https://blogs.pravda.com.ua/images/logo_ukr.gif https://blogs.pravda.com.ua https://blogs.pravda.com.ua https://blogs.pravda.com.ua/authors/foma/521d8dc42dc68/ ukrpravda@gmail.com (Сергій Фоменко (Фома)) Wed, 28 Aug 2013 08:42:28 +0300 Майже закінчилось літо сповнене різних подій, мандрівок та гучних суспільних і навколополітичних скандалів. Саме таким є зараз життя в Україні. Що стосується культурного життя, на жаль, інтенсивність і якість цього процесу, висвітлення і промо новин про культуру, цікаві нові релізи музикантів, художників, письменників та поетів, режисерів кіно та мультиплікації відомі лише невеликому інтернет-середовищу. На широкий загал ця інформація поширюється дуже мало і на відміну від світової і навіть російської преси, радіо, та телебачення, культурне життя України мало цікавить місцевих журналістів, власників телеканалів та програмних директорів радіостанцій. Не існує в нашій країні навіть жодного спеціального музичного видання (крім музичного додатку до журналу "Український Тиждень", який має назву "Контрапункт"). І це дуже дивно, бо в Україні існує досить багато цікавих музикантів, гуртів та оркестрів, які є дуже популярними, як в середині країни так і за кордоном. І довго розмірковуючи над цим парадоксом, я вирішив трошки поміняти ситуацію в комунікативному плані (об'єднати представників різних культурних цехів) в рамках власних музичних проектів. Поексперементувати з формою, змістом і подачею музичного контенту в наших українських реаліях. В червні 2011 року, співаючи в київському Палаці Спорту на сцені разом з легендарними "Братами Гадюкіними" на їх концерті-тріб'юті "Я вернувся домів", я був вражений не тільки самою подією (потужним, світового рівня рок-концертом за участі найяскравіших українських рок-музикантів), але і анімаційним відеорядом який був створений українськими художниками, серед яких були такі відомі майстри своєї справи – Олексій Сай, Борис Денисевич та інші. Вже кілька років працюючи над сольним музичним проетом "FOMA SHANSON", я ніяк не міг зрозуміти, як краще подати на відео цей експерементальний музичний матеріал. Герої пісень та історії, про які я співаю в цьому проекті, часто є дуже суперечливими, іноді гротескними, але справжніми. Знімати традиційне відео для таких пісень досить складно. І я зрозумів, що вихід є – анімація! Я зустрівся з Борисом Денисевичем і запропонував йому спробувати зробити анімаційний міні-фільм на пісню "Жовтий якудза", яку я написав спеціально до виступу "FOMA SHANSON" на Канському кінофестивалі в 2010 році. Справа в тому, що я давно вже є фанатом знаменитого японського актора і кінорежисера Такеші Кітано. В 2010 році Кітано, після досить тривалої паузи, представляв у Каннах свій новий фільм про якудза. І мене це надихнуло на написання цієї пісні. Зустріти самого Кітано, на жаль, на фестивалі не вдалося, але перше виконання цієї пісні відбулося на нашому концерті в рамках української вечірки на набережній Круазет. Сюжетна лінія треку – це історія кохання старого якудзи і дівчини, яку він викрадає, виконуючи наказ боса клану. Що там відбувається надалі, я не буду розповідати, краще послухати пісню. Борис дуже креативно підійшов до своєї роботи, результатом якої став не лише мегаякісний анімаційний музичний бойовик, але і ціла концепція проекту! Український шансоньє Фома, всі музиканти і персонажі пісень, місця і міста, про які буде йти мова, будуть мультиплікаційними! Закритий прем'єрний показ дебютного відео відбудеться 29 серпня в Києві на Андрієвському узвозі в салоні-ресторані КАНАПА о 20-ій годині, разом з концертом дуету "FOMA SHANSON" в класичному складі Фома (гітара, спів, лірика) та Данило Денисов (акордеон, музична еквілібристика). Незабаром кліп можна буде побачити на українських музичних каналах та в мережі You Tube. Будемо намагатися популяризувати і міксувати українське мистецтво, шукати цікаві і ефективні форми подачі! Щодо Такєші Кітано, то цей кліп він теж зможе подивитися і оцінити. Відео "Жовтий якудза" буде вислано на адресу Office Kitano. https://blogs.pravda.com.ua/authors/foma/521d8dc42dc68/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/foma/507e7115373fa/ ukrpravda@gmail.com (Сергій Фоменко (Фома)) Wed, 17 Oct 2012 11:49:25 +0300 10 жовтня 2012 року разом з акордеоністом-мультиінструменталістом Данилом Денисовим відвідав знаменитий Берлінський фестиваль світла The 8th FESTIVAL OF LIGHTS. Вперше в новітній історії дипломатичних відносин України та Німеччини Посольство України в Німеччині зусиллями Посла України пана Павла Клімкіна, та радника по культурі пана Юрія Никитюка організувало участь України в цій грандіозній події. І до більш як 70 майстерно підсвічених арт-перформерами знаменитих споруд, додалося приміщення Посольства України в Німеччині. На стінах посольства з'являлися величезні чорно-білі світлини знаного українського фотографа Ігоря Гайдая з його знаменитої серії "Українці". Зручно розташувавшись на галявині під дашком Німецької Партії Зелених (сусідня з посольством споруда), що люб'язно надала українцям свій ганок, ми відіграли більш ніж півторагодинний концерт музики в стилі "мандри" для гостей свята, робітників посольства, депутатів Бундестагу та простих берлінців, що зайшли на вогник. Українські пісні і танці лунали і гупали майже до опівночі під холодним осіннім берлінським небом, але холодно нікому не було. Бо всім відомо, що там де лунає українська пісня і де святкують українське свято, погано не буває. Афтепаті події перемістилося в затишний і дуже душевний берлінський Арктур Сіті Готель, гостинний хазяїн якого українець Сергій Федор'юк далеко не вперше приймає у себе знаних у всьому світі українців. Буваючи в Берліні в цьому вже тепер знаменитому готелі зупиняються і спілкуються такі персони як Олег Скрипка з В.В. та письменник Сергій Жадан, скрипаль Василь Попадюк та багато інших. Музикування та чаювання тривало майже до ранку, а за вікнами світили фестивальним світлом вогні Берліну. https://blogs.pravda.com.ua/authors/foma/507e7115373fa/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/foma/4ff69f46afd53/ ukrpravda@gmail.com (Сергій Фоменко (Фома)) Fri, 06 Jul 2012 11:18:14 +0300 В Америці я вдруге. Минулого року їздив туди з сольними концертами вітати Український пласт Америки зі 100-річчям, та виступав на "Союзівці", чудовому "містечку" в горах штату Нью-Йорк. Відкрив для себе багато цікавої інформації, зустрів фантастичних людей, сходив в Metropolitan Museum. Цього року, вже разом з "МАНДРАМИ" ми відкрили Америку вдруге. Два незабутні концерти на Оселі СУМ (Спілка Української Молоді) в містечку Елленвіл та зустріч зі старим, київським другом та колегою Антоном Трофімовим, арт-фотографом та режисером перших "мандрівських" кліпів, що вже 10 років живе в Нью-Йорку, відкрили мені очі на багато речей. Мені стало зрозуміло, чого ми, українці, можемо бути успішними і жити повноцінним, реалізованим життям за кордоном, в країнах де існує нормальна, "несовєтьська" ментальність. Де існує нормальна державна система і повага до Людини, де демократія – не пустий звук, а основна домінанта і складова життєдіяльності суспільства. Де патріотизм і культура – це велика цінність, а патріоти та люди культури грають велику і важливу роль в житті та історії своїх країн. Де навіть іноземці, якщо вони є активними, працелюбними і наполегливими мають шанс досягти будь-якої своєї мети і особистої та фінансової свободи. Життя -реальна річ, і головних цінностей власне є три – сама Людина, її фізичне та психічне Здоров'я і Час. Ці базові цінності випливають з однієї самої важливої – Поваги до Особистості. Саме цієї Поваги до Людини не існує в майже усіх пострадянських країнах, де людина завжди розглядалась лише як гвинтик, ресурс, рабська сила, створена для обслуговування системи. Система ж в свою чергу була створена для облуговування невеличкої касти "комуністичної еліти", яка харчувалася енергією та життями мільйонів людей, яким не пощастило народитися в більш благословенних місцях планети. Цим мільйонам людей не пощастило перемогти Зло, їм бракувало непримиренної рішучости в боротьбі за власну свободу і щасливе життя. Бо щоб Жити, а не жевріти – треба боротися! Історія Америки, країни емігрантів – дуже непроста, сповнена боротьби і пристрастей, війн, фінансових злетів та падіннь, вчить цієї рішучості та вселяє певну віру в Людину як Цінність. Українці, які живуть цілими поколіннями в Америці та Канаді, добре знають і люблять свою мову, вивчають та підтримують рідну культуру та історію, беруть активну участь в політичному та економічному житті в самій Україні, куди їздять як спостерегачі на вибори та інвестують в Україну. Так само вони є цінними людьми та громадянами для своєї другої Батьківщини. Молоді люди українського походження мають вишкіл та табори, де вчаться українських традицій, мови, історії, музики та танців. Також співаючи пісень, які пишу я. В мене це вселяє велику Надію! І я вдячний Богу і Людям за те що так є. Благодійний вечір, Оселя СУМ, Нью-Йорк, 29.06.2012 Фестиваль "Надія Є!", Елленвіл, Нью-Йорк, 30.06.2012 https://blogs.pravda.com.ua/authors/foma/4ff69f46afd53/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/foma/4fd87069ac2bf/ ukrpravda@gmail.com (Сергій Фоменко (Фома)) Wed, 13 Jun 2012 13:50:17 +0300 Громадяни України, які мають нещастя роками бачити і відчувати "на своїй шкурі" наслідки діяльності артистів та клоунів цирку під назвою Верховна рада, мають ангельське або рабське терпіння. Відсутність будь-якої моралі і честі, нахабство, зарозумілість і боягузтво, жадібність і зрада, тупість і злість – саме такими якостями в більшості своїй зазвичай володіють власники депутатських значків, небожителі Олімпу під Куполом, законописці і словоблуди. Люди, які жирують за гроші платників податків і держави, захищені від будь-якої відповідальності за свої дії депутатською недоторканістю. Люди, які руйнують і продають Батьківщину. Люди, які повністю дискредитували поняття "парламентаризм" і позбавляють державу та її громадян будь-якої зрозумілої і конструктивної перспективи на багато років вперед. Такі, майже остаточні висновки, я зробив спостерігаючи за останніми подіями у Верховній Раді, пов'язаними з прийняттям законопроекту про мовну політику. У той час як сусідня Росія щорічно витрачає сотні мільйонів доларів, величезні інтелектуальні та медіа ресурси для підтримки та експансії російської мови, культури, музики і кіно, Україна руками і ногами недалеких політиканів скочується у прірву духовного гетто. В безнадійний простір кримінально-олігархічної зони, колоніального феодалізму і рабства. З біло-блакитною "політичною" командою і її президентом мені особисто все зрозуміло ще з 2004-ого року. З громадянином на прізвище Ківалов, одним з авторів вищезазначеного законопроекту – теж! Але абсолютно незрозумілі, симптоматичні, і показові дії "опозиції" в день голосування по життєво важливому для України питанню. Питанню – бути чи не бути державі Україні на географічній і політичній карті світу в цілком доступному для огляду майбутньому. Бо як правильно вчили в недалекому минулому ще радянських людей – мова, культура та ідеологія в справі будівництва держави є поняттями фундаментальними! Чи пам'ятають це люди з депутатськими значками і людина, яка сидить у кріслі президента – велике питання. Але ненависть одних, і страх інших "державотворців" в даній дуже небезпечній ситуації, в такий непростий час, в якому живе весь сучасний світ, не дозволяє мені говорити політкоректно! Адже з кожним днем ​​стає все більше соромно і страшно мати паспорт нашої прекрасної і болісно сумної країни. Народ, який спить і не розуміє, що єдине майбутнє яке ми можемо мати – це те, що побудуємо ми самі. https://blogs.pravda.com.ua/authors/foma/4fd87069ac2bf/