<?xml version="1.0" encoding="windows-1251"?>
<rss version="2.0">
<channel>
<image>
<url>https://blogs.pravda.com.ua/images/logo_ukr.gif</url>
<title>Українська правда - Блоги</title>
<link>https://blogs.pravda.com.ua</link>
</image>
<title>Українська правда - Блоги</title>
<link>https://blogs.pravda.com.ua</link>
<description/>

<item>
<title>Тарас Шевченко: З часу трагедії в Ірані на дорогах України загинуло стільки ж людей як у збитому боїнгу </title>
<link>https://blogs.pravda.com.ua/authors/tshevchenko/5e2e137f98b52/</link>
<author>ukrpravda@gmail.com (Тарас Шевченко)</author>
<description></description>
<pubDate>Sun, 26 Jan 2020 23:32:31 +0200</pubDate>
<fulltext>З моменту трагедії з літаком МАУ на українських дорогах у ДТП загинуло стільки ж людей як у збитому літаку. Вдумайтеся у це: у катастрофі в Ірані загинуло 176 людей і стільки ж людей вмерли в ДТП за 18 днів. І вмирають кожні 18 днів. Статистика смертей на дорогах – в середньому гине 10 людей за добу. За 18 діб – 180 загиблих. Масштаб трагедії в Ірані відтворюється за 18 діб.

А тепер подумайте про інше – чому так працює ваш мозок? Чому мозок людини робить такими не важливими смерті цих 180 людей на дорогах і надає надважливість, тим, хто загинули в літаку? Всі активні громадяни щодо катастрофи в Ірані вимагали жорстких дій від влади, обулювалися недостатньою комунікацією, навіть вимагали відставок!

Хіба смерті українців загиблих в ДТП менш важливі? Їх за рік загине 3 500. Сумно сказати, та це в 20 разів більше, ніж в літаку. Чому ж тоді не виникає такої ж реакції з вимогами до Президента та Уряду негайно перервати всі справи і займатися тим, щоб люди не гинули на дорогах? Чому немає вимог навести лад з дорожним рухом? Підвищити штрафи і нарешті контролювати швидкість камерами? Де вимоги до депутатів негайно ухвалити закони про паски безпеки? І це при тому, що смерті в ДТП є такими, що їх можливо суттєво зменшити. Але це не те питання, де суспільство вимагає від Уряду дій.

Чому наш мозок так "не помічає" 180 загиблих на дорогах за 18 днів?

PS. І пам'ятайте через 18 днів буде ще 180 загиблих...

Обговорення тут:

https://www.facebook.com/shevchenko.taras/posts/3069471189738322</fulltext>
<enclosure url="https://blogimg.pravda.com/images/doc/e/0/e053236-tshevchenko-112.jpg" type="image/jpeg" length="11698"/>
<guid>https://blogs.pravda.com.ua/authors/tshevchenko/5e2e137f98b52/</guid>
</item>

<item>
<title>Тарас Шевченко: Чи справді Україна парламентсько-президентська республіка? </title>
<link>https://blogs.pravda.com.ua/authors/tshevchenko/5e25e8da98e33/</link>
<author>ukrpravda@gmail.com (Тарас Шевченко)</author>
<description></description>
<pubDate>Mon, 20 Jan 2020 18:52:26 +0200</pubDate>
<fulltext>

Звісно, ви всі знаєте, що Україна це парламентсько-президентська республіка. До 2014 року ми були президентсько-парламентською, а потім знову стали парламентсько-президентською.

І будучи парламентсько-президентською на першому місці має стояти парламент, а не президент! Не дивно, що так часто можна зараз побачити слова обурення від журналістів про порушення Конституції через нехтування парламентсько-президентською формою правління.

Тільки, чесно кажучи, із цим є декілька проблем.

У світі немає класифікації, яка б містила таку назву як "парламентсько-президентська" республіка.

Стривайте, тобто немає парламентсько-президентської форми правління?! Ми вигадали це самі?

Схоже – так.

Навіть якщо вигадали, але ж це записано у Конституції. Ми маємо поважати її, адже це основний закон держави.

Не зовсім. У Конституції нічого не написано про парламентсько-президентську республіку. Так, немає слів "парламентсько-президентська" взагалі. Так само, як і не було слів "президентсько-парламентська" у тексті Конституції, який діє з 2014 року (а раніше ця версія діяла у 2006-2010 роках), норми якої зменшили повноваження Президента і збільшили повноваження Верховної Ради. Проте, експерти та журналісти почали писати, що тепер Україна – це парламентсько-президентська держава, а інші підхопили.

Повернімось до класифікації. То як називають форму правління в Україні?

У західному світі багато назв різних форм правління. Ті, що мають ознаки парламентської та президентської республіки часто називають "напівпрезидентськими" (semi-presidential). Термін ввів французький науковець Моріс Дюверже у 1970 році, щоб описати Францію за її Конституцією в редакції 1962 року. В українській політичній науці ще використовується термін "змішана" форма правління. Ми вважаємо термін "змішана" невдалим, оскільки, назва не пояснює суті. Не зрозуміло, що там з чим змішали.

Напівпрезидентські республіки поділяють на два головні підвиди. Перший – президентсько-парламентські республіки. А другий...

О, а другий парламентсько-президентські?!

Ніт. Другий має назву "прем'єрсько-президентська" (premier-presidential) форма правління. Зазвичай типовою рисою останньої є те, що лише парламент може звільнити прем'єра. А в президентсько-парламентській звільнити прем'єра має повноваження президент і саме він відіграє більшу роль у формуванні уряду.

Які ще є "прем'єрсько-президентські" країни?

Франція, Польща, Румунія, Литва, Шрі-Ланка, Монголія, Туніс, Мадагаскар, Єгипет, Алжир та ще трохи інших.

Давайте відверто, у нас головний президент, а не прем'єр. Прем'єр Гончарук сам визнає, що він є членом команди президента. Он і заяву про відставку Президенту подав! То це ж він наплював на нашу Конституцію і форму правління?

Крім правил записаних у законах, завжди мають значення політична розстановка сил і політичні традиції. Якщо у прем'єрсько-президентській республіці лідер партії виграє президентські вибори, а потім його партія перемагає на парламентських і формує більшість, тоді фактично вся повнота влади у руках президента. І навіть, не маючи формальних повноважень звільняти прем'єра, реально розв'язує це питання президент. А члени його партії дослуховуються до його рішень. Це не означає порушення Конституції і так саме це не є авторитаризмом.

Та яке взагалі має значення як це називати! Назва ні на що не впливає. 

Не зовсім. Сама лише назва підштовхує людей до певних висновків. Задає певну рамку мислення і не випускає за її межі. Назва "парламентсько-президентська" сформувала дискурс, що повноваження треба забирати у Президента і передавати Верховній Раді, бо саме вона головна і стоїть на першому місці. Якби люди більше мислили рамкою прем'єрсько-президентської республіки, то більше б говорили про збільшення повноважень прем'єра та уряду. Тоді б ви почули "у прем'єрсько-президентській республіці Бюро фінансових розслідувань має підпорядковуватися Прем'єр-міністру".

Або, наприклад, коли зараз точиться суперечка про префектів замість голів ОДА, то найголосніше мали б говорити про зменшення повноважень Президента щодо призначення префектів або позбавлення його таких повноважень взагалі. У прем'єрсько-президентській республіці виконавча влада на місцях має бути підпорядкована Кабінету міністрів. І ніякої "президентської вертикалі".

А є ще терміни "вигадані" так само українцями?

Так, наприклад, "монобільшість" і "монокоаліція".

</fulltext>
<enclosure url="https://blogimg.pravda.com/images/doc/e/0/e053236-tshevchenko-112.jpg" type="image/jpeg" length="11698"/>
<guid>https://blogs.pravda.com.ua/authors/tshevchenko/5e25e8da98e33/</guid>
</item>

<item>
<title>Тарас Шевченко: Скасування недоторканності: змінити Конституцію недостатньо </title>
<link>https://blogs.pravda.com.ua/authors/tshevchenko/5d6e1cdf65112/</link>
<author>ukrpravda@gmail.com (Тарас Шевченко)</author>
<description></description>
<pubDate>Tue, 03 Sep 2019 10:57:19 +0300</pubDate>
<fulltext>

Сьогодні депутати голосують остаточно за зміни до Конституції України про скасування депутатської недоторканності. Однак, щоб позбутися недоторканності депутатів цього замало. Сьогоднішнє голосування не скасує недоторканністі! І ось чому.

"Народному депутату гарантується депутатська недоторканність на весь строк здійснення депутатських повноважень. Народний депутат не може бути без згоди Верховної Ради України притягнутий до кримінальної відповідальності, затриманий чи заарештований."

Це не текст Конституції України. Це текст закону про статус народного депутата України. Скасувавши недоторканність у Конституції України, недоторканність залишиться у законі про статус народного депутата. Також недоторканність прописана у Кримінальному процесуальному кодексі.

Чи ці закони стануть такими, що суперечать Конституції України, якщо з останньої вилучити недоторканність? Ні! Ми ж не фіксуємо у Конституції України нове правило "депутатська недоторканність забороняється". Механічне вилучення із Конституції лише означатиме, що недотороканність діятиме далі на рівні закону.

Я підтримую скасування депутатської недоторканності і переконаний, що це буде зроблено. Та щоб скасувати недоторканність змін до Конституції недостатньо. Потрібно також вилучити недоторканність із Закону України "Про статус народного депутата України" та Кримінального процесуального кодексу. Допоки цього не буде зроблено, недоторканність буде діяти. Звичайно, партія Слуга Народу маючи більшість у Верховній Раді зможе це зробити. Тим не менше, щоб дійсно остаточно скасувати недоторканність депутатів, ці кроки необхідно пройти!

</fulltext>
<enclosure url="https://blogimg.pravda.com/images/doc/e/0/e053236-tshevchenko-112.jpg" type="image/jpeg" length="11698"/>
<guid>https://blogs.pravda.com.ua/authors/tshevchenko/5d6e1cdf65112/</guid>
</item>

<item>
<title>Тарас Шевченко: Вимагаємо розкрити замовників рейтингів</title>
<link>https://blogs.pravda.com.ua/authors/tshevchenko/5d2f46b7a5bbf/</link>
<author>ukrpravda@gmail.com (Тарас Шевченко)</author>
<description></description>
<pubDate>Wed, 17 Jul 2019 19:03:03 +0300</pubDate>
<fulltext>Замовники виборчих соціологічних рейтингів мають бути відкритими. Так вимагає закон. Однак зараз це не так. Ми в Центрі демократії та верховенства права підготували і сьогодні надіслали чотири інформаційні запити. До групи "Рейтинг", центру "Соціальний моніторинг", КМІСу та Центру Разумкова. На мою думку, це одні з найбільш авторитетних соціологічних груп. Які тим не менше приховують своїх замовників.

Ми вимагаємо оприлюднити імена. Таке право надає нам Закон України "Про доступ до публічної інформації". Закон про доступ зобов'язує навіть приватні компанії оприлюднювати та надавати на запит інформацію, яка є суспільно значимою. І це саме такий випадок. Громадяни особливо перед виборами мають право знати, хто замовляв соціологію. У разі відмови, ми готові йти до суду і захищати там право на інформацію. Як організація ми маємо велику практику судових справ по доступу до інформації.

Та, все ж, маю сподівання, що для авторитетних соціологічних компаній важлива їх репутація та їх ім'я. І вони виправлять свою помилку максимально швидко. Не виконувати закон і приховувати імена замовників це дуже не чесно. Журналісти зобов'язані публікувати результати виборчої соціології лише вказуючи інформацію про замовника. Як вони можуть виконати закон, коли соціологи замовчують ці імена?







</fulltext>
<enclosure url="https://blogimg.pravda.com/images/doc/e/0/e053236-tshevchenko-112.jpg" type="image/jpeg" length="11698"/>
<guid>https://blogs.pravda.com.ua/authors/tshevchenko/5d2f46b7a5bbf/</guid>
</item>

<item>
<title>Тарас Шевченко: Замовники рейтингів </title>
<link>https://blogs.pravda.com.ua/authors/tshevchenko/5d263f30b0538/</link>
<author>ukrpravda@gmail.com (Тарас Шевченко)</author>
<description></description>
<pubDate>Wed, 10 Jul 2019 22:40:32 +0300</pubDate>
<fulltext>

Якій соціології довіряти? КМІС сьогодні оприлюднив дані, які суттєво відрізняються від інших: "Слугу народу" підтримують 48,5%, Опозиційну платформу 14,1, Європейську солідарність – 9,2, Батьківщину – 6,2, Голос – 4,4%.

Це дослідження проводилося з 25/06 по 07/07. Та проведені у приблизно ці ж дні опитування групи "Рейтинг" (з 29/06 по 03/07) та Центру "Соціальний моніторинг" (з 28/06 по 04/07) дають зовсім інші результати. Відмінності значно перевищують статистичну похибку! Найбільше – щодо Голосу та Слуги народу.

Рейтинг дає Слузі народу 42,3%, Опозиційній платформі 13,1%, Європейській солідарністі – 8,3%, Батьківщині – 7,2%, Голосу – 7,2%.

Соцмоніторинг має досить подібні цифри: Слуга народу – 41,6%, Опозиційна платформа 13,7%, Європейська солідарність – 8,5%, Батьківщина – 7,7%, Голос – 7,5%.

Всі три соціологічні служби вважаються надійними. Вони не входять до списку псевдосоціологів укладеного Texty.org.ua. Але для довіри не вистачає важливих данних – хто замовив соціологію? І тут повна одностайнійсть: ані КМІС, ані Рейтинг, ані Соціальний моніторинг не вказують замовників!

За законом це обов'язок (!) журналістів повідомляти ім'я замовника. Ось цитата зі статті 67: "Інформаційні агентства, засоби масової інформації у разі поширення результатів опитування громадської думки, пов'язаного з виборами, зобов'язані зазначати повну назву організації, що проводила опитування, замовників опитування". За це також є відповідальність. Хоча й незначна: 170 – 340 гривень (стаття 212-20 кодексу про адмін правопорушення). Публікувати ім'я замовника є також і частиною міжнародних стандартів у сфері виборів, зокрема Ради Європи.

Виборці мають право знати, хто замовив соціологію. Це частина права на поінформований вибір. Від цього залежить і довіра до результатів соціологічного дослідження. Чому ж від нас так ретельно ховають імена замовників? Матимете нагоду – запитайте КМІС, Рейтинг та Соціальний моніторинг, хто замовив їхню соціологію!

</fulltext>
<enclosure url="https://blogimg.pravda.com/images/doc/e/0/e053236-tshevchenko-112.jpg" type="image/jpeg" length="11698"/>
<guid>https://blogs.pravda.com.ua/authors/tshevchenko/5d263f30b0538/</guid>
</item>

<item>
<title>Тарас Шевченко: Принципи Торонто </title>
<link>https://blogs.pravda.com.ua/authors/tshevchenko/5d1ce95d73fcc/</link>
<author>ukrpravda@gmail.com (Тарас Шевченко)</author>
<description></description>
<pubDate>Wed, 03 Jul 2019 20:43:57 +0300</pubDate>
<fulltext>Сьогодні вночі за київським часом у канадійському Торонто завершилася Ukraine Reform Conference – ключова міжнародна подія про реформи в Україні. Участь у цій конференції взяли Прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо та Президент України Володимир Зеленський, міністр закордонних справ Канади Христя Фріланд та міністри багатьох інших країн. Уряд Канади надав також на цій конференції можливість висловити позицію представникам громадянського суспільства. Ми мали не лише виступ, але й нагоду презентувати документ, розроблений громадськими організаціями під назвою Принципи Торонто.

Приципи Торонто це документ, що містить опис важливих реформ. У ньому ми прагнули зафіксувати ситуацію з реформами, яка є станом на сьогодні – це важливо зробити щоб стежити за незворотністю реформ, а також щоб бачити напрямки майбутніх змін.

Щоб розробити Принципи Торонто Коаліція Реанімаційний Пакет Реформ зкоординувала роботу великої кількості громадських організацій, провела регіональні обговорення у Харкові, Одесі та Львові, запропонувала онлайн обговорення проекту документу для активних громадян через сайт РПР, а також заручилася підтримкою бізнес асоціацій. Станом на сьогодні документ підтримали понад 80 громадських організацій.

Принципи Торонто складаються з трьох блоків, важливих для українського сьогодення:

Безпека та верховенство права – блок, який охоплює питання безпеки країни, реформи сфери юстиції, підвищення ефективності антикорупційної сфери.

Демократія та належне врядування – містить парламентську реформу; е-демократію та захист громадянського суспільства, питання прозорості українських медіа.

Добробут і розвиток розвиток людського капіталу – це ринкові реформи, комплексне реформування охорони здоров'я, соціальних послуг та реформа культури і національної пам'яті.

Повний текст Принципів Торонто ви можете знайти на сайті РПР

Значно більш детально хід реформ описаний у галузевих бріфах з питань реформ у 12 ключових сферах. Ці документи підгатували представники різних громадських організацій.

Ми будемо надалі відслідковувати, чи залишається курс держави у фарватері, визначеному у Принципах Торонто. Вже за рік конференцію Ukraine Reform Conference 2020 прийматиме Вільнюс. Президент Володимир Зеленський оголосив у своїй промові, що хоче приїхати за рік у Вільнюс і говорити про досягнення, а не про плани. А ми в свою чергу зможемо до Вільнюсу оцінити ці досягнення згідно наших Принципів Торонто.







</fulltext>
<enclosure url="https://blogimg.pravda.com/images/doc/e/0/e053236-tshevchenko-112.jpg" type="image/jpeg" length="11698"/>
<guid>https://blogs.pravda.com.ua/authors/tshevchenko/5d1ce95d73fcc/</guid>
</item>

<item>
<title>Тарас Шевченко: Підвищити штрафи за ремені безпеки – врятувати життя </title>
<link>https://blogs.pravda.com.ua/authors/tshevchenko/5cecd1827ffc4/</link>
<author>ukrpravda@gmail.com (Тарас Шевченко)</author>
<description></description>
<pubDate>Tue, 28 May 2019 09:13:22 +0300</pubDate>
<fulltext>Сьогодні черговий важливий етап нашої боротьби за ремені безпеки. Верховна Рада на 28 травня запланувала голосування за включення до порядку денного нашого законопроекту N10131 про підвищення штрафів за ремені безпеки до 510 гривень. Зараз штраф лише 51 гривня. Високий штраф це не стільки загроза покарання. Ухвалення такого закону – це сигнал українцям, що ремені безпеки – це серйозно! І ми дуже сподіваємося, що на 28 році незалежності держава має навчитися цінувати життя людей.

Щодня в Україні стаються десятки автокатастроф і гинуть люди. В середньому жертвами на дорогах щомісяця стють 300 людей, а щодня гине майже футбольна команда. Зв'язок між порятунком життів і ременями безпеки дуже простий – в половині смертельних аварій ремінь міг врятувати життя. При цьому рівень користування ременями безпеки залишається мізерним, особливо на задніх сидіннях.

На жаль, ми знаємо, що народні депутати все більше включаються у виборчу кампанію і все менше працюють у сесійній залі. Тож отримати 226 голосів може бути складно. Якщо вам важлива тема ременів безпеки і ви знаєте когось із народних депутатів – обов'язково нагадайте їм, щоб сьогодні були у Верховні Раді і проголосували за законопроект N10131. Так працює демократія – виборці мають сигналізувати депутатам про те, що їм важливо!

До речі, минулого тижня ми в Центрі демократії та верховенства права в рамках Кампанії "За безпечні дороги" запустили соціальну інформаційну кампанію "Ремінь, або розтин" з шокуючим зображенням із порівнянням шрама від ножа патологоанатома та синця від ременя безпеки. Дякуємо агенції Agama Communications за креатив та Міністерству інформаційної політики за підтримку. Від народних обранців підтримку чекаємо сьогодні. Ремені безпеки є найпростішим способом врятувати життя в ДТП. І світовий досвід свідчить, що максимальний ефект дає комплекс заходів: інформаційні кампанії + відповідальність для порушників.



</fulltext>
<enclosure url="https://blogimg.pravda.com/images/doc/e/0/e053236-tshevchenko-112.jpg" type="image/jpeg" length="11698"/>
<guid>https://blogs.pravda.com.ua/authors/tshevchenko/5cecd1827ffc4/</guid>
</item>

<item>
<title>Тарас Шевченко: Три мільярди з держбюджету олігархам за політрекламу партій</title>
<link>https://blogs.pravda.com.ua/authors/tshevchenko/5ce3ebd132214/</link>
<author>ukrpravda@gmail.com (Тарас Шевченко)</author>
<description></description>
<pubDate>Tue, 21 May 2019 15:15:13 +0300</pubDate>
<fulltext>Президент Зеленський розпускає Верховну Раду. Нові вибори матимуть одну особливість, про яку слід знати кожному. Вперше за політрекламу партій під час виборів олігархи-власники телеканалів зможуть отримати компенсацію з державного бюджету загальною сумою до 3 мільярдів (!) гривень. Це якщо терміново не внести зміни до закону.

Чому це так: 

1. На цих виборах вперше діятиме правило – всі витрати на агітацію партіям-переможцям компенсуються після виборів коштами платників податків (з бюджету). (Закон про політичні партії, стаття 17-4. Прийнята 8.10.2015)

2. Максимальний розмір виборчого фонду, за законом, складає 375 мільйонів гривень. (Закон про вибори народних депутатів. Стаття 48)

3. Вже зараз, згідно останньої соціології, до Верховної Ради проходить (за умови зниження виборчого бар'єру до 3%) 8 партій. Ймовірно, їх стане більше, оскільки щонайменше додасться політична партія Голос Святослава Вакарчука. Шанси зростуть і у Самопомочі та Свободи. Тож можна припустити, що у Парламенті буде 10 партій.

4. 10 партій * 375 мільйонів = 3,75 мільярди гривень.

5. Дані парламентських виборів минулих років показували, що частка витрат на телевізійну агітацію складає 80%.

Гарантія повернення коштів з держбюджету стимулюватиме марнотратство тих партій, які гарантовано проходять.

Зараз фракції погоджують зміни до закону про вибори, щоб скасувати мажоритарку та зменшити прохідний бар'єр. Тож необхідно публічно тиснути, щоб скасувати також правило про безумні компенсації для олігархів із бюджету! Це неприпустимо для нашої країни викидати гроші платників податків на телевізійну рекламу. У більшості західноєвропейських країн телевізійна реклама партіям заборонена взагалі. Ви не побачите її в Англії, Франції чи Німеччині.

Центр демократії та верховенства права пропонує наступні прості, але дієві зміни:

1. Зменшити максимальні витрати партії на вибори до 100 мільйонів гривень.

2. Заборонити компенсацію з бюджету витрат на агітацію у ЗМІ.

Ці зміни внести просто. Та для цього потрібен публічний розголос і тиск.

</fulltext>
<enclosure url="https://blogimg.pravda.com/images/doc/e/0/e053236-tshevchenko-112.jpg" type="image/jpeg" length="11698"/>
<guid>https://blogs.pravda.com.ua/authors/tshevchenko/5ce3ebd132214/</guid>
</item>

<item>
<title>Тарас Шевченко: Наталія Шаптала нова голова КСУ: довідка від Чесно </title>
<link>https://blogs.pravda.com.ua/authors/tshevchenko/5cdb04dd6983e/</link>
<author>ukrpravda@gmail.com (Тарас Шевченко)</author>
<description></description>
<pubDate>Tue, 14 May 2019 21:11:41 +0300</pubDate>
<fulltext>

Щойно стало відомо, що новою головою Конституційного суду України і людиною, яка братиме безпосередню участь у інавгурації нового Президента України Володимира Зеленського стала Наталія Шаптала. Пані Шаптала не є дуже відомою в Україні. Рух Чесно у вересні 2018 року оприлюднив довідки про кожного суддю КСУ. Важливо відмітити, що вже 21 вересня у Шаптали завершується дев'ятирічний строк повноважень судді. Нижче текст про нову голову Конституційного суду України:

Наталія Шаптала

Освіта:

1987 – Алтайський державний університет.

Суддівська кар'єра:

1996 – 2005 – суддя Ленінського районного суду м. Донецька (з 2001 року обрано на посаду судді безстроково);

2005 – 2010 – суддя Донецького апеляційного адміністративного суду (з 2006 року перший заступник голови суду);

2010 – т.ч. – суддя Конституційного Суду України (призначена на посаду Х позачерговим з'їздом суддів України).

Зв'язки:

Син судді – Шаптала Євген Юрійович – з 2013 року працює суддею Київського апеляційного господарського суду.

Офіційні документи щодо судді:

Постанова Верховної Ради України "Про реагування на факти порушення суддями Конституційного Суду України присяги судді" від 24.02.2014 року.

Причетність до ухвалення сумнівних рішень

Згідно з Постановою Верховної Ради України "Про реагування на факти порушення суддями Конституційного Суду України присяги судді", у зв'язку із ухваленням Рішення Конституційного Суду України від 30.09.2010 року яким було визнано неконституційним Закон України "Про внесення змін до Конституції України" від 08.12.2004 року, внаслідок чого почала діяти Конституція України в редакції 1996 року, що призвело до збільшення повноважень президента Януковича, було запропоновано розглянути питання дострокового припинення повноважень та звільнення з посад суддів Конституційного Суду України у зв'язку з порушенням ними присяги судді, які були призначені з'їздом суддів України, зокрема судді Шапталу Н.К.

Згідно з висновком Європейської Комісії "За демократію через право" (Венеціанська комісія) "Про конституційну ситуацію в Україні" від 20.12.2010 року, вказане рішення Конституційного Суду України ставить під сумнів легітимність діючих державних інституцій,оскільки і президент і парламент були обрані відповідно до конституційних норм, які більше не визнаються дійсними. Президент України, після цього рішення, має набагато більше повноважень, ніж могли передбачити виборці, коли він обирався. Діяльність основних державних органів після рішення Конституційного Суду України почала базуватися на основі правил, змінених судом, а не на правилах, змінених Верховною Радою України як демократичним легітимним органом.

Як повідомляв колишній перший заступник Голови СБУ Віктор Трепак, 03 березня 2015 року ГПУ відкрила кримінальне провадження за фактом винесення суддями Конституційного Суду України вищевказаного рішення, що спричинило тяжкі наслідки та захоплення державної влади колишнім президентом Януковичем у неконституційний спосіб (за статтями 109 та 375 КК). Окрім того, Віктором Трепаком також повідомлено, що слідчими СБУ 08 квітня 2015 року було зареєстроване інше кримінальне провадження за фактом ймовірного зловживання суддями Конституційного Суду України посадовим становищем під час ухвалення зазначеного рішення (ст. 365 КК).

Однак, на порталі "Укрінформ", з посиланням на керівника департаменту спецрозслідувань Сергія Горбатюка, зазначається про те, що шестеро суддів КСУ за фактом прийняття вказаного рішення фігурують в кримінальному провадженні про узурпацію влади Януковичем як свідки.

У той же час, Секретаріат Конституційного Суду України у відповідь на дану публікацію звернув увагу на думку суддів Конституційного Суду України, яка відрізняється від вищевказаної оцінки фактів, пов'язаних ухваленням цього рішення.

Характеристика професійної діяльності

Має науковий ступінь кандидата юридичних наук.

Інша інформація:

1) Декілька років поспіль суддя Шаптала входить до рейтингу "ТОП 100 самих впливових жінок України" за версією видавництва Фокус.

2) За інформацією з веб-сайту Фокус, під час розгляду Конституційним Судом України питання конституційності закону про очищення влади (про люстрацію) з'ясувалося, що суддя Шаптала звернулася за отриманням експертного висновку на цей закон до народного депутата Сергія Ківалова, який створив судову вертикаль при Януковичу. До того ж, він сам підпадає під люстрацію як колишній член Вищої ради юстиції і є одним з ініціаторів звернення до Конституційного Суду України стосовно конституційності зазначеного закону.

3) В журналістському розслідуванні на сайті "Prosud", звертається увага на те, що в 2013 році суддя Шаптала потрапила в об'єктив фотокореспондента газети Комерсант Влада Соколя, який зафіксував на ній дорогий годинник Ulysse Nardin, ціна якого від за 7 тис.дол. Окрім прикрас, у власності судді є квартира площею 97,2 кв.м, яку суддя придбала вже через рік після свого призначення до Конституційного суду. Квартира знаходиться в спільній власності з молодшим сином, Віталієм. На сьогодні вартість подібної квартири в цьому будинку складає приблизно 145 тис.дол. або 3,8 млн.грн.</fulltext>
<enclosure url="https://blogimg.pravda.com/images/doc/e/0/e053236-tshevchenko-112.jpg" type="image/jpeg" length="11698"/>
<guid>https://blogs.pravda.com.ua/authors/tshevchenko/5cdb04dd6983e/</guid>
</item>

<item>
<title>Тарас Шевченко: Коли можна розпустити Верховну Раду? </title>
<link>https://blogs.pravda.com.ua/authors/tshevchenko/5cc0b6b3ac64b/</link>
<author>ukrpravda@gmail.com (Тарас Шевченко)</author>
<description></description>
<pubDate>Wed, 24 Apr 2019 22:19:15 +0300</pubDate>
<fulltext>

Чи зможе новообраний Президент Володимир Зеленський розпустити Верховну Раду і оголосити дострокові вибори народних депутатів? Це одне з важливих питань, яка обговорюється зараз і юридичний аналіз змішується з математичним. Все впирається у два питання:

Чи є у Верховній Раді коаліція? І що таке: "останні шість місяців строку повноважень Верховної Ради". Ніхто не знає точно, коли повноваження Верховної Ради припиняться. Адже вони завершуються у той день коли складуть присягу нові депутати. А ця дата зараз точно не відома. Конституція забороняє розпускати парламент саме в останні 6 місяців повноважень Верховної Ради.

Як рахувати дати? Існує декілька версій щодо останнього дня коли теоретично може відбутися розпуск депутатів:

27 квітня – оскільки вибори відбудуться 27 жовтня, то ж за 6 місяців до дня виборів;

27 травня – оскільки ця Верховна Рада набула повноважень 27 листопада 2014 року і має формально строк повноважень 5 років;

14 червня – суддя Павло Вовк сьогодні порахував, що в середньому за 4 останні виборчі кампанії новообрана Верховна Рада набувала повноважень протягом 48 днів. І тому треба застосовувати саме цю середню цифру 48. Вкрай дивний якщо чесно аналіз із середньою цифрою від судді.

Верховна Рада не прагне розпуску і напевно буде призначати дату інавгурації президента якнайпізніше – після 27 травня. Та ще одним способом убезпечитися від розпуску Верховної Ради може бути офіційне оголошення десь у кінці травні про розпад коаліції. Тоді має бути оголошено про час на формування нової коаліцію. І в рамках 30 днів розпуск Верховної Ради буде не можливий. Інакше є вірогідність, що суд в якому якраз працює суддя Вовк, може несподівано ухвалити рішення і зафіксувати, що коаліції вже не існує більше ніж 30 днів, щоб дати обгрунтування для розпуску.

Всупереч поширеному міфу, що у нас гарна Конституція і її лише виконувати треба, на цьому прикладі ми бачимо, що Конституція має вади. Замість того щоб зафіксувати строк чітко як 6 місяців до дня чергових виборів, ми маємо не зрозумілі 6 місяців до закінчення повноважень, які дійсно можна трактувати по різному.

</fulltext>
<enclosure url="https://blogimg.pravda.com/images/doc/e/0/e053236-tshevchenko-112.jpg" type="image/jpeg" length="11698"/>
<guid>https://blogs.pravda.com.ua/authors/tshevchenko/5cc0b6b3ac64b/</guid>
</item>

</channel>
</rss>