https://blogs.pravda.com.ua/images/logo_ukr.gif https://blogs.pravda.com.ua https://blogs.pravda.com.ua https://blogs.pravda.com.ua/authors/smovzhenko/4dd6da6064b0a/ ukrpravda@gmail.com (Тамара Смовженко) 20 травня Україна відсвяткувала День Ощадності, яке більшості відоме як День банківського працівника. Проте, університет, який я очолюю, ініціював у 2004 році запровадження цього свята саме як День Ощадності. Останні тенденції у світі – фінансова криза, зменшення природних ресурсів, небезпека глобального потепління, жорстка конкуренція та гіперінтенсивний інформаційний розвиток планети просто благають про те, аби люди почали сповідувати ощадні ідеї. Sat, 21 May 2011 00:17:20 +0300 Думка про те, що феномен фінансової цивілізації, у якій ми живемо і де правлять гроші, загрожує самознищенням, спонукали мене зробити черговий допис у блозі та закцентувати увагу на кількох фактах. Ощадність на практиці. Світові тенденції, варті наслідування * Потрібно віддати належне японському бізнесу: він за кілька десятиріч невтомної праці створив дуже ефективну і економну бізнес систему – ощадлива (лін) технологія. Ощадливе виробництво – це американська назва виробничої системи Toyota, творцем якої є Таїті Оно. Він розпочав перші спроби оптимізації ще в 1950-х роках. Перед ним стояло завдання – працювати ефективно, створюючи безліч різних моделей, коли попит на них невисокий. Так з'явився термін lean (ощадливий) – за кухлем пива його придумав Джон Крафчік, один з американських консультантів. Згідно з концепцією ощадливого виробництва, всю діяльність підприємства можна класифікувати так: операції та процеси, що примножують цінність для споживача, і такі, що цього не роблять. Отже, все, що не примножує цінності, класифіковано як витрати-збитки – цього слід позбутися. Ідеї ощадливого виробництва висловлював ще Генрі Форд, але бізнес не сприйняв їх, оскільки вони значно випереджали час. У час високої конкуренції і загострення кризи підприємства всього світу не мають іншого шляху, як за допомогою кращих технологій менеджменту створювати продукти та послуги, якість і ціна яких максимально задовольняють клієнтів. Приклади використання: Ощадлива пошта. У поштовому відомстві Данії проведена масштабна стандартизація всіх пропонованих послуг, аби підвищити продуктивність праці і прискорити поштові пересилання. Для ідентифікації та контролю послуг введено "карти поточного створення їхньої цінності". Розроблена і впроваджена ефективна система мотивації працівників. Ощадливий будинок. Застосування lean-технології в побуті дозволяє мінімізувати енерговитрати. Ощадливий, а точніше енергоефективний будинок на опалення використовує близько 10% від звичайного енергоспоживання, що практично робить його енергонезалежним. Тепловтрати при цьому становлять менш ніж 15 кВт/год. на кв. м за рік (для порівняння, у будинку старої забудови – 300). Прогрівати таку домівку потрібно, лише коли зовні мінусова температура: якщо надворі мороз і мінус 20, то будинок охолоджується на 1 градус за добу. Сьогодні ощадливе виробництво є практикою майже 100% японських компаній, 72% компаній США, 56% Великобританії, 55% Бразилії, 42% підприємств Мексики, тоді як в Україні таких одиниці. Ощадливе виробництво неможливе без відповідної культури. Головне в lean-культурі – людський фактор, колективна робота. Істотну підтримку цьому надає емоційний інтелект працівників, який розвивають завдяки коучингу. Необхідна й певна корпоративна культура. Цікаво, що Таїті Оно народився 29 лютого – день, що буває лише раз на чотири роки. Прихильники економності пропонують святкувати цю дату як день ощадливого виробництва. Банк часу Ощадливе виробництво можна легко поєднати з іншим оригінальним явищем -"Банк часу". Його родоначальником у 80-х роках минулого століття став Едгар Кан. Ідея полягає в дотриманні принципів добровільної взаємодопомоги. 1977 року схожі "банки" і сам бренд створили в рамках гнучкого графіку роботи (ідея В. Лівшиця – Кохтла-Ярве, Естонія). Вони дозволяли працівникам накопичувати понаднормовий час протягом року, а потім використовувати його для відгулів чи додаткових днів до відпустки. 15% часу потрапляли у фонд керівника, з якого працівників преміювали, а також виділяли дні для лікування, догляду за дітьми тощо. Подейкують навіть про створення Об'єднаного банку часу, що зумовить збагачення ощадливого виробництва елементами взаємних послуг. Ідеї ощадливості: - Ощадливість – економія, чіткий розрахунок. - Ощадливість – моральна якість, яка свідчить про дбайливе ставлення людей до матеріальних і духовних благ. - Ощадливість – це вміння розумно розпоряджатися своїм майном і душевними силами. - Ощадливість – це розуміння достатності необхідного і надлишку розкішного. З історії свята: Започатковано – перша половина ХХ ст. Місце – Західна Україна. Мета – навчити людей заощаджувати, аби їх збагатити; перетворити людей у внутрішніх інвесторів країни і тим самим протистояти іноземному поневоленню та мати політичну незалежність. Ощадливість асоціювали зі "здоровим і правильним господарюванням", що ґрунтується на розумній економії, прагматизмі, раціональному використанні наявних ресурсів і виробничих заходів. Ідею підтримували Іван Франко, Кость Левицький, Омелян Саєвич, Остап Луцький та ін. Великим прихильником руху був митрополит Української греко-католицької церкви Андрей Шептицький. Священики порівнювали економність з умінням обмежувати егоїстичні прагнення, турбуватися про ближніх, любити Батьківщину. Отці переконували, що тільки віруючі люди спроможні побудувати добрий економічний лад, оскільки їхньою метою є не лише особистий дохід, а й загальний добробут у державі. Світ і День ощадності 27 жовтня 1988 року представники ощадних кас із 29 країн зібралися в Мілані на свій перший Інтернаціональний спеціалізований конгрес. Останнього дня форуму – 31 жовтня – народилася ідея "на згадку про перші збори ощадних банківських інститутів усіх країн" щороку відзначати Міжнародний день економії. Однак, за задумом творців, присвятити цей день слід ощадливому ставленню не тільки до грошей, а й до часу, сил, дбайливому ставленню до речей тощо. Міжнародний день економії офіційно затвердили директивою ООН. Нині дні ощадності святкують у Франції, Німеччині, Болгарії, Словенії та Боснії. Аналогічні свята є в окремих областях Італії. Цікаві факти: Пам'ятник ощадності в Україні • Центральну постать скульптурної групи авторства Леонарда Марконі на куполі Музею етнографії у Львові називають по-простому "Статуя Свободи". І це не дивно – надто вона схожа на нью-йоркський оригінал: сидячи жінка тримає в руці смолоскип, а на голові в неї "корона". У радянські часи про цю композицію жартували: "У СРСР навіть Свобода сидить". Насправді ж скульптура символізує ощадність, бо прикрашає споруду, збудовану 1891 року для Галицької ощадної каси. Вважають, що фігура в центрі групи уособлює економічне процвітання, смолоскип в її руці – вільну комерцію, а чоловіки з обох боків – успішне сільське господарство та промисловість. Усе це мало б відображати готовність народу власними силами домогтися добробуту й поступу в рідній господарці. • Атрибутом руху Ощадності на Україні на поч. 20 ст. була пушка ощадності, так би мовити, прабабця сучасних скарбничок. Зовні схожа на скарбничку, яку замикали ключиком, з отворами для банкнот і монет. Аби не ходити з маленькими сумами в банк, їх збирали в пушку, а згодом, уже маючи певні накопичення, відкривали депозитний рахунок. Щоб не було спокуси витратити назбирані кошти, ключик від пушки залишали в банку. Усі ці заходи заохочували населення по-господарському ставитися до грошей, а відтак сприяти заможності всієї країни. P.S. Нещодавно проект Агентства США з міжнародного розвитку "Розвиток фінансового сектору" (FINREP), який співпрацював з нашим вишем, провів національне дослідження фінансової грамотності населення. За інформацією незалежного банківського експерта Олексія Куценка, те, що потрібно Україні для підняття економіки, лежить у населення "під матрацом", а тому питання повернення довіри до банківських установ, підвищення фінансової грамотності та популяризація ідей ощадливості має загальнонаціональне значення. https://blogs.pravda.com.ua/authors/smovzhenko/4dd6da6064b0a/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/smovzhenko/4cada585c08be/ ukrpravda@gmail.com (Тамара Смовженко) Коли в Україні говорять про проблеми, безвихідь та тисячі перепон, студенти Університету банківської справи НБУ, показали, що маючи велике бажання та цілеспрямованість, здоровий патріотизм, можна здійснити задумане. Thu, 07 Oct 2010 13:48:37 +0300 26 вересня у селі Кути (Львівська область, 3 км від Олеського замку) відкрили унікальну дерев'яну церкву святого Михаїла XVII століття, яка стала першим в Україні Храмом Пам'яті. Це вдалось зреалізувати завдяки благодійній акції студентів Університету банківської справи НБУ "ІІІ Аукціон надій". До цього храм більш як півстоліття стояв зачиненим. Якби не студентська акція, за оцінками фахівців, за 2-3 роки церква розвалилася б, як дзвіниця, що стоїть поруч. Храм Пам'яті – це перейнятий австрійський досвід надання старовинним церквам нової туристичної привабливості. Сподіваємось, що таким чином вдасться надати церкві виключного значення, а відтак обласна влада віднайде кошти, аби повністю реставрувати унікальний храм. Що більше, ініціатори акції хочуть вірити, що церква стане початком відродження села Кути, яке сьогодні переживає скруту. Акція "ІІІ Аукціон надій" тривала 2 роки, за які вдалось зібрати понад 250 тисяч грн. Студенти збирали гроші вулицями Львова, колядували на сесіях обласної та міської рад, у підприємствах та банках Львова. Найбільше коштів вдалось виручити під час самого благодійного аукціону, який відбувся у грудні 2008 року – 160 тис.грн. За зібрані кошти вдалось зробити чимало – перекрити дах, захистити церкву від пожеж, подбати про її охорону, рекламу (інформаційний стенд, дорожній знак-вказівник, листівки для туристів, експонати для музею Пам'яті). На цьому благодійна акція завершується, але роботи в церкві лише розпочинаються. Ми передаємо храм директору Львівської галереї мистецтв Борису Возницькому та обласній владі, які пообіцяли повернути у церкву цінний іконостас, що раніше тут був, а зараз, уже відреставрований, перебуває у сховищах Олеського замку; продовжити реставрацію; відремонтувати під'їзну дорогу; включити церкву до туристичного маршруту "Золота підкова" і взяти під опіку ЮНЕСКО. Коли ми лише починали акцію, мало хто вірив, що нам щось вдасться зробити, було багато скептиків, розпочалась економічна криза. Та ми зробили заплановане, перешкоди лише зміцнили нас. Порятунок кутівської церкви показав, як багато небайдужих людей навколо, як легко вони простягають руку своєї допомоги. Відновлена церква – це приклад віри, тихого, не крикливого патріотизму, що демонструє нашу любов до України. Ми маленькими кроками без політики, без нарікань на владу, змінюємо Україну. А коли розумієш, що за усім цим стоять студенти, молодь, попри все віриш, що Україна має майбутнє. Ці діти, що зробили таку благородну справу, не будуть байдуже спостерігати за тим, що діється навколо, вони знають, що наполеглива краплина і камінь може виточити. Я вірю, я хочу знати, що ця церква не буде пустувати, що сюди ми приїзджатимемо з нашими дітьми. Часто ми шукаємо і пишаємось закордонними витворами, але поруч не помічаємо творіння набагато цінніші та унікальніші. Церква живе тоді, коли до неї приходять люди. Приходьте сюди, привозьте дітей, і молитви наших предків, заряд позитивної енергетики допомагатиме нам у повсякденному житті! Конт.тел. з приводу організації відвідин церкви, екскурсій: М.т. 096 807 70 11 З питань організації святкових богослужінь: о.Степан – 067 395 68 77 На відео – церква, якою вона була до ремонту http://www.youtube.com/watch?v=pK4EAeJ0nnE https://blogs.pravda.com.ua/authors/smovzhenko/4cada585c08be/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/smovzhenko/4b2b497255854/ ukrpravda@gmail.com (Тамара Смовженко) Університет банківської справи НБУ пропонує оголосити 2010 рік – роком малих річок. Можливо, саме очищення малих річок стане першим кроком до вирішення глобальних проблем – зменшення випадків епідемій, посух, повеней. Fri, 18 Dec 2009 10:20:50 +0200 Рік тому, на цьому блозі, переповнена емоціями після участі у Водному форумі у Зарагозі, я розповіла про те, що у світі вода стає дедалі дорожчим та ціннішим продуктом. Це доводять не лише вражаючі факти зменшення запасів чистої води у світі та дії авторитетних світових економічних організацій, а й навіть сучасний кінематограф. В останній серії бондіади "Квантум милосердя" битва йшла саме через воду! Нафта, золото, нерухомість, валюта, газ – це цінності вчорашнього дня. Україна ж живе з девізом "поки грім не гримне...". І хоча через повені, пожежі, посухи, епідемії природа поволі намагається попередити нас про межу свого терпіння, ніхто не бажає "влізати" у справи екології, які потребують значних зусиль та ресурсів для вирішення, а ще пов'язані з чиїмись бізнесовими інтересами. Та й кому хочеться брати на себе сміливість зізнатись, що, насправді, Україна стоїть на межі екологічної катастрофи. Повторюсь. Україна лідирує у світі за марнотратством води, її втратами під час постачання, забрудненням природних ресурсів. У той же час, Україна є однією з найменш забезпечених водою країн Європи, а поверхневі води належать до найбільш забруднених елементів навколишнього середовища. Брак коштів на реконструкцію обладнання очисних споруд призводить до того, що в наші річки потрапляють господарсько-побутові стоки з низькою якістю очистки. Окрім цього, про якість води у наших річках не дбаємо ми самі, засмічуючи їх відходами, розташовуючи сміттєзвалища поряд з водотоками. А це призводить до знаходження паличок інфекційних хворіб, і навіть холери, як це сталось у селі Червоне Львівської області. Усвідомлення небезпеки, що насувається, стало поштовхом для багатотисячного колективу Університету банківської справи НБУ, що має свої інститути у Львові, Черкасах, Харкові та Києві, розпочати реалізацію загальноукраїнської благодійної акції екологічного спрямування – "Аукціон надій". Мета благодійного проекту, що цього року пройде на базі Черкаського інституту банківської справи, привернути увагу до забруднення навколишнього середовища, зокрема річок і, як перший крок, зібрати кошти на очищення ріки Вільшанка. Ця притока Дніпра – одна з найвідоміших водних артерій України. Протікає через Мліїв, де жили і працювали знамениті українські меценати Симиренки. Доречі, соціальна відповідальність цих успішних українських бізнесменів варта окремої уваги. Саме Вільшанкою був спущений перший в Європі цільнозварний корабль! Сьогодні ж річка гине просто на очах: заростає водоростями, поступово перетворюється на болото. Очищення Вільшанки – це очищення Дніпра, покращення якості води, яку вживають черкащани, це повернення обличчям до проблем збереження водних артерій України. За нашим задумом, Вільшанка має стати взірцем вирішення проблем українських водоймищ. У рамках акції колектив Університету запланував ряд загальноукраїнських заходів протягом року – це і круглі столи, напрацювання пропозицій щодо вирішення проблем, створення сайту та друк інформаційних матеріалів, роботу екологічних студентських об'єднань, що робитимуть реальні внески у збереження екології, починаючи з власних студмістечок та особистої повсякденної діяльності тощо. Ми хочемо поступово переходити на альтернативне паливо у забезпеченні тепла в наших навчальних корпусах та гуртожитках, плануємо відмовитись від використання поліетиленових кульків та пластикових пляшок, ми проводитимемо толоки та вчитимемось жити в гармонії з природою. Також ми звертаємось до Всесвітнього комітету ООН з захисту прав на воду проголосити 2010 рік – роком порятунку малих річок. Головна ж мета акції – збір коштів на очищення ріки Вільшанки та проведення напередодні Різдва – 22 грудня – благодійного "Аукціону надій". Зважаючи на те, що акція проходить у розпал виборчої кампанії, студенти звернулись до усіх кандидатів на пост Президента України надати цінні лоти для продажу на благодійному Аукціоні, цим самим підтвердивши своє розуміння проблеми. Порятунок Землі, на якій ми живемо, має об'єднати Схід і Захід, Південь і Північ України. На щастя, уже сьогодні більшість з них погодились взяти участь в акції. Ми плануємо відкриття очищеної частини річки урочисто у травні наступного року, у Всесвітній день води. Користуючись нагодою, хочу запросити усіх читачів Правди, а це мислячі та небайдужі люди, долучитись, по мірі можливостей, до нашої акції та підтримати рух за порятунок природи України. Це може бути інформаційна, консультативна чи фінансова допомога. Давайте спільно відновимо ріку, яка стане символом та початком відродження природи України! Сайт акції – rika.in.ua https://blogs.pravda.com.ua/authors/smovzhenko/4b2b497255854/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/smovzhenko/4933a1c1dd631/ ukrpravda@gmail.com (Тамара Смовженко) Сьогодні Україна переживає надзвичайно складний час. Щодня ми жваво обговорюємо причини та наслідки виникнення масштабної економічної кризи, яка уже торкнулась багатьох українських родин. Ми говоримо про неплатоспроможний попит, про неліквідність банківської системи, про багатовідсоткові кредити. Та майже не замислюємось над тим, що фінансова криза – наслідок кризи духовної. У гонитві за матеріальними благами суспільство забуло про духовні цінності. В основі бізнесу тих ринкових гравців, що сьогодні переживають крах, лежало бажання легкої наживи, позбавлене стратегічного бачення подальшого розвитку своєї країни, у якій народились, здобували освіту та працюють. І можливо, сьогоднішні випробування дані нам для того, аби згадати про основоположні цінності: духовність, патріотизм, самопожертву. Mon, 01 Dec 2008 09:35:13 +0200 Цього року напередодні Різдва студенти Університету вже втретє проведуть благодійний "Аукціон надій". Його мета – це порятунок української дерев'яної церкви. Церкви, що пережила століття найжорстокіших випробувань історії, а сьогодні опинилась на межі зникнення. Лише за часи незалежності в Україні згоріло понад 200 храмів. Розкрадені та понівечені, більшість з них свідомо покинуті людьми заради нових та просторих храмів. На них встановлюють металеві покрівлі, обшивають пластиком, а старовинні розписи замальовують аматори горе-майстри. Якщо ситуація не зміниться, невдовзі ми побачимо ці унікальні пам'ятки української архітектури лише на фотознімках. Аби уникнути трагедії національного масштабу нам необхідно об'єднати зусилля і створити перший в Україні Храм Пам'яті, ініціювати відкриття туристичних маршрутів дерев'яними церквами. На прикладі церкви 17 ст. у селі Кути, що на Львівщині, ми хочемо продемонструвати як потрібно берегти українські святині, "вдихнути" у них нове життя. На першочергові роботи із порятунку церкви необхідно 300 тисяч грн. Цих грошей буде достатньо для перекриття даху, встановлення протипожежної системи та сигналізації. Ми усвідомлюємо, що зібрати ці кошти у час фінансової скрути – надзвичайно складне завдання. Тому звертаємось до всіх людей доброї волі: представників бізнесу, політиків, держслужбовців, усіх українських громадян, стати учасниками благодійного проекту, аби спільно з нашою молоддю відновити дерев'яну святиню, яка стане символом відродження нашого духу та історичної пам'яті. Довідка Дерев'яна церква св. Михаїла 17 століття зараз перебуває в аварійному стані, і за прогнозами фахівців, її очікує трагічна доля сотень цінних дерев'яних храмів на території Західної України. Марафон із збору коштів започаткує ІІІ благодійний "Аукціон надій", який традиційно перед різдвяними святами проводять у Львові студенти Університету банківської справи НБУ. Після ремонтних робіт, у церкву можна буде повернути надзвичайно цінний іконостас, що зараз зберігається у фондах Олеського замку. У Храмі пам'яті зберігатиметься інформація про попередні покоління, про відомих вихідців з околиць. Тут час від часу відбуватимуться богослужіння та обрядові служби. Організатори Аукціону також сподіваються, що церква у Кутах у майбутньому стане окрасою туристичного маршруту "Золота підкова", адже вона розташована за кілька кілометрів від Олеського Замку. Аби зібрати якомога більшу суму, цього року на Аукціоні продаватимуть лише вартісні роботи відомих українських митців. Традиційно гостями Аукціону стануть львівські бізнесмени та політики. Долучитись до акції та пожертвувати гроші на відновлення церкви зможе кожен українець у рамках марафону зі збору коштів. Рахунок Студентського профспілкового комітету Львівського банківської інституту НБУ: МФО 385048 Філія Львівське міське відділення Ощадбанку України N6319 м. Львів, вул. Валова, 9 рахунок N26001301903 ЄДРПОУ 20805384 З позначкою: "На збереження дерев'яної церкви у селі Кути" Конт.тел. координатора проекту – 8 067 672 61 28 Про усі надходження та події в рамках проекту ІІІ "Аукціон надій" буде повідомлено на офіційному сайті УБС НБУ – www.ubs.gov.ua https://blogs.pravda.com.ua/authors/smovzhenko/4933a1c1dd631/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/smovzhenko/48f751ea26478/ ukrpravda@gmail.com (Тамара Смовженко) Ми живемо у світі з втраченими орієнтирами. Інформаційний простір, влада, (суспільство як результат) – культивують фальшиві цінності. Зачарований світ голубих екранів із однотипністю політичних облич, що втягують нас у свою таємну гру, втрачає відчуття реальності та змушує забути про проблеми, насправді варті уваги сьогодні. Thu, 16 Oct 2008 17:38:34 +0300 Прийти до тями вдається, лише щоразу вирвавшись з цього зачарованого кола. Зокрема, потрапивши у світ інших цінностей. Іспанія. Місто Зарагоза. Найбільший світовий форум з питань води. Тисячі забезпечених реалізованих людей зі всього світу зібралися у фешенебельному конгрес-холі аби обговорити майбутнє людства. Фантастика?! Реальність! Але лише для європейського демократичного суспільства, що вийшло на абсолютно новий рівень розвитку порівняно з Україною. Як член Всесвітнього комітету захисту води, я вдруге брала участь у проведенні цього форуму. Проблеми з водою з кожним роком набувають все більших масштабів. Загрози настільки реальні, що стосуються кожного з нас. Ось лише кілька фактів: - згідно з даними ООН, понад 1,1 мільярда людей у світі не мають постійного доступу до чистої води. Забруднена вода щорічно стає причиною загибелі 1,8 мільйона дітей у віці до п'яти років у всьому світі. Це більше, ніж гине на війні, від малярії, ВІЛ, СНІДу та ДТП; - кожні 20 секунд в результаті жахливих антисанітарних умов, в яких живуть приблизно 2,6 мільярда осіб у всьому світі, вмирає дитина; - за останні 40 років кількість прісної води на одну людину зменшилась на 60%, через 25 років її стане ще вдвічі менше. До 2025 року щонайменше 3,5 мільярди людей – приблизно половина населення земної кулі – будуть відчувати нестачу питної води. Основною причиною браку води у світі стало її надмірне та часто нераціональне використання. Встановлено, що чистої води, марно витраченої в розвинених країнах, було б досить, аби задовольнити потреби всіх, хто страждає від браку питної води в країнах "третього світу". У багатьох може виникнути логічне запитання – чому ректор економічного ВНЗ піднімає питання з галузі екології? Та тому що саме вода за кілька років може стати найбільш стримуючим фактором у розвитку української економіки. Вода, згідно з дослідженням ООН, у найближчому майбутньому стане таким же стратегічно важливим продуктом, як і нафта. Якщо людина не може жити без води, завжди знайдеться той, хто зробить на цьому бізнес. Дехто може заперечити, мовляв вода – це природній ресурс, який знаходиться у власності держави. Та факти говорять про інше – ми уже купуємо чисту воду, а природні джерела збагачують приватних власників. Вода стає блакитним золотом. Експерти Світового банку оцінюють, що тільки Європа в найближчі роки повинна вкласти близько 360 млрд. євро в збереження та розширення своїх водних систем. Нам варто бити на сполох. Україна є однією з найменш забезпечених водою країн Європи. Лише п'ята частина має доступ до центрального водозабезпечення. У зв'язку з зростаючими масштабами забруднення води будуть збільшуватися витрати держави на медичне страхування та лікування. Також в Україні спостерігається зниження народжуваності. І більше саме у тих регіонах, де є дефіцит води. Від водних ресурсів залежить не лише фізичний стан людей, а й функціонування промисловості та сільського господарства. Варто пам'ятати про "віртуальну воду", що використовується для обробки та виробництва товарів. Інший важливий фактор – що ми п'ємо? Ситуація, коли можна було без побоювання за здоров'я пити воду з джерел і річок, давно минула і стала легендою. А пройшло лише кілька десятків років. Якщо ж ми так швидко "розвиваємось", що ж буде далі? Україна потребує переосмислення сучасної політики водовикористання. Зокрема, щодо рівного доступу людей до питної води, впровадження новітніх технологій з забезпечення води, введення справедливої оплати за використання чистої води та її забруднення, застосування жорстких санкцій щодо порушників норм і правил водовикористання. Шкода, що у такій поважній виставці світового масштабу, як "Expo Zaragoza 2008", Україна була представлена лише двома вищими навчальними закладами, у той час як інші країни тут представляли Президенти та Прем'єр-міністри! Ми ж, вихованці епохи соціалізму, звикли діяти антиекологічно. Все, що отримане безкоштовно – не цінується. Люди не розуміють, що проблема води – це проблема кожного. А за споживацьке відношення природа завжди карає. Можливо, уже дуже скоро приймати ванни та купатись у басейнах стане предметом розкоші, і саме заможні політики, які відволікають нас сьогодні від вирішення глобальних питань, матимуть цю розкіш. Ми звикли жити одним днем. Це найкраще демонструють представники влади, які за короткий термін перебування на керівній посаді використовують усі можливості сповна. Вони знають, що їх можуть звільнити у будь який день. Найстрашніше, що жоден з них не несе відповідальності перед суспільством, не говорячи вже про людство. Так хочеться дожити до того часу, коли у популярних нині політичних ток-шоу політики будуть обговорювати, для прикладу проблему води, а не насолоджуватимуться власними дискусіями, які ні до чого не призводять. Хочеться сподіватись, що колись це питання стане пріоритетними у нашій державі. Настав час думати про майбутнє. https://blogs.pravda.com.ua/authors/smovzhenko/48f751ea26478/