https://blogs.pravda.com.ua/images/logo_ukr.gif https://blogs.pravda.com.ua https://blogs.pravda.com.ua https://blogs.pravda.com.ua/authors/shkrum/6a567b5d4f2fc/ ukrpravda@gmail.com (Альона Шкрум) Tue, 14 Jul 2026 21:09:33 +0300 Уряд Юлія Свириденко завершив свою каденцію. Час підбити підсумки за цей рік. ➡ Нашими пріоритетами в Міністерстві розвитку громад та територій України одразу стали, і так і залишаються: ▫ прифронтові регіони ▫ відновлення критичної інфраструктури та житло ▫ транспорт – дороги та порти і УЗ, як головні артерії країни, воєнна та економічна логістика До цього додалися: ▫ фізичний захист обʼєктів критичної інфраструктури, за який взялося Агентство відновлення і ▫ проходження надскладної зими та плани стійкості кожного регіону та великого міста. Найбільшим викликом для мене особисто був хаос. Ми відповідаємо, як Міністерство, за найбільшу кількість політик: від транспорту (доріг, портів, залізниці, автотранспорту), будівництва та житла, до сфери ЖКГ, регіонального розвитку, благоустрою територій, енергоефективності. І все це потребує відновлення, термінових грошей, hard-проєктів, грантів, приватних інвестицій. Коли немає грошей, усі зусилля спрямовувалися на міжнародне фінансування, міжнародні гроші й донорів. ➡ Тож у сфері відповідальності міжнародки Міністерства та Олексія Кулеби цікавий портфель 💼: ▫ 60 проєктів – з міжнародними банками та урядами іноземних країн ▫ 5 банків, з якими ми щодня працюємо – Світовий банк, ЄІБ, ЄБРР, БРРЄ, МБРР + JICA ▫ 31 профільна міжнародна організація, за роботу в якій відповідаю, – від IMO до ICAO ▫ 50+ країн – які нам дають кошти й допомогу і декілька, які не дають кошти, але чия підтримка дуже важлива ▫ Робота в багатосторонніх форматах для відновлення: Українській платформі донорів ▫ Транспортних діалогах та TaskForce, Конференції з відновлення України (URC) Системи в усьому цьому не було. Були сотні надрукованих на А3 Excel-табличок і окремих документів. Наша задача була систематизувати процеси, провести аудит міжнародних угод, грошей, банків, країн і зрозуміти їхні пріоритети й сильні сторони, аби залучати допомогу на ті напрями, де потреба є найбільшою. Треба було все розкласти по поличках. ➡ На сьогодні з Excel-табличок ми перейшли на єдиний веб-ресурс всіх об'єктів відновлення, які ми реалізуємо за міжнародні кошти. ❗3236 – це головна наша цифра на сьогодні. ▫ 3236 обʼєктів відновлення. Це і школи, і укриття, і багатоповерхові будинки, і приватне житло, і водоканали, і техніка, і котельні, і мости. Все за що ми відповідальні. ▫ 224 відбудованих шкіл і садочків. ▫ 148 лікарень. ▫ 44 об'єкти водопостачання, водовідведення, свердловини, очисні насоси, вся вода. ▫ 1993 багатоквартирні будинки – відновлені за програмами Фонду енергоефективності, з яких 1098 – відновленні після атак рф. ▫ 1 відомий Грибовицький полігон – теж, наприклад, частина нашої програми муніципальної інфраструктури з ЄІБ. Тисячі інших проектів відбудови. Частину цих обʼєктів ми офіційне не відкривали, не показували, бо це було занадто ризиковано для наступних прильотів. Але 3236 обʼєктів – це те, чим дуже пишаємось. Вони доступні на дашборді, де ми можемо бачити, куди саме спрямовуються міжнародні кошти на відновлення України (посилання в коментарях). ➡ Наші з командою міжнародки Міністерства цифри 💰 ▫ 3,2 млрд доларів США – залучено нових грошей на відновлення від міжнародних банків та іноземних країн Порахували тут, що це в 10 (!) рази більше грошей, ніж ми отримали з державного бюджету на відновлення на весь рік. Виходить десь 5,4 млн доларів залучених грошей на день роботи команди. Цікава історія, ні?) ▫ 38 нових угод – тут і 125 млн євро на воду і 350 млн євро на житло і 94 млн євро на дороги Агентству відновлення і багато іншого. ▫ Три угоди G2G – з Італією на суму 68,5 млн євро, дві з них – грантові. 🌍 ▫ Три угоди по двох фазах з JICA – грантових грошей від Японії – на 102 млн доларів. ▫ Понад 1 млрд доларів – нових проєктів МТД від країн, 100 млн євро допомоги лише від Німеччини – технічної допомоги, енергетичного обладнання (генераторів, когенераційних установок, блочно-модульних котелень). ▫ + Нова грантова угода з Францією на 71 млн євро, велика частина коштів якої піде на відновлення інфраструктури, водопостачання, водовідведення. ▫ + Швейцарська угода, де 50 млн швейцарських франків на проєкти інфраструктури. ▫ + Нові гроші нарешті для відновлення роботи Фонду енергоефективності, завдяки чому відновили 2000 багатоквартирних будинків по всій країні.🏠 За кожною угодою стоять місяці роботи, переговорів, драфтів, зустрічей, політичних переконань. Кожне підписання – це окреме життя, і лише командою можливо таку кількість осягнути. ➡ Приватні гроші 💵 ▫ Ми розпочали перший під час війни проєкт публічно-приватного партнерства (PPP) контейнерного терміналу порту Чорноморськ. Чотири найбільші світові оператори світу – сьогодні змагаються за право управляти контейнерним терміналом і скоро публічно зроблять свої ставки. Це відомі світові компанії, які довели свою ефективність – APM Terminals (Maersk), Abu Dhabi Ports, Mariner, Yılport. Ми 100% доведемо цей проєкт до завершення. ▫ Уже оголошено другий проєкт PPP концесію – поромного терміналу. До нього великий інтерес. ▫ Уперше в історії України – ми підготували 35 проєктів PPP у сфері транспорту, води, дорожньої інфраструктури та логістики. Для мене – це один з найважливіших результатів, бо державних і донорських коштів – ніколи не вистачить на відновлення. Треба навчитися залучати інвестиції в інфраструктуру. ➡ Зима, яка нас загартувала ❄ Це була найскладніша зима в історії України. В один момент на моєму столі лежав проєкт евакуації 250 000 киян у готелі та заклади тимчасового розміщення. На щастя, цей план так і залишився на папері. Стійкість – це про постійну адаптацію, про постійні зміни, навчання. Це наскільки сильно система може зігнутися, поки не зламається. І ми систему втримали, чим дуже пишаюся. А тепер намагаємося структурувати ці процеси через плани стійкості регіонів та міст. ➡ Окрема робота – 31 міжнародна організація 🌐 - росію не було обрано до керівних органів ICAO, IMO та Всесвітнього поштового союзу. - У Дунайській комісії ми започаткувати Реєстр збитків від російської агресії. - Разом з МЗС провели колосальну роботу щодо тіньового флоту. ➡ Відновлення – це не один великий проєкт Це сотні переговорів, величезна урядова команда, тисячі маленьких проєктів, кожен з яких має бути в одній системі. Це про людей. Ці результати створюють саме люди. І це про коаліції. Хочу подякувати команді Міністерства та Уряду. Прем'єр-міністру Юлії Свириденко. Бо уряд – це завжди різні люди і команди, які конкурують між собою, конкурують за ресурси, за угоди, гроші, за доступ. А Вам вдалося зробити це здоровою, класною конкуренцією і єдиною командою. Віцепрем'єр-міністру з відновлення Олексію Кулебі за підтримку й довіру, лідерство, жорсткі амбітні задачі та підтримку. Кожен грант, кожна угода, кожен євро і долар – це частина нашої перемоги та відновлення країни вже зараз. Попереду багато роботи. Ми навчилися не лише боротися та адвокатувати нашу підтримку. Ми разом навчилися планувати, будувати, відновлювати вже зараз, під обстрілами, знаходити гроші, формувати проєкти, працювати разом, систематизувати цей хаос в єдину роботу. Складні часи. Але й легких не буде. Рухаємося далі! https://blogs.pravda.com.ua/authors/shkrum/6a567b5d4f2fc/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/shkrum/6a4f84e573b53/ ukrpravda@gmail.com (Альона Шкрум) Thu, 09 Jul 2026 14:24:21 +0300 ➡ До роботи в Міністерстві я жодного разу не була на водоканалі. А, прийшовши сюди, отримала задачу шукати кредитні й грантові кошти на відновлення водопостачання, водовідведення, каналізації, систем очищення води по всій країні. Саме тоді росія почала системно бити по критичній інфраструктурі та водній інфраструктурі. Виявилося, що водоканал – це ціла система різних споруд, фактично – окремий мікрорайон. Під землею – десятки й сотні кілометрів мереж. На поверхні – насоси розміром із кімнату, які цілодобово качають воду, щоб вона просто текла з крана в нашій квартирі, величезні резервуари з тисячами кубометрів води. А ще – лабораторії, диспетчерські, ремонтні бази, електропідстанції. Є лаборанти, які постійно перевіряють якість води. Диспетчери, які бачать тиск у мережі в режимі реального часу. Є аварійні бригади, які серед ночі виїжджають ремонтувати прориви. І все це працює 24 години на добу, без вихідних, під обстрілами й дронами, для того щоб вода потрапила до квартири на дев'ятому чи двадцять п'ятому поверсі. І якщо десь на цьому шляху зникає електрика, прилітає ракета чи пошкоджується магістральний водогін – усе це потрібно відновити буквально за години. Ми всі знаємо, що таке бути без води взимку або влітку під час блекаутів. А ще виявилося, що сектор водопостачання критично недофінансований останні десятки років. І критично неефективний. Війна не створила цих проблем. Вона лише викрила їх, поглибила та зробила комплексну реформу нагальною необхідністю. ➡ З 2022 року комунальні підприємства втратили від 40 до 50 відсотків своїх доходів, при цьому витрати на енергію різко зросли. Понад 2 000 комунальних підприємств працюють у дуже різних умовах, часто маючи обмежене фінансування. У багатьох із них зношеність інфраструктури сягає від 70 до 90%. Через застаріле обладнання ми втрачаємо близько 42% води, тоді як середній показник у країнах ЄС – приблизно 23%. Ми просто витрачаємо гроші на вітер. Модернізація підприємств дозволить набагато ефективніше використовувати ресурси. ➡ Є 5 шляхів фінансувати та відновити сектор: ▫ Державний бюджет (якого критично не вистачає і не може вистачати, бо він іде на оборону). ▫ Кредити. ▫ Кредити + гранти. ▫ Донори та міжнародна технічна допомога для тих, хто не в змозі розробити проєкти, чи взяти кредити. ▫ Публічно-приватне партнерство та приватні інвестиції. ➡ У Гданську ми підписали додаткову угоду з ЄІБ на 25 млн євро грантового фінансування для громад. Над нею працювала вся моя команда понад шість місяців. Ми цим дуже пишаємося, бо 25 мільйонів євро безповоротних коштів – це насправді дуже багато. Це майже 1,3 млрд гривень. ❕ Ці гроші отримають понад 100 проєктів із відновлення водопостачання. Друге – працюємо над створенням кредитного ресурсу для громад і підприємств, які здатні брати кредити, особливо на енергоефективність. Адже якщо громада або комунальне підприємство візьме кредит на сонячні панелі або нові насоси, то зможе повернути його достатньо швидко – за рахунок економії вже з наступного року. ➡ Зараз у нас є кредитна угода з ЄІБ на 100 млн євро – це понад п'ять мільярдів гривень (!), і ми вже розпочали роботу над новою кредитною угодою – також на 100 млн євро. Там, де це можливо, ми розвиваємо публічно-приватне партнерство і створюємо умови для залучення приватного капіталу. ➡ На URC ми представили портфель із понад 30 пріоритетних проєктів ППП. П'ять із них – саме у водному секторі. Тут у нас поки що немає жодного успішного кейсу, але вони можуть і мають з'явитися. Ще одна хороша новина – у грантовій угоді між урядами України та Франції на 71 млн євро також передбачені проєкти у водному секторі. Для їх реалізації буде використано досвід французьких компаній, французьке обладнання та технології. Відновлення – це не про повернення до того, як було раніше. А про побудову сучасної, енергоефективної та фінансово стійкої системи, інтегрованої до європейських стандартів і здатної залучати інвестиції навіть під час війни. Саме тому ми створюємо умови, за яких у сектор водопостачання прийдуть гроші. Ми не показуємо зараз круті нові проєкти з міркувань безпеки, але ці кейси вже є. Історія їх записує, і ми обов'язково про них розкажемо. https://blogs.pravda.com.ua/authors/shkrum/6a4f84e573b53/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/shkrum/6a451bb9cdb83/ ukrpravda@gmail.com (Альона Шкрум) Wed, 01 Jul 2026 16:52:57 +0300 🌍 Чотири найбільші компанії – оператори портів світу змагаються за термінал порту Чорноморськ ⚓ Ми вперше називаємо учасників, які зараз пройшли прекваліфікацію і будуть подавати заявки – bids – на управління контейнерним терміналом у порту Чорноморськ. ➡ У Ґданську, під час URC2026, Віцепремʼєр-міністр Олексій Кулеба вперше назвав претендентів. Перед цим ми провели засідання Концесійної комісії, яка дозволила їх оголосити, а також проінформували про це всіх учасників. Ми вважаємо, що сьогодні – це допоможе підвищити конкуренцію в інших наших концесійних конкурсах. І суспільство має знати, хто буде подавати заявки на цей порт. ➡ Серед учасників: ▫ APM Terminals (група Maersk) ▫ Mariner ▫ Abu Dhabi Ports ▫ Yılport Нам важливий досвід. Нам важливо, щоб на першу концесію під час війни зайшли топові компанії, які здатні успішно управляти портом, залучити туди інвестиції та забезпечити товарообіг. Далі все залежить від них самих. Заявки вони будуть подавати в закритих конвертах, а конверти відкриватимуться публічно. ➡ Коротка інформація щодо компаній: ▫ 1. APM Terminals B.V. – група Maersk Міжнародний оператор контейнерних терміналів зі штаб-квартирою в Гаазі (Нідерланди), що входить до данської групи A.P. Møller-Maersk – одного з найбільших міжнародних логістичних гігантів світу. Управляє мережею з понад 70 портових терміналів у майже 40 країнах світу. Інвестує у відновлювану енергетику в портах. Серед портів, якими управляє компанія: Роттердам (Нідерланди), Альхесірас (Іспанія), Валенсія (Іспанія), Лос-Анджелес (США), Маямі (США), Порт-Саїд (Єгипет). ▫ 2. Mariner Capital Limited – одні з найнесподіваніших претендентів Мальтійська міжнародна інвестиційна компанія, що спеціалізується на інфраструктурних і транспортно-логістичних проєктах, бере участь у фінансуванні портових і морських активів у різних країнах. Найвідоміший їхній кейс – Baltic Container Terminal (BCT) у Ризі, який обробляє рекордні обсяги вантажів компанії MSC. Працює через мережу партнерств і консорціумів у Європі та інших регіонах, залучаючи міжнародні інвестиції. ▫ 3. Abu Dhabi Ports Company PJSC Державний портово-логістичний оператор зі штаб-квартирою в Абу-Дабі (ОАЕ), що входить до групи AD Ports Group та контролюється урядом емірату Абу-Дабі. Група управляє понад 10 портами в ОАЕ, включно з Khalifa Port, який є головними воротами для всього контейнерного трафіку в Абу-Дабі, а також міжнародними терміналами у понад 20 країнах. Компанія вкладає мільярди доларів у цифровізацію та автоматизацію портів. ▫ 4. Yılport Holding Anonim Şirketi Турецький міжнародний оператор контейнерних портів, що входить до промислової групи Yıldırım Group. Компанія управляє понад 20 портами та контейнерними терміналами у більш ніж 10 країнах, активно розвиває проєкти через портові концесії та довгострокові операторські угоди, входячи до числа найбільших глобальних операторів контейнерних терміналів. Турецька компанія Yıldırım зацікавилася концесією лише після нашого Road Show у Стамбулі. Що для мене ще раз доводить, наскільки важливим є особисте спілкування з бізнесом. Не можна проводити Road Show лише в Брюсселі. Якщо ми хочемо справді сильну конкуренцію, нам потрібно спілкуватися з компаніями з різних континентів. ➡ Ще важливо: Усі компанії, які подавали заявки на конкурс, пройшли безпековий скринінг СБУ, Служби зовнішньої розвідки та РНБО – перевірку щодо того, що вони не мають бізнесу в росії, не шкодять національним інтересам чи національній безпеці України, не працюють в офшорних юрисдикціях і не перебувають під санкціями. Лише після цього вони допускаються до наступних етапів та можуть подавати заявки. ❗Нагадую, що концесія – це передача портового терміналу в управління на 40 років. ЦЕ НЕ ПРИВАТИЗАЦІЯ! ➡ Концесія контейнерного терміналу в Чорноморському порту – це близько тисячі робочих місць і понад 1 млрд доларів надходжень до бюджетів усіх рівнів протягом реалізації проєкту. Ця сума майже у 30 разів перевищує річний бюджет міста Чорноморськ. Саме так виглядає нова модель фінансування інфраструктури, коли приватний капітал працює на розвиток держави і громад. Переможця буде визначено найближчим часом. Буду інформувати. https://blogs.pravda.com.ua/authors/shkrum/6a451bb9cdb83/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/shkrum/6a3ce3875fea6/ ukrpravda@gmail.com (Альона Шкрум) Thu, 25 Jun 2026 11:15:03 +0300 ➡ У Гданську – презентували новий концесійний проєкт поромного терміналу в порту Чорноморськ – для інвесторів, банків, міжнародних та українських компаній. Ми приїхали в Гданськ із дуже конкретними проєктами. Привезли ціле портфоліо проєктів публічно-приватного партнерства (PPP). Їх Віцепремʼєр-міністр Олексій Кулеба сьогодні офіційно презентує й оголосить на Конференції з відновлення України. Але цей проєкт – один із тих, який уже повністю готовий до запуску. ➡ Рік тому на Конференції з відновлення в Римі ми не мали жодного готового інфраструктурного проєкту для інвесторів. Ми вивчали міжнародний досвід, готували законодавчу базу, обговорювали можливості, готували проєкти та планували. Сьогодні – ситуація зовсім інша. Маємо портфель із понад 30 дуже ретельно відібраних та підготовлених проєктів публічно-приватного партнерства. Один із них – контейнерний термінал у порту Чорноморськ – уже перебуває на фінальній стадії конкурсу. Про це багато пишу. Це буде потенційно найбільший інвестиційний проект PPP в Україні і перший за війну. Другий – презентували сьогодні: концесія поромного терміналу порту Чорноморськ. ➡ Що таке поромний термінал у Чорноморську? Поромний термінал – це точка входу і виходу для пасажирів і вантажів, які переміщуються водним транспортом. Він забезпечує організований потік людей, транспорту й товарів між морськими країнами Чорного моря. ▫ Для бізнесу – це дешевші та часто швидкі перевезення вантажу, ніж "по суші"; без кордонів країн, які треба перетинати, без митних процедур на кожному кордоні, без різних правил та без затримок. ▫ Для пасажирів – окремий туристичний маршрут, можливість, наприклад, подорожувати у Грузію, Грецію, Туреччину на поромі та з власним авто. Це не лише проєкт, це – один із ключових транспортних об'єктів України на Чорному морі, який може забезпечувати перевезення вантажів між Україною, країнами Чорного моря та далі. Термінал є частиною міжнародного транспортного маршруту, який з'єднує Європу та Азію. Фактично він може стати одним із головних торговельних воріт України до азійських ринків та експортом товарів Євросоюзу. Термінал має потужну інфраструктуру, зручне залізничне й автомобільне сполучення і здатний обробляти великі обсяги вантажів. Зараз наше завдання – знайти сильного міжнародного або українського інвестора, який зможе максимально розкрити потенціал цього об'єкта й забезпечити стабільний потік вантажів. Мова НЕ про приватизацію терміналу – а про концесію – тимчасову передачу в управління приватному бізнесу – із зобовʼязанням інвестувати, відновити й розвивати термінал і регіон. ➡ Ключові параметри проєкту: ▫ концесія на 35 років; ▫ щонайменше 40 млн доларів інвестицій протягом строку дії концесії; ▫ підтримка пропускної спроможності на рівні близько 2 млн тонн вантажів щороку з потенціалом подальшого зростання; ▫ щорічні концесійні платежі до держбюджету; ▫ збереження та створення нових робочих місць (!) ➡ Для нас дуже важливо, що підготовка проєкту відбувається за підтримки ЄБРР та IFC відповідно до найкращих міжнародних стандартів. Це означає прозору конкурсну процедуру, зрозумілі правила для інвесторів і високий рівень довіри до самого проєкту. Публічно-приватне партнерство має стати одним із ключових інструментів відновлення України. І дуже важливо, що сьогодні ми вже говоримо не про плани чи наміри, а про конкретні проєкти, які готові до реалізації. Скоро відкриємо ще не один проєкт. І буду вас інформувати про конкурс у поромці. https://blogs.pravda.com.ua/authors/shkrum/6a3ce3875fea6/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/shkrum/6a2bdcb27eba9/ ukrpravda@gmail.com (Альона Шкрум) Fri, 12 Jun 2026 13:17:22 +0300 ➡ Увійшли в етап конкурентного діалогу в концесійному конкурсі порту Чорноморськ. Нагадаю, ми робимо перший під час війни масштабний проєкт публічно-приватного партнерства – концесією порту "Чорноморськ". ➡ Що таке концесія? Концесія – це не приватизація! Порт залишається у власності держави. Приватний партнер, який переміг у відкритому конкурсі, отримує в управління термінали, які мають нереалізований потенціал. Це глибоководні причали, інженерна й транспортна інфраструктура, земля, будівлі й обладнання. Держава при цьому залишається власником активів і контролює виконання інвестором своїх зобовʼязань. Віцепремʼєр-міністр Олексій Кулеба оголосив про офіційний початок процедури конкурентного діалогу щодо першого та контейнерного терміналів порту. ➡ Що це таке? Новим законом передбачено кілька можливих прозорих і сучасних процедур ППП. Це може бути конкурентний діалог або концесійний конкурс, (або ж переговори з орендарем але це нас не стосується тут). Під час звичайного концесійного конкурсу спочатку обирають переможця і вже після цього з ним обговорюють договір. У конкурентному діалозі навпаки – спочатку обговорюються умови договору, а вже потім обрання переможця. ➡ Чому було обрано саме конкурентний діалог? Спробую пояснити. Під час укладання звичайних комерційних угод, все відбувається доволі зрозуміло. Сторони обговорюють умови, домовляються і підписують угоду. Але коли йдеться про співпрацю між державою та приватним партнером, особливо під час війни, все значно складніше. ➡ Ми не можемо наперед знати відповіді на десятки важливих питань. Наприклад: ▫ Чи готовий інвестор одразу вкладати всі кошти під час воєнного стану? Чи лише частину зараз, в іншу після завершення війни? ▫ Як розподіляються ризики, якщо порт зазнає пошкоджень через російські атаки? І це лише кілька прикладів. Саме для цього існує механізм конкурентного діалогу. Фактично – це можливість для держави й потенційних інвесторів чесно проговорити всі складні питання і зафіксувати варіанти їх вирішення ще до проведення конкурсу. Держава пропонує базові умови. Бізнес аналізує їх і озвучує своє бачення розвитку проєкту. І лише після цього формується фінальна модель концесії. ➡ Чому це важливо? ▫ Принципові речі обговорюються на старті! ▫ Правила відомі до початку конкурсу. ▫ Усі учасники приходять на конкурс із розумінням того, на що вони погоджуються. Конкурентний діалог дозволяє уникнути ситуації, коли переможець конкурсу захоче змінити умови вже після підписання угоди. (І так, таке вже було, коли переможець майже "шантажує" державу під час підписання угоди). ➡ Для держави – це захист своїх інтересів та впевненість, що проєкт буде реалізований, люди матимуть роботу, а держава і місцеві бюджети – прибуток. ➡ Для бізнесу – можливість отримати зрозумілі й прогнозовані умови роботи. Це також сигнал для міжнародного бізнесу: попри всі виклики, Україна продовжує працювати над залученням інвестицій, модернізацією інфраструктури та створенням нових можливостей для розвитку 🇺🇦 Нагадую: наступний етап – визначення критеріїв комісією, подання фінальних пропозицій (ставок) учасниками і визначення переможця. Пропозиції будуть подаватися у спеціальних конвертах, які змінюють колір, якщо їх відкрити. Процедура їх розкриття відбувається публічно. https://blogs.pravda.com.ua/authors/shkrum/6a2bdcb27eba9/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/shkrum/6a1986060ebe7/ ukrpravda@gmail.com (Альона Шкрум) Fri, 29 May 2026 15:26:46 +0300 🇺🇦 IV Міжнародний Саміт міст і регіонів у Києві. У центрі столиці – Президент України Володимир Зеленський, Прем'єр-міністерка Юлія Свириденко, Голова ВР Руслан Стефанчук, Віцепрем'єр-міністр з відновлення – Міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба та представники понад 150 (!) іноземних гостей та очільників наших громад і регіонів. Загалом понад 500 учасників. Серед іноземних гостей: - Міністерка фондів та регіональної політики Польщі Катажина Пелчинська-Наленч, - Генеральний секретар Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи Mathieu Mori, - лідерка демократичних сил Білорусі Святлана Ціханоуська, - мери міст Гданськ, Гавр, Будапешт, Таллінн та інших. ➡ Міністр Олексій Кулеба – починав цю традицію 3 роки тому Виконавчем секретарем Конгрес місцевих та регіональних влад при Президентові України. Зараз – це не лише великий міжнародний захід, а офіційний захід на шляху до Конференції з відновлення України (URC-2026). Ми цим дуже пишаємось. Нам щоразу кажуть, що в Києві проводити такі заходи важко, бо "сюди ніхто не приїде". Але з кожним роком – ми зустрічаємо все більше й більше міжнародних гостей тут. Також кожен рік – кількість меморандумів і угод з нашими містами й громадами тільки росте. ➡ Цього разу на Саміті – наші громади й області уклали 22 угоди, меморандуми й протоколи про співпрацю з партнерами з Норвегії, Фінляндії, Франції, Великої Британії, Бельгії, Молдови, Польщі, Італії, США, Швеції, Німеччини. Це рекорд. Величезна спільна робота. Дякую дуже Міністерству закордонних справ України, Офісу Президента України та нашим посольствам за це. Найбільша делегація мерів цього разу – від Франції) Уже не вперше. Крута спільна робота МЗС, нашого посольства в Парижі, трошки нас та Stand With Ukraine. Наш великий друг, мер французького міста Сен-Жермен-ан-Ле Arnaud Pericard – отримав нагороду "Місто-рятівник" з рук Президента Зеленського. Дякую, Арно, за все, що Ви зробили для українців та України! 🙏 ➡ Мала честь модерувати першу панельну дискусію "Стійкість систем життєзабезпечення: від аварійного реагування до системної трансформації". Учасники дискусії: - Міністр Олексій Кулеба, - Міністерка фондів і регіональної політики Польщі Катажина Пелчинська-Наленч, - Мер міста Гданськ Aleksandra Dulkiewicz, - Голова Комітету ВРУ Олена Шуляк, - Мер міста Гавр Едуар Філіпп, - Львівський міський голова Андрій Садовий, - Заступниця Прем'єр-міністра федеральної землі Північний Рейн-Вестфалія Мона Нойбаур та - Голова Харківської обласної ради Тетяна Єгорова-Луценко. ➡ Говорили про стійкість наших міст і громад – не лише під час цієї зими, а й про те, як Україна має трансформувати свої системи життєзабезпечення на роки вперед. Ця зима стала найважчою для української енергосистеми з початку повномасштабної війни. Лише з 2025 до початку 2026 року росія випустила близько 12,8 тисячі ракет і дронів по енергетичній інфраструктурі України. Для порівняння – за 2022-2024 роки таких атак було близько 2,8 тисячі. Але попри це – громади вистояли. І це результат щоденної роботи людей на місцях, енергетиків, комунальників, місцевої влади, уряду та міжнародних партнерів. У режимі 24/7 ми координували постачання генераторів, мобільних котелень, когенераційних установок та іншого обладнання з Франції, Швеції, Японії, Швейцарії, Німеччини – туди, де це було критично необхідно. ➡ На панелі говорили про те, як перейти від постійного "аварійного реагування" – до системної стійкості: розподіленої генерації, захисту критичної інфраструктури, автономних систем тепла й води, нової енергетики громад та підготовки до наступної зими вже зараз. Ділимося досвідом захвату, стійкості та відновлення в таких критичних умовах 🇺🇦 Дякую всім, хто був, приїхав, підготував угоди, скоординував це все. Це було круто) Тепер – реалізація всіх меморандумів, угод і домовленостей! https://blogs.pravda.com.ua/authors/shkrum/6a1986060ebe7/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/shkrum/69f5b959ada86/ ukrpravda@gmail.com (Альона Шкрум) Sat, 02 May 2026 11:44:09 +0300 280 тонн захисту. Отримали шотландські сітки, які захищають Україну 🇺🇦🏴 Листопад 2025 року. Конференція ReBuild Ukraine у Польщі. ➡ У нашої невеликої делегації – під 20 зустрічей за кілька днів. У більшості – ми, як з іншої планети, розповідаємо їм про сотні дронів за ніч і зруйноване житло, а вони хитають головою. Тоді ще мало що цікавило іноземців по захисту портів та доріг. І вони мало про це знали. (Спойлер – ой, як зараз це все змінилось за такий короткий час). ➡ Ми зустрічаємось у маленькій кімнатці прямо біля стенду нашого Міністерство розвитку громад та територій України – з Міністром публічних фінансів Шотландії Іван Маккі. Розповідаємо про обстріли, про потреби, більшість того, що ми просимо по грошах та техніці – ми озвучуємо не вперше. Це все йде по довгих колах бюрократії. "А ще нам треба сітки", – кажемо. Я навіть перепитувала у Міністра Олексія Кулеби перед поїздкою: "Точно треба сітки?" "Точно". "Які?" "Майже будь-які від морських держав. Глибоководні морські". "Ок". Короче, треба сітки. - "Які сітки?" – прокидається Міністр Маккі. - "Глибоководні рибацькі або фермерські. У вас точно є". - "Навіщо?" Показуємо фото, як ми метр за метром закриваємо дороги на Сході. Як у ці сітки над дорогами потрапляють російські дрони і висять, наче маленькі птахи. Як це рятує мільйоні доларів для економіки. Як дозволяє робити логістику по дорогах, економічну, воєнну, гуманітарну. Він дивиться на фото дуже уважно. І каже: "Я знайду". Проходить 2 місяці. ➡ І шотландський Уряд знаходить сітки – і оголошує про передачу 228 сіток загальною вагою понад 280 тонн. Це сітки з лососевих ферм узбережжя Шотландії – ті, що готували до утилізації, де ловили великий шотландський лосось. Тепер вони – працюватимуть на захист України. ➡ Це 228 сіток загальною вагою понад 280 тонн. Для розуміння: це приблизно як вага 280 легкових автомобілів. Це плюс мінус, як закрити 150-200 км доріг. Зверху, збоку, метр за метром. Відстань – як від Харкова до Словʼянська всю дорогу. ➡ Ці сітки вже прямують в Україну за координації з Міністерством оборони Великої Британії. Частину витрат на транспортування – £216 тисяч – покриває Директорат міжнародної торгівлі та інвестицій. До ініціативи вже долучаються й інші країни -Данія, Швеція, Франція. Але ж історія зовсім не про сітки. Історія, про те, як робляться ці зміни. Розмова за розмовою, вечеря за вечерею, які знайшлиадресата. Одна з 10 зустрічей, яка принесла результат. Інколи я ненавиджу цю роботу. А інколи – ці результати надихають на тиждень уперед. Ми дякуємо часто "партнерам", але насправді – це все про конкретних людей, які почули, включились та зробили. Це історія про те, як працюють рішення у війні. І хочу більше таких історій розповідати, бо їх сотні) https://blogs.pravda.com.ua/authors/shkrum/69f5b959ada86/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/shkrum/69d8f13fddca0/ ukrpravda@gmail.com (Альона Шкрум) Fri, 10 Apr 2026 15:46:55 +0300 ➡ Офіційно інформую: завершили прекваліфікацію для концесії Чорноморська – і це вже про глобальні інвестиції та конкуренцію. Ми офіційно вийшли на наступний рівень. У проєкті – не просто учасники, а глобальні компанії, включно з гравцями з ТОП-20 світових портових операторів. Ще раз: компанії з ТОП-20 портових операторів світу.❕ Це для всіх, хто не вірив і розповідав, що інвестпроєкти зараз не на часі. ❕ І це дуже чіткий сигнал: навіть під час війни інвестиції приходять у ті проєкти, які підготовлені професійно, прозоро і за міжнародними стандартами. Це вже не локальна історія. Це – конкуренція світового рівня за термінал українського порту. ➡ Що відбулося зараз? Ми завершили прекваліфікацію і відібрали компанії, які переходять до наступного етапу – конкурентного діалогу. Це ключова частина процесу, де формуються вже заявки претендентів. Результати прекваліфікації затвердив Міністр Олексій Кулеба своїм наказом. ➡ Хто проходить далі? До наступного етапу допущені сильні українські та міжнародні інвестори й оператори. Водночас ми свідомо НЕ розкриваємо перелік чи навіть кількість учасників на цьому етапі. Це рішення про захист від зовнішнього тиску, чесну конкуренцію та рівні умови для всіх. Саме так працюють найкращі міжнародні практики. Нам треба максимальна конкуренція, тому не говоримо навіть самим учасники, хто змагається поруч. ➡ Окремо про учасників: Безпека наших портів та тих, хто буде ними управляти 40 років, якщо виграє, – це пріоритет. Кожен учасник проходить комплексну перевірку – так званий безпековий скринінг: на зв'язки з рф та іншими недружніми країнами, структуру власності та бенефіціарів, а також ризики для держави і її безпеки. І цей контроль супроводжує весь процес разом із профільними органами, такими як СБУ. До конкурсу допускаються лише ті, хто проходить цей безпековий скринінг. ➡ Що саме передаємо в концесію? Контейнерний термінал Чорноморська – це 6 глибоководних причалів, повна інженерна й транспортна інфраструктура, земля, будівлі та обладнання. І водночас – великий, але нереалізований потенціал. ➡ Чесно про стан сьогодні: У свій найкращий 2008 рік порт обробляв 540 тис. TEU і займав половину ринку України. Сьогодні – там 0 контейнерів. За 2019-2023 роки – понад 262 млн грн збитків. Актив є. Треба – великі інвестиції. І саме це ми маємо змінити через концесію. ➡ Що вимагатимемо від інвестора? Не менше 250 000 контейнерів щороку, додатково 3 млн тонн інших вантажів, щонайменше 50 млн доларів інвестицій у перші 5 років обовʼязково й гарантований щорічний платіж. Далі – учасники пропонують свої умови вище цих мінімальних. І побачимо) Чекаємо сильних заявок. ➡ Хто допомагає будувати цей процес? Ми працюємо разом із міжнародними партнерами – Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC) та Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР). Це означає стандарти, яким довіряє світ, прозорі процедури та реальну конкуренцію. ➡ Що далі? Переходимо до конкурентного діалогу, після якого учасники подадуть фінальні пропозиції і ми визначимо переможця. Пропозиції будуть у спеціальному конверті, який змінює колір, якщо його відкрити, – тому відкрити і побачити пропозиції зможемо лише публічно. Разом з вами) https://blogs.pravda.com.ua/authors/shkrum/69d8f13fddca0/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/shkrum/699ca00730d0d/ ukrpravda@gmail.com (Альона Шкрум) Mon, 23 Feb 2026 19:44:23 +0200 ➡ росія пошкодила понад 3 мільйони українського житла – це більше, ніж все житло Данії. Це складно уявити, але це факт. росія зруйнувала та пошкодила в Україні більше закладів освіти – ніж всі школи та дитсадки Норвегії та Словаччини разом узятих. Про це говорила сьогодні на панельній дискусії під час презентації звіту RDNA5 – найбільшої комплексної оцінки заподіяної Україні шкоди, збитків та потреб відновлення. ➡ Потреби України у відбудові зараз – це 587,7 мільярда доларів. І за оцінками МВФ – це 25% ВВП росії – це означає, що вона може протягом багатьох років виплачувати гроші за всі пошкодження й руйнації. Кількість російських заморожених активів – близько 300 млрд дол. ➡ Що таке RDNA5? Це – найбільша комплексна оцінка заподіяної Україні шкоди, збитків та потреб відновлення І спільна робота нашого Уряду, Міністерствf розвитку громад та територій України спільно з фахівцями Світового Банку, Євросоюзу й ООН. Він готується 4 місяці. Сотні людей ретельно вивчають дані, щоб максимально оцінити масштаби руйнувань із лютого 2022 року. Ми – збираємо інформацію про руйнування, Світовий Банк – проводить оцінку за визначеною міжнародною методологією. ➡ Світовий Банк уже робив такі звіти по інших країнах. До прикладу, пошкодження й збитки: - Для Боснії та Герцеговини оцінювались у 50-70 млрд дол. - Сирія – 216 млрд дол. - Газа та Західний берег – 53,2 млрд дол. - Ємен – 20-25 млрд дол. - Ліван – 11 млрд дол. ❕ В Україні – це 587,7 млрд дол. ➡ Навіщо ми це рахуємо? Це єдині верифіковані цифри по пошкодженнях, збитках, руйнуваннях в Україні та потребах у відновленні. І документ, який юридично закріплює збитки й пошкодження, і підтверджує наше право вимагати, щоб агресор заплатив по рахунках. ❕ Саме на цих даних – будуть формуватись репарації. Та найголовніше – будуватись відновлення. Завдяки RDNA5 – ми вже зараз розуміємо наші потреби у відновленні. І на основі цього – шукаємо гроші на відбудову через декілька джерел: кредити, гранти, допомога та проєкти публічно-приватного партнерства. І розподіляємо їх. ➡ RDNA5 – це наймасштабніша й найкомплексніша оцінка, яка: ▫ охоплює 4 роки руйнувань, ▫ потреби у відновленні на наступні 10 років, ▫ аналіз гуманітарних і соціальних наслідків та ▫ першочергові пріоритети відбудови України. Через війну – обсяги руйнувань збільшуються щодня. Проте Україна відновлюється. Ми – відбудовуємо житло, відновлюємо енергетичний сектор, ремонтуємо дороги й мости, а також комплексно реконструюємо цілі міста. Відновлення не може чекати до завтра – воно має відбутися сьогодні. https://blogs.pravda.com.ua/authors/shkrum/699ca00730d0d/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/shkrum/69739b5860797/ ukrpravda@gmail.com (Альона Шкрум) Fri, 23 Jan 2026 17:01:28 +0200 🇺🇦 Два українські міста вперше стануть членами програм Економічного форуму Давосу. ➡ Про це оголосила публічно разом з Центром міської трансформації Давосу. Це унікальна можливість для відновлення українських міст. ❕ Уперше в історії України та Давосу – Центр міської трансформації Давосу погодився долучити українські міста до своїх програм і почати їх підтримувати. ➡ На сьогодні членами програми цього Центру Давосу є: ▫ американське Сан-Франциско, ▫ канадський Монреаль, ▫ нідерландський Утрехт, ▫ малайзійський Куала-Лумпур, ▫ колумбійський Медельїн і ▫ кенійське Найробі. Ми провели перемовини, подали заявку й номінували на ці програми декілька українських міст, які стануть їх учасниками. ➡ Офіційно заявку передали – наше Міністерство розвитку громад та територій України і Міністерство культури України, яке представляє уряд у Davos Baukultur. Дякую дуже Юлії Свириденко, Олексію Кулебі, Тетяні Бережні за те, що разом включились у цю задачу. ➡ Наразі форум Давос вивчить міста та офіційно обере 2 міста в найближчий час. Насправді Давос – це не лише про зустріч найбагатших людей і компаній світу та фінанси. Це – про кластери, де поєднуються найкращі знання, технології, інновації, ІТ, гроші. ➡ Davos Baukultur Alliance – міжнародна платформа, що об'єднує уряди, архітекторів, урбаністів, бізнес і міську владу для розробки найкращих практик сталого міського планування та економічного, соціального й культурного розвитку. ➡ Програма Альянсу – Pioneering Places: щорічні групи відібраних міст, які разом з експертами Давосу працюють над конкретними міськими викликами і стають вітриною інноваційного міського розвитку й державно-приватних партнерств. ✅ Що отримають міста-учасники? ▫ експертну підтримку від провідних міжнародних компаній і центрів, ▫ партнерства з іншими містами світу, ▫ доступ до заходів Давоса, зокрема Річного міського форуму, та класні контакти з донорами й іноземними партнерами, ▫ глобальну медіаувагу до досягнень міської влади. ➡ Інша програма – Investing in Quality, яка фокусується на якісних послугах, інфраструктурі, управлінні й людському капіталі. Українські міста стануть членами, отримають доступ до ресурсів, найкращих технологій, урбаністів світу, партнерства з провідними мегаполісами світу та новими можливостями для розвитку. ❕ І головне – отримають більше грошей та інвестицій у відновлення! ✅ Підтримку отримають також інноваційні українські бізнеси, яким допоможуть реалізувати проєкти для вирішення проблем наших міст. Жодне місто у світі ніколи не було готовим до таких викликів і масштабів руйнувань інфраструктури, пошкодження енергетики, тепло- й водомереж. Рідко коли міста відновлювались ще під час війни. Але в нас немає часу чекати, ми користуємось усіма можливостями. І те, що українські міста долучаться до програм Давосу, – це класна можливість показати світові наші громади, які стануть центрами й просторами інновацій. Разом – до відновлення! 🇺🇦 https://blogs.pravda.com.ua/authors/shkrum/69739b5860797/