брюсселі важливості Угоди про асоціацію з Україною. Саме безальтернативності її укладення і був присвячений мій виступ перед депутатами Європейського Парламенту. Більшість європарламентарів визнають досягнення України у реалізації програми реформ та з оптимізмом оцінюють здатність нашої держави виконати стратегічне завдання цього року – підписати Угоду про асоціацію в листопаді у Вільнюсі. Звичайно, були і критичні зауваження. Порушувалося питання необхідності прискорення реформування системи правосуддя, в т.ч. у контексті окремих індивідуальних судових справ, а також удосконалення виборчого законодавства з урахуванням рекомендацій міжнародних спостерігачів за результатами парламентських виборів в Україні у жовтні 2012 року. У цьому ключі вагому роль у підтриманні відкритого та конструктивного діалогу між Україною та ЄС відіграє Місія Європарламенту на чолі з колишнім Президентом Польщі Александром Кваснєвським та колишнім Президентом Європарламенту Петом Коксом, які цими днями перебували в Україні в рамках виконання свого мандату. З наближенням України до ЄС необхідність подальшого реформування з метою впровадження європейських стандартів ставатиме більш нагальною. Саме на здатності знаходити спільну мову та компроміси при подоланні існуючих викликів заснований Європейський Союз. Це – невід'ємна складова спільних цінностей. Перед відвіданням Європарламенту провів зустріч з Генеральним секретарем НАТО Андерсом Фогом Расмуссеном. Україна – це єдина країна-партнер НАТО, яка бере участь в усіх поточних міжнародних операціях під проводом Альянсу, включаючи операції Міжнародних сил сприяння безпеці в Афганістані, Багатонаціональних сил НАТО в Косово, "Активні зусилля" в Середземному морі та "Океанський щит" в районі Африканського рогу. Тому в ході розмови Расмуссен надав високу оцінку тому внеску, який Україна робить у зміцнення міжнародної безпеки в світі. Було наголошено на важливості продовження конструктивного партнерства, зокрема у контексті головування України в ОБСЄ. Гельсінкі зустріли мене по справжньому південною сонячною погодою. Такою ж теплою і дружньою була й атмосфера всього візиту до Фінляндії. Керівництво Фінляндії завжди послідовно підтримувало наші європейські прагнення, у нас завжди були активні політичні, економічні, культурно-гуманітарні контакти. Минулого року у Нью-Йорку Президент України Віктор Янукович провів зустріч зі своїм фінським колегою Саулі Нііністе. Тоді двома лідерами було відзначено активізацію торговельно-економічної взаємодії, обговорено питання поглиблення двосторонніх українсько-фінляндських відносин, а також європейської інтеграції України. Прем'єр-міністр Фінляндії Юркі Катайнен розповів під час зустрічі, що його країна підтримує поступове наближення країн Східної Європи до ЄС. Він зауважив, що Фінляндія зацікавлена в укладенні між Україною і ЄС Угоди про асоціацію, яку необхідно розглядати у контексті стратегічного розвитку усього континенту. Сьогодні відзначається суттєва активізація контактів між депутатами українського та фінського парламентів. Тому під час бесіди зі Спікером фінського парламенту Ееро Хейнялуома ми обговорили питання обміну візитами між керівництвом Верховної Ради України та Парламенту Фінляндії. Домовилися в більшій мірі задіювати потенціал груп дружби, які створено у національних парламентах двох країн. Конструктивними були переговори з моїм колегою Міністром закордонних справ Фінляндії Ерккі Туоміоя. Предметом спілкування стали ключові питання порядку денного двосторонніх відносин, пріоритетні завдання у діалозі України з ЄС, реалізація пріоритетів Українського головування в ОБСЄ. Візит до Гельсінкі підтвердив, що Україну і Фінляндію пов'язує прагматичне партнерство. Між нашими країнами відсутні проблемні питання як політичного, так і економічного характеру. Двосторонні відносини динамічно розвиваються, а перспективи для подальшого зміцнення нашої співпраці є значними. Це яскраво було виражено під час зустрічі з фінськими підприємцями. У розмові взяли участь керівники понад 20 провідних компаній, які працюють на українському ринку, у тому числі Konecranes, UPM, Nokia, Orion Pharma, Metso, KONE Lifts, Cargotec. Вони розповіли про свій досвід роботи в Україні, обговорили можливості вирішення неврегульованих питань. Було приємно почути від фінських бізнесменів їхню позитивну оцінку стосовно відданості Уряду України принципам ринкової економіки. Підприємці відзначили наші зусилля щодо забезпечення економічної стабільності і створення умов для економічної інтеграції в ЄС. Візит до Швеції, як і передбачалося, був насичений. Зустрічаючи мене, Міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт звернув увагу на прапори України, Швеції та ЄС, що майоріли перед будівлею МЗС Швеції, – синій та жовтий. На символічність однакових кольорів наших національних прапорів в Україні та Швеції традиційно звертають увагу, щоб підкреслити як наші тісні історичні контакти, так і широкі перспективи відносин між двома країнами. Посвячені у таємниці семіотики зауважать, що спільність ідей та устремлінь підкріплюється спільністю кольорів. Основними темами переговорів у Швеції були українсько-шведські відносини та кроки України на шляху до інтеграції в ЄС. "Ми всі щиро сподіваємося, що Україна зможе подолати перешкоди і підписати Угоду про асоціацію цієї осені", – написав у своєму твіттері мій шведський колега Карл Більдт 29 травня, в день мого офіційного візиту до Швеції. Виконання домовленостей 16-го Саміту Україна-ЄС та прогрес України у створенні передумов для підписання Угоди про асоціацію під час Вільнюського саміту Східного партнерства – ці питання цікавили моїх співрозмовників і в шведському парламенті, і в МЗС Швеції, і в Офісі Прем'єр-міністра, і в Шведському інституті міжнародних відносин. Відвертий діалог, прямі питання, прямі відповіді – це те, що характеризує наші відносини зі Швецією, те, на чому базується наше конструктивне співробітництво. Ми цінуємо вагому підтримку, яку надає нам Швеція у впровадженні реформ, спрямованих на наближення України до ЄС. Темп масштабної євроінтеграційної роботи в Україні набирає обертів і нам потрібно і надалі тісно співпрацювати зі шведськими колегами для досягнення цієї мети. Важливо, що і Україна, і Швеція налаштовані і надалі поглиблювати співпрацю. Хочу також відзначити цікаву розмову зі шведськими бізнесменами, компанії яких працюють в Україні. Інвестиційний клімат в нашій країні стає все більш прогнозованим, і все більше іноземних підприємців не вагаються започатковувати тут свої проекти. Цілком зрозумілим є наше прагнення сприяти розвитку бізнес-контактів. Швеція входить до десятки основних інвесторів в економіку України. Це також наш найбільший торговельний партнер у Північній Європі. Повернувся до Києва з відчуттям того, що ще один крок на шляху до наших стратегічних завдань виконаний. Конструктивні переговори та відверті дискусії у трьох європейських столицях на важливі для нас теми продовжують історію наших добрих взаємин, поглиблюють двостороннє співробітництво та розвивають дружні людські контакти. Ми сподіваємось на підтримку наших партнерів та будемо пліч-о-пліч працювати далі. https://blogs.pravda.com.ua/authors/kozhara/51ac36d01423c/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/kozhara/51a06e331e648/ ukrpravda@gmail.com (Леонід Кожара) Sat, 25 May 2013 10:54:27 +0300 Зараз уже мало у кого виникають сумніви, що азійський континент утвердився як один зі світових ключових економічних та фінансових центрів. На думку експертів, значною мірою саме тут визначатиметься майбутня посткризова конфігурація світової економіки та фінансової системи. У рамках проголошеного Президентом України Віктором Януковичем курсу на економізацію зовнішньої політики особливої актуальності набуває активізація відносин нашої держави з країнами Східної та Південно-Східної Азії. А той факт, що провідні азійські країни вважають Україну перспективним партнером-європейською державою і розглядають український ринок як частину загальноєвропейського, у свою чергу, ще більше посилює геополітичну вагу України. Плідні відносини з такими державами як Китай, Індія, В'єтнам, Індонезія, Малайзія, Сінгапур, Таїланд важливі для України з точки зору диверсифікації зовнішньої торгівлі товарами, послугами, технологіями, залучення іноземних інвестицій. Сьогодні ми можемо запропонувати цим країнам найновіші розробки українських підприємств, найсучасніші транспортні та пасажирські літаки, унікальні турбіни та інше енергетичне обладнання для гідро-, тепло та атомних електростанцій, неоціненний промисловий досвід будівництва промислових та інфраструктурних комплексів. Прагнення України посилити південно-східний вектор своєї зовнішньої політики підтверджено низкою державних та офіційних візитів Глави нашої держави до Брунею, В'єтнаму, Індії, Китаю, Сінгапуру, а також встановленням відносин стратегічного партнерства з КНР у 2011 році та всеохоплюючого партнерства з Індією у 2012 році. Ключовим партнером України в Азійсько-Тихоокеанському регіоні є Китайська Народна Республіка, економіка якої є продовжує залишатись потужним локомотивом економічного розвитку багатьох держав світу і в посткризовий період. У цьому контексті з приємністю відзначаю, що, порівняно з 2009 роком, у 2012 році товарообіг між Україною та КНР виріс на 132% і досяг майже 10 млрд. дол. США. Проте, основний потенціал українсько-китайського співробітництва міститься в інвестиційній сфері, реалізації низки масштабних проектів в Україні із залученням китайського капіталу, технологій та обладнання. Як приклад -відомий проект організації швидкісного залізничного сполучення між аеропортом "Бориспіль" та столицею нашої держави – "Повітряний експрес". Спільно з нашим стратегічним партнером – Китаєм – реалізується надзвичайно важлива національна програма, покликана знизити імпортозалежність нашої держави від природного газу. Китайський Банк розвитку відкриває кредитну лінію на 3,6 млрд. дол. США для створення виробництв із виготовлення водовугільного палива та газифікації вугілля для подальшої модернізації українських енергооб'єктів. Розпочато співробітництво на такому важливому для української економіки напрямі, як аграрний сектор. По-перше, наша країна зайняла належне їй місце постачальника зерна на китайський ринок продуктів. По-друге, у грудні 2012 року підписано низку двосторонніх документів щодо надання Експортно-імпортним банком Китаю кредиту у 3,0 млрд. дол. США на розвиток українського сільськогосподарського виробництва. Чи не найактивнішої фази досягли відносини між Україною та Індією. Після тривалої перерви відновлено політичний діалог на найвищому рівні. У ході державного візиту Президента України Віктора Януковича в Індію у 2012 році досягнуто домовленості щодо активізації співробітництва у всіх сферах, що становлять обопільний інтерес. Відновила свою роботу Міжурядова українсько-індійська комісія з торговельного, економічного, наукового, технічного, промислового і культурного співробітництва, засідання якої не проводилися вісім років поспіль. Перелік спільних проектів з індійськими партнерами, що наразі реалізуються або заплановані на найближчу перспективу, нараховує десятки позицій і дозволяє з оптимізмом дивитися на перспективи нашого співробітництва. Непогані перспективи відкриваються щодо взаємодії у галузях новітніх технологій та інновацій, зокрема з питань інфраструктурного розвитку та диджиталізації послуг, у тому числі державних, із Сінгапуром. Ця високо розвинута держава-мегаполіс з однією з найуспішніших у світі ринкових економік становить для України непересічний інтерес ще й як потенційне джерело потужних інвестицій. На жаль, у цих країнах ще недостатньо знають про нашу країну, її торговельно-економічний потенціал, культурні надбання, багаті традиції та історію. І одним з першочергових завдань, які стоять перед МЗС на нинішньому етапі, є налагодження відносин представників українського підприємництва з бізнес-елітою країн Південно-Східної Азії, створення максимально сприятливих умов для посилення присутності України у цьому перспективному регіоні, щоб повною мірою використати на користь нашої держави його ресурсний, торговельний та інвестиційний потенціали. https://blogs.pravda.com.ua/authors/kozhara/51a06e331e648/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/kozhara/518f9ad9c4e62/ ukrpravda@gmail.com (Леонід Кожара) Sun, 12 May 2013 16:36:25 +0300 Цьогорічні травневі свята видалися для мене надзвичайно плідними. Візит до США з 6 по 10 травня, як Діючого голови ОБСЄ та Міністра закордонних справ України, був досить результативним. Проведені зустрічі ще раз довели, що Україна у світовій спільноті держав займає вагоме місце. Відбулись змістовні розмови з Державним секретарем США Джоном Керрі, з Президентом Національного демократичного інституту Мадлен Олбрайт, з Головою Підкомітету з європейських питань Комітету із закордонних відносин Сенату США сенатором Крісом Мерфі, з головою Комісії з питань безпеки і співробітництва в Європі (Гельсінської комісії) США, сенатором Бенджаміном Кардіним, з представниками провідних американських бізнес-компаній, української та єврейської громад США, а також з Генеральним секретарем ООН Бан Кі-муном. Таке широке коло зустрічей на високому рівні ще раз засвідчує зацікавленість в Україні. Під час зустрічей обговорювалися питання двосторонньої співпраці, головування України в ОБСЄ та події світового порядку денного. Американські високопосадовці та бізнесмени розповідали про своє бачення наших відносин, наголошували на своїй підтримці європейських прагнень України, відзначаючи важливість підписання Угоди про асоціацію з ЄС в листопаді цього року. Під час усіх зустрічей відбувалося представлення пріоритетів Українського головування в ОБСЄ. В бесіді Генеральний секретар ООН Бан Кі-мун зазначив, що перші кроки цього історичного для України періоду стали підтвердженням вагомої ролі нашої держави на міжнародній арені та в європейському регіоні. Було висловлено задоволення виведенням на новий рівень відносин Україна – ООН, що відбулось завдяки конструктивним та довірливим відносинам, що склалися між Президентом України Віктором Януковичем та Генсекретарем ООН Бан Кі-муном. Бан Кі-мун відзначив непересічний внесок України у забезпечення глобальної ядерної безпеки та роззброєння, а також дав високу оцінку зусиллям нашої держави у сфері миротворчості. Було констатовано існування багатьох спільних для двох найбільших міжнародних організацій тем та намічено перспективні напрямки співпраці між ООН і ОБСЄ. На слуханнях у Гельсінській комісії США, які відбулися в Конгресі, а згодом у ході зустрічей із Головою цієї Комісії Бенджаміном Кардіним, та з членами українського кокусу Конгресу США було наголошено на необхідності надання нового імпульсу розв'язанню тривалих конфліктів на просторі ОБСЄ, акцентовано увагу на низці ініційованих Україною багатосторонніх цільових заходів під егідою нашого головування в ОБСЄ, зокрема Міжнародній конференції з протидії торгівлі людьми та Молодіжному саміту. Поряд з іншими, ці питання також порушувалися під час зустрічей з конгресменом Даною Рорабахером і сенатором Крісом Мерфі. Круглий стіл у Національному демократичному інституті міжнародних відносин США та зустріч із Головою цього закладу Мадлен Олбрайт були покликані ще раз засвідчити американському суспільству незворотність демократичного розвитку України. Відбулася предметна дискусія з чутливих для наших партнерів тем щодо поточної ситуації в Україні, співпраці з Росією та Митним союзом. Зустрічі з керівниками провідних американських компаній та членами Американсько-української ділової ради сигналізували про готовність бізнесменів співпрацювати з нашою країною в науково-технічній та аерокосмічній сфері, в галузях ІТ-технологій, енергетики та сільського господарства. І це лише короткий перелік напрямків, які викликають взаємний інтерес обох сторін. Під час дискусії представники американських компаній поділилися своїм досвідом роботи в Україні, розповіли про окремі проблеми, з якими вони стикаються в нашій країні, ми обговорили шляхи їх подолання та можливості для подальшого розвитку наших відносин. Керівники окремих американських компаній висловили вдячність українській владі за системну роботу у напрямку створення сприятливих умов ведення бізнесу в Україні та засвідчили свою зацікавленість у подальшій співпраці з Україною. Чудова атмосфера, що панувала під час зустрічей з українською та єврейською громадами, з сім'ями усиновлених американцями українських дітей, вкотре засвідчила особливу вагу міжлюдських стосунків. Ми докладаємо значних зусиль для їх невпинного розвитку, збереження пам'яток єврейської культури, захисту прав неповнолітніх громадян України на американському континенті. Особливо відзначу роль української громади США в підтримці євроінтеграції України та спорудження в м. Вашингтон пам'ятника жертвам Голодомору 1932-33 р. – цієї сторінки невичерпної скорботи нашої історії. Останньою, але найважливішою стала зустріч з Державним секретарем США Джоном Керрі. Це була змістовна розмова, під час якої було обговорено широке коло питань двосторонніх відносин у політичній, безпековій, економічній, гуманітарній та інших сферах. Джон Керрі заявив про підтримку стратегічного партнерства з Україною та пріоритетів Головування України в ОБСЄ. Він також наголосив на підтримці Сполученими Штатами євроінтеграційного курсу України. За його словами, Америка прагне допомогти Україні на її шляху стати заможною європейською демократичною країною, і цінує відданість України поставленій меті. Було відзначено важливість реалізації низки заходів, які б дозволили усунути перешкоди, що залишаються на шляху європейської інтеграції. Висловив позицію нашої країни щодо продовження співпраці у сферах нерозповсюдження зброї масового знищення, оборони та миротворчих операцій, міжнародної безпеки, енергетики, сільського господарства, інших взаємно важливих галузях. Запросив Джона Керрі до Києва для участі на 5-му засіданні Комісії стратегічного партнерства Україна-США. Травневий візит до Сполучених Штатів Америки утвердив стратегічний характер відносин між нашими державами та ще раз підтвердив важливу роль України в європейських процесах та на світовій арені. Впевнений, що подальший розвиток двосторонніх стосунків сприятиме укріпленню взаємовигідних зв'язків між нашими країнами. https://blogs.pravda.com.ua/authors/kozhara/518f9ad9c4e62/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/kozhara/51651f6205011/ ukrpravda@gmail.com (Леонід Кожара) Wed, 10 Apr 2013 11:14:26 +0300 Запрошую в сьогоднішньому блозі трохи відійти від звичного для нас акцентування уваги на осі "Схід-Захід" та разом поглянути на Південь. Головування України в Організації Чорноморського Економічного Співробітництва є гарною нагодою це зробити. На південь від нашої держави розташовані наші стратегічні партнери Азербайджан і Грузія, важливі партнери-члени ЄС – Румунія, Болгарія, Греція, нова регіональна потуга і стратегічний партнер – Туреччина, відносини з якою набувають надзвичайної динаміки та мають величезну перспективу. Південне зарубіжжя України, з одного боку, – гігантський постійно зростаючий економічний і транспортний, в тому числі енергетичний, вузол. З іншого боку, заморожені конфлікти, суперечки та навіть відкрита конфронтація позначаються на безпеці величезного простору Азії, Європи та Америки, не говорячи вже про кавказький чи балканський субрегіони. Століттями Чорне море було не тільки ареною кривавих битв, але і зручним торговим маршрутом з варяг у греки чи шовкового шляху. За ці століття цивілізації на узбережжі Чорного моря його мешканцям бракувало одного – спільного підходу до його розвитку. Лише трохи більше двадцяти років тому Україна спільно з 10-ма іншими державами регіону заснувала Чорноморське Економічне Співробітництво. Ця структура перетворилася на повноформатну регіональну міжнародну Організацію. Вона має, окрім міжурядового, ще й міжпарламентський (Парламентська асамблея ЧЕС), діловий (Ділова рада ОЧЕС) та банківський (Чорноморський банк торгівлі та розвитку) виміри. Як головуюча держава ми привертаємо увагу партнерів і міжнародної спільноти до власного бачення перспектив розвитку економічних процесів в регіоні. Україна традиційно виступає проти невиправданої політизації ОЧЕС як організації економічного спрямування. І водночас ми розуміємо, що осередки конфронтації та конфліктів у чорноморському регіоні значно ускладнюють співпрацю. У цьому контексті головування України в ОЧЕС та ОБСЄ є взаємодоповнюючими. Ініціативи України в рамках ОБСЄ щодо розв'язання регіональних конфліктів мають важливе значення і для співпраці у Чорноморському регіоні. Пошук найкращого балансу між захищеністю кордонів та уніфікованими, максимально спрощеними правилами їх перетину для пасажирів та вантажів – питання, яке одночасно обговорюється і в ОЧЕС, і в ОБСЄ. Ініціативою українського головування є проведення в квітні ц.р. в Стамбулі спільного семінару ОБСЄ/ОЧЕС з питань перетину кордонів. Важливою є тема розвитку співробітництва між ОЧЕС та ЄС. Виробленню чорноморського консенсусу щодо основних напрямків та спільних проектів найближчим часом буде присвячена окрема зустріч. Фінансування з боку ЄС допомогло б реалізації численних регіональних проектів в інтересах всієї Європи – від дослідження і захисту пам'яток історичної та культурної спадщини (в тому числі і тих, які затоплені на дні Чорного моря), захисту довкілля, до великих інфраструктурних проектів, як то спорудження Чорноморської окружної автомагістралі. В рамках постійного діалогу ОЧЕС-ЄС не оминути й візового питання. Україна солідарна з державами чорноморського регіону, які не можуть погодитися з тим, щоб країни ЄС використовували цей інструмент в економічній політиці, створюючи у такий спосіб переваги, наприклад, для своїх автоперевізників. Тема транспорту – одна з ключових в ОЧЕС. Україна з усіх держав регіону має найбільшу кількість портів в акваторіях Чорного та Азовського морів. Спільно з Росією, а останнім часом і за підтримки Туреччини, ми просуваємо ідею розвитку інтермодальних перевезень в регіоні. Що це означає? Це означає, наприклад, перетворення української залізниці на інтегровану частину світового транспортного комплексу. Це дозволить якнайшвидше доставити морський контейнер, завантажений на залізничну платформу, скажімо в Клайпеді, до, наприклад, Пакистану чи Єгипта. Маємо тут істотний досвід, набутий в ході реалізації проекту комбінованого поїзду "Вікінг". Вже кілька років підряд до календаря ОЧЕС включається щорічний транспортний тиждень в Одесі, який набув широкого міжнародного визнання та авторитету. А цього року в рамках тижня 27-29 травня в Одесі відбудуться й зустріч Міністрів транспорту ОЧЕС та засідання профільної робочої групи. В Одесі, до речі, пройде й засідання Міністрів закордонних справ ОЧЕС21 червня ц.р., на якому будуть підведені підсумки українського головування. Взагалі, зусиллями та працею одеситів це чудове місто перетворюється на один з найважливіших чорноморських транспортних та економічних центрів. Ми також використовуємо головування в ОЧЕС для позиціонування Криму як пріоритетного чорноморського курортно-рекреаційного та туристичного центру. 28 лютого в Ялті в рамках 2-го Міжнародного чорноморського туристичного форуму відбулось засідання Робочої групи ОЧЕС з питань туризму. Україна внесла пропозицію виступити впродовж наступних двох років країною-координатором Робочої групи ОЧЕС з туризму. Цю роботу буде проведено із широким залученням Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Не випадково Ялта стане майданчиком для ще одного важливого заходу українського головування в ОЧЕС – засідання Міністрів економіки ОЧЕС 23 травня ц.р. Створення регіональної зони вільної торгівлі є також нашим пріоритетом. Україна має намір запропонувати ініціативи щодо спрощення процедур торгівлі в рамках ОЧЕС, створення уніфікованої системи єдиного вікна та створення спеціального інформаційного ресурсу нотифікацій. Значні можливості у сфері інвестицій пов'язую з діяльністю Чорноморського банку торгівлі та розвитку. Цей регіональний банк розвитку, створений самими країнами-членами ОЧЕС, є ефективним фінансовим інструментом. Маючи статутний капітал у 2 млрд. дол., він здійснює кредитування інвестиційних проектів та програм у Чорноморському регіоні у співпраці з шісткою провідних фінансових інституцій Європи. В Україні, зокрема, за участю ЧБТР фінансується 14 проектів із загальною сумою позики 173 131 900 євро. При цьому на 1 євро, сплачений Україною, припадає приблизно 5,86 євро, отриманих для кредитування українських проектів як державного так і приватного сектору. Згадаю й про гарний приклад співпраці українського головування з громадською організацією – Таврійським інститутом регіонального розвитку та належним їй веб-порталом "BlackSeaNews". Наші партнери з сектору громадських організацій не лише з готовністю сприяють висвітленню чорноморської політики України. Вони пропонують конкретні ініціативи щодо розгортання діяльності ОЧЕС: створення бази даних чорноморських муніципалітетів, заснування платформи для співпраці причорноморських місцевих громад, організацію чорноморського медіа-форуму. Але все це – завдання на перспективу. І головування в ОЧЕС, сподіваюсь, надасть потужний поштовх більш активній чорноморській політиці України. https://blogs.pravda.com.ua/authors/kozhara/51651f6205011/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/kozhara/513d78e7cd32e/ ukrpravda@gmail.com (Леонід Кожара) Mon, 11 Mar 2013 07:25:43 +0200 Країна мистецтва та технологій, спорту та мальовничої природи, а також відомих на увесь світ тюльпанів. Різнокольорові крокуси, синє небо та яскраве сонце надавали позитивного настрою та оптимізму впродовж мого візиту 7 березня в Гаагу, Королівство Нідерланди. Неодноразово Президент України Віктор Янукович відзначав високий рівень відносин між нашими країнами, наголошуючи на важливості розвитку та поглиблення українсько-голандського співробітництва. У нас завжди були добрі відносини в усіх сферах: політичній, економічній, культурній та інших. До прикладу, Королівство Нідерланди посідає 3 місце за рівнем інвестицій в нашу державу, а також входить в десятку найважливіших партнерів України за рівнем товарообігу з країнами-членами ЄС. Обсяг прямих голландських інвестицій в економіку України станом на 2012 рік склав понад 5 мільярдів доларів. А в разі реалізації контракту з нідерландсько-британською нафтогазовою компанією Royal Dutch Shell Україна в найближчі роки отримає більш ніж 10 млрд. доларів інвестицій. Нідерландський бізнес бачить в Україні великий потенціал і тому готовий розпочинати тут свої проекти. З цього приводу у мене відбулась зустріч з Виконавчим віце-президентом компанії "Філіпс Електронікс" Р.де Йонгом, на якій було висловлено зацікавленість корпорації інвестувати в Україну. До речі компанія "Філіпс" сьогодні – це більш ніж 120 тисяч співробітників у 60 країнах та більш ніж 1 мільярд євро чистого прибутку в рік. Концерн є світовим лідером за кількістю запатентованих винаходів. Цікавими були зустрічі з провідними нідерландськими політиками, зокрема Главою делегації Нідерландів в Парламентській Асамблеї Ради Європи, сенатором Хансом Франкеном, з головою Комітету у закордонних справах Нижньої палати Парламенту Нідерландів Анхелієн Айсінк, спікером з європейських питань правлячої Народної партії за свободу та демократію Марком Ферхайеном, дипломатичним радником Прем'єр-міністра Нідерландів з європейських питань, послом Робертом ван Руденом, депутатом Європейського парламенту від Нідерландів Хансом ван Бааленом та з моїм нідерландським колегою Франсом Тіммермансом. Приємно, що прагматичні голландці небайдуже ставляться до наших проблем. Підсумовуючи наші розмови переконався в тому, що Нідерланди підтримують підписання в листопаді цього року у Вільнюсі на Саміті країн-учасників Східного партнерства Угоди про асоціацію України з ЄС. Наші партнери переконані в тому, що Угода стане ефективним інструментом проведення в Україні глибоких реформ у критичних для країни сферах. В Нідерландах не розглядають Угоду як подарунок Україні. Інтеграція одного з найбільших і неосвоєних ринків Європи в ринок Європейського Союзу є обопільним інтересом і має призвести до позитивних економічних наслідків для всіх. Голландці виходять з того, що ніхто не може забороняти або спонукати Україну робити вибір свого майбутнього. Лише Україна і тільки Україна має визначати власні орієнтири розвитку. Мій колега Міністр закордонних справ Франс Тіммерманс запевнив у готовності Нідерландів надавати підтримку Україні на шляху структурних реформ по підготовці до підписання Угоди про асоціацію. На останній зустрічі на найвищому рівні під час саміту ОБСЄ в Астані між Президентом України Віктором Януковичем та Прем'єр-міністром Королівства Нідерланди Марком Рютте, пан Рютте сказав: "Ми готові поділитися своїм досвідом, щоб допомогти Вам підготуватися до цього важливого заходу". Під час нашого спілкування Франс Тіммерманс ще раз підтвердив готовність Нідерландів активно співпрацювати з Україною з питань реалізації порядку денного ОБСЄ. Під час відзначення 20-річниці створення в рамках ОБСЄ інституту Верховного комісара з національних меншин був представлений її Величності Королеві Нідерландів Беатрікс. Її більш ніж 30-річне правління вважається найбільш успішним серед монархій Європи. Там же у Гаазі мав годинну зустріч з Міністром закордонних справ Швеції К.Більдтом. Легше назвати проблеми, які ми не обговорювали, хоча центральною темою, безсумнівно, було підписання Угоди про асоціацію на Саміті Східного партнерства у Вільнюсі. Водночас обговорили сучасний стан українсько-шведських відносин. Домовилися про мій візит до Стокгольму наприкінці травня цього року. Гарне та благополучне королівське місто на березі моря. Гаага – це місто, де живе королева, тут знаходяться резиденція національного парламенту та уряду. Гаага – місто весни, місто з чудовими музеями, театрами, дивовижною архітектурою – сюди хочеться повернутися знову. https://blogs.pravda.com.ua/authors/kozhara/513d78e7cd32e/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/kozhara/51319f67aa49c/ ukrpravda@gmail.com (Леонід Кожара) Sat, 02 Mar 2013 07:42:47 +0200 Останні дні лютого провів у чи не найважливіших з точки зору реалізації євроінтеграційного курсу України столицях Європи. Маршрут Брюссель-Берлін-Варшава – важлива вісь з точки зору наших зовнішньополітичних інтересів. XVI Саміт Україна – Європейський Союз, без перебільшення, став найочікуванішою подією для політиків, дипломатів, журналістів-міжнародників та громадських діячів. Офіційні результати відомі усім – це і узгодження подальших кроків на шляху до підписання Угоди про асоціацію, і підтвердження принципу солідарності України та ЄС у питаннях енергетичної безпеки, і 610 млн. євро макрофінансової допомоги. Але є дещо важливіше за суху мову офіційних підсумків. Мене приємно вразила атмосфера Саміту. Це не була розмова сильного зі слабким, або старшого з молодшим. Це не була мова тиску та ультиматумів. Це був справжній діалог рівноправних партнерів. Президент України подякував Президенту Європейської Ради Герману Ван Ромпею і Президенту Європейської Комісії Жозе Мануелю Баррозу "за відверту та конструктивну дискусію". "Наша сьогоднішня зустріч стала доброю нагодою для обговорення результатів роботи, яку здійснює Україна, для того щоб відповісти на очікування ЄС у контексті майбутнього переходу наших відносин у формат політичної асоціації та економічної інтеграції", – сказав Віктор Федорович. До речі, пригадую одну деталь: на підсумковій прес-конференції Жозе Баррозу відзначив, що Саміт співпав з третьою річницею інавгурації Президента Віктора Януковича. Можливо, хтось вважає, що це дрібниця, але для мене як дипломата і політика це – знак поваги до нашого Президента та чітке свідчення позитивної налаштованості лідерів ЄС щодо України. Важливими стали слова Президента Європейської Комісії про те, що Україна не залишається наодинці зі своїми проблемами. ЄС – це дещо більше ніж спільний ринок, це спільнота, яка готова допомогти нам досягти такого ж рівня життя, економічного розвитку та політичної культури. Ввечері того ж дня прибув до Берліна. Був приємно вражений великим інтересом німецького політикуму до підсумків щойно проведеного Саміту. Загалом, у Берліні вдалося поспілкуватися з майже півсотнею депутатів Бундестагу, які представляють, фактично, усі політичні сили цієї країни. Окрім обговорення підсумків саміту, особливий наголос зробив на прогресі України у впровадженні реформ. Співрозмовники позитивно розцінили той факт, що офіційний візит Міністра закордонних справ України до Берліна відбувся одразу після саміту Україна-ЄС у Брюсселі. Адже всім відомо про вплив ключових столиць ЄС на формування рішень, які ухвалюються в Брюсселі. Я вдячний своєму колезі Гідо Вестервелле за його прихильну позицію у питаннях євроінтеграційного порядку денного нашої країни. "Без тісного партнерства з Україною європейський проект є незавершеним" – ця теза Г.Вестервелле є красномовним доказом того, що наші друзі в Берліні готові надавати нам максимальну підтримку на шляху реформ, які наближатимуть нашу країну до ЄС. Скажу відверто – мені було приємно відвідати Берлін, з задоволенням згадую дружню та відверту атмосферу нашого спілкування. У Берліні позитивно оцінюють наші зусилля у реформуванні енергетичної сфери. Німецька сторона готова до тісної взаємодії з Україною в рамках ОБСЄ заради зміцнення європейської безпеки та розвитку співробітництва між країнами-членами ОБСЄ. Третій день турне європейськими столицями видався не менш продуктивним ніж попередні – 27 лютого відбувся мій офіційний візит в Польщу. Був прийнятий Президентом Польщі Броніславом Коморовським, зустрівся з головами польського Сейму і Сенату Е.Копач та Б.Борусевичем, а також з Директором БДІПЛ/ОБСЄ Я.Лєнарчичем. Плідні та цікаві розмови мав з моїм польським колегою Радославом Сікорським. Спільно з ним відкрили П'яте засідання Форуму партнерства та головували на розширеному засіданні Ради МЗС двох країн. Вчергове переконався, що Польща залишається партнером та другом України. Ми детально обговорили спільні дії щодо підписання Угоди про асоціацію з ЄС під час листопадового саміту Східного партнерства у Вільнюсі, просування в напрямку запровадження безвізового режиму з ЄС. Головне завдання – виконати конкретні технічні критерії візової лібералізації. Польська сторона готова і надалі надавати відповідну експертну підтримку. Важливу роль відіграватиме міжпарламентська співпраця, йдеться, насамперед, про ухвалення законодавчих актів у відповідності до стандартів ЄС у таких сферах, як боротьба з корупцією, захист персональних даних, боротьба з дискримінацією. Наш діалог з паном Сікорським продовжиться у Кракові у травні ц.р. під час зустрічі міністрів закордонних справ країн Вишеградської групи та Східного партнерства. https://blogs.pravda.com.ua/authors/kozhara/51319f67aa49c/