https://blogs.pravda.com.ua/images/logo_ukr.gif https://blogs.pravda.com.ua https://blogs.pravda.com.ua https://blogs.pravda.com.ua/authors/vyshlinskyj/687f37c6a0c4f/ ukrpravda@gmail.com (Гліб Вишлінський) Tue, 22 Jul 2025 10:03:34 +0300 Не знаю, чи вже будуть скоро не пускати на державні посади за навчання в радянській школі, як і за наявність родичів в Росії. Але мої уроки історії ще в радянській школі ім. Леніна назавжди залишили в голові звичну нитку, що в царській Росії після будь-якого періоду прогресу завжди був період реакції. Схоже, те саме відбувається зараз в нашій Україні. Незаконна відмова уряду призначати керівником БЕБ непідконтрольну владі особу. Справа і показові обшуки у Віталія Шабуніна. І от вчора початок кампанії проти НАБУ і САП. Я пам'ятаю, з яким спротивом створювалася незалежна від влади антикорупційна інфраструктура за президента Порошенка. Як кожне рішення влади приймалося лише через загрозу втрати безвізу чи критично важливих грошей від МВФ. І от вже нова влада хоче зруйнувати з таким трудом збудовану систему, яка почала викривати корупцію на високому політичному рівні. Чи має хоч хтось сумніви, що вже колишній віце-прем'єр Чернишов робив те, що є в справі НАБУ? Звісно, ні, бо це абсолютно типова і масова схема розкрадання суспільного майна. Але ж він – "свій" для системи, і система має його захищати. Руйнуючи інституції. Затикаючи рота тим, хто знаходить і говорить про те, де "свої" з системи грабують суспільство. Питання в іншому – чи хочемо ми вийти з війни назад в 2013 рік, чи вперед в Євросоюз? Так, влада може розраховувати на те, що модель "найманої країни" для захисту Європи від Росії плюс невеликий інтерес США Трампа до захисту демократії дозволять отримувати від партнерів гроші на війну стільки, скільки це буде потрібно, і незалежно не від чого. Але це будуть гроші лише на війну. Не на економічний розвиток. Не на відбудову. І, звісно, ні про який вступ до ЄС не буде йтися. Перший кластер Acquis communautaire, де правовладдя, свободи і суди, не відкритий через спротив Угорщини. Та нащо іншим країнам і Єврокомісії буде далі намагатися подолати спротив Угорщини, якщо крана-кандидат сама рухається в бік "демократії-по-угорськи"? Так, очевидно, навіть за ескалації реакційних дій з боку української влади якісь технічні переговори і прогрес у адаптації законодавства України до ЄС триватимуть. Як це було і у 2012-13 році. Проте ніякого політичного бажання приймати таку країну до ЄС у більшості членів Євросоюзу не буде. І залишимося ми буферною країною, про що і мріє Путін. Та чи за це вмирали українці останні три роки? Чи, все ж, за надію, що Україна стане не лише незалежною, але і успішною країною? https://blogs.pravda.com.ua/authors/vyshlinskyj/687f37c6a0c4f/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/vyshlinskyj/68722c3f7849e/ ukrpravda@gmail.com (Гліб Вишлінський) Sat, 12 Jul 2025 12:34:55 +0300 До повномасштабного вторгення URC – Ukraine Recovery Conference – називалася Ukraine Reform Conference. Після більшості оголошень підтримки в перший день, другий став більше днем дискусій про майбутнє. І, власне, про реформи, потрібні в різних секторах, а також виклики та можливості, на які потрібно реагувати. * * * Директор Світового банку по Україні Боб Саум добре структурував напрямки, які зараз вимагають уваги: - макроекономічна стабільність - бізнес-середовище - критична інфраструктура - трудові ресурси та соціальний захист * * * Власне, в бізнес-кліматі ми зараз бачимо не покращення, а провали. Влада системно гальмує реформи, які зменшили б ризики бізнесу від взаємодії з державою. Спочатку уряд відклав на півроку початок реформи митниці та, власне, конкурс на нового голову. Цього тижня під надуманим приводом Кабмін всупереч закону відмовився призначити обраного комісією голову Бюро економічної безпеки. В першому випадку внаслідок цього Україна вже невчасно виконала зобов'язання перед МВФ. В другому те саме відбудеться наприкінці липня, коли спливає обіцяний термін. Миттєва заява бізнес-асоціацій в той самий день показала, що ця реформа потрібна, насамперед, бізнесу, а не МВФ. Але влада жорстко налаштована втримувати вертикаль прямого контролю над всіма правоохоронними органами, який дозволяє миттєво атакувати будь-який бізнес. Це бачать в Європейському Союзі, членом якого прагне стати України. Директорка служби по Україні DG ENEST Єврокомісії Анна Ярош-Фріс у відповідь на моє питання на одній з панелей URC визнала, що затримка подібних реформ негативно впливає на бізнес-середовище. Зрозуміло, що європейські партнери, яких Україна зараз захищає від Росії, стали набагато більш поблажливими до зривів реформ. І будуть далі давати гроші Україні за "послуги безпеки". Але така поведінка української влади з великою ймовірністю загальмує для нас шлях в Євросоюз. Ще одна Угорщина нікому не потрібна. *** Насамкінець конференції дуже цікаве дослідження показали Світовий банк спільно з Університом Чікаго. Воно свідчить, що в останні 20 років, особливо, після 2008 року, темпи створення нового бізнесу в Україні суттєво впали. Багато малого бізнесу "застрягли" в своєму розвитку і припинили зростати. Ринки щодалі більше концентрувалися, зокрема, зростали частки держпідприємств, хоча вони і є менш продуктивними. Відповідно, й темпи зростання продуктивності залишаються низькими. Причини – бар'єри для виходу на ринок нових бізнесів, зокрема, через нереформовані погані інституції. Вони блокують збільшення конкуренції, інновації та зростання продуктивності. Вам здається, що це і про нереформовані митницю, БЕБ та інші правоохоронні органи? Ви не помиляєтеся. https://blogs.pravda.com.ua/authors/vyshlinskyj/68722c3f7849e/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/vyshlinskyj/6870c237cc3c7/ ukrpravda@gmail.com (Гліб Вишлінський) Fri, 11 Jul 2025 10:50:15 +0300 Головний позитив ще з програми – як ніколи багато перших осіб, насамперед, з країн і інститутів ЄС. Це говорить не про зменшення, а, навпаки, про збільшення важливості України – зокрема, як чинника безпеки для ЄС. Європа прокинулася, зрозумівши російську загрозу, особливо за суперечливих сигналів з США. Після планового засідання лідери поїхали на нараду "коаліції охочих", що разом з позитивними новинами з Вашингтону додало оптимізму щодо захисту країни як передумови відновлення. *** Хоча, власне, обіцянок по грошах не так багато порівняно до 50-мільярдних пакетів в попередні роки, вони технічно більш складні, спрямовані на підтримку відновлення і інвестицій бізнесу. Хоча постає питання – "які інвестиції за сотень шахедів щоночі", але велика частина цих програм – саме інструменти зменшення ризиків для кредиторів і інвесторів, зокрема, й страхування від військових ризиків. *** Вперше на URC настільки представлена оборонка – і на виставці, і в програмі заходів. Разом з енергетикою і критичною сировиною це приземляє обговорення, хоча сприйняття URC – досі як конференції про "прожекти". Цього року все більш по-діловому. Хотілося б результатів якнайшвидше. *** Міністр фінансів Сергій Марченко цікаво підсумував фінансову панель URC2025 – порадив колегам бути більш сміливими, "хоч ми і не військові, але міністрів фінансів варто боятися". І це нагадує, що далеко не всі можливості тиску на економіку Росії використано. Знов-таки, сподіваємося і тут на нову хвилю санкцій проти Росії, зокрема, і з США. Бо можливості РФ спалювати ресурси на війні не є нескінченними. https://blogs.pravda.com.ua/authors/vyshlinskyj/6870c237cc3c7/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/vyshlinskyj/63a006aae07a7/ ukrpravda@gmail.com (Гліб Вишлінський) Mon, 19 Dec 2022 07:37:30 +0200 2022 рік, рік повномасштабної війни Росії проти України, яскраво показав всі сильні і слабкі сторони української економіки. Багато з сильних сторін стали наслідками реформ, проведених за попередні вісім років. Неочікувана стійкість банківської системи. Здатність уряду та Національного банку у вкрай складних умовах втримати макроекономічну стабільність. Спроможність реформованих держпідприємств, таких як "Укрзалізниця" та "Укрпошта", проявляти ініціативу і використовувати свій масштаб для великих проектів, підтримки громадян і бізнесу. І, звісно, сила приватної ініціативи. Після лише кількох тижнів шоку, вже в березні бізнеси почали відновлювати діяльність, незважаючи на обстріли. До вересня на території, не охопленій бойовими діями та окупацією, це зробили майже всі. І навіть терористичні удари Росії по енергетичній інфраструктурі, починаючи з жовтня, не зупинили прагнення працювати та заробляти гроші. Оркестри генераторів на вулицях міст доповнюють справжні оркестри, які далі грають для своїх слухачів і при свічках. Але й проявилися і слабкі сторони. Популістські дії багатьох урядів, бажання витрачати з державної казни більше, ніж збирати до неї, залишили держбюджет не лише без "заначки на чорний день", але з дорогими боргами. Вибудувана десятиліттями недовіра громадян та бізнесу до влади навіть зараз підштовхує давати гроші волонтерам, а не чесно платити податки. Та й навіть президент жодного разу за час війни не закликав підтримати Збройні сили України повною сплатою податків. Це все робить Україну надто залежною від міжнародної фінансової допомоги. Якщо 2022 рік став роком швидкої відповіді на надскладні виклики, то 2023 рік буде вже роком рішень на більш тривале майбутнє. Сподіваємося, що затримки літа-2022 не повторяться, і з весни за допомоги міжнародних партнерів вже розпочнеться швидке відновлення, щоб повернути людей і робочі місця на деокуповані території. В наступну зиму має увійти сильнішою, ніж в зиму 2022/23, а не слабшою. Україні буде потрібно зрозуміти, де є зараз і де будуть жити і працювати після перемоги багато мільйонів біженців та внутрішньо переміщених осіб. Які підприємства залишаться в менш безпечних регіонах, а які перенесуть виробництво в інші області. Почнеться велика дискусія про стимули для приватних інвестицій та будуть зроблені перші кроки – від страхування ризиків до масштабної податкової реформи, яка не обмежиться лише зниженням податків. Але головним досягненням має стати довіра. До судової системи, в очищенні якої потрібно буде досягти критичної маси. До державних витрат, де не можна буде допустити старих практик за туманом непрозорості під приводом війни. До національної валюти, яка у велику війну втрималася краще, ніж в будь-яку попередню економічну кризу. Лише на базі довіри Україна зможемо повернути людський капітал та залучити інвестиції, потрібні для відбудови фізичного капіталу. Разом вони зможуть дати поштовх українській економіці після перемоги. * * * Сьогодні Центр економічної стратегії проводить обговорення "Як українська економіка пережила 2022 рік". Ми презентуватимемо наш річний огляд основних сфер економіки України. А далі свій погляд на ситуацію представлять міністр фінансів України Сергій Марченко, голова Національного банку Андрій Пишний та заступник міністра економіки Тарас Качка. Зареєструватися можна тут , а подивитися потім трансляцію в запису тут. https://blogs.pravda.com.ua/authors/vyshlinskyj/63a006aae07a7/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/vyshlinskyj/631c659c218cc/ ukrpravda@gmail.com (Гліб Вишлінський) Sat, 10 Sep 2022 13:23:24 +0300 Вчора відбулося чергове засідання Економічного штабу, створеного Міністерством економіки та Офісом Президента України. Ростислав Шурма, заступник керівника ОПУ, представив нам з колегами концепцію податкової реформи 10-10-10. Якщо коротко, то вона передбачає зниження податку на додану вартість з 20 до 10%, заміну податку на прибуток податком на виведений капітал за ставкою 10%, зменшення податку на доходи фізичних осіб з 18 до 10%, підвищення військового збору з 1,5 до 3% та скасування єдиного соціального внеску 22% з зарплат. Автори концепції вважають, що таке зниження податків дозволить швидко вивести економіку з тіні, зробивши тіньові схеми та корупцію невигідними. Ще навіть до розробки законопроекту на основі цієї концепції багато підприємців підтримали її. Під час війни бізнесу важко, і зниження податків вигідно для нього, а для багатьох підприємств може стати рятівним кругом. Але постає багато питань. По-перше, яку проблему намагаються вирішити автори реформи? Тут, як часто буває, ми бачимо вже готове рішення, хоча ніхто ще не обговорив проблему і інші варіанти її розв'язання. Дуже добре це видно на прикладі фейсбук-допису підприємця Ігоря Гуменного на підтримку реформи. Говорячи про перепони для інвестицій в Україну, він називає (1) військові ризики, (2) відсутність незалежних судів і проблеми з верховенством права взагалі, (3) корупцію, (4) ризик у взаємодії з правоохоронними органами, (5) інфраструктурний монополізм. З цього автор допису робить висновок, що залучити інвесторів може допомогти лише найкращий в Європі податковий клімат. Отже, якщо проблемою є нестача інвестицій в Україну і, відповідно, слабке економічне зростання, то які можуть бути рішення? З п'яти названих перепон лише перша не залежить від української влади. Всі інші їй в прямому сенсі підвладні. І боротьба з ними – набагато важливіша і менш ризикована для суспільства, ніж зниження податків. Проте, ані Ігор Гуменний, ані автори податкової реформи так не вважають – вони приймають як аксіому, що ані корупцію, ані продажні суди, ані рекет правоохоронців, ані владу олігархів навіть під час війни влада подолати не може. І звідси випливає друге питання. Чи правильно взагалі ухилятися від податків під час війни твоєї країни за незалежність? Протягом 30 років багато українців далі вважали державу ворогом, хоча це була вже своя держава. Він неї далі ховали все, насамперед, гроші. Але зараз прийшов час, коли майбутнє твоєї держави під загрозою. Чи можна взагалі сьогодні легітимно обговорювати право вибору українця платити чи не платити податки, зберігати бізнес в Україні чи намагатися вивести його в безпечніші країни? І при цьому радіти перемогам ЗСУ, так ніби це не армія твоєї країни, а улюблена футбольна команда, за яку має платити хтось інший. Так, після перемоги ми маємо свіжим оком подивитися на всі політики. І більше, навіть, не на податкові ставки, а на численні регулювання, які з'їдають сили і створюють ризики для підприємств. Вже півроку майже всі перевірки бізнесу призупинено і небо на землю не впало. Кожну регуляцію потрібно буде відновлювати індивідуально, лише якщо доведуть, що вона таки критична. І, власне, третє питання – чи в принципі можна таку реформу проводити під час війни. Коли концепцію 10-10-10 лише почали обговорювати, багато колег ставило питання щодо розрахунків. Зокрема, який буде вплив податкової реформи на бюджет. Дійсно, радикальне зниження податків в будь-якій країні, а тим більше – там, де молоді мало, а пенсіонерів багато – несе багато ризиків. В Україні, яка і без війни пережила багато фінансових криз, слова "бюджетний дефіцит" та "емісія" змушують багатьох бігти купувати долари. А це девальвація гривні і зростання цін, яке б'є по найбіднішим. Звісно, що під час війни, коли дефіцит бюджету щомісяця і так від 3 до 6 млрд дол, ризики є набагато вищими. Помилка може запустити спіраль гіперінфляції. Щобільше, будь-які спроби щось змоделювати і розрахувати приречені. Рахувати на даних 2021 року? Але економіка вже інша і буде іншою. На 2022 році? Так це економіка війни. Фактично щось змоделювати до закінчення війни нереально. Податкові реформи і детінізацію потрібно буде робити, але після війни. Зараз хороший час готувати концепції, узгоджувати їх з законодавством Євросоюзу, обговорювати з різним бізнесом. Але конкретні дії сьогодні мають бути в інших сферах. І знову згадаю допис Ігоря Гуменного – очищення судів і правоохоронних органів, посадка корупціонерів і послаблення олігархів. Президент має зараз унікально великий політичний капітал, щоб все це успішно зробити. https://blogs.pravda.com.ua/authors/vyshlinskyj/631c659c218cc/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/vyshlinskyj/617fc8ea630a9/ ukrpravda@gmail.com (Гліб Вишлінський) Mon, 01 Nov 2021 12:00:58 +0200 Вже другу хвилю пандемію ковід-19 головним ворогом українських дітей і батьків стають популісти у місцевій владі. Навесні цього року мер Києва Віталій Кличко на три тижні відправив дошкільнят і молодших школярів додому, хоча чинна на той момент урядова постанова по карантин дозволяла їм далі навчатися навіть в "червоній" зоні. Разом з обмеженнями громадського транспорту це створило надзвичайні проблеми для родин з дітьми, особливо, жінок, та найбідніших киян. Напередодні осінньої хвилі уряд дав ще більше можливостей для шкіл працювати під час сплеску захворюваності. Постанова КМУ N1236, крім винятку для садочків та початкової школи, дозволила працювати всім закладам освіти, де вакциновано 100% персоналу. Але мери знову вирішили позбавити дітей можливості вчитися та створити проблеми батькам. Знову відзначився мер Кличко. Замість того, щоб ще влітку особисто закликати киян вакцинуватися, він вирішив як навесні рятувати життя невакцинованих киян за рахунок дітей та батьків. Протоколом міської комісії він в єзуїтський спосіб навіть не заборонив відвідування шкіл, а доручив Департаменту освіти та науки КМДА організувати дистанційне навчання в закладах освіти усіх типів та форм власності з 1 листопада на невизначений час. Зрозуміло, що Департамент КМДА не має жодних повноважень щось організовувати в приватних школах. Але в найкращих пострадянських традициях Департамент може шантажувати приватні школи, яким саме він видає ліцензії. На щастя, цього разу в будівлі на Хрещатику вистачило розуму не видавати перепустки на громадський транспорт та не закривати садочки. Але мер і його команда знову дала однозначний сигнал і дітям, і батькам "школа не потрібна, а діти – проблема батьків". Не дивно, що з такими сигналами Україна щороку втрачає людський капітал. Проте не лише в Києві влада вирішила боротися з пандемією коштом дітей. Те саме зробив мер Львова Садовий (так само закрив школи) і влада Чернівців (закрила і школи, і садочки). Такі рішення місцевої влади не лише суперечать урядовій постанові. Вони підривають стимули та довіру до влади щодо вакцинації. Багато шкіл чесно вакцинували 100% персоналу та були готові працювати, але їм заборонили навчати дітей. Що більше, такі дії мерів суперечать міжнародним рекомендаціям. 29 жовтня регіональний офіс Всесвітньої організації охорони здоров'я опублікував заяву з заголовком "Залиште школи відкритими цієї зими". Експерти ВООЗ вважають, що школи мають бути останніми закладами, які потрібно закривати під час спалахів, та першими, які слід відкривати. "Переривання навчання дітей має бути найостаннішим засобом". Регіональний директор ВООЗ прямо заявив, що минулорічне закриття шкіл принесло більше шкоди, ніж користі, і вдарило по психічному та соціальному стану дітей. І цю помилку не можна повторювати. А поки що соціальні мережі переповнені постами матерів, які не розуміють, як одночасно працювати та невизначений час сидіти з дітьми вдома. Рішення мерів стали ще одним ударом по жіночій зайнятості та бажанню родин мати дітей загалом. Петиція до київської влади відновити навчання в початкових класах за три дні набрала 8000 підписів киян. Мери можуть виправити свої безвідповідальні до дітей та батьків помилки в будь-який момент. Сподіваємося, що це станеться якнайшвидше. https://blogs.pravda.com.ua/authors/vyshlinskyj/617fc8ea630a9/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/vyshlinskyj/6076ed0f8873d/ ukrpravda@gmail.com (Гліб Вишлінський) Wed, 14 Apr 2021 16:24:31 +0300 Третій президент України Віктор Ющенко прославився виразом "маленькі українці". Тільки Віктор Андрійович точно знає, що під цим він мав на увазі. Але саме по маленьким киянам в буль-якому сенсі цього виразу б'є жорсткий карантин, запроваджений рішенням київської влади з 5 квітня 2021 року і продовжений сьогодні до 30 квітня. Він б'є по в прямому сенсі маленьким киянам. На цілий місяць київські діти позбавлені можливості ходити до дитсадків та молодших класів шкіл. Це б'є безпосередньо по дітям, які великою мірою втратять цей місяць для навчання, та які будуть позбавлені спілкування з однолітками. Це б'є по їхніх батьках, насамперед, по матерях маленьких дітей. І без пандемії можливості зайнятості для них були обмежені через нестачу місць та низьку якість догляду в комунальних дитсадках. Для Києва ця проблема була останні роки особливо сильною. Вже друге за рік закриття садочків і молодших класів – це великий удар для молодих жінок. Він не лише б'є по їхньому добробуту зараз, але й загрожує кар'єрі в майбутньому. Й без того обережні в наймі жінок з дітьми роботодавці остаточно вирішать, що працівник, чия працездатність залежить від рішень влади – лише зайвий тягар. До того ж, за інших рівних умов родини з маленькими дітьми частіше перебувають в складних фінансових обставинах. Бо дітей потрібно годувати, а необхідність догляду часто залишає родину лише з одним годувальником. Своїми рішеннями мер Києва Віталій Кличко і київська влада прямо говорять киянам – "діти – тягар, діти нам не потрібні". Отже, в прямому сенсі маленьких киян ставатиме дедалі менше. Б'є жорсткий карантин в Києві і по в переносному сенсі "маленьким" киянам. Якщо під такими мати на увазі найменш заможних, які не мають власного авто та користуються громадським транспортом. По ним київська влада вдарила запровадженням спецперепусток на проїзд в громадському транспорті. П'ятірки бравих нацгвардійців на вході до порожніх станцій метро стануть візуальним образом київського карантину. Дуже часто ці кияни не можуть працювати взагалі, адже є не офісними працівниками з можливістю віддаленої роботи, а працюють на виробництвах, охоронцями та прибиральницями. Що більше, саме малому бізнесу найважче було отримувати спецперепустки на громадський транспорт. Адже їхній розподіл був абсолютно хаотичний, непрозорий, і великому наближеному до влади бізнесу тут було найлегше. Малому ж доводилося витрачати свої і без того обмежені доходи на підвезення працівників. Причому компенсацій ані для бізнесу, ані для працівників через київський "карантин для бідних" не буде жодних. Якщо постраждалі від обмежень "червоної зони" за постановою КМУ, наприклад, кафе чи кінотеатри, отримають по 8000 грн. на працівника та пільгу на сплату податків, то жертви київських обмежень не отримають нічого. Оскільки уряд не забороняв в "червоних зонах" працювати дитсадкам, то і компенсувати приватним садочкам він, що логічно, нічого не буде. І київська влада теж робити цього не збирається. Як не буде компенсувати втрати матерям та тим, хто не може доїхати до роботи через транспортні обмеження. "Денег нет, но вы держитесь", говорить постраждалим київська влада. Але, незважаючи на протести киян, мер Кличко і київська влада вперто продовжує соціально несправедливі обмеження, хоча пік навантаження на лікарні об'єктивно минув. Другий рік поспіль влада щоразу наступає на ті самі грабли, говорячи: "Бідні з дітьми – залишайтеся вдома". https://blogs.pravda.com.ua/authors/vyshlinskyj/6076ed0f8873d/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/vyshlinskyj/5f7c66b3e9dff/ ukrpravda@gmail.com (Гліб Вишлінський) Tue, 06 Oct 2020 15:44:35 +0300 Вчора Рада Національного банку України оголосила догану та висловила недовіру членам Правління НБУ Катерина Рожковій та Дмитру Сологубові. Це останні два члени Правління НБУ з команди, яку в 2014-15 рр. сформувала Валерія Гонтарева, та яку зберіг її наступник Яків Смолій. Саме цій команді вдалося посилити банківську систему до рівня, коли в місяці глобальної коронакризи жоден український банк не захитався та не впав. І саме в останні місяці їхньої роботи облікову ставку Нацбанку вдалося знизити до найнижчих в українській історії 6%. Це відкрило шлях до іпотеки та кредитів для бізнесу за ставкою нижче 10% річних. Пізніше член Ради НБУ Василь Горбаль пояснив, що це стало наслідком публічних виступів членів Правління. А інший член Ради Віталій Шапран назвав таке рішення прогресом в корпоративному управлінні порівняно до замовного вбивства колишнього Голови НБУ Вадима Гетьмана. Насправді, такі рішення підривають довіру до НБУ і його політичної незалежності, в першу чергу, у міжнародних інвесторів України, МВФ та Європейського Союзу. По-перше, у Ради НБУ немає повноважень виносити догани, висловлювати недовіру і взагалі будь-яким чином оцінювати роботу окремих членів Правління НБУ. Ухвалення неправових рішень в, за словами члена Ради Шапрана, "виховних цілях" суперечить принципам верховенства права, і є проявом саме того, що міжнародні партнери намагаються допомогти Україні подолати. По-друге, причина доган і висловлення недовіри ніяк не була пояснена офіційно. Якщо мова йде про досить акуратні інтерв'ю Інтерфаксу і Kyiv Post, то це виглядає дріб'язково і неадекватно. По-третє, особливе занепокоєння викликає позиція Голови НБУ. За інформацією Інтерфаксу, як член Ради НБУ за посадою він підтримав це рішення. Офіційно Голова Нацбанку не висловив жодної публічної позиції з даного питання. Будучи досвідченим банкіром і керівником, Кирило Шевченко не міг не розуміти, що таке рішення є неправовим. При наявності претензій до заступників він як Голова має всі правові можливості, щоб висловити своє невдоволення адміністративними інструментами. Однак, схоже, його цілком влаштував тиск на двох членів Правління руками Ради НБУ, адже звільнити своїм рішенням за Законом він їх не може. Очевидно, що такі дії посилять занепокоєння МВФ щодо ситуації в НБУ, яке, здавалося б, відійшло на другий план після перших зважених кроків нового Голови Нацбанку. Це буде ще однією ознакою підриву політичної незалежності Нацбанку, який прямо суперечить чинній кредитній програмі з Фондом. За відсутності будь-яких дій влади щодо вирішення проблемних в стосунках з МВФ питань по НАБУ і САП, ймовірність отримання планового траншу від Фонду в цьому році знижується маже до нуля. Відсутність же позитивного рішення МВФ означатиме відсутність дешевих іноземних грошей для фінансування рекордного дефіциту бюджету поточного року. Наслідки – або скорочення бюджетних видатків, або дорогі внутрішні позики під двозначні відсотки, або фінансування дефіциту емісійними гривнями НБУ з неминучою девальвацією гривні і інфляцією. Очевидно, що питати про те, що таке "догана", будуть і в президента України Зеленського, який сьогодні на самміті "Україна-ЄС" в Брюсселі, а завтра їде до Лондона зустрічатися, зокрема, і з міжнародними інвесторами. Які, за відсутності адекватних пояснень, винесуть догану вже особисто йому і всій українській владі загалом. https://blogs.pravda.com.ua/authors/vyshlinskyj/5f7c66b3e9dff/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/vyshlinskyj/5f58a00e884dd/ ukrpravda@gmail.com (Гліб Вишлінський) Wed, 09 Sep 2020 12:27:42 +0300 Вчора заступник міністра фінансів України Роман Єрмоличев заявив, що уряд планує дефіцит держбюджету на рівні 6% ВВП у 2021 році, 4,5% у 2022 році та 3% у 2023 році. І це після рекордних від 2014 року 7,5% ВВП, які заплановано на цей рік. І вчора ж Мінфін розмістив трирічні ОВДП під 10,5%, плюс 0,5 п.п. до попереднього розміщення. Шаленого попиту не було, облігацій продано на 700 млн. грн. При цьому облікова ставка Національного банку складає рекордно низькі 6%. Нинішня влада звинувачує попередню, що за неї кредити для бізнесу були надто дорогими, і це стримувало ріст економіки. Але за попередньої влади дефіцит бюджету не був вищий 3% ВВП, останні три роки – навіть нижче 2% ВВП. І все одно, щоб його фінансувати, Мінфіну доводилося, наприклад, на початку минулого року позичати під 18% річних. І, звісно, банкам вигідніше було вкладати в ОВДП, ніж кредитувати бізнес. Ця ж влада хоче наступного року мати дефіцит 6% ВВП, 2022-го – 4,5% ВВП. Тобто Мінфіну доведеться позичати великі суми, щоб закрити цю діру. Виконувати зобов'язання перед МВФ та Євросоюзом, щоб отримати їхні дешеві кредити, влада не поспішає. Отже, залишаються знову внутрішні запозичення, а, отже, ще більші проценти за ОВДП, які сплачуватиме Мінфін. Питання – навіщо тоді брехати про дешеві кредити для бізнесу чи іпотеку? Або держава роздуває витрати і забирає ресурси з приватного сектору, або затягає паски і дає бізнесу дихати. І розкидати реальні гроші з бюджету, і давати ресурси бізнесу одночасно в Україні зараз неможливо. Ми не США, і не ЄС – друк грошей просто приведе до стрибка цін та швидкого знецінення зарплат та пенсій. Роздуті бюджетні витрати і дефіцит принесуть шкоду Україні. І вони ще підірвуть й без того вже низьку довіру до чинної влади. Бо обіцянки президента залишаться обіцянками, а економіка і добробут громадян далі жеврітимуть. https://blogs.pravda.com.ua/authors/vyshlinskyj/5f58a00e884dd/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/vyshlinskyj/5efceeb83c9eb/ ukrpravda@gmail.com (Гліб Вишлінський) Wed, 01 Jul 2020 23:14:48 +0300 Заява Голови НБУ про відставку через політичний тиск може закінчити короткий час фінансової стабільності в Україні. Мрії голови фінансового комітету Ради Данила Гетьманцева про вищу інфляцію і слабку гривню можуть здійснитися. Депутатка економічного комітету Людмила Буймістер надрукує свої омріяні сотні мільярдів. Голова економічного комітету Дмитро Наталуха роздасть ці сотні мільярдів олігархам "для підтримки промисловості". А ще один олігарх Коломойський зрадіє, бо країна знову піде шляхом до дефолту. Ні, це не з підручника історії України про початок 90-х, коли ціни за один рік зросли на 10000%. А українці на десятиліття втратили довіру до національної валюти. Це може стати реальністю вже зараз. Замість того, щоб спробувати зберегти стабільність в країні в час глобальної кризи, політики штовхають її до прірви. І змушують нас згадувати жахи 90-х замість думати про майбутнє. Та боятися, чи не приведуть вони Україну до сьогодення Лівану, де дефолт і обвал банків призвели до девальвації валюти за останній тиждень на 40%, зростання цін на продукти втричі за останні місяці, черг за хлібом та загрози голоду. Це матиме ціну для політиків. Але пережити доведеться всім нам. https://blogs.pravda.com.ua/authors/vyshlinskyj/5efceeb83c9eb/