https://blogs.pravda.com.ua/images/logo_ukr.gif https://blogs.pravda.com.ua https://blogs.pravda.com.ua https://blogs.pravda.com.ua/authors/stefanyshyna/61921efb6beca/ ukrpravda@gmail.com (Ольга Стефанишина) Mon, 15 Nov 2021 09:48:59 +0200 Законопроєкти 6306 та 6307 мають дати нові стимули для розвитку медичної реформи – як для держави, так і для лікарень та пацієнтів. Це зміни, які вже давно назріли. Для держави та пацієнта Одна з найважливіших змін – це конкретизація в законі повноважень Національної служби здоров'я (НСЗУ) для моніторингу відповідності лікарень встановленим вимогам. Багато скарг і запитань від пацієнтів будуть прискіпливо оцінюватися. НСЗУ більш якісно буде моніторити послуги, за які сплачує держава. А лікарні, які укладають угоди з НСЗУ, повинні не лише автономізуватися, а й відповідати умовам закупівлі НСЗУ. Зараз на медицину виділяється вдвічі менше коштів, ніж потрібно і передбачено законом. Замість 5% від ВВП маємо менше 3-х. Але і ці кошти можуть витрачатися зовсім не на ті потреби. Саме тому законодавчо ми закріпимо: кошти, які виділяються на Програму медичних гарантій мають витрачатися лише за призначенням. А це означає, що ними можна буде оплачувати саме медичні послуги та ліки для цієї програми. Крім того, законом ми вдосконалюємо Електронну систему охорони здоров'я. Відтак НСЗУ зможе більш ефективно та безпечно обробляти персональні дані пацієнтів. Для лікарень та пацієнтів Що ж до інших витрат – тут навпаки даємо свободу лікарням. Адже сьогодні всі українські лікарні знаходяться в пастці застарілих норм. Щоби впровадити платні послуги офіційно, вони вимушені проходити десять кіл пекла і керуватися постановою 1996 (!) року. Завдяки нашому закону лікарні нарешті зможуть вільно визначати перелік платних послуг. Тут говоримо, звісно, лише про додаткові послуги, які не входять до Програми медичних гарантій. Це, наприклад, може бути корекція зору за допомогою окулярів чи контактних лінз, лікування безпліддя, а також будь-які послуги, які пацієнт хоче отримати без направлення лікаря. Зараз в Україні дуже заплутана система медичної допомоги: первинна, вторинна та третинна. Багато хто до кінця не розуміє різниці, а назва часто є номінальною. Прибираємо цю плутанину і вводимо поняття "спеціалізована" медична допомога замість вторинної і третинної – як в усьому світі. Таким чином, у нас більше не буде "привілейованих" закладів за статусністю – пацієнт має право отримувати послуги в будь-якій спеціалізованій лікарні за направленням свого сімейного лікаря залежно від його медичної потреби. Для пацієнтів та громадськості Важлива норма стосується паліативної допомоги. Законом ми оновлюємо положення про паліативну допомогу, адже теперішній закон сильно застарів і не відповідає тому, як паліативна допомога надається на практиці. А відбувається це за направленням лікуючого лікаря в лікарні або вдома. За ці послуги сплачує НСЗУ в межах гарантованого пакету. Нарешті в законодавстві з'явиться електронний реєстр орфанних пацієнтів. Зараз в Україні немає точних цифр, скільки таких пацієнтів є, а отже – невідомо, яка кількість людей потребує спеціальних медичних послуг та ліків. Завдяки нашому закону Уряд буде бачити цих пацієнтів і виділяти кошти на конкретні напрямки з конкретними цифрами. Пацієнти наступного року будуть забезпечені інсуліном та іншими препаратами для лікування цукрового діабету – без наших змін в законодавстві це було б неможливо. Важливі зміни, які оцінить громадськість. Законом розширюємо повноваження Ради громадського контролю НСЗУ. Тепер її члени зможуть брати участь у конкурсному відборі керівництва НСЗУ та забезпечити його прозорість. Часи Степанова нам показати, наскільки важливий громадський контроль за інституціями з таким великим бюджетом – 160 млрд грн. Ну і наостанок, з усього законодавства прибираємо застарілу назву "хворий" і замінюємо її на "пацієнт". Нехай медицина наша не хворіє, а буде орієнтована на пацієнта! https://blogs.pravda.com.ua/authors/stefanyshyna/61921efb6beca/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/stefanyshyna/60ed5018430b0/ ukrpravda@gmail.com (Ольга Стефанишина) Tue, 13 Jul 2021 11:34:32 +0300 29 червня 2021 року Верховна Рада України включила законопроєкт N5596 про медичний канабіс до порядку денного п'ятої сесії. Уже 30 червня Комітет з питань здоров'я нації рекомендував ВР ухвалити його в першому читанні. А 12 липня Президент України Володимир Зеленський попросив внести законопроєкт N5596 з регулювання медичного канабісу на позачергове засідання ВР цього тижня. Відповідне розпорядження про скликання позачергового засідання на 13 липня о 16:00 уже підписав голова ВР Дмитро Разумков. Та чи встигнуть депутати проголосувати за такі потрібні людям зміни. А головне – чи вистачить голосів, поки що питання відкрите. Передісторія Влітку 2019 року вже була спроба узаконити препарати на основі медичних конопель в Україні. Та тоді за законопроєкт проголосувати не встигли. І його ухвалення відклали. У парламенті розмови про легалізацію медичного канабісу тривають два роки. Президент Володимир Зеленський навіть включив це питання до свого опитування. Результати показали, що легалізацію підтримують 64% респондентів. "Слуги народу" час від часу заявляли про наміри вирішити це болюче питання. І після кропіткої роботи Комітету з питань здоров'я нації нарешті є текст N5596, який підписало майже 100 народних депутатів з різних фракцій. А тепер по порядку: про що законопроєкт N5596? У першу чергу він про доступ пацієнтів до ефективних препаратів на основі медичного канабісу. Всі скептики та критики, мають зрозуміти одну просту, але дуже важливу річ – медичний канабіс – не наркотики! Це ліки. У вигляді: піґулок, олій, спреїв і навіть пластирів. І зараз їх терміново потребують понад два мільйони українців. Це – паліативні та онкохворі, близько 20 000 дітей із важкою формою епілепсії, ветерани війни, які мають ПТСР, пацієнти з хворобою Паркінсона, Альцгеймера, розсіяним склерозом, псоріазом і багато інших. Кожне зволікання з легалізацією медичних конопель, для них – це довгі дні нестерпного болю. Коли я чую, що в Україні є багато знеболювальних. І здивовано запитують: "Навіщо ще й канабіс?". Я розповідаю одну із історій пацієнтів. Наприклад, про те, як виживає дворічна Єва. У Єви фармрезистентна епілепсія. Оце, мало кому відоме, слово "фармрезистентність" означає, що препарати або не працюють зовсім, або погіршують її стан. Мама дівчинки Нія Нікель каже, що жити без пекельного болю, викликаного кількагодинними судомами, Єві допомагають лише ліки на основі медичного канабісу. Проте батьки таких діток, як Нія Нікель, а ще мама 4-річної Софійки Вікторія Мостовенко, та тисячі інших пацієнтів, яким допомагає медичний канабіс, в Україні наразі вимушені лікувати себе поза законом. Боячись, що одного дня, до них увірвуться правоохоронці. Хто проти? Здавалося б, така хороша та корисна ініціатива – подарувати тяжкохворим подарунок. Але навіть у цій справі є противники. По-перше, "чорний" ринок та ті, хто "кришують" наркобізнес в Україні. Для них легалізація медичного канабісу, стане суттєвим відтоком коштів. По-друге, Російська Федерація, яка не хоче, щоб Україна впроваджувала прогресивні реформи та приєдналася до цивілізованого світу. Росія проти того, щоб В Україні відстоювали права людей на гідне лікування і щоб українці були щасливі і здорові. Остання категорія людей, якраз та, з якою ще можна працювати і переконувати. Це люди, які не розуміють, що медичний канабіс – це ліки. Саме для них постійно проводимо інформаційну роботу. Чому його застосування не призведе до зростання незаконного обігу Медичний канабіс сьогодні дозволений у понад 60 країнах світу. Сучасні дослідження показують, що в жодній із цих країні наразі не встановили залежності між використанням медичного канабісу та зростанням незаконного обігу марихуани. Більше того, застосування медичного канабісу є одним із видів лікування наркотичної залежності. А ще Управління з боротьби з наркотиками Білого дому (White House's anti-drug office) визнало ще в 2020-му році, що в Колорадо та інших штатах, де легалізовано коноплі, підлітки стали вживати значно менше. Парадокс, але канабіс саме як наркотик, в Україні можна придбати досить легко через безліч telegram-каналів. А от ліки – ні. Та і загалом для пацієнтів шукати сумнівної якості знеболювальне у вигляді трави, невідомо у кого – неприйнятно. І тому закон у першу чергу дбає про те, аби пацієнти мали змогу отримати якісні препарати. І тому кожен препарат буде промаркований та внесений до електронного реєстру. А пацієнти зможуть отримати ліки винятково за електронним рецептом. Його видаватиме лікар, вказуватиме потрібне дозування та реєструватиме в електронній базі даних із суворим контролем. Використати такий рецепт хворий зможе лише в аптеці, що матиме ліцензію на реалізацію таких ліків. А отже – відповідатиме всім встановленим законом вимогам щодо контролю за їхнім обігом і безпекою. Для тих, хто вирішить займатися медичним канабісом, запровадять систему дозволів та контроль за дотриманням усіх вимог. А звітність про діяльність потрібно буде подавати уповноваженим органам. Загалом легалізація медичного канабісу сприятиме суттєвому скороченню частки "чорного ринку" та незаконного обігу марихуани. Адже пацієнтам не треба буде шукати нелегальні шляхи, щоб отримати ліки. Попри те, що медичний канабіс значно безпечніший, аніж низка інших наркотичних лікарських засобів. Та вільно придбати його для особистих потреб буде неможливо. Найважливіше, що в результаті ухвалення законопроєкту: - українські пацієнти отримають доступ до необхідного їм лікування - українські вчені матимуть змогу проводити прогресивні дослідження в Україні, а не їхати за кордон - українська економіка отримає значні інвестиції - а Україна нарешті відповідатиме європейським стандартам та виконуватиме вимоги міжнародних договорів. https://blogs.pravda.com.ua/authors/stefanyshyna/60ed5018430b0/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/stefanyshyna/5fe5b4a44bd1b/ ukrpravda@gmail.com (Ольга Стефанишина) Fri, 25 Dec 2020 10:45:08 +0200 Учора на брифінгу Міністр охорони здоров'я Степанов зазначив, що МОЗ сподівається до кінця цього року підписати контракт на постачання вакцини проти коронавірусу. Розчарую прихильників Степанова (якщо вони існують). Те, що він говорить на брифінгах і ефірах мало відповідає тому, що відбувається насправді. Чи то він свідомо маніпулює фактами, чи просто не знає про що говорить? Зараз є два варіанти як Україна може отримати вакцину. 1. Через гуманітарну ініціативу COVAX. Про ініціативу COVAX ще не сказав лише ледачий. Оптимістично, Україна може отримати першу партію в березні 2021 року. Загалом на цю мить Україна може розраховувати на 8 млн вакцин. Це можливість провакцинувати 4 млн людей, адже на одну людину необхідно 2 флакони. Інші деталі навколо цього механізму досі залишаються предметом спекуляції: коли Україна насправді отримає вакцину, якого виробника, якими партіями... 2. Шляхом централізованої закупівлі у виробників. Найбільш реальний шанс отримати вакцину якнайшвидше та у кількостях достатніх для імунізації населення – закупити її безпосередньо у виробника. В Україні є державне підприємство "Медичні закупівлі України", що має повноваження і на професійному рівні може здійснювати такі закупівлі. І тут починається найцікавіше. МОЗ доручило підприємству закупівлю вакцини лише 10 грудня. І лише з цього моменту воно може комунікувати з виробниками щодо цього питання. Технічні характеристики товару до закупівлі були доведені ще пізніше – аж через два тижні, тобто 22 грудня. Ще на початку вересня Степанов заявляв, що "Україна веде перемовини щодо закупівлі вакцини проти COVID-19". На жаль, самі виробники цю комунікацію неособливо відчули. Перемовини, проведені Степановим, були настільки "успішні", що жодних договорів закупівлі досі не укладено. Це в той час, коли країни ЄС та США, які уклали договори з виробниками ще влітку, вже вакцинують населення. Зараз, коли закупівлю нарешті передали ДП "Медзакупівлі України", Степанов і тут встигає нашкодити. Професійним закупівельникам Міністр Степанов зв'язує руки і не дає ступити ні кроку без свого персонального втручання. Агенція, яка вже провела сотні тендерів і привозить в Україну ліки світових виробників, яка закуповує обладнання світового рівня в українські лікарні, має запитувати дозволу в Степанова на ту чи іншу комунікацію з виробниками, погоджувати кожну кому особисто з міністром. І тут постає одне-єдине питання: навіщо міністр всіляко гальмує закупівлю вакцини від COVID-19 для України? Це дуже шкодить. У першу чергу тому, що значно сповільнює процес. Те, що могло бути узгоджене швидко на рівні закупівельник-виробник, має пройти погодження особисто з Міністром. Як ви здогадуєтеся, це займає час. По-друге, це деструктивно. Адже Міністр втручається у діяльність незалежної закупівельної структури. По-третє, це має ознаки корупції. Подивимось правді в очі. Маловірогідно, що Україна зможе до кінця року укласти контракт на закупівлю вакцин. Принаймні, станом на 25 грудня, такої перспективи немає. Для того, аби підписати такий контракт, реальні перемовини мали початися ще влітку і зараз вже бути на фінішній прямій. Чому саме до кінця року? Бо 10-го грудня МОЗ перерозподілив 1,3 млрд грн на закупівлю вакцини в бюджеті однієї із своїх програм за 2020 рік. Це частина з економії, яку забезпечило ДП "Медзакупівлі України" на закупівлях ліків та медвиробів. За чинними нормам, аби ці гроші не "згоріли" у новому бюджетному році 2021, їх треба витратити до кінця 2020. Ще раз. 1,3 млрд грн треба витратити до кінця року на закупівлю вакцини. І навіть не до 31, а до 28 грудня, адже Державна казначейська служба України приймає оплати лише до цієї дати. Який є вихід: Припинити маніпулювати даними і "прикрашати" реальність. Від цього страждають всі і особливо ті, хто сприймає на віру слова Міністра. Пане Степанов, визнайте, що ви не впорались і просто звільніть місце для тих фахівців, які реально працюватимуть. Єдина можливість зберегти ці 1,3 млрд грн – якнайшвидше запустити механізм середньотермінових зобов'язань для закупівель лікарських засобів та медичних виробів. За моєю поправкою 15 грудня Верховна Рада України підтримала зміни до Бюджетного кодексу України. Цей інструмент дозволяє ДП "Медзакупівлі України" укладати договори із потенційними постачальниками незалежно від обмежень календарного року та здійснювати оплати пізніше, у випадку з вакциною – у 2021 році. Таким чином, гроші з бюджету 2020 на закупівлю вакцини, які вже очевидно що не зможуть бути використані, не згорять, а будуть спрямовані на оплату в наступному році. Міністр Степанов несе персональну відповідальність за зволікання із закупівлями вакцини. Через його деструктивне втручання ми втратимо можливість законтрактувани вакцини за бюджет цього року, втратимо 1,3 млрд грн. І в наступному році необхідно буде починати все знову, знову вишукувати кошти в бюджеті. Таким чином, Україна майже на рік відтермінує поставку вакцин і наражає населення на тяжкі наслідки пандемії. І в реальності, якщо прямо зараз не буде зроблено нічого з вищепереліченого, Україна отримає вакцину лише через рік. https://blogs.pravda.com.ua/authors/stefanyshyna/5fe5b4a44bd1b/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/stefanyshyna/5f8f12df6524a/ ukrpravda@gmail.com (Ольга Стефанишина) Tue, 20 Oct 2020 19:39:59 +0300 Закупівлі життєво важливих ліків знову законсервують. Завтра на засідання уряду міністр Максим Степанов може винести постанову, яка фактично перетворить ДП "Медичні закупівлі України" на тендерний відділ МОЗ. Мета очевидна – відмивати кошти на державних закупівлях. Адже зараз Держпідприємство суттєво заощаджує кошти на закупівлях, закуповуючи ліки в рази дешевше, ніж очікували в МОЗ. А постанова, яку можуть винести на розгляд уряду вже завтра, по суті переводить державні закупівлі ліків у повне ручне управління Міністра. Тепер саме МОЗ визначатиме технічні, якісні та інші характеристики товарів та самостійно доводить їх до одержувача бюджетних коштів (тобто ДП). Степанов хоче сам вирішувати, якої форми і кольору (читай якої конкретні фірми) держава купуватиме ліки для тяжко хворих пацієнтів. Це – дуже небезпечна норма, адже саме в технічному завданні можуть міститься корупційні норми, які "заточать" тендер під одного конкретного виробника. У результаті ми матимемо захмарні ціни та монополії на ліки, і ДП Медичні закупівлі муситиме купувати саме їх. Ця норма, до того ж, порушує Закон "Про публічні закупівлі". Адже згідно з Законом, це компетенція ДП "Медичні закупівлі України". Саме воно є замовником торгів, а отже має формувати технічне завдання. Крім того, дана постанова суттєво загальмує закупівельні процеси. По-перше, проєкт не визначає порядок дій у випадку оскаржень в антимонопольному комітеті. Проєкт не визначає, яким чином потрібно буде внести зміни в ТЗ, сформульоване та доведене МОЗ України до ДП. Таким чином, на час розгляду скарги та до усунення пунктів, щодо яких відбувається оскарження, тендер буде фактично замороженим, за ним не відбуватиметься жодних дій, а це суттєво збільшить час, який знадобиться для забезпечення пацієнтів ліками та супутніми товарами. По-друге, якщо тендер буде містити дискримінаційні умови або обмежувати конкуренцію, ДП муситиме аналізувати його та звертатися з офіційними листами до МОЗ щодо внесення змін до тендеру. Це також призведе до затримки закупівель. Куди вже більше – спитаєте ви. Адже закупівлі ДП наразі відбулися не більш ніж на 15% за поточний рік – і все через постійні атаки і нововведення МОЗ. Але Степанов може більше. https://blogs.pravda.com.ua/authors/stefanyshyna/5f8f12df6524a/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/stefanyshyna/5f0eeaa41ad01/ ukrpravda@gmail.com (Ольга Стефанишина) Wed, 15 Jul 2020 14:38:12 +0300 Двоє дітей померло на Волині через бездіяльність МОЗ. Хворому на торсійну дистонію з Донецька терміново необхідна операція, а рятівної системи для нього нема – заявили пацієнтські організації. Торсійна дистонія – це трохи схоже на ДЦП: покручене тіло, закинута назад голова і важко навіть склянку води налити. Але люди з торсійною дистонією можуть жити нормальним життям. Для цього їм потрібна операція – у головний мозок вживлюється нейростимулятор. Він знімає симптоми хвороби і працює від генератора, який вшивають пацієнту під ключицею. Це своєрідна "батарейка", яка сідає через три-п'ять років і потребує заміни. Якщо вчасно батарейку не замінити, людина помре. Ці нейростимулятори і батарейки самостійно купити хворий не може. Вони закуповуються централізовано за кошти держави. Керує процесом Міністерство охорони здоров'я України й особисто міністр Степанов. Все, що йому треба зробити, щоб організувати закупівлі ліків, – ви не повірите – просто підписати документи. І дати старт закупівлям. Загалом в Україні 38 напрямків, за якими закуповуються ліки для тяжкохворих пацієнтів. Це близько 1500 найменувань ліків та медичних виробів, які держава має закуповувати щороку, щоб українські пацієнти з тяжкими хворобами мали шанс на життя. Від моменту старту закупівлі до моменту, коли дорогоцінна таблетка потрапить до пацієнта проходить від 3-х місяців (фантастичний сценарій) до 2-х років (коли йдеться про вакцини, які виробляються багато місяців). Саме МОЗ у цьому процесі є ключовим органом, який має: -затвердити переліки (номенклатуру) лікарських засобів для закупівель; -зібрати потреби (кількість з усіх регіонів), сформувати бюджетні розрахунки по кожному лікарському засобу та передати їх закупівельнику (ДП "Медичні закупівлі України" або міжнародним організаціям); -лише після цього закупівельник може оголосити тендер, який триває близько двох місяців, оцінити пропозиції та обрати переможця; -потім переможець (виробник) починає виготовляти лікарські засоби (готові ліки є нечасто, зазвичай їх виготовляють під конкретне замовлення), що може зайняти від кількох місяців до кількох років у випадку вакцин; -логістика також займає час – від кількох тижнів до місяців, адже після виготовлення лікарські засоби мають бути доставлені в Україну (якщо вони імпортні), а потім розвезені до регіонів. Кожен процес, описаний вище, регулюється документом. Цей документ – зазвичай наказ МОЗ – має підписати і погодити особисто міністр або його профільний заступник. Накази про затвердження номенклатур, про розподіл ліків по регіонах, затвердження кошторисів – кожен цей крок залежить від конкретної людини в МОЗ, яка має працювати день і ніч, щоб закупівлі відбувалися. Лише тоді система працюватиме, а ліки надходитимуть в регіони. Станом на сьогодні – 15 липня – закупівлі стартували лише по дорослій та дитячій онкології. Ну як стартували – частково і зі скрипом. Частину ліків ДП почало закуповувати на початку червня, але потім все зупинилося. Адже 12 червня Кабін з подачі МОЗ ухвалив спеціальну постанову, яка по суті заблокувала всю роботу з закупівель і перевела її в ручний формат керування – особисто паном Степановим. Тепер кожна закупівля – характеристики товарів, що закуповуються, договори за результатами закупівлі – погоджуються МОЗ. Для розуміння, на погодження від МОЗ по дорослій онкології ДП "Медичні закупівлі" чекало 28 днів. Дорогоцінних днів, за які ліки моли б уже виготовлятися для хворих українців. Всі інші програми – в простої. Це орфанні захворювання, ВІЛ, гепатити, доросла та дитяча гемофілія, серцево-судинні захворювання тощо. Договори з міжнародними організаціями, які мають закуповувати ліки та медичні вироби, досі не підписані. Більше того, на 2020 рік МОЗ досі навіть не обрав міжнародні організації, які будуть купувати ліки для хворих на цукровий діабет, легеневу гіпертензію, туберкульоз тощо. Тобто за 7 місяців 2020 року, з яких Степанов майже 4 на посаді, не зроблено фактично нічого, щоб ліки для тяжко хворих були закуплені за державні кошти. До країни не заїхала жодна таблетка, більше того, шанси, що хоч одна програма буде завершена до кінця 2020 року – мізерні. Пан Степанов неодноразово казав, що все під контролем, а закупівлі ліків відбуватимуться "дуже швидко і дуже ефективно". Крім того, очільники МОЗ запевняли, що пацієнти зможуть протриматися завдяки залишкам ліків за попередні роки. Але на мій запит щодо реальної кількості ліків і вакцин пан Степанов відправив мене на сайт МОЗ. А на сайті МОЗ інформація дуже уривчаста і неповна. Тому зрозуміти, скільки насправді в країні є залишків ліків абсолютно неможливо. Що це означає? Що діти і дорослі вмиратимуть без ліків. І ніхто не зможе їм допомогти. Чому керівники МОЗ не підписують документи на закупівлю ліків за бюджетні кошти 2020 року? Чому міністр Максим Степанов не оголошує тендери. Тільки тому, що некомпетентний? І так, і ні. Річ у грошах. На закупівлю ліків та медичних виробів у цьому році виділили майже 10 млрд гривень. Це справді великий бюджет, за який ми, депутати, боролись разом із пацієнтськими організаціями. І перемогли. Це в півтора рази більше, ніж минулого року. Виглядає так, що МОЗ має конкретну мету: дотягнути до кінця року та "злити" ці кошти компаніям-прокладкам, як це відбулося в 2014 році. Напевно тому чиновники МОЗ затягують підписання документів. Тому обманюють і кажуть, що у дитячих смертях винна місцева влада. Тому й блокують централізовані закупівлі лікзасобів і не відповідають на запити Держпідприємства "Медичні закупівлі України" (ДП МЗУ). Адже найлегше – передати ці закупівлі в тендерний комітет МОЗ і закупити все з 40% націнкою: як це зробив Степанов і команда при закупівлях костюмів захисту для лікарів. Так само, як це робила Раїса Богатирьова. І це треба змінити. Такі чиновники не мають жодного права очолювати Міністерство, від якого залежать життя мільйонів хворих українців. Поки вони зволікають і планують схеми на закупівлях, просто зараз, у ці хвилини від судом мучиться ще один хворий у Донецьку, який чекає на заміну нейростимулятора. А від серцевого нападу без необхідних ліків задихається жінка у Київській області. Таких хворих – багато. Їхня біда – ціна бездіяльності МОЗ. https://blogs.pravda.com.ua/authors/stefanyshyna/5f0eeaa41ad01/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/stefanyshyna/5e8236004ae83/ ukrpravda@gmail.com (Ольга Стефанишина) Mon, 30 Mar 2020 21:10:08 +0300 Парламент звільнив Іллю Ємця з посади міністра охорони здоров'я. Той до останнього не хотів прощатися з міністерським кріслом і навіть вранці скайпом включався на засідання профільного комітету. А в перші хвилини звільнення придумав конспірологічну багатоходовку: в його звільненні винна Супрун, бо не схвалила його "концепцію реформи". Ця влада міняє вже третього керівника МОЗ, а в усіх своїх провалах досі звинувачує екс-керівницю Уляну Супрун. Але давно пора за свої провали брати відповідальність на себе. Недолуга кадрова політика вже призвела до критичної ситуації в сфері охорони здоров'я. Ми маємо неконтрольовану епідемію коронавірусу, невиявлені випадки коронавірусу (а таких точно багато), не підготовлені лікарні, незахищені лікарі. Але влада іде на ще один експеримент. Який може коштувати тисяч життів. Призначає Максима Степанова, екс-очільника Одеської облдержадміністрації. Причому протиснути на посаду міністра Максима Степанова вдалося тільки з другої спроби і після того, як у парламент приїхав Президент, а дірку в голосах закрила ОПЗЖ. А це – погана прикмета української політики. Максима Степанова знають як кума Ігоря Палиці (бізнес-партнер Коломойського) і ЗМІ вже писали про його підтримку з боку Арсена Авакова. Але йдеться про МОЗ, а значить про реальні людські життя. Влада досі цього не зрозуміла і політика знову перемогла здоровий глузд. Я переконана, що МОЗ мала б сьогодні очолити людина, яка досконало знає всі деталі та процеси в системі охорони здоров'я. Щоб вже на вчора організувати боротьбу з коронавірусом і підхопити реформу вторинної ланки, яка стартує через два дні. Тому термінові завдання нового міністра такі: - розблокувати ВСІ закупівлі ліків та медичних товарів, як для COVID-19, так і інші закупівлі. 67 мільйонів гривень Ілля Ємець блокував протягом останніх трьох тижнів, на які могли б уже давно бути закуплені тести, захисні костюми для лікарів тощо. Цей процес потрібно розблокувати і прискорити, щогодини підписувати потрібні документи, щоб міжнародні організації могли здійснювати закупівлі. Крім того, потрібно дати можливість працювати ДП "Медичні закупівлі України", яке переслідувалося попередником Степанова. МОЗ досі – в березні місяці! – навіть не розпочало закупівель ліків на 2020 рік для всіх тяжкохворих пацієнтів! Мова іде про пацієнтів з онкологією, ВІЛ, гепатитами, дітей із рідкісними захворюваннями, гемофілією тощо. Якщо терміново не розпочати ці процеси, ми знову матимемо масове переривання лікування для сотень тисяч пацієнтів. - оприлюднити всю інформацію про тести, засоби захисту та інші медвироби, які прилетіли літаками з Китаю. Справа в тому, що вся інформація щодо засобів захисту, тестів та інших товарів ретельно приховувалася екс-очільником МОЗ. Скільки в Україні цих товарів, в яких регіонах (чи, може, відомствах) осіли десятки тисяч тестів та захисних костюмів, – невідомо. Оприлюднення цієї інформації дасть змогу розуміти потреби та координувати допомогу лікарень як державі, так і волонтерам та бізнесу. Прозорість в цьому процесі є надважливою. - впровадити стратегію підготовки лікарень для боротьби з COVID-19 та забезпечити медзаклади потрібним медобладнанням та ліками. Досі нема ясності, яка стратегія України щодо лікування хворих, куди будуть везти тяжкі випадки. Зараз пацієнта з будь-якою формою везуть в першу-ліпшу лікарню, не надають допомогу і повертають додому. А часто-просто відмовляють в допомозі. Крім того, переважна більшість лікарень не має елементарного для порятунку тяжких пацієнтів: антибіотиків, апаратів штучної вентиляції легень, спеціальних ліжок. Лікарі не розуміють, як розподілятипацієнтів, їм не надано чітких інструкцій. - впровадити стратегію масштабного тестування, відслідковування контактних осіб, їхню ізоляцію, щоб хоч якось стримати вірус. Україна вже марно витратила два місяці. Ми не маємо розуміння, скільки в Україні хворих на коронавірус, бо не тестуємо їх досі. Вчасне тестування та подальша ізоляція пацієнтів з COVID-19 та контактних осіб допомагає стримати вірус. Вчасне тестування допомагає якомога раніше почати лікувати пацієнта та не дати вірусу розвинутися до смертельної форми. Новий міністр має негайно розгорнути програму масштабного тестування на COVID-19. - негайно включитися в запуск реформи вторинної ланки медицини, яка запрацює через 2 дні. Міністр повинен гарантувати, що реформа рухатиметься далі, а НСЗУ продовжить роботу в тому ж складі і з тими ж функціями. І з 1 квітня на вторинній ланці гроші теж підуть за пацієнтом, на повну запрацює електронна система охорони здоров'я. Усі ці завдання – мінімальний пакет, які треба виконувати вже сьогодні, одночасно і швидко. А не розбиратися в темі, читати документи та знайомитися з людьми. На це просто нема часу-Україна у вогні! Голос сьогодні утримався від голосування, тому що вважаємо, що міністром повинна була стати людина, яка має досвід роботи у сфері охорони здоров'я і розуміє, як працює галузь. Натомість у пана Степанова такого досвіду роботи в медичній галузі немає. До медицини він причетний лише в тому, має диплом, бо 20 років тому закінчив медуніверситет і в нього є лікарі родичі. Що зробить Максим Степанов на посаді, до якої не мав стосунку останні 20 років, мені незрозуміло. Тому спостерігаємо за першими кроками і робимо висновки вже за кілька днів. Всі помилки влади сьогодні – це сотні людських життів по всій Україні. І влада повинна брати цю відповідальність на себе, а не попередників попередників. https://blogs.pravda.com.ua/authors/stefanyshyna/5e8236004ae83/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/stefanyshyna/5e5f80e56e46c/ ukrpravda@gmail.com (Ольга Стефанишина) Wed, 04 Mar 2020 11:20:21 +0200 Влада проводить експерименти на українському народові і міняє міністрів як шкарпетки. Причому цілими пакетами. За ніч "призначає" міністрів. Без представлення, обговорення і програм і всупереч законам і здоровому глузду. Президент хапається за перших ліпших кандидатур, яких йому хтось нашіптує на вухо і сподівається лише на фарт: а раптом вигорить. Не вигорить. Міністрів не можна призначати за ніч. Вони мають представити парламенту свою програму, бачення реформ. І лише тоді Парламент має приймати рішення. Ми вимагаємо поіменного голосування за кожного міністра окремо, як цього вимагає закон України. Стаття 9 Закону "Про Кабінет міністрів" чітко каже: Подання щодо окремих кандидатур на посади, зазначені у поданні щодо посадового складу, може вноситися окремо. Я дуже хочу звернути увагу Президента і монобільшості в Парламенті на одне з найважливіших міністерств для кожного українця – на МОЗ. Бо там експерименти можуть коштувати життів. І я не перебільшую. Сфера охорони здоров'я – це мільйони людських життів. Експериментувати з ними – це злочин! А не розуміти цього – ідіотизм. Новий старий кандидат на посаду міністра охорони здоров'я Ілля Ємець уже був на цій посаді. Про це мало хто пам'ятає, а це – багато про нього каже. Він – доктор медичних наук, фаховий кардіохірург і лікар, очевидно, хороший. Ілля Ємець очолював МОЗ за часів Януковича – в уряді Азарова. Він, як і майже всі решта міністрів, нічого не змогли змінити в сфері охорони здоров'я. Пропрацювавши 5 місяців, пішов зі своєї посади. Про пана Ємця різні люди, які з ним працювали 10 років тому в міністерстві, говорять майже одне і те саме. Він любить свою лікарську справу і не хоче занурюватися в системні речі. За першої ліпшої нагоди тікав в операційну. А тим часом все в міністерстві відбувалося за його спиною – тендери, закупівлі, призначення на посади. Бо добрий лікар потрібен у лікарні. В МОЗ сьогодні потрібен супер-менеджер, антикризовий фахівець, який в першу секунду призначення підхопить роботу і буде, пробачте, фігачити. Щоб не повторилися Нові Санжари і щоб Україна вдало пройшла зону турбулентності з коронавірусом. І щоб з 1 квітня реформа таки стартувала. І шанси на це все ще є. Хоча й дуже примарні. На посаду міністра потрібно призначити людину, яка: - працювала в Міністрестві охорони здоров'я, команді реформ при МОЗ або Національній службі здоров'я останні кілька років. Бо людина має розуміти в деталях суть медичної реформи. Нема часу пояснювати. Нема часу вчити матчастину! - має знання, навички та кваліфікацію, а також успішний управлінський досвід та розуміння специфіки держслужби - матиме можливість та спроможність прийти зі своєю командою сильних заступників і одразу включитися в процес та запустити реформу з 1 квітня. Бо нав'язані заступники і радники в МОЗ вже були. До добра, як бачите, це не довело. Один раз президент уже поекспериментував і призначивна посаду міністра людину, яка не працювала в системі останні кілька років і не розуміє реформу охорони здоров'я. Врезультаті: - перші три місяці документи не підписувалися, робота в МОЗ зупинилася, закупівлі ліків не відбувалися! Поки ці нові обличчя вивчали документи і сферу - керівниця МОЗ не спрацювалися з більшістю команди реформаторів з МОЗ, Національної служби здоров'я, Центру громадського здоров'я. Втрата ключового персоналу підірвала процес підготовки до другого етапу реформи охорони здоров'я - ситуація навколо коронавірусу в Україні і сутички в Нових Санжарах показали повну некомпетентність керівниці МОЗ Що з таких експериментів виходить ми всі бачимо: весь світ рятується від коронавірусу, а наша міністерка грає в теніс в санаторії. Нова людина, яка не знає суті реформи – це провал для сфери охорони здоров'я. Ще одного провалу українська медицина не переживе. Складається чітке враження, що президентові навмисне "радять" постійно нових людей без компетенцій, щоб вони завалили реформу. І потім можна було сказати, що концепція була неправильна, давайте повертати все взад. І ставити досвідчених і перевірених роками богатирьових, азарових і решту карт із скриньки Пандори. https://blogs.pravda.com.ua/authors/stefanyshyna/5e5f80e56e46c/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/stefanyshyna/5e2ad9870433b/ ukrpravda@gmail.com (Ольга Стефанишина) Fri, 24 Jan 2020 12:48:23 +0200 "Міша [Радуцький] хоче в наглу бюджет ділити". Другий день поспіль ЗМІ публікують таку імовірну переписку народного депутата від "Слуги народу" Павла Павліша із заступником міністра охорони здоров'я Андрієм Семиволосом. Депутат і чиновник обговорюють, як збагатитися в кріслі посадовця і як голова профільного комітету зібрався дерибанити гроші платників податків. В соцмережах скандальна переписка, звісно, теж швидко стала популярною. Одні впевнені, що це фейк, монтаж і провокація. Інші – доводять автентичність фото. Але ніхто навіть не здогадувався і не припускав, де саме цей імовірний розпил бюджету може відбуватися. Втім, вже пізно ввечері фігурант переписки Михайло Радуцький сам вказав це місце – державні закупівлі ліків і медичних виробів. Ще ніхто навіть не зрозумів, де джерело корупції, а він уже виправдався і написав про нові стандарти прозорості в державних закупівлях. Наголосивши на їх "проукраїнськості". А я нагадаю, що загальний бюджет на закупівлі ліків – майже 10 мільярдів гривень. А тепер по порядку. Саме з 2020 року мають відбутися важливі зміни в державних закупівлях ліків. Якщо останні кілька років закупівлі здійснювали для України міжнародні організації (про ефективність і результати можна прочитати тут) , то відтепер частину закупівель має взяти на себе новостворене державне підприємство "Медичні закупівлі України". Це природньо, бо рано чи пізно Україна повинна сама навчитися купувати ефективно і прозоро. Але для того, щоб так і сталося, є кілька необхідних умов. По-перше, треба створити всі законодавчі передумови: закупівлі на міжнародному рівні, спрощена реєстрація ліків, звільнення від ПДВ тощо. Є цілий пакет законопроектів, який вже давно потрібно ухвалити в Парламенті. Поки що проекти законів пройшли лише перше читання. По-друге, мусить бути створена Наглядова Рада при державному підприємстві. Це – необхідна умова, адже це підприємство розпоряджатиметься мільярдами гривень. До неї мають увійти українські і міжнародні експерти. Втім Наглядову Раду не лише не створюють, за моєю інформацією, цю ідею взагалі відклали щонайменше до вересня. Якраз, щоб держпідприємство встигло провести всі торги без Наглядової Ради. По-третє, необхідно створити умови, щоб на тендери виходили не фірми-прокладки, а безпосередні виробники. В іншому випадку ми можемо повернутися в ситуацію до Революції Гідності, коли МОЗ управляла Раїса Богатирьова, а тендери ділили між собою кілька компаній-прокладок, якими володіли кілька людей в Україні. Серед них – Петро Багрій, фігурант численних антикорупційних розслідувань, компанії якого перепаковували іноземні ліки і продавали їх державі за завищеними цінами. І саме зараз ці "друзі" можуть почати агресивну кампанію проти закупівель ліків через міжнародні організації. Бо саме через них Богатирьова і компанія кілька років втрачали шалені брудні прибутки з відмиву державних грошей. Саме тому важливо переходити до закупівель через державне підприємство поступово. Адже воно повинно показати ефективність – закупівлі напряму у виробників (а не компаній-прокладок), за цінами, не вищими, ніж це зараз роблять міжнародні організації. АЛЕ! За моєю інформацією, підприємство досі тримають у підвішеному стані. Немає чіткого і затвердженого переліку: які саме програми будуть передавати до ДП, а які залишаться за міжнародними організаціями. Міністерка Зоряна Скалецька, очевидно, не приймає рішення без погодження Михайла Радуцького. І тривожним тут є не лише те, що народний депутат прямо втручається в роботу виконавчої гілки влади. А ще і те,що в очолюваний ним комітет і з його подачі повертаються люди, які кілька років чекали свого реваншу. Так, з усіх зачинених дверей стирчать вуха щонайменше одного відомого "екс-переможця" багатьох тендерів МОЗ – того самого Петра Багрія. За кожним засіданням комітету сумлінно наглядає Дмитро Підтуркін – екс-радник Богатирьової. Я не пригадую жодного засідання комітету, яке б він пропустив. Саме за його "радництва" до 40% коштів перевитрачалося на закупівлях МОЗ, про що були відкриті справи СБУ. Стає вже більш зрозуміло, навіщо створили зашкварну експертну раду при комітеті. До неї, окрім інших одіозних персон, увійшла знову-таки пов'язана з Петром Багрієм Олена Алєксєєва – директор Асоціації "Виробники ліків України", де Багрій є президентом. Просочився до експертної ради і Віктор Сердюк, засновник ВБО "Рада захисту прав та безпеки пацієнтів", яку пов'язують із одіозною власницею компанії-дистрибютора "Людмила-фарм". Вона до реформи закупівель ліків через міжнародні організації теж "вигравала" чимало державних замовлень. Присутність і вплив на процеси іншого відомого "фармацевта" Олександра Чумака залишається очевидною. У цих умовах потрібно дмухати на холодне, а тут мало не щодня випливають усе нові "гарячі новини". Зараз треба увімкнути всі можливі запобіжники і максимально дати можливості державному підприємству робити свою роботу ефективно. І не допустити, щоб інструмент прозорості перетворили в інструмент боротьби за схеми і почали "в наглу бюджет ділити". Адже реванш у державних закупівлях ліків може стати чорною плямою на репутації ЗЕленої команди. https://blogs.pravda.com.ua/authors/stefanyshyna/5e2ad9870433b/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/stefanyshyna/5e1f3b0be4aa2/ ukrpravda@gmail.com (Ольга Стефанишина) Wed, 15 Jan 2020 17:17:15 +0200 До системи охорони здоров'я повертається все більше людей, які під час Революції Гідності суспільство вимагало люструвати. Сьогоднішні події на засіданні Комітету з питань здоров'я нації – ще одне тому підтвердження. Депутати більшістю голосів створили експертну раду, до якої увійшло чимало одіозних чиновників та потужних лобістів на фармацевтичному ринку. Положення про експертну раду прямо забороняє обирати осіб, які мають потенційний або реальний конфлікт інтересів. Натомість у складі таких осіб більше, ніж достатньо. - Віталій Гордієнко – Глава Представництва AbbVie Biopharmaceuticals GmbH в Україні; - Алєксєєва Олена - директор Асоціації "Виробники ліків України", де президентом є Петро Багрій, відомий фігурант неодноразових антикорупційних розслідувань, який імовірно контролює компанії, що вигравали свого часу більшість тендерів МОЗ, та за даними розслідувань, завищували ціни на ліки іноді в кілька разів, в порівнянні з цінами на аналогічні препарати в сусідніх з Україною країнах; - Дмитро Таранчук – директор з правового забезпечення АТ "Фармак". Крім того, серед кандидатів, за яких проголосував комітет, – чиновники, яких громадськість вимагала люструвати і яких звільнили з посад після Революції Гідності, а також фігуранти багатьох антикорупційних журналістських розслідувань. - Олексій Соловйов – очолював Держлікслужбу за часів Азарова та Богатирьової, фігурував одразу в двох антикорупційних розслідуваннях щодо зловживань повноваженнями і впливом на фармацевтичному ринку. Після Революції Гідності громадськість вимагала люструвати чиновника. Врешті, він був звільнений зі своєї посади після звинувачень у корупції. - Олександр Толстанов – був заступником міністра Богатирьової, при якій до 40% бюджетних коштів на ліки просто розкрадалися. Теж був звільнений після Революції. Також у списку – Віктор Сердюк, засновник ВБО "Рада захисту прав та безпеки пацієнтів", яку пов'язують із одіозною власницею компанії-дистрибютора Людмила-фарм", яка до реформи закупівель ліків через міжнародні організації вигравала більшість державних замовлень. Крім мого, знайшовся ще лише один голос "проти" такого рішення. Більшість такий склад підтримала. І тепер ця "експертна рада" буде сприяти в розробці проектів законів, може готувати проекти висновків і пропозицій, надавати зауваження до законопроектів тощо. Такі функції прописані в положенні. І воно б нічого, якби експертною радою не називалися ті, хто відстоює інтереси конкретних фармкомпаній і ті, кого суспільство на Майдані вимагало люструвати. Ось весь склад новообраної експертної ради при комітеті Мені соромно, що комітет навіть створенням експертної ради настільки себе дискредитує. https://blogs.pravda.com.ua/authors/stefanyshyna/5e1f3b0be4aa2/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/stefanyshyna/5dfc62c247b3d/ ukrpravda@gmail.com (Ольга Стефанишина) Fri, 20 Dec 2019 06:57:22 +0200 Брехня не потребує аргументів, тому з нею буває важко боротися. Правду хочуть знати всі, тому поясню на пальцях, як нас із вами хотіли "розвести на кров". Я вже описувала ризики законопроекту 2429 про бізнес на крові. Якщо коротко – цим проектом хочуть узаконити монополію приватної компанії на ринку крові і дозволити цій компанії вивозити препарати крові за кордон в необмеженій кількості і без врахування потреб українців. Напередодні цей законопроект розглядав антикорупційний комітет. І автори (а точніше автор) не придумали нічого іншого, як просто обманути своїх колег. Нібито, ні про яку монополію не йдеться і, нібито, експортувати препарати крові дозволять лише після того, як ними забезпечать українців. Для тих, хто повірив у ці казочки, пояснюємо на пальцях. На цьому відео (58:25) голова Комітету з питань здоров'я нації Михайло Радуцький каже: "Ми за вивезення за кордон, але після того, коли буде забезпечена воююча країна препаратами крові та компонентами крові. Ми за". І закон, мовляв, саме про це. Але ми вже знаємо ці "прийоми", коли за благими намірами протягують відверті махінації. Відкриваємо порівняльну таблицю законопроекту. Стаття 22, якою так розмахували автори законопроекту. З документу "випадає" норма, яка гарантує, що спочатку має бути забезпечена внутрішня потреба країни, а вже тоді можна експортувати препарати за кордон. З обов'язкового забезпечення потреб українців просто "зникло" слово "препарати" – тепер взагалі не йдеться про необхідність забезпечувати препаратами крові населення України як умову експорту. Було: "Обсяги обов'язкового забезпечення потреб охорони здоров'я населення донорською кров'ю, її компонентами і препаратами..." Буде: "Обсяги обов'язкового забезпечення потреб охорони здоров'я населення донорською кров'ю та її компонентами..." А саме експорт препаратів дуже важливий для монополістів, які виготовляють їх із плазми крові. Виробник і до цього перевищував ліміт, встановлений Урядом України. Що ж буде, коли всі законодавчі обмеження просто приберуть? На потреби українців просто начхали? Чи в законопроекті випадково пропустили одне слово? Це може видатися дріб'язковістю і чіплянням до слів. Але це – про державну політику, де важливе кожне слово. І в цьому випадку одне пропущене слово сьогодні може обернутися катастрофою для тисяч українців завтра. Бо без препаратів крові можуть померти люди з гемофілією, онкозахворюваннями та багато інших пацієнтів, для яких ці препарати життєво важливі. Антикорупціний комітет прийняв рішення розробити необхідні правки між першим і другим читаннями. Щоб унеможливити монополізацію ринку крові та безконтрольне вивезення з України препаратів із плазми крові. Михайло Радуцький із цим погодився. Тому стежимо за руками і тримаємо руку на пульсі. І будемо сподіватися, що автори законопроектів не будуть пропускати важливі слова. https://blogs.pravda.com.ua/authors/stefanyshyna/5dfc62c247b3d/