https://blogs.pravda.com.ua/images/logo_ukr.gif https://blogs.pravda.com.ua https://blogs.pravda.com.ua https://blogs.pravda.com.ua/authors/badikov/6a4925542a513/ ukrpravda@gmail.com (Тимофій Бадіков) Sat, 04 Jul 2026 18:23:00 +0300 У середовищі української бізнес-спільноти в ЄС (від зустрічей випускників наших бізнес-шкіл до нетворкінгів нових ділових об'єднань) помітно змінилося головне питання. Раніше під час знайомств найчастіше запитували: "Де ти працюєш?". Сьогодні дедалі частіше звучить інше: "Над чим працюєш?", адже у співрозмовника власна фірма, кав'ярня, сервісна компанія або стартап. Це не суб'єктивне враження окремої спільноти. Це статистика, яку виміряла Польща і результатів якої, схоже, сама не очікувала. Цифри, які ламають стереотип За даними Польського економічного інституту (PIE) , у період з 2022 по 2025 рік українці зареєстрували в Польщі 123,6 тисячі бізнесів. Лише торік зареєстровано 31,4 тисячі нових одноосібних діяльностей. Це 12% усіх нових JDG у Польщі за рік. Але справа не лише в кількості. Справа в якості цих бізнесів: - рівень закриття українських фірм становить 1% на рік проти 4% у польських; - 37% заснували жінки без няньок, без бабусь поруч, без інфраструктури догляду за дітьми, брак якої часто зупиняє їхніх польських ровесниць; - кожна десята українська фірма працює в ІТ; - 70% засновників кажуть, що ними рухає прагнення незалежності, а не безвихідь. Приблизно половина з них вже мала власний бізнес в Україні. Парадокс господарів поля Тепер погляньмо на інший бік. Свіже дослідження Global Entrepreneurship Monitor для Польщі зафіксувало парадокс. 83% поляків вважають легким процесом відкриття бізнесу. Але лише 3,1% дорослих планують це зробити. Це останнє місце серед усіх досліджених країн, тоді як середній показник у Європі становить близько 15%. Серед молоді картина ще драматичніша: рання підприємницька активність у групі 18-25 років становить 1,2%. Головним бар'єром понад половина місцевих жителів називають страх невдачі. Це не критика Польщі, а діагноз усієї "ситої" Європи. Компанія Deloitte у своєму глобальному опитуванні 2025 року з'ясувала цікаву деталь. Лише 6% зумерів прагнуть колись обійняти топову керівну посаду. Покоління добробуту обирає безпеку корпорацій: передбачувану зарплату, страховку, кар'єрні сходинки. Це абсолютно раціональний вибір. Однак економіка без бажання ризикувати поступово втрачає динаміку. Українці пройшли іншу школу. Нас ринок навчив відсутності безпечних місць, тому ризик для нас є робочим інструментом. Ми звикли думати про необхідність їхати в Європу вчитися. Насправді у підприємливості ми можемо вчити самі. Ми мультиплікатор, а не конкуренти Міф про мігрантів, які забирають роботу чи ринок, економісти вже спростували. Дослідження CEPR на польських даних показало цікаву картину. Зростання кількості українських фірм на 10% дає плюс 2,3% нових польських фірм. Жодного витіснення. Адже 88% українських компаній продають товари та послуги місцевим партнерам, вбудовуються в їхні ланцюги й відкривають ніші, яких раніше не існувало. Це не польський виняток, а загальноєвропейська закономірність. За даними OECD, у двох третинах розвинених країн мігранти відкривають бізнес частіше за місцевих. Загалом в ОЕСР налічується 10 мільйонів підприємців-мігрантів. Наприклад, згідно зі звітом GEM Deutschland 2025/26, рання підприємницька активність мігрантів у Німеччині становить 18,8% проти 12,1% у корінних німців. При цьому варто звернути увагу на відсутність у Польщі національних програм підтримки підприємців-мігрантів. Усе побудоване українцями створено самотужки, без жодного інституційного сприяння. Уявіть результати після появи системної підтримки. ЄС не ринок збуту, а майданчик для росту Звідси випливає висновок, який я вважаю стратегічним для всього українського бізнесу. Ми звикли дивитися на ЄС як на ринок експорту. Це застаріла оптика. Європа сьогодні є майданчиком для створення і розвитку бізнесів: реєстрація компаній, залучення дешевшого капіталу, грантові програми, доступ до 450 мільйонів споживачів без митних бар'єрів. Європейський Союз у своїй стратегії Union of Skills прямо запрошує приватних провайдерів до програм розвитку навичок. Водночас бюджет програми Erasmus+ на період з 2028 по 2034 рік пропонують збільшити наполовину, що відкриває величезні можливості для освітніх та соціальних проєктів. Екосистема вже формується знизу. Працюють українські бізнес-клуби, діють професійні спільноти та акселератори по всій Європі. Я особисто дуже пишаюся статусом випускника бізнес-школи MIM-Kyiv. Закінчені програми PMD-Marketing та MBA дали не просто академічну базу. Завдяки бізнес-симуляціям, розв'язанню живих кейсів та потужному колу друзів ця спільнота формує стратегічне бачення, або так зване "гелікоптер в'ю". Такі об'єднання випускників зараз генерують готову мережу довіри, якої не має жодна інша спільнота регіону. Окремо хочу сказати про молодь. Десятки тисяч українських студентів навчаються зараз у польських та європейських університетах. Сама Польща пропонує їм неймовірні умови для старту. Для молоді віком до 26 років майже немає податків. Якщо студент працює за договором підряду (umowa zlecenie), він звільняється від прибуткового податку та соціальних внесків. На практиці це означає, що зарплата брутто дорівнює зарплаті нетто. Для компаній витрати на таких працівників значно менші, тому їх наймають дуже охоче. Найгірше, що українські студенти можуть зробити зі своїм дипломом та цими пільгами, це назавжди погодитися на роль вигідних дешевих рук. Натомість найкраще рішення полягає у використанні цієї фори. Варто накопичити європейський досвід і поєднати його з українською адаптивністю для створення власної справи. Це унікальний вік, у якому ціна помилки мінімальна. Чого нам бракує: п'ять чесних відповідей Було б популізмом сказати, що нам не бракує нічого. Я чітко бачу п'ять системних прогалин, з якими стикаються наші підприємці за кордоном: 1. "Трансляція" бізнес-моделі. Українцям не треба пояснювати процес відкриття бізнесу, адже половина робила це вдома. Треба вміти перенести робочу модель в інше правове поле: податки, трудове право, ліцензії, захист даних. Саме тут ламається найбільше процесів. 2. Перехід від самозайнятості до компанії. Більшість наших нових бізнесів є одноосібними. У Польщі загалом лише 20% самозайнятих мають найманих працівників. Масштабування через найм, делегування, процеси та побудову фінансової моделі є окремою дисципліною. Масштабування через найм, делегування, процеси та побудову фінансової моделі є окремою дисципліною. Попередній досвід виживання цього не навчає. 3. Архітектура капіталу. Кредитної історії немає, застави немає, тому класичні банківські двері зачинені. Натомість відчинені інші: гранти ЄС, мікрофінансування, змішані інструменти, конкурси. Ними треба вміти користуватися. Це навичка, а не лотерея. 4. B2B-продажі за європейськими правилами. Наші фірми вже продають європейським компаніям, здебільшого малим. Наступний рівень охоплює корпоративні контракти та публічні закупівлі з їхніми довгими циклами, тендерними процедурами та жорстким compliance. Тут грають за іншими правилами, і їх треба вивчити. 5. AI як наступальна зброя. Місцевий бізнес використовує штучний інтелект переважно захисно, щоб різати витрати. Українці можуть використовувати його наступально: створювати продукти й швидко захоплювати ніші. Це вікно можливостей на найближчі роки, поки решта ринку не прокинулася. Поза цими п'ятьма пунктами є ще одна ключова проблема: соціальний капітал. Поодинці пробиватися важко всюди. Клуби, менторство, спільноти взаємопідтримки не є просто зустрічами заради зустрічей. Це інфраструктура зростання. Справа честі кожного українського підприємця в ЄС, який уже став на ноги, полягає в тому, щоб подати руку наступному. Вікно, яке не буде відчиненим вічно Тридцять п'ять років тому історичне вікно відчинилося для Польщі, і вона скористалася своїм шансом сповна. Сьогодні вікно відчинилося для українців у Європі. Це рідкісний збіг підприємницької енергії, споріднених ринків та європейської інфраструктури, помножений на трагічні обставини. Цей досвід має ще один глобальний вимір. У процесі відбудови України після нашої перемоги багато європейських грошей підуть саме через європейські компанії. Я абсолютно впевнений: серед таких підрядників має бути велика частка бізнесів, які засновані українцями або де працюють наші фахівці. Наш сьогоднішній європейський досвід стане запорукою нашої ефективної відбудови завтра. Ми не обирали обставини, але ми обираємо свою відповідь на них. І коли наступного разу в Кракові, Берліні чи Амстердамі вас запитають не "де ти працюєш?", а "над чим ти працюєш?", знайте: це не просто інше формулювання. Це нова роль українців у Європі. Роль, яку ми пишемо самі. https://blogs.pravda.com.ua/authors/badikov/6a4925542a513/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/badikov/69a6eac790a14/ ukrpravda@gmail.com (Тимофій Бадіков) Tue, 03 Mar 2026 15:05:59 +0200 На початку кар'єри ми всі, так чи інакше, зосереджені на власних цілях. Це природний етап професійного дорослішання. Ти прагнеш самоствердитися: закрити найскладніший проєкт, отримати нову посаду, довести свою експертність керівництву та ринку. У цей період фокус уваги звужений до власних KPI, особистих перемог і побудови власного імені. Але з часом, коли перші вершини підкорені, приходить розуміння значно ширшої картини. Ти усвідомлюєш, що ресурс однієї, навіть найталановитішої людини, обмежений. А масштабні, по-справжньому трансформаційні зміни неможливо зробити наодинці. Чому я взагалі зараз про це пишу? Бо сьогодні стара ієрархічна парадигма управління остаточно вичерпала себе. Часи, коли людина була просто безмовним "гвинтиком" у великій системі, назавжди минули. Зараз критично важливо, щоб кожен член команди бачив свою роль набагато ширше – як невіддільну частину великої картини. Будь-яка праця є важливою, і люди мають чітко усвідомлювати свою значимість для загального успіху. Але щоб люди не почувалися деталями чужого механізму, вони повинні чітко знати ціль. Вони мають розуміти, куди саме має привести загальний процес від їхньої співдії в команді. Завдання лідера – не просто роздати вказівки, а показати цей кінцевий пункт призначення. Сьогодні я глибоко переконаний: справжній успіх вимірюється не тим, чого ти досяг сам, а тим, скільком людям ти допоміг розкрити їхній потенціал. У нашому суспільстві досі часто плутають поняття "керівник" і "наставник". Керівник роздає завдання і контролює їх виконання. Наставник же не дає готових відповідей і не прописує жорсткі алгоритми на кожен випадок. Мікроменеджмент вбиває ініціативу, перетворюючи талановитих людей на простих виконавців. Справжнє наставництво – це про вміння ставити правильні запитання: "А як би ти вирішив цю проблему? Які варіанти ти бачиш?". Щоб цей підхід спрацював, потрібне середовище, де людина не боїться зробити помилку. Страх паралізує розвиток. Завдання наставника – побудувати таку культуру довіри, де помилка сприймається як цінний урок і частина процесу росту. Ця культура довіри також вимагає від лідера абсолютної відкритості до нових підходів. Світ змінюється, і молодь приходить із новими інструментами, технологіями та нестандартним баченням. Найгірше, що може зробити досвідчений фахівець – це триматися за застарілі підходи, ховаючись за фразою "ми завжди так робили". Ми маємо бути відкритими до їхніх ідей і рішень. Не треба боятися нового. Головне правило сучасного лідера – не бути гальмом для молоді, а стати для неї підтримкою і каталізатором. Дайте їм простір для дій, і вони вас приємно здивують. Особливо зараз, у часи безпрецедентних викликів для нашої країни, здатність будувати сильні, автономні команди є ключовою. Нам потрібні не просто виконавці, нам потрібні лідери на кожному рівні. Можу сказати відверто: жодна власна кар'єрна перемога не приносить такого глибокого задоволення, як успіхи твоєї команди. Найбільша нагорода зараз – це бачити, як люди, в яких ти інвестував свій час і віру, стають самостійними лідерами. Вони застосовують нові підходи, йдуть далі, роблять більше і вже самі стають наставниками для інших. І саме в цьому полягає найцінніший, довготривалий слід, який кожен з нас може залишити після себе. https://blogs.pravda.com.ua/authors/badikov/69a6eac790a14/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/badikov/6984f2d9a87ae/ ukrpravda@gmail.com (Тимофій Бадіков) Thu, 05 Feb 2026 20:43:21 +0200 Хочу розказати про дуже крутий проект "Разом у культурі" (Razem w Kulturze), який впроваджує в Польщі організація Фундація "Сила життя" (Fundacja Moc Życia). Знаєте, що мене найбільше тішить і надихає у цей час? Те, що попри втому, про яку так часто пишуть медіа, реальна підтримка польського громадянського суспільства залишається на неймовірно високому рівні. Наші друзі – Małgorzata Wyszyńska та Artur Michniewicz – це яскравий тому приклад. Вони не втрачають ентузіазму в підтримці українців, але роблять це вже на новому рівні. Від етапу "гуманітарки" та екстреного реагування до стратегічного партнерства. Це вже не просто допомога біженцям, це адвокація та системні зміни. Це про те, як ми – Польща та Україна – будуємо спільне майбутнє як надійні та дружні партнери. Концепція "Культурно відповідальний роботодавець" Проект "Разом у культурі" – це дуже потужна концепція, що впроваджується саме в Польщі. Ми часто говоримо про працевлаштування за кордоном мовою сухих цифр. Але Fundacja Moc Życia пропонує модель "Kulturowy pracodawca". Це історія про двосторонній рух. Важливо розуміти, що і українські роботодавці, які надають роботу полякам, також мають інтегруватись у місцевий контекст. Тут окремо хочу відзначити роль таких потужних спільнот, як Board. Це об'єднання українських підприємців, які вже сьогодні демонструють, що бізнес – це не лише про гроші, а й про цінності, культуру та стратегічну взаємодію. Дуже тішить бачити, як український бізнес у Польщі не лише вливає кошти в економіку, а й разом зі своїми командами робить величезний внесок у розвиток культури. Така синергія створює міцний фундамент для майбутнього. Саме цей досвід співпраці, який українці та поляки здобувають зараз, стане основою для спільних проектів відбудови. Ці налагоджені зв'язки пришвидшать відновлення України та наблизять нашу спільну перемогу. Враження від Кракова: 10 з 10 Перша конференція в рамках цього проекту пройшла в Кракові, і я можу сміливо поставити їй 10 з 10. По-перше, локація. Краківський технологічний парк – це унікальна і атмосферна будівля, яка сама по собі налаштовує на конструктив. По-друге, контент. Експертні та дуже цікаві виступи, але найголовніше – це живі дискусії. Це не була "паркетна" зустріч. Точилися реальні обговорення між представниками влади, бізнесу та громадськості. Піднімалися важливі, іноді гострі теми, але завжди в контексті спільного розвитку. Розширюємо коло: Зустрінемось у Варшаві! Запрошую до цієї ініціативи як українських, так і польських працедавців. Це можливість не просто закрити вакансії, а стати частиною великої зміни – переходу відносин між нашими народами в стратегічне, взаємовигідне русло. Наступна зупинка – Варшава. Конференція має на меті створення платформи діалогу між роботодавцями, публічною адміністрацією та організаціями, що підтримують іноземців. Запрошую всіх, хто бачить Польщу та Україну сильними партнерами. 👇 Деталі та реєстрація: 📅 Дата: 16 лютого 2026 року 🕙 Час: 10:00 📍 Локація: Warszawa, ul. Kopernika 30 ✍️ Реєстрація за посиланням: Konferencja Kultura-Integracja-Praca Warszawa https://blogs.pravda.com.ua/authors/badikov/6984f2d9a87ae/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/badikov/67c300f703c99/ ukrpravda@gmail.com (Тимофій Бадіков) Sat, 01 Mar 2025 13:43:35 +0200 Останні події у світовій політиці, зокрема в Білому домі, знову загострили питання національної безпеки та фінансової стабільності України. Ідея створення спеціального фонду на кшталт "норвезького" фонду – це не просто ще один політичний проєкт. Це системний підхід до розв'язання одразу кількох ключових завдань: убезпечення нашої держави від політичних потрясінь, формування джерела внутрішніх інвестицій та гарантування фінансової незалежності. Надходження від наших стратегічних запасів, зокрема рідкоземельних ресурсів, газу, нафти та інших корисних копалин, можуть стати надійним джерелом наповнення цього фонду. Водночас ефективне використання цього потенціалу потребує підтримки з боку Європейського Союзу, який має виступити ключовим партнером та інвестором. Співпраця з ЄС дасть змогу залучити необхідні технології, капітал і експертизу для прозорого й конкурентоспроможного розвитку видобувного та переробного секторів. Відповідь на геополітичні виклики Запропонований фонд має слугувати відповіддю на зовнішній тиск та спроби перетворити Україну на об'єкт шантажу. Ми не можемо дозволити, щоб фінансова підтримка ззовні перетворювалась на "рекет" чи інструмент політичного впливу. Україна має йти на партнерські інвестиційні рішення лише за умови чітких гарантій своєї безпеки. Інакше, який сенс погоджуватися на фінансування, що не дає реальних перспектив для розвитку країни та міцнішої оборони? Норвезький досвід: стратегічна подушка Приклад Норвегії з її "фондом майбутніх поколінь" демонструє, наскільки важливо завчасно створити фінансову "подушку". Цей фонд допомагає нації тримати стабільність під час світових криз, інфляційних хвиль та навіть геополітичних ризиків. Для України такий підхід може стати потужним засобом захисту від несподіванок міжнародної арени, коли економічна безпека напряму впливає на обороноздатність держави. Ключові кроки для формування фонду в Україні: 1.Провести детальний аудит державних активів, визначити шляхи їх ефективного використання чи реорганізації. 2. Притягнути до відповідальності тих, хто роками паразитував на бюджеті й державних ресурсах, та повернути незаконно виведені гроші та активи. 3. Залучити міжнародні інституції та експертів для нагляду й управління фондом, щоби запобігти корупційним схемам. Роль ЄС та прозорий менеджмент Європейський Союз може стати ключовим партнером у створенні такого фонду та забезпеченні максимальної прозорості. Розміщення та диверсифікація активів фонду у європейських банках допоможуть: - Знизити ризики, пов'язані з можливими політичними змінами всередині України. - Залучити додаткових інвесторів, які мають довіру до європейських банків. - Зберегти частину грошей у різних валютах і фінансових інструментах, що є ефективним засобом страхування від інфляції та курсових коливань. Крім того, запровадження незалежної наглядової ради, де будуть представники як України, так і ЄС, стане запобіжником від корупції та неефективного управління. Розбудова торгівельної артерії Для успішного наповнення фонду потрібен не лише аудит чинних активів, а й створення нових джерел доходу. Міцна торгівельна артерія між Україною та країнами ЄС дасть змогу: - Розширити ринки збуту української продукції. - Забезпечити диверсифікацію економіки та зниження залежності від одного чи двох секторів. - Генерувати стабільний потік податкових надходжень, частина яких буде спрямована у фонд. Така економічна співпраця дає потенціал до реінвестування, підвищує довіру зовнішніх інвесторів і створює нові робочі місця. Інвестиції у безпеку та розвиток Частина коштів фонду має спрямовуватися на: - Модернізація армії, розвиток військово-промислового комплексу, покращення логістики та інфраструктури безпеки. - Підтримка стартапів, розвиток інноваційних проєктів, поліпшення транспортних та цифрових комунікацій. - Реформи в освіті, охороні здоров'я, науці та культурній сфері, щоби забезпечити довгострокове зростання та покращення рівня життя громадян. Зрештою, фінансова стабільність України стане найкращою гарантією нашої безпеки. Жодна зовнішня допомога не може замінити власний стабільний ресурс, що працюватиме на зміцнення державності та незалежності. https://blogs.pravda.com.ua/authors/badikov/67c300f703c99/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/badikov/67c212ece7b6d/ ukrpravda@gmail.com (Тимофій Бадіков) Fri, 28 Feb 2025 20:47:56 +0200 У житті найбільше не терплю пихатості. Людей, які ставлять себе вище за інших та не вміють поважати нікого. Щиро вірю, що справжня сила проявляється в справах, а не в гучних заявах: сильні люди мовчки роблять великі вчинки, не вихваляючись власною могутністю. На жаль, іноді на політичній арені з'являються особи, чиї дії нагадують "мавпу з гранатою". Яскравий приклад – Трамп: гучні заяви без належної поваги, розуміння та конструктиву можуть перетворити будь-яку ситуацію на некеровану. Сьогодні ж уся Європа нарешті розуміє, що Україна – сильна та цілісна держава, яка заслуговує на місце не лише в європейській спільноті, а й на роль нового гаранта безпеки континенту. Висловлювання провідних лідерів – від Макрона до Стармера – та останній виступ Президента Володимира Зеленського у Білому домі остаточно руйнують ілюзії про Україну як "сіру зону". Натомість формується нова європейська сила, в якій Україна обов'язково стане важливим політичним, економічним і військовим суб'єктом, готовим стати рушійною силою безпеки в регіоні. Колись такою опорою для Європи були Сполучені Штати, але тепер, схоже, на них чекають непрості часи. Ігнорування правди, поширення брехні чи підігравання диктаторам і вбивцям – шлях у нікуди. Натомість прагнення до свободи й справедливості завжди перемагає, хоч би якими складними були обставини. Як колись сказав Вінстон Черчилль: "Успіх – це здатність крокувати від однієї невдачі до іншої, не втрачаючи ентузіазму". Ця фраза нагадує, що справжня сила й незламність народжуються у постійній боротьбі та вірі в перемогу. Слава Україні! https://blogs.pravda.com.ua/authors/badikov/67c212ece7b6d/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/badikov/67ad1d3c24794/ ukrpravda@gmail.com (Тимофій Бадіков) Wed, 12 Feb 2025 23:14:20 +0200 Чому інвестиції США – наша безпека і шанс на швидку інтеграцію в ЄС Нещодавно "Українська правда" опублікувала матеріал про візит до Києва міністра фінансів США Скотта Бессента. Під час спільної пресконференції з президентом Володимиром Зеленським він назвав п'ять причин, чому проєкт угоди про партнерство між Україною та Сполученими Штатами є таким важливим для обох країн. 1. Ця угода відповідає баченню президента США Дональда Трампа щодо швидкого врегулювання війни, розв'язаної РФ. 2. Вона дасть українцям додаткові гарантії американської допомоги. 3. Стане сильним сигналом російському керівництву про непохитні зобов'язання США перед Україною. 4. Підтвердить американцям, що Україна й Сполучені Штати не лише мають спільні цінності та безпекові пріоритети, а й діятимуть узгоджено в економічній сфері. 5. Збільшення американських інвестицій посилить безпеку українців і стане прискорювачем для післявоєнного відновлення економіки України. Моя особиста рефлексія в минуле У 2018 році мені випала честь виступити в Жешуві на Форумі "Європа-Україна", де я презентував доповідь про медичну реформу і взяв участь у відкритій дискусії щодо безпекових викликів України. Тоді я сказав: "Будь ласка, бізнеси з Європи, приходьте до нас, будуйте підприємства ближче до лінії фронту, біля "сірої зони". Так у вас буде що захищати, і ви будете ще більше зацікавлені в перемозі України". Зараз щось подібне каже цілий міністр фінансів США. Це додало мені невеликого "променя надії". Адже, на жаль, гроші та економічна зацікавленість дуже часто стають найдієвішим фактором, що спонукає держави захищати свої інвестиції та партнерів. Нова роль США в Україні Якщо Сполучені Штати будуть справді готові вкладати великі кошти в Україну, то: 1. Посилиться військова присутність у нашому регіоні. Це може включати розширення діяльності ВМС США в Чорному морі та появу інших оборонних об'єктів. 2. Створюватимуться робочі місця. Інвестиції – це заводи, офіси, нові технології та додаткові можливості для працевлаштування українців. 3. Зміцниться глобальна позиція України. Тісна співпраця зі США сприятиме швидшій інтеграції до ЄС, адже забезпечить країні більшу політичну й економічну стабільність. "Чим більше буде інвестицій США в Україну, тим більше безпеки це дасть українському народу", – підкреслив міністр фінансів США Скотт Бессент. Що далі? Сподіваюся, що така взаємодія не обмежиться лише підписанням документів і публічними заявами. Залучення американського бізнесу – це практичний крок, що веде до реального зміцнення української економіки та підвищення рівня нашої безпеки. Коли інвесторам є що втрачати, вони докладають максимум зусиль, щоб регіон був стабільним і захищеним. А для України, яка виборює незалежність у жорстокій війні, це означає ще один потужний крок до рівноправного місця у світовій спільноті. Перспектива членства в ЄС стає ще ближчою, якщо за нами стоятимуть такі економічні й безпекові гарантії. https://blogs.pravda.com.ua/authors/badikov/67ad1d3c24794/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/badikov/679ba35cddf1a/ ukrpravda@gmail.com (Тимофій Бадіков) Thu, 30 Jan 2025 17:05:48 +0200 Хочу поділитися власними роздумами щодо нещодавнього призупинення реалізації програм, які фінансуються з американських державних коштів, а також перспективи виходу США з Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) та припинення її фінансування. Ця ситуація вже впливає на багатьох у громадському секторі України, зокрема на колег, які роками докладали зусиль, аби медична, соціальна чи освітня сфера розвивалися й ставали більш доступними для всіх. Призупинення більшості програм, що фінансуються США, зокрема USAID, NED, NDI, IREX та іншими установами, стало серйозним викликом для громадських організацій, медіа й урядових структур в Україні. Десятки критично важливих ініціатив – від підтримки первинної ланки охорони здоров'я та профілактичних заходів до розбудови інфраструктури, захисту прав внутрішньо переміщених осіб і забезпечення шкіл бомбосховищами – наразі перебувають під загрозою невизначеності, і все, що будувалося роками, може бути зведено нанівець. Це не лише ставить під сумнів подальший розвиток уже започаткованих проєктів, а й створює додаткове навантаження на персонал організацій та найуразливіші громади, які покладаються на міжнародну підтримку. Посилює занепокоєння й питання можливого виходу США з ВООЗ. Адже Всесвітня організація охорони здоров'я – це не просто міжнародна бюрократична структура, а надійний партнер, який довів свою ефективність у реалізації програм вакцинації, формуванні мобільних бригад, забезпеченні сучасного медичного обладнання та підтримці медичних фахівців. Якщо США припинять фінансування ВООЗ, це створить нові виклики для системи охорони здоров'я України, адже саме завдяки міжнародним внескам і координації через ВООЗ українські лікарні отримували ресурсну підтримку, а пацієнти – доступ до базових та спеціалізованих послуг. Іноді, коли обговорюють припинення такої допомоги, лунають думки, що це "не так уже й важливо". Проте, як влучно зауважив у своєму пості громадський діяч Валерій Пекар:, "Це якась суміш вкрай низького інтелекту, нульової емпатії, вміння радіти лише тому, що у сусіда корова здохла, і нестримного бажання вистрілити собі в ногу, щоб ненависним бюрократам зробити гірше". Такі заяви "про неважливість" ілюструють недалекоглядність і відсутність розуміння масштабів роботи, яка ведеться завдяки міжнародній підтримці. За довгі місяці та роки в процесі впровадження грантових проєктів формувалися справжні експертні команди, які об'єднували фахівців із різних сфер. Усі вони працювали з однією метою: зробити нашу систему охорони здоров'я та соціального захисту більш стійкою й сучасною. Зараз ці люди опиняються в стані невизначеності, а саме вони становлять фундамент, без якого проєкти просто припиняють існування. Ще один аспект – це економічний ефект. Коли організації, які фінансуються коштоміноземних грантів, призупиняють роботу, одночасно падає платоспроможність тих фахівців, які в них залучені. У час війни це означає меншу купівельну активність, а отже, й удар по місцевому бізнесу, спроможності поповнювати бюджет податками, зменшення можливості донатити на перемогу. А головне – в умовах постійних викликів ми втрачаємо дорогоцінний час і ресурси: проєкти стають на паузу, а згодом відновлюються значно складніше, бо доводиться розпочинати набір і навчання нових кадрів майже з нуля. Я пишу це для того, аби кожен, хто вагається щодо важливості міжнародної підтримки, побачив реальну картину. Призупинення фінансування – не просто формальність чи суто технічний момент. Для багатьох це реальна загроза залишитися без можливостей допомагати пацієнтам, громадам, школам і лікарням. А потенційний вихід США з ВООЗ ще більше ускладнює ситуацію, адже це вдарить по глобальній системі охорони здоров'я, зокрема і в Україні. Саме в синергії з міжнародними донорами нам вдається запускати ті важливі процеси, на які роками не вистачало ресурсів. Сподіваюся, що найближчим часом ми всі зможемо продовжити рух уперед – для нашого спільного здорового майбутнього. https://blogs.pravda.com.ua/authors/badikov/679ba35cddf1a/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/badikov/66e40aae2908f/ ukrpravda@gmail.com (Тимофій Бадіков) Fri, 13 Sep 2024 12:49:34 +0300 З 10 вересня 2024 року в в соцмережах та ЗМІ шириться публічна заява в.о. міського голови м.Чернігів Олександра Ломако, в якій він закликає директорів шкіл та педагогів ігнорувати законні вимоги щодо недопуску невакцинованих дітей до організованих колективів. Громадська спілка "Коаліція за вакцинацію", яка об'єднує майже 80 організацій, висловлює глибоке занепокоєння цією заявою, адже вона: - суперечить чинному законодавству України, - сприяє антивакцинальним настроям, - підриває зусилля нашої країни у протидії інфекційним захворювання, чим створює додаткові ризики для здоров'я українців. "Коаліція за вакцинацію" наголошує на важливості дотримання Конституції України, законів, норм та правил, що спрямовані на охорону здоров'я та забезпечення належного захисту дітей від вакцинокерованих інфекцій. А саме: Ст. 15 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" від 06.04.2000 N1645-III, яка регламентує, що невакциновані діти не можуть відвідувати виховні, навчальні, оздоровчі та інші дитячі заклади, за винятком тих, хто має медичні протипоказання до вакцинації. Відповідно до п.8 Порядку здійснення медичного обслуговування учнів закладів загальної середньої освіти, медичний працівник, що працює у закладі освіти та входить до штату закладу освіти або відповідного закладу охорони здоров'я, в тому числі: здійснює контроль за своєчасністю проходження учнем профілактичного медичного огляду та вакцинації, а також інформує із зазначених питань батьків або інших законних представників. Відповідно до рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (Протокол засідання від 17.06.2024 року), обласним та Київській міській військовим адміністраціям та центрам контролю та профілактики хвороб доручено забезпечити дотримання порядку зарахування дітей до закладів освіти за умови наявності довідки N086/о із зазначенням дати, дози, серії і назви лікарських засобів, якими проведені щеплення. На важливості вакцинації учасників освітнього процесу як частини забезпечення якісної освіти для кожної дитини напередодні цього навчального року також наголосили у спільній заяві МОЗ, МОН, ЮНІСЕФ та ВООЗ. Школа та колективи, в яких навчаються діти, повинні бути безпечним середовищем для всіх учасників навчального процесу, що гарантовано статтею 53 та статтею 55 Закону України "Про освіту". Також наголошуємо, що хоча батьки мають право обирати одну із визначених форм здобуття їхньою дитиною освіти, але держава, з метою дотримання безпеки та збереження здоров'я всіх дітей, встановлює певні правила для реалізації такого права. І в ситуації відсутності необхідних щеплень у дитини дистанційна форма навчання дає можливість дотриматися оптимального балансу між реалізацією права конкретної дитини на освіту та інтересами інших дітей, педагогічного колективу та громади в цілому. Щоб привернути увагу широкої громадськості до політичної маніпуляції пана Ломако і не допустити прецеденту, коли в окремій громаді порушення чинного законодавства санкціонується топ-чиновником і створюється реальна епідемічна загроза, ГС "Коаліція за вакцинацію" підготувала відкриту заяву. Детальніше про законодавчий бік недопуску невакцинованих дітей до очного навчання – у коментарі адвоката, експерта Національного порталу з імунізації Олексія Тараканова за посиланням: https://vaccine.org.ua/2024/09/11/dopusk-necheplenih/ Зі статистикою вакцинації в Чернігівській та інших областях України можна ознайомитись на аналітичному дашборді НСЗУ за посиланням: https://edata.e-health.gov.ua/e-data/dashboard/immunization-stats Громадські організації які підтримали заяву: 1. ГС "Коаліція за вакцинацію" 2. ГО "Батьки за вакцинацію" 3. ГС"Українська Академія Педіатричних Спеціальностей" 4. ГО"Всеукраїнська асоціація дитячої імунології" 5. ГО "Академія Сімейної Медицини України" 6. ГО "Всеукраїнська асоціація фахівців з громадського здоров'я" 7. ГО "Платформа здоров'я" 8. БФ "Пацієнти України" 9. ГО "Епіпросвіта" 10. ГО "Афіна. Жінки проти раку" 11. ГО "Всеукраїнська асоціація кришталевих людей" 12. ГО "Хвороба Вільсона-Коновалова" 13. БФП "Крапля крові" 14. БФ "280 днів" 15. ГО "Ранні пташки" 16. ГО "Діа-дзен" 17. ГО "Бригантина" 18. БФ "Сестри Даліли", ГО "Асоціація Рідкісного захворювання України-Легенева гіпертензія" 19. БО "Фонд допомоги людям, які хворіють на розсіяний (множинний) склероз "99 ПРОБЛЕМС" https://blogs.pravda.com.ua/authors/badikov/66e40aae2908f/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/badikov/668e3a7fbe28e/ ukrpravda@gmail.com (Тимофій Бадіков) Wed, 10 Jul 2024 10:38:39 +0300 Центр дитячої кардіології і кардіохірургії, що працює в м. Києві – це медичний заклад, широко відомий не лише в Україні, але й далеко за її межами. Це найбільша високоспеціалізована кардіохірургічна клініка в Україні та одна з найбільших в Європі. Щодня фахівці Центру оперативно рятують життя та здоров'я десятків малюків та людей старшого віку, консультують сотні українців. Центр протягом багатьох років є взірцем професіоналізму та високого рівня надання послуг. Серед пацієнтів закладу – діти з різними вадами серця, в тому числі складними і нетиповими. Новонароджені малюки, зокрема й діти, які залишились без батьківської опіки. Важливо, що всі послуги дітям Центр надає безоплатно. Навіть попри війну фахівці Центру дитячої кардіології і кардіохірургії самовіддано виконують свою роботу. Наприклад, у 2022 році було проведено 34 тис. консультацій, проліковано 3 787 пацієнтів, проведено 2 301 високотехнологічних кардіологічних операцій. Щорічно лікарі Центру допомагають понад 500 іноземних пацієнтів. Однак зараз рятівники маленьких сердець самі потребують нашої підтримки. 8 липня 2024 року, внаслідок російського обстрілу цивільної інфраструктури Києва, був серйозно пошкоджений дитячий корпус Центру дитячої кардіології і кардіохірургії. Корпус розташований за адресою вул. В.Чорновола, 28/1, поруч з "Охматдитом". Ворожими снарядами зруйновано дитячу операційну, знищено високоспеціалізоване обладнання, пошкоджені всі приміщення Центру. Палати стаціонару, відділення радіології, вентиляційна та стерилізаційна системи непридатні для використання та не можуть виконувати свої функції. На щастя, персонал та пацієнти живі, обійшлося без важких фізичних травм. Пацієнтів евакуйовано в інші корпуси Центру. Сьогодні Центр дитячої кардіології і кардіохірургії вкрай потребує нашої підтримки для відновлення функціонування корпусу на вул. Чорновола. Закликаємо всіх небайдужих долучитись до збору коштів для цієї мети. Збір коштів здійснюється Міжнародним благодійним фондом "Дитяче серце", який надає благодійну підтримку Центру дитячої кардіології і кардіохірургії. ПриватБанк Монобанк Реквізити Міжнародного благодійного фонду "Дитяче серце" (код ЄДРПОУ 20033929): IBAN рахунок в АТ КБ "ПРИВАТБАНК" UA563052990000026000040118784 IBAN рахунок в АТ "Укрексімбанк" UA333223130000026005000025258 Реквізити для здійснення переказів в іноземній валюті в євро (EUR) Beneficiary: International Charity Foundation "CHILD'S HEART" acc. UA333223130000026005000025258 Реквізити для здійснення переказів в іноземній валюті в доларах США (USD) Beneficiary: International Charity Foundation "CHILD'S HEART" acc.UA333223130000026005000025258 Рятівники дитячих сердець потребують нашої підтримки https://blogs.pravda.com.ua/authors/badikov/668e3a7fbe28e/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/badikov/662b6c1415dea/ ukrpravda@gmail.com (Тимофій Бадіков) Fri, 26 Apr 2024 11:55:48 +0300 Тиждень імунізації – 2024 став гарним прикладом, що демонструє відданість України збереженню здоров'я громад навіть у цей складний час. Коли країна протистоїть як зовнішнім, так і внутрішнім викликам, роль просвітницької роботи в громадах стає ще більш важливою. Також важливо, що заходи, спрямовані на захист українців від вакцино-керованих хвороб, стають дійсно комплексними і системними, не завершуючись датами Європейського тижня імунізації. Попри складнощі, вакцинація залишається пріоритетом у державній політиці З набуттям незалежності Україна значно просунулась у розвитку імунопрофілактики, особливо в останні роки, попри важкі випробування і боротьбу з ворогом за своє майбутнє. Цей прогрес наявний, починаючи від запровадження вакцинальних автобусів, які дозволяють досягати до мешканців віддалених громад, до вдосконалення систем зберігання вакцин, що забезпечують дотримання холодового ланцюга. Таке оснащення дозволяє зберегти ефективність вакцин навіть у найвіддаленіших куточках країни. Збільшилась прихильність медичного персоналу до вакцинації, що безперечно впливає і на свідому позицію батьків стосовно вакцинації. Дійсно, раніше вакцинація в Україні стикалась зі скептицизмом, частково через недостатньо інформований медичний персонал, що іноді відмовляв у вакцинації або не міг адекватно відповісти на запитання батьків. Тривала комплексна адвокаційна робота дала хороший результат. Доказовість в питанні вакцинопрофілактики перемагає, як в спільноті скептично налаштованих медиків, так і серед багатьох батьків. Центри контролю і профілактики хвороб (ЦКПХ) відіграють важливу роль у національній стратегії здоров'я, активно співпрацюючи з громадськими організаціями та міжнародними партнерами, що значно зміцнило систему громадського здоров'я в країні. ЦКПХ вже проявили себе ключовими елементами системи охорони здоров'я, які не тільки забезпечують просвітницькі та адвокаційні заходи, але й відіграють центральну роль у промоції вакцинації. Приємно, що в багатьох регіонах ЦКПХ вже стали партнерами ГС "Коаліція за вакцинацію". Український тиждень імунізації Активність на областей та громад в період Європейського тижня імунізації 2024 надзвичайно тишіть. Під егідою ЦКПХ відбуваються різноманітні просвітницькі та адвокаційні заходи для різних цільових аудиторій – медиків, батьків, освітян та представників інших трудових колективів, дітей. ГС "Коаліція за вакцинацію" тісно співпрацює з Центрами в областях проєкту USAID "Розбудова стійкої системи громадського здоров'я" (Вінницька, Житомирська, Івано-Франківська, Київська, Одеська, Тернопільська, Чернівецька, Чернігівська). Ми раді, що наш досвід проведення таких заходів масштабується і береться до уваги на регіональному і національному рівнях. Виклики для імунопрофілактики Хоч є успіхи у сфері імунопрофілактики, залишаться і багато викликів. Частина з них пов'язана з війною, як-от, руйнування медичної інфраструктури, переміщення населення, нерівномірний доступ до медичних послуг на прифронтових територіях, та територіях, які найбільше страждають від бойових дій. Зараз мешканці цих громад здебільшого отримають ці послуги лише завдяки гуманітарним проєктам. Відновлення медичної інфраструктури та забезпечення рівного доступу до вакцинації в умовах війни вимагають значних зусиль та координації на всіх рівнях управління. Також існує потреба в удосконаленні законодавства у сфері імунопрофілактики. Очікується, що новий законопроєкт "Про захист населення від інфекційних хвороб" внесе зміни, які спростять і покращать процедури імунізації. Також триває робота над оновленим Наказом 595 "Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів", зміни до якого покликані підвищити якість імунопрофілактики. Триває процес впровадження регіональних Стратегій розвитку імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб, яким можна запобігти шляхом проведення імунопрофілактики на період до 2030 року. Регіональні стратегії покликані стати основою для формування стійкої системи громадського здоров'я, яка може ефективно реагувати на сучасні виклики. Вони передбачають не лише забезпечення населення вакцинами, а й підвищення кваліфікації медичних працівників, оновлення медичного обладнання, та інтеграцію сучасних технологій для кращого моніторингу імунізаційних заходів. Крім того, враховуючи умови війни, вакцинальні ініціативи також адаптуються до потреб переміщених осіб і осіб, які проживають у прифронтових зонах. Європейський тиждень імунізації – 2024 підсилив значення солідарності і співпраці між регіонами, організаціями та громадами, підкреслюючи що єдиний спосіб подолати виклики – працювати разом на благо громадського здоров'я. https://blogs.pravda.com.ua/authors/badikov/662b6c1415dea/