https://blogs.pravda.com.ua/images/logo_ukr.gif https://blogs.pravda.com.ua https://blogs.pravda.com.ua https://blogs.pravda.com.ua/authors/tynnyi/69cb40bce2fd0/ ukrpravda@gmail.com (Ігор Тинний) Tue, 31 Mar 2026 06:34:20 +0300 Три хвилини вашого часу, прочитайте. Прокурори дуже не хочуть до зони бойових дій. І дуже хочуть показати свою користь політичному керівництву держави, "вислужитись". Для цього треба багато "працювати" – вдень і вночі кошмарити бізнес і простих громадян і, водночас, не помічати велику корупцію в держсекторі. Шлях до кар'єрного успіху – він такий. Дуже полюбили наші правоохоронні органи реєструвати кримінальні провадження на підставі аудитів та експертиз діяльності державних / комунальних / приватних підприємств. Про якість цих експертиз підприємці добре знають. Як і те, що державні експертні установи, по факту, є частиною тієї ж самої каральної системи держави. Якщо слідчий або прокурор звернуться до експертної / аудиторської установи – то з вірогідність в 99% отримують бажане – висновок про порушення і можливість відправити справу до суду. Покращують собі "статистику". Є аудит, є порушення – хтось щось комусь начебто переплатив, а отже, за версію наших правоохоронців відбувся злочин. І не важливо, що в більшості випадків мова йде про суто господарські відносин, які врегульовуються елементарним листом чи претензією, держава бачить у всьому злочин, бо, як-то кажуть, статистику і виконання планів в нашій правоохоронній системі ще ніхто не відміняв. Надалі експертиза, збитки, "лотерея" на визначення підозрюваного, відправлення справи в суд, а там, виснаженій роками в боротьбі за свою невинуватість людині, в найкращому випадку, запропонують закрити справу по строках давності... Бо, хоч злочина фактично немає, але виправдати людину – значить "дискредитувати" власну систему. Як підприємець і не найбідніша людина – я вцілому навчився досить ефективно протистояти цій огидній каральній машині. Інструменти всі згодяться: грамотні адвокати і суди, публічність і журналісти, скарги до офісу Бізнес-омбудсмену, альтернативні експертизи, навіть заяви на корумпованих правоохоронців до НАБУ. Я нічого не стісняюся. Але ж який жах і безнадія, якщо в Україні – ти пересічний громадянин до якого вирішила домахатися всевласна державна машина. Якщо просто не повезло і для статистики треба когось обвинуватити. Нещодавно побачив у розпачі свою співробітницю. Юлія розповіла історію власної мами. Відправив адвокатів – чи можна чимось допомогти? Погодився оплачувати їх роботу. Отримав несподіваний ефект. Адвокати обурені і відмовляються від гонорару, будуть працювати "pro bono". Бо не все ще в цьому світі вимірюється грошима. Принаймні в нас, за сучасних прокурорів не ручаюся... Суть історії така: В 2022 році росіяни запускали свої п...дарські крилаті ракети по Києву і одна з них впала на дитячий майданчик в парку Шевченка. Я там був в той самий день і десь знайду власне фото тієї величезної вирви. Поки що викладу фото з мережі. Звісно від уламків і вибухової хвилі постраждали навколишні будівлі. В тому числі – фасад одного з найкращих музеїв Києва – Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків. І от, спустя чотири роки з тих подій, Шевченківська окружна прокуратура міста Києва вирішила вручити підозру мамі моєї колеги. Мовляв, переплатили за проектні роботи 75 тис грн. Листрова Тетяна Володимирівна працює там 28 років. Їй просто не повезло – комусь треба було вручити підозру, а вона підписувала договір на проектування реставраційних робіт, підходящий кандидат. Чому цей випадок настільки мене особисто обурив: По-перше, вважаю, що непогано розбираюся в людях. Готовий руку на відрубання закласти, що ця достойна жінка не розуміє що таке "відкат". По іншому сама вихована і дітей виростила. По-друге, масштаб псевдозлочину. Чудові ви наші правоохоронці. У вас в державній енергетиці щороку крадуть по мільярду доларів!!! Які ви в упор не помічаєте. Нагадаю, що більше всіх органів центральної державної влади зареєстровані саме в Шевченківському районі міста. А в музеї Ханенків – одну картину відреставрувати від вологи, якщо вікна побиті – вартує точно дорожче ніж 2 тис доларів цієї "переплати". Як платник податків – я вважаю, що бюджет витратив більше ресурсів на розслідування цієї справи (зарплати поліцейських, прокурорів, техніка, папір, комуналка їх приміщень тощо) ніж ціна розслідованого "злочину". По-третє, фактичних збитків вазалі немає!!! Пояснюю: коли аудит виявив оцю "переплату", то фірма, яка кошти отримала, від гріха подалі ці сміхотворні 75 тис грн повернула до бюджету міста. Здавалася б ситуація вичерпана, але не для Шевченківської окружної прокуратури міста Києва. Яка, побачивши звіт аудиту, швиденько зареєструвала кримінальне провадження та виписала підозру. Для солідності збитки збільшили (чи впопихах помилково чи умисно) до 500 тисяч гривень. Себто, реєстрація кримінальної справи відбулася там, де реальних збитків немає. Четверте і основне для мене. Це сум і огида. Обвинувачана прокурорами Листрова Тетяна Володимирівна – мати Листрового Віталія (https://www.facebook.com/share/1Bx731szgB/?mibextid=wwXIfr) – військовослужбовця Збройних сил України. Який зник безвісті 22.08.2024 року, виконуючи бойове завдання під час штурмових дій поблизу населеного пункту Спальноє (кончена російська федерація). Ми ж всі розуміємо, що означає зникнення бійця в наступі на території ворога?! Із великою вірогідністю мама може ніколи не дізнатись, що трапилося з її сином. Або отримати цинкову запаяну труну. Надії завжди повинно бути місце, звісно родичі сподіваються, що воїн міг отримати поранення, попасти в полон, що він живий! Але, яка різниця?! Всі ж бачать, як окупанти поводяться з нашими військовополоненими? Мати, яка втратила сина, вимушена на схилі років доводити, що вона не злочинець, в державі, яку захищав її син. Це мрак. Справедливості заради, зауважу, що Шевченківський районний суд міста Києва повністю відмовив в застосуванні будь-якого запобіжного заходу, може там нормальний суддя і людину можуть виправдати. Здавалося б, після цього, справа могла б бути закрита, але ні – Шевченківська прокуратура наполеглево "пхає" справу в суд. Незаможній і немолодій інтелигентній людині, "пощастило" виграти в цю лотерею слідства бути підозрюваною у справі. Вона стала просто статистикою, nothing personal, як-то кажуть. Навіщо я це пишу. Мені соромно за них і за нас. Мені соромно, що не знаю, як допомогти. Чого очікую. Генеральний прокурок України Руслан Кравченко зобов'язаний перевірити згадані факти і надади оцінку діям своїх підлеглих. Я очікую звільнення цих людей з ганьбою. Тест на здатність самоочищення органів правопорядку. Військових. Побратимів пропавшого без вісті воїна. Журналістів. Діячів культури. Просто нормальних людей прошу не проходити повз кричущу соціальну несправедливість – добиватись розголосу таких ганебних випадків. Порядних (небагато, але такі є) депутатів ВРУ та журнілістів-розслідувачів прошу звернути увагу на співробітників Шевченківської прократури. Може там також кожен другий інвалід? Як було у Хмельницькому. Або має посвідчення УБД, незрозуміло звідки отримане? І трохи непосильною працею нажитого майна, записаного на родичів. Нам треба залишатись людьми. Триматись разом. А хто байдужістю вбиває в собі людське – ті дарма імітують служіння Україні. Насправді такими діями вони служать окупантам. Я бізнесмен, в мене маленька аудіторія, буду вдячний лідерам суспільної думки за поширення і коментарі. https://blogs.pravda.com.ua/authors/tynnyi/69cb40bce2fd0/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/tynnyi/6959aeb06005b/ ukrpravda@gmail.com (Ігор Тинний) Sun, 04 Jan 2026 01:05:04 +0200 Я був у 140 країнах світу. Можу порівнювати життя в них відносно обʼєктивно. Лівацькі політики у всьому світі ведуть свої країни до занепаду – порівняння Венесуели з Колумбією завжди було для мене найяскравішим прикладом, як можна руйнувати економіку з величезними ресурсами і розвивати економіку з обмеженими ресурсами відповідно. Я був у Венесуелі багато років тому, коли ще не померли (земля їм скловатою) Чавес та його дружбан старший Кастро. Бандитизм, тотальна корупція, убогість буття народу, пустопорожні брехливі гасла державної пропаганди. Венесуела – вірний союзник Російської Федерації. Здається, всього пʼять убогих сатрапів РФ визнали наші окуповані росіянами землі "незалежними" державними утвореннями ДНР та ЛНР. Так приємно, що вже другий режим (після Сирії) з цього клубу друзів Путіна – має всі шанси впасти. А щодо найбільших запасів нафти у світі – то ми вже сотню років живемо в світі "економіки очікувань". Біржові ціни реагують не на події сьогодення, а на очікувані події, прогнози. Росіянам повинно бути дуже сумно вже зараз від того, що їх нафта у довгостроковій перспективі буде продаватися з величезними дисконтами. Ще приємна думка: Венесуела, вочевидь, могла спиратися лише на російські та китайські військові технології. Якщо немає збитих літаків та гелікоптерів – то слабенькі ці технології, радари та ракети, ППО, ВПС тощо. Ну і найважливіше. На Заході є приказка "barking dog seldom bite". Себто, "гавкаючі собаки не кусають". Американці так довго погрожували, що мали в кінці кінців показати, хто в Новому Світі справжній господар. Бо диктатори всього світу зарвалися і абсолютно впевнені, що лівацькі уряди ЄС не зможуть нічого їм протиставити окрім глибокого занепокоєння. Тож, рішучість хоч когось з краін вільного ринку і демократії – не може не радувати. А щодо методів... Приводу для атаки і так далі – то вони, власне, ніколи іншими і не бували. 9 з 10 casus belli (формальний привід для війни) в історії людства – були сфальсифіковані. А нашими ворогами росіянами – так всі 10 з 10. Куди важливіше наскільки вміло, швидко і рішуче діяли американські спецпризнченці. Не те, що кацапські гелікоптерні десанти у Гостомель та Васильків у 2022му. Півтора роки тому – я закинув дітей під час літніх канікул у київській школі до мовного табору у США, а сам мав два тижні вільного часу. Полетів до Сальвадору, Гондурасу та Нікарагуа. Сальвадор, який нещодавно ще був у топ три найнебезпечніших країн світу – розквітає. Гляньте при нагоді документалки про найжорсткішу тюрму на понад 80 тис пожиттєво засуджених гангстерів. В Сальвадора відносно добрі стосунки з США, попри те, що 30% населення країни – нелегально проживає в США. А у Нікарагуа, як і в моєму дитинстві, досі ходять з прапорами комуністи-сандіністи. Паради старих радянських озброєнь. Героїзований померлий венесуельській Чавес та інші атрибути комуністично-радянської секти. Офіцер місцевого кдб (не знаю як зветься аналог) сильно морщився на український паспорт і годину вагався чи пускати взагалі в країну. А водій авто – порадив мені приховати обʼєктив телевік від фотоапарату – таку техніку досі вважають "шпіонською". Народ боїться щось розповідати про свою владу, але після стакану рому на кожного – чакри відкриваються k;) Впевнений на всі 100% у глибинній непопулярності всіх цих маскарадних ідеологій. Всі комуністи-популісти вірять в страх і терор. Це і є єдина їх справжня релігія!! Тож, резюмуючи, все, що погано для іміджу РФ, як нащадка СРСР, здатного захистити своїх сателітів по всьому світі – добре для нас! Доречі, подумав, що як буде змога і законна можливість – то час відвідати маленьку Гайяну, який величезна Венесуела постійно погрожувала війною... Тепер їм не до погроз. Антиурядові виступи в Ірані... Також радують. Обнадійливі новини хоч якісь ззакордону. Бо в Украіні все без змін. Недофінансовані ЗСУ героічно тримають фронт, а колишнього Премʼєра Дениса Шмигаля, який 6 років!!! не помічав небачену корупцію в енергетиці та повний провал в розбудові розподіленої генерації – призначать новим міністром енергетики... Пороблено. Будемо роками сидіти без енергії і без надій. Для привернення уваги фейсбук аудиторії викладу відео з вулканчиком. Сьогодні хочеться (не) смішних метафор. - що спільного між вулканом і українським Енергоатомом? - обидва – потужні, обидва дуже сильно смердять. https://blogs.pravda.com.ua/authors/tynnyi/6959aeb06005b/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/tynnyi/668901b0b82fe/ ukrpravda@gmail.com (Ігор Тинний) Sat, 06 Jul 2024 11:34:56 +0300 Це моя стаття від 1 квітня 2024 року: https://www.epravda.com.ua/columns/2024/04/1/711843/? Оце пост мінпаливенего сьогодні 6 липня: https://www.facebook.com/share/3ngjqupGfPJFyFWm/?mibextid=WC7FNe Знадобилося 100 днів, купа гнівних постів професійних енергетиків та журналістів, тотальне розчарування громадськості, тиск іноземних кредиторів – аби державні службовці почали щось робити. На 100% впевнений, що після соціологічних замірів громадської думки... Професіонали прийняли б це рішення у березні 2022 року!!! Як і ще десятки рішень. Просто адеквати – прийняли б його у квітні 2024 року. Але ж ми маємо липень зараз... І ніхто не буде поспішати його виконувати, повірте... А це рішення – лише 5% від того, що потрібно зробити, не більше. Я щиро переконаний, що якщо повернути владу регулятору НКРЕКП, скасувати 70% регулювання і дати ринку свободу, а Міністерство енергетики – ЛІКВІДУВАТИ 🤌🏻🔥, то в наступні роки обсяг киловат-годин в українській мережі буде на 30-50% більшим у порівнянні з нинішнім сценарієм. І так, звісно ж, ніхто не відмовляється від розпилу державних коштів на добудові блоків АЕС, ремонті розбитих вщент ТЕС, видобутку не потрібного вугілля тощо. А на імпорт обсягом понад 1 млрд дол – всі тепер, взагалі, молитимуться 🙄 Війну можна виграти або за рахунок мотивації і ефективності, або за рахунок страху і жорсткості. Українських енергоочільників Сталін і Кім Чен Ін розстріляли б негайно. Путін посадив би на 15 років з конфіскацією і позасудовими тортурами. У США і ЄС чи у Японії – вони б ніколи не опинились взагалі на своїх посадах через брак компетенції та корупцію. Але ж ми в Україні... Торуємо свій власний шлях до поразки 🙄🤬 Висновок простий: державний сектор генерації енергії росіянами буде знищено повністю, відновити його в минулому варіанті – дурна і марна справа. Приватний бізнес нову генерацію активно не будує вже 5 років, як тільки Премʼєр Шмигаль і його підлеглі з НЕРЕКП і Міненерго, перекрили приватному бізнесу "кисень". Попереду багато років енергодефіциту, подолати який може ЛИШЕ приватний бізнес. Але чиновникам, які цей бізнес зневажають, морально важко дається змінити принципи взаємодії. Часто, для оточення і знищення великого підрозділу на фронті – достатньо не підвезти вчасно боєприпаси і пальне. Для поразки країни достатньо імітувати роботу Уряду і Міненерго і звертатись до бізнесу за допомогою коли до опалювального сезону лишається два місяці. Як вмовляти невагітну жінку народити через пару тижнів. "Давай, напружся, я в тебе вірю" Попереду темрява, якій можна було запобігти. https://blogs.pravda.com.ua/authors/tynnyi/668901b0b82fe/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/tynnyi/661aa07ccfdcf/ ukrpravda@gmail.com (Ігор Тинний) Sat, 13 Apr 2024 18:10:52 +0300 Міністерство енергетики відкатів з атому браво відзвітувало про заливання бетоном фундаментів під додаткові реакторні блоки на Хмельницькій АЕС. Далі є два варіанти розвитку подій. Або їх завершать років за 10 (що менш імовірно), або ніколи (бо росіяни нас завоюють / вбʼють і не допустять ніяких Westinghouse в Українській РСР). В обох варіантах кошти платників податків незалежної (поки що) України точно зараз використовуються найгіршим можливим чином. В інтернеті щорічно присвоюють жартівливу премію Дарвіна. Розглядають випадки загибелі людей за найбільш ідіотських обставин. Вдячне людство відзначає найгірших своїх синів за те, що вони позбавили генофонд людства своїх "тупих" генів, збільшуючи шанси решти на виживання. Україна, безумовно, повинна отримати цю малопрестижну нагороду за найтупіші управлінські рішення в галузі енергетичної політики. Можете мене хейтити як завгодно, але ми заслужено програємо в цій війні, тупість ніколи не приводить до перемоги. Суспільство встало "на диби" рік тому щодо пріоритетності витрат, коли в Києві за малі кошти перекладали стару бруківку на вул. Богдана Хмельницького. Купа лідерів суспільної думки писала про своє обурення. Але одиниці щось написали, коли Україна підписала угоду про побудову 20!!! нафіг нікому не потрібних в нинішній ситуації атомних реакторів. Доречі, цифра в 20 не розкрита до кінця 🙄 Я розумію, що 19 реакторів якось негарно, несерйозно... Треба округляти! Але чому не 200?! 🤨 Шанси побудувати що 20, що 200 однакові. Але ж звучить як 🤩🤌🏻 Пісня! Ладно, я не паяц, і мені геть не смішно. Не смішно, що прямо зараз Україна розвантажує (платно) вдень надлишкову енергію сонячних станцій, замість стимулювання розбудови BESS накопичувачів. Не смішно, що прямо зараз по вечорах ми вимушені просити аварійну допомогу (найдорожчий імпорт) у сусідніх країн, замість запровадити тарифи для власних газо-поршньових установок. Не смішно, що суспільство бурхливо реагує на корупцію в кілька тисяч гривень при закупівлях барабанів та іншого непотребу у сховища цивільного захисту. Але це ж суспільство мовчить (а може і пишається 😅) щодо майбутніх витрат у СОТНІ МІЛЬЯРДІВ гривень на реактори без належної експертизи і громадського обговорення. Не смішно, що бетон треба лити в бункери на Донеччині та Запоріжжі, а не у фундаменти на Хмельниччині. Не смішно, бо ще пару атак росіян по гідроакумулюючих станціях і металургійним заводам цілодобового циклу – і диспетчера Укренерго дадуть вночі команду на розвантаження існуючих!! блоків АЕС, в той час, як ми будемо лити фундаменти нових. Не смішно, бо крадійкуватий і відверто недолугий керівник НАЕК Енергоатом Котін бігає від журналістів Радіо Свобода, бо не може пояснити звідки взявся новий приватний будинок. А потім відразу їде з понтом у військовому однострої 🤢 піаритись на Хмельниччину. Не смішно, бо іноземні енергетики, інвестори та дипломати крутять пальцем у скроні. Як можна під час щотижневих ракетних атак будувати концентровану генерацію, а не розподілену?! Я можу написати ще десяток таких "не смішно", але ж не має сенсу втомлювати патріотичну і не дуже громадскість оцими "усе пропало" статтями. Найбільша біда на фронті – коли командир довбойоб, але невиконання наказу – зрада. Прочитав сьогодні, що держава планує закуповувати для населення домашні міні СЕС. Це погана інвестиція, краще акумулятори та газові генератори. Але найкраща інвестиція – прибрати мародерів з Міненерго та регулятора НКРЕКП та приватизувати (роздати безкоштовно воїнам та родинам полеглих) державні Енергоатом на Укргідроенерго. Центренерго та вугільні шахти можна вже не приватизовувати. Це тепер купа знищеного мотлоху. Головне, аби ніяка генерація не лишалася державною, бо нашій державі пороблено. Сиджу і розмірковую. Що краще? Зареєструвати на сайті Президента України петицію про заборону добудови блоків АЕС до завершення бойових дій? Чи по приколу зареєструвати Міненерго на премію Дарвіна в інтернеті? 🫣 Виграти не вийде ні там ні там, але хоч посміємося на останок... https://blogs.pravda.com.ua/authors/tynnyi/661aa07ccfdcf/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/tynnyi/6572677e129ce/ ukrpravda@gmail.com (Ігор Тинний) Fri, 08 Dec 2023 01:46:54 +0200 Мало нам енергетичного терору від рашистів – власні чиновники час від часу наносять шкоди більше за ворожі ракети і дрони. Прочитав щойно проект постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на імпортерів електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії протягом дії воєнного стану". Тепер око сіпається і заснути не можу від роздратування. Поясню по пунктах. Політика регулятора НКРЕКП та Міненерго протягом останніх чотирьох років – суцільна політика провалів, порушень закону, непродуманих і політично вмотивованих рішень. А Кабінет міністрів вце це освячує. Що ми вже пережили? І до чого ми ще не дожили? Нагадаю стислий перелік: • імпорт енергії з ворожої Білорусі, і, навпаки, зупинка експорту до члена ЄС Угорщини; • злочинна договірна торгівля і мільярдні збитки державних енергокомпаній у 2020-2022 роках на монопольній приватній площадці; • кидок інвесторів у відновлювану енергетику (ВДЕ) із ретроспективним зниженням тарифів і повна зупинка її розвитку; • нуль побудованої високоманеврової газової генерації і відсутність стимулів її будувати; • близько до нуля нових систем накопичення енергії; • як наслідок, збиток енергосистеми від оплачуваних відключень ВДЕ і сезонний профіцит, провалений влітку експорт; • більше мільярда євро боргів НЕК Укренерго перед іноземними кредиторами, забезпечених держгарантіями; • мільярд доларів боргів перед інвесторами у відновлювану енергію (це вже після урізання тарифів); • більше 5 мільярдів євро боргів на ринку газу і тепла; • паливна криза 2022 року під час війни внаслідок ідіотського цінового регулювання; • нескінчена череда скандалів і арештів у справах про корупцію із держзакупівлями палива та ремонтних і будівельних робіт (а скільки їх ще попереду); • чотири роки недостатньо, аби впровадити міжнародну систему підтвердження джерел походження енергії; • свідоме і багаторазове порушення регулятором НКРЕКП вимоги законів України щодо встановлення тарифів на рівні не нижче собівартості. Як в електроенергії, так і по воді; • підписання угод про побудову купи нових ядерних реакторів з мізерними шансами не фактичну реалізацію цих проектів, але з високою імовірністю судових позовів. Війна додала до цього сумного переліку нові пункти: • обгрунтовані підозри щодо зловживань при закупівлях на окуповану Запорізьку АЕС і взагалі на держзакупівлях Енергоатому. Чисті мародери. • багаточислені незаконні постанови і рішення Міненерго, КМУ, НКРЕКП. Учасники ринку вимушені постійно позиватись, зокрема, до регулятора і добиватись перегляду цих порушень через суди. Тут і минулорічне газове PSO, і накази Міненерго про те кому і скільки платити у відсотках на початку 2022 року, і незаконне регулювання небалансів ВДЕ і ще багато різного. Прямо зараз планується чергова порція трешу. Регулятор НКРЕКП пропонує КМУ встановити ще одне ПСО, цього разу "імпортне". Простіше кажучи, компенсація різниці між високою ціною імпорту та штучно утримуваною ціною електроенергії в Україні буде компенсуватися всіма споживачами солідарно через тариф на передачу, замість формування ринкових цін. Наслідки не важко передбачити: • Імпортне ПСО призведе до викривлення ринку і подальшої деградації власних генеруючих потужностей, навіщо будувати власну генерацію, коли за електроенергію з неї не розраховуються роками, натомість, стимулюючи імпорт? • Зростання імпортної залежності у довготривалій перспективі. • Імовірну неплатоспроможність системного оператора, який на додаток до існуючих багатомільярдних боргів за ПСО по населенню і ВДЕ матиме ще одне ПСО, яке ці борги приростить. В кінці, як завжди, за все заплатить нещасний український споживач. Просто не у вигляді нормальних тарифів, а через податки і інфляцію споживчих цін. На фоні цих диких ініціатив по імпортному ПСО на електроенергію і повному згортанню будівництва нових потужностей – особливо цинічно виглядають заяви про підтримку зеленого курсу України в межах загальноєвропейської політики, обіцянка побудувати фантастичні 140 ГВт нових потужностей ВДЕ, задекларована Україною на найвищому рівні. Термін ПСО (Public Service Obligation) визначається як зобов'язання, покладене на організацію, що становить загальносуспільний інтерес. Тож, у розумінні приватних виробників енергії в Україні і свідомих громадян, платників податків, загальносуспільний інтерес полягає точно не у постійній реанімації хворої енергосистеми відчайдушними і непродуманими діями. Нам потрібні правила гри, які не міняються роками! Необхідно вже зараз скасувати цінові обмеження (прайс кепи) в Україні і дозволити імпорт за ринковими цінами без ПСО. Це ж дасть стимул розвитку систем накопичення. Необхідно гарантувати незмінність правил на ринку протягом тривалого періоду, а не міняти їх щомісяця. Треба максимально роздержавити корумповані енерго генеруючі компанії, провести міжнародний аудит їх закупівель і сформувати Наглядові ради. Треба зупинити спіраль накопичення боргів у енергетиці, яка неминуче призведе до розвалу енергосистеми. Бо історія з регулюванням цін на дизель і бензин минулого року – нічого не навчила... P.S. Буквально завтра регулятор НКРЕКП планує зменшити системному оператору НЕК Укренерго тариф на передачу енергії на наступний рік. Саме той тариф з якого оплачуються і сама послуга передачі і вищевказані ПСО. Ще раз, для усвідомлення. Вони одночасно планують зменшити тариф, який і так занизький, бо на ринку мільярди і мільярди боргів і ОДНОЧАСНО хочуть покласти на цю ж компанію НОВІ ДОДАТКОВІ величезні фінансові зобов'язання по імпортному ПСО. Як не згадати старий жарт. Аби корова більше давала молока і менше їла трави – треба її частіше доїти і рідше годувати. А те, що вона здохне незабаром, здається, нікого не хвилює... https://blogs.pravda.com.ua/authors/tynnyi/6572677e129ce/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/tynnyi/64555f1e83f6b/ ukrpravda@gmail.com (Ігор Тинний) Fri, 05 May 2023 22:55:10 +0300 Зранку дізнався про смерть на фронті свого колеги по енергетичній галузі і доброго надійного друга Олексія Хабатюка... Олексій був публічною людиною, непересічним фінансовим аналітиком та енергетичним експертом, тисячі читали його. Загинув він Воїном. Сьогодні прочитав багато епітафій спільних друзів. По-перше, це велика честь і повага коли про тебе ТАК кажуть після загибелі. Безкомпромісно чесний, із загостреним почуттям справедливості, розумний, ледь не геніальний, широко ерудований і дуже-дуже добрий, люблячий. Я колись по іншому глянув на Олексія, коли він у вихідний день приїхав на зустріч із молодшою донечкою... Доброта і вдячність навіть у дрібних деталях. Три тижні тому ми бачилися востаннє... Льоша попередив, що везе сувенірчик з фронту. Але шокував, притащивши здоровезну і важку гільзу від російського 152мм снаряду з памʼятним написом. Заморочився важким в громіздким подарунком, аби зробити приємно, і таким його знали багато хто. Девʼять років ми втрачаємо друзів. Девʼять років ми втрачаємо частка за часткою самих себе... Олесій був аеророзвідником. Щомісяця 9 років я, як і тисячі інших підприємців, запитую хлопців на фронті, чим можемо допомогти і з внутрішнім смутком і тривогою чекаю на трагічні новини. Витрачати кошти на допомогу фронту – це не про "відкупатись" від ризику. Це про збільшення шансів наших братів на виживання, на перемогу. Це священний обовʼязок всіх, хто сам ще не на передовій. Про що ми говорили з Олексієм за останнім обідом? Про те, скільки триватиме ця бійня і які варіанти її завершення. Скільки в бойових умовах живе дрон з тепловізором і хто його частіше збиває свої чи ворог. Про небезпечно завищені пропагандою влади очікування українського суспільства щодо контрнаступу. Про те, що Енергоатом та Міненерго дарма підписали угоду з американцями про 20 ядерних реакторів. З їх рівнем професіоналізму та корумпованості, вони і 2 за 15 років не побудують. Про тарифний популізм і безперспективність нинішньої моделі економічного розвитку із збільшенням впливу держави у всіх сферах. Як треба чинити спротив, аби з України, часом, не спробували зробити другу Білорусь. Завжди цікаво говорити з людиною з аналітичним складом розуму, людиною здатною переконати у своїй правоті. Коли вже розʼїзжалися, Олексій показав, як осколками від міни посікло авто. Олексій Хабатюк був людиною справи. Тож, кращою памʼяттю його і десятків тисяч полеглих героїв буде продовжувати спільну справу. Відправляти на фронт нові дрони, рушниці і позашляховики, кровоспинні препарати і захищений звʼязок. Допомагати вдовам і сиротам, пораненим. Боротися із популізмом і дешевою брехнею. З невіглаством. З крадіжками з бюджету. Бо саме наші корупція і популізм настільки ослабили Україну, що дозволили одвічному ворогу увіровати у можливість перемоги над нами і напасти. Перечитайте, при нагоді, якісь професійні пости Олексія у фейсбуці. Згадайте, у що він вірив і якою хотів би лишити Україну своїм дітям. Співчуття родині і побратимам! Будемо гідними і сильними. https://blogs.pravda.com.ua/authors/tynnyi/64555f1e83f6b/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/tynnyi/63ebf78b41397/ ukrpravda@gmail.com (Ігор Тинний) Tue, 14 Feb 2023 22:05:15 +0200 Минулого тижня Київрада проголосувала за виделення в оренду моїй компанії земельної ділянки розміром 1.28 га за адресою Оболонська набережна, 18. Приводом для відводу була наявність приватної нерухомості на цій ділянці. До цього голосування прикуто багато уваги, як кажуть, через те, що це перший землевідвід під час нового етапу війни. А також те, що земля межує з найкращим з нових парків Києва – парком Наталка. Заразом, я опинився під зливою самих різноманітних обвинувачень. Маніпулятивних і необґрунтованих. Тому вирішив відповісти на деякі питання, які могли б виникнути у незаангажованої людини щодо цього проекту і до землевідводу. І, власне, як виникла ідея. У житті завжди є місце закономірним випадковостям:) Приблизно років з 10 тому мій щойно запущений проект ресторан "Прага" у Голосіівському районі став дуже популярним. Ми запропонували киянам новітній на той час формат – заміський ресторан у місті, з гарною інфраструктурою, великим охайним парком. Мене знайшов і запросив до нього у гості власник Гольф-центру на Оболоні Сергій Кіроянц, запропонував відкрити у нього на території ще один ресторан. Мені його локація дуже сподобалась, як і сам проєкт гольф-центру, але від пропозиції я відмовився. Я бачив свої бізнеси в іншому ринковому сегменті, з відкритою територією, без огорож, з більш широкою аудиторію. Прямо поруч я помітив купу занедбаних будівель і запитав тоді пана Сергія, чи буде він радий гарному сусіду, якщо викуплю і приведу до ладу? Він був скептичний, але сказав, що бажає успіхів. Так почали скупляти один за іншим кілька щільно розташованих будівель і споруд, процес затягнувся на роки. Стосовно самого проекту. Оскільки моїм основним бізнесом є відновлювана енергетика і я останні 14 років інвестую у будівництво малих гідроелектростанцій, то, вочевидь, добре обізнаний з нормами водного і земельного законодавства. Місцезнаходження старої нерухомості диктує досить обмежене коло варіантів, що саме там можна зробити. У прибережній захисній смузі (ПЗС) вздовж Дніпра заборонено нове будівництво і категорію земель відповідно до кадастру ми добровільно погодилися змінити на "рекреація". Тобто, там можуть бути якісь бізнеси, які забезпечують дозвілля громадян. Музика, вистави, харчування, спорт, виховання, лікування, розваги, може, якісь суміжні речі на кшталт роботи на природі. Не можна і, власне, не збираюся будувати житло чи апартаменти / готелі, не можна робити щось промислове. Тому всі ці закиди, що ми поставимо 10-метровий паркан, позбавимо доступу до води і давитимемо відпочивальників спорткарами – брехня. Як і заяви окремих депутатів Київради, що там буде готель або житловий комплекс. Щодо самого проекту, я його поділяю на дві стадії. У першу чергу хотів відкрити будівлю недобудованого кесону і зону вуличного паркового street-food, у другу чергу братись за реконструкцію довгої будівлі вздовж Дніпра і допоміжних споруд. Чому так? Кесон будувався як важка споруда із армованого бетону і за проектом мусив бути на глибині біля 40 метрів під землею – звідти прохідники мусили б копати тунель під Дніпром. Він не має статусу пам'ятки і дістався нам у вигляді громадського туалету з купою бруду і засохлого лайна. Об'єкт, на мою думку, заслуговує на кращу долю. Я не знаю, хто пустив чутки, що там планується ресторан. Під одноповерховий ресторан, можливо, буде реконструйована одна з капітальних споруд поруч. А кесон з його 3-метровими бетонними стінами мені здається ідеальним з точки зору шумоізоляції, планую це як міні концертну залу – музика, бар, стендапи, сценічні вистави, може спектаклі. Важко презентувати проект, який не завершено. Кесон ще мають покрити фінальним шаром зовнішнього оздоблення, аби він виглядав максимально автентично як старовинний бетон. Будуть елементи з кортену (стабілізовна іржава окислена сталь) та скла. На вершині буде відкритий оглядовий майданчик для відвідувачів парку. Хочу зробити гарний туристичний магніт, класне культове місце. Що буде в другій довгій будівлі, я, відверто, поки не знаю. Я вже казав, що хотів би розмістити в частині приміщення гарний ресторан з середнього рівня цінами, попередньо середземноморської кухні. Під що використовувати решту приміщень? Ну треба дивитись на ту ситуацію, яка складеться після війни. Буде на Оболоні повоєнний бебі-бум? Можна розмістити якийсь приватний дитячий садок, розвиваючий центр, можна кав'ярню з десертами, може якийсь коворкінг, може квітковий магазин, може хлібний магазин, може сувеніри, може комп'ютерний клуб. Я налаштований розглядати будь-які варіанти, які дозволяє чинне законодавство по цільовому призначенню землі і які можуть бути прибутковими. Я люблю мистецтво, але не впевнений, що зараз можна заробляти на картинній галереї. Можу точно повторно сказати, чого там не буде: житла, апартаментів, готелю тощо. Тепер щодо питання оренди землі. Перше. Київська міська рада не могла не виділити нам землю відповідно до закону. Бо ми погоджуємось із природоохоронними обмеженнями і не плануємо нову забудову, лише реконструкцію старих брудних руїн. Друге. Може, я б і не поспішав просити про оренду землі, але мене до цього підштовхнуло кримінальне провадження, порушене проти компанії. От зараз у Оболонському суді слухається справа про арешт нашого майна. Прокурор шокував мого адвоката двічі. Вперше, коли здивувався, чого вона взагалі прийшла (бо думали потайки арештувати), вдруге, коли прямо заявив, що арешт мусить перешкодити оренді землі і господарській діяльності, хоча це наше законне право. Мені відомо, що провадження порушене за заявою народних депутаток Олени Шуляк, Мар'яни Безуглої та головного "обвинувачувача" мене в корупції Владислава Трубіцина. Коли я дізнався про справу, то зустрівся з Оленою Шуляк, вислухав її позицію, виклав свою. Так само виклав свою позицію прокурору Києва Олегу Кіперу. Хочеться сподіватись, що в обох випадках я був почутий. Щодо Трубіцина, вже зрозуміло, що наш діалог не вдався. І навряд чи міг вдатись апріорі. Далі викладу суто свої припущення. Понад рік тому 10 лютого 2022 року Трубіцин був арештований Вищим антикорупційним судом у справі НАБУ, де його підозрюють в тому, що він організував схему отримання неправомірної вигоди за розміщення МАФів. В матеріалах ЗМІ фігурує цифра 20 тисяч хабара за точку, що дорівнює 600-700 тис дол на місяць. А в матеріалах слідства згадуються ті прізвища з Банкової, які, кажуть, краще не називати, щоб не нариватись на проблеми. Зокрема, і Олега Татарова. Підозрюваних у справі випустили під заставу у 20 млн. грн. Початок воєнної агресії 24 лютого вберіг злодіїв від громадської уваги. Про них просто забули, всіх цікавили новини з фронту. Тож звинувачені у корупції лишаються не просто на свободі, а діючими депутатами і чиновниками, та членами правлячої партії, які далі продовжують грабувати бізнес. Що може зробити людина, яка сама підозрюється у корупції та здирництві? Спробувати собі створити образ борця з корупцією. Трубіцин приїжджав до мене на переговори і раз я з ним спілкувався телефоном. Він козиряв зв'язками і ультимативно стверджував, що жодне будівництво на Оболоні не може відбутись без його згоди. Вочевидь, це мало чим відрізняється від того, що йому інкримінується детективами НАБУ. Принагідно нагадую небайдужим, що завтра, 15.02.2023 року о 10.30 почнеться слухання справи у ВАКС по суті, а поки що бажаючі можуть із відкритих джерел ознайомитись із відео де прокурори 4 години зачитують обвинувачення, дуже цікаві і, водночас, огидні почуття. Для себе я зробив висновок, що необхідно в рази більше комунікувати з киянами та мешканцями Оболоні про суть проєкту. Я 29 років у бізнесі і я не вперше стикаюсь з тим, що шантажисти намагаються налаштувати громаду проти бізнесу. Ми налаштовані послідовно відповідати на всі питання і розвінчувати манипуляції, заводимо сторінки у соціальних медіа і будемо інформувати про реалізацію проекту. Наша команда реалізувала понад сотню проектів відновлюваної енергетики, девелопменту нежитлової нерухомості, поводження з відходами. Завжди нам вдавалось порозумітись з громадою. Думаю, що вийде і цього разу. https://blogs.pravda.com.ua/authors/tynnyi/63ebf78b41397/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/tynnyi/63e256c0cc6ca/ ukrpravda@gmail.com (Ігор Тинний) Tue, 07 Feb 2023 14:48:48 +0200 Після чотирьох років при владі Президент Зеленський вирішив стати головним борцем із корупцією. Як не вітати таке бажання?! З багатьма колегами по галузі обговорювали останні події і щиро заздримо – коли ж час дійде до державної енергетики... Україна побачила череду обшуків і звільнень у чиновників цивільно-військових адміністрацій, чиновників податкової, митниці, Міноборони, Мінрегіону тощо. Завітали правоохоронці і до пріснопам'ятного Ігоря Коломойського, фактичного "хрещеного батька" проекту "Слуга народу" і, згідно журналістських розслідувань, найбільшого вигодонабувача корупційних схем в українській енергетиці. ПАТ Укрнафта, ПАТ Центренерго, ДП Енергоатом, державні вугільні шахти, державні обленерго постраждали на мільярди доларів від цих схем напряму. Решта стратегічних підприємств – НЕК Укренерго, ДП Гарантований Покупець, зрештою, державний бюджет – опосередковано. Нагадаю тим, хто забув. Понад десятиріччя, аж до моменту відставки Уряду Олексія Гончарука, в українській електроенергетиці не існувало системних заборгованостей. Розрахунки між споживачами і виробниками здійснювались вчасно і в повному обсязі. Як тільки Прем'єром став Денис Шмигаль, великі державні виробники енергії перейшли під контроль сумнівного менеджменту. Почалася епоха договірної біржової торгівлі, що призвела до фактичного банкрутства і всієї державної генерації і приватної відновлюваної енергетики. Нові інвестиції у розбудову малої і розподіленої по всій території України генерації – згорнулись. Інвестори пішли з України ще задовго до лютневого вторгнення. Вони втекли від українських корупціонерів, не від російських окупантів. Було багато складних і якісних журналістських розслідувань протягом останніх трьох років. "Схеми" Радіо Свобода показали закупівлю сировини за завищеними цінами https://www.radiosvoboda.org/a/schemes/30651030.html, продаж енергії "у піддавки" на компанії-посередники https://www.radiosvoboda.org/a/schemes/30725466.html, навіть знайшли нецільове використання енергії для кріпто-майнінгу посеред феросплавного заводу https://www.radiosvoboda.org/a/skhemy-kolomoyskyy-kryptoferma-zavod/31600205.html. Денис Бігус показав як можна "умикнути" ПАТ Центренерго і фактично заховати компанію у лісі на таємній базі відпочинку https://www.youtube.com/watch?v=dxdDXJ-Oqq8 і також про "прокладки" на постачання палива https://www.youtube.com/watch?v=2kAXQWRGGFU. Багато про що писали журналісти. Але все марно. Надзвичайно дивує і насторожує неспростовний факт. Зараз, у 2023 році в українській владі лишились всі ті самі обличчя, які і призвели до катастрофи енергетичного сектору 2019-2022 років!!! На своїй посаді Прем'єр Шмигаль, який несе пряму відповідальність за призначення неефективних і корумпованих керівників на державні компанії. Який постановами КМУ затвердив правила біржової торгівлі без обмеження розміру лоту. Який дозволив торгувати абсолютно всією електроенергією на єдиному майданчику – приватній кишеньковій біржі. Який передав застарілі, морально і фізично зношені ТЕЦ у відання НАК Нафтогаз, скасувавши приватизацію цього металобрухту і саму можливість пошуку ефективного власника. З останнього. Всі ж розуміють, чиїм насправді помічником і заступником багато років і на різних посадах був затриманий за відкати на закупівлях генераторів під час війни заступник міністра Василь Лозинський? На своїй посаді головний архітектор енергетичного трешу – голова комітету ПЕК Андрій Герус. Саме він кілька років здійснював "курування" членів НКРЕКП – колишнього голови (нині все ще члена комісії) Валерія Тарасюка, та члена комісії Дмитра Коваленка. Жодної політичної чи юридичної відповідальності за трирічне затягування об'єднання з європейською енергомережею ENTSO-E, за ганебну схему імпорту енергії з ворожої Білорусі, за затвердження, всупереч діючому законодавству, тарифів на економічно необгрунтованому рівні. За підробку прогнозів виробитку товарної продукції ВДЕ, за знищення інвестиційного клімату і зупинку розбудови нової генерації. Все, що накоїв у цій каденції комітет ПЕК – тотальна маячня. Часткова компенсація "зеленого" тарифу з держбюджету, проти якої протестували самі виробники і яка, за три роки існування, так і не запрацювала жодного разу. Відмова від запуску системи аукціонів на нові потужності. Це взагалі за гранню аморальності. От я, як підприємець, маю відношення до 51 малої електростанції. Худо-бідно, наша група компаній забезпечує виробництво електроенергії, достатньої для 200 тисяч домогосподарств. А, уявіть, якби таких компаній в Україні було б 500? 1000? З розпорошеною по всій країні генерацією. Комуно-кдбістській мразоті не вистачило б ніяких ракет аби вибити всю цю генерацію. Але зараз живемо у системі, де 90% потужностей сконцентровано в руках держави і приватної компанії ДТЕК Ріната Ахметова. Така система дуже вразлива як для агресора так і для корупціонерів із владою. І розмова про, начебто, дорожнечу відновлюваної енергетики вже смішна. Бо зараз зелена енергія дешевша за собівартість виробництва енергії традиційними газовими і вугільними ТЕЦ, навіть такими застарілими як в нас. І визнається США, ЄС і Китаєм основним пріоритетом розвитку енергетики. Повернемось до видатних менеджерів енергетичної галузі. Зберігає свою посаду міністр енергетики Герман Галущенко. Від самого моменту свого призначення до міністра накопичився мільйон претензій. Його призначали майже одночасно із звільненням Коболєва з НАК "Нафтогаз". Мені тоді дуже різануло формулювання цих кадрових змін. Коболєва звільнили за рекордні збитки. А Галущенка призначили за рекордні збитки на попередній роботі? Л – логіка. ДП "Енергоатом" та ВП "Енергоатом-Трейдинг" є корупційною безоднею, на жахливий фінансовий стан яких неможливо не звернути увагу. Помітили це і основні союзники України – американці. В останній угоді України з МВФ – прямо записана вимога з боку іноземних кредиторів "хочете наших грошей – здійсніть корпоратизацію "Енергоатому". Трохи наївні кредитори сподіваються, що майбутня незалежна наглядова рада "Енергоатому" поліпшить його фінансовий і операційний стан. Нещодавний похід Вітренка до корпоратизованого НАК "Нафтогаз" свідчить, що ні, не поліпшить. Висловлю крамольну думку. Посада міністра енергетики в Україні взагалі не потрібна, якби були приватизовані всі без виключення ТЕЦ і ТЕС і обленерго, регулятор НКРЕКП був би фактично незалежним і сформованим із професіоналів із почуттям власної гідності, якби корпоратизоване ДП "Енергоатом" і ПАТ "Укргідроненерго" мали міноритарних приватних власників – чим взагалі командував би міністр? Кому і навіщо він потрібен? А зараз міністр вручну і дуже топорно "рулить" галуззю, як бувало у часи СРСР. Видає незаконні накази про обмеження тарифів. Впливає на рішення регулятора. Нуль нових здобутків. Ні системи аукціонів на нові потужності. Ні стимулів для розбудови високоманеврової газо-поршневої генерації. Ні стимулів для систем накопичення. Ні впровадження системи гарантій походження енергії (в країнах ЄС передбачена доплата за виробництво "зеленої" енергії). Проте є час впроваджувати мутні схеми на кшталт вугільного ПСО, коли заведеному у борги ПАТ "Центренерго" відмовляють у кредитах вже останні банки – можна незаконно вилучити ліквідність у прибуткового НЕК "Укренерго". Можна взагалі все, що заманеться. Війна спише?! Ще міністр мені особисто запам'ятався недолугим піаром щодо експортних можливостей України вже у час ракетних обстрілів. "Ми врятуємо ЄС від зростання цін, експортуватимемо дешеву атомну енергію". Якщо у росіян і були до того сумніви, що обрати основною мішенню для ракетних атак – то їм допомогли зробити правильний вибір. Згадував вже про ДП "Енергоатом". Технологічно найскладніша і найбільш відповідальна компанія в Україні. Якою керує людина з обмеженими інтелектуальними здібностями Петро Котін. Людина, яка не може відповісти по суті на жодне питання журналістів про корупцію і мафіозні зв'язки. Енергоексперт Віктор Куртєв у своїх блогах переконливо доводив зв'язок команди Галущенка-Котіна до підсанкційного зрадника і перебіжчика до Росії Андрія Деркача https://www.facebook.com/100063458505237/posts/480738927384720/. Варто згадати про страждання і багатомільйонну корупцію при будівництві об'єктів у Чорнобилі https://www.radiosvoboda.org/a/skhemy-skhovyshche-milyardiv/31663349.html. Як же може бути, що ці люди керують українською енергетикою? Може, той факт, що третина працівників окупованої Запорізької АЕС співпрацює з окупантами – не випадковість? Бо їх керівництво завжди історично тяжіло до російських технологій, бо лише там можна безпечно домовитись про відкати? Можемо піти на рівень нижче. Окремі, але системно дуже важливі державні підприємства. Хто в нас контролює державне Запоріжжяобленерго? Так там менеджмент, афілійований з групою Ігоря Коломойського не змінився. Навіть зараз у 2023 році. Як і в Харківобленерго https://www.radiosvoboda.org/a/skhemy-na-kharkivoblenerho/31463773.html. Не конфісковані ключові активи росіян в Україні – обленерго російських власників так званої "лужніковської" групи. По їх готелях рішення є, а по в тисячу раз важливішим обленерго – немає. Може тому, що багаторічний керівник НКРЄКП Валерій Тарасюк разом з Герусом займаються військовим туризмом, піаряться на фоні відвойованих ЗСУ територій. Натомість, Тарасюк, якби мав хоч краплю совісті, міг би за одну годину довести, що ці обленерго належать злочинцям з близького оточення Путіна, а не міфічним словакам. Бо до роботи в НКРЄКП працював головним юристом цієї групи і знає про неї абсолютно все... Поставлю риторичне питання – чи не може бути більш ефективним ураження агресорами об'єктів української енергетичної інфраструктури, коли в них є можливість через представників підконтрольних підприємств знати про підключення до напруги військових частин, підприємств ВПК, об'єктів НЕК "Укренерго", приватних електростанцій і так далі?! Я підприємець, за освітою економіст і викладач. Не енергетик. Мене можна звинувати в упередженості, бо владна енергетична команда зруйнувала галузь відновлюваної енергетики і мрії учасників цього ринку. Бо ми з колегами втратили мільйони інвестицій і опинились у боргах. Тож, раджу громадськості дослухатись до думок професійних енергоаналітиків та консультантів. Мені здаються людьми з кришталевою репутацією Юрій Кубрушко і його команда. Вони професійно консультують західних кредиторів та інвесторів. Також Юрій з колегами широковідомі у військово-волонтерському середовищі як засновники проектів Saving Lives / Leleka Foundation, що організували фантастичну кількість якісного тактмеду для ЗСУ з 2014 року. На минулому тижні мав честь живого спілкування з Олексій Хабатюк, який пише глибокі енергетичні дослідження, а нині є сержантом ЗСУ. Це неправда, що в Україні нема з кого сформувати ефективну управлінську команду, ми багаті і на професійних і на порядних. Багато світу на темну сторону української енергетики могли б пролити добре освічені і професійні колишній Прем'єр Олексій Гончарук, колишній міністр енергетики та екології Олексій Оржель, колишня заступниця керівника Офісу Президента, а нині посол України в Канаді Юлія Ковалів. Могли б, але не хочуть. Може, страшно. Мені також страшно. Всім моїм колегам страшно. Всім громадянам України з IQ вище 70 повинно бути страшно. Що з такими очільниками ключової галузі Україна зустрічає свого смертельного ворога. Що люди, причетні до фантастичної неефективності і корупції, зберігають ключовий вплив на наші долі і життя. І ще. Чому це важливо. In USA & EU we trust. Західні демократії зараз рятують власні країни і власні цінності, фінансуючи нашу боротьбу за виживання. Але ж, у демократичних країнах в урядів немає власних грошей. Є гроші платників податків. І їх треба контролювати. Корупція неприпустима і неминуче призведе до погіршення відношення до нас і скорочення обсягів підтримки. Якщо експертне середовище, журналісти і іноземні інвестори в один голос кажуть про неефективність і корумпованість енергетичної вертикалі влади в Україні – то саме їх почують уряди США і ЄС. Кому їм довіряти фінансування? З ким їм обговорювати стратегію відновлення? Наостанок. Навіть, якщо припустити малоімовірний сценарій швидкого завершення війни і початку відбудови нашої економіки – важливо розуміти, що енергетична стабільність досягатиметься, принаймні, років десять, не менше. Нам потрібно цілком перебудовувати і замінювати половину всієї базової і напівпікової генерації, теплової когенерації, будувати з нуля високоманеврову, інтегруватися повніше до ENTSO-E, в тому числі економічно. Для цього потрібні три основні дії. Перша, створення ініціатив для приватних інвесторів. Держава не здатна ні організаційно ні технологічно побудувати нічого, крім енергомереж, про цю утопію, яка зветься "нова державна генерація" треба забути. Друга, Офіс Президента не повинен втручатись у внутрішньогогалузеві питання. Тарифи повинні бути економічно обгрунтованими, а субсидії нужденним – виключно через грошову компенсацію з бюджету. Регулятор – незалежним. Тотальна приватизація неефективних держпідприємств. Третя, приборкання корупції і покарання тих, хто накоїв біду. Хто не вивчив урок, завжди знову помиляється. Енергетичний фронт наступний за важливістю після воєнного. Нам потрібна зміна кадрів. Бажано, всіх одночасно. https://blogs.pravda.com.ua/authors/tynnyi/63e256c0cc6ca/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/tynnyi/633d5705e63fd/ ukrpravda@gmail.com (Ігор Тинний) Wed, 05 Oct 2022 13:05:57 +0300 У кожної людини є свої улюблені й ненависні справи. Я, наприклад, бізнесмен за професією, економіст за освітою, але дуже не люблю торгуватися. Мені психологічно це важко дається. Коли людина йде на державну службу – вважається, що вона укладає суспільну угоду, дає обіцянку ефективно слугувати своєму народові, відноситись до суспільних інтересів і коштів максимально розважливо. Якщо в тебе є неулюблена справа і ти її ігноруєш – це гріх і злочин, бо неефективність призводить до бідності і слабкості, а слабкість країни призводить до еміграції, занепаду і, зрештою, до війни. Цей гріх зветься марнотратство. Україна всю свою історію витрачає суспільні кошти "не на те". Але якщо раніше трагедія була неочевидною, бо ми були молодше і мали більший запас міцності, то зараз, під час війни, марнотратство влади – є третьої екзістенціальною загрозою існування української державності. Поступаючись лише загрозі збройної агресії та проблемі корумпованого правосуддя й правоохоронців. У Кабінету Міністрів і у Президента ніколи не має часу і натхнення почати економити суспільні кошти. Бо це ж неприємна робота. Треба звільняти людей, які займаються непродуктивною працею. Треба карати корупціонерів, а серед них так багато друзів. Треба підтримувати приватний сектор і обмежувати державний, а радянське виховання каже робити навпаки. Треба не допускати збитки державних підприємств, а не свідомо збільшувати їх заради популістичних мотивів. Поясню спрощено "на пальцях" чому це трагедія всієї України. Щомісяця видатки держави Україна складають в середньому 260 млрд грн. Це видатки на війну, на пенсії, на держслужбовців, на правоохоронців, на освіту, на культуру, на обслуговування боргів і так далі. Щомісяця доходи держави Україна від податків та митних зборів складають до 70 млрд. грн. Дефіцит державного бюджету можна покривати глобально лише з двох джерел. Або боргові запозичення або емісія грошової маси. В цьому немає ніякого секрету. Му чули публічні заяви влади, що ми "збираємо" 2 млрд долл щомісяця і просимо цивілізований світ окрім зброї, позичати нам щомісяця ще 5 млрд долл. США публічно заявляють про підтримку в обсязі 1,5 млрд на місяць і закликають ЄС до аналогічних дій і сум. Але і ці 3 міліарди доларів – це фантастично багато. І переважно це борги, які треба вертати. Не подарунок. І в середньому, поки що ми отримуєме щомісяця менші суми. Тим не менш, постає питання де взятидодаткові 100 млрд грн щомісяця?? Не здивую відповіддю. Влада в широкому сенсі слова створює ці кошти "з повітря". Друкує паперові гроші, видає нічим не забезпечені кредити, позичає на внутрішньому ринку під фантастично високі відсотки. Але ж, шари не буває... Реального товару і послуг від цього більше не стає. Починаються інфляція (зростання цін) і девальвація національної валюти відносно інших валют. Звичайний громадянин ніяк не може провести у своїй свідомості просту паралель. Чим більше коштів держава витрачає на непродуктивні видатки, тим бідніше стає сам громадянин. Бо за свої 20 тис грн зарплати він нещодавно міг собі дозволити більше одягу, їжі, розваг і послуг, ніж зараз. Всі українці стають біднішими, бо Уряд не хоче зменшувати бюджетні видатки і використовує лише традиційні способи збільшення доходів. Що таке марнотратство у воюючій країні? Я можу перелічувати кейси без перерви цілу добу і часу не вистачить. Дам кілька прикладів з абсолютно різних секторів, які особисто спостерігаю роками. • Навіщо Державному управлінню справами Президента готель Україна на Майдані Незалежності? Він точно користується популярністю серед туристів? Дуже прибутковий? Відповідь "ні". Ще дурне запитання: якби він був би приватним накшталт Hilton – в ньому змогли б зручно розміститись снайпери, яки вбивали у 2014 протестуючий народ? • Напроти на тому ж Майдані ще є готель Козацький Міністерства Оборони. Може вже забулась історія як з того одоробла балкон відпав і вбив нещасного юнака. Чому впав? Бо все державне падає і гниє в Україні. • Є в Україні особа каста – казенні підприємства. 8 років точиться війна з окупантами росіянами. Але Україна досі не виробляє власні артилерійські боєприпаси, снаряди. Це, хіба, не є свідченням абсолютної повної беспорадності сектору? • На Львівській площі у Києві стоїть 40 років недобудований Мінкультом корпус інституту Карпенка-Карого. А на метро Лівобережна стоїть ще 40 років величезна недобудова Мінекономіки. Може, після приватизації, це майно могло б приносити податки і створювати робочі місця? Це лише здається, що недобудови не несуть витрат – вони руйнуються і знецінюються аж до витрат на демонтаж. • Навіщо Україні державні кіностудії? У США є державні кіностудії? Смішно й думати про це. А у Росії? Звісно ж є – бо так простіше їх мерзенній пропагандистській машині. • У моїй юності був у Києві один університет. Тепер їх десятки. Але жоден київський ВУЗ не входить навіть до переліку 500 кращих учбових закладів світу. Поняття вищої освіти девальвувало. Нам точно потрібна кафедра фешн-бізнесу у державній освіті? Приватний бізнес ніяк з цим не впорається? • Ще суперкейс – проект "Президентський університет" на ВДНГ, Експоцентрі. У самій ідеї сучасного ВУЗу немає нічого поганого – навпаки! Али навіщо псувати паркову зону і будувати щось нове, коли у вас стоять пустими без діла сотні тисяч квадратних метрів?! Відїзжаєте буквально пару кілометрів і перед виїздом на одеську трасу стоїть порожня і мертва громада споруд інституту кібернетики НАН України. Готовий кампус із інфраструктурою, велика територія... Все утримується за державні кошти. Все не несе жодної користі суспільству. • Взагалі вся Академія наук – це живий труп. Я займаюся відновлюваною енергетикою, наприклад. Хоч вбийте, не розумію сенсу існування інституту відновлюваної енергетики, ніколи не чув про жодну його ефективну розробку за 14 років у цій галузі! Зато квадратних метрів займає немало, штат 200 співробітників. • У мене є підприємство у місті Вишневе, передмісті Києва. Поруч знаходиться державний інститут фарфоро-фаянсової промисловості. Хоча, це жарт такий. Бо там вже 20 років немає ні фарфору ні фаянсу. І співробітників немає окрім директора, юриста і бухгалтера з завгоспами. А збитки є, бо є витрати без доходів. • Треба зрозуміти, що таких підприємств-примар в Україні тисячі!!! Якщо задумаєтесь – кожен згадає якесь напівмертве чи вже остаточно померле неподалік. • А тепер про святиню із святинь влади. Навішо нам десятки тисяч слідчих поліції, прокуратури, ДБР, СБУ, БЕБ, які щоденно кошмарять бізнес? Всі ж військовозобов'язані? Можна хоч половину звільнити, бо бізнесу лишилась третина від колишнього і увага правоохоронців до кожного потроїлася? Часу немає працювати – треба документи і пояснення надавати до нескінченості. Ми, наівні, думали, якщо створили ДБР – то СБУ і поліція не будуть бізнесом займатись. А, ні. Помилялися. • Ще є страшна сила. Зветься державна монополія. Скільки десятиріч платники податків будуть чекати поки держава позбудеться корупційного клондайку – ПАТ "Центренерго"? Я багато років кажу – що найкраща інвестиція Уряду України була б подарувати це підприємство разом із станціями із доплатою 100 млн доларів якимсь іноземним профільним інвесторам. Бо збитки держбюджету щороку суттєво більші. • Те ж саме можна сказати про ще сотні інших підприємств. Яке найгірше обленерго? Державне Запоріжжяобленерго звісно ж. Які порти працюють краще – приватні чи державні? Риторичне питання. • Я не впевнений точно скільки людей працює у структурі Фонду державного майна. Разом з регіональними відділеннями, думаю, понад тисячу людей. За нормальної політичної волі – замість 30 років страждань і неефективності – всю приватизацію можна було б завершити за два роки і розустити цю чудову організацію як непотрібну. • Справедливості заради, не набагато краще справи із комунальним майном. Місту Києву точно потрібні 130 комунальних аптек? Побачив вчора увечорі заяву про відставку голови НБУ Кирила Шевченка. Я далекий від владних коридорів і не знаю правди, але думаю, що це може бути результатом небажання робити неконтрольовану емісію, яка призведе до руйнації економіки і подальшого зубожіння. Попереду суперскладна зима. Популізм у тарифній політиці і необхідність опалювати мільйони метрів спорожнілих державних установ лише погіршать ситуацію. Я впевнений, що країни НАТО охоче підтримують нас у боротьбі з агресором і готові фінансувати важливі військові, інфрастуктурні і соціальні програми. Але, я впевнений, вони не готові фінансувати корупцію і неефективність. Бо ведуть боротьбу з цим в себе вдома. І не можуть до нескінченості закривати очі у нас. Моя консервативна оцінка, що в Україні непродуктивним трудом займається понад 1 мільйон громадян. Якщо не ампутувати вражену гангреною кінцівку – помре весь організм. Точно так само і з видатками українського державного бюджету. Він ніколи не був бюджетом розвитку, а досі лишається з багатьма пережитками радянщини.  Час нещадно різати зайве. https://blogs.pravda.com.ua/authors/tynnyi/633d5705e63fd/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/tynnyi/6315a274b2cd4/ ukrpravda@gmail.com (Ігор Тинний) Mon, 05 Sep 2022 10:17:08 +0300 Ця фраза давно перетворилася на мем. Історія є суспільною наукою і часто ми досліджуємо її за свідченнями безпосередніх учасників подій. Суб'єктивний фактор ніхто не в силах скасувати і кожен, хто пише мемуари, звіти, рапорти тощо – потроху прикрашає свою позицію і дискредитує опонентів. Проходить кілька десятиріч – і відновити правдиву картину стає все важче. Одного з моїх прадідів розстріляли комуняки у 1938 у житомирській тюрмі за звинуваченнням у допомозі білогвардійцям за 20 років до того під час громадянскої війни. Іншого прадіда погнали на фронт у складі чорної піхоти у Другій Світовій, де він і загинув. Приблизно як зараз росіяни примусово мобілізують мешканців Херсонщини. Історію пишуть переможці – і підлітком я не знав історії власної родини, не знав про розкулачення, про голод, про мовну русифікацію тощо. Пізніше дізнався багато і зненавидів комуняцько-кдбшну систему і всі її метастази. Я був підлітком країни рад, совдепії. Факт того, що вся моя система цінностей виявилася суцільною іллюзією, цинічною брехнею – вплинув надзвичайно. Нема довіри до жодної партії на все життя, будь-які слова політиків і громадських діячів сприймаю критично і підсвідомо аналізую. І на кожному кроці бачу все тих самих перевдягнених комсомольців, з показово палаючими очима і чорними цинічними мотивами. (Не) все так однозначно?! Треба лише уважніше придивитися – і для себе особисто все з'ясувати остаточно й безповоротньо. Треба визначитись по яку сторону барикади ти знаходишся й припинити вагатись. Три роки тому новообраний Президент привів у владу чимало своїх старих друзів. Були (і лишаються) серед них такі собі Іван Баканов та Олександр Бєляєв. Партнери по бізнесу, одружені до того ж на рідних сестрах. Баканова Президент Зеленський призначив головою СБУ. За 10 років до того ці два псевдопідприємця були звичайними аферистами. Колись спробували обікрасти мене з партнером але не вийшло, програли у судах, ледь не сіли у тюрму. І от пройшло 10 років. Друг дитинства надав убогому надзвичайну владу. Як скористатися нею? Правильно! Для особистої помсти і збагачення! Я точно знаю, що колишній голова СБУ давав пряму вказівку свїм підлеглим знайти спосіб посадити мене і відібрати активи, майно. Найпростіший спосіб дискредитувати когось – голослівно звинуватити. Тож більше 3 років "доблесна" СБУ розслідувала стосовно мене справу щодо "можливого фінансування терористичних ДНР і ЛНР". Жодних фактичних звинувачень не було висунуто, бо не було і підстав. Але така стаття КК передбачає ведення всього спектру негласних і гласних слідчо-розшукових дій. Обшуки, виїмки документів, злами пошти й телефонів, зовнішнє стеження тощо. Я медійно і юридично "пручався". Писав статті. Писав скарги у прокуратуру та бізнес-омбудсмену, публічно висміював цього недолугого "месника". Мною доручили займатись щойно призначеному бригадному генералу СБУ Андрію Наумову. А щоб менше патякав – ініціювали ще 24! кримінальні справи стосовно групи компаній. Що хош є серед статей Кримінального кодексу. Екоцид, шахрайство, ухиляння від сплати податків, нанесення шкоди бюджету і проче бла бла. Але найболючіші для бізнесу дії – вони не помітні стороннім спостерігачам. Один дзвінок "зверху" і державний банк припиняє видавати кошти в межах раніше укладених договорів. Не відомо як завершувати розпочате будівництво. Інший дзвінок – і тобою активно цікавиться Антимонопольний комітет. Третій – і тоби призначає три десятки перевірок екологічна інспекція. Податкова. Фінансовий моніторинг. Служба праці. Поліція. Прокуратура. У 2019 році я давав роботу 1900 людям. Зараз не набереться і 800. І активізація війни тут має другорядне значення. А тиск "поліцейської країни" – першочергове. Знищуючи креативне підприємництво ми впевнено рухаємось у напрямку ненависної російської федерації, точно така історія не можлива була б у жодній з країн ЄС. Війна виступила каталізатором змін. Баканова відправив у відставку Президент після шквалу публічної критики суспільства щодо неефективності СБУ і "проспаної" російської агресії. Війну на порозі "не помітили" мамкіни пінкєртони. А як її помітити якщо дружини обох аферистів і Баканова і Бєляева – громадянки РФ?! Як займатись безпекою країни коли уповноважений "ганяти" бізнес Андрій Наумов із валізою готівки і відомим контрабандистом збігає з країни? А тепер, можливо, заради збереження своєї шкіри, буде просити політичного притулку у лютого ворога? Позавчора я отримав відповідь на своє звернення до нового очільника СБУ. Мені сухо повідомили, що справа номер такий-то про можливе фінансування терористів закрита у зв'язку із відсутністю складу злочину. Ну, дякую... Мого прадіда також у 80х роках реабілітували. Посмертно. Розібралися, що розстріляли бо більше двох корів мав і був етнічним поляком, до колгоспу не хотів. А білогвардійці ні до чого були. Дякую, що одну справу закрили! Нагадую, що ще біля двадцяти лишилося. І слідчі з прокурорами дуже хочуть їсти. І постійно кажуть, що "не все так однозначно" з нашими бізнесами. І мільйонний хор заздрісних і все ще совдепівських громадян вторить їм. "Як це він так гроші заробив? Напевно, вкрав". У 2022 році, у страшний період війни і окупації частини країни, абсолютно нічого не змінилося у ставленні влади до приватного бізнесу. Комсомольці лишилися тими ж самими. Просто тепер вони народні депутати, полковники поліції, голови державних комітетів, керівники державних монополій. Не всі, звісно, у владі негативні персонажі, але вцілому організм дуже хворий. Може померти. З 2014 року наші компанії сплатили кількасот мільйонів гривнів податків. А могли б більше. Я придбав і передав біля 50 автомобілів на фронт за цей час. Кількасот бронежилетів, касок, комплектів одягу. Десятки приладів нічного бачення, квадрокоптерів, дизельгенераторів і казна-ще чого. А міг би більше. Ми сплатили декілька мільйонів доларів відсотків державним банкам за кредитами. А могли б більше. Побудували десяток нових бізнесів, а могли б три десятки. Україна – це країна втрачених можливостей! Страшно, але необхідно це визнавати. Бо якщо не мінятися зараз, то навіщо наша боротьба?! Чим ми відрізняємось від кдбшного агресора? Скільки тисяч слідчих і прокурорів прямо зараз кошмарять бізнес і не помічають бюджетну корупцію? Чому робота у СБУ, суді і в прокуратурі всі 30 років незалежності в рази престижніша за роботу у науково-дослідному інституті? На оборонному заводі? У галузі освіти? Путін – перш за все радянський мєнт. Це його суть. А вже потім йдуть всі інші іпостасі. Україна не переможе у нинішній війні на виживання, якщо нею керуватимуть такі ж кадри, як у росіян. Війна швидко показує хто придатний до керівництва і лідерства, а хто ні. Страх перед високомотивованими і озброєними людьми примушує забути про кумівство і номенклатурні зв'язки у ЗСУ. Проте у держапараті, у силових відомствах, митниці, суддівській системі – ми мало відозмінились з 1991 року. В мене немає за межами України абсолютно нічого, ніякого майна. Лише пустишки "shell-companies", компанії, зареєстровані у ЄС, аби вести бізнес в Україні. Виключно з метою можливого захисту у європейських (а не українських) судах. Національний капітал, внутрішній інвестор, завжди краще розуміються на ризиках своєї країни, ніж іноземці, і готовий нести вищі ризики. Ще не вигадали спосіб як залучити іноземних інвесторів в умовах, коли внутрішній капітал боїться інвестувати. Поки кошмарять українських підприємців – не буде й іноземних. Але українські президенти традиційно віддають перевагу відданим служакам, які старанно заглядають в очі. Сотні підприємців звертались до Зеленського аби звільнити хама й комуніста за поглядами Гетьманцева – а той навпаки став фаворитом. Десятки журналістських розслідувань про корупцію у енергетиці залишились без реакції. Її організатори Гєрус і Галущенко – при посадах. Ок, не повезло мені окремо з Бакановим, особисті мотиви, як-ніяк. Але ж мав обшуки і віджими бізнесу і при всіх попередніх президентах: при Порошенкові, при Януковичі, при Ющенкові. Бо форма влади змінюється, але суть її – ні. Все дуже просто й однозначно. У ЄС політика і служба в правоохоронних органах майже ніколи не призводять до багатсва. У Росії й інших диктаторських країнах, навпаки, приналежність до політичної та правоохоронної верхівки – є основним способом збагачення. І Україна ніяк не визначиться куди їй – до гарних чи до розумних? Діти підростають і задають дедалі складніші запитання. І іноземні партнери також. Вони не розуміють як мільйони людей готові йти на смерь у бій і при цьому не мають часу і натхнення у мирний час вимагати ефективності від обраних ними ж депутатів та урядовців. Це ж пов'язані речі! На нас напали тому, що ми слабі. А слабі ми тому, що корумповані. А корумповані ми тому, що пробачаємо попередні злочини. Не хочу я лист, що справа закрита. Хочу вирок тим, хто писав завідомо неправдивий наклеп, заводив і вів, хто не закривав всі ці роки. Хочу Президента, який вірить бізнесу і активним робітникам. А не робить ставку на пенсіонерів, бюджетників, силовиків із ностальгією по СРСР. Інакше не виграємо. Для мене все однозначно. https://blogs.pravda.com.ua/authors/tynnyi/6315a274b2cd4/