https://blogs.pravda.com.ua/images/logo_ukr.gif https://blogs.pravda.com.ua https://blogs.pravda.com.ua https://blogs.pravda.com.ua/authors/zablodsky/691c42d80cb9d/ ukrpravda@gmail.com (Мар’ян Заблоцький) Tue, 18 Nov 2025 10:56:40 +0200 Повернувся зі США, де продовжив трек, який розпочався зі спільної розмови Андрія Єрмака та Маріо Діаз-Баларта: напрацьовуємо пакет санкцій за використання Росією допомоги від країн-спонсорів тероризму. Бо половина ворожих снарядів на фронті – це Північна Корея. Основні атаки по нашій інфраструктурі – це іранські дрони. Найбільша кількість найманців – з Куби. США мають усі підстави штрафувати Росію із заморожених активів за оплату цих поставок режимам, які перебувають під санкціями. І так само – карати Росію за підтримку венесуельського наркорежимк, якому, схоже, скоро дадуть копняка. А ще дуже показово спостерігати, як у США поступово сходить з арени токсичне, відверто проросійське крило політики. Ілон Маск Пропонував свій "мирний план" із фактичним визнанням Криму російським та "нейтралітетом України". З вхожості у Білий дім випав через агресивні нападки на Трампа у своїй соцмережі Х, погрози створити власну партію, повну непередбачуваність. Президент США навіть озвучував можливість депортації мільярдера в ПАР. Метт Ґейтц Автор резолюції Ukraine Fatigue про припинення допомоги Україні. Його падіння впливу зумовлене передусім конфліктами з керівництвом Республіканців та гучним федеральним розслідуванням про секс з неповнолітньою (що хоч і закрите без обвинувачень, але сильно вдарило по репутації). На цьому фоні його спроби блокувати допомогу Україні тільки віддалили його від ключових рішень у команді Трампа. Марджорі Тейлор Ґрін Заявляла, що "Україна – не 51-й штат" і виступала проти фінансування нашої підтримки. Але її позиції ослабли через постійну критику зовнішньої політики США. На тижні Дональд Трамп публічно назвав її божевільною і відкликав свою підтримку її як конгресвумен. Вікторія Спартц Уродженка Чернігівщини, яка найгостріше виступала проти української політики США та критикувала Київ, зокрема голову Офісу Президента в унісон з російською пропагандою, які не мали доказової бази. Як законодавець просувала поправки, що ускладнювали виділення допомоги Україні, а її заяви про те, що "українці втратять країну, якщо переоберуть Зеленського", викликали нерозуміння навіть серед республіканців-яструбів. Формально вона ще крутиться в орбіті Трампа, але її реальний вплив суттєво зменшився – і це вже помітно. Думаю, її попруть наступною. Кожна з цих фігур мала свої внутрішні причини для падіння позицій. Але спільний ефект очевидний: у республіканському таборі зникають голоси, які найбільше дискредитували українську державу, Володимира Зеленського та Андрія Єрмака й формували токсичне тло навколо двосторонніх відносин. Це робить діалог між Києвом і Вашингтоном помітно спокійнішим, передбачуванішим і значно конструктивнішим. Саме тому останні контакти з американською стороною проходять в кращій атмосфері – і це вже відображається на тональності команди Трампа щодо України. https://blogs.pravda.com.ua/authors/zablodsky/691c42d80cb9d/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/zablodsky/65819bf7808bb/ ukrpravda@gmail.com (Мар’ян Заблоцький) Tue, 19 Dec 2023 14:34:47 +0200 FOX News офіційно показав: бажання американців підтримувати Україну зросло. 31% американців кажуть, що потрібно давати ще більше допомоги. Місяць тому було 21%, в грудні 2022 (це при величезних надіях на контрнаступ) теж менше – 29%. В цілому, за таку ж або більшу допомогу Україні виступає 66% американських громадян. Це, безумовно, результат поїздок Президента та його команди. Не тільки до США – а й до Аргентини, Норвегії, Німеччини. Ми кожного разу там, де твориться історія. І переговори щодо вступу в ЄС – це водночас і підтвердження довіри до України, і іміджевий бонус у подальших політичних рішеннях щодо нас. Шанси відновлення допомоги Україні дуже сильно зростають. Важливо розуміти, що вказане опитування щорік проводить не нейтральне ЗМІ, а консервативний FOX News, серед глядачів якого найбільше скептиків допомоги Україні. Тобто ситуація, ймовірно, ще краще, ніж показує полл. Я дуже радий, що ми нарешті змогли переламати тренд спадаючої підтримки. Дуже важливо працювати безпосередньо з виборцями, що ми і робили протягом останнього місяця. Плюс ми задіяли зв'язки з релігійними громадами та дружніми діаспорами. Це дало очікуваний ефект. Але все ж таки найбільш позитивно на громадську думку в США діє особистість Президента, якому дуже симпатизують американські медіа. Ось свіжа його характеристика від Washington post: "Zelensky is a household name in the United States and much of the world". Така в доброму для нас сенсі упередженість потім відображається і безспосередньо на громадській думці. Роботу за серця американських виборців ми продовжуємо і будемо це робити дуже системно. Треба буде їздити по трейлерним паркам у глибинці, яка переважно за Трампа – поїдемо. https://blogs.pravda.com.ua/authors/zablodsky/65819bf7808bb/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/zablodsky/6486f3f70c678/ ukrpravda@gmail.com (Мар’ян Заблоцький) Mon, 12 Jun 2023 13:31:19 +0300 Масовані ракетні та обстріли міст, селищ і сіл України агресором та використання дронів-камікадзе проти мирного населення, які відбулися в травні цього року, виявили серйозні проблеми із забезпеченням цивільного населення укриттям цивільного захисту, які призвели до загибелі людей. На жаль, в центральних районах міст існуючі "бомбосховища" десятиліттями розглядались як частина комерційної нерухомості, яку можна перепрофілювати, вивести із складу фонду захисних споруд і надати право на їх приватизацію. Таким чином, жителі міст-мільйонників опинились в ситуації, коли території у три-чотири квартали (площею до кількох квадратних кілометрів) позбавлені укриттів як таких. Це в першу чергу стосується центральних вулиць, де розташовані будинки, побудовані у 1950-х – 1960-х роках, які при проектуванні та зведенні були обладнанні підземними сховищами, здатними захистити людей навіть від впливу застосування зброї масового знищення. Спроби жителів самостійно вирішувати питання доступу до захисних споруд, які де-факто існують в будинках, де вони проживають (які, хоча і були перепрофільовані, зберегли здатність виконувати функції укриттів), не мали позитивного результату. Ті сховища, які перебувають у приватній власності, не було включено до фонду захисних споруд. Отож, якщо вас застала повітряна тривога десь, умовно, на Великій Васильківській в Києві, ви стукаєте в підвальне приміщення, а там ресторан/бар/стриптиз-клуб – залишається стояти на вулиці і згадувати "Отче наш". Саме тому я подав законопроект про вжиття невідкладених заходів щодо нарощування фонду захисних споруд за рахунок придатних для цих цілей будівель, приміщень, їх частин, які не увійшли до цього фонду і, зокрема перебувають у приватній власності без застосування механізму вилучення об'єктів права приватної власності та встановити тимчасовий порядок користування такими об'єктами для збереження життя і здоров'я людей. Простими словами, під час загрози з повітря будь-хто має право скористатися укриттям будь-де, в чиїй би власності воно не перебувало. Коротко про проект закону: Законопроектом пропонується внести зміни до статті 32 Кодексу цивільного захисту України та встановити наступне. Спеціальний режим тимчасового використання будівель і споруд усіх форм власності, їхніх частин для укриття населення, встановлюється щодо цих об'єктів, якщо ці об'єкти: - Можуть бути використані для укриття населення як захисні споруди цивільного захисту, споруди подвійного призначення чи найпростіші укриття незалежно від строку їх будівництва; - Були спроектовані чи збудовані до 24 лютого 2022 року для цілей цивільного захисту населення (цивільної оборони, зокрема об'єкти з вбудованими спорудами (приміщеннями) цивільної оборони або споруди цивільної оборони, які стоять окремо) і за своїми технічними характеристиками та захисними властивостями здатні виконувати функції споруд цивільного захисту, споруд подвійного призначення чи найпростіших укриттів, в тому числі ті, які було відчужено у приватні власність з державної чи комунальної власності. Спеціальний режим тимчасового використання будівель і споруд усіх форм власності, їхніх частин для укриття населення встановлюється рішенням відповідного військового командування або військовою адміністрацією (у разі її утворення). Рішення приймається за результатами проведення обстежень відповідних територій в порядку обліку фонду захисних споруд або за зверненням органів місцевого самоврядування, громадських організацій чи громадян, які проживають в межах відповідної територіальної громади, з інформацією про наявність будівель, споруд, їх частин, придатних до укриття населення. Рішення приймається не пізніше двадцяти чотирьох годин із моменту виявлення будівлі, споруди чи їх частин або з моменту надходження звернення громадян. Спеціальний режим тимчасового використання будівель і споруд усіх форм власності, їхніх частин для укриття населення встановлюється незалежно від наявності згоди на це власника будівлі, споруди чи їх частин, а дія такого режиму припиняється одночасно із припиненням дії воєнного чи надзвичайного стану. Спеціальний режим тимчасового використання будівель і споруд, їхніх частин для укриття населення передбачає безперешкодний доступ до них громадян протягом усього часу, починаючи від оголошення сигналів, повідомлень оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій (повітряна тривога, хімічна, біологічна, радіаційна загроза) і до оголошення завершення загрози. Якщо зараз не на часі, то що має ЩЕ статися, аби ми таку ініціативу нарешті ухвалили? https://blogs.pravda.com.ua/authors/zablodsky/6486f3f70c678/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/zablodsky/6467536c3e66a/ ukrpravda@gmail.com (Мар’ян Заблоцький) Fri, 19 May 2023 13:46:04 +0300 Такий термін дав Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області волонтеру Олександру Дорогану. Це – шокуючий прецедент, який може зупинити щонайменше поставку всіх автомобілей для передової. На мою думку, цей вирок може пояснюватись або винятковою тотальною злочинною тупістю, або свідомим саботажем волонтерського руху, який тягне на державну зраду. Таких справ, як ця, відкриті десятки, і всі вони за своєю суттю ідентичні. Працівники органів видають себе за військовослужбовців ЗСУ, провокують волонтерів на порушення формальних процедур з імпорту авто. Наприклад, пропонують донорські внески готівкою, просять переуступити уже ввезені машини, бо нібито дуже треба. В хід ідуть усі методи: "хлопці гинуть, віддайте поза чергою". Мені до блювоти огидно від методів роботи правоохоронців і загалом від того, проти кого вони воюють у воюючій країні. Але найбільше шкода тих наших військових, які загинули через те, що не отримали замовлене і обіцяне авто. Таких, до слова, станом на лютий цього року, було арештовано щонайменше 138 одиниць, попри всі мої заклики та прохання волонтерів до Офісу генерального прокурора передати ці транспортні засоби туди, де вони зараз життєво необхідні. Звісно, що після того, як в новинах розлетілась новина про 6 років реальної в'язниці, це справедливо налякало усю волонтерську спільноту. На чому їздитимуть хлопці та дівчата на фронті через півроку? Дуже чекаю звіту Генерального прокурора та представників інших правоохоронних органів у Парламенті. Так просто відчитатись про "успіхи" в роботі їм точно не вдасться. Окремо звернусь до компетентних органів щодо перевірки цих справ на те, чи не є це частиною спецоперації росії. Інакше мені це не вкладається в голову. Наводжу лист від Олександра Дорогана в оригиналі. "Від початку війни шукав чим можна допомогти військовим та біженцям. На перших неділях війни відгукнулись друзі із-за кордону, отримав термо білизну та одяг із Бельгії новий та безкоштовно надавав військовим та біженцям, також отримував ліки та турнікети з Литви теж надав безкоштовно відповідно до потреби (військовим або у військовий санаторій, поліклініку). Допомагав волонтерам із закупкою рацій, мілкою амуніцією та пізніше допоміг із пошуком пікапа в Україні. Паралельно допомагав із організацією їх ремонта і фарбування по необхідності, доставкою до місця деслокації. Тобто волонтерська діяльність розвивалась у різних напрямках. Пізніше помітив, що пікапів по Україні ставало меньше і ставали вони дорожчі, а на полі боя вони були відчутно необхідні. Мене стабільно просили волонтери та військові допомагати із пошуком та їх підготовкою і далі мені запропонував знайомий із Литви пікапи із Англії, в ході переговорів ми погодили сталу ціну за автовоз (6 авто) що включала в себе доставку до Хмільника і що саме головне домовився щоб кошти вносити після того як їх отримаю та збиру на них кошти, за це ціну мені трохи підняли. Перші автовози завозив на військову частину, та вже через 1 місяць створив благодійний фонд для того щоб мати можливість завозити пікапи на фонд, юридично правильно їх передавати, отримати можливість оплати по безналу і отримувати кошти  у вигляді благодійних внесків для оплати авто. В результаті 1 пікап із основним ремонтом (фарбуванням раптором по бажжаню) виходив близько 6000 євро + кожен військовий міг вибрати пікап для відповідних військових задач. Такий самий на Українських номерах тільки лівим кермом коштував в Україні 10 000-12 000,євро розбирали їх волонтери для військових чи самі військові дуже швидко і була постійна черга, мене це мотивувало і в першу чергу я намагався саме допомагати і тримати на плаву створений механізм, що збільшував кількість критично необхідних авто у війсьових. Так завіз всього 64 авто. Займаючись даною справою юристи мені казали, що все роблю правильно, тобто просити благодійний внесок за авто не є порушенням законодавста. Затримання проводилось неочікувано у 3 місцях одночасно та четвертим було моє помешкання. Перше відбулось коли я привіз   до банка двох псевдо військових (у минулому працівники поліції із сумнівно репутацією, детальніше треба уточняти у помічника мого адвоката який хоть щось пробував робити та він був не компетентним у подібних справах) для того щоб вони внесли кошти на благодійний фонд які в подальшому я мав використати на оплату тих самих автівок та ремонту, що проводився теж по договору. Коли ми зайшли до банку вони згадали, що у них декларації і тому подібне, тобто на рахунок ніяк, а тільки готівка. Від готівки я відмовлявся та вони наполегливо настоювали на своєму. В результаті банк закрився так як це було під кінець робочого дня, кошти я не взяв і вони попросили їх підвезти на маршрутку на що я не відмовив. Після того як ми сіли в авто, на нас із різних сторін налитіли працівники поліції, СБУ та ДВБ?. Почався обшук, в ході якого мені не надали можливості набрати адвоката із свого телефона, через 15 хв після початку все ж погодились дати телефон для дзвінка адвокату із телефону працівника поліції, та тільки номера телефону я не знав. В ході обшуку вилучили телефон та кільки актів прийому передачі на авто. Тим часом проводились обшуки на стоянці де стояли та ремонтувались пікапів. В процесі обшуку вони грубили та принижували брата який у нас займався організацію ремонта, ремонтом та фарбуванням автівок. Вилучений у нього був телефон та забрали всі автівки із тереторії, хоча на це не мали права.  Третій обшук відбувся у брата в оселі, там вилучили телефон, ноутбук плимінника та документи які я залишив тим часово. У документах не було нічого що б могла відноситись до бухгалтерії, та там була вся звітність по руху авто (контракти, декларації, листи на вїзд, акт прийому передачі на кожне авто, що було завезене на фонд та частично роздруковані фотографії до кожного акта (військовий на фоні авто), подяки. Доступу до документів мені не наданий по сьогодняшній день. Четвертий обшук був у мене дома після того як ми поїхали із працівниками спец.служб від банка де раніше була так звана "контрольна закупка" Дома вилучили ноутбуку від якого наполегливо просили пароль та погрожували що якщо я відмовлю то поїду із ними у СІЗО, на що я відмовив. Псевдо військові які провокували, раніше один чи двоє працювали в поліції і в минулому у їх біографії були порушеня докази про які взяв із собою на суд помічник адвоката коли мені обирали перший запобіжний  захід, через 10 днів після обшуків. Мені рекомендував знайомий юрист звернутись до ДБР що до порушень відносно них та мене відговорив адвокат який пізніше виявився шахраєм. Ні, військові не давали свідчень в суді так як ні одного повноцінного засіданя не було. Після закінченя досудового розслідування із першого ж засідання при розгляді справи був вибраний шлях де я із братом та його другом (майстром сто) повинен був визнавати вину та отримати штрафи або умовні терміни. Насправді весь цей час я хотів боротись та вони методом шантажу, що закриють ще плимінника (який в загалі в цій справі ні до чого) та обіцянками що випустять із тюрьми, примусово заставили давати покази та визнавати провину, йти на експрес суд який не дає права долучати докази та судові засідання закриті. Казав адвокат що буде так швидше і прокурор був не проти відносно не сурового покарання.  Я не хотів йти на угоду та визнавати вину, тому що впевнений в своїх намірах виключно допомогти, та маю всі докази від закордонної компанії та офіційну їх позицію, що автівки саме купував а не отримував безкоштовно у чому мене звинувачують, і звітність що все пішло виключно військовим, яка знаходиться тільки не у мене а вилучена поліцією та в доступу до них мені теж відмовляють і самі правоохороні органи закривають очі, що всі автівки пішли саме віськовим та на решту подібних документів, що можуть мені допомогти довести свою невинуватість. Все звинуваченя проти мене базується на контракті підписаному із закордонною компанією де є пункт у якому пишеться що поставляється гуманітарна допомога, от тільки парадакос весь у тому, що цей контракт був підписаний, як вимога Украгаз банка для того, щоб я отримав можливість здійснювати оплату за автівки. Тобто, контракт який створювався для можливості оплати рахується основним доказом, що я їх отримував безкоштовно і нікому не цікаво розбиратись чому так.  В результаті весь цей судовий процес виглядав більше на театр де результат був вже відомий стороні звинуваченя разом із моїм новим "захисником", прокурор просив штраф, адвокат штраф або умовний термін та суддя зробила по своєму і призначила  максимальне покараня  закривши очі на масу помякшувальних обставин таких, як сприяння слідству із першого дня його початку та надання показів на протязі всього процесу, визнання провини, ідеальні характеристики із місць проживання, не був судимий, нормальна характеристи із місця пробацій, доглядаю за Мамою якій 70 років після 2 недавніх операцій та добровільно-примусово віддав всі пікапи, які у мене були, хоча сам за них ще навіть не розрахувався і вже змирився із тим що не один рік буду працювати на виплату боргів, що виникли внаслідок цієї ситуації. На засіданні 4 травня позиція прокурора була про покарання у вигляді штрафу, але суддя винесла вирок 6 років. Зараз готуємо документи на апеляцію із проханням долучення доказів, які не було враховано під час розгляду справи. А саме підтверджуючих документів з Литви, а саме банківські виписки, акти взаєморозрахунків, лист пояснення та велике бажання Литовської компанії захищати нас в суді, про що вони зазначили в офіційному листі відправленому на запит адвоката. Після вироку 6 років позбавленя волі та конфіскацією майна я на решті домігся щоб отримати доступ до матеріалів справи де ознайомившись знайомі юристи кажуть, що справа вся зліплена та по суті там і близько немає складу злочину. Зараз готую апеляцію та вже не таку як просить прокурор та мій "захисник", наша ціль домогтись поверненя справи на повноцінний судовий розгляд, та це не просто бо я примусово погодився на експрес суд раніше". https://blogs.pravda.com.ua/authors/zablodsky/6467536c3e66a/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/zablodsky/6453a3a4f0560/ ukrpravda@gmail.com (Мар’ян Заблоцький) Thu, 04 May 2023 15:23:00 +0300 Багато хейтерів Антикорупційної податкової реформи вказують на високу ставку ПДВ в Європі. Висока ставка ПДВ в Європі – це міф. Такого ніколи не існувало. В Європі середня ставка ПДВ складає 11,6%. В Україні вона теж ніколи не була цього рівня. Те, що є в Європі – це суміш формально високих задекларованих ставок та мільярдів винятків із правил. Така система неефективна навіть в ЄС, а для України руйнівна. ЄС щороку втрачає на пільгових ставках таку ж суму, як уже збирає від ПДВ. Лише одна схема з ПДВ (так звана "карусель") є номером один з обсягів в Європі, перебиваючи всі інші форми злочинів – від наркотрафіку до сигарет. І коштує ЄС 50 млрд євро щороку. Ось як реально виглядають ставки ПДВ в ЄС згідно зі звітом Єврокомісії: Ключовою є ефективна ставка ПДВ. Це коли ми ділимо всю суму зібраного ПДВ на суму всіх споживчих витрат. При цьому мова йде лише про офіційну економіку. Тобто відносно всієї економіки ставка ПДВ ще значно нижча. В Україні сума зібраного ПДВ складає 13% від офіційної економіки. Напевно, приблизно 7% від усієї з врахуванням тіньової. Чому ЄС збирає так мало? По-перше, ставки ПДВ на продукти харчування в ЄС нижчі майже у всіх країнах. Нині у нас найвищі в ЄС ставки ПДВ на продукти харчування та засоби першої необхідності. По-друге, в ЄС також значно вищі бар'єри взагалі для реєстрації бізнесу як платника ПДВ: Якщо ми послідуємо досвіду ЄС, то реальна ефективна ставка ПДВ в Україні буде суттєво менше 5% замість теперішніх реальних максимум 11%. Тому коли ми говоримо про податкову реформу, ми говоримо, що правила повинні бути одні для всіх. Менше винятків із правил, простіша система адміністрування (не ненависний СМКОР) і менша ставка. Якби ставка ПДВ в Україні була б своїх реальні 10%, то не змінились би жодним чином надходження до державного бюджету. Більша частина економіки вийшла б з тіні. Не потрібно було б кабальної системи реєстрації податкових накладних. Часто прихильників Антикорупційної податкової реформи звинувачують в популізмі, показуючи на вищі ставки в Європі. Я цілком підтримую ставку ПДВ, що є в ЄС. Реальну. Але Україні не підходить система пільг і різних ставок. Це просто призводить до великих шахрайств і супутніх втрат бюджету. Все по 10% – це просто, легко і антикорупційно. https://blogs.pravda.com.ua/authors/zablodsky/6453a3a4f0560/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/zablodsky/6408662c72703/ ukrpravda@gmail.com (Мар’ян Заблоцький) Wed, 08 Mar 2023 11:40:44 +0200 Відкриваєш стрічку соцмереж, а кожен другий пост – збір коштів для наших захисників. Всі ми донатимо, отже, всі і розуміємо, що мова завжди йде про великі суми. Одні банки закриваються швидко, інші – можуть "висіти" тижнями. І такі заминки з закупівлею розхідників – амуніції, автомобілів, тепловізорів, коптерів, приладів нічного бачення та іншого – коштують життів, які вони могли б вберегти. Нація згуртована як ніколи, без сумнівів, кожен намагається донатити посильні суми, але економічна ситуація в країні, рівень безробіття та доходів на другий рік війни, на жаль, пояснюють той факт, що грошей виключно українців для закриття усіх необхідних потреб армії, які не покриває державний бюджет, вже недостатньо. З початку великої війни мені вдалося залучити понад 2 мільйони $ з-за кордону на допомогу Україні. Не знаю, це мало чи багато, однак мова буде йти не про самовихваляння. Я хотів би поділитися порадами, як це може робити кожен, не дивлячись на те, в Україні ви чи за кордоном, вже маєте там зв'язки чи ще ні. Пункт N1: Де шукати кошти? World giving index – рейтинговий список, в якому оцінюються понад 140 країн світу за рівнем благодійності. Ми бачимо, що в топ-10 входять переважно англосаксонські держави – США, Велика Британія, Канада, Австралія, Нова Зеландія тощо Але жодна з них не зрівняється з економічною могутністю Сполучених Штатів. США – це 25% світової економіки, там заробляється кожен четвертий долар, 40% світових мільйонерів знаходяться саме там. Власне, ця країна надає нам найбільшу військову допомогу, тому і цивільне населення (в переважній більшості) дотримується цієї ж політики уряду та щиро готове до донатів. Тому найбільше грошей для України можна знайти, шукаючи виходи на багатих американців. Це – завжди джекпот. Як знайти виходи – знайомі, знайомі знайомих. Якщо ви живете там – через контакти з місцевою владою. Якщо в Україні – через представників діаспори. Також є сайти, які допомагають стоворити фандрейзингові кампанії, такі як, наприклад, GoFundMe. Якщо забити в пошук по сайту слово "ukraine", таких зборів коштів там можна знайти сотні. Пункт N2: Чому в цьому зацікавлені і американці теж? У Штатах надаються податкові пільги фізичним особам, які жертвують гроші громадським організаціям. В середньому, тому, хто це робить, уряд повертає плюс-мінус 30% від подарованої суми. Тобто, для збору коштів на Україну обов'язкового потрібно запартнеритись з якоюсь NGO, яка погодиться для вас збирати гроші, в або їх вам перенаправляти, або купувати те, що вам потрібно. Ключове слово для такої організації – статус 501 (С3). В простому онлайн пошуку ви можете знайти багато таких, у різних регонах Америки, з різними ідеологіями та напрямами діяльності. І на рахунок ціни: якщо в мирний час вони брали за це до 5%, то зараз для України всі це роблять безкоштовно. Якщо ви вже маєте донорів, але не можете знайти посередницьку неурядову організацію – звератйтесь до мене напряму у Facebook. ПунктN3: Викликати емоції Може прозвучати доволі цинічно, але так це, на жаль, працює: іноземцям не можна "продавати" фотозвіти, де ти просто сухо тримаєш придбані за їх кошти товари для ЗСУ в руках, вишенька на торті – ще й закритим обличчям. Ми переживаємо трагічні часи, криваву війну, геноцид, безумовно, але як би нам важко не було, варто пам'ятати, що зараз є тисячі родин в Туреччині, які залишились без житла. Що 50 мільйонів людей у світі перебувають на межі голоду. Що жінок Ірану вбивають за відмову носити хіджаб. В здоровому сенсі цього слова, ви конкуруєте зі знедоленими усієї земної кулі за кошти донорів. А перемагає той, хто викличе в них найбільше емоцій – не шаблонні презентації, не суха статистика, не звіт радянського типу "дякую, добрий дядько, за наше щасливе дитинство" біля подарунку, який має доводити, що ви його не вкрали і не перепродали. Надважливий, якщо не вирішальний елемент у фандрейзингу будь-яких масштабів – ділитись особистою історією. Відео на 10-20 секунд, в якому парамедик у купленому спонсором автомобілі рятує пораненого. Як солдат передає привіт і каже, умовно, що раніше було холодно, а тепер у термобілизні – тепло. Як аеророзвідник з пультом від дрону розповідає, що це його очі, і тепер легше бачити й нищити окупантів. З мого досвіду даю 100% гарантію: донор це подивиться і дасть ще. А це у нашій справі – головна мета. Сподіваюсь, цей матеріал буде корисним. Якщо хтось вже робить кроки в напрямку залучення фінансування з-за кордону, але не вистачає контактів – чекатиму на повідомлення у соцмережах. Або якщо потрібна допомога з закупівлею товарів та їх логістикою. Про це напишу згодом окремо. Слава Україні й тим, хто наближає нашу славну перемогу щодня. https://blogs.pravda.com.ua/authors/zablodsky/6408662c72703/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/zablodsky/63073ed85f226/ ukrpravda@gmail.com (Мар’ян Заблоцький) Thu, 25 Aug 2022 12:20:24 +0300 Даним постом в першу чергу звертаю увагу представників правоохоронних органів щодо оборудок з крадіжок ПДВ. Знаю, що з публічних джерел на них реагувати простіше як мінімум з формальної точки зору. Для непосвячених в складні нижчеописані схеми поясню просто. В Україні є ринок крадіжки податків, особливо ПДВ. Кожен раз купуючи товар в магазині ви сплачуєте 20% понад ціну товару у формі ПДВ. Цей ПДВ мав би сплачуватись додержавного бюджету по ланцюжку постачання товару. Але вмілі ділки вміють цей ПДВ красти через проведення фіктивних операцій. Цілий ринок таких послуг існує в Україні вже багато років. Жодна із таких операцій неможлива без покровительства керівництва Державної податкової служби. Жодна! Саме тому всі останні керівники ДПС в бігах та мають за собою кримінальні справи. Від спокуси як їм здається легких великих грошей не втримався ніхто. Прозорість один з найкращих інструментів боротьби з цими схемами. Засвічена схема стає ризиковою та невигідною. Підриває віру в здатність корумпованих керівників ДПС її провести тихо. Саме тому я намагаюсь підсвітити ці схеми. Нащастя, користуються ними далеко не всі бізнеси. Багато хочуть працювати чесно. Дякуючи ним такі схеми можна розкривати. Отже, звертаю увагу на ряд схем, які, нажаль, продовжили існування і до цього часу. ​​​​З першим відшкодуванням ПДВ до мене одразу почала надходити велика кількість інформації щодо ряду сумнівних операцій. Наразі реєстри відшкодування ПДВ публічно закриті, що може скласти хибне враження у схемщиків, що ніхто нічого не бачить. Це не так. Публікую два відшкодування ПДВ які мали б викликати хоча б додаткові документальні перевірки. Причин достатньо: присутність по ланцюгу компаній у списку ризикових, відсутність звітування ще з січня 2022 року. Чому не відбулась додаткова перевірка відшкодувань на майже 30 млн грн – питання на яке потрібно дати відповідь. І знову привертає до себе увагу збанкрутіла ДПЗКУ по кредитам якої наразі змушений платити держбюджет. Але, схоже, маємо приклад відшкодування фіктивного ПДВ уже в самий розгар повномасштабного вторгнення росіян. Злочин в Одеській та Київських ДПС. А ось ще один приклад від Одеської ДПС. Схоже, схеми "скруток" ПДВ стають більш витонченими та складнішими. Одна компанія змогла продати дивно велику кількість кормових добавок підозрілим контрагентам. Також багато фруктів компаніям, які згодом їх так і не перепродали. І заодно компанія встигнула успішно експортувати насіння соняшнику. І остання схема показує, що навіть за умови застосування санкцій до компаній контрабандистів, їх податкових кредит продовжує гуляти в системі по сьогоднішній день. А взагалі класика – імпортований одяг спочатку імпортується із заниженням вартості товарів. А потім навіть сплачений ПДВ продається. Навіть бюджетне відшкодування ПДВ змогли отримати минулого року. Стосовно всіх прикладів направив звернення в Бюро економічної безпеки. Знаю, що відомство уже змогло попередити частину фіктивного відшкодування цього року. Надіюсь, знайде також учасників і вище описаних схем. https://blogs.pravda.com.ua/authors/zablodsky/63073ed85f226/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/zablodsky/61f7c8bac596d/ ukrpravda@gmail.com (Мар’ян Заблоцький) Mon, 31 Jan 2022 12:32:10 +0200 Україна майже половину валютної виручки отримує від експорту аграрної продукції. Минулого року встановлено черговий зерновий рекорд – зібрано понад 100 мільйонів тон зерна та соняшника. Щоб розвиватися далі аграріям уже не достатньо просто збільшувати використання добрив та техніки. Адже, більші інвестиції в техніку і добрива означають ще більші ризики, оскільки прибуток залежить від врожайності та цін на зерно. Так виглядають ціни на зерно з початку 80-х років: На щастя для аграріїв, вони зростають останні роки. Але це легко може змінитися в будь-який момент. Ціни на зерно ніколи не були і не будуть стабільні. В будь-який момент нас може очікувати ситуація, коли ціни різко впадуть, і з ними значна частина валютної виручки та економіки. Тому нам критично важливо в інтересах самих аграріїв та економіки навчитись страхувати себе від цінових коливань. Для закордонних аграріїв це реальність, до якої вони пристосувалися вже давно. Наприклад, 25% фермерів у США регулярно фіксують ціну врожаю наперед через форварди та різноманітні біржові інструменти (опціони, ф'ючерси). Звісно, в такому випадку є свої загрози та ризики. Адже фіксована ціна врожаю не завжди відповідає власне ринковій ціні у сезон. Тому фіксуючи ціну наперед існує ризик продати врожай дешевше ринкової ціни. Але також є шанс отримати додатковий прибуток. Проте головний плюс – фіксована ціна дозволяє гарантувати бюджетний рівень прибутку для агровиробника. Продав майбутній врожай за прийнятною ціною – спиш спокійно. В Україні останнім часом почали набирати популярність механізми фіксації ціни через форвардні контракти, забезпечені аграрними розписками. Втім, з доволі очікуваним для нашого менталітету та з нашою судовою системою результатом. Як тільки ціна на зерно пішла різко вгору – від виконання контрактів почали масово відмовлятись. Досить часто недобросовісні українські виробники шукають будь-які можливості уникнути відповідальності за аграрними розписками. В тому числі, користуючись пунктом про форс-мажорні обставини, компанії просто купують собі фальшиві довідки про втрату урожаю. Наприклад, до мене зверталась компанія "Адама Україна", що у 2020 році поставила засоби захисту рослин аграрій з Вінницької області і паралельно уклала з ним договори на постачання кукурудзи за фіксованою ціною. Але на момент поставок ціна на кукурудзу помітно зросла і аграрій почав відмовлятися постачати товар, – розповіли в "Адама Україна". В результаті міжнародна компанія зазнала понад 25 мільйонів грн. збитків, не отримала кукурудзу і їй не повернули навіть 17 мільйонів грн. передоплати. І це дуже погана історія. І таких, нажаль, багато. Це лише один із прикладів. Економіка в першу чергу розвивається там, де тримають слово. Неможливо покладатись на українських виробників, як на надійних постачальників, якщо врожай раптом "зникає" під час різких коливань цін. Один такий випадок руйнує довіру цілого ряду компаній та суттєво зменшує можливості та бажання кредитувати інших аграріїв. Іншою не менш важливою проблемою є взагалі достовірність та надійність тримачів складських документів на зерно. Доволі сумним прикладом був і є Агроінвестгруп, що в 2019 зникли з більш ніж $100 млн дол, попередньо виписавши документів на уже продане зерно. Це підірвало довіру до складських документів на зерно по всьому ринку, в тому числі і серед банків, які їх широко використовували для застави. Таким чином, у нас серйозно підірвана довіра до всіх ключових інструментів на ринку зерна – форварди, аграрні розписки, складські документи на зерно. На жаль, в українській економіці стала традиційною культура невиконання зобов'язань. Це і є та частина бізнес-клімату, про яку ми мало говоримо. Так, в нас є безкінечні проблеми з податковими і правоохоронними органами. І є проблеми з судами, які не тільки "дивують" якістю своїх рішень, але й перевантажені величезною кількістю спорів між підприємствами. Тому що просто хтось захотів когось "кинути". І мова йде навіть не про законодавчі чи регуляторні зміни. Ми можемо змінити те, що залежить від нас: побороти в собі старі звички і навчитись новим цивілізований шаблонам поведінки, навчитися грати за правилами. Тоді нам будуть довіряти і ми зможемо говорити про залучення інвестицій. https://blogs.pravda.com.ua/authors/zablodsky/61f7c8bac596d/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/zablodsky/607ff4b512ce0/ ukrpravda@gmail.com (Мар’ян Заблоцький) Wed, 21 Apr 2021 12:47:33 +0300 Верховна Рада готується підтримати в другому читанні законопроєкт 4184 – так званий податок на Google. Він вводить ПДВ на всі електронні товари і послуги, які ми зараз купуємо онлайн. До списку потрапляють послуги усіх відомих і невідомих онлайн-сервісів: Netflix, Amazon, Google, Chess.com, антивірусні програми, онлайн-реклама, онлайн-освіта, онлайн-книги. Я голосував проти в першому читанні і не бачу причин підтримувати його в другому також. Законопроєкт активно лобіюється власниками рекламних агентств та власниками телеканалів. Вони бачать введення ПДВ на рекламу як спосіб отримати рівніше конкурентне поле для гри. Це я ще зрозуміти можу. Адже дійсно, постачальники онлайн-реклами з-за кордону ПДВ не платять, а місцеві агентства і телеканали – платять. Але я категорично не можу погодитись із цілою низкою додаткових послуг, на які пропонується ввести ПДВ. Насамперед ідеться про онлайн-освіту та електронні книги. По-перше, більша частина онлайн курсів та всі без винятку електронні книги стануть на 20% дорожчими. Це неправильно по своїй суті. Доступ до освіти не повинен оподатковуватись ПДВ суто із соціальних міркувань. В Україні освітні послуги уже звільнені від ПДВ. Також звільнені від ПДВ і будь-які книги вітчизняного виробництва (у тому числі електронні). У зв'язку з тим, що освітні послуги в Україні та українські книжки мають ставку 0% ПДВ, то немає жодних виправдань чому освіта чи книги, куплені онлайн в нерезидентів, повинні обкладатись додатково податком 20%. Такі пропозиції видаються спробами зробити закордонні книги та освіту менш доступними для українців. Наразі до другого читання пропонується перелік того, що отримає додаткову націнку у 20% у разі купівлі в нерезидентів онлайн: У плані освітніх послуг пропонується оподатковувати ПДВ таке: У першому читанні пропонувалось у принципі оподатковувати будь-які освітні послуги без винятку. До другого читання ми отримали уточнення стосовно того, що йдеться про онлайн- курси, проводяться без участі людини. Крім того, додатковою нормою вказується, що ставкою ПДВ не обкладається підготовка по спеціальностях вищих учбових закладів. Також для того, щоб попасти під ставку ПДВ постачальнику потрібно буде набрати таких послуг на 1 млн грн. Це все одно залишає отримання онлайн-освіти дуже проблематичним. По-перше, не лише освіту по спеціальності вишів отримують онлайн. А як же дитяча освіта чи професійно-технічна? Про неї в законопроєкті винятки робити чомусь не захотіли. А є ще такі прості речі, як курси особистісного зростання, кулінарні, ігрові і ще безліч корисних речей для розвитку. По-друге, всі постачальники будуть змушені реєструватись у нашій Податковій службі, здавати звіти, платити штрафи у разі неправильного їх подання і т.п. Це, як мінімум, вимагає наймання на роботу місцевого бухгалтера. Ринок українських освітніх послуг дуже малий. Це в Польщі і Німеччині будуть іти на будь-які витрати, щоб зберегти клієнтів. В Україні просто думатимуть, чи це потрібно взагалі. Тут згадуємо всі нюанси спілкування з Податковою в реальному житті. До сервісного відомства нашим податківцям, на жаль, ще дуже далеко. Реалії адміністрування податку з книжок та онлайн-курсів можуть виявитись надто неприємними для звиклих до нормальних послуг нерезидентів. По-третє, запропоновані винятки надто розмиті і призведуть до максимального трактування Податковою в бік сплати податків. Адже як можна реально перевірити чи онлайн-курс відповідає програмі вишу? Лише перевіряючи програму курсу. Адже назвати курс можна будь-як, а навчати по факту – іншого. Тобто пропонується формула, за якої податківці будуть вирішувати, яка освіта правильна, а яка ні. А неправильні неофіційні оподатковуватимуть. Це ідеологічно неправильно. Щодо онлайн-книжок. Це взагалі порушує всі норми і практику ЄС. Свого часу ЄС дійсно запровадив ПДВ на всі онлайн-послуги. Тоді онлайн-книги попали просто під визначення програмного продукту і автоматично потрапили під повну ставку ПДВ. ЄС швидко зрозумів свою помилку і в 2018 році дозволив країнам-членам встановлювати на онлайн-книги окремі ставки. Після чого їх або масово знизили, або скасували. Джерело: https://www.amazon.co.uk/gp/help/customer/display.html?nodeId=GSF5MREL4MX7PTVG У 2020 році повністю скасувала ПДВ на онлайн-книги Велика Британія. Як правило, країни ЄС приводять ПДВ до ставок на фізичні книги, які є у них часто зниженими. В Україні ставка ПДВ на книги є 0%. Відповідно, логічно щоб на онлайн-книги теж була нульова. Але в нас вирішили запропонувати 20%. Я з цим не згоден і закликаю колег у Верховній Раді виключити із законопроєкту оподаткування хоча б онлайн-освіти та онлайн-книг. Я не згоден також з оподаткуванням всіх інших сервісів, які є в законопроєкті, окрім реклами. Але потрібно виключити хоча б ці соціальні речі. П.С. Якимось чином аргументи виключити себе до другого читання знайшли оператори азартних ігор. Якщо в першому читанні підлягали оподаткуванню ПДВ азартні ігри з нерезидентами, то до другого читання ці положення зникли. Хоч в Україні і заборонено надавати послуги з азартних ігор нерезидентами. Думаю, якщо таку пільгу змогли отримати оператори азартних ігор, то онлайн-курси та онлайн-книги теж звільнити можемо. https://blogs.pravda.com.ua/authors/zablodsky/607ff4b512ce0/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/zablodsky/602a4fe56f888/ ukrpravda@gmail.com (Мар’ян Заблоцький) Mon, 15 Feb 2021 11:41:41 +0200 Ось такий вигляд зараз має сума акцизу на прикладі декількох елітних та вживаних дешевих автомобілів: 600 євро акцизу на новий Bentley порівняно із 2812 євро за старий VW Passat. Вважаю це категорично несправедливим. Акциз є також базою для розрахунку ПДВ, імпортного мита та пенсійного збору. В результаті розмитнення дешевого вживаного автомобіля коштує 200-300% вартості авто, а нового елітного – близько 30%. Акцизи – це просто залишки протекціонізму Deawoo Lanos Зовсім не екологія була причиною виникнення акцизів на автомобілі. В 1998 році корпорація Daewoo Motors інвестувала 150 млн дол. в Запорізький автомобільний завод. Однією з умов інвестицій була заборона на ввезення вживаних автомобілів. На це легко погодились, адже завод був у плачевному стані, з 1961 року випускав єдину модель – "Запорожець". Автомобілі від АвтоЗАЗу дійсно могли конкурувати лише з уживаними. Навіть тоді вони відставали за параметрами комфорту та безпеки. У 2001 році Daewoo Motors очікувано збанкрутувало, і вся інвестиція перейшла у власність Таріела Васадзе. Пан Васадзе з 2002 по 2014 рік був народним депутатом і доклав значних зусиль, щоб захистити автомобільну галузь від конкуренції. Так, у 2008 році під час вступу до СОТ нас примусили скасувати заборону на ввезення автомобілів старше 8 років. Щоб обманути СОТ, ми ввели податок на реєстрацію нових автомобілів та вимоги до екологічних стандартів. Імпортувати окремі вживані авто було теоретично можливо, але сплатившти податки, які в декілька разів перевищували вартість придбання. Тобто та сама заборона на ввезення вживаних авто була збережена, але економічними важелями. У 2008 році ми виготовляли 400 тис. авто. Але прийшла криза, за нею ще одна, і виробництво зазнало колапсу. Також ринок наситили дешеві китайські автомобілі. АвтоЗАЗ, розраховуючи виключно на протекціонізм, практично нічого не вкладав у розробку нових моделей, і Deawoo Lanos поступово програв китайцям. Водночас на прикордонних територіях поступово почали розуміти, що автомобілі в Україні можна і не реєструвати, якщо часто їздиш із сигаретами та пальним у Польщу. Лишив на польських, словацьких чи литовських номерах – і нуль акцизу. Багатостраждальний Deawoo Lanos припинили нарешті випускати в 2019 році. Натомість почали виробництво буцімто машин "Renault Arkana". Насправді, це збирання машини з російських комплектуючих. Вперше Renault Arkana була презентована в Росії. Renault володіє 67% АвтоВАЗ, куди інвестувала 1,9 млрд євро. Крупновузлове збирання цих машин в Україні дозволяє обійти санкції проти Росії та 10% імпортне мито. До того ж, корпорація Укравто, що володіє Запорізьким автомобільним заводом, стала найбільшим автодилером нових автомобілів в Україні. І вже почала активно захищати ринок від вживаних авто не лише щоб зберегти нікчемне буцімто виробництво на своєму заводі, але і щоб більше було мотивації купувати в них нові автомобілі. Насправді, з 1961 року АвтоЗАЗ як випускав умовний "Запорожець", так і продовжує це робити до цього часу. А щоб втюхати свою продукцію споживачам, покладається на політичні рішення, щоб не мати конкуренції. Справжня природа акцизу на авто – чистий лобізм однієї корпорації. В результаті цього лобізму споживачів заставляють купувати або дорожчі нові імпортні, або російські буцімто зроблені у нас. Ні, в Європі не далеко всюди є високі податки на автомобілі Якби реєстрація в країнах ЄС була б такою, як в Україні, то, звісно, ніхто б тоді на реєстрацію там авто не ставив. Тут дозволю собі позичити графік із статті Ніни Южаніної, яка цитує старе, але актуальне дослідження від 2012 року про вартість однакових авто на прикладі декількох країн: Цей графік швидко розбиває міфи і про високу вартість реєстрації чи щорічного утримання авто. Давайте окремо глянемо на Чехію і Словаччину, де нульові щорічні податки на авто та практично нульові під час реєстрації, і порівняємо обсяг виробництва автомобілів у цих країнах з українським обсягом: Не в протекціонізмі секрет успіху виробництва нових авто, а в інвестиціях у виробництво якісних автомобілів. В Україні форма інвестицій в автовиробництво – політична. В нас автовиробники інвестують у політику, щоб захищати свою погану продукцію від конкуренції. Однак все одно нічого виробити не можуть, бо то конкурентні китайці заважають, то євробляхи. А погано в результаті всім! Як же все-таки екологія? По-перше, не слід перебільшувати реальність екологічних стандартів. Всім відомі скандали із Volkswagen коли виявилось, що справжня кількість викидів з авто була в 40 разів більша, ніж задекларована. Насправді, майже ніхто з виробників під час виробництва авто не дотримується заявлених норм викидів. Про це давно знають в Європі, проте, щоб не зашкодити галузі, закривають очі і оголошуються все нові євростандарти екології. По-друге, люди купували авто на єврономерах часто гірші, ніж могли собі дозволити через ризик втрати. Купували, те, що не шкода викинути. Якщо буде впевненість, що авто не заберуть – будуть купувати кращі. По-третє, наприклад, законопроєкт 3704 передбачає обов'язковий техогляд для авто стандартів Євро-4 і нижче, але лише нововвезених і новорозмитнених. Це убезпечить від жахливої практики, коли в машинах вирізають спеціальні фільтри. Дешеві вживані автомобілі передусім потрібні в селах та районних центрах, де люди собі більше не можуть позволити. В селах і райцентрах не стоїть проблема пробок і загазованості, там стоїть проблема бідності. А машина для багатьох – спосіб заробити на життя. Державний бюджет буде в плюсі Згідно з інформацією Мінфіну, в базах даних є 424 тис. авто, ввезених у період з 2013 по теперішній час, термін реєстрації яких минув. Це не враховує дані до 2012 року, а також авто, які ще не прострочені. Але частина автомобілів уже здана на деталі, частка таких становить до 10%. В цілому в Україні щонайменше 500 тис. авто на іноземній реєстрації. Законопроєкт 3704 пропонує повне скасування акцизу. Це означає, що півмільйона авто будуть розмитнені за ставкою 33% (ПДВ, мито, пенсійний збір), а також штраф 8000 грн за порушення строків ввезення. Разом це приблизно 16 млрд грн додаткових надходжень до державного бюджету. В бюджет 2021 року закладено 6 млрд грн від акцизів на авто. Але реальний показник буде більший – близько 8 млрд. Легалізація євроблях легко покриває два роки збору від акцизу. Але будуть ще додаткові платежі від акцизу на бензин, якого щороку збирають 62 млрд грн. Лише 10% ріст споживання пального покриває щорічні надходження від акцизу на авто. Додаткові надходження в бюджет будуть також від того, що люди зможуть зайнятись дрібним бізнесом. Але головне – нарешті ціни на авто в нас будуть, як у Європі – доступні всім. Скасувати акциз – це справедливо Часто чую питання – "а як же одні платили, а інші не хочуть?" По-перше, навіть пільгові періоди, надані для розмитнення, були короткі. Період не дуже дешевого розмитнення в 2018 тривав лише 34 робочі дні, всі машини розмитнити було фізично неможливо. По-друге, проблема не в євробляхах, а в доступності розмитнення для всіх українців. Вертаємось до першої інфографіки – Bentley 200 євро акцизу, старий VW Golf – 2138 євро. Якби для всіх машин був акциз 200 євро, то проблема євроблях ніколи б не виникла, платили б абсолютно всі. Я пропоную залишити для всіх можливість розмитнювати авто по одній ставці 33%, а на власників єврономерів покласти додатковий штраф – 8000 грн за порушення строків. Акциз у поточній формі несправедливий по суті – на елітні автомобілі мінімальний, на дешеві захмарний. Його потрібно скасувати для всіх українців. А можна навіть суттєво підвищити для елітних авто. Акциз у сучасній формі – це як дідівщина. Це несправедливо, коли корпорації нагинають простих українців купувати їхнє автодорожнє барахло, а на елітні авто лобіюють мінімальні податки. Дідівщину скасовувати потрібно. Може це і неприємно тим, хто раніше був жертвою цієї дідівщини. Але неправильно вимагати заради "балансу" до попередніх постраждалих, щоб вона тривала і далі. Що буде далі? Наразі Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав законопроєкт 4644-д. Він пропонує +/- фіксовану ставку на розмитнення євроблях в розмірі приблизно 1000 євро. Я з таким рішенням не згоден. Я вважаю несправедливим, що вартість розмитнення де-факто фіксована незалежно від вартості авто. Є навіть і дорогі Мазератті на євробляхах. Плата за розмитнення 1 тис. євро із авто при його вартості 50 тис. євро – це абсурд. Всі мають платити хоча б ПДВ, мито, пенсійний збір, тобто 33% вартості авто. Я категорично не згоден із підходом, що дешеве розмитнення торкнеться лише власників євроблях. Я наполягаю, що скасування дискримінаційного акцизу має стосуватись усіх українців – і тих, хто уже ввіз, і тих, хто в майбутньому захоче. Тому я наполягатиму на розгляді та підтримці законопроєкту 3704, який повністю скасовує акциз на авто як поняття для всіх без винятку українців. Це дозволить суттєво знизити вартість вживаних авто і зробити їх доступними всім. На мою думку, поточна спроба запропонувати рішення лише для власників єврономерів може бути не підтримана у Верховній Раді через його очевидну несправедливість. Таким чином, затягнути знову процес прийняття просто скасування акцизу на авто. Чимало вирішуватиме поточний тиждень. Наскільки мені відомо, навіть у непрості погодні умови прихильники скасування акцизів готують акції протесту. А Верховна Рада планує дебатувати та розглядати питання оподаткування авто цього тижня. https://blogs.pravda.com.ua/authors/zablodsky/602a4fe56f888/