https://blogs.pravda.com.ua/images/logo_ukr.gif https://blogs.pravda.com.ua https://blogs.pravda.com.ua https://blogs.pravda.com.ua/authors/borovyk/69494c977a831/ ukrpravda@gmail.com (Андрій Боровик) Mon, 22 Dec 2025 14:50:15 +0200 11 грудня єврокомісарка Марта Кос та віцепрем'єр з євроінтеграції Тарас Качка оголосили про узгоджений план дій, що має підтвердити готовність України до вступу в ЄС. 10 ключових реформ, які Кабмін обіцяє провести в межах цього плану, певною мірою дублюють пункти Дорожньої карти з верховенства права, затвердженої у травні 2025 року. У грудні теж говорили про скасування автоматичного закриття кримінальних проваджень через сплив строків досудового розслідування, зміни щодо строків давності, забезпечення доступу до якісних судових експертиз НАБУ, зміни щодо підслідності... Знову, бо це не перший документ, в якому згадують про ці та інші антикорупційні пріоритети. Й оскільки їх реалізація відкладається роками, виникають запитання і до заявленої пріоритетності. Багато з цього чимало разів повторювала громадська та експертна спільнота, їх визначала як необхідні Європейська комісія у своїх звітах, ми брали ці зобовʼязання до виконання через прийняття Дорожньої карти у сфері Верховенства права. Їх вписували в Ukraine Facility Plan, Меморандум з МВФ. Але віз досі там, і 2025 рік виявився одним із найменш результативних в питанні прийняття якісних євроінтеграційних рішень. Новий план опирається на Дорожню карту з верховенства права. І тут бачимо парадокс, адже, наприклад, скасування автоматичного закриття справ про топкорупцію за тією ж Дорожньою картою вже було заплановане на IIІ квартал 2025 року, тобто мало відбутися до вересня поки ще поточного року. І цю реформу знову вписують як пріоритетну в новий євроінтеграційний план. Те ж саме стосується "усунення процесуальних затримок та підвищення ефективності кримінального судочинства" (за цим формулюванням ховається протидія зловживанню процесуальними правами). Якщо ми досі не бачимо виконання цих прострочених заходів, то що й казати про ті, які заплановані на пізніше? Наприклад, вдосконалення підслідності НАБУ має реалізуватися до кінця II кварталу 2026 року. На якому рівні Україна має взяти зобовʼязання, щоб субʼєкти прийняття рішень припинили протидію і виконали ці та інші обіцянки? А якщо ще й Рада прийме і візьме в роботу звіт ТСК Власенка-Бужанського, головні тези якого прямо суперечать чималій кількості рекомендацій Єврокомісії та цим же євроінтеграційним документам, то як взагалі повірити, що такі кроки, хай які вони "пріоритетні", здійсняться хоч колись? Особливо, якщо подивитися на поведінку народних депутатів в останній пленарний тиждень цього року. Альтернативи вступу в ЄС у нас немає. А це значить, що й альтернативи якісним антикорупційним змінам ми не маємо теж. І, як це часто буває, все знову впирається у політичну волю, злагодженість дій влади та суб'єктність парламенту й уряду. Сподіваюсь, ці умови нарешті спрацюють у 2026-му. Бо вже пора! https://blogs.pravda.com.ua/authors/borovyk/69494c977a831/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/borovyk/68ed013ad4428/ ukrpravda@gmail.com (Андрій Боровик) Mon, 13 Oct 2025 16:40:10 +0300 Що таке Тіньовий звіт, хто його пише, та як громадськість може впливати на процес євроінтеграції? Україна проходить довгий та непростий шлях вступу до Європейського союзу. Одним із нещодавніх кроків до євроінтеграції стало офіційне закінчення скринінгу українського законодавства на відповідність нормам ЄС. Таке детальне звіряння законів обов'язкове для країн-кандидаток на вступ. Але уже зараз, аби задовольнити критерії членства в ЄС, Україна впроваджує низку реформ. І представники Європейської комісії пильно стежать за прогресом у цих реформах та сигналізують про те, що ще треба зробити. Для цього партнери постійно комунікують із владою та громадськими організаціями для обговорення подальших необхідних кроків. Своє бачення такого євроінтеграційного процесу представники громадськості виписують у спеціальному документі – Тіньовому звіті. Що ж це таке, і навіщо такий звіт потрібен? Розберімося нижче. Передусім зазначу, що Тіньовий звіт – це незалежна альтернативна оцінка роботи уряду та інших офіційних структур щодо виконання критеріїв членства у ЄС. Такий документ створюється експертами й громадянським суспільством на запит європейських партнерів – це такий собі погляд "збоку" на перебіг реформ в країні. Важливо, що ЄС не втручається у підготовку висновків, а за зміст документа повністю відповідають громадські організації, які його готують. Все тому, що з очевидних причин офіційний звіт уряду про прогрес України часто сфокусований на успіху щодо впровадження євроінтеграційних реформ. Тоді як громадськість зазвичай до таких змін підходить значно критичніше, тому Тіньовий звіт висвітлює, власне, недоліки, проблеми та невиконані обіцянки. Цей формат не є особливим для України й часто використовується при інтеграції країн-кандидатів в ЄС. Враховуючи, що Україна лише починає перемовини з Євросоюзом, практика створення Тіньового звіту для нас усе ще нова – почалася лише торік. Проте цьогоріч ми вже маємо змогу порівняти те, що зроблено, і де зміни гальмуються. Коаліція громадських організацій, учасницею якої є й Transparency International Ukraine, аналізує рівень виконання рекомендацій до розділу 23 "Правосуддя та фундаментальні права" та розділу 24 "Юстиція, свобода та безпека" Звіту Європейської комісії щодо України. Ці розділи важливі тому, що вступ України в ЄС неможливий, поки ми не виконаємо всі прописані там пункти. Для чого ще створюється Тіньовий звіт? Одна з цілей – контроль за органами влади. Єврокомісія з допомогою українських ГО перевіряє, чи виконують державні органи рекомендації партнерів та громадськості. Крім цього, документ використовують для покращення публічної політики, адже в ньому прописуються конкретні рекомендації для зрушення реформ. І третя ціль – проінформувати суспільство. Аналіз та оцінка від громадських організацій допомагає й іншим зацікавленим українцям побачити прогрес та зрозуміти прогалини у різних сферах реформування. Хто ж готує такий звіт, і як це відбувалося торік? Обсяги роботи над оцінкою різних напрямків та тем, справді, величезний, тому підготовку такого документа довірили роботу Коаліції громадських організацій, члени якої аналізують різні теми відповідно до власної експертизи. А оскільки Transparency International Ukraine вже багато років залишається лідеркою в роботі з темою боротьби з корупцією, в межах підготовки Тіньового звіту ми аналізували саме цей напрям. Для цього, як і торік, ми провели незалежний аудит антикорупційної політики – це дало нам змогу у звіті надати докази, цифри та аналітику. Тут зазначу, що при створенні Тіньового звіту експерти не просто констатують проблеми, а проводять глибокий аналіз і пропонують рішення. Так минулого року ми визначили 94 проблеми і, відповідно, надали свої 94 рекомендації. Як буде цьогоріч – поділимося вже зовсім скоро під час презентації звіту. Нагадаю, що торік один із викликів стосувався недостатності повноважень керівника САП для початку кримінального переслідування та погодження основних слідчих дій щодо народних депутатів. Окрім цього, проблемою ми тоді також визначили спливання строку повноважень Громадської ради міжнародних експертів до завершення конкурсу на суддів ВАКС. А ще торік ми звернули увагу й на потребу доопрацювання законопроєкту, спрямованого на розвиток інституту угод. Звісно, за рік деякі з викликів у боротьбі з корупцією та організованою злочинністю вдалося подолати, проте усі ми були свідками того, як з'являлися нові. І детальніше всі їх ми описали у Тіньовому звіті, який вже зовсім скоро стане доступний усім. А от чи дослухається до наших пересторог Європейська комісія – дізнаємося згодом. https://blogs.pravda.com.ua/authors/borovyk/68ed013ad4428/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/borovyk/684abaa7c24d2/ ukrpravda@gmail.com (Андрій Боровик) Thu, 12 Jun 2025 14:31:51 +0300 Останні кілька місяців ми регулярно повторюємо про необхідність нарешті запустити реальну реформу Агентства з розшуку та менеджменту активів, проте Рада, на жаль, досі не дійшла до розгляду цього надважливого питання. І це сумно, адже його вирішення дуже позитивно вплинуло на нинішні фінансові можливості України. По-перше, це сталося б, оскільки запуск цієї реформи – одна з маркерних умов виконання Ukraine Facility Plan. Але і крім цього прийняття законопроєкта 12374-д розв'язало цілу низку хронічних питань щодо збитків, які держава отримує через неякісне управління арештованими активами, а саме ця сфера – одна з головних, які має виправити законопроєкт. Власне, від початку АРМА створювалося якраз для того, щоб такі збитки не траплялися, а арештовані активи зберігали економічну привабливість під час кримінальних проваджень. Але саме ця функція стала найслабшою ланкою в роботі установи. Цікаво, що це підтверджує інформація самого ж АРМА та Офісу Генпрокурора: з 90 115 активів, переданих в управління АРМА, лише 36 534 фактично передано за договорами управління управителям. Це означає, що майже половина активів під управлінням Агентства досі не має призначених відповідальних осіб. А ще 33 135 активів перебувають у стадії "підготовчих заходів" – огляд, оцінка, ринкові консультації, перевірка документів. Такі справи вказують на серйозні проблеми в системі управління арештованими активами, і їх не можна виправити косметичним ремонтом. Потрібно остаточно знешкодити три головні причини, які заважають роботі АРМА в цій сфері. Про ці три проблеми й поговоримо. Проблема 1. Низька ефективність конкурсних відборів У 2024 році АРМА провело 33 конкурси з відбору управителів, але зрештою уклали лише 7 договорів. Це менше ніж 22% успішності. І ця кількість залишається стабільно низькою попри зростання обсягів переданих активів. Ще більш красномовною є статистика закупівель з відбору управителів за 2024-2025 роки у BI.Prozorro. Зі 117 оголошених закупівель завершено лише 16, неуспішних – 73, активні наразі 27. При цьому показово, що 22 з 27 активних закупівель оголошено у травні цього року, і це вже схоже на спробу створити видимість активної роботи після чергової хвилі критики від нардепів та громадськості. За даними звіту АРМА за 2024 рік, торік Агентство провело 224 конкурсних відбори оцінщиків, визначило 89 переможців, оголосило 33 торги з управління. Але всі ці зусилля призвели до укладення лише 7 договорів управління. Це красномовно свідчить про неефективність процедур або їх свідоме ускладнення. Проблема 2. Зволікання з передачею активів в управління Попри всі ці відбори та підготовки до конкурсів, окремі активи залишаються без управителів невиправдано довго. Наприклад, наприкінці 2022 року до АРМА передали активи санаторію "Сонячне Закарпаття". Для їх оцінки уклали договір 13 травня 2024 року, але потім його з оцінювачем розірвали. Через це управителя активу не визначено досі, а минуло уже майже 3 роки. Агентство, своєю чергою, повідомило, що його представники провели огляд цього майна і навіть встановили якісь порушення. Але якщо зазирнути в повідомлення місцевих медіа, то можна виявити цікаві деталі цього огляду. Зокрема, що все відбувалося не настільки якісно, як заявляє орган – представники АРМА просто через паркан зробили декілька фотографій. А для публічної комунікації використали торішні фото. Історія з Жовтневим палацом на столичному Майдані також яскраво ілюструє проблему. АРМА встановило очікувану дохідність у 2 млн грн на місяць для управителя об'єктом. Однак за оприлюдненими даними дохід Жовтневого палацу за весь 2024 рік склав орієнтовно 28 млн грн, а обов'язкові видатки – близько 27 млн грн. До того ж потенційний управитель мав би платити 24 млн грн гарантійних внесків за право отримувати мільйон прибутку на рік. Результат передбачуваний: конкурс на управління Жовтневим палацом не має попиту серед бізнесу, а актив уже третій рік генерує доходи не для державного бюджету, а для його власників. Проблема 3. Втрата економічної цінності Коли активи роками залишаються без управителів, вони або псуються через відсутність догляду, або продовжують приносити доходи колишнім власникам. В обох випадках держава зазнає прямих втрат. За звітом Рахункової палати, "додаткові фінансові можливості орієнтовно на суму 6 млрд грн не використані" через неефективність АРМА. Це не просто інформація – це пряме свідчення того, що Агентство не виконує головну функцію, заради якої його створювали. Але і це не все. Кількість виїзних перевірок управителів залишається критично малою – лише 10 за минулий рік при великій кількості об'єктів в управлінні. Це означає, що навіть ті активи, які мають управителів, належно не контролюються. *** Проблема Агентства не лише в недоліках конкретних процедур, а взагалі у відсутності чіткої регламентації строків та критеріїв. АРМА може роками "готувати" актив до передачі управителю без будь-яких законодавчих обмежень часу, і зрушити цю "роботу" неможливо, а відповідальності ніхто не несе. Законопроєкт 12374-д пропонує конкретні рішення: встановлення чітких строків для процедур відбору управителів, прозорі критерії оцінки кандидатів. Це не спроба покарати АРМА – це створення системи, яка унеможливить повторення системних помилок. Управління арештованими активами – не другорядна функція, а головне завдання агентства. Коли майже половина активів залишається без управителів, а 33 135 об'єктів роками перебувають у стадії "підготовчих заходів", це свідчить про системний провал. І саме тому парламент має нарешті прийняти законопроєкт 12374-д, щоб повернути АРМА до виконання місії, заради якої його створювали. Щоб арештовані активи зберігали економічну цінність для держави, а не втрачати її через бюрократичну неефективність, якими б не були гасла його нинішнього керівництва. https://blogs.pravda.com.ua/authors/borovyk/684abaa7c24d2/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/borovyk/683ecb9fa57aa/ ukrpravda@gmail.com (Андрій Боровик) Tue, 03 Jun 2025 13:17:03 +0300 Екссекретарка Міністерства охорони здоровʼя, яка потрапляла в скандал, членкиня Рахункової в минулому, до аудиту якої були питання, чи експерти, пов'язані з владою. Хто може увійти до комісії, що відбиратиме членів Рахункової палати. Зовсім скоро має відбутися голосування за склад дорадчої групи експертів (ДГЕ), яка відповідатиме за відбір кандидатів до Рахункової палати. Це частина нової процедури заповнення вакантних місць в органі, яку впровадили в межах комплексної реформи Рахункової палати. Щоб забезпечити максимальну прозорість, на час перехідного періоду – а це наступні 8 років – до складу ДГЕ обов'язково включатимуть трьох міжнародних експертів. Однак решту три місця у складі групи займатимуть експерти, яких пропонують депутатські фракції і групи. Детальніше про різні етапи відбору членів Рахункової палати за новою процедурою читайте у матеріалі. Три міжнародні експерти 30 травня на сайті парламенту зареєстрували проєкт Постанови про утворення дорадчої групи експертів. З нього стали відомі кандидати до ДГЕ від міжнародних та іноземних організацій: Ігорс Лудборжс (Латвія) – член Європейського суду аудиторів; Паскаль Муньє (Франція) – почесний магістрат Суду аудиторів Франції; Лі Самерфілд (Велика Британія) – директор Національного аудиторського офісу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії. Загалом усі троє мають релевантний досвід і компетенції. Тож до міжнародних експертів питань не виникає. З кого обиратимуть українських експертів Водночас проєкт постанови містить і перелік кандидатів від народних обранців, з яких парламент має зрештою обрати трьох: Олександр Рожко – доктор економічних наук, професор кафедри фінансів економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка (досвід роботи у сфері економіки – 18 років); Сергій Ніжинський - радник Віцепрем'єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції (досвід роботи у сфері права – понад 10 років); Олександра Бетлій – провідна наукова співробітниця та координаторка проєкту Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (досвід роботи у сфері економіки і фінансів – 22 роки); Мирослава Масляк – помічниця-консультантка народного депутата України, докторка філософських наук, старша викладачка кафедри державного управління, публічного адміністрування та економічної політики Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця (досвід роботи у сфері фінансів – понад 10 років); Ірина Іванова – заслужена економістка України, кандидатка економічних наук, членкиня Рахункової палати у 2015-2024 роках; Інна Солодка – державна секретарка Міністерства охорони здоров'я України у 2019-2024 роках (загальний стаж роботи – 25 років). Аналіз кандидатів Закон містить низку вимог до експертів, які будуть обирати членів Рахункової палати. Насамперед – мати досвід роботи у сфері державного контролю (аудиту), економіки, фінансів або права не менше 5 років і бездоганну ділову репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет. Згідно з нашим аналізом кандидатів, щонайменше двоє з наведеного переліку не відповідають встановленим законом вимогам. За інформацією ЗМІ, колишня посадовиця Міністерства охорони здоров'я Інна Солодка була пов'язана зі скандалом під час зміни очільників міністерства у 2019 році. Зокрема її колеги повідомляли, що вона несанкціоновано проводила у міністерство осіб, які погрожували іншим співробітникам і вимагали доступ до конфіденційних документів. Отже, кандидатка не відповідає вимозі щодо бездоганної ділової репутації. Є підстави сумніватися у відповідності вимогам закону і щодо колишньої членкині Рахункової палати Ірини Іванової. У 2018 році ми аналізували й оцінили як необ'єктивний та непрофесійний звіт про стан публічних закупівель у 2017 році, який Іванова готувала на цій посаді. Деякі його висновки були суперечливі, а деякі – банально не відповідали дійсності. Тож до ділової репутації і професійних якостей пані Ірини є питання. Крім того, на розгляді в Київському окружному адміністративному суді перебуває позов Ірини Іванової до Рахункової палати про визнання протиправними дій органу. Тому не зрозуміло, як людина, яка має спір з органом, зможе об'єктивно обирати нових його членів. Ще двоє кандидатів – пов'язані з владою особи: радник Віцепрем'єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Сергій Ніжинський та помічниця-консультантка народного депутата Мирослава Масляк. Попри те, що закон не містить прямих обмежень для радників урядовців чи помічників народних депутатів, залучення їх до дорадчої групи експертів містить ризик політичного і владного впливу на відбір. Це може підірвати довіру до конкурсної процедури й нівелювати саму ідею створення дорадчої групи як незалежного елементу відбору, покликаного захистити процес від суб'єктивізму й тиску з боку влади. Крім того, відібрані ДГЕ члени Рахункової палати потім можуть проводити аудит державних органів, з якими пов'язані ці експерти. І за таких умов, об'єктивність як конкурсу, так і подальших аудитів відібраних членів Рахункової – під питанням. Серед списку є й двоє експертів, які відповідають вимогам закону і не мають подібних застережень – це Олександр Рожко і Олександра Бетлій. Водночас вони мають досвід у сферах економіки і фінансів, що може бути релевантним при оцінці кандидатів на відповідність критеріям професійної компетентності. Звісно, той факт, що половина складу ДГЕ – міжнародні експерти – трохи заспокоює. Такий механізм якраз і мав би забезпечити об'єктивність відбору. Однак це не означає, що за парламентською квотою можна обирати будь-кого. Зараз важливо, щоб парламент зважив досвід і репутацію усіх кандидатів і обрав справді найкращих. Адже ці люди обиратимуть шістьох членів вищого органу аудиту в Україні – тобто більшість зі складу. Відповідно, від їхніх рішень залежить ефективність роботи Рахункової палати у найближчі роки. https://blogs.pravda.com.ua/authors/borovyk/683ecb9fa57aa/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/borovyk/68380afba3548/ ukrpravda@gmail.com (Андрій Боровик) Thu, 29 May 2025 10:21:31 +0300 Євроінтеграція України – це непростий шлях. При підготовці до далекої поїздки люди попередньо вивчають маршрут, тож очевидно, що для тривалого шляху великої країни теж потрібно розібратися у напрямах руху та визначитися з конкретним планом дій. І Україна такий план уже має. Минулого тижня Кабмін затвердив три важливі документи, які мають стати основою для євроінтеграції України – Дорожні карти трансформацій у сферах верховенства права, реформи державного управління та функціонування демократичних інституцій. Погодження цих документів має нарешті дати старт перемовинам про вступ України в Євросоюз. Що ж дадуть ці дорожні карти нам після прийняття? Спробуємо розібратися. * Взагалі дорожня карта – це документ, у якому країна-кандидат визначає ключові реформи в конкретній сфері та встановлює строки їх реалізації. Тобто це такий собі збірник, в якому сформульовані конкретні проблеми функціонування країни, які заважають їй повноцінно інтегруватися в Євросоюз, а також розписаний детальний план того, як надалі ці проблеми долатимуться. Але це не єдина функція дорожньої карти, адже такий документ також слугує основою для моніторингу прогресу країни-кандидата з боку Європейської Комісії. Тож, перш ніж розпочати процес переговорів з ЄС про вступ, кожна країна-кандидатка має розробити і погодити з Єврокомісією такі дорожні карти. От і Україна у межах вступу до ЄС підготувала три такі стратегічні документи, в яких виписані наші подальші реформи у сферах верховенства права, реформи державного управління та функціонування демократичних інституцій. І надалі під час переговорного процесу ЄС оцінюватиме готовність України до вступу зокрема за нормативними, інституційними та адміністративними критеріями. При цьому усі ухвалені Кабміном дорожні карти синхронізовані з нашими міжнародними зобов'язаннями та іншими стратегічними документами України. * Затвердження дорожніх карт у сфері верховенства права та реформи державного управління є умовою відкриття перемовин про членство в ЄС з Україною, тобто Кластера 1 "Основи процесу вступу до ЄС" (Fundamentals). І тут для нас особливо цікава саме дорожня карта у сфері верховенства права, адже вона охоплює майбутні реформи у системі правосуддя, антикорупційній системі, сферах плюралізму і свободи ЗМІ, а також інші інституційні питання, пов'язані з системою стримувань і противаг. Дорожню карту з верховенства права український уряд прийняв на основі вказівок, наданих у звіті про результати перевірки Європейською Комісією. Тут важливо, що фінальний текст цього документа – це результат тривалої роботи усіх зацікавлених сторін. Після прозорого процесу змістовних консультацій між українською владою та європейськими партнерами, із якісним залученням експертів від громадянського суспільства, у тому числі й TI Ukraine, країна отримала значно кращий варіант дорожньої карти ніж перші версії цього документа. Зокрема, творці документа врахували наші рекомендації щодо проведення конкурсу ВАКС із залученням ГРМЕ, вдосконалення строків давності та механізмів процесуального контролю у корупційних справах. І, звісно, важливим досягненням є врахування пропозицій щодо запровадження відповідальності прокурорів за порушення підслідності. Проте є й важливі речі, які, на жаль, не були враховані в дорожній карті. Наприклад, пропозиції надати надання керівнику САП можливості ініціювати провадження та погоджувати слідчі дії щодо народних депутатів. А ще в документі не вказано про необхідність запровадити конкурс на посаду Генпрокурора та створити конкурсні комісії з участю міжнародних експертів для добору керівників правоохоронних органів. Не повністю враховані також рекомендації щодо розробки системи моніторингу тривалості розслідування та судового розгляду корупційних справ, удосконалення механізмів управління арештованими активами та заборони блокування такого управління через рішення судів некримінальної юрисдикції. І так само залишились без суттєвих змін і можуть бути вдосконалені заходи у сфері публічних закупівель. Тут важливо, що низка важливих ініціатив у документі запланована лише на 2027 рік, що може уповільнити процес євроінтеграції та реформування системи кримінальної юстиції. Проте такі недоліки таки можуть ще врахувати, адже впровадження цієї дорожньої карти буде постійно контролюватися та регулярно розглядатися на міжурядових конференціях протягом усього процесу нашої євроінтеграції. До кінця 2027 року, коли закінчуються терміни, прописані в дорожній карті, Єврокомісія уважно стежитиме за прогресом України в усіх сферах. І використовуватиме для цього всі доступні інструменти. Це можуть бути експертні виїзні перевірки з боку Комісії та держав-членів, діалог у рамках Угоди про асоціацію, включаючи поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі, та показники третіх сторін, де це доречно. При цьому Єврокомісія регулярно інформуватиме Раду ЄС про прогрес України в будь-якій галузі під час переговорів, і зокрема під час представлення проєктів спільних позицій ЄС. * Дорожні карти ухвалили, і що далі? Формально процес мав би відбуватися так. Україні надсилають офіційний лист-запрошення, погоджений всіма членами ЄС, із запитом на отримання погоджених урядом дорожніх карт по верховенству права і реформі державного управління. Європейська Комісія оцінює ці документи, після чого країни-члени ЄС одноголосно схвалюють дорожні карти. Проте у випадку з Україною все інакше. Бо Угорщина проти. Через блокування з боку Угорщини, лист-запрошення нам так і не надіслали, тому Україна прийняла рішення не чекати юридичного погодження з Брюсселю, а затвердила дорожні карти зі свого боку. Ці кроки повністю погоджені із владою ЄС і є частиною того самого "плану Б", про який не так давно говорила Кая Каллас, і який так добре описали у своїй статті журналісти "Європейської правди". Але, хоч позиція уряду Віктора Орбана і гальмує весь процес нашої інтеграції в Євросоюз, потреба впроваджувати якісні реформи нікуди не зникне – адже без таких змін вступити в ЄС не вийде. Тому, маючи конкретний план, можна і варто діяти вже зараз, адже хто іде – той і дійде. https://blogs.pravda.com.ua/authors/borovyk/68380afba3548/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/borovyk/6792489d0a107/ ukrpravda@gmail.com (Андрій Боровик) Thu, 23 Jan 2025 14:48:13 +0200 Сьогодні АП ВАКС закрила провадження за скаргою АРМА щодо заборони продавати арештовані активи Віктора Медведчука. Проте представники Агентства були категорично проти цього рішення – відстоювати свої погляди у ВАКС прийшло ледь не все керівництво АРМА на чолі з Оленою Думою. Від самого ранку АРМА активно поширює тези про те, що заборона Антикорсуду продавати арештоване майно "кума путіна" може створити небезпечний прецедент для інших підсанкційних осіб. Мовляв, якраз рішення про таку заборону буде спонукати і Медведчука, й інших підсанкційних осіб оскаржувати конфіскацію цих активів у ЄСПЛ. Ця позиція дивна з декількох причин. По-перше, дивно чути такі аргументи під кінець третього року війни – коли механізм конфіскації активів підсанкційних осіб напрацьований, чимало неточностей в ньому виправлені. Та і загалом така процедура наповнює бюджет значно швидше, ніж продажі арештованого в кримінальних провадженнях майна. Не можемо ж ми припустити, що АРМА загалом сумнівається в дієвості цього механізму. І це друга дивина такої аргументації. Бо, знову ж, ці три роки війни показали, що конфісковувати майно державних зрадників через рішення в кримінальних справах – процес надто тривалий. Насправді ми досі не маємо доказів про те, що хоч чиєсь майно конфіскували в такий спосіб, бо справи розглядаються справді роками. Тоді як через санкційний механізм уже вдалося конфіскувати майно на десятки мільярдів гривень. Навіть більше – його вже почали продавати, і набагато успішніше, ніж чимало активів, які перебувають в управлінні АРМА. І попри численні перепони, проходять такі продажі значно швидше, ніж, наприклад, проведення аукціонів з обрання управителів арештованим майном. Детальніше про це ми писали, наприклад, тут. І взагалі, рішення про те, що саме ВАКС має ухвалювати рішення щодо санкційних активів, Верховна Рада прийняла ще у 2022 році. І Антикорсуд справді значно швидше розглядає такі справи, ніж це відбувалося би в інших судах. І робить це настільки ґрунтовно і комплексно, наскільки дозволяють обставини. Україні потрібна якісна конфіскація проросійських активів, і майно Медведчука безперечно належить до такого переліку. І керівництво АРМА мало би зі свого боку всіляко підтримувати це завдання. На жаль, ми знову бачимо, як АРМА більше ставить на гучну, майже "зрадницьку" комунікацію, ніж працює над виправленням власних помилок. https://blogs.pravda.com.ua/authors/borovyk/6792489d0a107/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/borovyk/6725e51ba2c74/ ukrpravda@gmail.com (Андрій Боровик) Sat, 02 Nov 2024 09:38:51 +0200 Чесно кажучи, я дуже багато думаю про роботу. І то не дивно, бо за роки, що очолюю Transparency International Ukraine, вона стала практично частиною мене. Але 1 листопада був особливий день, щоб говорити про роботу. Вчора минули 10 років, як рідна мені організація вперше отримала повну акредитацію Transparency International і зародилася такою, якою її зараз знають і в Україні, і у світі. Тож, хай би яким егоїстичним це не видавалося, говоритиму про неї – про Transparency International Ukraine. Якими ми стали? І куди тепер ідемо? Хай це будуть 10 тез. 1. Перше, і, мабуть, найважливіше для нас сьогодні – це трансформація TI Ukraine із регіональної громадської організації у потужний аналітичний центр. За ці 10 років ми вибудували сильний аналітичний компонент, причому реалізуємо його не точково, а системно. Раніше ми практично постійно покладалися на чиїсь дослідження, а не власні, але з часом, поступово посилювали власну експертизу, почали готувати все глибші аналітичні матеріали, що спершу ставали основою для нас, а потім давали базу і для інших. Лише цьогоріч ми вже підготували й оприлюднили 20 ґрунтовних досліджень і звітів на різні теми, а рік же ще не закінчився! Ми не лише шукаємо "зраду" в сфері, але й аналізуємо перемоги, і це надалі допоможе нам системно підходити до пропозицій у майбутньому. Без ґрунтовного аналізу важко буде рухатися вперед, і завжди з'являтимуться якісь неочікувані для нас вимоги або умови. Але саме такий комплексний підхід допомагає уникнути болів від таких несподіванок, а ґрунтовний аналіз – вчасно перелаштуватися відповідно до нових обставин. 2. З цього виростає наша друга особливість – це сильний експертний фундамент, який дає можливість за потреби змінитися. Тобто бути гнучкими: з одного боку партнером влади, з іншого – заявляти про проблеми, бути "злішими". Все тому, що TI Ukraine завжди готова співпрацювати в речах, які ідуть на благо держави. Ми не вибираємо між чорним і білим – ми розуміємо, що все сіре. І лише разом можна щось змінити. 3. Хоч одна організація не може охопити всі теми й усі проблеми, за 10 років ми помітно зросли тематично. З роками організація розширила свою експертизу, адже сфер, в яких треба поліпшувати good governance, у країні ще дуже багато. TI Ukraine точно дасть відповідь на запитання в тому, в чому має експертизу. Можливо не одразу, адже відповідь нерідко потребує додаткового вивчення чи навіть дослідження, але обов'язково дасть. І спектр таких відповідей вельми широкий. 4. За 10 років в організації сформувався великий юридичний відділ, який, здається, безперервно аналізує усі антикорупційні й інші важливі для сфери законопроєкти чи судові рішення – тільки цьогоріч ми підготували 23 юридичні аналізи українського законодавства. Ми готуємо системні великі звіти, де виокремлюємо тенденції й аналізуємо закономірності. Чого тільки варті звіт "Десять років боротьби з корупцією", який ми готували на запит польської Фундації імені Стефана Баторія, або наша робота над розділом про боротьбу з корупцією в Тіньовому звіті для Єврокомісії. 5. Сьогодні ми також маємо сильну команду інноваційників, які вивчають закупівлі, і ця робота лише розширюється. Якщо Жан-Клод Ван Дам їде на двох вантажівках, то ми – на трьох. Бо ж наша робота зі сферою закупівель охоплює і моніторинг, і політики, і роботу з законодавством. Ми запустили портал DOZORRO зі зручним пошуком та можливістю лишати відгуки, вибудували найбільш просунутий інструмент аналітики даних у закупівлях – BI Prozorro. І разом з тим роками ми вчили громадськість по всій Україні стежити за закупівлями й повідомляти про порушення органи контролю і правоохоронців. За вісім років діяльності DOZORRO за результатами наших звернень відкрили вже понад 130 кримінальних проваджень, а у 2023 році – 5% усіх кримінальних справ у сфері публічних закупівель відкрили саме за нашими зверненнями. 6. TI Ukraine – єдина організація, яка займається регіональним компонентом, не маючи регіональних представництв, а працюючи через мережу своїх партнерів. Наші рейтинги прозорості і підзвітності міст – справжній орієнтир для десятків міських рад. За перші п'ять років роботи програми "Прозорі міста" рівень прозорості муніципалітетів виріс на 62,2%, і це спонукало нас готувати й інші важливі аналітичні продукти в цій сфері. Так, цьогоріч програма зайшла ще й у велике партнерство з державою та західними партнерами і запустила інноваційний Рейтинг Open data Pulse – дослідження рівня публікації відкритих даних у 80 містах. 7. А ще за 10 років в організації з'явився потужний міжнародний напрям. Ми співпрацюємо фактично з усіма, долучені до адвокації важливих тем як у питанні боротьби з корупцією, так і в інших суміжних сферах. Але, мабуть, це вже тема для наступного пункту. Наша експертиза в міжнародній співпраці за 10 років справді виросла в рази, і підготовка Тіньового звіту для Єврокомісії – лише один із проявів такої співпраці. Бо передусім TI Ukraine – це саме міжнародна організація, цей компонент є в нашій назві, в нашій суті і насправді є основою для нашої роботи. Так, ми працюємо в Україні і для України, але якраз ті 10 років показали, що лише у тісній співпраці з Євросоюзом, США та іншими представниками прогресивного Заходу можлива реальна демократизація нашої країни. Тож і надалі розвиток TI Ukraine буде пов'язаний із поглибленням нашої експертизи в міжнародній взаємодії, зокрема – в євроінтеграційних процесах. Це та історія, яка не закінчиться ще довго, і яка об'єднуватиме всі майбутні реформи. Якщо раніше в нас було все заради реформ, то тепер буде все заради євроінтеграції. І тут ми готові до того, що наші думки можуть відрізнятися не лише від позиції в українській владі, а й від позиції в Євросоюзі. 8. За 10 років TI Ukraine налагодила внутрішні процеси за прикладом найкращих практик для громадських організацій. І інколи наші практики кращі, ніж у наших партнерів. Ми вибудували систему, яка не залежить від зміни одного обличчя на інше. Так, ми стали більше забюрократизовані, але це було викликом росту. Ми пережили за цей час кілька внутрішніх криз, з яких більш-менш вдало виходили. Наш підхід до тем і сфер для подальшої експертизи системний, ґрунтовний і на роки, а не обмежується якимись кампаніями чи проєктами. При цьому ми теж інколи помиляємося, але завжди аналізуємо ці помилки й намагаємося їх виправити. 9. Ми чітко дотримуємося своїх позицій і дуже рідко їх змінюємо, якщо в них впевнені. Справді, ми майже ніколи не йдемо у великі конфронтації, бо конфлікти не приносять нічого хорошого для країни. Завжди можна знайти щось спільне. Але вже якщо таких перетинів таки немає, то й миритися з цим немає сенсу теж. 10. При цьому за 10 років після отримання повної акредитації TI Ukraine стала однією з найбільших і найвпливовіших організацій в усій глобальній мережі. Наш голос чують, на нього орієнтуються. Наша робота стає прикладом для інших, а це насправді значний стимул невпинно працювати й наступні 10 років. Все, що я тут перерахував, було б неможливо без людей, які й створюють по суті цю організацію. Через TI Ukraine пройшли десятки людей. Дехто залишається працювати тут роками, а є й такий, хто пам'ятає те саме отримання повної акредитації. Люди – наша сила, наш розум, наш двигун для руху до подальших перемог. А таких перемог уже точно не десять, будьте певні! https://blogs.pravda.com.ua/authors/borovyk/6725e51ba2c74/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/borovyk/6724b328da7d5/ ukrpravda@gmail.com (Андрій Боровик) Fri, 01 Nov 2024 11:53:28 +0200 Два дні тому Єврокомісія оприлюднила черговий Звіт щодо розширення ЄС щодо України як країни-кандидатки за 2024 рік. У досить об'ємному 99-сторінковому тексті наші партнери згадали чимало важливих для нашої євроінтеграції речей, проте зараз я хочу зупинитися на тих трьох реформах, які вважаю головними для нас у 2025 році – Рахункової палати, публічних закупівель та Агентства з розшуку і менеджменту активів. Всі вони входять до першого переговорного кластера "Основи процесу вступу до ЄС", у якому переговорні глави будуть відкриватися першими й залишатимуться такими до самого завершення перемовин. Чому саме ці реформи мають бути у пріоритеті, спробую пояснити далі. Посилення спроможності Рахункової палати У звіті зазначається, що Україна знаходиться на ранньому етапі підготовки до впровадження фінансового контролю, а також що ми досягли скромного прогресу у запровадженні внутрішнього контролю та зовнішнього аудиту. Попри оновлення методологій здійснення аудитів у 2023 році, цьогоріч Єврокомісія знову вказала на обмежені можливості Рахункової палати (РП) у сфері фінансового контролю. Одним з обмежень на шляху реальних змін є недосконалість нормативної бази, яка не узгоджується з міжнародними стандартами для вищих органів аудиту. Загалом, рекомендації у звіті також суттєво не змінилися з минулого року. Ключова – посилити політичну, адміністративну та фінансову незалежність Рахункової палати та розширити її мандат, включивши до нього контроль за всіма публічними фінансами. Також у звіті звернули увагу на необхідність впровадження ризикорієнтованого підходу до планування аудитів та налагодження ефективної співпраці між Рахунковою палатою та парламентом, як запоруку посилення контролю за бюджетними коштами та сприяння реформам в України. Крім того, на думку європейських експертів, важливо забезпечити розмежування повноважень між двома наявними органами фінансового контролю – Рахунковою палатою та Державною аудиторською службою. Більшість цих рекомендацій збігаються з пропозиціями щодо посилення спроможності Рахункової палати, які TI Ukraine виокремила цього літа. Примітно, що в день оприлюднення звіту Єврокомісії Верховна Рада підтримала у другому читанні законопроєкт N10044-д, покликаний удосконалити роботу Рахункової палати. Цей документ враховує одразу кілька рекомендацій наших європейських партнерів: - розширює повноваження органу на аудит місцевих бюджетів, держпідприємств, позабюджетних фондів, консолідованої фінансової звітності суб'єктів державного сектору; - запроваджує оновлену процедуру конкурсного відбору членів Рахункової палати з переважним правом голосу міжнародних експертів; - усуває можливість безпосереднього політичного впливу на Рахункову палату через проведення позапланових аудитів з ініціативи інших органів; - закріплює в законі ризикоорієнтований підхід до планування аудитів; - посилює адміністративну незалежність Рахункової палати через спрощення процедури визначення граничної чисельності апарату та виведення посадових осіб з-під дії Закону "Про державну службу"; - посилює фінансову незалежність органу через закріплення розмірів окладів і доплат посадових осіб на рівні закону та встановлення особливої процедури врахування бюджетних запитів Рахункової палати; - закріплює вимоги щодо обов'язкового розгляду парламентськими комітетами окремих рішень Рахункової палати за результатами аудитів та інформації про неналежне виконання або невиконання наданих нею рекомендацій. Утім, окремі ризики щодо забезпечення політичної незалежності Рахункової палати та перетину її функцій з Держаудитслужбою не були усунуті в новому законі. Їх виправлення у майбутньому не лише допоможе повною мірою виконати рекомендації Єврокомісії, а й суттєво зміцнить інституцію та закріпить розподіл обовʼязків державних органів у сфері фінансового контролю. Наближення закупівельних правил до європейських Гармонізація наших правил публічних закупівель з європейськими – ще один важливий етап переговорів про вступ до Європейського союзу. Розділ 5 "Публічні закупівлі" також належить до першого переговорного кластера "Основи процесу вступу до ЄС", тому йому приділяється особлива увага. У своєму звіті Єврокомісія відзначила прогрес у цій сфері, хоч і обмежений – зокрема завдяки підготовці проєкту нового профільного закону. Експерти нашого проєкту DOZORRO долучилися до напрацювання пропозицій до його другого читання, і зараз проміжну версію якраз направили ЄК. Саме ухвалення нового закону має наблизити українське законодавство до європейського. Водночас важливо не забувати, що новий закон має також забезпечити ефективні й адекватні правила роботи сфери загалом, тобто враховувати наші реалії. ЄК окремо виділила питання нецінових критеріїв. На її думку, використання лише цінового критерію під час вибору переможця вказує, що ціна для нас у значно вищому пріоритеті, ніж якість. Але варто взяти до уваги, що більшість українських замовників майже не мають досвіду роботи з неціновими і поки не знають, як їх ефективно застосовувати. Тому потрібно шукати компромісне рішення, яке забезпечить перехідний період і регулювання. Ми пропонуємо надати Кабміну повноваження затверджувати порядок застосування критеріїв оцінки тендерних пропозицій – це допоможе замовникам якісніше використовувати нецінові та уникнути зловживань і дискримінаційних вимог. Ще одне питання, яке турбує Єврокомісію – локалізація. Її вимоги не поширюються на закупівлі, які підпадають під дію міжнародних договорів, і у звіті вказано на необхідність надати замовникам чіткі роз'яснення про цей виняток – задля дотримання принципів недискримінації та рівного ставлення, про які Україна раніше домовлялася з ЄС. Ми ж у TI Ukraine неодноразово рекомендували взагалі відмовитися від локалізації, адже вона не працює, як було задумано. Окремо від нового закону у звіті стоїть питання посилення контролю у сфері, зокрема Держаудитслужби. Єврокомісія закликає насамперед розробити чіткий план дій, відповідно до Ukraine Plan. Окремо ЄК наголошувала, що контроль особливо важливий щодо закупівель відбудови, і кількість потенційних переплат, які аналітики нашої організації знаходять на таких закупівлях, це підтверджує. Також Єврокомісія нагадала про необхідність посилити інституційну спроможність комісії Антимонопольного комітету, що розглядає оскарження закупівель. Зокрема набрати більше уповноважених, адже навантаження на орган лише росте. Ця рекомендація була й у торішньому звіті. Загалом у цій сфері рекомендації Єврокомісії переважно перегукуються з тим, про що постійно говоримо ми. Водночас хотілося б наголосити, що рівень диджиталізації української системи публічних закупівель в рази вищий за європейський, що дає нам можливості точніше аналізувати, прогнозувати і тестувати зміни. Тож коли бачимо, що європейські рекомендації можуть замість прогресу привести до проблем, варто відстоювати свою позицію. Комплексна реформа АРМА У звіті, Агентство з розшуку і менеджменту активів (АРМА) розглядаєтсья як частина фундаментального розділу 24 "Юстиція, свобода та безпека". ЄК згадали про цю інституцію всього один раз, а саме про те, що необхідно здійснити комплексну реформу АРМА відповідно до Ukraine Facility Plan. Така коротка згадка вкрай важлива, адже за останній час реальних законодавчих змін, спрямованих на оптимізацію роботи Агентства, так і не сталося. Нагадаю, що АРМА створювалося за зразком офісів з повернення активів, які існували в державах-членах ЄС. Це мав би бути компактний, висококваліфікований орган із широкими повноваженнями, високими гарантіями незалежності та достатнім рівнем підконтрольності з боку фахівців та громадськості. Але сьогоднішнє АРМА практично зовсім не відповідає цим критеріям. І хоч у звіті жодних прямих рекомендацій для покращення роботи Агентства немає, ми в TI Ukraine можемо навести їх. Адже за роки, що ми моніторимо роботу АРМА, на жаль, багато в чому вони не змінилися, і більшість з них збігається з вимогами Ukraine Facility Plan. На нашу думку, для комплексної реформи АРМА потрібно: - змінити правила добору голови Агентства, для чого звузити кількість членів комісії, скоротити політизацію процесу та – доповнити конкурс чіткими правилами оцінювання кандидатів; - підвищити прозорість діяльності, особливо в питаннях управління арештованими активами. Наразі ці процеси надміру складні як для власників арештованого майна, так і для потенційних управителів, а саме АРМА часто зволікає з проведенням конкурсів; - змінити правила зовнішньої незалежної оцінки роботи АРМА, зокрема скоротити кількість членів комісії з проведення оцінки до трьох, а призначати їх має Кабміну на підставі пропозицій міжнародних партнерів; - запровадити повноцінне планування перед арештом; - визначити пріоритетність арешту активів кримінальними судами над іншими заходами забезпечення в межах інших юрисдикцій; - розблокувати можливість управління корпоративними правами. *** Загалом, у багатьох сферах, які є Основою для вступу, в України відзначається певний прогрес або стриманий рівень відповідності вимогам. Як на мене, це вже хороший результат, зважаючи на те, що процес євроінтеграції відбувається в умовах жахливої війни. Навіть у таких обставинах ми маємо певний прогрес і постійно працюємо над необхідними законодавчими змінами, тримаючи в голові, що головним буде саме імплементація на практиці. До остаточного вступу України в Євросоюз нам всім треба буде зробити ще чимало. В наступних звітах ЄК продовжить оцінювати наш прогрес та надаватиме нам нові рекомендації щодо впровадження реформ. Головне у цьому процесі – завдяки змінам зробити країну сильнішою. https://blogs.pravda.com.ua/authors/borovyk/6724b328da7d5/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/borovyk/6682b6c089bc6/ ukrpravda@gmail.com (Андрій Боровик) Mon, 01 Jul 2024 17:01:36 +0300 За вихідні якось загубилася у вирі повідомлень про спеку, обстріли та вибори у Франції новина про четвертий перегляд програми України з МВФ. ЗМІ здебільшого написали про те, що Фонд погодив виділення Україні траншу у $2,2 млрд. Подеколи згадували і деякі моменти з самого меморандуму, проте важливо, що, як ми і хотіли, ішлося там не тільки про гроші й економічні маяки, а й про маяки політичні, які мають зі свого боку забезпечити подальший розвиток України та її співпрацю з Міжнародним валютним фондом. І цей факт дуже важливий. Як і той, що Україна вперше за 30 років пройшла 4 перегляд програми. Деякі вимоги ми виконували вчасно, інші – з затримкою, проте все одно здійснювали. І так, крок за кроком, під час війни й періодів турбулентності країна поступово забезпечувала собі макроекономічну стабільність. Ця робота була помічена експертами МВФ. І так само представники Фонду розуміють потенційні проблеми і перешкоди, які можуть загальмувати наш поступ. Власне, прочитавши звіт, я зрозумів, що всі ті зустрічі із представниками МВФ, на яких ми годинами обговорювали шляхи покращення ситуації з корупцією в Україні, не пройшли намарно. Навпаки – подеколи у звіті я читав, здавалося б, дослівно ті речі, про які ми в Transparency International Ukraine говорили в останній рік і не тільки. І це вселяє стриману радість, адже ідеться не про якісь точкові зміни, а позитивну трансформацію всієї країни. Що ж такого ми побачили у звіті МВФ у розрізі верховенства права та антикорупції? Фонд загалом відзначив збереження курсу України на важливі антикорупційні реформи, вказавши, що такі дії допоможуть захистити державні кошти (зокрема, на реконструкцію та відновлення), переконати іноземних інвесторів, що в Україні існують рівні умови для гри, і наблизити країну до вступу в ЄС. Так, експерти згадали про прийнятий у травні 2024 року закон для підвищення ефективності Вищого антикорупційного суду (ВАКС), яким дозволено розгляд справ про корупцію одноособово або колегією суддів залежно від суворості покарання. Водночас МВФ згадує, що до закону було додано перелік високопоставлених державних службовців як новий критерій для винесення рішення колегією, що може потенційно негативно вплинути на ефективність судочинства. І такі ж застереження мали ми в TI Ukraine. МВФ згадав про необхідність створення нового вищого адміністративного суду для розгляду справ проти національних державних органів, що вимагає подальших консультацій із зацікавленими сторонами. На це Фонд виділяє термін до кінця грудня 2024 року. І, що особливо важливо з огляду на останні скандали, Фонд закликає швидко відібрати незалежних аудиторів за номінаціями міжнародних партнерів для проведення першого в історії зовнішнього аудиту НАБУ. Провести такий аудит мають до кінця вересня, тож на це у нас лишилося вкрай мало часу. І це МВФ відзначив як структурний маяк, тобто більш жорстку вимогу. На переконання представників Фонду, зовнішній аудит важливий, адже він має оцінити, серед іншого, механізми внутрішнього контролю та захист від витоку інформації та негативного впливу з боку зацікавлених осіб. Власне, про сам скандал із витоком інформації в НАБУ у звіті не згадується, але поміж рядків дуже чітко читається, що в Фонді все бачать і все враховують. Також в Меморандумі вказана необхідність негайного просування в інших ключових реформах, включно з доступом НАБУ до експертів-криміналістів, відбором і навчанням додаткового персоналу НАБУ, призначенням і ресурсним забезпеченням нових антикорупційних суддів, а також внесення змін до законодавства щодо корпоративної кримінальної відповідальності. Так само МВФ зацікавлений в покращенні спроможності САП. У тексті Меморандуму вказано, що для посилення ефективного розслідування корупції треба внести подальші зміни до Кримінально-процесуального кодексу. Зокрема необхідно, щоб Генеральний прокурор міг делегувати САП керування запитами про екстрадицію та взаємну правову допомогу у зв'язку з розслідуваннями корупції. Ці очікування Фонду теж відзначені як структурний маяк. МВФ зважено підходить до скасування поправок Лозового. Зокрема, в тексті звіту ідеться про необхідність скасувати обов'язкове припинення досудового провадження розслідування у зв'язку з пропуском строків досудового розслідування після повідомлення про підозру. А ще у звіті вказано, що в КПК України треба скасувати обов'язкове закриття досудових розслідувань у зв'язку зі спливом строків досудового розслідування після повідомлення про підозру, а також, щоб суд вирішував, чи сплив строків досудового розслідування порушує права учасників справи, чи ні. Ми неодноразово наполягали саме на такому оновленні КПК України і раді прочитати саме таку позицію в Меморандумі МВФ. Крім цього, в Меморандумі згадуються й інші важливі реформи державного управління, які покращать антикорупційні спроможності України. Зокрема в тексті ідеться про необхідність прийняти законодавство для посилення незалежності Рахункової палати України. Для цього до кінця грудня 2024 року має бути прийнято відповідний закон, який включатиме посилення процесу відбору для членів Рахункової палати, запровадження відкритої, прозорої, надійної та конкурентної процедури та наділення інституції повноваженнями виконувати функцію зовнішнього аудиту всіх державних коштів. А ще цей закон дозволить Рахунковій палаті вибирати сферу аудиту без будь-яких вказівок або втручань і мати повний і своєчасний доступ до всієї відповідної інформації та баз даних для виконання своїх функцій аудиту. Якщо підсумувати, то загалом МВФ відзначає прогрес України і бачить дуже конкретний шлях до подальшого посилення нашої спроможності. Всі ці кроки були б корисними для нас і за мирних часів, а під час війни вони – необхідна складова, яка надасть нам сили не лише вижити, а й мати ресурси для реального відпору ворогу та відновлення після перемоги. https://blogs.pravda.com.ua/authors/borovyk/6682b6c089bc6/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/borovyk/6650830fd350e/ ukrpravda@gmail.com (Андрій Боровик) Fri, 24 May 2024 15:07:43 +0300 Маємо нарешті перші рішення НАБУ щодо скандалу з витоком інформації. Заступника директора НАБУ Гізо Углаву відсторонили від виконання обов'язків за його ж заявою про потенційний конфлікт інтересів. І це, мабуть, добре – схоже, у керівництва Бюро, є розуміння проблеми та її масштабів, очевидно відмовчатися не вийде. Але радіти й підбивати якісь підсумки поки зарано, бо є питання, на які ми відповіді не отримали. 1. Чому Гізо Углаву відсторонили саме зараз? Важко повірити, що про розслідування і про потенційний конфлікт інтересів було не відомо раніше? 2. Яка реальна позиція в цій історії Семена Кривоноса? Це перший такий гучний скандал в НАБУ за його очільництва, і позиція директора в такій історії вкрай важлива. 3. І що робити загалом із витоками в НАБУ? Бо ж за ці кілька днів і про саму справу про витоки інформації ми передусім дізнавалися із таких самих витоків, а реальні позиції органів з'явилися значно пізніше. Це неприємний прецедент, який свідчить про маніпулювання інформацією, непрозорість самого процесу і, що найгірше, ймовірне неодноразове порушення законодавства представниками НАБУ. Відсторонення Углави, як і реальні рухи в таких надважливих розслідуваннях, – це добре. Але тепер необхідно провести ретельне внутрішнє розслідування, обов'язково представити результати громадськості і нарешті провести незалежний зовнішній аудит. Бо для того, щоб виявити помилки, а особливо структурні, без цього ніяк. Якщо є проблеми – їх треба чесно визнавати і виправляти. Інакше це не працює. https://blogs.pravda.com.ua/authors/borovyk/6650830fd350e/