https://blogs.pravda.com.ua/images/logo_ukr.gif https://blogs.pravda.com.ua https://blogs.pravda.com.ua https://blogs.pravda.com.ua/authors/harchyshyn/61fbcc6780111/ ukrpravda@gmail.com (Валерій Харчишин) Thu, 03 Feb 2022 13:36:55 +0200 Тиждень тому Київ трясло від протестів ФОПів обурених законом про касові апарати. Були навіть бійки із поліцією. А я вчора був вражений новиною, яка просто шокувала мене та моїх юристів. Виявляється, в Україні є інститут, який може вирішити ситуацію з ФОПами та будь-яку іншу проблему за допомогою ОДНОГО листа. У ньому громадянка Р. Лижичко звертається до омбудсмена з прав людини та домагається від омбудсмена направити листа Президенту України з рекомендацією не підписувати закон. А що так можна було? І нікого не бентежить, що омбудсмен з прав людини приймає листа від громадянки Р., не відправляє це звернення бізнес-омбудсмену (в чиїй компетенції хоча б може перебувати питання закону 5572). При цьому посилається на те, що громадянка Р. – людина, а омбудсмен з прав ЛЮДИНИ (коротше може розглядати шозавгодно, адже всі ж навколо люди)... І апофеоз цієї історії – це лист омбудсмена Денисової до Президента України. У ньому Денисова просить Президента не підписувати закон 5572 виходячи з листа громадянки Р. ((( І це все незважаючи на те, що закон пройшов ВСІ комітети, отримав належні висновки, перевірки на відповідність правам людини, проголосований і навіть була невдала спроба його скасування. Але все це не береться до уваги. Є лист громадянки Р. І будьте ласкаві – скасовуйте) Я розумію, якби громадянка Р. звернулася до омбудсмена з проханням пом'якшити запобіжний захід своєму другу (двічі затриманому і пропонувавшого хабар за зняття закону 5572) Нікіну, це хоч у її компетенції. Тож ВСІМ, кому щось неподобається в Українських Законах – всі до Денисової, за прикладом Руслани. Вона Ваші побажання і одразу до Президента. Ну, а тепер серйозно і аргументовано про ініціативи громадянки Р., компетенції омбудсмена та закон 5572 Щоразу, коли Руслана Лижичко та її лобісти намагаються завадити набранню чинності законопроєкту N5572, а саме шляхом звернення до Омбудсмена та надалі через нього до Президента з вимогою не підписувати цей законопроєкт, у мене виникає питання: якщо правда на твоєму боці, то чому ж так боїшся чесних публічних конкурсів з акредитації? Не тих "псевдоконкурсів" 2019/20 років, які спричинили обурення учасників сфери колективного управління, виникнення численних кримінальних проваджень в СБУ, ДБР та Національній поліції, результати яких згодом скасовуються судами у зв'язку з недотриманням законних вимог та процедури. Про те, що минулі "псевдоконкурси" були проведені з численними порушеннями Закону, заявляють представники як авторів, так і бізнесу. Наприклад, Європейська бізнес асоціація також наголошує, що "Конкурси для визначення внесених до Реєстру ОКУ мають проходити лише після оновлення акредитаційної комісії". Не менш питань виникає і щодо реагування Уповноваженої з прав людини Людмили Денісової на звернення громадянки Р. Лижичко. По-перше, зі Статті 13 КУ Уповноважена з прав людини має право: ● вносити в установленому порядку пропозиції щодо вдосконалення законодавства України у сфері захисту прав і свобод людини і громадянина (пункт 3,1); ● направляти у відповідні органи акти реагування Уповноваженого у разі виявлення порушень прав і свобод людини і громадянина для вжиття цими органами заходів (пункт 11). По-друге, конкретний документ, з яким звертається Уповноважений з прав людини до органів державної влади і посад осіб, визначається Статтею 15, а саме: ● Актами реагування Уповноваженого щодо порушень положень Конституції України, законів України, міжнародних договорів України стосовно прав і свобод людини і громадянина є конституційне подання Уповноваженого та подання Уповноваженого до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових і службових осіб. ● Конституційне подання Уповноваженого – акт реагування до Конституційного Суду України щодо вирішення питання про відповідність Конституції України (конституційності) закону України чи іншого правового акта Верховної Ради України, акта Президента України та Кабінету Міністрів України, правового акта Автономної Республіки Крим; офіційного тлумачення Конституції України. І по-третє, Статтею 17 КУ визначена хронологія дій Уповноваженого з прав людини при зверненні до нього. При розгляді звернення Уповноважений: 1) відкриває провадження у справі про порушення прав і свобод людини і громадянина; 2) роз'яснює заходи, що їх має вжити особа, яка подала звернення Уповноваженому; 3) направляє звернення за належністю в орган, до компетенції якого належить розгляд справи, та контролює розгляд цього звернення. Отже при розгляді звернення не дотримана процедура, визначена Законом України. В резолютивній частині листа не зазначено, на підставі яких норм закону Уповноважена звертається до Президента України. Водночас, цей лист не є поданням і не є пропозицією щодо вдосконалення законодавства, бо закон ще не підписано. Більш того, з листа вбачається, що Уповноважена з прав людини посилається не на власну позицію або висновки, а на думку Руслани та позицію управлінь ВРУ. Розберемо без емоцій риторику Р. Лижичко, яка згадується в контексті заяв Омбудсмена з прав людини Людмили Денісової щодо припинення порушення економічних прав авторів та вимог до президента України не підписувати закон N5572 – з посиланням нібито на порушення його положеннями Конституції України. Отже, по порядку: Стаття 41 КУ: "Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності". Законопроект N5572 не містить жодних обмежень для авторів та виконавців щодо розпорядження їхніми правами інтелектуальної власності, визначеного всіма законами України. В цьому можна пересвідчитися, прочитавши законопроект. Навпаки він тимчасово розблоковує роботу всіх внесених до Реєстру ОКУ для проведення збору і розподілу роялті до моменту проведення нового прозорого конкурса. Отже, такий "конституційний аргумент від опонентів" – черговий фейк. Стаття 54 КУ: "Громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності". Як саме закон N5572 порушує дану Статтю КУ не зрозуміло. Він лише скасовує результати проведених конкурсів з акредитації ОКУ у 2020 році. А от чому про це заговорили опоненти можна зрозуміти. Взяти всю сферу під контроль не вдалося. Автори країни сказали своє слово. Щойно правоохоронні органи розпочали розслідування спрямоване на захист авторських прав та матеріальних інтересів українських авторів, як одразу "посередники" між користувачем та автором, яких представляє Руслана, об'єднались для блокування законопроєкту N5572. Не лише у публічній площині, а й поза нею. Результат відомий – нові кримінальні провадження, в яких фігурантами проходять особи пов'язані з акредитованими ОКУ. Рахунки цих ОКУ та компаній-прокладок з ідентичними назвами, через які, всупереч закону, збиралися кошти, арештовані в судовому порядку. А директор цих компаній затриманий на спробі дачі хабаря народному депутату за відтермінуванні Закону N5572. Тому, власне, Закон N5572 не тільки не порушує Конституцій України, а навпаки допомагає встановити чесні правила у сфері колективного управління, дає змогу очистити сферу від сірих схем та встановити прозорий механізм руху авторських грошей. Автори, громадяни України, а також автори світу, яких представляє найбільша авторська спільнота країни ГО УААСП, чекають від Української Держави подальших законодавчих та управлінських рішень для наведення ладу. Також звертаємося до Президента України з проханням підписати законопроект N5572 і пришвидшити конструктивний позитивний рух вперед, який підтримує вся індустрія. Про що свідчить опубліковане у вересні 2021 року найбільше в історії колективне звернення до керівництва країни від користувачів та авторів. Після ухвалення законопроекту N5572 за підтримки майже всіх фракцій Верховної Ради – ми маємо надію, що українська Держава допоможе українським авторам за підтримки міжнародної авторської спільноти нарешті розбудувати в Україні справедливу та прозору систему роялті для авторів, виконавців та інших правовласників. А багаторічна руйнівна кампанія українських та закордонних лобістів щодо створення за допомогою системної брехні тіньової тотальної приватної монополії з метою привласнення роялті творців, тиску на український уряд та лобіювання нелегітимних маніпуляцій з законодавством – нарешті отримає публічну, фахову та моральну оцінку, осуд і буде врешті ліквідована. Крім того, звертаємося до Уповноваженої Верховної Ради з прав людини, пані Людмили Денисової з пропозицією відкликати дане звернення, оскільки воно містить ознаки лобіювання інтересів певної групи осіб, яка втративши можливість впливати на виконавчу гілку влади через афільованих чиновників, використовує інститут Уповноваженого у власних меркантильних цілях. Тим більше, зважаючи на наявний юридичний фаховий висновок інституту інтелектуальної власності щодо конституційності положень даного Закону. Просимо наступного разу, перед здійсненням звернень до Президента зважати на думку і позицію інших учасників сфери колективного управління. Задля всебічного та об'єктивного розуміння процесів та подальшого незаангажованого формування власної позиції щодо питань авторського права в Україні. https://blogs.pravda.com.ua/authors/harchyshyn/61fbcc6780111/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/harchyshyn/61f1531e55ff2/ ukrpravda@gmail.com (Валерій Харчишин) Wed, 26 Jan 2022 14:56:46 +0200 Кілька днів тому, на спільній прес-конференції найбільшої авторської організації України та представників музичної індустрії - Одним з міфів який ми розвінчували, відштовхуючись від звіту Мінекономіки, був стереотип, що користувачі музики – телебачення, радіо, ресторатори та рітейл – не хочуть платити роялті і що саме тому вони підтримують закон 5572. Може користувачі і не хочуть платити, але те, що платять – це факт, що підтверджується офіційними звітами кількох організацій громадянина Нікіна О., який нині перебуває вже під домашнім арештом, і про що я легко дізнався від його лагідних фейсбучних трубадурів. Або з офіційного та цинічного звіту Мінекономіки, де зазначено, що заборгованість "їхньої" "державної організації "Української агенції з авторських і суміжних прав" перед авторами України та світу складає понад 70 млн грн, а це означає, що до виникнення боргу користувачі сплатили в цю організацію гроші, але дивним чином вони зникли, утворюючи багатомільйонний борг перед авторами. Тому, коли Руслана у своєму блозі, надиво, справедливо питає: "які з організацій сплачували протягом останніх років роялті?", мабуть, доречно запитати у керівника одного з напрямків її організації ГС "Автори та Видавці", – Ірини Бугаєнко, що очолювала цю державну агенцію останні роки, чому ці 70 млн зібраних коштів перейшли у статус "заборгованість"?! Чи не для того запросили фахівця з державної організації, аби вона налагодила таку ж "ефективну та напрочуд прибуткову діяльність" і в ОКУ Руслани?! Якщо вже пані "президентка" питає, хто з українських авторів отримував протягом останнього року роялті, нехай почне з себе: скільки і за використання яких саме авторських прав і від яких українських ОКУ вона отримала винагороду за публічне сповіщення та публічне виконання творів? Причому, у її відповіді слово "отримувала" важливіше, ніж "скільки", і лише цього достатньо, аби таким фактом зацікавились правоохоронні органи. А правда в тому, що десяток років тому, вививши з України, або скажу інакше, передавши права на всі свої пісні в управління до британської організації колективного управління PRS, співачка "чомусь" ще й взялася "боротися" за авторську винагороду в Україні. І коли я вчергове чую її "крик", мов: "я та українські автори не отримають роялті від українських ОКУ", – то це абсолютно вірно, коли вона говорить про себе, і це абсолютно справедливо по відношенню до неї! Тому що, вона має і отримує свої гроші з Британії, згідно укладеного договору з ОКУ PRS. То для цього їй чи її організації так потрібна акредитація? За які такі "свої" гроші в Україні бореться Руслана, якщо її права в британській PRS? А щодо інших авторів, то Закон 5572 передбачає період "добровільного управління" в декілька місяців до того як буде проведена нова акредитація. Тому, автори передавши свої права на управління у будь-яку зареєстровану в Україні ОКУ, протягом встановленого законом періоду, ці ОКУ зберуть з ринку їхні гроші і автори отримають "своє", відповідно до звітів (якщо вони будуть і за умови, якщо ОКУ якісно збере) і ось. саме тут мені стає цікаво відповісти на виклик чи крик душі Руслани – оскільки я до нього готовий, і не тільки я, є й інші справжні ТОП-автори України які готові оприлюднити свої річні авторські надходження. І тут буде дууже дивно, якщо "ТОП-автором" виявиться хтось невідомий чи, на жаль, забутий як і його твори автор. Та вірогідніше – зовсім навіть не автор, а якась підставна особа, бо справжній автор – хітмейкер, що стоїть поруч з нами, – "по інший бік від Руслани & Co" і не є прихильником "десятилітнього колективного управління Руслани", у своїх доходах покаже копійки, або нулі. Про це доречі є цікава свіжа стаття, як друг Руслани, партнер сумнозвісного Нікіна, керівник компанії Comp Music, "динозавр поглинання" сфери роялті в Україні – Олег Долінський, вивив 3.5 мільйони гривень на менеджерку своєї компанії. https://plinskiy.media/articles/87793/ukrainskij-muzikalnij-alyans-?fbclid=IwAR0bBiCzr4r9lCo5jsvoZY2MdovgllUI1Hiigwns20eFPGKnEj-C3OCDG8c "Секрет" в тому, що пісня в момент створення та запису набуває, як авторського права так і суміжних прав, в умовному співвідношенні 50/50. Таким чином, виплати мають бути однаковими за кожну частину. Наша авторська спільнота відповідає саме за авторську частину, і, навіть, якщо ми б хотіли приховати "ТОПа по надходженню грошей", самі собі ми не брехатимемо, тому легко готові співставити показники збору авторських надходжень і надходжень за суміжні права, якими десятки років опікуються в країні так звані видавці і пан Нікін за "ширмою" Руслани. Найпопулярнішим закидом опонентів на адресу нашої спільноти є борги з міфічними цифрами і навіть створені сайти, про які йшлося в моєму попередньому дописі – https://blogs.pravda.com.ua/authors/harchyshyn/61e850c4b03a2/. Попри те, що Річний звіт за законом має бути оприлюднено до 1 квітня, по основній частині я готовий прозвітувати вже зараз. Не дивлячись на те, що всіма можливими "інструментами", в тому числі діями чиновників Мінеконом роками блокувалась робота нашої Громадської Організації, найбільшої спільноти авторів України, у 2021 році у сферах публічного сповіщення та публічного виконання музичних творів, організація все ж таки має позитивні показники своєї діяльності: • сума зібраної авторської винагороди складає 9 314 тис.грн. • сума розподіленої авторської винагороди складає: 18 407 тис.грн. • сума виплаченої авторської винагороди складає: 8 315 тис.грн., з яких: • Українським авторам – 3 512 тис.грн. • Видавництва/ укр правовласники – 2 475 тис.грн.  • Іноземним ОКУ/іноземним правовласникам – 2 328 тис.грн. Було опрацьовано та розподілені звіти від цифрових майданчиків, зокрема майже на 12 млн.грн. у 2021 р. Наразі тривають виплати розподілених коштів та підготовка звітів до розподілу наступних звітних періодів. Тепер коротко про те, де слід шукати гроші авторів. Організації з позначкою "плюс", на які натякає пані Руслана, очолювані сумнозвісним Нікіним, що нині перебуває під домашнім арештом за фактом спроби дачі хабаря, за сприяння "знесення" закону 5572, показують більш втішні цифри – близько 60 млн. грн., згідно минулорічного публічного звіту з позначкою "плюс". Ці гроші, судячи з їх звітів, якось ділили і кажуть що комусь платили, але радість зникає, коли співставивши кількість публічних закладів з яких вони отримують щомісячно гроші за музику, тобто ліцензують, беручи до уваги їхній середній платіж в 2000 грн та кількість однойменних "прокладок" у різних організаційно-правових статусах, – загальна цифра додає ще один нуль. Тобто, якщо вірити "домашньому директору про кількість ліцензованих об'єктів та у ті тарифи, що у них на сайті, то йдеться про, страшно сказати, – пів мільярда гривень на рік, які б мали впасти до кошику розподілу... На жаль. Але може й на щастя, принаймні знаємо потенційний об'єм ринку. Далі про 70 мільйонів з позначкою "мінус", про які згадував на початку. Відповідно до офіційних даних, що розміщені на сайті Мінекономіки: борг Державноі Організації авторських та суміжних прав (далі скорочено ДО), перед правовласниками станом на 30.09.2020 року складає 70 536 000 млн.грн. Але відповідно до балансу розміщеного за посиланням, на рахунках Державної агенції – не має 70,5 млн.грн., щоб розрахуватися перед правовласниками/авторами. Інформації щодо подальшої діяльності ДО, а саме розрахунків з правовласниками/авторами Керівництво ДО, в особі Бугаєнко Ірини яка виконувала обов'язки генерального директора з серпня 2018 року, витрачала грошові кошти на роздуті заробітні платні, на обслуговування юридичних компаній, в тому числі для проведення непотрібних судових справ наприклад проти нашої Громадської Організаціі (далі скорочено ГО) та інші нецільові витрати авторських коштів – НЕ МАЄ. Але Мінекономіки з невідомих причин закриває очі на такий борг підвідомчої їй організації, та наразі невідомо чому процес ліквідації вже другий  рік не завершено, і хто має покривати величезні борги перед авторами, які напрацьовані роками.  Підкреслю, наша авторська спільнота, за ці роки, виграла всі судові справи ДО проти нашої ГО, у спробі визнати недійсними наші договори "про заміну сторони з іноземними ОКУ". Державна агенція, на чолі з Іриною Бугаєнко яка зараз (а може й раніше) приєдналась до команди "Руслани", програла в Верховному суді більше 35 судових справ і всі наші договори були визнані дійсними. Це був один із інструментів, в змові з іншими схемниками на ринку, по знищенню найбільшої авторської спільноти. Це був не простий шлях невидимої боротьби авторів, в якій ми вистояли завдяки кнашим юристам на чолі з Євгенією Назаренко. Номери всіх судових справ, я надам ЗМІ за необхідністю.   Отже, відповідь на питання – де слід шукати недоотримані кошти авторам – очевидна Але, особисто мене та ще кількох авторів, протягом кількох останніх років хвилює одне суперечливе питання. Невже наше суспільство настільки криміналізоване, чи досі знаходиться під впливом російських кримінальних саг "дев'яностих", що інтелектуальна та творча його частина продовжує безумовно довіряти збір та розподіл майже усіх своїх роялті, двічі засудженому, бравшому та пійманому на спробі дати хабаря, ставленику одіозного міністра Табачника, директору кількох колекторських організацій гр-у Нікіну? Цікаво, що навіть коли від "охочого брати та давати" відвернулися колеги, дехто з авторів та правовласників продовжують його захищати. Чим викликана така відданість та принциповість? Варіантів відповідей у мене небагато, але чомусь не хочеться це промовляти, згадуючи відверті драматичні та патріотичні тексти вітчизняних артистів. https://blogs.pravda.com.ua/authors/harchyshyn/61f1531e55ff2/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/harchyshyn/61e850c4b03a2/ ukrpravda@gmail.com (Валерій Харчишин) Wed, 19 Jan 2022 18:56:20 +0200 Нещодавно у відомих ЗМІ Руслана захопилася рекламувати сайт https://stop-uacrr.org.ua/ Ось посилання на Українську Правду – http://blogs.pravda.com.ua/authors/ruslana/61b9864b67781 Цей сайт наповнений фейками і створений спеціально, з однією метою – для дискредитації відомої авторської спільноти. Спільноти, яка поставила собі на меті побороти корупцію та шахрайство у сфері роялті за публічне використання музики. Руслана ж переконує, що на цьому сайті зібрана інформація, яка стосується ГО УААСП. Паралельно пише що ми ведемо проти неї пропаганду у стилі/традиціях "пропаганди" північного сусіда – "скабєєва-стайл" Але, за давнім перевіреним методом політичної пропоганди – "звинувачуй опонента в тих злодіяннях, які вчиняєш сама" співачка відправляє всіх на сайт, що розміщений на серверах... у Санкт Петербурзі!! В кращому випадку таке роблять, щоб максимально ускладнити пошук та правові наслідки за наклеп від авторів України. В гіршому – саме в Росію тягнуться ниточки тих людей які грабують авторів України. Тобто, "ніби то" патріотична співачка фактично використовує війну між Україною та Росією, ховаючи "кінці" на території ворога. Мені щодо Руслани давно все зрозуміло. А ви робіть висновки самі. https://blogs.pravda.com.ua/authors/harchyshyn/61e850c4b03a2/