https://blogs.pravda.com.ua/images/logo_ukr.gif https://blogs.pravda.com.ua https://blogs.pravda.com.ua https://blogs.pravda.com.ua/authors/kanevskiy/64ae591a09bdc/ ukrpravda@gmail.com (Гліб Канєвський) Wed, 12 Jul 2023 10:41:14 +0300 Про результати Саміту НАТО. Можна образитися на весь світ. А можна доказати всьому світові, що ми найкращі. Українцям під силу розбудувати сильні незалежні державні інституції, які будуть працювати раціонально і без корупції. На прикладі російських активів в Україні і реформи Укроборонпрому. Наразі ми маємо ситуацію, що переважна більшість російських активів в Україні знецінюються під арештами, а подекуди розкрадаються. Процеси конфіскації за різними юридичними механізмами проходять повільно, ніж того вимагають умови тотальної війни. Укроборонпром до вторгнення не мав встановлених урядом індикаторів, за якими можна було оцінити його результативність. Наприклад, як зростає виробництво боєприпасів. Після вторгнення це тим більше не можливо порахувати. Однак, все можна зробити раціонально. Російські заводи передати на відкритих торгах через Prozorro.Sale українському бізнесу до їх конфіскації і подальшої приватизації. Нехай підприємець чесно заробляє і платить кошти до бюджету. А потім управителі зможуть викупити актив. Нагадаю, нещодавно в Агентстві з розшуку і менеджменту активів визнали, що за мінімальними розрахунками отримали арештованого російського майна в Україні на 10-11 млрд грн. Непогані кошти, які можуть бути використанні на фінансування ракетної програми Укроборонпрому. Тільки перед тим, мають бути опубліковані чіткі показники звітування компанії за досягнуті результати раз на пів року. Щоб платники податків розуміли, чи відбувається прогрес. Це лише два маленькі приклади, як зробити Україну сильнішою. Але вони реалістичні і вкрай нагальні. Офіс Володимира Зеленського може започаткувати реформи одразу по поверненню з Вільнюсу. А ми всі разом точно допоможемо. Адже відступати немає куди. https://blogs.pravda.com.ua/authors/kanevskiy/64ae591a09bdc/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/kanevskiy/647ed5a07535e/ ukrpravda@gmail.com (Гліб Канєвський) Tue, 06 Jun 2023 09:43:44 +0300 Кулініч, який здав росіянам Херсонську область; Наумов, який інтегрував в СБУ і покривав зрадників; Сівкович, який був звʼязковим між зрадниками в СБУ та ФСБ – всі вони досі не отримали вироків, не потрапили під санкції, а їх майно не стягнуто на користь воюючої держави. Хоча саме вони вручили ворогу ключі від Херсонської області. Численні бізнеси і багатства таких еталонних зрадників як Медведчук, Клюєв та Деркач так само залишаються недоторканними в Україні. Прокуратура періодично випускає пресрелізи про арешти їх власності, що жодним чином не означає його стягнення в дохід держави. Проте ані слова про вироки з конфіскацією. За санкційним механізмом їх майно також не стягнуто. Серед зрадників на сьогодні конфісковані активи лише у президента-втікача Віктора Януковича. Складається враження, що він один причетний до військово-політичного послаблення України. Йшов 16 місяць війни, росіяни знищують наші міста, захопили ЗАЕС та підірвали Каховську ГЕС. Що ще вороги і зрадники мають зробити, щоб ми нарешті навчилися конфісковувати їх майно і спрямовувати його на посилення обороноздатності країни? https://blogs.pravda.com.ua/authors/kanevskiy/647ed5a07535e/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/kanevskiy/645a094fee123/ ukrpravda@gmail.com (Гліб Канєвський) Tue, 09 May 2023 11:50:23 +0300 Всі українці очікують на падіння ерефії. І вона неодмінно впаде. Та на мою думку ключовим фактором самознищення рашизму стане сильна і економічно раціональна мілітарі Україна. Тобто, коли до всіх груп тамтешньої політичної "еліти" у Москві, Пітері, Грозному, Казані, Новосибірську і так далі дійде, що ані політичними, ані гібридними, ані військовими методами вони більше не мають шансів підкорити Київ. Тоді одразу у російському (недо) соціумі запустяться саморуйнівні процеси. Наслідками таких можуть стати бунти, громадянські війни, сепаратизм тощо. Утім, нам українцям треба зрозуміти, що становлення сильної держави залежить від нас самих. Сьогодні вкрай необхідно забезпечити три напрямки державної політики в тилу: 1) Викорінити російський капітал з України, який десятиліттями був основою фінансування проросійських партій у ВРУ, пропагандистських ТВ, РПЦ і зрадників. Це можна зробити лише під час воєнного стану через процедуру стягнення активів підсанкційних осіб. До речі, сьогодні таким чином було конфісковано чималеньке майно колаборанта Сальдо. Тому потрібно посилити Мінʼюст, аби в найкоротші строки стягнути бізнес Фрідмана, Бабакова, Новинського та інших посіпак Кремля в Україні. 2) Модернізувати ОПК. Я переконаний, що за останній рік навіть самі далекі думками від політики українці погодилися: таки варто мати заводи, які випускають вітчизняні танки, ракети, дрони-камікадзе і тд. Наразі розпочинається давно анонсована реформа Укроборонпрому. Увага влади і підтримка суспільства має бути максимально спрямована на цей процес. 3) Забезпечити відбудову України без корупції. Тут все просто, і водночас складно. Якщо почнуться корупційні скандали навколо грошей, які дають американці чи європейці на інфраструктурні проекти, то вони просто перестануть підтримувати нас. Утім, щоб забезпечити ефективне використання коштів потрібно зайнятися і одвічно хворою судовою гілкою влади, і неефективними органами правопорядку та прокуратури тощо. Ps А на малюнку художника-вигнанця з ерефії Альоши Ступіна ви бачите пророцтво недалекого майбутнього, коли путіна (читай рашизм) знищить дрон (читай зброя українського виробництва). https://blogs.pravda.com.ua/authors/kanevskiy/645a094fee123/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/kanevskiy/63f4915ecaebb/ ukrpravda@gmail.com (Гліб Канєвський) Tue, 21 Feb 2023 10:39:42 +0200 На початку серпня минулого року Президент України Володимир Зеленський вніс до парламенту проєкт постанови про запровадження секторальних санкцій проти "ерефії". Розірвати будь-які економічні звʼязки з країною-загарбником – це рішуча відповідь на посилення ракетного терору проти цивільних міст. Яка так і не втілена на практиці. Група аналітиків Trap Aggressor дослідила, що наступні пів року парламент не голосував за вказану ініціативу. Хоча відповідно до вимог Закону про санкції мав на це всього 48 годин. Чому ми звернули увагу на таке недоопрацювання парламентарів? Згідно з указом Президента, секторальні економічні санкції мали строком на 10 років заборонити: 1) виведення капіталу з України на користь Росії, фізичних та юридичних осіб РФ або осіб, що повʼ язані із державою-агресором; 2) участь у приватизації, оренді державного майна особам, пов'язаним з державою-агресором; 3) користування надрами особам, повʼязаним із РФ; 4) публічні закупівлі товарів походженням з РФ, а також товарів, робіт і послуг в осіб, повʼязаних з державою-агресором; 5) заходження суден та літаків пов'язаних з РФ; 6) придбання цінних паперів, емітентами яких є особи, повʼязані з державою-агресором; 7) припинення видачі готівки за платіжними картками, емітованими особами, пов'язаними з державою-агресором; 8) видача дозволів та ліцензій НБУ на інвестиції у РФ; 9) передача технологій та прав інтелектуальної власності особам з РФ; 10) набуття права власності на землю для осіб, пов'язаних з РФ. Як бачимо, секторальні санкції є ключовим інструментом для розірвання економічної пуповини між Києвом та Москвою. Проте чомусь цей інструмент досі не застосований. На запит Trap в Апараті АРУ повідомили, що протягом 2022 року постанови про запровадження секторальних санкцій не приймалися. Працюємо на Перемогу і сподіваємося, що це прикра помилка, котра буде виправлена парламентом якнайскоріше. https://blogs.pravda.com.ua/authors/kanevskiy/63f4915ecaebb/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/kanevskiy/63ef8ba994a90/ ukrpravda@gmail.com (Гліб Канєвський) Fri, 17 Feb 2023 15:14:01 +0200 Можна порадіти за конфіскацію численних активів російського олігарха Олега Дерипаски в Україні. І подякувати за це команді заступниці Міністра юстиції Ірині Мудрій, яка відповідальна за напрямок підготовки позовів про стягнення активів підсанкційних осіб. Проте пройдено лише півдороги. Що буде далі з активами в уряді досі не вирішили. Конфіскація буде остаточно завершена, коли державний менеджмент очолить ключові підприємства Дерипаски. Мова іде про Миколаївський глиноземний завод, Глухівський карʼєр кварцитів та інші. Та не просто очолить. А зуміє налагодити прибуткове виробництво, яке буде генерувати дивіденди до державного бюджету. Це так потрібні кошти на армію, медицину, освіту під час війни. Чи, якщо держава не має часу і ресурсу розбиратися з цим виробництвом, то може організувати його приватизацію через платформу Prozorro.Sale. Це також швидкі гроші в бюджет. А приватний власник, який має бачення як розвивати конфісковані активи Дерипаски, забезпечить нові інвестиції, робочі місця і податки, що однозначно позитивно для знекровленої війною економіки. Однак, в процесі управління конфіскованими активами в Україні є серйозні недоліки. Я просто всім нагадаю, що на сьогодні ряд конфіскованих активів у російських олігархів і експрезидента Віктора Януковича досі не передані урядом в управління державним органам і компаніям. Чим довше конфісковане майно знаходиться в "сірій" зоні – тобто вже конфісковане, але ще не під контролем держави – тим легше з нього вивести всі цінні активи чи просто їх пошкодити, щоб вони не дісталися Україні. Якщо такі активи як земельні ділянки чи квартири можуть зачекати. То виробничі активи без ефективного управління з кожним днем втрачають ліквідність та економічний потенціал. Тому конфіскація – це дещо складніший процес ніж просто рішення суду. До речі, якщо ви запитаєте: "Так, а хто в Україні відповідальний за результати конфіскації?", то відповідь вас здивує. Немає чітко визначеного міністерства. Жоден міністр не зобовʼязаний звітувати перед суспільством про те, скільки коштів надійшло в бюджет за результатами конфіскації. https://blogs.pravda.com.ua/authors/kanevskiy/63ef8ba994a90/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/kanevskiy/63d764b3000d8/ ukrpravda@gmail.com (Гліб Канєвський) Mon, 30 Jan 2023 07:33:22 +0200 Держава Ізраїль укотре продемонструвала майстер-клас всьому світові як треба розправлятися з ворогом. Рішуче, жорстко, результативно та головне заздалегідь. Тобто, ще до того моменту, коли Іран планував завдати удару. Звісно це не перша спецоперація Ізраїля, яка викликає захоплення у багатьох країн, зокрема, і в Україні. З 2014 року, коли відбувся перший напад Кремля, наші політичні та інтелектуальні еліти після кожної вдалої місії ізраїльських спецслужб бурхливо точать дискусії як Україні стати європейським Ізраїлем. Проте за моїми особистими спостереженнями все закінчується на розмовах. Наведу приклади на двох останніх важливих українських питаннях. Перше – оборонні закупівлі. Кожні два-три роки всю країну трясе черговий корупційний скандал на закупівлях Міністерства оборони. Під риторику про реформу закупівель змінюються президенти та міністри. Утім через деякий час суспільство, що вже девʼять років перебуває у стані війни, знову побачить завищені ціни і все повториться по колу. На мою думку, ключова проблема криється у тому, що у попередні роки змінювалися прізвища керівників закупівельних департаментів. Але не змінювалася сама система закупівель. У 2019 році тодішній Міністр оборони Андрій Загороднюк оголосив курс на створення професійної закупівельної організації в структурі відомства. Особливістю цієї організації мав стати кадровий набір на конкурсній основі. Посадові особи могли розраховувати на ринкову фінансову винагороду, а їх ключовий показник ефективності – це рівень конкуренції на тендерах. Що зробив наступний Міністр оборони Андрій Таран буквально через рік, який виявився комусь у владі другом, кумом, товаришем? Правильно – скасував накази попередника про створення професійної закупівельної організації, яку при Олексію Резнікову так і не відновили. Друге питання – конфіскація російських активів. Минулого літа Мінекономіки підготувало перелік із 905 російських активів, які належать уряду РФ чи його держкомпаніям на території України. З того часу було конфісковано аж два активи – це дочірні росбанки "Сбєрбанк" та "Промінвестбанк". Всі інші активи залишаються під контролем фактично людей Кремля в Україні. Чи можливо уявити таку недбалість у високоефективному Ізраїлю, який би роками вагався, чи потрібно конфісковувати активи Ірана на своїй території? Я сумніваюся. Так само рівень кумівства та непотизму в Ізраїлі настільки низький, що зовсім не впливає на результати формування державної політики. Навпаки, в урядових кварталах Єрусалиму та Тель-Авіву цінуються у першу чергу професійність та служіння державі. А тепер пригадайте, як в Україні всі ці роки розставляються люди на ключові посади. Попри брак компетенції, досвіду та відсутність політичного розуміння, а нерідко навіть і присутній російський слід, особа призначається одразу міністром, бо є комусь другом дитинства, кумом, родичем і просто гарним хлопцем чи вродливою дівчиною. Думаю, якби ізраїльська політична еліта діяла так само як українська у питаннях розбудови держави, мабуть, незалежна Держава Ізраїль не відбулася на карті світу. Тому досить дебатів про те, чи станемо ми європейським Ізраїлем. З цієї війни Україна має вийти раціональною мілітарі-державою. Кожна бюджетна гривня, кожен актив, кожне посадове призначення мають працювати на досягнення національних інтересів нашої держави. Тоді нам жоден ворог не буде страшний. Палають іранські заводи. Фото: tasnimnews.com https://blogs.pravda.com.ua/authors/kanevskiy/63d764b3000d8/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/kanevskiy/63c288e762bf9/ ukrpravda@gmail.com (Гліб Канєвський) Sat, 14 Jan 2023 11:50:15 +0200 Визвольна війна вимагає рішучих дій. В Україні багато успішних фінансових, торгових і виробничих бізнес-активів російських олігархів та політиків, які б могли приносити кошти у бюджет тут і зараз. А далі хочете – можна кошти направити на ЗСУ, на ППО чи врешті-решт на відбудову деокупованих територій. І не все потрібно продавати під час війни, поки вартість активів екстремально низька. До відновлення економіки, такі активи могли б приносити гроші і в статусі державних підприємств. Проте підготовка їх до конфіскації настільки довготривала, що ще до суду в активів просто змінюються власники. А це фактично зводить вірогідність конфіскації до нуля. Наприклад, Демуринський гірничо-збагачувальний комбінат на Дніпропетровщині, який видобуває та збагачує титанову сировину і продає її по всьому світові (більше росіянам) , якимсь дивом багато років поспіль виявився підконтрольним пропутінському олігархові Михайло Шелкову. Хіба на всю Україну не знайдеться здібного патріотично налаштованого топуправлінця, який розвивав би це підприємство на користь держави (а не росіян) ? Тоді б дивіденди платилися напряму до бюджету України. У грудні (на 7 місяці дії закону про санкції-конфіскації) Мінʼюст подав позов на вилучення активів Шелкова в Україні. Та зʼясувалося, що у Демуринського ГЗК вже інший власник з офшорів. Тому суду потрібен час, щоб вивчити всі обставини. В Україні росіяни добували титанову сировину для власного військово-промислового комплексу на Демуринському ГЗК. Фото з Інтернет Другий приклад, ще гірший, про який нещодавно повідомили аналітики проєкту Trap Aggressor. Новим власником українського бізнесу російського олігарха Міхаіла Гуцерієва став громадянин Туреччини Доган Месут. Сучасні логістичні склади на 80 тисяч квадратних метрів поблизу Києва, які могли бути конфісковані на користь України, віднині фактично не досяжні для українського правосуддя. Тим паче, що проти Гуцерієва Мінʼюст навіть не подав позов на конфіскацію. Чи могли б ці склади приносити гроші до бюджету? Оточенню Гуцерієва склади під Києвом приносили щороку солідні прибутки. Склади під Києвом, яких хвацько позбувся Гуцерієв до конфіскації. Фото Trap Aggressor Процес конфіскації в Україні не можна назвати рішучим. Це радше схоже на хайпову епопею з пошуку і вилучення майна експрезидент втікача Віктора Януковича та його оточення, яка триває донині. Протягом втрачених років фігуранти сотень кримінальних проваджень переписали бізнес на третіх осіб, а кошти вивели за кордон. Мабуть, тому у нас в парламенті немало колишніх регіоналів, які мімікрували в опзжистів. Чи можна якось виправити ситуацію із конфіскацією активів? Безперечно, і негайно. Надалі наводжу рекомендації аналітиків Trap Aggressor. Маю надію в ОПУ та Мінʼюсті на них звернуть увагу. 1) Мінʼюст повинен створити публічний реєстр (для власного користування у них є) всього майна російських політиків, бізнесменів і олігархів на території України і визначити його як пріоритетне до конфіскації. 2) Органи правопорядку і прокуратури мусять заарештувати ці активи і забезпечити над ними контроль і охорону. 3) Мінекономіки з Міноборони має провести оцінку, що з цих активів після конфіскації піде на приватизацію, що під державне управління, а що одразу на потреби оборони (пересічні громадяни навіть не уявляють, скільки джипів можна позбирати з представників російського бізнесу в Україні). 4) Мінʼюст має забезпечити щомісячне публічне звітування, що із вказаного реєстру вже конфісковано, а що у процесі. Мінекономіки та Мінфін мають забезпечити звітування, скільки конкретно коштів отримав бюджет від конфіскації та куди вони спрямовані. 5) Якщо Мінʼюсту не вистачає юристів для того, щоб одномоментно підготувати позови про конфіскацію на все майно путіністів в Україні, то парламент має дати ресурси на додаткових фахівців. Краще зекономити на тому ж Агентстві з розшуку і менеджменту активів, яке вже шість років не здатне налагодити прибуткове управління арештованим майном. Власне тільки після виконання цих простих кроків, можна буде дійти висновків, що держава Україна ефективно конфіскувала майно агресора на своїй території і використала його на Перемогу. https://blogs.pravda.com.ua/authors/kanevskiy/63c288e762bf9/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/kanevskiy/63b7fa4298fe4/ ukrpravda@gmail.com (Гліб Канєвський) Fri, 06 Jan 2023 11:38:58 +0200 Зʼявилася інсайдерська інформація, що в уряді не поспішатимуть із затвердженням Державної антикорупційної програми на 2023-25 роки, яку розробив знову ж таки урядовий орган влади – НАЗК. Громадськість уже виступила із закликом якомога швидше зробити це. Залишимо в стороні сам факт абсурдності ситуації. Бо наче і уряд Дениса Шмигаля декларує, що проти корупції. І антикорпрограму розробляли з метою вичистити державні органи та процедури від хабарництва та зловживань. Поглянемо на ситуацію очима платників податків західних країн-партнерів, які підтримують Україну. Американці, британці та європейці знають точно, що половина бюджету України на 2023 рік оплачується саме з їх чесно зароблених коштів. Також наші партнери розуміють, що половина бюджету України буде витрачена на заходи безпеки і оборони. Тому не складно уявити, що партнерам буде вкрай складно зрозуміти, чому їх кошти ідуть на порятунок українців, уряд яких не може/не хоче встановити антикорупційні запобіжники в процедури використання бюджетних коштів та інших ресурсів. Державна антикорупційна програма – це не черговий декларативний документ за "все хороше, проти всього поганого". ДАП містить чіткий перелік обовʼязкових для органів влади заходів, результати яких можна виміряти у короткостроковій перспективі. Для прикладу візьмемо Міністерство оборони. Не секрет, що закупівлі і розподіл палива в армії до війни були одним із найкорупційніших процедур. Різні Міністри оборони обіцяли запровадити автоматичну систему моніторингу палива по військовим частинам. Проте ніхто цього так і не зробив. Натомість державна антикорупційна програма містить чіткі вимоги до Міноборони до 2025 року запровадити автоматизовану систему обліку і моніторингу споживання та якості пального з наступними характеристиками: 1) спеціалізоване захищене від втручання програмне забезпечення, яке фіксує і зберігає кожен вхід у систему з ідентифікацією суб'єкта, що робить вхід, з необхідними засобами обчислювальної техніки та зв'язком для організації автоматизованого обміну інформації в системі; 2) автоматизована система обліку і контролю в резервуарних парках з використанням ультразвукових рівнемірів; 3) онлайн-контроль над резервуарами з паливно-мастильними матеріалами за такими показниками: рівень наливу резервуара, температура продукту, густота продукту та вмісту підтоварної води; 4) система GPS-контролю над рухом бензовозів. Або розглянемо питання будівництва і закупівлі житла для військовослужбовців. Наразі, звісно, суспільство захоплюється ЗСУ. Але ще до початку повномасштабного вторгнення пересічні громадяни загалом не дуже переймалися, чому бюджетні кошти витрачаються, а черга захисників, які потребують житло, не зменшується. "За останні 5 років на будівництво нових квартир і забезпечення житлом військовослужбовців виділено понад 4 млрд гривень. У квартирній черзі станом на 2021 рік перебувало 46 тис. осіб. Навіть з врахуванням її скорочення на 1,1 тис. позицій, забезпечити квартирами всіх військовослужбовців вийде приблизно через 209 років", – із пресрелізу НАЗК. Вірогідно, після перемоги України у визвольній війні, питання ефективних закупівель житла для військовослужбовців і їх родин постане особливо гостро. ДАП містить для Міноборони і з цього питання чіткі заходи. Зокрема, мова йде про запровадження цифрової автоматизованої системи квартирного обліку військовослужбовців, щоб попередити маніпуляції з чергою. Проведення всіх закупівель житла для військовослужбовців без винятку з використанням електронного майданчика закупівель Prozorro та інше. Це лишень кілька завдань для військового міністерства, які визначенні в проєкті антикорпрограми. Загалом документ містить кілька сотень таких заходів у сферах енергетика, будівництво, фінанси, закупівлі, право тощо. На останок ще раз зверну увагу. Бюджетні витрати на перемогу та відбудову України стали спільною справою українців, які на собі витягаують перемогу над агресором та наших партнерів, які допомагають не тільки зброєю, а і коштами. Тому для української влади має бути справою честі запровадити Державну антикорупційну програму на 2023-25 роки та старанно виконати її. Це правильний сигнал всьому світові, що ми дорослі партнери, з якими варто мати справу. https://blogs.pravda.com.ua/authors/kanevskiy/63b7fa4298fe4/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/kanevskiy/63ad5393ee5db/ ukrpravda@gmail.com (Гліб Канєвський) Thu, 29 Dec 2022 09:45:07 +0200 Ракети, ще довго будуть літати над нашими головами, якщо держава не конфіскує все майно російських олігархів на території України і не направить його на Перемогу. Сьогодні в українському Forbes вийшла стаття Trap Aggressor про арештовані активи, які повʼязані з російським військово-промисловим комплексом та росармією. Це великі підприємства-виробники алюмінію, титану, будівельних матеріалів та інші. Все це майно на мільярди гривень у перші місяці вторгнення було арештоване і передане Агентству з розшуку і менеджменту активів. Тоді ще всі ЗМІ включно з телемарафоном облетіли переможні гасла, що держава забирає активи путінських олігархів. Проте, це не так. Як ми дослідили, АРМА як орган влади, котрий отримує право розпоряджатися цим майном, є абсолютно не спроможним. Повний нуль. Після численних наших публікацій про, м'яко кажучи, незадовільні результати роботи Агентства, там нарешті визнали (і це на 10-ому місяці війни), що вони через різні проблеми так і не взяли під контроль Миколаївський глиноземний завод Дерипаски, компанію "ВСМПО-Титан Україна", яка відправляла вантажі на військову корпорацію "Ростех" та АЗС, повʼязані з президентом Татарстану. Ще раз. Навіть компанії, повʼязані з росВПК, українським урядом не використовуються у війні. Що треба робити вже тут і зараз? 1. Міністерство юстиції України має всі активи російських олігархів в Україні подати на конфіскацію. 2. АРМА має відкрити реєстр арештованих активів, щоб платники податків бачили реальні результати управління російським майном. 3. АРМА має перевести продаж арештованого майна на Prozorro.Sale. Якщо ці кроки найближчим часом не будуть зроблені, нам буде дуже тяжко перемогти. Адже Кремль з метою знищення українського народу залучає всі ресурси, до яких може дотягнутися. А у нас багато чиновників так і не зрозуміли, що мають робити під час війни. https://blogs.pravda.com.ua/authors/kanevskiy/63ad5393ee5db/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/kanevskiy/63a986b59d4ed/ ukrpravda@gmail.com (Гліб Канєвський) Mon, 26 Dec 2022 12:34:13 +0200 Окремі групи провладної партії "Слуга народу" наполегливо домагаються заміни Голови Рахункової палати Валерія Пацкана. Попри те, що на початку грудня голосування за відставку Пацкана з тріском провалилося. Адже виявилося, що і серед "слуг" немає спільної позиції. Вже зареєстрований черговий проєкт постанови про висловлення недовіри Голові Рахункової палати. На посаду "слуги" активно сватають Геннадія Пліса, який донедавна очолював інший орган фінансового контролю – Державна аудиторська служба. Власне, на цьому опис політичних розбірок у моєму блогові закінчується. Бо політикам, на жаль, цікаво змінювати прізвища, а не посилювати державні інституції. Тому переходимо до дійсно важливої частини. А саме про те, що видатки державного бюджету на 2023 рік близько на 50% мають бути профінансовані із зовнішніх запозичень і грантової допомоги. Це означає, що у прозорості, підзвітності бюджетних витрат без корупції тепер зацікавлені не тільки українські платники податків, а і пересічні громадяни США, країн ЄС, Британії та інші. Бо вони оплатять з власних кишень половину вартості заходів оборони, функціонування медицини і освіту, у тому числі роботу чиновницького апарату та інші життєво важливі суспільні витрати в Україні. Відповідно платники податків країн-партнерів мають право на незалежний контроль над бюджетними витратами в нашій країні. У теорії такий контроль зі сторони уряду забезпечується Держаудитслужбою. А зі сторони парламенту – Рахунковою палатою. Та в силу законодавчих засад організації вибору керівництва в обох органах, аудиторську службу вже давно не можна назвати "незалежною". Напротивагу їй Рахункова палата ще тримається рівновіддалено від правлячих політичних партій тільки тому, що більшість членів палати були обрані за попередньої влади. Тобто не мають корпоративних звʼязків з сьогоднішніми можновладцями. Красномовною історією для порівняння є аудит скандального COVID-Фонду, з якого як добре відомо, третина була перерозподілена на Укравтодор. За результатами перевірок Держаудитслужба не знайшла суттєвих порушень. Тобто, служба видала таку собі індульгенцію уряду. При цьому аудитори навіть не намагалися порушити питання, чи ефективно розподілялися кошти з COVID-Фонду. Натомість Рахункова палата розкритикувала самі засади організації витрат з COVID-Фонду, які виявилися вкрай неефективними саме на боротьбу з небезпечним вірусом. "Майже 12 млрд грн не використали з Фонду COVID-19, з них 1,4 млрд грн – для закупівлі вакцин", – із пресрелізу Рахункової палати. Іншим прикладом для порівняння рівня політичної незаангажованості обох органів фінансового контролю можуть слугувати доступність їх звітів. Навіть під час війни, Рахункова палата активно проводить аудити і публікує їх результати онлайн, щоб кожен платник податків міг ознайомитися, як держава витратчає його кошти. Цього року були оприлюднені звіти про вкрай неефективну роботу Агентства з розшуку і менеджменту активів, яке управляє заарештованими російськими активами. Та про колосальні втрати Міноборони під час закупівель житла для військовослужбовців і їх родин. Державна аудиторська служба з початком війни всі свої звіти приховала, включно з результатами діяльності за попередні роки. Сполучені Штати Америки, Велика Британія, країни ЄС та інші партнери України – це демократичні країни, де плюралізм і взаємоконтроль державних інституцій не пустий звук. Мабуть, тому ці країни перебувають на верхівці світових економічних рейтингів у той час, як українці намагаються тягнутися до сильних партнерів. Проте важливо не тільки намагатися, а й бути країною зі зразковою демократією. Незалежність органів фінансового контролю від політичних сил – це одна із ознак держави, яка може забезпечити ефективність бюджетних витрат і повагу до своїх платників податків. Тим більше, що тепер державі Україна потрібно також проявити повагу до платників податків із країн-партнерів, з якими спільно працюємо над поваленням східного тирана. https://blogs.pravda.com.ua/authors/kanevskiy/63a986b59d4ed/