<?xml version="1.0" encoding="windows-1251"?>
<rss version="2.0">
<channel>
<image>
<url>https://blogs.pravda.com.ua/images/logo_ukr.gif</url>
<title>Українська правда - Блоги</title>
<link>https://blogs.pravda.com.ua</link>
</image>
<title>Українська правда - Блоги</title>
<link>https://blogs.pravda.com.ua</link>
<description/>

<item>
<title>Ярослав Юрчишин: Операція "Тоталітаризація". Як влада намагається стежити за українцями</title>
<link>https://blogs.pravda.com.ua/authors/yurchyshyn/5e8f163023626/</link>
<author>ukrpravda@gmail.com (Ярослав Юрчишин)</author>
<description></description>
<pubDate>Thu, 09 Apr 2020 15:33:52 +0300</pubDate>
<fulltext>Спроба українського уряду використати сучасні технології для боротьби з поширенням COVID-19 перетворилася на небезпечну й невдалу пародію на досвід розвинених країн

Українська влада не втомлюється щодня доводити свою некомпетентність та приймає дедалі більш абсурдні рішення. Навіть непогані, на перший погляд, ініціативи Кабміну в протистоянні пандемії коронавірусу щоразу виявляються або мильними бульбашками або взагалі – прямою шкодою та грубим порушенням прав українців.



Спроба українського уряду використати сучасні технології для боротьби з поширенням COVID-19 перетворилася на небезпечну й невдалу пародію на досвід розвинених країн.

Міністерство цифрової інформації розробило мобільний додаток "Дій вдома". Люди, які підлягають обов'язковій самоізоляції, за задумом міністерства, повинні встановити собі цей додаток та у відповідь на пуш-повідомлення надсилати селфі, які засвідчують, що людина сидить вдома. Ніби розумний підхід? Але є один нюанс. У Мінцифрі уточнили: за ігнорування такого режиму віртуального контролю Нацполіція може накласти штраф. Або навіть ув'язнити.

"Якщо буде порушено режим карантину, а невикористання додатку, по суті, й буде таким порушенням, вже існують певні врегульовані суми штрафів, які людині потрібно буде заплатити", – заявили у міністерстві (щоправда, пізніше цю інформацію було спростовано).

Та наші діджиталізатори забули врахувати одну дуже важливу деталь. Країни, де нині використовують подібні способи відстежування потенційно хворих громадян, виходять з того, що громадяни надають свою добровільну згоду на це. Жодного примусу.

У Південній Кореї та Сінгапурі нині успішно використовують моніторинговий мобільний додаток для відстеження потенційних хворих. Цей додаток повідомляє користувачів про те, що поруч з ними може знаходитись носій вірусу. Це дозволяє досить оперативно ізолювати потенційно інфікованих людей та убезпечувати від зараження інших.

Додаток для дотримання ізоляції запровадили також у Польщі, готуються до аналогічних заходів і у Німеччині. Та треба розуміти, що у європейських країнах однією з найвищих цінностей є повага до прав людини та захист особистих даних. Тож ключовими умовами для використання моніторингових додатків у державах Європи є виключно добровільна згода користувачів та тимчасове використання цього способу стеження – лише на час пандемії. А після закінчення карантину та зникнення загрози держава гарантує своїм громадянам, що знищить усі їхні особисті дані.

До того ж, використання цифрових моніторингових додатків можливе у країнах, де навіть 90-річні громадяни мають смартфони та легко з ними вправляються. Та це аж ніяк не про нашу країну, на жаль. Українці похилого віку, які сьогодні належать до групи ризику та найбільше потребують захисту держави, не завжди мають гроші на належне харчування – не те що на мобільний телефон. Це уряд теж якось забув врахувати.

І ще одна надзвичайно важлива деталь: країни, де використовують мобільні додатки для відстежування потенційно хворих, не забувають і про офлайнові ефективні заходи. А саме масове тестування на COVID-19. Там мобільний моніторинг – це додатковий інструмент боротьби з поширенням коронавірусу. А український уряд, намагаючись скопіювати досвід розвинених країн, як це часто буває, запрягає віз не з того боку.

Колонка для НВ. Дякую за допомогу в підготовці Максиму Костецьком та Лілії Махинько з аналітичного центру фракції Голос</fulltext>
<enclosure url="https://blogimg.pravda.com/images/doc/0/c/0c34633-urchyshyn-112.jpg" type="image/jpeg" length="6486"/>
<guid>https://blogs.pravda.com.ua/authors/yurchyshyn/5e8f163023626/</guid>
</item>

<item>
<title>Ярослав Юрчишин: Запобігати чи карати. Яку тактику обирає уряд?</title>
<link>https://blogs.pravda.com.ua/authors/yurchyshyn/5e8839f002979/</link>
<author>ukrpravda@gmail.com (Ярослав Юрчишин)</author>
<description></description>
<pubDate>Sat, 04 Apr 2020 10:40:32 +0300</pubDate>
<fulltext>У сюрреалістичному серіалі "Українська влада проти коронавірусу" новий епізод – "Кара без злочину"

В чому ключова помилка уряду при введенні карантинних заходів? В тому що він намагається за свої недопрацювання карати громадян. Саме карати, а не запобігати поширенню епідемії коронавірусу.



Наприклад: карати за появу без масок у громадських місцях (тобто будь-де на визначення правоохоронців, бо чіткого переліку громадських місць немає). При цьому уряд не забезпечив українців належною кількістю масок. Дозвіл користуватися масками домашнього виробництва – яскравий приклад цьому. І дуже можливим буде випадок, коли людина після 6.04 виходить в аптеку для купівлі маски, бо ж без неї нікуди. Обійшовши 5 аптек, не знайшовши їх, буде зупинена патрулем (який теж не факт що у масці, бо уряд і про захист правоохоронців не дуже то й подбав) і зобов'язана виплатити штраф (насправді цю норму буде дуже легко оскаржити, як і будь-яку з карантинних норм уряду) у 17 тис. грн. Тобто в суму, яка б дозволила їй при наявності масок, забезпечити себе та свою родину цими елементами захисту на весь час карантину.

І таких непродуманих кроків безліч. Заборона навіть по двоє проходити парком. Втілилася мрія слуги народу Брагаря і тепер всі собаки стали елітними. Бо лише з ними та з дітьми можна пройтися парком. А постійне перебування у закритих приміщеннях, навіть провітрюваних, суттєво знижує імунітет, тобто здатність організму боротися з вірусами, зокрема і коронавірусу. Запобігти майовкам звісно можна було б логічніше, але...інституційна спроможність, а коректніше говорити неспроможність правоохоронців примушує урядовців карати, а не запобігати.

Хоча саме ті країни, які використовують не лише каральні та обмежувальні заходи (Італія, Іспанія), а й розумне запобігання, тобто тестування, забезпечення лікарів, правоохоронців, соціальних працівників повним захистом, відділяючи хворих, носіїв та потенційних носіїв від здорових та контролюючи контакти (Південна Корея, Японія) є більш успішними. Не в зупинці епідемії, це ще нікому не вдалося. А в мінімізації її наслідків.

Але, як казав батько слабких інституцій в Україні, маємо те що маємо: уряд хоче карати не створивши громадянам умови за яких вони можуть виконати введенні урядом правила. МОЗ ставить акцент на надзвичайних заходах, а не на забезпеченні лікарів та лікарень всім необхідним. Питання, чиє тоді здоров'я та й від чого охороняє це міністерство?

Ми не вперше в ситуації, коли нам не варто покладатися на уряд. Він справді робить те що може, на більше навряд-чи здатний. Тому Повернись живим критичні у захисті військових, Діємо разом у допомозі лікарів, Пацієнти України у забезпеченні лікарень, а бізнесмени Андрій Ставніцер чи Микола Вікнянській у координації захисту в областях. Справа порятунку потерпілих у руках потерпілих, бо рятівники зосередилися на покаранні тих, хто виплив за буйки на матрасі. Саме покаранні, бо вірять що це порятує.

Описав цю ситуацію в колонці як заступник голови партії Голос для НВ. (подяка за допомогу підготовки колонки правикові Максиму Костецькому). Будемо працювати з урядом пояснити, що запобігати завжди ефективніше ніж карати. Чи то в боротьбі з корупцією, чи з вірусом.

</fulltext>
<enclosure url="https://blogimg.pravda.com/images/doc/0/c/0c34633-urchyshyn-112.jpg" type="image/jpeg" length="6486"/>
<guid>https://blogs.pravda.com.ua/authors/yurchyshyn/5e8839f002979/</guid>
</item>

<item>
<title>Ярослав Юрчишин: Коронавірус та адекватність заходів запобігання епідемії</title>
<link>https://blogs.pravda.com.ua/authors/yurchyshyn/5e6df8469ff51/</link>
<author>ukrpravda@gmail.com (Ярослав Юрчишин)</author>
<description></description>
<pubDate>Sun, 15 Mar 2020 10:41:26 +0200</pubDate>
<fulltext>Як вже відомо, зараз міжфракційна група на базі Комітету ВРУ з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування напрацьовує пакет рішень щодо запобігання епідемії коронавірусу. Цей пакет складатиметься з двох законопроектів. Один стосуватиметься медичних змін, а другий запобіжних заходів, зокрема алгоритму дій правоохоронців. Чи це потрібно? Так, приклад Кернеса в Харкові, який спробував ігнорити рішення уряду про карантин, аж поки не було відкрито провадження щодо цього, гарна цьому ілюстрація. Запобігти завжди легше ніж побороти.



Але диявол в детялях. За пропозицією МВС спочатку було подано проект, відповідальність у якому вводилася не за поширення коронавірусу, а взагалі інфекційних захворювань. Подяка Ользі Стефанишиній від фракції "Голос", Вікторі Сюмар, членам робочої групи та комітету на чолі з Михайлом Радуцьким – добилися виправлення що чітко лише щодо коронавірусу та поки що на 3 місяці (з можливим подовженням).



Та лишилася ще один виклик – криміналізація відповідальності за умисне поширення. Не будемо вдаватися в деталі доведення "умисності", бо це дуже складно і процеси триватимуть довше ніж процес над Насіровим, але давайте розберемося що дає криміналізація поширення коронавірусу По-перше, як я вже писав, дуже складно буде довести, відтак породжуватиме відчуття безкарності. Тобто не працюватиме. По-друге, дає поле для маніпуляції правоохоронцям (або платиш хабар і ми не бачимо умисності, або...). Чи спокусяться наші "реформовані" поліцейські, слідчі ДБР та інших структур – питання риторичне. По-третє, як відслідкувати зараження? Порушення умов карантину – так, спеціальне зараження...

Ну і основне. Нам треба не в'язниці хворими на коронавірус наповнити, бо до чого це призведе в нашому стані системи ув'язнення можна тільки уявляти. Нам треба ЗАПОБІГТИ епідемії.

Тому найбільш логічним було б впровадження адміністративної відповідальності з максимальними штрафами саме за порушення карантину. Поставши перед перспективою сплатити великі кошти, людина тричі подумає чи варто їй йти на порушення режиму. Якщо ж порушить, то стягнути куди швидше, кошти в бюджет і на лікування хворих. А не довгий процес, оплачений з бюджету, з наших з вами податків і, у дуже небагатьох випадках, утримування в'язня за наш кошт.

Саме за такий підхід бореться наша Оля Стефанишина з фракції Голос у робочій групі. Сподіваюся, його підтримає вся група і комітет.

Та це тільки запобігання поширенню. Дуже важливо знайти механізми зменшення негативного впливу на бізнес, безпекову, соціальну сферу, тощо. Тому нас чекає дуже складна робота. Юлія Клименко, ще одна колега з фракції Голос закликає терміново створити антикризовий штаб  М'яч на стороні уряду. Не можете – кличте, допоможемо.</fulltext>
<enclosure url="https://blogimg.pravda.com/images/doc/0/c/0c34633-urchyshyn-112.jpg" type="image/jpeg" length="6486"/>
<guid>https://blogs.pravda.com.ua/authors/yurchyshyn/5e6df8469ff51/</guid>
</item>

<item>
<title>Ярослав Юрчишин: Про Сивохо, Данілова та "приватну позицію" радника Секретаря РНБОУ</title>
<link>https://blogs.pravda.com.ua/authors/yurchyshyn/5e6b4a6ebed56/</link>
<author>ukrpravda@gmail.com (Ярослав Юрчишин)</author>
<description></description>
<pubDate>Fri, 13 Mar 2020 09:55:10 +0200</pubDate>
<fulltext>Радник офіційної особи чи то на державних, чи то на громадських засадах ніколи не буде сприйматися як приватна особа. 



Просто подивіться інформаційні повідомлення – проросійську мірну платформу створює не громадянин Сивохо, а саме радник Секретаря РНБОУ Сивохо (співпадіння прізвищ не випадкове, це одна людина). І стусана ветерани дали (за що їм світить до 4 років) раднику секретаря РНБОУ, а не просто громадянину Сивосі. І відмежовується пан Данілов від висловлювань свого радника, а не просто громадянина Сивохи. Слів про "внутрішній конфлікт", а не війну, про те що нас у НАТО не візьмуть бо у нас війна (абсурд, Туреччина, член НАТО і на момент вступу і досі має цілий ряд активних військових дій та суперечок за території, і це не єдиний приклад).

Отже, що ми маємо в сухому залишку: радника Секретаря РНБОУ, який не просто громадянин, а або корисний ідіот, або зрадник. Бо постійно відтворює кремлівські пропагандистські штампи. При цьому, вважається другом президента, який є гарантом дотримання Конституції та очолює РНБОУ. Маємо подання на нього в СБУ (на радника, не на президента). Маємо Секретаря РНБОУ який відмежовується від слів радника.

Здоровий вихід з цієї ситуації: звільнення радника Сивохо, розслідування його заяв з боку СБУ, оцінка їх в судовому процесі. Це б означало, що проросійські заяви це справді самодіяльність.

Що варто очікувати: нічого. Ну може впаяють ветеранам хуліганку. Це означатиме, що дії та висловлювання радника Сивохо узгодженні з РНБОУ,офісом та й самим президентом.

Крок за вами, пане Данілов</fulltext>
<enclosure url="https://blogimg.pravda.com/images/doc/0/c/0c34633-urchyshyn-112.jpg" type="image/jpeg" length="6486"/>
<guid>https://blogs.pravda.com.ua/authors/yurchyshyn/5e6b4a6ebed56/</guid>
</item>

<item>
<title>Ярослав Юрчишин: Правда і маніпуляції щодо відставки генпрокурора або хто зупиняє реформу ГПУ</title>
<link>https://blogs.pravda.com.ua/authors/yurchyshyn/5e60dc438f4ff/</link>
<author>ukrpravda@gmail.com (Ярослав Юрчишин)</author>
<description></description>
<pubDate>Thu, 05 Mar 2020 12:02:27 +0200</pubDate>
<fulltext>Ініціатори висувають претензію, що генпрокурор провалив роботу щодо посадки топ-корупціонерів і навіть називають конкретні справи: справа Садового, справа короля контрабанди Альперіна, справа Мангера, тобто не активий у намаганні знайти відповідь на питання "Хто замовив Катю Гандзюк?" 



Упустимо що справи по топ-корупції веде Спеціалізована антикорупційна прокуратура, а рішення про посадки приймає суд. А судова реформа забуксувала у коридорах Вищої ради правосудді та офісу президента. Просто зафіксуємо що зменшити застави у справі Садового та Альперіна вирішив той таки суд. І при тому цілком законно. Прокуратура до цього має дуже умовний стосунок. Але, саме за нової команди справа Альперіна активізувалася. Перед цим всі боялися до неї навіть підійти.

Ще смішніше звинувачення щодо справи Каті Гандзюк. Саме Рябошапка активізував розслідування по вбивствам та нападам на активістів. Саме за нього почалася екстрадиція Левіна з Болгарії, активні судові розгляди по Мангеру та Павловському.

Про справу Бурізми взагалі мовчу – її розвалили ще за Яреми, а фінальну крапку поставив Луценко, вивівши з-під удару власників, пішовши на зміну статті з корупційної на несплату податків.

Тобто ініціатори брешуть, справа не в топ-корупції. Тоді ж у чому?

Перший ініціатор – Бужанський. Людина Коломойського. За Рябошапки НАБУ не лише не закрило, а активізувало розслідування у справі виведення 5,5 млн доларів (приблизно 137,5 млрд грн). Афери, яку підтвердив аудит компанії Kroll. Через яку у власників Привату, перш за все Коломойського, арештовано майна за кордоном на понад 2,5 млрд. доларів.

Величезна кількість підписантів пов'язана з різними олігархічними групами. І тут не лише представники ОПЖЗ, які самі часто фігуранти корупційних розслідувань. Чому? Бо можна Рябошапку критикувати за позицію у справі Шеремети, беркуту чи волонтерів, але те що його команда точно добилася – понад 55% прокурорів ГПУ були звільнені. Ті, які не пройшли конкурс, тобто не змогли скласти тест на знання законів (прокурори не знали законів? дивно, але факт) або не змогли пояснити своє майно. Тобто ймовірно були... корупціонерами і жили не за статками. І це лише центральний апарат, реформа на обласному рівні лише почалася.

І саме в цей момент ініціюють відставку Рябошапки. За надуманими обвинуваченнями. Так виглядає, що при всіх помилках він зумів почати наступ на корупцію всередині прокуратури. І цим збурив корупціонерів та оліграхів з-зовні.

Тому, при всій критиці Рябошапки (а фракція Голос не підтримувала його призначення та не голосувала за новий закон по прокуратурі) ми розглядаємо ініціативу його відставку як суто політичну. Забрати з посади людину, яка вміє, хай не завжди, казати "ні" та бути незалежною. Команду, яка розпочала масштабну реформу позитивно оцінену міжнародними партнерами. При тому всіма. Що вперше в історії прокуратури. Щоб що? Щоб поставити ще одного слугу, яка чи який прислужуватиме владі беззаперечно. А реформа буде зупинена, і всі старі кадри повернуться. А з ними втратиться шанс на реформу та боротьбу з корупцією взагалі.

Ми, як фракція Голос, таке точно не підтримуємо.</fulltext>
<enclosure url="https://blogimg.pravda.com/images/doc/0/c/0c34633-urchyshyn-112.jpg" type="image/jpeg" length="6486"/>
<guid>https://blogs.pravda.com.ua/authors/yurchyshyn/5e60dc438f4ff/</guid>
</item>

<item>
<title>Ярослав Юрчишин: Гра в довгу: сценарію швидкого миру немає. Його блокує Росія.</title>
<link>https://blogs.pravda.com.ua/authors/yurchyshyn/5e4babf28b773/</link>
<author>ukrpravda@gmail.com (Ярослав Юрчишин)</author>
<description></description>
<pubDate>Tue, 18 Feb 2020 10:18:42 +0200</pubDate>
<fulltext>12 пунктів мюнхенської змови, "формула Штайнмаєра", Мінськ-2,3 та іже з ними – плани написані для України без України. Але це на нас напала Росія, це у нас окуповано Крим та окремі райони Донбасу. Тому саме ми маємо активно пропонувати та добиватися втілення власного бачення.



Сергій Рахманін як керівник фракції Голос та тимчасової спеціальної комісія Верховної Ради України з питань формування і реалізації державної політики щодо відновлення територіальної цілісності та забезпечення суверенітету України наголосив на базовому пункті, з якого має починатися український план – річне (мінімум піврічне) реальне припинення вогню по всій лінії зіткнення. Росія може це здійснити за помахом пальця – подивіться на зменшення обстрілів напередодні Мюнхена. А не виконуватиме – посилення санкцій. І прив'язка їх не до ефемерних Мінських угод, які всі читають по своєму, але ніхто і не збирається виконувати, а до порушення режиму тиші.

Далі можна вести мову про 2,5 км (мінімум) демілітаризовану зону під контролем міжнародної місії, посилення армії та інших силових структур задіяних до ООС активізації переговорів/судових процесів про відшкодування Росією нанесеної окупацією шкоди, інші пункти. Повноцінний проект плану Голосу для обговорення буде представлений наступного тижня.

Але базовий рівень – реальне припинення вогню та покарання тих, хто цей режим порушує. Щоб не було обстрілів у розведеному в жовтні-листопаді 2019 Золотому чи біля Гнутового, яке внесено у план розведень у 2020.

Треба щиро визнавати – сценарію швидкого миру та повернення всіх окупованих територій немає. Його блокує Росія. І будь-які поступки їй – це відкладання миру, а не його наближення.

18 лютого 2014 року розпочався мирний похід до учасників Революції гідності до парламенту, окупованого режимом Януковича, який призвів до падіння Підарешта. Сьогодні барикади Майдану стоять на КПВВ у Гнутовому, біля Золотого, Маріуполя, на адміністративній межі Криму, у ПАРЄ, в ОБСЄ на всіх полях бойових дій та майданчиках де триває війна з агресором. І переможемо ми тільки тоді, коли будемо готові до протистояння в довгу. А капітулювати можна швидко. Вибір за кожним з нас.

</fulltext>
<enclosure url="https://blogimg.pravda.com/images/doc/0/c/0c34633-urchyshyn-112.jpg" type="image/jpeg" length="6486"/>
<guid>https://blogs.pravda.com.ua/authors/yurchyshyn/5e4babf28b773/</guid>
</item>

<item>
<title>Ярослав Юрчишин: Герої Крут: 300 впали, щоб встали мільйони</title>
<link>https://blogs.pravda.com.ua/authors/yurchyshyn/5e313cbbeaf37/</link>
<author>ukrpravda@gmail.com (Ярослав Юрчишин)</author>
<description></description>
<pubDate>Wed, 29 Jan 2020 09:05:15 +0200</pubDate>
<fulltext>Я виростав у радянському військовому містечку в Карелії, північній частині Росії. Мене посилено годували міфами та легендами про доблесних червоноармійців, які в Першу та Другу світову війну боролися зі злом. Час від час проскакували згадки про злочинних українських націоналістів, які доблесним воякам ЧА постійно заважали. Не дуже часто, бо у військовому містечку була така мішанка всіх поневолених Росією народів, що розповіді про злочини українців, грузин, татар чи балтських повстанців звучали не дуже природно.



Минув час, ми з батьками повернулися у їх рідний Львів. Саме тут я вперше познайомився з легендою Крут, легендою (а насправді історичним фактом) про 300 молодих вояків, які зупиняли орди московських окупантів, в той час як політики в Києві сперечалися якою Україні бути – соціалістичною, монархічною чи федеративною у складі тієї чи іншої федерації. Потім був Пласт – український скаутинг, переїзд до Києва і зв'язківство (керівництво виховною частиною для хлопців віком від 12 до 18 років) у 75 пластовому курені ім. Героїв бою під Крутами в Києві. Легендарні крутянці стали прикладом для наслідування для юних пластунів, які свої Обіцянки складали на могилі в Кутах (раніше радянському Пам'ятному).

Величезна різниця хто буде для нашої молоді героєм – орди Муравьова, який ледь не спалив Київ чи Крутяни, які його захистили. Вірю, що для молоді, яка не отруєна радянською пропагандою, ми зможемо зберегти Україну, про яку мріяли і за яку жили і гинули Герої бою під Крутами.

300 впали, щоб встали мільйони!</fulltext>
<enclosure url="https://blogimg.pravda.com/images/doc/0/c/0c34633-urchyshyn-112.jpg" type="image/jpeg" length="6486"/>
<guid>https://blogs.pravda.com.ua/authors/yurchyshyn/5e313cbbeaf37/</guid>
</item>

<item>
<title>Ярослав Юрчишин: Обирати голову ДБР мають незалежні експерти</title>
<link>https://blogs.pravda.com.ua/authors/yurchyshyn/5e2159d6da3e4/</link>
<author>ukrpravda@gmail.com (Ярослав Юрчишин)</author>
<description></description>
<pubDate>Fri, 17 Jan 2020 07:53:10 +0200</pubDate>
<fulltext>Фракція "Голосу" пропонує Верховній Раді підтримати ініціативу громадськості і обрати Євгенію Закревську однією з трьох представників парламенту в конкурсній комісії з відбору керівника Державного бюро розслідувань.



Навіть якщо ви не стежите за діяльністю правозахисників, про Євгенію ви точно чули – саме вона змусила владу врятувати розслідування справ Майдану, привернувши увагу до проблеми голодуванням. Саме після цього, у грудні парламент прийняв поправку до закону про ДБР, яка дозволила поновити ці розслідування.

Євгенія відома передусім як невтомний адвокат родин Небесної Сотні. Захищати євромайданівців вона почала з моменту першої ж спроби силового розгону мирних протестів, що переросли у Революцію Гідності 2013-2014 років, – і продовжує добиватись справедливості дотепер.

З 2014 року вона надає правову допомогу постраждалим від агресії РФ – жертвам викрадень, вбивств, тортур на сході України і в Криму, а також військовополоненим і політичним в'язням. А з 2015-го – бере участь у систематизації та представленні в Міжнародний кримінальний суд доказів російської агресії проти України.

Ми переконані, що фаховість, досвід, принциповість і залізна воля Євгенії якнайкраще стануть у нагоді для проведення чесного й прозорого конкурсу на посаду очільника ДБР. Як ніхто інший, вона стежитиме за тим, щоб ДБР не очолив хтось із реваншистів чи проросійських фігур.

"Голос" закликає комітет ВР з питань правоохоронної діяльності висунути кандидатуру Євгенії Закревської до складу конкурсної комісії, а усіх колег-депутатів – підтримати її під час голосування.</fulltext>
<enclosure url="https://blogimg.pravda.com/images/doc/0/c/0c34633-urchyshyn-112.jpg" type="image/jpeg" length="6486"/>
<guid>https://blogs.pravda.com.ua/authors/yurchyshyn/5e2159d6da3e4/</guid>
</item>

<item>
<title>Ярослав Юрчишин: Визнання Пласту державою відбулося, але це тільки початок</title>
<link>https://blogs.pravda.com.ua/authors/yurchyshyn/5e1dd273bb50f/</link>
<author>ukrpravda@gmail.com (Ярослав Юрчишин)</author>
<description></description>
<pubDate>Tue, 14 Jan 2020 15:38:43 +0200</pubDate>
<fulltext>Ви знаєте, що вчора вступив у закон про визнання Пластового руху (Пласту) . Держава нарешті визнала внесок Пласту – українського скаутингу у розвиток України з 1912 року (заснування першої пластової організації у Львові), через діаспорний період (зараз організації та представництва Пласту діють по всьому світу) та захист її з часів Січового Стрілецтва і до АТО/ООС. Та найголовніше Україна визнала потребу сприяти вихованню дітей як активних громадян та провідників місцевої, національної та світової спільноти.



Нажаль, окрім визнання з боку держави, для виконання такого амбітного завдання необхідні ресурси. Пласт запустив кампанію збору коштів для:

- проведення 25 таборів для дітей шкільного віку улітку 2020 року. На цих таборах оздоровляться та отримають змістовне дозвілля мінімум 1250 дітей з цілої України та осередків українців у діаспорі, а практику роботи з дітьми понад 150 дорослих волонтерів

- підготовку 100 волонтерів-виховників, які впродовж року працюватимуть з дітьми. При оптимальному забезпеченні це дозволить залучити до пластової програми до 5 тис. дітей на постійній основі в горизонті 3 років

- запуск 15 осередків на Півночі, Сході та Півдні України. Тобто саме в тих макрорегіонах, які історично та культурно довше перебували під впливом країни-агресора

- розробити та викласти в мережі он-лайн посібник для дітей, що дозволить усім дітям, які користуються мережею дистанційно долучитися до виховної програми Пласту, визнаної державою

- систематизувати та діджеталізувати роботу самої організації через впровадження бази еПласт та мобільного додатку PlastApp

- і, родзинка пропозиції – Школа організаційного розвитку, яка дозволить вишколити пластунів-адміністраторів, волонтерів, які відповідатимуть за розвиток осередків Пласту по всій Україні. Ведення зборів, відносини з органами місцевого самоврядування та центральної влади, пошуку ресурсів, комунікації, тощо. Пластуни мають бути хорошими провідниками, щоб вчити інших провідництва.

Маєте чудову змогу здійснити інвестиції в майбутнє України. В прямому значенні цього слова. Не відмовите собі в цьому задоволенні за посиланням. </fulltext>
<enclosure url="https://blogimg.pravda.com/images/doc/0/c/0c34633-urchyshyn-112.jpg" type="image/jpeg" length="6486"/>
<guid>https://blogs.pravda.com.ua/authors/yurchyshyn/5e1dd273bb50f/</guid>
</item>

<item>
<title>Ярослав Юрчишин: Тонкі місця "судової реформи" треба поправити</title>
<link>https://blogs.pravda.com.ua/authors/yurchyshyn/5da9b0248c737/</link>
<author>ukrpravda@gmail.com (Ярослав Юрчишин)</author>
<description></description>
<pubDate>Fri, 18 Oct 2019 15:29:24 +0300</pubDate>
<fulltext>У "судовій реформі" Порошенка було тонка горловина – від не міняв органи, які відбирають суддів. Тому більшість у Вищій Кваліфікаційній Комісії Суддів та Вищій Раді Правосудді становили саме ті судді, очиститися від яких і було метою реформи. Думаючи, що тримаючи їх на повідку, виконавча влада розраховувала на контроль над судами. У результати ми отримали рішення Окружного адміністративного суду Києва про скасування націоналізації Приватбанку, а також Баршівського про заборону українцям користувати лоукостами.



інфографіка Texty.org.ua 

"Судова реформа" Зеленського мала на меті розширити цю горловину, перезапустивши конкурс на членів ВККС через створення незалежної комісії, більшу вагу в якій матимуть представники наших міжнародних партнерів. По ВРП чомусь вирішили обмежитися лише частковими змінами, створивши Етичну та дисциплінарну комісію, більшу вагу в якій також матимуть міжнародні експерти і яка може ставити питання про відставку члена ВРП. Замість зміни ВРП (так, для цього треба міняти Конституцію, але чи це проблема для монобільшості?) лише часткові зміни. Але це ще не все...

"Реформа Зеленського" знову створює вузьку горловину бо рішення цих комісій можна оскаржити в... Окружному адміністративному судді Києва. Суді, який скасовує рішення про ліквідацію церкви окупанта, який блоку конкурс на посаду керівника Митниці, який приймає найодіозніші рішення. Чому? Напрошується рішення що саме через цей суд можна заблокувати призначення незручних членів ВККС або навпаки звільнення зручних.

І це не єдина проблема. Окрім нереформованої ВРП, вовчого суду як інституції оскарження реформа пропонує в ручному режимі скоротити кількість суддів Верховного суду вполовину поклавши відповідальність за це скорочення на...нереформованої ВРП:). Так, частина суддів ВСУ резонно викликає питання в громадськості щодо їх доброчесності та професійності. Але чому б не провести перекваліфікацію діючого складу, використовуючи висновки Громадської ради доброчесності і не відсіяти недоброчесних, залишивши гідних? Ні, ми штовхаємо суддів у невідомість. За таких умов першими підуть професіонали з доброю репутацією, бо їм знайти роботу не проблема. А залишаться ті, кого легко контролювати. А до того ж суд, який сьогодні розглядає понад 360 справ в день, тепер ляше під вдвічі збільшеною вагою обов'язків.

Чи це реформа чи імітація? Саме тому фракція Голос рекомендувала – оскарження в Верховному судді, а не в ОАСК, не скорочення кількості, а переофрматування ВСУ на засадах підвищення якості, повноцінний запуск реформи ВРП. І все у співпраці з міжнародними партнерами. Які, до речі, в один голос вимагали не турборежимити "судову реформу" Венеційська комісія погодилася оцінити цей проект. Посли Канади, Британії, Німеччини та ЄС закликали не поспішати, пропонуючи свою допомогу. Їх, як і нас, не почули. Скажіть, яка в них тепер мотивація надавати нам своїх експертів для роботи в комісіях по відбору членів ВККС та очищення ВРП? Уявіть собі рівень ганьби, коли ми звертаємося по допомогу, а нам відмовляють і ми забиваємо собі гол у ворота і в так не легкій геополітичній ситуації.

Українське суспільство заслужило на справедливий суд на справжню судову реформу і повернення довіри до інституцій Верховенства права. Ручних вовчих судів по дзвінку з Банкової ми вже маємо доста.</fulltext>
<enclosure url="https://blogimg.pravda.com/images/doc/0/c/0c34633-urchyshyn-112.jpg" type="image/jpeg" length="6486"/>
<guid>https://blogs.pravda.com.ua/authors/yurchyshyn/5da9b0248c737/</guid>
</item>

</channel>
</rss>