<?xml version="1.0" encoding="windows-1251"?>
<rss version="2.0">
<channel>
<image>
<url>https://blogs.pravda.com.ua/images/logo_ukr.gif</url>
<title>Українська правда - Блоги</title>
<link>https://blogs.pravda.com.ua</link>
</image>
<title>Українська правда - Блоги</title>
<link>https://blogs.pravda.com.ua</link>
<description/>

<item>
<title>Ганс-Юрґен Гаймзьот: Останній блог з близької ще перспективи або: самобутній клас</title>
<link>https://blogs.pravda.com.ua/authors/heimsoeth/5005206d4bfb2/</link>
<author>ukrpravda@gmail.com (Ганс-Юрґен Гаймзьот)</author>
<description></description>
<pubDate>Tue, 17 Jul 2012 11:21:01 +0300</pubDate>
<fulltext>Із завершенням моєї місії в Києві я поки що припиняю також розміщення тут своїх блогів. На самому початку їхнього написання я не зовсім уясняв собі, чи має сенс ставати в ряди блогерської раті. Але потім до мене так часто почали звертатися з приводу цих творінь, що я усвідомив роль блогування як дуже прямого засобу спілкування з громадськістю України. Крім того, це мені показало, яке широке сприйняття отримала за цей час "Українська правда" в українському суспільстві. Моєю метою було привнесення в обговорювані питання іншої точки зору – однієї з тих, що походять з Німеччини -, розповісти про власний досвід та враження або прокоментувати події можливо трохи інакше. Також і це мало стати невеликим внеском у подальше наближення України до Європейського Союзу.

Останні дні мого перебування в Києві були сповнені емоцій. Національна збірна Німеччини з футболу не спромоглася попасти у фінал в Києві – а якби їм це вдалося, чи був би остаточний результат іншим? Очевидно, що ні. Іспанці продемонстрували, на що вони здатні: це самобутній клас. Таким же вартим уваги, як і фінальний матч ЄВРО 2012, був вирок Європейського суду з прав людини щодо ув'язнення колишнього Міністра внутрішніх справ Луценка. В ньому чітко і ясно розтлумачується, як у процесі проти Луценка були зневажені засади справедливого і безпристрасного судочинства. А політичне мотивування розглядається як даність. Тривають й інші провадження, і я побоююсь, що і стосовно української судової системи та браку її незалежності також доведеться сказати: самобутній клас, але такий, що не веде далі у напрямку Європейського Союзу.

"Добре урядування" ("good governance") та нормально функціонуюча правова держава є рецептом для успішного суспільства. І це також мої побажання для українців, яким я дякую за чотири прекрасних роки у їхній країні.</fulltext>
<enclosure url="https://blogimg.pravda.com/images/doc/5/8/58bbdf9-germany112.jpg" type="image/jpeg" length="8355"/>
<guid>https://blogs.pravda.com.ua/authors/heimsoeth/5005206d4bfb2/</guid>
</item>

<item>
<title>Ганс-Юрґен Гаймзьот: Дорога яєчня</title>
<link>https://blogs.pravda.com.ua/authors/heimsoeth/4fe4538cc4960/</link>
<author>ukrpravda@gmail.com (Ганс-Юрґен Гаймзьот)</author>
<description></description>
<pubDate>Fri, 22 Jun 2012 14:14:20 +0300</pubDate>
<fulltext>На початку цього тижня я мав нагоду брати участь у відкритті "Тижня сталої енергетики" в "Європейському містечку". Хоча смаження яєчні з використанням сонячної енергії і було головною "принадою для ока" під час цієї події, але ж, звичайно, насамперед цей захід мав на меті привернути більше уваги до тих можливостей, які відкривають нам відновлювані джерела енергії та енергозберігаючі технології.

На прес-конференції зразу по тому мене запитали, чи не є бува відновлювані джерела енергії для України задорогими і чи не краще було б притримуватися традиційних видів палива. Але що є дорогим чи недорогим? Кожного року українці платять приблизно 10,7 млрд. доларів США за дотування цін на енергоносії для домогосподарств та регіональних ТЕЦ. Це приблизно 6,3% українського ВВП. Хіба це не дорого?

Слід також зважати й на те, що ці дотації не є благом для майбутнього країни, адже вони спотворюють ринок на користь принципово неправильного способу життя. У випадку з енергією, аналогічно як і з іншими товарами, існує тісний взаємозв'язок між цінами на енергоносії та попитом на них. Низькі ціни є ключовим фактором розтринькування енергії. Країни з низькими цінами на газ споживають помітно більше енергії. Реалістичні ціни на газ для домогосподарств сприяли б скороченню обсягів енергоспоживання, а отже і покращенню показників енергетичного балансу всієї економіки. І, звичайно ж, залежність України від імпорту газу із-за кордону має також і свою зовнішньополітичну ціну, якою не варто нехтувати.

Звичайно, підвищення цін на газ не мало б миттєвого ефекту, і, крім того, споживачам потрібно дати час для пристосування до нього. Тут уже слово за урядом, це він повинен створити стимули для придбання енергозберігаючих технологій. Можливості економного обходження з енергією такі ж різноманітні, як і можливості її розбазарювання: енергоефективне обладнання у промисловості і домогосподарствах, енергозберігаючі транспортні засоби і системи, поліпшення теплоізоляції і опалювальних систем (термостати) &amp;#8722; це лише деякі приклади. Їх можна було б дотувати заощадженими мільярдами.

Перехід на ресурсозберігаюче використання енергії не розкіш, а необхідність. Проте воно стане можливим тільки після розпізнання його ролі як стратегічної мети для всієї країни. Сподіваюся, що негативні наслідки нинішньої енергоцінової політики все більше і більше проникатимуть у свідомість, доки не стане ясно, що яєчня, смажена на "дешевому" газі, в кінцевому підсумку є все-таки дорогою яєчнею.</fulltext>
<enclosure url="https://blogimg.pravda.com/images/doc/5/8/58bbdf9-germany112.jpg" type="image/jpeg" length="8355"/>
<guid>https://blogs.pravda.com.ua/authors/heimsoeth/4fe4538cc4960/</guid>
</item>

<item>
<title>Ганс-Юрґен Гаймзьот: А серця німецьких фанів футболу завоював Львів!</title>
<link>https://blogs.pravda.com.ua/authors/heimsoeth/4fe01b4a03788/</link>
<author>ukrpravda@gmail.com (Ганс-Юрґен Гаймзьот)</author>
<description></description>
<pubDate>Tue, 19 Jun 2012 09:25:14 +0300</pubDate>
<fulltext>Основна маса німецьких вболівальників не змогла познайомитися з усіма чотирма приймаючими містами України. Оскільки наша національна збірна не грала в Донецьку, більшість із них пропустили вражаючу картину вечірнього потопу під час гри Україна-Франція, а також ще більш приголомшливий приклад того, як стадіон і футбольний газон успішно подолали навалу водяних мас. Також лише частина німецьких фанів насолодилася гарним настроєм у фан-зоні Києва, але зате сповна! Спільно з Європейським містечком столиця запропонувала гостям багатоманітну програму.

Але насправді серця німецьких фанів полинули до Львова. Він постав перед ними в такому дружньому, чистому і відкритому назустріч світу стані, що викликав хвилю бажання залишитися на другий матч збірної Німеччини. Багато німців, які взагалі не мали наміру стати свідками ще однієї відбіркової гри в Україні, у пориві почуттів все ж вирішили співпережити зустріч Німеччина – Данія і не пошкодували! Львів'яни відверто раділи відвідувачам і демонстрували це під час ігор. Дехто з німців почувався тут, у Львові, так, ніби знову в їхніх спогадах ожила літня казка 2006 року.

Для мене було радістю бачити те, що учасники одного з найкращих німецьких проектів Товариства міжнародного співробітництва (GIZ) із розвитку місцевого самоврядування та санації історичної частини міста змогли наочно представити свою роботу українцям та гостям у великому наметі на Ринковій площі. Впродовж багатьох років предметом турботи цього проекту є компетентний і дбайливий ремонт історичного ядра міста. Для цього до роботи активно залучаються не лише навколишні мешканці та міська адміністрація, а й пропонується ціла низка заходів з підвищення кваліфікації для місцевих майстрів-ремонтників. В процесі санації водночас зростає й загальне усвідомлення цінності архітектурних пам'ятників, які формують обличчя Львова. Деякі фасади, обрамлення дверей або старі ковані балкони знову випромінюють свою колишню красу.

Навіть якщо багато німецьких любителів і не довідалися, скільки роботи вкладено в ремонт міста і підготовку до чемпіонату Європи, вони в будь-якому разі стали поціновувачами Львова і з захопленням розкажуть про це вдома своїм друзям.</fulltext>
<enclosure url="https://blogimg.pravda.com/images/doc/5/8/58bbdf9-germany112.jpg" type="image/jpeg" length="8355"/>
<guid>https://blogs.pravda.com.ua/authors/heimsoeth/4fe01b4a03788/</guid>
</item>

<item>
<title>Ганс-Юрґен Гаймзьот: Враження, забарвлені у жовто-сині кольори</title>
<link>https://blogs.pravda.com.ua/authors/heimsoeth/4fdb27a17e848/</link>
<author>ukrpravda@gmail.com (Ганс-Юрґен Гаймзьот)</author>
<description></description>
<pubDate>Fri, 15 Jun 2012 15:16:33 +0300</pubDate>
<fulltext>У ці дні, сповнені загального задоволення і захоплення, ми переживаємо дещо, що виходить далеко за межі футболу: багато відвідувачів з усіх частин нашого континенту вперше у своєму житті перебувають в Україні, знайомлячись з цією країною. Українці, більшість з яких ще ніколи не бачили так багато іноземців відразу, повсюди привітно приймають своїх гостей, демонструючи, як і очікувалося, свою гостинність і люб'язність.

Футбольні вболівальники з усієї Європи святкують спільно зі своїми господарями і до, і після матчів. У Львові ми зустріли 80-річну даму з одного з передмість, яка щодня приходить до міста, щоб насолодитися міжнародною атмосферою. "Ви всі повинні знову повернутися – і незабаром!" – вигукує вона услід нам.

У день матчу Швеція – Україна Київ перетворився у життєрадісне море із жовтих і синіх кольорів, і доводилося дуже пильно вдивлятися та вслуховуватися, щоб розрізнити уболівальників. Коли проходиш парком Тараса Шевченка, впадають у вічі жовто-сині вболівальники, які підводяться з газонів, щоб віднести свої порожні пляшки до сміттєвих корзин. Поведінка, яка дійсно є прикладом для наслідування.

"У – кра – їна! У – кра – їна!" – вигукував потім також увесь стадіон у Харкові під час гри Нідерланди – Німеччина. Скандувати цей бойовий фанівський клич почали українські вболівальники, до них приєдналися фани, що прибули з Німеччини та Нідерландів – чудовий жест подяки за гостинність і сердечність господарів.

Краплинами гіркого полину залишаються вільні місця у глядацьких рядах – незважаючи на продані квитки. Вони є нам нагадуванням про те, що це футбольне свято не є бездоганним. VIP-ложі заповнені вщент, і в той же час кожний знає, що там зяють багато прогалин. Футбол і політика – дві різні речі, і водночас їх неможливо повністю відокремити одне від одного. Але наразі: давайте будемо радіти наступним гарним матчам, політика все-одно нас швидко наздожене.</fulltext>
<enclosure url="https://blogimg.pravda.com/images/doc/5/8/58bbdf9-germany112.jpg" type="image/jpeg" length="8355"/>
<guid>https://blogs.pravda.com.ua/authors/heimsoeth/4fdb27a17e848/</guid>
</item>

<item>
<title>Ганс-Юрґен Гаймзьот: ДойчландМобіль2012 – за три тижні через всю Україну </title>
<link>https://blogs.pravda.com.ua/authors/heimsoeth/4fd1bfbdc4966/</link>
<author>ukrpravda@gmail.com (Ганс-Юрґен Гаймзьот)</author>
<description></description>
<pubDate>Fri, 08 Jun 2012 12:02:53 +0300</pubDate>
<fulltext>"Відкрий Німеччину у своєму місті" – лозунг ДойчландМобіля, котрий подорожував дорогами України з 14 травня по 3 червня. Подорож пролягла 17 містами від Житомира до Миколаєва, від Ужгорода і до Луганська. На відвідувачів чекала різноманітна програма, пов'язана з німецькою мовою і культурою, німецькою літературою, мовними іграми, музикою, футболом та іншим. Партнерами проекту були Ґете-Інститут, Німецька служба академічного обміну і Рада німців України за підтримки Міністерства культури і туризму України, а також фірм Мерседес-Бенц, Агромат і МТС. Скрізь ДойчландМобіль приймали по-дружньому. Чітко можна було побачити, що в Україні існує великий інтерес до Німеччини в усіх її проявах. Це особливо тішить і налаштовує мене позитивно на подальший розвиток наших відносин. До речі, уявлення про ДойчландМобіль можна отримати від фільму на новій сторінці Посольства Німеччини у Фейсбуку.

</fulltext>
<enclosure url="https://blogimg.pravda.com/images/doc/5/8/58bbdf9-germany112.jpg" type="image/jpeg" length="8355"/>
<guid>https://blogs.pravda.com.ua/authors/heimsoeth/4fd1bfbdc4966/</guid>
</item>

<item>
<title>Ганс-Юрґен Гаймзьот: Владна вертикаль</title>
<link>https://blogs.pravda.com.ua/authors/heimsoeth/4fc8bcf06cb24/</link>
<author>ukrpravda@gmail.com (Ганс-Юрґен Гаймзьот)</author>
<description></description>
<pubDate>Fri, 01 Jun 2012 16:00:32 +0300</pubDate>
<fulltext>Одне із словосполучень, яке два роки тому було особливо популярним, зникло з ужитку: владна вертикаль. Чи зумовлено це тим, що сподівання, які пов'язувалися з ефемерною можливістю "наскрізного урядування", розвіялися? Я цього не знаю.

Здається, стало зрозумілим, що це слово асоціюється з рухом України у невірному напрямку. Чи може я занадто оптимістичний з таким припущенням? Концентрація влади спокуслива: адже з'являється враження, що завдяки їй можна краще братися за проблеми. Де факто при цьому не бачать того, що найбільший виклик, перед яким стоїть Україна – модернізація економіки і суспільства – цим не вирішується.

Сучасні економіка і суспільство базуються на ефективно функціонуючих, позначених поділом праці одиницях. Зашкалююча корупція є перешкодою для ефективних дій, так само, як і сильна орієнтація відповідної системи на одну особу. Монополізація влади у суспільствах, де через історичну зумовленість власна ініціатива і готовність брати на себе відповідальність відсутні, має негативні наслідки: замість того, щоб стимулювати власну відповідальність, вона зміцнює тенденцію до подальшого підстрахування себе нагорі. Той, хто має досвід спілкування з українськими міністерствами, знає, до чого це призводить: до безмежного затягування прийняття рішень, оскільки кожний чиновник, а також велика частина політиків намагаються підстрахуватися.

Той факт, що все більше рішень приймається на дуже високих рівнях вертикалі, призводить до того, що коліщата державного механізму не крутяться, а також до надмірного перевантаження верхівки вертикалі: частково рішення взагалі більше не приймаються. Спроможність до стратегічного мислення знижується.

Водночас розвивається система домагання прихильності ієрархічної верхівки. Це ускладнює горизонтальне співробітництво, призводить до конфліктів компетенцій, взаємовідгородження та бажання завжди презентувати себе як хтось, хто, начебто, більше знає і більше може. Знищується прозорість, яка так потрібна для наявності сучасного, функціонально дієвого суспільства, необхідний інформаційний потік гальмується.

На жаль, також і за роки після 2004 року – з інших причин – мало що було зроблено для просування модернізації суспільства та децентралізації структур прийняття рішень. Нездатність провести справжню модернізацію уже має негативні на сталу перспективу наслідки для економіки. Незважаючи на найблагіші наміри до цих пір не вдалося надати економічному розвитку такого прискорення, яке рухало б Україну вперед в економічних "рейтингах". Коли-небудь це проявиться також і на рівні населення. Добре, що словосполучення "владна вертикаль" зникло: будемо сподіватися, що за цим послідують відповідні кроки з децентралізації влади.</fulltext>
<enclosure url="https://blogimg.pravda.com/images/doc/5/8/58bbdf9-germany112.jpg" type="image/jpeg" length="8355"/>
<guid>https://blogs.pravda.com.ua/authors/heimsoeth/4fc8bcf06cb24/</guid>
</item>

<item>
<title>Ганс-Юрґен Гаймзьот: Наступна зупинка: Запоріжжя </title>
<link>https://blogs.pravda.com.ua/authors/heimsoeth/4fbc889327d90/</link>
<author>ukrpravda@gmail.com (Ганс-Юрґен Гаймзьот)</author>
<description></description>
<pubDate>Wed, 23 May 2012 09:49:55 +0300</pubDate>
<fulltext>

З 14 травня 2012 року протягом трьох тижнів ДойчландМобіль здійснює турне 17 українськими містами, щоб представити по всій країні німецьку мову і культуру. Завтра він зупиниться у Запоріжжі.

ДойчландМобіль – це Посольство німецької культури на колесах, що подорожує до людей у міста і шукає безпосередніх зустрічей, щоб щодня знайомити публіку у громадських місцях з Німеччиною: Німеччина у твоєму місті. Мовні аніматори, ігри, 100 німецьких книг українською мовою, інформація та інтернет-кафе допомагають більше показати в українських регіонах Німеччину, німецьку мову і культуру, можливості навчання в Німеччині та багато чого іншого. Любителів футболу ДойчландМобіль запрошує пробивати 7-метрові удари по воротах, де успішні бомбардири виграють призи. Увінчують програму виступи місцевих митців і музикантів.



Завершиться турне ДойчландМобіля 3 червня під час "Німецького дня" у Європейському містечку під аркою Дружби народів у Києві. Популярність під час поїздки просто чудова. Від Житомира, Луцька, Львова, Івано-Франківська аж до Вінниці і Миколаєва чимало українців вже юрмилися навколо автобуса Mercedes-Sprinter. Щиро запрошую Вас відвідати нас, коли ДойчландМобіль прибуде у Ваше місто. Наступні зупинки:

24.05. Запоріжжя, площа Маяковського

25.05. Дніпропетровськ, вул. Леніна 5 – площа перед театром

26.05. Донецьк, вул. Артема

27.05. Луганськ, Червона площа

28.05. Харків

29.05. Кременчук, вул. Першотравнева 20

30.05. Черкаси, площа Тараса Шевченка

03.06. Київ, площа під аркою Дружби народів

www.facebook.com/deutschlandmobil </fulltext>
<enclosure url="https://blogimg.pravda.com/images/doc/5/8/58bbdf9-germany112.jpg" type="image/jpeg" length="8355"/>
<guid>https://blogs.pravda.com.ua/authors/heimsoeth/4fbc889327d90/</guid>
</item>

<item>
<title>Ганс-Юрґен Гаймзьот: Німеччина у футбольній лихоманці II</title>
<link>https://blogs.pravda.com.ua/authors/heimsoeth/4fba3bd66985b/</link>
<author>ukrpravda@gmail.com (Ганс-Юрґен Гаймзьот)</author>
<description></description>
<pubDate>Mon, 21 May 2012 15:57:58 +0300</pubDate>
<fulltext>Чи після п'янкого збудження завжди наступає похмілля? Насамперед після такої болісної поразки, якої зазнала Баварія у грі проти Челсі? При цьому цей матч ще раз підкреслив старі премудрості: в кінцевому підсумку чинність мають лише голи, хай навіть забиті з пенальті.

І все-таки вирішальним було те, що ми отримали змогу насолодитися захоплюючим вечором з висококласним футболом, з швидкою, професійною грою найвищої якості. Все це викликало бажання, щоб було ще більше. Навіть якщо підсилення "Баварії" в особі українського футболіста не змогло посприяти перемозі: Тимощук довів свою багатогранність та свою здатність стати також і в ролі центрального захисника козирним гравцем команди.

Той, хто бачив п'ять опублікованих фотографій учасників саміту "Великої вісімки" на момент спостереження ними виконання пенальті – Камерон у торжествуючій позі, Обама захоплений, Меркель скептична, Баррозу напружений, у Медведєва в очах здивування ентузіазмом його колег -, той уяснив собі, що об'єднуюча функція футболу сягає аж у найвищі політичні верхівки.

А тепер щодо Чемпіонату Європи: ще не запізно зробити з нього футбольне свято. Правильні політичні сигнали з боку української сторони могли б деполітизувати Чемпіонат. Мужні рішення, відхід від мантри "ми все робимо правильно". Також і відхід від позбавленої довіри формально-юридичної аргументації (я вже нерідко запитував: чому не досить часто звучить критика з приводу того, що з формально-юридичної точки зору навряд чи хоча б один закон ухвалено конституційно, адже Конституція вимагає для цього особистої присутності). І якщо "в останню хвилину" ще будуть зроблені правильні пропозиції щодо матеріально доступних польотів і місць проживання, то свято могло б розпочатися.

А інакше? А інакше може статися так, що наприкінці буде одне лишень похмілля без п'янкого збудження.</fulltext>
<enclosure url="https://blogimg.pravda.com/images/doc/5/8/58bbdf9-germany112.jpg" type="image/jpeg" length="8355"/>
<guid>https://blogs.pravda.com.ua/authors/heimsoeth/4fba3bd66985b/</guid>
</item>

<item>
<title>Ганс-Юрґен Гаймзьот: Про кухню і ''старечий наділ''</title>
<link>https://blogs.pravda.com.ua/authors/heimsoeth/4fb64c2a2661d/</link>
<author>ukrpravda@gmail.com (Ганс-Юрґен Гаймзьот)</author>
<description></description>
<pubDate>Fri, 18 May 2012 16:18:34 +0300</pubDate>
<fulltext>Якщо я подеколи і забуваю про тему "гендерна рівність" в Україні, то це означає просто, що я дію в такому випадку без оглядки на свою заступницю. Її спостереження щодо світу українських чоловіків інколи викликають у мене посмішку, але разом з тим вони показують, що тематика гендерної рівності в Україні ще має перед собою довгий шлях. Лише нещодавно вона повернулася в Посольство обурена, тому що один з членів Уряду під час прощання після завершення офіційної бесіди повністю проігнорував її. Її українські знайомі втішали її тим, що для багатьох українських чоловіків просто проблематично потиснути жінці руку.

Та й у Німеччині "гендерна рівність" була й залишається непростою темою. "Позитивні антидискримінаційні дії" ("affirmative action") щодо забезпечення рівності жінок практикуються уже давно, у 1991 році в міністерствах з'явилася посада "уповноважена з питань гендерної рівності", проте закон про гендерну рівність було прийнято лише у 2001 році. У Федеральному міністерстві закордонних молоді колеги-чоловіки сьогодні жартівливо зауважують, що для того, щоб зробити кар'єру, їм, очевидно, треба міняти свою стать. Однак дійсність виглядає інакше: хоча ми вперше в історії міністерства маємо жінку на посаді статс-секретаря, проте частка жінок на посольських та інших керівних посадах становить лише приблизно 12%, що як і раніше є дуже низьким показником. Також і серед членів правлінь компаній, охоплених індексом DAX, кількість жінок вкрай мала: всього-навсього 3%. Щоправда, тут спостерігається позитивна тенденція (2008 р.: одна правлінська посада, 2012 р.: 5)

Як би там не було, наша канцлер, п'ять міністрів-жінок в її уряді (із загалом 16 міністрів) та три земельні прем'єр-міністерки (із загалом 16 прем'єр-міністрів), засвідчують, що і в часи криз та реформ жінки спроможні брати на себе важливі завдання в урядовій роботі. І нікому з наших політиків ніколи не спаде на думку називати жінку істотою, підпорядкованою чоловіку, або трактувати ту чи іншу свою колегу як "тендітну жінку".

У Бундестазі засідають майже 33% депутатів-жінок, а в таких партіях як "Зелені" та "Ліві"щонайменше 50% списків та керівних посад зайнято жінками; в СДПН цей показник становить 40%. Також і в ХДС з 1996 року існує 33%-й жіночий кворум. І все це без законодавчого примусу.

І все ж щодо теми "квота" в Німеччині й надалі точаться гарячі дискусії. Дві міністерки сперечаються між собою про неї, "вільні демократи" абсолютно проти неї, пані Канцлер поки що розмірковує над тим, чи не зробити з цього тему виборчої кампанії. Досвід Норвегії показав нам, що завдяки законодавчо закріпленій квоті раптом – о чудо – все-таки з'явилася достатня кількість кваліфікованих жінок, зацікавлених у посадах членів правлінь компаній, що котируються на біржі. Зі свого боку новий Президент Франції Франсуа Олланд виконав – без квоти – свої передвиборчі обіцянки, і тепер 50% посад у його Кабінеті займають жінки.

На одному з нещодавніх заходів з гендерних питань у Києві, звичайно ж, прозвучало запитання (від одного з чоловіків), чи квоти, бува, не принижують жінок. Також і висловлювання присутніх політиків, як би вони не намагалися продемонструвати свою підтримку жінок у політиці та публічному житті, засвідчили певну безпорадність в обходженні з цією темою. Адже у випадку з гендерною рівністю мова йде не про особливі привілеї для одиноких матерів чи про особливу охорону здоров'я жінок, а про рівні можливості і шанси для всіх. Жінки становлять 75% усіх державних службовців в Україні, без них не було б жодних дільничних виборчих комісій, але у Верховній Раді частка жінок-депутатів складає всього 8 %. А уявити собі жінку за пультом управління нових швидкісних поїздів зовсім неможливо, зате, щоправда, ось декілька тижнів у Кабінеті Міністрів України працює жінка-міністр.

Також і в Україні партіям варто було б поміркувати про можливість запровадження квот для кандидатур і посад. Звичайно, не потрібно починати відразу з квоти на рівні 50%, але з іншого боку існує нагальна потреба у свідомому сприянні жінкам. В університетах жінки часто відносяться до динамічних, обнадійливих науковців. Більшість виборців складають жінки. І за цей час уже з'явилося багато добре освічених жінок, що трудяться у сфері економіки: наприклад, в десятьох із п'ятдесяти найкрупніших банків України головами правлінь є жінки – а це як-ніяк 20% таких банків! Жінки зазначеної вище категорії мали б активніше проявляти себе також і в публічному житті, в політиці!

Міжнародні дослідження одностайні в тому, що робота ефективніша і цілеспрямованіша тоді, коли у змішаних командах принаймі 30% становлять особи однієї статі. Водночас, поряд з квотами, саме лишень дискутування яких часто просуває тематику вперед, важлива також наявність взірців: при Анґелі Меркель її прес-секретар під час виборчої кампанії народила дитину, потім працювала на більш високій посаді, а минулого року одна з міністрів, не виходячи зі складу Уряду, стала породіллям. Це приклади, які мотивують молодих жінок прагнути до найвищих посад, знаючи, що їм при цьому не доведеться відмовлятися від інших цілей, таких як сім'я та діти.

Найбільше мене шокує відношення багатьох чоловіків до жінок – українки в жодному разі не є при цьому якимось особливим випадком. Щоправда, тут на провідні політичні позиції можуть приходити також і ті чоловіки, які у Німеччині не вийшли б навіть за межі попередніх виборчих етапів. Той, хто сьогодні в Європі все ще принципово вважає, що місце жінки, власне кажучи, на кухні, мусить усвідомлювати собі: його місце давно там, куди свого часу в німецьких сім'ях у сільській місцевості відселяли літніх людей ("старечий наділ").

</fulltext>
<enclosure url="https://blogimg.pravda.com/images/doc/5/8/58bbdf9-germany112.jpg" type="image/jpeg" length="8355"/>
<guid>https://blogs.pravda.com.ua/authors/heimsoeth/4fb64c2a2661d/</guid>
</item>

<item>
<title>Ганс-Юрґен Гаймзьот: Німеччина у футбольній лихоманці</title>
<link>https://blogs.pravda.com.ua/authors/heimsoeth/4fb214fcd668a/</link>
<author>ukrpravda@gmail.com (Ганс-Юрґен Гаймзьот)</author>
<description></description>
<pubDate>Tue, 15 May 2012 11:34:04 +0300</pubDate>
<fulltext>Фінальна гра на кубок Федерації футболу Німеччини у Берліні, яку я мав можливість спостерігати в рамках свого перебування у Німеччині, стала хвилюючим святом і заспівом до тижнів німецької футболоманії. Вражаюча перемога чемпіона Німеччини клубу "Боруссія" (Дортмунд) з рахунком 5:2 в матчі проти команди "Баварія" (Мюнхен), яка вже звикла перемагати, сама по собі стала особливою футбольною подією. Матч став також зачином до фінальної гри Ліги Чемпіонів між футбольними клубами Баварія (Мюнхен) та Челсі (Лондон), що відбудеться 19 травня у Мюнхені. Зустріч у Мюнхені, як і матч у Берліні, вочевидь, стане новою висотою не лише у спортивному відношенні, а й з точки зору настроїв і атмосфери.

Чемпіонат Європи з футболу в Україні та Польщі, в якому німецька збірна з 9 червня буде грати спочатку у Львові, а згодом у Харкові, був би відмінним продовженням того захвату, який часто охоплює німецьких вболівальників впродовж літніх місяців. Хто з нас не згадує добрим словом чемпіонат світу з футболу 2006 року у Німеччині. З прицілом на чемпіонат Європи німецькі магазини – навіть у найменших містах заповнені "товарами для фанів", щоб забезпечити палку підтримку своєї команди. Тут подумали про все: від патріотизму і до "патіотизму". Зараз німецькі газети і телебачення повідомляють також про різні маршрути, що ведуть до України автобусами, залізницею або автомобілем.

Проте заголовки повідомлень з України минулих тижнів затьмарюють погляд, спрямований вперед, назустріч чемпіонату Європи. Звичайний німецький фанат футболу воліє розділяти спорт і політику, але й бачить також, що все має свою межу. Залишається сподіватися, що і в Україні усвідомлять цю межу і усунуть перешкоди, які не лише завдають тривалої шкоди іміджу України, а й можуть призвести до того, що шанси, які випливають для України з такого футбольного свята як чемпіонат Європи, можуть бути згаяні. Тут вкрай необхідні дії на найвищому рівні. В іншому разі знову будуть казати: Україна ніколи не упускає шансу втратити шанс.</fulltext>
<enclosure url="https://blogimg.pravda.com/images/doc/5/8/58bbdf9-germany112.jpg" type="image/jpeg" length="8355"/>
<guid>https://blogs.pravda.com.ua/authors/heimsoeth/4fb214fcd668a/</guid>
</item>

</channel>
</rss>