https://blogs.pravda.com.ua/images/logo_ukr.gif https://blogs.pravda.com.ua https://blogs.pravda.com.ua https://blogs.pravda.com.ua/authors/martin-harris/66db04b34a9da/ ukrpravda@gmail.com (Мартін Гарріс) Fri, 06 Sep 2024 16:33:39 +0300 У вівторок у резиденції Посла Великої Британії в Україні офіційно відкрилася Кримська кімната. Ідея зробити куточок, наповнений кримськими історією та культурою, з'явилася у мене рік тому після призначення на посаду Посла. Кримська війна 1853-1856 років досі міцно живе в пам'яті британців, назвах вулиць і місць по всьому Сполученому Королівству. У Кримській кімнаті я зібрав традиційні предмети побуту та декор, які виготовили сучасні кримськотатарські майстри. Крім цього, мені пощастило отримати кілька картин про Кримську війну шотландського художника Вільяма Сімпсона та автентичні медалі, якими нагородили британських військових, в тому числі учасника легендарної і трагічної атаки лекгих драгунів під Балаклавою. Я вдячний лідеру кримськотатарського народу Мустафі Джемілєву, який відвідав резиденцію й перерізав симоволічну червону стрічку, та всім гостям, які розділили зі мною цей особливий вечір. Ця кімната – не музей. Вона слугуватиме для зустрічей з посадовцями, громадськими та культурними діячами, а її фокус на Крим дозволить в кожній такій розмові згадувати про півострів та його людей. Кримська кімната – це чергове нагадування про те, що Велика Британія та весь цивілізований світ неухильно дотримується принципу, що Крим – це Україна та рідна земля для корінних народів, чию ідентичність намагається знищити Росія. Qırım serbest olacaq! Крим буде звільнено! Дивіться у відео, як виглядає Кримська кімната. https://blogs.pravda.com.ua/authors/martin-harris/66db04b34a9da/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/martin-harris/6682526650152/ ukrpravda@gmail.com (Мартін Гарріс) Mon, 01 Jul 2024 09:53:26 +0300 Крим – особливе і багато в чому унікальне місце в Україні. Тут особливий клімат, неймовірні краєвиди моря та гір, яких немає більше ніде в країні. Він має багату історію, що тягнеться від давнини до сучасності. Це контекст, який створив неймовірно різноманітну місцеву спільноту та культуру. Ця земля стала свідком багатьох важливих історичних подій і була домом для багатьох народів: від стародавніх греків і скіфів до вірмен, євреїв, кримських татар, караїмів, кримчаків, італійців, українців та інших. Вперше я побував у Криму 22 роки тому. Як і для багатьох, це була відпустка для мене, моєї дружини Лінди та моєї дочки Катріони, якій на той час було лише 18 місяців. Ми відвідали Бахчисарай, Ялту, Севастополь, Ай-Петрі. Як історик, я вже тоді був зачарований півостровом, багато топонімів якого резонують з британською військовою історією, як-от Балаклава, а також давньогрецькими та християнськими руїнами Херсонесу. Відтоді я багато разів відвідував Крим, коли працював Заступником Посла Великої Британії в Україні. Одного разу я мав честь супроводжувати доньку Вінстона Черчилля, баронесу Мері Сомс, коли вона відвідувала Лівадійський палац. Там її батько вів складні переговори в часи Другої світової війни, зокрема й щодо основоположних принципів ООН, принципів, які Росія так грубо порушила у 2014 році. Хоч для багатьох Крим є джерелом радісних спогадів про відпочинок, для когось це перш за все їхній дім. У 2014 році Росія порушила безпеку цього дому незаконно анексувавши півострів. Мешканці Криму – кримські татари, українці та інші – чинили неймовірний опір. Вони проводили масові протести проти російських військ. Вони не боялися озброєних російських військових і чітко сказали "ні" нав'язаному Росією режиму. Місцеві жителі продемонстрували свою волю до вільного демократичного майбутнього Криму в складі суверенної України. Багатьох заарештували, побили, піддали тортурам і ув'язнили. Ми пам'ятаємо їхні жертви та хоробрість. Відтоді не припиняються переслідування та порушення прав людини. Жителі Криму зазнали примусової паспортизації, мілітаризації та перевиховання дітей, знищення української та кримськотатарської культурної спадщини, заборони вільних незалежних ЗМІ, екологічних злочинів та порушень релігійних прав. Кримців насильно мобілізували в російську армію і змушували воювати проти своїх співвітчизників-українців. Їх бомбардує єдиний наратив, який просуває Кремль. Сотні мирних жителів були змушені залишити свої домівки на півострові через загрозу арешту та страх за своє життя. Певним чином саме у Криму Кремль показав тактику, політику та зловживання, які він застосовує на інших українських територіях після початку повномасштабного вторгнення. Сьогодні Росія використовує Крим у своїй війні проти України як військову базу, як джерело примусового поповнення збройних сил та як в'язницю. Там, подалі від решти країни та світу, утримуються сотні цивільних українців. Це вихідці з інших українських територій, які Росія взяла під свій контроль, а також 217 кримських політв'язнів, 134 з яких кримські татари. Там же знаходяться й українські діти, яких відправили в "літні табори" і яких змушують зректися Батьківщини. Контроль Росії над Кримом фактично тримає місцевих мешканців в ув'язненні, не даючи можливості виїхати в інші частини своєї Батьківщини – України. Позиція уряду Великої Британії чітка: Крим – це Україна. Наше зобов'язання підтримувати основні міжнародні принципи суверенітету та територіальної цілісності є причиною того, чому Сполучене Королівство залишалося непохитним у своїй підтримці України та Криму протягом останніх десяти років – і чому ми продовжимо цю підтримку стільки, скільки буде потрібно. Наша підтримка захисту України від вторгнення Росії включає майбутнє звільнення всіх частин України. Ми прагнемо, щоб світ не забув злочини Росії під час незаконної анексії Криму, вчинені нею порушення та зловживання, а також репресії, з якими щодня стикаються кримці. Ми продовжуватимемо підіймати тему Криму на міжнародних форумах. Наше Посольство проводить зустрічі зі свідками порушень прав людини, надаючи можливість дипломатичній спільноті почути голоси кримців. Ми також підтримуємо Кримську платформу та фінансуємо освітні кампанії про історію, культуру та традиції Криму. Ми сприяємо роботі України з планування реінтеграції Криму. Ми залишаємось сильним партнером України, Криму та його майбутнього як невіддільної частини України. Я знаю, що настане день, коли туристи з усього світу знову зможуть відвідати й побачити красу Криму. Але я з нетерпінням чекаю, коли кримські татари та українці нарешті зможуть повернутися на півострів, а ті, хто прожив 10 років у Криму без свободи, нарешті зможуть жити там без переслідувань. Я не можу дочекатися, коли знову побачу, як Крим і його люди процвітають і насолоджуються свободою як частина України. І я сподіваюся, що Велика Британія зможе зіграти свою роль у відновленні економіки та інфраструктури Криму, залучивши британських інвесторів до відбудови півострова на шляху до кращого майбутнього. Для мене велика честь бути знайомим з провідними кримськими і кримськотатарськими активістами, які зазнали переслідувань з боку Росії й тепер змушені працювати за межами півострова через російську окупацію. Коли Крим знову стане вільним, я з нетерпінням чекатиму на можливість відвідати їх та багатьох інших на землі їхніх предків. Коли мої батьки приїхали до мене в гості в Київ двадцять років тому, я був радий взяти їх до Криму, щоб показати їм усі його дива. Був жовтень, і ми зупинилися по дорозі з Ялти в Севастополь біля красивої бухти Батилиман. Купання в теплих водах на тихому піщаному пляжі – один із моїх найяскравіших спогадів про цей чудовий куточок України. Я з нетерпінням чекаю на день, коли я зможу показати це унікальне місце моїм британським друзям, які ніколи не мали задоволення побувати тут. Qırım serbest olacaq! Крим буде звільнено! https://blogs.pravda.com.ua/authors/martin-harris/6682526650152/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/martin-harris/653b79ce29af2/ ukrpravda@gmail.com (Мартін Гарріс) Fri, 27 Oct 2023 11:50:22 +0300 Один з найбільших привілеїв британської дипломатичної служби – це можливість вивчити мову країни, до якої тебе призначають. МЗС Великої Британії не економить на мовній підготовці дипломатів і дозволяє на кілька місяців знову стати студентом та зануритися у мову й культуру тієї країни. Протягом моєї нещодавньої підготовки у Львові я дізнався, що українська мова розвивається і чинить спротив, як і народ України. Уперше мені довелося вчити українську 20 років тому перед вступом на посаду у Києві. Тоді я навчався у провідному львівському університеті імені великого українського письменника Івана Франка. Цього року я повернувся до Львова, але до нового кампусу Українського католицького університету. Поруч – монументальний храм Святої Софії та чарівний Стрийський парк. В університеті я вивчав не лише мову, а й історію України, політику, культуру та, власне, історію мови. Мова еволюціонує, змінюється, розвивається. Зараз українську чути та видно скрізь. Слова та літературу, яку загубили через репресії російського царату та радянських часів, відкривають заново. Деякі слова є новими для мене, бо дослідники знаходять їх у раніше заборонених архівах. Українських поетів та письменників, розстріляних в 1920-1930-х роках, уперше публікують тільки зараз. Українська мова змінюється різними шляхами. Один із них – очищення від русифікації, яка полягала в заміні питомо українських слів та виразів на кальку з російської. Інший – декомунізація. Тепер я розумію, що мова, якої мене навчали раніше, є офіціозним бюрократичним синтаксисом Радянського Союзу, ознакою якого було використання пасивних конструкцій і наповнення мови дієслівними іменниками. У кожної мови є свій бюрократичний бік (згадайте серіал "Так, пане міністре"), але українські мовознавці знаходять більш сучасні та чіткіші способи висловлюватися. Я завжди кажу колегам, що для успіху вам як дипломатам потрібно знати три речі про країну, де ви працюєте: історію, культуру (і релігію) та мову. Але вивчити українську треба не лише для спілкування. Це також потрібно для розуміння та утвердження ідентичності народу. Оригінал публікації https://blogs.pravda.com.ua/authors/martin-harris/653b79ce29af2/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/martin-harris/65147fc5d4040/ ukrpravda@gmail.com (Мартін Гарріс) Wed, 27 Sep 2023 22:17:25 +0300 Сьогодні я вручив вірчі грамоти Президенту України Володимиру Зеленському. Для мене честь очолити Посольство Великої Британії у той час, коли Україна бореться за свободу, демократію та міжнародні принципи, на яких ґрунтується безпека і України, і Великої Британії. Мужність і рішучість Збройних сил і народу України є постійним натхненням. Бути тут, в Україні, стояти поруч із вами – великий привілей. Відносини між Великою Британією та Україною ніколи не були більш тісними чи більш важливими. Разом ми сильніші! https://blogs.pravda.com.ua/authors/martin-harris/65147fc5d4040/