https://blogs.pravda.com.ua/images/logo_ukr.gif https://blogs.pravda.com.ua https://blogs.pravda.com.ua https://blogs.pravda.com.ua/authors/firsov/61af581bdb6c3/ ukrpravda@gmail.com (Єгор Фірсов) Tue, 07 Dec 2021 13:48:27 +0200 У Донецьку колись працював стратегічно важливий для України завод з виготовлення боєприпасів та промислової вибухівки – Донецький казенний завод хімічних виробів. У 2014 році він опинився в зоні бойових дій під обстрілами, там неодноразово лютували пожежі і горіли склади боєприпасів. На території заводу знаходиться сховище радіоактивних відходів, на якому не дотримувалася жодна з норм правильного та адекватного поводження з небезпечними відходами. До окупації сховище вже знаходилося в аварійному стані, а зараз це взагалі мінне поле. І тепер це сховище бездумно розпилюють на металобрухт. Аналізуючи цю територію за допомогою супутникових знімків разом з Державним космічним агентством, ми виявили у безпосередній близькості від місця розташування головного могильника радіоактивних відходів (західна частина території заводу), земляні роботи, що проводились невстановленими особами. Результатом цих робіт стала поява нового концентричного котловану діаметром близько 14 м поряд із раніше виявленим аналогічним котлованом. Не складно зробити висновки, що окупаційна влада дала добро на знищення частини сховища і розпил резервуарів. Залишки радіоактивних відходів залишили просто неба. Це призведе до зараження ґрунтів та вод радіоактивним речовинами, найнебезпечніші з яких уран та плутоній. Тож є висока вірогідність, що весь радіоактивний "бруд" може потрапити безпосередньо у Карлівське водосховище, де зберігаються запаси питної води Донецька. Водосховище знаходиться у менше ніж в 30 кілометрах від самого заводу! Якщо людина споживає радіоактивно забруднену воду або вдихає радіоактивне повітря, радіонукліди можуть проникати у її організм, який помилково сприймає ці радіонукліди за природні елементи. У такому випадку стронцій-90 замінює стабільний кальцій в організмі, а цезій-137 – стабільний калій. Таким чином, радіонукліди відкладаються у кістках і м'язах відповідно і опромінюють людину зсередини впродовж тривалого часу. Що призведе до захворювань та смерті. Не знаю, чи розуміють це прибічники руського миру, але нам точно треба бити на сполох, та привертати увагу ЗМІ до цієї ситуації, бо якщо у людей з кранів потече заражена радіацією вода – рятувати їх вже буде пізно. Разом з Державним космічним агентством ми підготували звіт щодо екологічних ризиків на окупованих територіях. Вищенаведена інформація – лише частина з того, що вдалося зафіксувати. https://blogs.pravda.com.ua/authors/firsov/61af581bdb6c3/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/firsov/618b6d07346d4/ ukrpravda@gmail.com (Єгор Фірсов) Wed, 10 Nov 2021 07:56:07 +0200 Україна нарешті може почати масштабну модернізацію водного господарства. Якщо парламент підтримає ініціативу міністра розвитку громад і територій Олексія Чернишова – законопроєкт N5723. В Україні водна інфраструктура у катастрофічному стані. Почнемо з того, що 4 міста та 60 смт взагалі не мають власного водопостачання (це просто якесь середньовіччя). Загалом у 30% населення немає доступу до центральної системи подачі води. І у 50% населених пунктів немає водовідведення. Простою мовою – у людей немає доступу до центральної каналізації. На усіх водоканалах ми маємо близько 40% (!!!) втрат води. Це справжня катастрофа! Тобто, майже половина води витікає з труб у пісок і землю – в прямому сенсі цього слова. А в деяких містах, як Слов'янськ, цей об'єм більше ніж 60%. Це не дивно. Адже наші водоканали не модернізувались з радянських часів. Деякі з них – були побудовані ще у дев'ятнадцятому сторіччі. І за більше ніж 30 років незалежності жодної масштабної програми по водній політиці так і не було запущено. На додачу до цього, світ відносить нас до червоної зони по запасам води. У рейтингу ми знаходимось на 125 місці між Чадом та Суданом. Запасів води в нас у 20 разів менше чим у Швеції. У Житомирі минулого року зафіксовано рекордну нестачу води – на рівні 70%. Там довелося доходити до надзвичайних заходів – насосами качати річку в інший бік – щоб наповнити водосховище. По більшості території країни впав рівень ґрунтових вод. У людей пересохли колодязі та свердловини. Про якість води та про шкоду нашому здоров'ю я взагалі мовчу – це окрема глибока тема. Тому, реформа водного господарства важлива як ніколи. І якщо парламент підтримає програму, то це означає: що кожен водоканал потрапить під програму модернізації, в тому числі очисні споруди; населені пункти, що живуть без води, нарешті її отримають; більша частина наших застарілих водних мереж буде замінена. Внаслідок реалізації програми має покращитись і якість питної води. Це складно, але дуже важливо! Сподіваюсь, парламентарям вистачить здорового глузду її підтримати. Вже давно пора реформувати галузь, яка нам життєво необхідна. Поки не запізно... https://blogs.pravda.com.ua/authors/firsov/618b6d07346d4/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/firsov/6145bfb08dfa8/ ukrpravda@gmail.com (Єгор Фірсов) Sat, 18 Sep 2021 13:30:08 +0300 Цей блог я пишу, щоб усі кияни знали, хто з обраних ними депутатів Київської міської ради хоче знищити зелені зони Києва, зокрема, Озеро Вирлиця, – закатати його у бетон і побудувати там черговий торгівельний центр, яких і так в Києві десятки. Важко повірити у це варварство, але це – реальність. Для тих киян, які не в курсі, коротко розкажу. На початку цього року мешканці Дарницького району побачили, що озеро Вирлиця обнесли парканом, а потім помітили там техніку. Будівельники почали засипати озеро землею і лише опір громади не дав реалізувати їх плани. Справа у тому, що на місці озера, компанія ТОВ "Мрія-Інвест" орендувала у міста землю під забудову. Належить ця компанія екснардепу від партії регіонів, Віталію Хомутинніку. Він затіяв на озері власне "велике будівництво", бо торговельно-розважальний комплекс на 227 тисяч квадратних метрів – дуже нескромний проект, у два з половиною рази більше ніж SkyMall. Насправді, склалась ситуація грубого порушення законодавства, я вперше бачу, щоб рада виділила об'єкт під забудову, який на кадастровій мапі позначено як "водний об'єкт". Обмеження вільного доступу громадян до берегової лінії – порушення Водного кодексу України. До того ж компанія Хомутинніка не отримала позитивного висновку з оцінки впливу на довкілля, тож будівництво, по суті, незаконне. Це при тому, що Дарницький район найпроблемніший з точки зору екології. З одного боку – завод Енергія, що спалює сміття. З іншого – Дарницька ТЕЦ та її золовідвал. Не модернізована Бортницька станція аерації. Не кажу вже про те, що у Дарницькому районі немає місць, де можна погуляти з дитиною. І один із небагатьох клаптиків природи, замість благоустрою і облаштування парку, просто хочуть закатати у бетон! Замість того, щоб зберегти унікальну територію, червонокнижних тварин, замість того, щоб розчистити озеро, зробити у зеленій зоні – парк. Місцева влада вирішила підіграти забудовнику і тисячі квадратних метрів залити у бетон. Головне в цій історії наступне! Нещодавно було засідання Київської міської ради, де більшість депутатів не підтримали рішення щодо захисту Вирлиці. Територію озера не визнали заказником місцевого значення, що могло уберегти його від забудови. З 121 депутата Київради, в голосуванні взяли участь всього 57, сім з яких утрималися. Тобто частина депутатів своєю відсутністю висловила мовчазну згоду із забудовою. Ми з командою Екологічна Альтернатива йшли на місцеві вибори, і попри те, що за нас проголосували тисячі киян, до Київради ми не пройшли. Представляють інтереси киян (або вірніше сказати – свої інтереси) у раді зараз інші люди. Ось їх частина – за лінком ви знайдете список тих, хто не захистив Вирлицю. Там є представники Опозиційної платформи за життя, Єдності, Удару, Європейської Солідарності, Батьківщини. Величезне прохання, ознайомтесь із цим списком. Подивіться уважно. Пошукайте, чи не має серед цих людей депутата саме з вашого округу. Запам'ятайте цих "героїв" в обличчя. І поділіться цією інформацією з іншими: сусідами, родичами, друзями, щоб знати тих, хто насправді нищить і без того не найкраще довкілля столиці! І найголовніше – робіть висновки на майбутнє. Громада не хоче на місці озера Вирлиці ніякої забудови. Ми будемо продовжувати вимагати від Кличка і місцевої ради розірвати чинні договори оренди і передати землю на баланс міста! Кияни будуть боротись за парк і ніщо нам не завадить: ні паркани, ні тітушки забудовника! Дякую за поширення! Давайте разом захищати наш життєвий простір і наше довкілля! https://blogs.pravda.com.ua/authors/firsov/6145bfb08dfa8/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/firsov/612f15e5dfa7b/ ukrpravda@gmail.com (Єгор Фірсов) Wed, 01 Sep 2021 08:55:49 +0300 Калєтнік повернув собі "Бучанське Межигір'я", 14 гектарів лісу знов огороджені 10-ти метровим парканом. Давайте згадаємо цю історію детальніше. Три місяці тому, за клопотанням матері Ігоря Калєтніка, остання судова інстанція повернула родині Калєтніків 14 гектарів Бучанського лісу. Тепер по порядку. Хто такий Ігор Калєтнік? Це комуніст, 8 років тому (аж не віриться), комуністична партія була представлена у Парламенті. Відверта проросійська колона була надійною опорою для коаліції Януковича. Сам Калєтнік був заступником голови парламенту, голосував за усі сумнозвісні закони Януковича, в тому числі, і за диктаторські закони 16 січня. Також, з 2010 по 2012 рік Калєтнік очолював митницю. Що собою являла митниця за часів Януковича – навіть не буду писати. Хлібна посада потребує й інших атрибутів влади, так Калєтнік вирішив тягнутись до свого шефа і будувати власне Межигір'я. Для цього він обрав місто Буча, що знаходиться у 20 кілометрах від Києва. Це місто ще називають місто-парк, бо там росте велика кількість дерев. І ось на цій унікальній території, за часів Януковича, у 2013 році, Калєтнік виділяє собі шматочок землі, ну як шматочок – 14 гектарів. І обносить його величезним десятиметровим парканом. Виглядає це сюрреалістично, таких парканів навіть на військових базах не роблять. Для розуміння, 14 гектарів – це як 20 футбольних полів, але він там не голи збирався забивати. Після Революції Гідності, частина парканів посіпак Януковича починає падати, але не цей. Справа йде в суди. Спочатку, в 2014 році, прокуратура звертається до першої інстанції. Потім 5 років глибокої судової тяганини і у 2019 році мати Калєтніка звертається до Ірпінського міського суду з клопотанням про нововиявлені обставини. Усі юридичні обставини та ряд судових рішень я описувати не буду. Але вони призвели до того, що Верховний Суд України 26 травня цього року виніс рішення (ситуація з Калєтніком – ОСОБА 1 та ОСОБА 2), згідно з яким земля повернулася до матері Калєтніка – Галини Калєтнік. Цинічність ситуації полягає в тому, що одразу ж після рішення суду Ігор Калєтнік переоформлює майно на себе. Тобто цей чолов'яга, як і у 2013 році, особливо не соромиться робити все, що хоче, і більше того – зухвало демонструє свої можливості. Також цікавий факт в тому, що рішення суду не публікували, поки у Верховний Суд не надійшов мій запит. Думаю, Ігор Калєтнік переконаний, що його всі забули і скоро можна спокійно повертатися в Україну, і починати будувати своє Бучанське Межигір'я. Він впевнений, що рішення Верховного Суду є остаточним і тепер землею можна розпоряджатись як завгодно. Але я би не радив Калєтніку надто святкувати, РНБО ще ніхто не відміняв... https://blogs.pravda.com.ua/authors/firsov/612f15e5dfa7b/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/firsov/60d2d1da8f24d/ ukrpravda@gmail.com (Єгор Фірсов) Wed, 23 Jun 2021 09:16:58 +0300 На тему київського сміття я написав багато текстів, провів купу акцій, командою виходили на прибирання, але ситуація у столиці не змінюється. Чуємо лише чергові обіцянки Віталія Кличка, що колись у Києві з'явиться сміттєпереробний завод. Поділюся з вами 10 фактами, які треба знати про ситуацію з відходами у столиці та за що міському голові має бути соромно. 1. Київ генерує один мільйон триста тисяч тонн відходів на рік. Це як 58 стадіонів НСК Олімпійський, повністю завалених сміттям. 2. Дві третини цього сміття їде на 5 полігон у Підгірцях, який за рішенням Київради мав бути повністю закритим з 2018 року. Тобто сміття незаконно закопується у землю під Києвом. Якщо раптом з полігоном щось станеться, як трапилась пожежа на звалищі у Львівській області у 2016 році, то у столиці буде сміттєвий колапс – сміття дійсно доведеться складати на стадіонах, та розвозити по всій країні. 3. Київ – єдина у Європі столиця без сучасного сміттєпереробного заводу. Я не кажу про Лондон чи Берлін – Варшава, Бухарест, Будапешт – вже давно переробляють відходи на заводах. 4. Завод "Енергія", який за застарілими технологіями спалює 25% київського сміття, побудований ще у 1988 році. У заводу "Енергія" є дозвіл на викиди до 2025 року. Але до 2022 року має запрацювати абсолютно нова система хімічного очищення газів. Залишився рік, але роботи з модернізації так і не розпочалися. 5. Київ – брудне місто. Навіть центр столиці, парк біля стадіону Олімпійський на Черепановій горі, в 100 метрах від музею Братів Кличків – переповнений сміттям. Влітку минулого року ми вивезли після прибирання більше ніж 50 мішків сміття. 6. Чим небезпечні звалища? Це фільтрат! Це справжня отрута. Уявіть собі коктейль із залишків їжі, дощової води, ртуті, свинцю – та багато чого іншого, усе це потрапляє у грунтові води, а потім у Дніпро. Потім міський водоканал робить з Дніпра водозабір, для питної води. Викинута на смітник батарейка, повернеться міліграмом ртуті через водопровідний кран. Саме цей міліграм і може стати причиною хвороби. Такий фільтрат рікою тече з першого, вже закритого полігону, та потрапляє в городи місцевих жителів. 7. Висота 5 полігону перевершила висоту Батьківщини-Матері. Сьогодні він досягає висоти в понад 90 метрів, а Батьківщина-Мати – 62 метра. 8. Гроші є! Балачки, що грошей немає і що завод це дуже дорого – це все нахабний триндьож. За останні 5 років екологічний фонд у Києві становив майже 5 мільярдів гривень. За ці гроші можна було побудувати декілька сміттєпереробних заводів, без підвищення тарифу для киян. Але ці гроші пішли на днопоглиблювальні роботи, фарбування лавочок, встановлення нових бордюрів тощо. 9. Мало того, що сміття у Києві не переробляється, так воно ще і постійно горить, забруднюючи повітря їдким смогом. Минулого року вогонь охопив 500 метрів квадратних сміттєзвалища у Дарницькому районі біля заводу "Енергія". Вогонь перекинувся на торф'яники. 10. Діючий міський голова Києва, Кличко, вирішенням проблеми відходів займатись не хоче. Знаю це з власних джерел. Це складна робота. Відкривати фонтани та класти плитку у парку набагато простіше. Для будівництва заводу потрібен інвестор, треба шукати територію, можливо піднімати тариф. Усе це, надто складно для діючого міського голови. Навіщо шукати рішення, якщо можна дешево та сердито закопувати своє сміття у землю, а місто у сміття. Наше завдання нагадувати меру про проблему сміття, доки вона не вирішиться. Ми оголошуємо флешмоб #Київтреш. Бачите сміттєзвалище – фотографуєте та ставите хештег. Запрошуємо всіх охочих приєднуватися до наших акцій та ділитись ідеями як зробити Київ чистіше. https://blogs.pravda.com.ua/authors/firsov/60d2d1da8f24d/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/firsov/606c98df8f3bc/ ukrpravda@gmail.com (Єгор Фірсов) Tue, 06 Apr 2021 20:22:39 +0300 Нещодавно я робив огляд Указу Президента "Про виклики та загрози національній безпеці України в екологічній сфері", там дуже багато надважливих ініціатив, які можуть радикально змінити екологічну політику країни. Але сьогодні я би хотів зупинитись на невеличкій, але вкрай важливій ініціативі, а саме – посилення відповідальності за кримінальні правопорушення проти довкілля. Чому важливій? Тому що без відповідальності, в нас усе перетворюється у профанацію. Я пересвідчився у цьому працюючи головою Державної екологічної інспекції України. Щоби не бути голослівним, розглянемо конкретні приклади. 1. "Недопуск" державного органу до перевірки. Це вкрай розповсюджена практика, коли підприємства-забруднювачі ігнорують інспекторів і, посилаючись на будь-які підстави, не допускають до перевірок. В жодній європейській країні немає штрафу за недопуск у 750 грн (30$) . На моїй практиці були випадки, коли інспекторів не допускали навіть коли перевірка ініційована Прем'єр-міністром. Забруднювачі посилаються на що завгодно – відсутність директора та юриста, зміна адреси, епідемія, яка спалахнула саме в день перевірки та багато іншого. На жаль, зараз можна констатувати, що сьогодні немає правових механізмів, які б незалежно від обставин, забезпечували допуск інспекторів на підприємство-забруднювач і проведення перевірки. І це несе великі ризики для суспільства та довкілля. Не отримуючи об'єктивної інформації про вплив забруднювача на людей, ми не можемо оцінити ризики для здоров'я та не можемо прогнозувати наслідки. Так наприклад, за даними ВООЗ, в Україні від забруднення повітря вмирає 120 людей на 100 тисяч населення, і цей показник один з найвищих у світі. Зрозуміло, що лише одними перевірками цю ситуацію не виправити, але саме через єдиний інструмент перевірок ми, як держава, можемо отримувати інформацію про викиди/скиди/забруднення підприємств. Одним з можливих варіантів вирішення проблеми хронічних "недопусків", особливо підприємств з категорії ТОП-забруднювачів, може стати саме криміналізація "недопуску". Звичайно, що превентивними мірами мають бути великі штрафи, і лише в разі декількох повторних "недопусків" варто передбачити кримінальну відповідальність. Я хочу наголосити, що екологічному бізнесу нема чого приховувати і недопускати інспекторів, а тим, хто намагається сховатись – є чого боятись, а значить є значний негативний вплив на довкілля та людей. Саме тому, посилення кримінальної відповідальності є вимушеною, але важливою ініціативою. 2. Другим важливим аспектом екологічної відповідальності є шкода, яка завдана довкіллю та людині. Наразі, межі кримінальної відповідальності за злочини проти довкілля дуже розмиті, а в деяких випадках притягнення до відповідальності просто неможливе. Довести кримінальне провадження кваліфіковане як екоцид, дуже складно, адже масштаби мають бути дійсно вражаючими. Тоді як хвороби та втрату здоров'я сотнями тисяч людей адекватно кваліфікувати неможливо. Причинно-наслідкові зв'язки між діяльністю забруднювачів та впливом на здоров'я людей потрібно доводити і наразі це є однією з ключових речей, без якої неможливо встановити повний склад злочину. Тому, коли ми говорим про шкоду довкіллю та людині, ми маємо рухатись у 2 напрямках. Перше – встановити обчислювальні межі шкоди, яка потягне кримінальну відповідальність. Наприклад, підприємство завдало шкоду довкіллю на 500 тис. грн. – директор буде нести кримінальну відповідальність. Яку саме: умовну чи реальну, 6 місяців або 16 років? Ці питання можна обговорювати, але реальність кримінальної відповідальності треба максимально наблизити. Друге – за прикладом ЄС та США, має бути створена методика обчислення шкоди завданої здоров'ю людини через забруднення. Це дасть змогу рухатись до відшкодування через колективні або індивідуальні позови. До чого я навів ці приклади? Вони дуже яскраво ілюструють до чого призводить безвідповідальність в екологічній сфері. І саме зараз, я хочу актуалізувати виконання указу Президента в цих питаннях для КМУ та МінДовкілля. Указ – це слушна можливість навести лад у цій сфері, варто її використовувати, а не ігнорувати. https://blogs.pravda.com.ua/authors/firsov/606c98df8f3bc/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/firsov/606043598c687/ ukrpravda@gmail.com (Єгор Фірсов) Sun, 28 Mar 2021 11:50:33 +0300 Президент Володимир Зеленський через рішення Ради національної безпеки та оборони задав правильний темп і вектор роботи правоохоронних органів та інших органів влади. Неприкриті російські агенти не мають права користуватись державним майном та використовувати медіа як пропагандистський інструмент. А також були прийняті ряд рішень, що мають на меті виправити помилки минулого: Кому і на якій підставі належать українські надра? Як продовжували термін перебування російського флоту в Криму? Яким чином Янукович та поплічники нищили суверенітет країни? Протягом 2014-2019 років, ряд посадових осіб вчиняли дії, які явно йшли врозріз із законом. Впливали на суди, створювали приватні відділи у правоохоронних органах, брали під контроль державні підприємства із однією ціллю – заробити. За цей період було проведено сотні журналістських розслідувань, які викривали такі дії. Наведені чіткі факти та докази, що говорять про причетність конкретних посадових осіб до злочинів. На жаль, український народ має коротку пам'ять – ми всі забули те, що обговорювали декілька років тому. А от оновлені правоохоронні органи забути не мали б. ДБР, СБУ, НАБУ мали б звітувати про розслідування резонансних справ. Пам'ятаєте, як країна місяць обговорювала схеми заступника секретаря РНБОУ Свинарчука – Гладковського в Укроборонпромі? Ось нагадую. Знов ж таки, ми забули роль Ігоря Кононенка та Олександра Грановського та їх вплив на державні підприємства, судові органи влади, правоохоронні органи. Чи не кожен місяць ми бачили розслідування причетності цих осіб до корупції. Пройшло два роки і постає резонне питання до правоохоронних органів, а зокрема до Генеральної Прокуратури, чи є рух по справам? Чи є якісь кримінальні провадження? Якщо є, то які? Якщо немає, то чому? Де зараз перебувають ці особи – Кононенко, Свинарчук, Грановський? Чи знаходяться вони в розшуку? Ці питання ми маємо задати усім правоохоронним органам, і безпосередньо Генеральному Прокурору. В неї часу точно було достатньо. Чи може щось заважає проводити розслідування? Особисто я багато часу та сил доклав до розголосу вчинків Кононенка і Грановського. Вважаю що це моє особисте завдання і взагалі завдання послідовного суспільства – не дати забути ці справи. Бо якщо не буде покарання там де злочини є очевидними, ми приречені ходити по замкненому колу безкарності. Отже, я маю 5 важливих запитань до Генпрокурорки і дуже хотів би отримати на них відповіді: 1. Заступник начальника Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки, який у ЗМІ називали департаментом Кононенка-Грановського, Дмитро Сус, став головним героєм у війні НАБУ з Генпрокуратурою. Чи є кримінальні провадження відносно рішень, які приймалися під керівництвом Дмитра Суса та на якій вони стадії розслідування. Яка в них роль Грановського? 2. Довірена особа Грановського, Ольга Ткаченко, організувала схему, за якою Одеський припортовий завод продавав мінеральні добрива наперед визначеній компанії Newscope Estates Limited за цінами, нижчими від ринкових. Схема діяла впродовж березня-грудня 2015 року. До її реалізації були залучені посадові особи ОПЗ. Внаслідок таких протиправних дій ОПЗ недоотримав дохід у близько 93,3 млн грн. Щодо цієї справи 26 січня 2021 року Шостий апеляційий адміністративний суд скасував рішення Окружного адміністративного суду міста Києва, яким заборонили Офісу Генерального прокурора звертатися до Інтерполу про оголошення в міжнародний розшук колишньої помічниці народного депутата від БПП Олександра Грановського, ексчленкині правління Одеського припортового заводу Ольги Ткаченко. І саме зустріч Грановського з одіозним Павлом Вовком зафіксували журналісти "Схем". Чи є кримінальне провадження та на якій стадії розслідування щодо економічних злочинів на Одеському припортовому заводі? В якому статусі провадження щодо Ольги Ткаченко, колишньої помічниці Олександра Грановського? 3. Олександр Грановський у роках, попередніх 2016-му не задекларував 700 тис. доларів. Чи є кримінальні провадження щодо незадекларованих коштів та незадекларованого автопарку Грановського? 4. Директор Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Олександр Рувін намагався скасувати ключову експертизу у справі Романа Насірова. У травні 2016 року журналісти "Схем" зафіксували Олександра Рувіна у компанії народного депутата Олександра Грановського. Чи є кримінальне провадження щодо фальшування експертиз у справі Романа Насірова? 5. Про справу Свинарчука-Гладковського говорила вся країна. Під час війни високопосадовці розкрадали "Укроборонпром", цей журналістський матеріал наробив великого галасу. Але за 2 роки ми не почули про допити і посадки. Можливо нас погано інформують? Звідси моє останнє питання. Чи є кримінальне провадження щодо Гладковського та членів його сім'ї? Чи проводилися допити по цьому провадженню? Кого саме допитували? Чи була об'явлена підозра комусь з фігурантів справи? Чи передана справа до суду та коли нам чекати на рішення? Перелік питань не є вичерпним, якщо я забув щось вагоме, або у вас є додаткові факти корупції цих діячів – пишіть у коментарях, мені в ФБ або на пошту – e.p.firsov@gmail.com. Я зберу всі факти і надішлю у Прокуратуру офіційний запит. Відповідь також опублікую у блозі та у ФБ, відчуваю що це буде дуже красномовний документ. Оскільки я приділив цим справам багато часу, я вважаю своїм обов'язком підняти ці питання, задати їх відкрито та вимагати відповіді на них. https://blogs.pravda.com.ua/authors/firsov/606043598c687/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/firsov/5fe0aef5d15ef/ ukrpravda@gmail.com (Єгор Фірсов) Mon, 21 Dec 2020 15:19:33 +0200 Сьогодні Кабмін звільнив першого заступника голови Держекоінспекції, Дениса Каплунова. Це смішно, але серед 73 держслужбовців категорії "А", тільки він отримав незадовільну оцінку. Оцінювання проводив голова ДЕІ – Мальований. На посаді першого заступника, Денис керував напрямком перевірок підприємств. Саме завдяки йому підприємства, ТОП-забруднювачі, були оштрафовані на десятки мільйонів гривень, завдяки Денису була відновлена методика нарахування збитків за забруднення повітря. І, насправді, саме він був архітектором моделі реформи екологічного контролю, працювавши над проектом закону про Екоконтроль. Але все це виявилося нікому не потрібним і неважливим. Адже оцінювання – це не про реальні здобутки, а лише підстава для звільнення і заведення своїх людей. Ау, Кабмін, кадровий голод, кажете? Мені смішно таке читати, коли звільняють професійних та доброчесних, а залишають пройдисвітів та крадіїв. Але така зараз політика. https://blogs.pravda.com.ua/authors/firsov/5fe0aef5d15ef/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/firsov/5faceb05c4a56/ ukrpravda@gmail.com (Єгор Фірсов) Thu, 12 Nov 2020 08:57:57 +0200 В Україні кожен день генеруються тонни медичних відходів, які вважаються особливо небезпечними. Точної статистики не знає ніхто, але порахувати не складно. Одне ліжко місце зараженого на КОВІД, генерує від 2 до 10 кілограм медичних відходів. Китай (!) ще на початку пандемії у березні цього року заявляв, що не справляється з утилізацією медичних відходів. Уявіть собі, це було у березні, коли кількість хворих була менше 100 тис. Офіційна статистика в Україні говорить про 490 тис. випадків захворювання. Наш міністр екології, Роман Абрамовський, говорить, що міністерство видало 61 ліцензію на утилізацію небезпечних відходів, але сам визнає, що половина цих утилізаторів – фейкові. Це він заявляє прямим текстом у недавньому інтерв'ю виданню Фокус. (Додам від себе, що насправді фейкових значно більше – відсотків 90). Але річ у тому, що саме міністерство видає ліцензії, та тільки воно і у будь-який момент може проводити перевірку ліцензіата, чи відповідає він ліцензійним умовам. Але, розуміючи, що ліцензіати фейкові, досі міністерство не провело жодної перевірки! Чим загрожують недобросовісні ліцензіати? Думаю, усім зрозуміло, що це була корупційна схема. Замість реальної утилізації, вкладання грошей в пічки, спеціальне обладнання – ліцензіат мав вантажівку, брав гроші у медичних закладах як за утилізацію, а насправді викидав медичні відходи або на полігон, або взагалі в посадку. Тому кожен місяць, в нас зявлялися новини, що місцеві в різних куточках країни знаходили полігон небезпечних відходів. Реальні утилізатори, з необхідним обладнанням завжди програвали фейковим, тому що перші вкладають гроші в послугу, а другі – не роблять нічого, тому ці схеми і вбивали чесний ринок утилізації. Ще на весні, коли я працював в інспекції, ми звернулись з листом, щоб міністерство зробило комплексну перевірку цих ліцензіатів. Окремо я навіть написав статтю у Дзеркало тижня, щоб привернути увагу до цієї проблеми усіх, але досі (пройшло більше пів року) таких перевірок немає. Чому у такий важкий час, міністерство не провело перевірки, не позбавило ліцензій тих, хто не відповідає умовам, не опублікувало результати та не передало матеріали правоохоронцям – відповідь очевидна. Ці схеми продовжують діяти і сьогодні. Змінились тільки ті, хто отримує з цього корупційні прибутки. Ви здогадуєтесь, щоб зробили з такими чиновниками в Китаї під час пандемії? Я теж переконаний. Напевно тим ми і відрізняємось від цивілізованого світу, що замість звільнення саботажників-корупціонерів та їх покарань ми продовжуємо жувати соплі та розводити руками. https://blogs.pravda.com.ua/authors/firsov/5faceb05c4a56/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/firsov/5fa8d9816155a/ ukrpravda@gmail.com (Єгор Фірсов) Mon, 09 Nov 2020 06:54:09 +0200 У п'ятницю оприлюднили результати місцевих виборів у Києві. Як то кажуть – не пройшло і двох тижнів, бо за чверть цього часу встигли провести вибори і майже встановити результат у США. Але чому в нас так довго рахували – то інша тема для окремого розслідування. Згідно результатів Київських виборів – наша команда "Екологічна Альтернатива" не потрапила до Київради і отримала менше необхідних 5% голосів. Незважаючи на це, я вважаю, що ми отримали дуже добрий результат. По-перше, за 75 днів до дня виборів ніхто навіть і не чув про "Екологічну альтернативу". Попри це наш результат вищий ніж у партій, які існували роками, витратили мільони на рекламу і мали присутність на центральному телебаченні. Ми випередили Радикальну Партію Олега Ляшка, Еко Партію Борислава Берези (який на минулих місцевих виборах увійшов до другого туру) Наш край, Пропозиція (партія мерів) і багато інших. По-друге, за останні десятки років ми змогли вперше сформувати команду справжніх сучасних екологів, кліматологів, зоозахисників, урбаністів, юристів у галузі охорони довкілля, екологічних активістів. Відомі організації "Єдина планета", "Хутроoff", "Зелена Альтернатива", – стали для нас справжніми партнерами. І по-третє, у Києві ми запустили тренд на вирішення екологічних проблем. Змусили у конкурентній боротьбі майже кожного кандидата, включаючи діючого мера, говорити про вирішення екологічних проблем міста. Майже на кожну нашу акцію реагував своєю дією мер Віталій Кличко. Цим аналізом я хочу підвести до одного – ми продовжимо ще більш наполегливо працювати над питаннями з охорони довкілля і цього разу не тільки у Києві, а й по всій Україні – від Ужгороду до Маріуполя. Ми плануємо відкрити наші осередки в усіх обласних центрах, а далі – в усіх містах по країні. Тобто створити в Україні справжній рух за довкілля. Щоб українець зрозумів, що від того, чим він дихає, яку воду п'є, яку їжу вживає – залежить рівень здоровья, тривалість життя його та його дітей, батьків та онуків. Тож якщо у Вас є бажання відкрити осередок у вашому регіоні або просто стати частиною нашої великої команди якщо набридло дихати брудним повітрям, жити біля сміттєзвалища чи спостерігати за тим, як рубають ліс – обов'язково приєднюйтесь до нас за посиданням тут. Завдань в нас дуже багато. Нам треба терміново припинити засмічення країни побутовими відходами. Для обміну найкращими європейськими практиками налагодити партнерські відносини з екопартіями Європи, які зараз системно виграють вибори. Ми маємо змусити підприємства- забруднювачі модернізуватись, особливо в напрямку захисту атмосферного повітря. Вважаю, що ще одна наша місія – нарешті покласти край незаконній рубці лісу. Добитися справжньої реформи державного екологічного контролю, ухвалення радою зоозахисних законопроектів та нарешті почати освітні проекти з охорони довкілля. Бо сучасний погляд на світ, особливо в галузі охорони нашого спільного довкілля – це основа прогресу країни. Тому приєднуйтесь – буде нелегко, але дуже цікаво. https://blogs.pravda.com.ua/authors/firsov/5fa8d9816155a/