https://blogs.pravda.com.ua/images/logo_ukr.gif https://blogs.pravda.com.ua https://blogs.pravda.com.ua https://blogs.pravda.com.ua/authors/groysman/51f7cc8f82017/ ukrpravda@gmail.com (Дмитро Гройсман) Tue, 30 Jul 2013 17:24:15 +0300 Завтра о 10 годині 30 хвилин у приміщенні Вінницького міськсуду Вінницької області (вул.Грушевського, 17) суддя цього суду Юрій Петрович Ковбаса проведе, можливо, останнє – СІМДЕСЯТ ДРУГЕ (!) судове засідання у кримінальній справі по обвинуваченню мене у поширенні порнографії через мережу інтернет (ч.1, ч.3 Ст.301 КК України), та у нарузі над Державним Гербом України – ч.1 Ст.338 КК України. Про цю справу, висмоктану вінницькими мєнтами, прокурорськими та СБУшниками невідомо з якого місця, написано і показано дуже багато. Мені вона особливо "подобається" своєю незамутньонною чистотою – дегенерати у формі навіть не заморочувалися тим, аби підкинути мені коноплі чи кілька патронів, вони вирішили створити прекрасний рафінований прецедент переслідування людини за поширення політичної сатири, актуальної інформації, яка має суспільне значення чи гострої критики правоохоронного органу за його незаконну діяльність. Насправді, міліція прагнула помститися Вінницькій правозахисній групі за нашу роботу, направлену на захист біженців та жертв катувань в Україні, викрасти захищені міжнародним правом конфіденційній документи, щодо шукаачів притулку, які перебували у власності Управління Верховного Комісара ООН у справа біженців. Ось так проходив обшук у нашому офісі, під час якого міліціонери "шукали" порнуху серед файлів біженців... Кілька відеосюжетів про нашу "порносправу": і, зрештою, мій допит під час судового засідання: Як би не тягнули прокурори, але у справі доведеться ставити крапку. Запрошую усіх, хто цікавиться "живим правосуддям" завтра до суду. Вхід вільний. При собі мати документ, що посвідчує особу, початок о 10 годині 30 хвилин у залі судових засідань N1. Фото і відеозйомка у судовому засіданні дозволяється за рішенням суду. UPD: Судове засідання сьогодні просто не відбулося. Не з"явилися прокурори, таким чином дебатувати не було з ким. Суд перенесено на 10 годину ранку 08 серпня 2013 року https://blogs.pravda.com.ua/authors/groysman/51f7cc8f82017/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/groysman/51f294b44e7df/ ukrpravda@gmail.com (Дмитро Гройсман) Fri, 26 Jul 2013 18:24:36 +0300 Общественную активистку Раису Радченко украинская карательная психиатрия выкашляла из психушки, где ее держали без доступа к адвокату, посетителям и даже ограниченном общении с дочерью. Выкашляла с кровью в наш малохольный социум... Присев на задницу от внутреннего и международного скандала, система начала судорожно искать пути к отступлению. "Дело Радченко" вдруг "взяли на контроль": "Губернатор" Запорожской области Александр Пеклушенко Уполномоченный ВР Украины по правам человека Валерия Лутковская Министр здравоохранения Раиса Богатырева Народные депутаты Украины Валентин Наливайченко и Виктор Балога Но настоящим "контролем" стал набат обращений множества общественных организаций и просто небезразличных людей из Украины и всего мира, которые требовали для начала немедленно выпустить Раису Радченко, а потом уже и разобраться в том, кто тут по-настояшему ненормальный или сволочь... Это мы, а не властные контролеры вырвали Радченко из психопатической пасти системы. Вырвали покусанной и оплеванной ядовитой слюной бюрократической клеветы. Эти мрази утверждают, что они подлечили Раису Радченко, которую таки было от чего лечить, и теперь она уже для общества не представляет опасности. Сейчас Раиса Радченко дома, она принимает гостей – соседей по многоквартирному дому, права которых она защищала, небезразличных людей, которые внезапно стали родными, местных и даже зарубежных журналистов, приехавших в Запорожье специально, чтобы увидеть эту мужественную и стойкую женщину. Бороться за ее доброе имя мы – граждане "дурдома Украина" начнем уже завтра, если надо – дойдем до Евросуда и персонального до каждого депутата Парламентской Ассамблеи Совета Европы, потребуем создания международной комиссии по карательной психиатрии в Украине. А сегодня Раиса Радченко принимает поздравления с освобождением по адресу: Запорожье, Проспект Ленина, 230, кв.25. Телефон дочери – Дарьи Радченко – 097-1077616 upd: Уже после публикации этого сообщения на УП, связались люди, которым доверяю, и сказали, что народный депутат Валентин Наливаченко действительно очень помогал. Спасибо ему. upd2: Первое интервью Раисы Радченко на свободе... https://blogs.pravda.com.ua/authors/groysman/51f294b44e7df/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/groysman/51f0426953215/ ukrpravda@gmail.com (Дмитро Гройсман) Thu, 25 Jul 2013 00:08:57 +0300 Сьогодні о 9 годині 30 хвилин у приміщенні Апеляційного суду Вінницької області (вул.Соборна, 6), заступник Голови цього суду Олексієнко Юрій Григорович розгляне апеляцію журналіста місцевої газети "20 хвилин" Олександра Столярова на постанову Тиврівського райсуду, яким його було оштрафовано на 255 гривень за, нібито вчинену злісну непокору законним вимогам працівників міліції. Начебто – невелика подія, оштрафований журналіст – це вам не запроторена у психлікарню громадська активістка з Запоріжжя і не маріупольський "горе-лікар Павлов", який відмовляється лікувати людину тому, що це складно, неприємно, а хворого привезли у лікарню з мєнтівки... Але справа Сашка Столярова надзвичайна важлива і може слугувати серйозним прецедентом у правовому регулюванні відносин людини і правоохоронного органу – міліції. Міліціонери вимагали від Олександра Столярова не багато не мало – аби він заткнувся і не чіплявся до них із вимогою... "НАЗВАТИ СЕБЕ"! Саме небажання Столярова підкоритися вимозі міліціонера припинити питати його ім'я, уявіть собі, стало підставою для складання відносно Олександра протоколу, про адміністративне правопорушення, передбачене Ст.185 КУпАПП. Коли справа дійшла до суду, то місцевий Тиврівський слуга Феміди А.Г.Мазурчак винайшов цікаву формулу: Закон України "Про міліцію" передбачає обов'язок міліціонера при виконанні службових обов'язків представитися громадянину виключно тоді, коли ініціатором розмови з громадянином є міліціонер, а ми, громадяни, виявляється не маємо права задовбувати міліціонерів питаннями: Хто Ви такий? Якщо Апеляційний суд підтвердить позицію суду першої інстанції у "справі Столярова", то це означатиме, що нам, громадянам України, зась вимагати у міліціонерів ідентифікувати себе у конфліктних ситуаціях, навіть тоді, коли міліціонер застосовує щодо нас силу, адже бити чи гвалтувати, це ще не означає "звертатися", чи не так? Запрошуємо усіх бажаючих вінничан, насамперед – журналістів відвідати судове засідання. Вхід вільний і безкоштовний. При вході до будинку суду міліціонер вимагатиме від вас назвати себе. Називайте і показуйте документ, що посвідчує особу. Але навіть не намагайтеся у відповідь зажадати, аби представився міліціонер, адже журналіста Олександра Столярова ще не виправдано... https://blogs.pravda.com.ua/authors/groysman/51f0426953215/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/groysman/51ec686bf0999/ ukrpravda@gmail.com (Дмитро Гройсман) Mon, 22 Jul 2013 02:02:03 +0300 Шокуюча, але така типова історія про те, як наші лікарі розуміють медичну честь та шанують професійний обов'язок... Маріуполь. Хірург місцевої лікарні "надає" медичну допомогу, молодому хлопцеві, якого карета "швидкої" привезла з ізолятора тимчасового тримання. Вісім хвилин треша... "Доктор" Павлов, який відмовляється лікувати хворого, при цьому розуміючи, що його дії фіксують на відеокамеру. Відчайдушна спроба фельдшера швидкої допомоги врятувати молодого хлопця. Реакція колег... Ця історія – і є обличчям "медичного покращення", так званої "реформи", яку проштовхує міністра охорони здоров'я Раїса Богатирьова. Ми живемо у страшні часи, коли подекуди лікарі небезпечніші за мусорів... Пригадуєте історію про хворого на туберкульоз, який два дні провалявся на дворі Кіровоградського туберкульозного диспансеру? Він помер. Але лікарі працюють, і "доктору" Павлову немає чого турбуватися. Його охороняє Покращення імені Раїси Богатирьової. https://blogs.pravda.com.ua/authors/groysman/51ec686bf0999/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/groysman/51e7d368564db/ ukrpravda@gmail.com (Дмитро Гройсман) Thu, 18 Jul 2013 14:37:12 +0300 ЗВЕРНЕННЯ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ДО МІНІСТРА ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ РАЇСИ ВАСИЛІВНИ БОГАТИРЬОВОЇ ЩОДО ПРИМУСОВОГО ПСИХІАТРИЧНОГО ЛІКУВАННЯ ГРОМАДСЬКОЇ АКТИВІСТКИ МОЗ України 01601, м. Київ, вул. Грушевського, 7 Шановна Раїсо Василівно! Звертаємося до Вас із приводу затримання та госпіталізації у примусовому порядку до психіатричної лікарні у м.Запоріжжі громадської активістки 70-річної Раїси РАДЧЕНКО. Обставини цієї ситуації дають підстави вважати, що це примусове психіатричне лікування є нічим іншим, як покаранням Раїси РАДЧЕНКО за активну громадську діяльність. 10 липня 2013 року за словами її доньки до них у квартиру подзвонили 3 людей, які представилися міліціонерами і психіатром. Вони повідомили про рішення суду від 27 червня 2013 року щодо психіатричного огляду Раїси РАДЧЕНКО у примусовому порядку. Вона відмовилася відчиняти двері, оскільки чиновники не надали документи на підтвердження такого рішення суду. 11 липня 2013 року Раїса РАДЧЕНКО пішла в Ленінський районний суд м.Запоріжжя, щоб отримати інформацію про судове рішення. У суді жінку затримали, вона ледве встигла подзвонити доньці та попросити про допомогу. До доньки та її 5-річної дитини інваліда, які прийшли до суду, щоб з'ясувати місцезнаходження матері та бабусі, кілька чоловіків у цивільному одязі застосували фізичне насилля. Хоча суд надав дозвіл лише на психіатричний огляд Раїси РАДЧЕНКО, психіатрами було негайно розпочато її "лікування" попри неотримання на це згоди від пацієнтки. 13 липня керівництво психіатричної лікарні відмовило у відвідуванні Раїси РАДЧЕНКО громадським активістам, журналістам і навіть адвокату п.РАДЧЕНКО, мотивуючи це можливим погіршенням психічного здоров'я. Доньці дозволили кількахвилинне побачення з матір'ю. За словами доньки, мати вивели під руки, бо сама вона вже не могла ходити. 15 липня голова Комунарського районного суду Запоріжжя Сергій ГЕРАСИМЕНКО задовольнив заяву обласної психіатричної лікарні щодо її примусової госпіталізації. Як стверджує її донька, і що підтверджується наявними матеріалами Раїса РАДЧЕНКО ніколи не була на обліку з приводу психічного захворювання. При винесенні діагнозу "органічне ураження головного мозку" лікарі-психіатри посилаються на її історію хвороби, яка не була представлена суду. Натомість, суд відмовив у проведенні незалежної діагностики в Києві. Як повідомили у відділі по зв'язкам з громадськістю МВС України в Запорізькій області, причиною відправлення на примусовий огляд у психіатричну лікарню стали звернення двірників, місцевого банку та персоналу ресторану із скаргами на, нібито, неадекватну поведінку Раїси РАДЧЕНКО. Ознайомлення з медичною документацією, яка є у нашому розпорядженні, приводить нас до висновку, що у випадку з Раїсою РАДЧЕНКО ми маємо діло з набрутальнішим безсовісним порушенням права людини на фізичну та психічну цілісність, шляхом застосування до неї каральної психіатрії виключно у зв'язку з її громадською діяльністю, спрямованою на захист прав та законних інтересів інших людей. Так, нас шокувало наступне формулювання з медичної документації: "Детально описує, яка саме реформа повинна бути проведена у системі ЖКГ, з гордістю повідомляє, що "подала у міністерство програму реформування"... Переконати не представляється можливим". Ми також відзначаємо, що усі так звані пояснення, надані співробітникам міліції записані зі слів осіб, які їх, нібито, надали, рукою однієї особи – співробітника міліції. Усі вказані пояснення надавалися представниками організацій, з якими Раїса РАДЧЕНКО перебувала у конфліктних стосунках виключно внаслідок того, що відстоювала інтереси громади, а не свої особисті. Ми зазначаємо, що попри звинувачення у агресивній та протиправній поведінці, жодного разу щодо Раїси РАДЧЕНКО не складалися протоколи про адміністративні правопорушення, не застосовувалися адміністративні затримання, а саме застосування методів каральної психіатрії сталося тоді, коли пані РАДЧЕНКО повернулася з поїздки до м.Києва, де зустрічалася з чиновниками та подавала скарги, зокрема, і до Секретаріату Уповноваженого ВР України з прав людини. У зв'язку з вищевикладеним, вимагаємо від Міністерства охорони здоров'я України НЕГАЙНО виписати Раїсу РАДЧЕНКО із психіатричної лікарні та забезпечити проведення неупередженої психіатричної експертизи за межами Запорізької області, за участю лікаря-психіатра із Асоціації психіатрів України, та лікарів-психіатрів, яких до складу комісії запропонує сама Раїса РАДЧЕНКО або її захисники. Ми пропонуємо створити робочу групу у складі представників МОЗ, народних депутатів України та представників громадських організацій України з метою перевірки повідомлень про порушення прав людини в ході надання психіатричної допомоги. Довідково: Раїса Радченко є членом кількох місцевих громадських організацій в Запоріжжі, Україна і активно виступає проти корупції та зловживань з боку міліції, підтримує місцевих мешканців, які намагаються відстоювати свої права. На початку червня вона відвідала Київ, щоб передати клопотання від імені мешканців Запоріжжя до Генеральної прокуратури та Адміністрації Президента. Раніше вона також організувала збір підписів під петицією з вимогою відставки мера Запоріжжя. Центр Громадянських Свобод Олександра Матвійчук, Голова Правління Вінницька правозахисна група Дмитро Гройсман, Координатор Звернення доступне для підписання за цим посиланням https://blogs.pravda.com.ua/authors/groysman/51e7d368564db/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/groysman/51e543651fdc2/ ukrpravda@gmail.com (Дмитро Гройсман) Tue, 16 Jul 2013 15:58:13 +0300 Більше про історію Раїси Радченко – тут УКРАЇНА: ПРИМУСОВЕ ПСИХІАТРИЧНЕ ЛІКУВАННЯ АКТИВІСТКИ 70-річну активістку за права людини в Україні було поміщено до психіатричної лікарні проти її волі, ймовірно, щоб помститись за її діяльність. Раїса Радченко є членом кількох місцевих громадських організацій в Запоріжжі, Україна і активно виступає проти корупції та зловживань з боку міліції, підтримує місцевих мешканців, які намагаються відстоювати свої права. На початку червня вона відвідала Київ, щоб передати клопотання від імені мешканців Запоріжжя до Генеральної прокуратури та Адміністрації Президента. Раніше вона також організувала збір підписів під петицією з вимогою відставки мера Запоріжжя. Дарина Радченко, дочка Раїса Радченко, повідомила, що 10 липня двоє співробітників міліції і психіатр прийшли до них додому і повідомили Раїса Радченко, що було прийняте судове рішення про її примусове психіатричне обстеження. Вона раніше не страждала на психічні захворювання. Раїса Радченко відмовилась відчинити двері, тому що відвідувачі не змогли надати будь-які документи, що підтверджували б рішення суду. 11 липня вона сама вирушила з дочкою і п'ятирічним онуком до Ленінського районного суду, щоб отримати більше інформації про рішення. За словами Дарини Радченко, в приміщенні суду як мінімум 30 міліціонерів затримали її матір та стримували їх усіх; Дарина Радченко отримала синці на руці. Наступного дня Дарина Радченко зустрілась із головним лікарем Запорізької обласної психіатричної лікарні, який повідомив їй, що рішення суду було прийняте на підставі заяв про асоціальну поведінку Раїса Радченко від двох двірників, які працюють у її кварталі. Тільки згодом він зміг показати Дарині Радченко копію рішення суду про стаціонарне психіатричне обстеження. 13 липня Дарина Радченко мала коротку зустріч із матір'ю в психіатричній лікарні, де вона дізналась, що мати вже проходить лікування за відсутності будь-яких судових рішень, які дозволяли б її примусове психіатричне лікування. Лікарі вводили їй Аміназин, сильний седативний препарат, який часто використовується для лікування маніакально-депресивного психозу і шизофренії. Її дочка також зауважила синці на тілі своєї матері. 15 липня суд ухвалив, що Раїса Радченко має бути поміщена до психіатричного стаціонару, тому що вона демонструє поведінку, яка "становить загрозу для суспільства". Будь ласка напишіть негайно українською, російською або своєю рідною мовою: Вимагайте, щоб Раїсі Радченко було надано можливість пройти психіатричну експертизу за межами Запорізької області для забезпечення неупередженості, за участю лікаря-психіатра із Асоціації психіатрів України, та щоб її не піддавали будь-якому лікуванню, поки вона не вичерпає всі засоби правового захисту; Нагадуйте владі, що вона зобов'язана не тільки забезпечити, щоб захисники прав людини могли здійснювати свою діяльність безперешкодно, але й захистити їх від будь-якого насильства, погроз або помсти, відповідно до Декларації ООН про правозахисників (1999); Вимагайте розслідування можливого жорстокого поводження із Дариною Радченко та Раїсою Радченко з боку працівників міліції. Будь ласка, надсилайте свої листи ДО 26 серпня 2013р.: Генеральний прокурор України Віктор Пшонка Вул Різницька, 13/15 01601 Київ, Україна Факс: + 380 44 280 2851 Звернення: Шановний пане Генеральний прокурор Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Валерія Лутковська Вул Інститутська 21/8 01008 Київ, Україна Електронна пошта: omb@ombudsman.kiev.ua Звернення: Шановна Валеріє Володимирівно Копії листа надішліть також до дипломатичних представництв України у вашій країні. Приклад листа: Шановний/Шановна... Я пишу Вам у звя'зку із примусовим лікуванням Раїси РАДЧЕНКО із Запоріжжя. Я закликаю вас вжити заходів для того, щоб Раїсі Радченко було надано можливість пройти психіатричну експертизу за межами Запорізької області для забезпечення неупередженості, за участю лікаря-психіатра із Асоціації психіатрів України, та щоб її не піддавали будь-якому лікуванню, поки вона не вичерпає всі засоби правового захисту; Я нагадую Вам, що влада зобов'язана не тільки забезпечити, щоб захисники прав людини могли здійснювати свою діяльність безперешкодно, але й захистити їх від будь-якого насильства, погроз або помсти, відповідно до Декларації ООН про правозахисників (1999). Я вимагаю розслідування можливого жорстокого поводження із Дариною Радченко та Раїсою Радченко з боку працівників міліції. З повагою, ... Місце, дата, підпис. ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ Amnesty International раніше уже звертала увагу на застосування примусового психіатричного лікування проти захисників прав людини. У листопаді 2009 року Андрій Бондаренко, активіст профспілки у Вінницькій області України, опинився під загрозою примусового психіатричного лікування, але рішення про його примусове лікування було скасовано після того, як Amnesty International опублікувала акцію термінової допомоги у його справі (UA: 232/10 Індекс: EUR 50 / 001/2011 http://amnesty.org/en/library/info/EUR50/011/2010/en) Ім'я: Раїса Радченко, Дар'я Радченко Стать: жіноча UA: 177/13 Індекс: EUR 50/010/2013 Дата випуску акції термінової допомоги: 15 липня 2013 https://blogs.pravda.com.ua/authors/groysman/51e543651fdc2/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/groysman/51e4e4cce1383/ ukrpravda@gmail.com (Дмитро Гройсман) Tue, 16 Jul 2013 09:14:36 +0300 Врадиевская трагедия. Святошинская драма. Теперь – запорожский ад. Раиса Радченко – семидесятилетняя общественная активистка из Запорожья в самых гнусных традициях советской карательной психиатрии по доносу дворников, банкиров и горе-рестораторов объявлена судом малохольной, избита и усердно обкалывается психотропными медицинскими препаратами. Вся надежда изуверов в белых халатах на то что пока мы – утомленные июльским зноем и беспросветной социальной чернухой и безнадегой – Ходячие Овощи, восстанем и придем пикетировать вход и бить окна в Запорожской областной психиатрической больнице, инъекции аминазина с галоперидолом сделают своё дело и нам отдадут Раису Радченко, превращенную в Овощ. Овощ, подобный нам – не наколотым психотропным дерьмом, не избитым санитарами-садистами, не преданным судьями-кривосудьями. Нам – покалеченным безразличием, не привитым солидарностью, не понимающим что за свою и чужую свободу нужно драться, вырывать её зубами из когтей, а когтями – из зубов. В обычном, человеческом, а не овощном государстве у запорожской психбольницы, где измываются над пожилой женщиной, защищавшей права других женщин и мужчин, были бы развернуты передатчики всех телеканалов, велись бы прямые включения, как с поля судьбоносной гражданской битвы – ведь именно в баталиях с таким "рафинированным злом", как карательная психиатрия, рождается Народ и исчезают паспортизированные Овощи. Но овощезация шагнула слишком далеко... Меньше трех лет назад в Виннице оборзевшие от вседозволенности прокуроры и их родственнички из местной "дурки" попытались упечь на "канатчикову дачу" Андрея Бондаренко – местного профсоюзного активиста, который вместе со своими единомышленниками основали и зарегистрировал общественную организацию "Общественное движение – Прокуратура Винницкой области без коррупции". Тогда против прокурорско-врачебного беспредела восстал наш город, на суды, приходили десятки активистов. Не могу не вспомнить как последовательно и мужественно защищала права Андрея Бондаренко тогдашний Уполномоченный Верховной Рады Украины по правам человека Нина Карпачева. Сегодня, Андрей Бондаренко продолжает бороться с беспределом, с властью Овощей, с вирусом социального овощизма. Нынешний Уполномоченный ВР Украины по правам человека Валерия Лутковская не поехала во Врадиевку, не стояла под Святошинским райотделом милиции, вряд ли заинтересуют ее и запорожские страсти... Валерия Владимировна – позиционирует себя как "системный человек", стремящийся решать правозащитные задачи "в общем виде". Правда -за этим "общим видом" – большое овощное поле, удобренное ложью, жестокостью и равнодушием. Я не стану ни о чем просить Валерию Лутковскую, в конце-концов она – госчиновник, и у неё положено требовать, а не просить, но я хочу обратиться к людям, которые состоят в так называемом Консультативном Совете при Омбудсмане, людям достойным, честным и уважаемым. Я, бывший врач, Дмитрий Гройсман – прошу вас, господа, лично, поехать в Запорожье вместе с представителями Секретариата Омбудсмана, пригласить лучших украинских, а еще лучше – независимых междунарожных специалистов-психиатров, пробиться в палату к Раисе Кириченко и спасти её. Этим – вы спасете и всех нас. Спасете от риска быть перемолотыми в овощную икру, от риска быть съеденными безжалостной системой, переваренными и превращенными в несъедобную субстанцию, на овощную икру похожую... Моё обращение – именное открытое письмо к вам – нижеуказанные члены Консультативного совета при нашем системно-спящем Омбудсмане. 1. Захаров Євген Юхимович – представник ВГО "Українська Гельсінська спілка з прав людини"; 2. Куйбіда Роман Олексійович – представник ГО "Центр політико-правових реформ"; 3. Ковальчук Людмила Григорівна – представник МЖПЦ "Ла Страда-Україна"; 4. Васін Максим Сергійович – представник ГО "Інститут релігійної свободи"; 5. Романов Роман Валерійович – представник МФ "Відродження"; 6. Бущенко Аркадій Петрович – представник ГО "Українськая Гельсінська спілка з прав людини"; 7. Бордуніс Тетяна Анатоліївна – представник ВБО "Всеукраїнський правозахисний рух "Гідність"; 8. Чєрноусов Андрій Миколайович – представник ГО "Харківський інститут соціальних досліджень" (ХІСД); 9. Коваль Людмила Миколаївна – представник ГО "Харківська правозахисна група"; 10. Матвійчук Олександра В'ячеславівна – представник ГО "Центр Громадських Свобод"; 11. Буткевич Максим Олександрович – представник Проекту "Без Кордонів" ГО "Центр "Соціальна Дія"; 12. Муканова Айгуль Сансизбаєвна – представник ВГО "Українська фундація правової допомоги"; 13. Буров Сергій Юрійович – представник ГО "Молодіжна Альтернатива"; 14. Гончаренко Сергій Владленович – представник ВГО "Спілка адвокатів України"; 15. Мартиненко Олег Анатолійович – представник ВГО "Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів"; 16. Степаненко Олександр Михайлович – представник ГО "Зелений Світ"; 17. Кравченко Раїса Іванівна – представник ВГО "Коаліція захисту прав інвалідів та осіб з інтелектуальною недостатністю"; 18. Салахова Яна Вадимівна – представник Представництва Міжнародної Організації з міграції в Україні; 20. Сирінська Олена Аркадіївна – представник ГО "Громадський інформаційно-методичний центр "Всесвіт"; 21. Роханський Андрій Олегович – представник ГО "Інститут правових досліджень та стратегій"; 22. Заруцький Олександр Вадимович – представник ВГО "Рада Адвокатів України"; 23. Тополевський Руслан Богданович – представник МГО "Центр правових та політичних досліджень "СІМ"; 24. Гончарук Олексій Валерійович – представник ВГО "Асоціація допомоги постраждалим інвесторам"; 25. Каменєв Михайло Володимирович – представник ВМГО "Фундація Регіональних ініціатив"; 26. Яцунь Олександр Михайлович – представник Профспілки працівників освіти і науки України; 27. Богданов Сергій Іванович – представник ВГО "Союзу організацій інвалідів України"; 28. Василевська Ольга Михайлівна – журналіст програми "ТСН-Тиждень" з Аллою Мазур телеканалу "1+1". https://blogs.pravda.com.ua/authors/groysman/51e4e4cce1383/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/groysman/51e0770cd2533/ ukrpravda@gmail.com (Дмитро Гройсман) Sat, 13 Jul 2013 00:37:16 +0300 Співробітник української Міліції – на робочому місці. Захарченко, уяви, тобі треба вигнати з міліції УСІХ таких! А хіба там є інші?! https://blogs.pravda.com.ua/authors/groysman/51e0770cd2533/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/groysman/51e0180248e02/ ukrpravda@gmail.com (Дмитро Гройсман) Fri, 12 Jul 2013 17:51:46 +0300 2-го липня Янукович взяв розслідування у Врадіївці під особистий контроль, що не завадило 3-го липня одяг (светер та брюки), який вдягнула Ірина Крашкова через декілька годин після зґвалтування, віддати прати (!) замість того, щоб вилучити, визнати речовим доказом і направити на експертизу, яка хто зна – ще встановила б на одязі наявність слідів біологічних речовин гвалтівників і допомогла би їх ідентифікувати... Ну ж бо віддатися під "особистий контроль" завжди легше, ніж належним чином розслідувати зґвалтування. Тим часом 9-го липня Вінницька "Свобода" піариться на тому, що домаглася від начальника УМВС області публічного засудження свавілля врадіївських міліціянтів. Обійняти і ридати: "свободівці вимагали від очільника МВС области Віктора Русина публічно засудити врадіївських ґвалтівників та в разі виявлення хоча б одного факту свавілля з боку міліції в області негайно відсторонити таких осіб від займаних посад та провести переатестацію усіх працівників правоохоронних органів области." "Віктор Русин публічно засудив вчинки врадіївських ґвалтівників та вбивць у погонах. За його словами, у Вінницькій області відбувається очищення від працівників, які недобросовісно виконують свою роботу". Що би ми робили без заступників зі "Свободи"?! Доведеться мені вам зараз розповісти як саме відбувається мєнтівське "очищення" саме у Вінницькій області. Це такий дійсно тривалий стійкий процес... Пам'ятаєте справу про згвалтування Саші Скоробогатової, яке сталося вже більше року тому і про яке писала Тетяна Монтян (перша і друга публікації)? Так от справа про зґвалтування закінчується слухатись у суді, вже відбулися дебати і залишилось останнє слово підсудного, який свою вину у зґвалтуванні так і не визнав. Невдовзі суддя піде до нарадчої кімнати писати вирок. Наступне засідання призначене на 18-те липня. Потерпіла і її мама побоюються, що навіть якщо підсудного визнають винуватим, він відбудеться умовним терміном. Але ж зовсім інша справа із кримінальними провадженнями щодо слідчих - Мельничука С.Ф. слідчого СВ Погребищенського РВ УМВС у Вінницькій обл. та Качинського Олександра Петровича - старшого слідчого СУ УМВС у Вінницькій області, які, як це явно виглядає з матеріалів кримінаьної справи, з самого початку розслідування намагались знищити та сфальсифікувати докази вини підсудного – безкорисно, з любові до мистецтва чи не зовсім – наразі не відомо. Методи нищення доказів використовували майже ті самі, що наразі застосовуються у Врадіївці – на експертизу направили не той одяг, який був на підсудному в момент зґвалтування і на який вказувала потерпіла, а зовсім інший – який був добровільно виданий обвинуваченим на його власний розсуд, та не підпадав під опис потерпілої аж ніяк. Крім того, підроблення пояснень потерпілої – зухвале, видиме неозброєним оком – вписування, а скоріше – втискування "потрібної" фрази, що вигороджує підсудного вже після підпису пояснень потерпілою. Неправильна кваліфікація злочину – намагання представити як "продовжуваний" злочин, що складався із декількох епізодів, передбачених різними статтями Кримінального кодексу і відповідно уникнення повторності. Після тривалих "баталій" прокуратура Погребищенського району все ж таки виправила цю помилку, але ж допомога слідчих забезпечила підсудному імунітет від тримання під вартою на час розслідування і судового розгляду справи. Так що ж з очищенням міліції Вінницької області від таких як Мельничук і Качинський? А нічогісинько! Ці "орли Русина", виявляється, досить не підпадаєть під очищення... Вже дев'ятий місяць кримінальна справа відносно них спочатку не порушується, а потім закривається. Прокуратура не знаходить складу злочину – все як і має бути. Дуже точно сказав Юрій Колесников в програмі "Говорить Україна. Врадіївка" "Менты до сих пор не понимают – а что они такого сделали? они всегда такое делали"... Наразі адвокатом потерпілої оскаржується постанова вже про закриття справи. В Погребищенському суді вже закінчилися судді, які не приймали участь у цій справі, і розгляд скарги передано до Козятинського районного суду. А Русин все очищує... Може йому віника подарувати, чи що?? https://blogs.pravda.com.ua/authors/groysman/51e0180248e02/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/groysman/51d6c7f5d82f6/ ukrpravda@gmail.com (Дмитро Гройсман) Fri, 05 Jul 2013 16:19:49 +0300 Сьогодні Кіровський (Російська Федерація) суд заслухав останнє слово громадського активіста Олексія Навального, якого державне обвинувачення вимагає позбавити волі на шість років... Судова промова підсудного тривалістю ДЕВ'ЯТЬ хвилин... Раджу її подивитися і послухати повністю кожному, хто вважає себе громадським активістом чи правозахисником. Безперечно досить скоро навички таких судових промов знадобляться і в Україні... За вашу і нашу свободу! https://blogs.pravda.com.ua/authors/groysman/51d6c7f5d82f6/