https://blogs.pravda.com.ua/images/logo_ukr.gif https://blogs.pravda.com.ua https://blogs.pravda.com.ua https://blogs.pravda.com.ua/authors/koshukov/519caa9a11362/ ukrpravda@gmail.com (Петро Кошуков) Wed, 22 May 2013 14:23:06 +0300 Переконливий і дуже актуальний текст Дмитра Шульги на підтримку законопроекту щодо запобігання та протидії дискримінації. Зовсім скоро ВРУ може скандально поставити хрест на всіх наших надіях отримати безвізовий режим з ЄС. У єдиному пориві можуть об'єднатися комуністи і свободівці, регіонали і батьківщина, сталіністи і бандерівці, православні і католики. Аби завалити законопроект N2342 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії дискримінації в Україні". Аргументи просто не витримують критики. Йдеться про буцім-то легалізацію шлюбів, пропаганду гомосексуалізму і навіть замах на свободу слова. Повна маячня! Йдеться виключно про рівність у трудових правах. Прочитайте текст законопроекту, він у вільному доступі тут: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=45813 Найлегше – подивіться на порівняльну таблицю – які саме зміни пропонуються – це дуже просто, документ дуже короткий: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=45813&pf35401=251166 Побачете, що йдеться лише-навсього про розширення переліку ознак, дискримінація за якими забороняється у Кодексі законів про працю. Зараз держава забезпечує рівність трудових прав усіх громадян незалежно від: походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин. Вся новація полягає у тому, що до цього переліку додається ознака сексуальної орієнтації. Тобто 2342 гарантує, що в Україні героя "Нашої Раши" першого у світі фрезеровщика з нетрадиційною сексуальною орієнтацією Івана Дуліна-Светлакова не можна буде звільнити або знизити йому зарплату лише за те, що він має іншу, ніж його начальник Михалич-Галустян, сексуальну орієнтацію. От і все. Кожен політик, журналіст аб громадський діяч, хто виступає проти цього законопроекту – нехай розуміє сам і чесно каже іншим, що він виступає проти безвізового режиму з ЄС. Адже законодавство про захист від дискримінації – це ключова вимога для скасування віз з боку ЄС. Противники 2342 лякають, що це мовляв лише перша ластівка, буцім далі ЄС вимагатиме більшого. Це або незнання, або манупіляція. Бо у законодавстві ЄС стосовно антидискримінації за ознакою сексуальної орієнтації наразі є лише Директива 2000/78 щодо general framework for equal treatment in employment and occupation (http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=CELEX:32000L0078:en:NOT), яка забороняє таку дискуримінацію стосовно працевлаштування та зайнятості. Ось на приведення нашого КзОТу у відповідність з цією директивою і спрямований законопроект 2342. Іншого ЄС просто не може вимагати, бо у нього нема інших законодавчих норм ані стосовно шлюбів, ані стосовно усиновлення, ані стосовно чогоь іншого. Ці питання регулюються законами країн-членів ЄС, які тут зберігають суверенітет. Наприклад, Конституції членів ЄС Польщі, Болгарії, Литви, Латвії містять визначення шлюбу як союзу між жінкою і чоловіком – так само, як це прописано у Конституції України. Для довідки, у більшості країн ЄС представники ЛГБТ не мають права на шлюб, а лише на "громадянський союз" (який гарантує цивільні права – наприклад, на спадщину, на відвідування партнера у лікарні і т.д., але не на усиновлення або на визнання "шлюбу перед Богом і людьми") – http://en.wikipedia.org/wiki/LGBT_rights_in_the_European_Union http://en.wikipedia.org/wiki/LGBT_rights_in_Europe http://en.wikipedia.org/wiki/Recognition_of_same-sex_unions_in_Europe Але, повторюся, ці питання кожна країна вирішує сама, стандарти ЄС стосуються лише рівності у трудових відносинах. На завершення: нещодавно Молдова прийняла аналогічний закон. Теж під величезні крики, потужні протести православної церкви (у Молдові вона єдина і є найбільш потужною релігійною конфесією), залякування "шлюбами" і т.д. І що? Апокаліпсу не сталося. Все спокійно, весь гамір улігся на наступний день після того, як парламент проголосував. Дмитро Шульга 20 травня 2013 р. https://blogs.pravda.com.ua/authors/koshukov/519caa9a11362/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/koshukov/4e9eb15bbb83f/ ukrpravda@gmail.com (Петро Кошуков) Wed, 19 Oct 2011 14:15:39 +0300 Зауваження та стурбованість експертів та журналістів щодо урядового законопроекту "Про ринок земель" є цілком слушною. Але загалом, запуск механізмів вільного ринку, як то вільного ринку землі не потребує ані додаткових механізмів регулювання/ обмеження/ примусу, ані введення супертехнологічних інновацій. Однак, для його повноцінного функціонування конче потрібні працюючі механізми захисту прав громадян, в першу чергу незалежного і дієвого правосуддя, в другу – правоохоронних органів, спроможних на подвиг захисту прав громадян, а не права сильного. За відсутності цих умов будь-які прогресивні ринкові реформи працюватимуть на користь злочинців, посилюючи несправедливість та поглиблюючи прірву між багатими і бідними. https://blogs.pravda.com.ua/authors/koshukov/4e9eb15bbb83f/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/koshukov/4ba8e2a7a3a63/ ukrpravda@gmail.com (Петро Кошуков) Щойно з'явилася новина про те, що Колесніков обіцяє 0% податку на прибуток новозбудованих готелів на 10 років. Обіцяють прийняти закон протягом двох тижнів. Це серойзна заявка на прорив і непоганий стимул для потенційних інвесторів в готельний бізнес. Tue, 23 Mar 2010 16:47:51 +0200 Згадується також про будівництво аерпортів та проблеми, пов'язані з тим, що, ніби, в розвиток регіональних аеропортів інвестори не підуть, оскільки окупність подібних проектів перевищує 20 років. Наскільки я знаю ситуацію, це неправда. Для того, щоби зробити окупними проекти розвитку аеропортів, треба комбінувати їх призначення та, можливо, поєднувати проекти їх розвитку з супутними проектами, такими, як розвиток аеро-ремнотних баз, перш за все – для глобальних лідерів авіаперевезень. Декілька компаній світового рівня шукали можливостей для цього бізнесу в Україні років зо 3 тому, але всі так і пішли ні з чим через відсутність реального інтересу української сторони, перш за все національного уряду. Скоротити окупність проектів розвитку регіональних аеропортів можна також за рахунок включення в проект приаерпортових промислово-логістичних парків, які би генерували суттєве збільшення транспортних перевезень. Мій висновок: експерти Ахметова-Колесникова не достатньо обізнані із цим бізнесом, а також із схемами фінансування масштабних інфраструктурних проектів на засадах публічно-приватних партерств. А наші обізнані! Заздалегідь перепрошую за ненав'язливу саморекламу:) https://blogs.pravda.com.ua/authors/koshukov/4ba8e2a7a3a63/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/koshukov/4ba7942fc5c05/ ukrpravda@gmail.com (Петро Кошуков) Позаминулого тижня відповідав на питання журналіста Kyiv Post. Нажаль, з усіх відповідей до статті увійшло лише дві, в обрізаному вигляді: "We definitely can count on huge interest in agriculture investment projects, as well as the food industry on the whole, over the next few years," said Petro Koshukov, president of ProInvest, a Ukrainian investment promotion professional association. "We have slightly benefited only from a short-term "stream of investments, but it never became a flow on a global scale capable of significantly boosting the country's economic development," Koshukov said. Повна версія інтерв'ю нижче, дискусія вітається: Mon, 22 Mar 2010 17:00:47 +0200 1) Коли за вашими очікуваннями відновиться потік іноземних інвестицій в Україну? З огляду на те, що відновлення активності іноземних інвесторів в Україні пов'язано в першу чергу із закінченням світової економічної кризи, я би не взяв на себе сміливість прогнозувати час, коли це може відбутися. За стратегічні, "корисні" інвестиції точиться велика конкурентна боротьба між країнами і регіонами всього світу. Україна на держаному рівні ніколи не брала участь у цьому змаганні. Виходячи з цього, думаю, не зовсім коректно говорити про "відновлення" потоку інвестицій в Україну. Україна пережила відносно недовгий вісьмирічний період "струмочка" інвестицій, який збільшувався, але так і не став потоком, і тим більше не став рушієм економічного розвитку України. Якісні, стратегічні інвестиції, які би зільшували економічну міць України тільки в поодиноких випадках розглядали Україну як потенційне місце для свого росташування, але за весь період економічного зростання жоден з подібних стратегічних проектів суттєвого в національному масштабі розміру не був втілений. Потік інвестицій в Україну може стати реальністю тільки за умов серйозних, суттєвих реформ в регулюванні економічної діяльності, які, на мою думку, можуть здійснитися лише "в пакеті" з грунтовними, кординальними реформами цілої української системи врядування. 2) Які фактори можуть прискорити цей процес? Як виглядає інвестиційний клімат в Україні, порівняно з її найближчими сусідами Польщею, Росією, Туреччино та іншими країнами? За будь-яких умов, сьогодні, в час, коли зацікавлення інвесторів Україною є критично незначним, Україна має чудові можливості до створення професійних державних інституцій із залучення інвестицій, проведення повномасштабної реформи для покращення і промоції свого нового інвестиційного і ділового клімату. Єдине, що потрібно для цього, це жорстка політична воля її керівництва. Я був би радий помилятися, але на сьогодні я не бачу жодних проявів такої волі. В країнах, які визначили своїм стратегічним пріоритетом залучення інвестицій, діють професійні профільні національні Агенції, які використовують найкращі світові практики і добре фінансуються державою. В таких країнах, а в їх число входять фактично всі сусіди-конкуренти нашої країни, запроваджено закони, які дозволяють стратегічним інвесторам швидко і дуже часто безоплатно набувати права на ділянки для інвестицій. Наші конкуренти за державний кошт будують промислові ділянки і парки, які призначаються для тих високотехнологічних виробничих інвесторів, які мають намір створювати нові робочі місця та підіймати кваліфікацію своїх працівників. Для прикладу, маленька Чехія наприкінці 90-х – початку 2000-х років побудувала за громадський кошт понад 200 промислових парків. В Україні на сьогодні немає і не будується жодного. На відміну від України, більшість наших сусідів є активними гравцями на глобальному ринку інвестицій. Вони відслідковують діяльність та переміщення транснаціональних компаній та діють на випередження, інформуючи стратегічних інвесторів про переваги розширення, або переміщення своїх підприємств на територію своїх країн. Для того, щоби отримати шанси на перемогу в змаганні за інвестиції, Україна також має, нарешті, вступити в цю боротьбу. 3) Які галузі економіки стануть найбільш популярними напрямками інвестицій? Популярність, на мою думку, завжди залишатиметься за тими секторами української економіки, які не гратимуть ключової ролі в економічному розвитку нашої країни так само, як це було до кризи. Високоризикові та швидкоокупні іноземні інвестиції в нерухомість, добувні галузі та спекулятивні інвестиції у фінансові ринки відновляться відразу після того, як світова економіка почне зростати після кризи, але не принесуть очікуваного зростання та зміцнення національної економіки. Ми не має орієнтуватися на популярність, а натомість стимулювати і створювати зацікавлення і попит інвесторів, які є для нас стратегічними. За умов, якщо Україна зробить належні кроки для зміцнення своєї глобальної позиції на глобальному ринку інвестицій, в середньотерміновій перспективі вона може розраховувати на те, що східноєвропейський автомобільний кластер перетне її західний кордон. Правобережна Україна на захід від осі Одеса – Луцьк має дуже непогані шанси стати місем розміщення нових виробничих потужностей повного циклу глобальних лідерів автопрому, які матимуть можливість виробляти понад 1 млн. автомобілів на рік. Україна також має дуже непоганий потенціал для розміщення на своїй території сучасних підприємств літакобудування, ремонту та обслуговування літаків європейських авіаперевізників. Глобальні лідери виробництва електроніки різного призначення також, безумовно звертатимуть увагу на Україну як перспективне місце розташування своїх виробничих потужностей та в перспективі як базу для досліджень в цій галузі. Ми, безсумнівно, можемо розраховувати на великий інтерес інвесторів до сільськогосподарських проектів та проектів переробки продуктів харчування. Цікавою та перспективною галуззю, яка розвивається навіть попри кризу та діставатиме ще більше уваги стратегічних міжнародних інвесторів є аутосорсинг розробок в інформаційних технологіях та розробці програмних продуктів. Однак, наявні перспективи та потенціал може бути реалізований виключно за умов планомірної роботи українського національного, регіональних та місевих урядів, належної пріоретизації залучення інвестицій на рівні керівництва України та повноцінного фінансування заходів з метою залучення в Україну найкращих інвесторів світу. 4) Хто стане головними інвесторами в Україну в найближчому майбутньому? Це залежить від наступних кроків уряду в напрямку залучення інвестицій. В разі, якщо змін не буде, Україна продовжуватиме бути країною спекулятивних високоризикових та швидкоокупних інвестиційних проектів та спекулятивних інвестиційних трансакцій. https://blogs.pravda.com.ua/authors/koshukov/4ba7942fc5c05/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/koshukov/4b686a68a6f32/ ukrpravda@gmail.com (Петро Кошуков) Багато друзів і знайомих, які пам'ятають мене в 2004 році запитують, чому цього разу я не беру участі в жодних ініціативах спостереження за виборами. Навіть від пропозиції поїздити з міжнародними спостерігачами навколо Києва відмовився. Так, я перетворююся на лінивого бургера. Ні, я залишився осторонь в першу чергу через те, що не відчував реальної небезпеки. Полиште, масштабних маніпуляцій і масових порушень прав виборців не передбачається. Мені хотілося думати, що народжена пологами демократії 2004 року система стримань і противаг, досить ефективного контролю над політичними суперниками, принамні за відсутності прямого тиску з боку вищого керівництва країни, працює. Але чи працює насправді? Ось гарна й, як на мене, аргументована, ілюстрація того, що розслаблятися й залишати спостереження виборів на відкуп партій категорично не можна. Tue, 02 Feb 2010 19:09:44 +0200 Мій давній приятель Сергій Васильченко, який вже багато років ретельно збирає та аналізує дані українських виборів у географічному вимірі, щойно розмістив на своєму сайті цікаві мапи, які візуалізують розташування так званих "проблемних" дільниць першого туру Виборів 2010. Проблемними визначені ті дільниці, на яких зафіксовано незгода окремих членів комісій з результатами підрахунку, проводився повторний перерахунок, або ті, де вибори визнано недійсними. Темні й ще темніші плями проблемних зон сконцентровані, як і на минулих виборах, переважно, на "лінії фронту", вздовж умовного географічного кордону впливу основних претендентів на президентське крісло. Очевидно, саме там виборчі штаби кандидатів організували найретельніше спостереження, що й спровокувало зафіксовані Сергієм проблеми. Отже, з точки зору контролю за виборчим процесом, відносна ідилія "в тилу" кожного з претендентів – для ЮВТ на заході, в центрі й на півночі, для ВФЯ – на сході й півдні, є не стільки ознакою одностайності голосування, скільки рівнем "контролю виборчих дільниць" штабами кандидатів. Очевидно, саме в "безпроблемних", а іншими словами – недостатньо контрольованих суперником округах, і відбувалися в першому турі "не значні, не масштабні порушення" на користь фаворитів, констатовані міжнародними спостережницькими місіями. Шановні незалежні спостерігачі, шановні відповідальні за спостреження від штабів кандидатів! Для збільшення контролю над виборчим процесом Сергій Васильченко і я настирливо рекомендуємо відправитися "в тили" й дивитися дуже уважно. Можливо, у вас з'явиться шанс дізнатися, чому донецька влада нервує від появи спосерігачів, а також перевірити на незвичайні нервові реакції керманичів Франківська і Львова. P.S. Приймаю повторні пропозиції долучитися до спостерігачів 7 лютого. https://blogs.pravda.com.ua/authors/koshukov/4b686a68a6f32/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/koshukov/48e48b307a8a8/ ukrpravda@gmail.com (Петро Кошуков) Можна невтомно повторювати мантру про всебічну підтримку іноземних інвестицій та запевняти інвесторів у тому, що Україна їх насправді чекає. Можна вказувати трансконтинентальним корпораціям перспективні сфери для інвестування в країні. Про чудовий потенціал у галузі високих технологій, агробізнесу, аерокосмонавтики, енергетики і теде. А то вони не в курсі! Ну, раптом не чули про українську перспективність. Або, просто підзабули про її велику, але приховану потенцію. Тож Президент мав нагадати, що у нас, насправді, все пучком. Стоїть і чекає. Thu, 02 Oct 2008 11:49:52 +0300 Ніби не займає Україна почесне місце в хвості показників європейської статистики, яка акуратно, рік за роком фіксує національні економічні досягнення і тенденції: якщо коротко, то "незадовільно" по всіх предметах. Зрозуміло, що наші самозвані отці-фундатори молодої української демократії на читання розумних книжок часу не мають – батьківщина ж у перманентній небезпеці. Що їхніми руками і твориться. А якби почитали хоча б Майкла Портера за хрестоматією для першого курсу університету з гуманітарним ухилом, то, може б і зробили для себе відкриття про концептуально простий зв'язок між місцевими умовами для бізнесу, які є продуктом для інвестицій, та конкурентноздатністю країни на глобальному ринку. Інвестори кажуть – покажіть нам продукт, що ви маєте. А ми їм – про безкрайні лани. Які ми, правда, ніяким буржуїнам не віддамо – то свята наша земля. Бо в нас мораторій. На розвиток, на поступ, на здоровий глузд, на створення додаткової вартості. І ще на чужу ініціативу. Бо ж хтось прийде, поставить завод і заробить собі великі гроші. Краще нехай стоїть безхазяйне, але типу своє. А інвесторів ми чекаємо радо, але якось віртуально. І ще розповімо закордонним невігласам казочку про кваліфіковані-перекваліфіковані робочі руки наші. Які на сучасних високотехнологічних виробництвах хоч і не працювали, але можуть. Бо вони ж прикріплені до голів із вищою освітою. Ціна якій гріш, але то деталі. Отже, welcome to Ukraine, дорогі інвестори! Президент запрошує і запевняє, що воно перспективно. Приходьте просто кудись до нас! Беріть і розвивайте хоч що-небудь. Бо нам всього не вистачає, особливо грошей. https://blogs.pravda.com.ua/authors/koshukov/48e48b307a8a8/