https://blogs.pravda.com.ua/images/logo_ukr.gif https://blogs.pravda.com.ua https://blogs.pravda.com.ua https://blogs.pravda.com.ua/authors/symoroz/68cfe4ef7188d/ ukrpravda@gmail.com (Олег Симороз) Sun, 21 Sep 2025 14:43:43 +0300 Вбитий Максим Матерухін народився 23 вересня 2007 року в місті Києві, навчався в 10-А класі в середній школі N36 імені С.П. Корольова у Голосіївському районі міста Києва. Максим професійно займався футболом, був вихованцем Спеціалізованої ДЮСШ Олімпійського резерву з футболу "Зміна" столичного професійного футбольного клубу "Оболонь". В нього були прекрасні стосунки з батьками та молодшим братом. 07 квітня 2024 року Максим Матерухін разом з друзями зі школи гуляв Києвом, близько 19.30 компанія вирішила продовжити свою прогулянку з Поштової площі на столичному фунікулері. Сівши у вагон компанія дітей привернула увагу сильно пʼяного 30-річного співробітника УДО Артема Косова, який в той день вирішив провести своє дозвілля з товаришем з поліції, з їхніх слів вони пили пиво, після чого продовжили вживати міцні напої, а після вирішили скористатися громадським транспортом. У вагоні фунікулера Артем Косов різко звернув увагу на підлітків, хоча вони знаходилися в різних частинах вагона – Матерухін з друзями на нижньому вході, а Косов навпаки на верхньому, їх розділяла перегородка. Косов почав матюкати компанію дітей, він зупинився на Максимі, вочевидь через те, що той найбільш виділявся з компанії по зовнішності – був високого зросту як на свій вік та мав довге кучеряве волосся. В агресивній формі пʼяний співробітник УДО Артем Косов, який не є учасником бойових дій ставить 16-річному Максиму Матерухіну питання – "Коли будеш борг Батьківщині віддавати?". Максим вже доволі налякано, але відповів – "Як прийде мій час, то віддам". Ці слова викликали ще більшу агресію у Косова, після матюків він промовив до Максима – "Ти в мене не вийдеш звідси". Максим бажаючи уникнути суперечок з явно пʼяною особою налякано промовив – "Ми ж вам нічого не робили". Потяг фунікулера прибуває на верхню станцію, двері відчиняються. Косов вибігає з дверей та замість виходу біжить у протилежному напрямку в бік нижнього виходу, де знаходиться компанія підлітків. Він підбігає до 16-річного Максима Матерухіна, бере його за плечі та робить кидок його тіла в бік великого вікна вестибюля станції, за ним знаходиться обрив висотою у декілька житлових поверхів. Максим падає головою просто у вікно, скло розбивається. За мить Максим Матерухін намагається підвестися після сильного удару об скло, встає на ноги, вся його шия однієї зі сторін майже повністю доволі глибоко розрізана із сильною артеріальною кровотечею. За мить вся підлога станції заливається кровʼю дитини. Максим Матерухін зробив декілька кроків по сходах, сів і більше ніколи не вставав, це поранення виявилося смертельним для нього. За даними експертизи смерть з моменту удару об скло настала протягом хвилини. Свідки тих подій та друзі вбитого Максима почали кричати на Косова і чітко говорити про те, що він вбив дитину. Вбивця продовжував поводитися агресивно, після чого підійшов до тіла вже вбитого Максима Матерухіна та почав емітувати надання першої допомоги за допомогою джгута, при цьому він дуже агресивно та з надмірними зусиллями перевертав тіло вбитого. Далі була ще одна спроба надання реальної першої допомоги від пасажирки, яка знала такмед, але вона була безсила. Згодом на місце прибули патрульні поліцейські, які затримали Артема Косова. Тривалий час адвокати Косова намагалися розвалити справу в суді, тиснули на свідків, зривали засідання, маніпулятивно називали вбивцю "військовим" та просували ряд дезінформацій про те, що мало не діти "напали на бідного військового". Це й викликало у мене бажання активно включитися в цю справу та припинити маніпуляції на темі армії та війни і домогтися справедливості. З огляду на участь у більшості судових засідань, заслуховування всіх основних доказів, за декілька днів до вироку я вирішив детальніше розповісти вам про обставини судового процесу та розставити всі крапки над і. Покази свідків, які вказують саме на хуліганські мотиви умисного вбивства. На початку засідання ми зіштовхнулися із проблемою допиту одного з головних свідків. Підлітків з компанії Максима, які їхали з ним у вагоні, почали залякувати. Суспільний резонанс та відповідь на неадекватні дії адвокатів вбивці, все ж допомогла допитати всіх ключових свідків. Це дуже різні люди – гості столиці за 40+ років, які вирішили вперше показати дітям фунікулер, ще одна сімейна пара з дитиною, друзі Максима, машиніст та черговий станції, а також супутник вбивці. Абсолютно всі свідки вказали на те, що компанія підлітків поводилася спокійно, ніяк не перевертаючи до себе уваги, вони спілкувалися між собою, не робили це голосно, нікого не ображали. І навпаки Косов почав чіплятися до людей та матюкатися ще на нижній станції перед входом до вагона. У вагоні він поводився голосно, проявляв агресію, йому робили зауваження. Всі свідки з вагона підтвердили, що вбивця доколупався до дитини за службу в армії. Прикметно, що навіть його товариш з яким вони випивали, ніяк не виправдав дії Косова, й по суті підтвердив факт вчинення вбивства, не надавши, а ні алібі, а ні мотивів таких дій. Версія вбивці та його захисників. Обвинувачений Косов до останнього судового засідання не визнавав своєї вини у вчиненні цього страшного вбивства. Він поводився зверхньо, посміхався, коли на нього в засіданні дивилися батьки вбитого хлопця. І попри ряд прямих доказів (покази свідків, відеозапис, експертизи) стояв на версії, що це вони просто разом з Максимом так впали й сталась вже така прикрість у тому, що скло вбило дитину. На останньому засіданні на судових дебатах вони попросили перекваліфікувати дії Косова за ст. 119 (вбивство через необережність) Кримінального кодексу України та призначити йому покарання саме за вбивство через необережність. Умисел. Покази свідків, а також відеозапис з камери спостереження прямо вказують на те, що обвинувачений Артем Косов, перебуваючи на верхній станції столичного фунікулера, з явними хуліганськими мотивами застосував силу проти 16-річної дитини – Максима Матерухіна з прямим умислом та усвідомлюючи про тяжке настання наслідків, які виявилися смертельними. Цьому свідчить різка зміна руху вбивці під час того як він вийшов з вагона. Його двері були вже майже на виході зі станції, але при цьому він розвертається і біжить у протилежний бік від напрямку руху пасажирів, вниз по сходах до конкретної особи, реалізуючи таким чином свої погрози саме в його бік, які чітко підтверджують свідки. Висновок експерта говорить нам про те, що Максим Матерухін зіштовхнувся зі склом саме в результаті сильного прискорення його тіла. І тут або він різко сам прийняв рішення вистрибнути з вікна головою назад, або ці дії були викликані кидком людини, яка вміла це робити професійно, будучи фізично розвинутим та маючи високий рівень опанування бойового мистецтва – в обвинуваченого Косова був синій пояс з дзюдо. Артем Косов не сильно заперечує падіння, але не називає це кидком виключно, тому що вони впали разом, хоча порушення координації та падіння дуже характерне при його стані сильного спʼяніння. На відеозаписі з боді-камер патрульних поліцейських Косов зазначив, цитата "я прийняв рішення виконати кидок через стегно". Експертиза. Судово-медична експертиза підтвердила, що 16-річний Максим Матерухін був тверезий. В крові обвинуваченого Артема Косова через понад 4 години з моменту вбивства виявили спирт в концентрації 2 проміле та наркотичну речовину (канабіс). Факт перебування особи в алкогольному та наркотичному спʼянінні під час здійснення злочину згідно з положеннями ч. 1 п. 13 ст. 67 Кримінального кодексу України є обставиною, що обтяжує покарання. Суд зобовʼязаний це враховувати при винесенні вироку. Неадекватні дії адвокатів вбивці. Так, я розумію, що і вбивця має право на захист в суді. Але адвокати Артема Косова нічого спільного з юриспруденцією не мають, це просто чорти, кончені, відбиті аморальні виродки, які вирішили влаштувати безпрєдєл. Вони весь час хамили присутнім, провокували свідків на оціночні судження на користь обвинуваченого. Це доходило до того, що у мене просто посеред суду була словесна перепалка з цими відморозками, яка трохи їх застудила. Сам Косов це все бачив, він був наляканий, сидів як шакал в куточку, бо бачив, що історія, коли адвокати могли тиснути на присутніх закінчилася і є кому їх поставити на місце. Тому так, на мою субʼєктивну думку, цих чортів ще і як треба ототожнювати з клієнтом! Адвокат 1 – Богдан Кушнір. Максимально тупий* юрист судячи з того як він допитував свідків. На допиті одного зі свідків він увімкнув дешевого гопніка і це закінчилося тим, що з нього сміявся вже суддя. До речі, цей клоун* сам спекулює на темі війни, то спочатку, що він волонтер, "адвокатобат" і тд. Потім він вже правда захищає ухилянтів і дає цілі коментарі з цього у ЗМІ. До речі, наш герой не служив, але отримав від Віталія Кличка медаль "За сприяння оборони Києва", ну мав же хтось нам прикривати спини й вступити у важкі бої проти пива та бургерів. *це звісно все оціночні судження. Адвокат Богдан Кушнір є тісно повʼязаним із депутатом Київради від політичної партії "слуга народу" Михайлом Присяжнюком. Депутат Присяжнюк та адвокат Кушнір є співзасновниками "Міжнародної Правозахисної асоціації "Народний адвокат". Присяжнюк до депутатства мав адвокатську практику, а Кушнір був його партнером. Далі Присяжнюк став депутатом, але при цьому організація досі дійсна і ніхто її не ліквідував. Адвокат 2 – Дмитро Земницький. Цей так званий адвокат намагався на мене тиснути, йому дуже не подобалась моя участь. Після того як він мене сфотографував, за дивним збігом зʼявилась анонімна публікація, де мені пропонувалось "заспокоїтись". І саме цей же недоадвокат на минулих засіданнях ображав родину вбитого. Загалом їх тактика захисту була доволі тупою, вони до останнього радили своєму клієнту нічого не визнавати, попри наявність достатніх доказів його вини. Паралельно вони зривали судові засідання та тиснули на учасників процесу. Адвокати Косова після суспільного резонансу та великої хвилі обурення, вирішили просто прогулювати судові засідання, хоча, якщо виходити з тієї ж адвокатської етики, то судове засідання, де клієнт обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину із санкцією статті, яка передбачає довічне позбавлення волі, а потерпілим є неповнолітня дитина, у нормальних людей визначається як пріоритетне. Як правило це робилося за декілька днів до спливу терміну тримання під вартою обвинуваченого Косова в рамках запобіжного заходу, мета абсолютно зрозуміла, таким чином захист намагався перешкоджати суду обрати запобіжний захід обвинуваченому та слухати справу по суті. Перед стадією дебатів згадані адвокати Кушнір та Земницький вийшли з цього судового процесу. Обвинуваченому Косову було надано безоплатного адвоката – Романа Щетніцького, він наразі є його офіційним захисником. Оплачувала послуги цих адвокатів та вочевидь координувала тактику захисту матір обвинуваченого – Людмила Косова, яка на момент здійснення її сином вбивства дитини, перебувала на посаді головного спеціаліста управління соціального захисту Броварської міськради Київської області, роком раніше вона також працювала на державній службі на посаді начальника одного з відділів управління комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, до цієї посади вона також працювала на державній службі – начальником управління соціально- економічного розвитку та фінансового забезпечення департаменту агропромислового розвитку Київської облдержадміністрації. Вона відвідувала більше половини судових засідань, де вона відзначалася своєю зухвалою поведінкою. Так, на одному із засідань в коридорі суду вона накинулася на журналістку, викрала та розбила її телефон, за цим фактом Шевченківським районним управлінням поліції міста Києва розпочато кримінальне провадження. Згодом на одному із засідань в кулуарах вона нецензурно обізвала маму вбитого Максима Матерухіна. Виклик для всієї системи правосуддя. З огляду на суспільний резонанс ця справа вже давно перестала бути просто вбивством. Суспільство поставило чітке питання державі – а чи можна в Україні пʼяному співробітнику правоохоронного органу позбавляти життя дитини? Відповідь на це питання дасть призначення справедливого покарання за цей злочин. І тут всім очевидно, що за зухвалість, неадекватність, умисел дій в громадському місці на очах інших пасажирів, серед яких діти, саме довічне позбавлення волі буде максимально наближеним до справедливості, але і воно на 100% не буде таким, бо Максима його батькам та брату цим не повернеш. Покарання у вигляді довічного позбавлення волі має бути чіткою відповіддю всім іншим, хто розглядає такі варіанти поведінки як самоствердження за рахунок насильства до людей. В даному випадку максимальне покарання вбивці буде відігравати важливу роль у профілактиці подібних злочинів. Сторона державного обвинувачення на чолі з генеральним прокурором України та адвокати родини вбитого Максима Матерухіна вимагають для обвинуваченого Артема Косова притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 115 (умисне вбивство) Кримінального кодексу України з призначенням йому покарання у вигляді довічного позбавлення волі. 22 вересня 2025 року колегія Шевченківського районного суду міста Києва нарешті проголосить вирок у цій справі. Вочевидь, справа і надалі буде слухатися в апеляційній та касаційній інстанціях. https://blogs.pravda.com.ua/authors/symoroz/68cfe4ef7188d/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/symoroz/68935ad2482a1/ ukrpravda@gmail.com (Олег Симороз) Wed, 06 Aug 2025 16:38:26 +0300 Критична ситуація нині на Покровському напрямку. Ворог просувається в бік Родинського й у разі їхнього успіху угрупування наших військ в Покровському районі буде відрізане від логістики, що катастрофічно ускладнить нашу оборону. Ситуація потребує негайних дій. Нас за сценарієм Авдіївки витискають по флангах з метою оточення. Я тут не буду сильно багато писати про важливість Покровського району, зараз стратегічно не важливих регіонів просто не лишилося. Та Покровськ особливо важливий, бо це дорога на Павлоград. Павлоград – це наш стратегічний промисловий район для оборонки. Він не може бути під обстрілами артилерії та дронів, туди і близько не можна пускати ворога, бо будемо мати проблеми стратегічного масштабу. Попри те, що війна змінюється, вирішальним фактором у контролі території залишається піхота. І тут ми програємо. У нас оборону тримають не укомплектовані підрозділи із морально виснаженим особовим складом, який місцями знаходиться на ЛБЗ. І тут або нарешті вище військово-політичне керівництво прокинеться, або ми втратимо стратегічні для країни території. Ситуація на фронті вкотре вказує нам на те, що країна не може жити так як жила. І поки є цей шанс і щоб не втратити те, що вдалося втримати у набагато важчому 2022, треба сказати собі правду, що наша оборона валиться, бо більшість корпусів стали корпусами лише на папері, а відтак, треба прийняти ряд жорстких рішень: - МОТИВАЦІЯ. Збільшення матеріального забезпечення для всіх військових. Нині солдат на відновлені отримує грошового забезпечення менше ніж охоронець на будівництві і це просто ганьба; - НАВЧАННЯ. Перехід на систему рекрутингу при мобілізаційних процесах – рекрут з першого дня має або по можливості навчатися у своїй бригаді, або хоча б зі своїм родом військ. Треба нарешті покласти край неефективним застарілим совковим програмам в "навчальних центрах" і адаптувати навчання під виклики нинішньої війни із отриманням реальної базової підготовки, яка реально буде включати роботу зі зброєю та теоретичними матеріалами з тактик, які їх майбутні командири будуть справді застосовувати; - РЕФОРМА ТРО. Інтеграція Сил територіальної оборони в склад Сухопутних військ з укомплектуванням бронетехнікою. Зупинка неефективної практики прикомандирування підрозділів ТрО, яка призводить до величезних втрат. - БРОНЮВАННЯ ТІЛЬКИ РЕАЛЬНО КРИТИЧНОЇ СФЕРИ. Бронювання від мобілізації виключно для підприємств критичної інфраструктури та складних критичних професій. З економічним бронюванням ви просто вбиваєте мотивацію тих, хто 4 рік тягне на собі окопи; - ЗАБОРОНА НЕ КРИТИЧНИХ ВИДАТКІВ. Законодавча заборона не критичних видатків! Не може бути більше ніяких бруківок та парків. Всі бюджети мають бути спрямовані на бетонування фронту та прифронтових міст в яких більше не може бути ніяких парків та скверів, а мають бути справді фортеці, окремо кожна велика громада має взяти шефство над своїми бригадами із щомісячною закупівлею засобів РЕБ та fpv-дронів, останніх катастрофічно не вистачає; - БУДІВЕЛЬНУ ТЕХНІКУ НА ФРОНТ. Будівельну техніку забудовної мафії на фронт на будівництво фортифікацій (за правовим режимом воєнного стану це робиться елементарно і головне законно). Не може Покровськ бути без фортифікацій, а Київ жити життя та будувати комерційне житло; - ПОДАТКИ ДЛЯ ОЛІГАРХІВ! Прогресивна система оподаткування доходів (включно з прогресивним військовим збором). Податки на надбагатства олігархату з окремим для них податком – wealth tax за принципом розвинутих країн Європи. У всі великі війни країни переможці збільшували податки для великого бізнесу; - ЗРАДНИКІВ НЕ МОЖНА ТОЛЕРУВАТИ! Кримінальна відповідальність для ВСІХ проросійських сил, в тому числі в парламенті, а також 5-ї колони, яка відверто працює на капітуляцію; - ВИРОКИ ТОП-КОРУПЦІОНЕРАМ! Без вироків для топ-корупціонерів ми не отримаємо бажаної єдності в суспільстві, а відтак, мобілізація буде і надалі зриватись; Ну найголовніше, все це може спрацювати за умови справді справедливого підходу. Тобто якщо мобілізація, то для всіх класів населення незалежно від статків. Направлення коштів з усіх бюджетів міст, областей та не критичних видатків міністерств. Бо нинішні вибіркові підходи тільки розʼєднують суспільство. А якщо продовжувати нинішню тактику із затикання дир на фронті прикомандированими підрозділами територіальної оборони без техніки та укомплектування особовим складом, а паралельно з цим закопувати мільярди в бруківку у тилових містах і кричати, що "захід нам не допомагає", то сорі нікуди ми окрім поразки не прийдемо. https://blogs.pravda.com.ua/authors/symoroz/68935ad2482a1/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/symoroz/682369954b913/ ukrpravda@gmail.com (Олег Симороз) Tue, 13 May 2025 18:47:33 +0300 Конкурс на директора Бюро економічної безпеки (БЕБ) вийшов на фінальний етап. З 43 кандидатів нині 16 фіналістів, які претендують очолити відомство з охорони економічної безпеки держави. І звісно до всіх них у нас є питання щодо доброчесності. Команда антикорупційного центру "Межа" провела детальне дослідження кандидатів, яке вказує на те, що перезавантажити БЕБ буде дуже важко з огляду на не доброчесність кандидатів фіналістів. Ось повноцінне розслідування по тим персонажам, дивіться тут. Я ж розповім вам про того над ким працював особисто я з командою, його ж деякі ЗМІ називають головним претендентом на посаду очільника БЕБ, але не розповідають за його статки на понад мільйон доларів США. Отже, знайомтесь Ігор Шепетін – починав зі Служби безпеки України, згодом працював у Державній фіскальній службі України в управлінні власної безпеки та контрольно-ревізійному управлінні. Далі виконував обов'язки начальника управління власної безпеки та протидії корупції апарату ДСНС України. Шепетін фігурував у кримінальному провадженні як один із організаторів схеми уникнення від оподаткування низки компаній, а також відшкодування фіктивного ПДВ. З початком повномасштабного вторгнення Ігор Шепетін командував 135-м окремим батальйоном 114-ї бригади Сил територіальної оборони Збройних Сил України. В 2023 році він повернувся до роботи в Службі безпеки України, перебуває на посаді оперуповноваженого в особливо важливих справах. Шепетін має багато публікацій в ЗМІ як військовий в період командування батальйоном ТрО. Тепер щодо доброчесності Шепетіна, до якої у нас власне найбільше питань. Майно Шепетіна та його родини. У власності родини посадовця СБУ Шепетіна знаходиться два будинки в котеджному містечку "Montana Village" в елітному селищі Козин під Києвом, де власне він і мешкає. В березні 2021 року батьки Ігоря Шепетіна придбали в Козині будинок площею 140 квадратів та земельні ділянки загальною площею 544 квадрати вартістю 690 000 грн або майже 25 000 доларів США, що є в рази заниженою вартістю. Подібний будинок, навіть в умовах повномасштабної війни, вартує щонайменше 126 000 доларів США. Оскільки батько Шепетіна також був суб'єктом декларування, ми порахували його доходи і витрати і встановили, що невідомим є походження 2.3 млн грн. Адже разом з придбанням елітної нерухомості, батьки Шепетіна ще й позичили його дружині 100 000 доларів США (2.7 млн грн), а також заощадили готівки на суму понад 2 млн грн. Щодо можливостей його батьків. Батько Шепетіна до середини 2024 року працював начальником відділу управління персоналу Шевченківської РДА. До цього працював в Управлінні міграційної служби. А мама пенсіонерка. Ну тобто це заробітна плата бюджетника та пенсія. Сам же Ігор Шепетін в період 2018-2022 рр. не декларував право користування ще одним будинком в тому ж Козині. Так, він став сусідом батьків, буквально через декілька будинків. Будинок площею майже 180 квадратів належав його рідній сестри Оксані Варт. Врешті-решт, в 2024 році сестра цей будинок подарувала кандидата, адже сама вона живе в Німеччині. Що натякає нам в чиїх справді інтересах цей будинок був придбаний. І знову заниження вартості... Задекларована вартість будинку 650 000 грн (25 000 доларів США) на дату набуття. Однак, станом на початок 2025 року подібний таунхауз продавався за 690 000 доларів США. І саме поруч з цим будинком ми зафіксували автомобіль MERCEDES-BENZ CLS 400, яким користується сам Ігор Шепетін, але і з ним у нього маса проблем. Ми встановили, що Шепетін та його дружина сплачували штрафи за перевищення швидкості, керуючи зазначеним автомобілем в 2023 році, але користування цим автомобілем кандидат задекларував лише за 2024 рік, лише після нашого звернення до конкурсної комісії з відомостями про незадеклароване авто кандидата. Власником зазначеного транспортного засобу з 13.09.2020 року є такий собі Кіктєв Сергій Вікторович. Зазначений уродженець міста Бровари, ймовірно, є бізнес партнером дружини Шепетіна. Зокрема, Сергій Кіктєв є власником приміщення в м. Вишгород по сусідству з двома нежитловими приміщеннями дружини Ігоря Шепетіна. З урахуванням того, що зазначений транспортний засіб є єдиним у власності Сергія Кіктєва видається сумнівним, що він був наданий подружжю Шепетіних саме у користування, а не перебуває у їх фактичному володінні протягом тривалого періоду часу. Виявленні факти можуть свідчити про те, що даний транспортний засіб було придбано за рахунок і в інтересах саме працівника СБУ Шепетіна. Ми знайшли архівне оголошення про продаж саме цього авта в 2020 році вартістю 88 500 доларів США (2.5 млн грн за курсом НБУ на той час). Та і це ж ще не все. У вересні 2023 року дружина Ігоря Шепетіна Катерина Янцевич набула у власність три нежитлових приміщення в м. Вишгород площею 75.3, 107.9 та 114.3 квадратів, задекларована вартість яких складала 553 854 грн, 739 204 грн та 780 162 грн відповідно. Вже в червні 2024 року Катерина Янцевич продала одне з приміщень площею 75.3 квадратів за 4 100 000 грн (102 179 доларів США). Тобто, за рік вартість приміщення збільшилась в 7.4 рази. Середня ринкова вартість за квадрат складає 49 000 грн (1 189 доларів США за курсом НБУ), що говорить про те, що саме продаж було здійснено за ринковими цінами. Однак, видається сумнівним, що дружина могла за рік до продажу купити ці нежитлові приміщення в понад 7 разів дешевше від ринку. Ринкова вартість придбаної нерухомості насправді складає понад 350 000 доларів США або 13 млн грн на момент набуття. Задекларованих доходів родини кандидатів не вистачало для придбання зазначеного майна за ринковими цінами. В період 2018-2023 рр. Ігорем Шепетіним та його близьким оточенням було набуто майна на загальну суму 1 254 500 доларів США. Але особливий цинізм цієї історії в тому, що Ігор Шепетін, вже проживаючи в таунхаусі вартістю 690 000 доларів США в Козині, судився з СБУ за службове житло. Вся вищенаведена інформація говорить лише про одне, родина посадовця СБУ Ігоря Шепетіна, зокрема його дружина, мають невідповідності у ціні задекларованого майна та його реальній вартості, логіка їх зрозуміла, бо їх офіційні фінансові можливості не дозволяли б законно його набути за ринковою вартістю. Такі факти є прямими ознаками необґрунтованих активів та власне незаконного збагачення. https://blogs.pravda.com.ua/authors/symoroz/682369954b913/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/symoroz/6738d35965b4b/ ukrpravda@gmail.com (Олег Симороз) Sat, 16 Nov 2024 18:16:09 +0200 "США не можуть змусити нас "сидіти й слухати" за столом переговорів. Ми незалежна держава" – Зеленський в інтерв'ю Українському радіо. Ілон Маск у своїй власній соціальній мережі Х перерепостив новину із цією цитатою слів Зеленського та дуже показав посміявся з цього. Ілон Маск – це той, хто найбільше фінансував виборчу компанію Дональда Трампа і це той, хто був присутній при телефонній розмові Зеленського з Трампом одразу після президентських виборів. Для нас це все дуже поганий та серйозний дзвінок, бо одна з найвпливовіших фігур команди Трампа публічно не поважає наш суверенітет. Ба більше, поки ми будемо слабкими такі речі будуть продовжуватись, бо зі слабким ніхто не буде говорити на рівних. Толерування та сприяння топ-корупції Офісом Президента Зеленського зараз буде дуже нам дорого коштувати. Такі як Маск вже беруть це на озброєння і будуть приводити це як головний аргумент проти фінансової та військової підтримки України та схиляння до невигідних умов миру. І заслуга в цьому самі розумієте кого, той, хто поставив кругову поруку вище за національні інтереси... Нам катастрофічно, життєво необхідно треба змінювати внутрішню політику та орієнтуватися в цій війні більше на свої сили. Це можна зробити й почати треба зі справедливого збільшення оподаткування олігархату, які дуже добре на цій війні заробляють... Нинішнє ігнорування Президентом Зеленським та його "слугами" подібних викликів можуть найближчим часом дуже дорого коштувати нашій країні! https://blogs.pravda.com.ua/authors/symoroz/6738d35965b4b/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/symoroz/666d395a56429/ ukrpravda@gmail.com (Олег Симороз) Sat, 15 Jun 2024 09:48:58 +0300 25 травня чорний день для Харкова та всіх українців. В цей день російські терористичні війська завдали удару двома керованими авіаційними бомбами УМПБ Д-30СН (може запускатися також і з землі) по обʼєкту цивільної інфраструктури в Харкові – будівельному гіпермаркету "Епіцентр" по вулиці Героїв Праці (30 км від кордону з рф), внаслідок чого загинули 19 людей, серед яких як працівники, так і відвідувачі магазину. Отже, в компанії "Епіцентр" після удару заявили, що "Після оголошення повітряної тривоги персонал зробив все можливе задля якнайшвидшої евакуації відвідувачів та співробітників. Проте, два удари по центральній частині будівлі відбулися за лічені хвилини після отримання сигналу про небезпеку". Але аналізуючи певні факти можна впевнено констатувати, що адміністрація "Епіцентру" банально збрехала про евакуацію. Повітряна тривога 25 травня розпочалася о 08:58 і тривала аж до 05:24 наступного дня, 26 травня. Тобто ще з самого ранку магазин, який відчиняється о 9 ранку не мав права працювати. Втім, як вже це часто буває "Епіцентр" проігнорував повітряну тривогу 25 травня. За 7 ГОДИН о 15:59 дві російські бомби вразили магазин спричинивши пожежу. Ще раз! У "Епіцентру" було СІМ ГОДИН, щоб закрити магазин та евакуювати людей. З відеозапису камер спостереження із середини магазину ми бачимо, що ніяка евакуація не проводилась. В момент вибуху працівники магазину та покупці перебували в середині та обирали товар. Це відео остаточно спростовує офіційні заяви компанії "Епіцентр" та свідчить про те, що адміністрація свідомо проігнорувала сигнал повітряної тривоги наражаючи людей на смертельну небезпеку. В кращих традиціях лицемірства "Епіцентр" повідомив про те, що вони виплатять мільйон гривень сімʼям загиблих, тобто родина Герег оцінила забране життя людей через їхню ж жагу до прибутку у 24 тисячі доларів, це дохід навіть не одного їхнього магазину за день... Для чого "Епіцентру" так нагло брехати та ще й першими писати про нібито евакуацію? Все дуже просто, насправді їм чхати на свої працівників та безпеку відвідувачів, все у родини Герег вимірюється в грошах. Відтак, якщо б зʼявились питання щодо ігнорування повітряної тривоги, то їхні магазини могли в майбутньому змусити закриватися під час повітряної тривоги, а це збитки, а родині Герег треба ж якось заправляти свій вертоліт... Враховуючи, що цю інформацію ніде раніше не публікували, то я публічно звертаюсь до Офіс Генерального прокурора з повідомленням про вчинення посадовими особами компанії "Епіцентр К" кримінального злочину за частиною 3 статті 367 (Службова недбалість, яка спричинила смерті людей) Кримінального кодексу України. Більше того, працівники "Епіцентру" анонімно повідомили, що вказівку ігнорувати повітряну тривогу їм надсилає центральне керівництво, яке посилається на рішення власників – родину Герег. Ця схема була відпрацьована ще під час коронавірусних обмежень, тоді "Епіцентр" один з небагатьох великих магазинів зі сфери послуг, яким вдалося обійти обмеження щодо роботи. Нагадую, що Олександр Герега є чинним народним депутатом України, у 2014 році він голосував за диктаторські закони, а нещодавно журналіст Максим Савчук редакції Схеми "Радіо Свобода" викрив його компанії "Епіцентр" та "Нова лінія" у веденні бізнесу на окупованих територіях. За цим фактом наша команда Народовладдя в судовому порядку відкрила кримінальне провадження, однак правоохоронні органи цю справу саботують, а ні ми як заявники, а ні Гереги досі не були навіть допитані. Тут потрібен розголос, бо родина Герег не вперше порушує закон, а нинішнє їхнє положення вказує на те, що без тиску суспільства не вдасться навіть порушити реальну справу проти цих покидьків. Я не хочу, щоб за цю трагедію відповідав якийсь менеджер середньої ланки, який під погрозою звільнення просто виконував розпорядження вищого керівництва. За те, що сталося в Харкові, те, що цих людей можна було врятувати якби не чиясь жадоба, за це все має персонального відповідати Олександр та Галина Гереги, а також топменеджмент компанії "Епіцентр"! https://blogs.pravda.com.ua/authors/symoroz/666d395a56429/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/symoroz/66545a89738eb/ ukrpravda@gmail.com (Олег Симороз) Mon, 27 May 2024 13:03:53 +0300 Цікава табличка біля відкритого пішохідного містка "Глистка" на Оболонській набережній з якої ми бачимо, хто готовий давати гроші на піар Кличка та хто готовий викидати гроші на скляний пішохідний міст, коли ці кошти очевидно можна було б спрямувати на підтримку фронту. Прикметно, що більшість цієї піар-компанії Кличка профінансовано з бюджету на близько 200 млн грн, зокрема благоустрій острову "Оболонський", але табличок з вдячністю киянам там не знайшлося, тому поговоримо про тих, кого пафасно називають меценатами: Забудовник "Stolitsa Group" – ну тут без коментарів... Кличко дає можливість їм незаконно забудовувати Екопарк Осокорки, а Влада Молчанова дає гроші на піар свого бізнес-партнера. "ДТЕК" – ну тут Рінат Ахметов не упустить момент погратися в "мецената" та подякувати Кличку за те, що він досі може заробляти на киянах. "Епіцентр" – ну не може Кличко без своїх старих друзів. Галина Герега вчила його як красти через рішення сесії Київради. А головне, що жодна нормальна людина не хоче мати нічого спільного з тими, хто веде бізнес на окупованих територіях. Гереги примудрились побудувати за бюджетні кошти розвʼязку на Богатирській для свого Епіцентру, тому Кличку вони дуже навіть винні. А що ви хотіли від регіонала Саші Гереги, який голосував за диктаторські закони? Тим більш у Кличка депутат з його фракції у Київраді – гречкосій Володя Гончаров понад 15 років працює в Епіцентрі на керівних посадах, тому вони безперечно будуть підтримувати Кличка. Забудовник "KAN development" – Ігор Ніконов будучи на посаді заступника Кличка реалізував стільки корупційних схем для свого будівельного бізнесу, що пару гривень своєму партнеру точно знайде. До речі, в схему з цим мостом був залучений фонд Ніконова – "Майбутній Київ", саме через нього проводилися більшість коштів. Забудовник "Dragon capital" – Томаш Фіала дуже вдячний Кличку за реалізацію незаконного будівництва житлового комплексу "Obolon plaza" на Оболонській площі, бо вліпити цілий житловий комплекс прям над вестибюлями метрополітену не глибокої заклади в порушення державних будівельних норм ще й на землях транспортної інфраструктури, ну тут Фіала точно не востаннє платить за піар свого покровителя незаконних будівництв. "Mandarin Plaza Group" – це компанія російського олігарха та почесного консула рф в Україні Вагіфа Алієва, вона управляє його ТРЦ, зокрема Lavina mall, Blockbuster mall та Ocean mall. Кличко сприяє будівництву нових ТРЦ Алієва в Києві, саме тому Алієв не забуває дякувати меру за своє світле майбутнє. ТОВ "Гювексхаус" – скільки досліджую діяльність цієї компанії, досі не можу зрозуміти звідки така дурнувата назва?) Але зараз не про це... Це компанія, якій Кличко віддав під ресторан "Кесон" (той що прям біля цього мосту) 1,28 га землі за 22 тисячі гривень місячної оренди. Власником цієї компанії є такий собі Ігор Тинний – місцевий князьок та багаторічний бізнес-партнер родини регіоналів Льовочкіних. Тинний є також бізнес-партнером банкіра та екснардепа від партії регіонів Івана Фурсіна, який входить до найближчого оточення олігарха Дмитра Фірташа. До речі, по цьому голосуванню Кличко здійснив корупційне правопорушення, яке полягало у конфлікті інтересів під час голосування. Кличко на сесії визнав, що мав з Тинним зустріч перед голосуванням, і що вони дійшли згоди, тому він закликав своїх депутатів підтримати це рішення. Сам же голос Кличка став вирішальним, а він за антикорупційним законодавством не мав права навіть брати участь в обговоренні, не те, що голосувати. ТОВ "Автомагістраль Південь" – це компанія мера Одеси Геннадія Труханова, якого Кличко готовий брати на поруки в судах. Труханов контролює цю компанію через одеського бізнесмена Олександра Жукова – колишнього тестя російського олігарха Романа Абрамовича. Ця компанія виграла мільярдний тендер на будівництво розвʼязки на Богатирській, де згідно з кошторисом будівництва значно завищені ціни на бетон, асфальт, пісок та щебінь. "Kyiv flyline" – це дрібна компанія, яка дуже любить свою канатну дорога з оглядового майданчика біля Європейської площі на Труханів острів, а от платити нормальну орендну плату ні... АЗС "ОККО" – багато нових заправок в Києві будуються на зелених зонах в порушення функціонального призначення ділянок, ну але "якось" таким як ОККО вдасться переконувати мера допомагати. До речі, у 2017 році ОККО не цурались кидати тітушок з беркутом на місцевих мешканців вулиці Ревуцького у Дарницькому районі, які були проти будівництва там заправки на зеленій зоні. Ну як ви розумієте борги треба віддавати та памʼятати, хто тобі допомагає. Добре, що адекватні компанії не приймали участі у піарі Кличка та не псували свою репутацію. Як бачите всі так звані "меценати" цього містка насправді є так чи інакше повʼязані з Кличком не дуже світлими історіями, а вірніше схемами. https://blogs.pravda.com.ua/authors/symoroz/66545a89738eb/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/symoroz/660ba23646487/ ukrpravda@gmail.com (Олег Симороз) Tue, 02 Apr 2024 09:14:14 +0300 Проаналізував декларацію мера міста Києва Віталія Кличка за 2023 рік. І хоч його офіційний дохід за рік становила лише заробітна плата, тут все ж таки багато цікавого. По-перше, вітаю Віталія Володимировича з придбанням в розпал війни маєтку під Києвом в Лютіжі на 785 квадратів за 69 млн грн. Дуже показово, що Кличко вказав цей маєток у своїй власності лише зараз, коли вже всім стало очевидним, що він туди переїхав на постійне проживання. Про цей будинок нам було відомо давно. Це величезний двоповерховий маєток на 785,5 квадратних метрів, власний пірс, яхт-клуб та дебаркадер, схожий був у Януковича у Межигір'ї. З укриттями в столиці у Віталія Кличка не склалося, от вимушений він був переїхати під місто від недолугої київської влади. На цій ділянці є не просто укриття, а цілий бункер. Поруч із заміським особняком мера Києва знаходиться елітне котеджне містечко New Haven Luxury Village на території якого є вертолітний майданчик, СПА-центр, марина для яхт та тренажерний зал. Віталій Володимирович святкував там свій день народження у 2020 році, а відвідував він його починаючи зі своєї першої каденції мера. Весь цей час там тривали будівельні роботи. Найабсурдніше – це те, що маєток збудовано в рекреаційній захисній смузі Дніпра. Кличко згадав початок свого буремного життя та в кращих традиціях рекету вибачте за жаргон – просто "віджав" набережну, яка за законодавством має бути у вільному доступі громадян як землі водного фонду. Так, це пляж київського моря, був... тепер там паркан з колючим дротом та охорона Кличка. Основна ділянка на 10 гектарів в довгостроковій оренді у такого собі ТОВ "Вишгородлісбуд", засновниками якого є Павло Рябкін – нардеп 7 скликання від УДАРУ, колишній заступник Кличка, а нині посол України в Китаї та Ганна Старостенко заступник Кличка у КМДА та депутат Київради від партії "УДАР Віталія Кличка", остання є однією з найбільш наближених до Кличка осіб, яка працює з ним ще з самого початку його політичної карʼєри. Сам Кличко декларує діляночку на 25 соток на якій безпосередньо розташований маєток. В кінці 2023 року Лютізька сільська рада Вишгородського району Київської області передала йому цю ділянку на підставі розміщення там нерухомості. По нерухомості в Києві без змін. Пентхаус на Богдана Хмельницького площею 251,8 метра квадратних. По автомобілях без змін. Кортеж з трьох Toyota Sequoia, які записані на брата мера Кличка. Задекларовано також причіп Ironhorse Widebody 2013 року випуску та автомобіль Land Rover Discovery 2013 року випуску, яким Кличко не користується. Заробив Кличко виключно через заробітну плату за основним місцем роботи – 1 млн 003 636 грн, або приблизно 83 тисяч на місяць. Інших доходів, зокрема від спортивних подій про які так любить розповідати Кличко, немає. Кличко продовжує розігрувати виставу з "боргами". Так, він знову вчергове позичив кошти своєму брату Володимиру, який більшість свого життя є доларовим мільйонером. Сума позики – 2 млн 200 тисяч Євро та 150 тисяч доларів США. Кличко молодший у грудні 2023 року тільки повернув меру Києва грошовий "борг" у розмірі 6,75 млн грн. А в загальному Кличко старший у 2023 році набув активів від молодшого брата у розмірі 257,16 млн грн. Мета цієї операції дуже проста – легалізація брудних грошей, або відмивання активів якщо бути точнішим. Саме тому в цьому всьому приймає участь його найближча людина. Історія дуже не нова. Аналізуючи декларації Віталія Кличка ми бачимо, що ця операція з відмивання почалася у 2020 році з "позики" Кличку молодшому від Кличка старшого 7,3 млн євро і 277,8 тис доларів США. Цю історію використовують більшість корупціонерів країни, щоб у разі слідчих дій швидко легалізувати незадекларовані активи як "повернення боргу", тому корупціонерам завжди хтось "винен". Я знаєте єдиного не можу зрозуміти. Як Кличку дозволили "віджати" землі водного фонду та будувати в рекреаційній зоні. Ось тут не треба розповідати про "велику боротьбу з Офісом Президента", без "договорняку" з якими було просто нереально туди переїхати. Ну "не можу зрозуміти" – це звісно іронія. Все я можу зрозуміти. Ми – Народовладдя – ще у 2019 році доносили киянам інформацію, що через свого давнього друга Єрмака Кличко домовився зі "слугами" по ключовим для себе питанням і з того часу вони спільно грабують столицю. Так, до речі, в Києві знову зʼявився Денис Комарницький, як новий "смотрящій", але це вже зовсім інша історія... https://blogs.pravda.com.ua/authors/symoroz/660ba23646487/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/symoroz/66055aa761b79/ ukrpravda@gmail.com (Олег Симороз) Thu, 28 Mar 2024 12:55:19 +0200 Бути зрадником законно??? 28 березня Шостий апеляційний адміністративний суд (головуючий суддя і суддя-доповідач: Андрі Кучма) розглядатиме апеляційну скаргу ВС на рішення про поновлення судді Богдана Львова. Доказів, які надали журналісти і СБУ для суду першої інстанції, виявилося недостатньо. Судді Альона Кушнова (КОАС, справа Львова, раніше вона задовольняла позов Аблова і Вовка), Андрій Жук, Наталія Мартинюк та Жанна Мельник-Томенко (колегія КАС ВС, справа Прилуцької), які розглядали ці справи, наголосили, що підтвердженням громадянства РФ можуть бути виключно оригінали документів або їхні офіційні копії, отримані українськими держорганами від російської сторони. Це створює небезпечний прецедент. Такі рішення можуть відкрити шлях до поновлення на посаді чиновників з російським громадянством. Безперечно, повернення Богдана Львова і Марини Прилуцької на свої посади – сигнал для всіх, хто брав російські паспорти, що їм нічого не буде, вони можуть і далі спокійно жити та без перешкод просувати інтереси ворога на державних посадах. Більше того, поновлення Богдана Львова на посаді судді Верховного суду – це загроза національній безпеці країні. В той де час, влада витрачає ресурси на незаконне стеження за журналістами, але не спрямовує його на вироблення механізму для перевірки осіб на важливих державних посадах на наявність російського громадянства. Наявність у владі осіб із російськими паспортами – це те, що ставить під загрозу українську державність, а не робота журналістів-розслідувачів чи громадських активістів. Пасивність української влади легітимізує громадян рф у наших держорганах. Вже під час повномасштабного вторгнення Віктора Медведчука, Дмитра Табачника, Віталія Захарченка Президент позбавляв громадянства на підставі матеріалів від СБУ та Державної міграційної служби, але Президент не робить цього у випадку суддів та чиновників, що свідчить більше про вибірковість, а не незворотність покарання. В Україні відсутні механізми перевірки чиновників на наявність російського громадянства, зокрема в часи війни. Їх має розробити і закріпити на законодавчому рівні держава, щоб не допустити повернення осіб з російськими паспортами на державні посади. Ми уважно слідкуємо за справою в апеляції, бо ми вже побачили результат в першій інстанції. Відбувається дуже багато всього і ми вже могли забути про Львова, але ця справа буде показовою для всіх, адже, важливо досягти справедливості. https://blogs.pravda.com.ua/authors/symoroz/66055aa761b79/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/symoroz/65df53d2e2b62/ ukrpravda@gmail.com (Олег Симороз) Wed, 28 Feb 2024 16:40:02 +0200 Так звані "збори місцевих обранців усіх рівнів" у сепаратистському регіоні Молдови "Придністровʼя" сьогодні 28 лютого звернулися до росії із закликом "вжити заходів для їхнього захисту" через економічну блокаду зі сторони Молдови. За словами учасників цього шапіто, Молдова веде "економічну війну" проти так званого "Придністровʼя". Все через те, що офіційний Кишинів скасував митні пільги для придністровських підприємців, це викликало обурення у сепаратистів. Дуже цікаво, оголосили себе "незалежними", а тепер заявляють якісь економічні претензії тим від кого відєднались... Але на чому слід наголосити нам. Нагадую, на території так званого "Придністровʼя" знаходяться російські війська, які офіційний кремель називає "Оперативная группа российских войск в Приднестровском регионе Республики Молдова (ОГРВ ПРРМ) ", а отже, всі ці звернення до офіційних органів росії робляться для посилення впливу останніх в регіоні, який межує з нами по Одеській області. Саме через те, що для росії ускладнена логістика до Придністровʼя, вони не наважуються на провокації на кордоні з Україною та більш серйозні воєнні дії. Але ми маємо діяти превентивно проти тих, хто щодня завдає ударів по нашим містам. Відтак, позиція має бути максимально жорсткою, всі логістичні вузли невизнаного Придністровʼя мають піддаватися ударам зі сторони України у разі збільшення там будь-якої російської присутності, зокрема товарів, які будуть призначені для російських військ. Багато, хто недооцінює загрози у разі вторгнення російських окупаційних військ з боку Придністровʼя. В першу чергу під загрозою опиниться вузький коридор в районі Бессарабії, а цей регіон нині має стратегічне значення для України, адже, саме через цей регіон ми доправляємо зерно в порт Ізмаїла, який працює по так званому "зерновому коридору". Очевидно, що росія зацікавлена у блокуванні роботи цього коридору. Окрім того, що росія таким чином зможе заблокувати торгівлю українським зерном, вочевидь, вони самі одноосібно зможуть диктувати політику щодо доставки зерна зі східної Європи, а це вже наповнення бюджету з якого вони виробляють зброю, якою вбивають українців, от саме в цьому наш інтерес втручатися та відстоювати національну безпеку до того як запалає. https://blogs.pravda.com.ua/authors/symoroz/65df53d2e2b62/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/symoroz/65d8a65bc7343/ ukrpravda@gmail.com (Олег Симороз) Fri, 23 Feb 2024 15:06:19 +0200 Триває конкурс на голову Національного агентства з питань запобігання корупції. У фінал конкурсу відібрали 10 кандидатів про яких саме час розповісти детальніше: 1. Дмитро Калмиков – керівник Департаменту антикорупційної політики НАЗК. Його непублічно називають основним претендентом на посаду голови НАЗК. По суті, це протеже колишнього голови Олександра Новікова, який до слова, дуже влаштовував "слуг народу" та Офіс Президента. На співбесіді з доброчесності Калмиков досить сумнівно пояснив ситуацію з засудженням брата через фінансування тероризму. Фактично він став на захист брата зазначивши у відповідь на це питання, що інформація є "викривленою" та звинуватив СБУ у зловживанні. Він пояснив, що його брат передавав пенсіонерам з окупованих територій пенсію з підконтрольної Україні території, втім, на яких саме умовах він це робив Калмиков не зазначив. Батьки Дмитра Калмикова проживають на окупованій Луганщині. Як він сам зазначив, живуть вони у сільській місцевості та зв'язків з окупантами не мають. Він сплачує кредит за квартиру в окупованому з 2014 року смт Катеринівка Луганської області, за нею як він стверджує доглядають батьки. Втім, проживання близьких родичів на окупованих територіях може бути використане ворогом як елемент тиску на топ посадовця з метою отримання певної інформації, тож цей факт несе певні ризики для національної безпеки країни у разі зайняття такою особою посади голови НАЗК. Також варто згадати й проблеми з антикорупційною діяльністю НАЗК, а цей напрямок нагадую очолює Калмиков. Яскравим прикладом тут є позиція НАЗК щодо скандального містобудівного законопроєкту 5655 авторства голови правлячої партії "слуга народу" Олеги Шуляк. Законопроєкт 5655 містив низьку корупційних ризиків, про які напочатку зазначали в НАЗК та про які наголошували європейські партнери. Є в цій історії і роль Калмикова, так, саме у відбілюванні мегакорупційного скандального законопроєкту 5655, ухваленого в інтересах будівельної мафії. Тут у мене є деталі, бо якщо ви пам'ятаєте мою історію з Шуляк в госпіталі, то вона була саме через 5655, бо ми – Народовладдя – послідовно боролися і боремося проти цього недозакону. Отже, після голосування Верховною Радою за цей законопроєкт і шаленого негативного суспільного розголосу тодішній голова НАЗК Новіков як мінімум двічі прямо в своїх інтерв'ю заявляв, що позитивні моменти 5655 є частиною Антикорупційної стратегії. Антикорупційна стратегія і її виконання – це питання саме департаменту Калмикова. Так от 5655 банально суперечить Антикорупційні стратегії. Якщо голова НАЗК виходить і бреше про відповідність Антикорстратегії, то Калмиков мав зробити все, щоб виправити ситуацію і розповісти про порушення. До речі, що зараз Калмиков зі своєю ДАП робить? Там купа пунктів, що пнямо не виконуються з поясненнями, що нічого робити не будуть, поки Зеленський 5655 не підпише. А ще купа пунктів, що прямо суперечить 5655. А Калмиков нічого як не робив, коли Новіков брехав про Антикорстратегію, так нічого і зараз не робить, щоб виправити ситуацію. Тобто історія з 5655 не тільки доводить професійну недоброчесність Калмикова, але і його близькі стосунки з Новіковим. 2. Вишневський Андрій – ексзаступник голови НАЗК. Комісія звернула увагу на розбіжність офіційного доходу його співмешканки та її значними заощадженнями. Під час роботи заступником голови НАЗК, Вишневський відіграв одну з ключових ролей в протягуванні скандального містобудівного законопроєкту 5655 в інтересах будівельної мафії, сам закон містить значну кількість корупційних ризиків. Відповідно до стенограми засіданні профільного комітету ВР 28.11.2022, при розгляді законопроєкту 5655 до другого читання Вишневський прямо заявляє, про обов'язок НАЗК провести повторну антикорекспертизу, якщо не було враховано рекомендації попередньої експертизи. Сама можливість повторного проведення експертизи було передбачено відповідною Методологією (затверджена наказом НАЗК від 20.10.2020 N470/20). При цьому, як зазначена Методологія (п.4 Розділу ІІ), так і п. 5 Порядку (затверджено наказом НАЗК від 29.07.2020 N325/20) встановлюють обов'язковість проведення експертизи у разі виявлення за результатами моніторингу корупціогенних норм. Хоча зауваження попередньої експертизи не було повністю враховано, а НАЗК виявило при проведенні моніторингу редакції до другого читання значну кількість нових корупціогенних норм, проведення експертизи не призначають, Вишневський особисто 30.11.2022 направляє у ВР непередбачений повноваженнями НАЗК лист із виявленими під час моніторингу ризиками та рекомендаціями для їх усунення. 08.12.2022, у відповідь на звернення Національної спілки архітекторів України (НСАУ), Вишневський вже повідомляє про неможливість провести експертизу законопроєкту в редакції до другого читання у зв'язку із відсутністю у НАЗК повноважень на повторне проведення антикорекспертизи. Хоча переважна більшість нових рекомендацій НАЗК знову не була врахована, Вишневський 26.12.2022 у відповідь на звернення НСАУ повідомляє завідомо недостовірну інформацію про невиконання лише однієї з десяти рекомендацій та неможливість провести повноцінний аналіз виконання рекомендації у зв'язку з тим, що направлена на підпис Президенту України редакція закону не оприлюднена. При цьому, фінальна редакція прийнятого закону була оприлюднена на сайті ВР ще 19.12.2022. Зазначені дії свідчать, що Вишневський, як заступник голови НАЗК, свідомо, з порушенням встановленого порядку, не забезпечив проведення антикорекспертизи законопроєкту 5655 в редакції до другого читання достеменно знаючи про наявність в ньому значної кількості корупціогенних норм, а в подальшому використовував своє положення для приховування невиконання раніше наданих НАЗК рекомендацій щодо усунення виявлених ризиків. 3. Гупяк Сергій – керівник четвертого слідчого відділу (з дислокацією у місті Вінниці) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Хмельницькому. В листопаді 2021 року суд визнав незаконною бездіяльність Сергія Гупяка як слідчого щодо відмови вносити відомості про злочин до ЄРДР. Гупяк не розкриває доходи та заощадження членів родини як він заявляє "з міркувань безпеки". Раніше Гупяк брав участь в конкурсі на посаду Директора НАБУ, був у трійці фіналістів, але перемогти не зміг. 4. Каплюк Катерина – фізична особа-підприємець – надання послуг ТОВ "УП Медіа Плюс" (Українська Правда), ексголовний спеціаліст відділу моніторингу способу життя НАЗК. В НАЗК працювала під керівництвом колишнього фігуранта своїх журналістських розслідувань. 5. Нікулін Віталій – представник Уповноваженого ВРУ з прав людини в місцях несвободи. Зі співбесіди стало відомо, що до 2022 року його рідний брат проживав в Москві, тільки з початком повномасштабного вторгнення він покинув територію рф і наразі проживає в Республіці Індонезія (о. Балі) та є ФОПом. Нікулін зазначив, що постійно проживає в місті Києві, втім жодного житла хоча б орендного він не задекларував. 6. Павлущик Віктор – керівник відділу детективів НАБУ. В 2008-2015 роках проходив військову службу в органах СБУ на оперативних посадах та посадах керівного складу. В 2023 році приймав участь у конкурсі на посаду голови НАБУ. Віктор Павлущик також подавав свою кандидатуру як кандидат до Вищої ради правосуддя за квотою Президента Володимира Зеленського. На першому етапі за результатами тестування загальних здібностей набрав найбільшу кількість балів – 137. Після повномасштабного вторгнення під час відпустки перетинав державної кордон з метою відвідати дітей. 7. Скомаров Олександр – заступник керівника головного підрозділу детективів НАБУ. Його рідна сестра була підозрюваною у вчинені кримінального правопорушення, яке було підслідне НАБУ. В подальшому Скомаров намагався виступити поручителем сестри, з мотивів підтримки родича, конфлікт інтересів заперечив. Мати кандидата при офіційному доході 2 500 доларів за весь період 1998-2023, в 2020 році набула у власність квартиру у новобудові орієнтовно за 35-40 тисяч доларів США, продала її за 60 000 доларів США та придбала іншу більшу квартиру в цьому ж ЖК за 70 000 доларів США. Джерелом походження коштів на здійснення цих правочинів Скомаров пояснював нібито отриманим прибутком в 2000х роках від продажу магазину в Луганській області за 50 000 доларів США. Втім, підтверджень немає, документи щодо цього він пообіцяв надати комісії. Під час перебування на аспірантурі, в 2015 році був одним із перших детективів набраних до НАБУ. Разом з роботою в НАБУ, в 2017 захистив дисертацію, в 2021 отримав право на зайняття адвокатською діяльністю після 6 місяців стажування. В листопаді-грудні 2020 році, паралельно з трудовою діяльністю в НАБУ пройшов 300 годин стажування у адвоката. 8. Стародубцев Олександр – заступник керівника апарату НАЗК. У НАЗК відповідає за такі напрями: координація HR-напряму; цифрова трансформація; просвітницька діяльність. До НАЗК протягом півроку Стародубцев очолював Національне агентство з питань державної служби (НАДС), з листопада 2019 року по травень 2020 року. А перед цим працював у Мінекономрозвитку (2015-2017), зокрема, займався регулюванням публічних закупівель Міністерства. Отримав від політичної партії "Слуга народу" у 2019 році гонорар за виступ під час стратегічної сесії цієї партії в Трускавці, в організації якого за його словами йому допоміг Тимофій Милованов. 9. Степанян Сергій – прокурор САП. Мобілізований, але службу проходить на посаді т.в.о. директора департаменту з питань виявлення та запобігання корупції Міністерства оборони. Комісія звернула увагу на те, шо син Степаняна у листопаді 2023 року порушив правила дорожнього руху керуючи автомобілем Lexus NX 2019 року невідомої особи. На запитання, чий же це автомобіль, Степанян попросив зберегти інформацію анонімною, бо власник авто друг його дружини і він лише передав авто на зберігання, маючи на меті зберегти його від знищення внаслідок обстрілів. Сергій Степанян стверджує, що після того як дізнався про ситуацію з адміністративним правопорушенням сина, автомобіль було повернуто власнику у грудні 2023 року. Степанян виїздив за кордон у червні 2023 року. Цю поїздку він пояснив навчанням з дозволу керівництва. 10. Хаванов Артем – уповноважений з антикорупційної діяльності в "Укрексімбанку". з 2020 по 2022 року, був керівником напрямку протидії шахрайства у ТОВ "МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ" олігарха Ріната Ахметова. Хаванов притягувався до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Він пояснив це так: "Я був у гостях у свого друга, ми святкували рік з дня народження його сина. Одному з гостей стало погано. І ми почали викликати таксі, щоб їхати в аптеку. Враховуючи, що я випив 4 пляшки пива "Корона екстра", по 0,33, я вирішив, що в змозі керувати авто". Теща Хаванова за 2018 рік отримала офіційний дохід розміром 5 000 000 грн. В 2019 році вона придбала транспортний засіб Subaru Forester вартістю 500 000 грн та Porsche Macan в 2020 році вартістю більше 2 000 000 грн. Однак, майже одразу на обидва автомобілі була видана довіреність на інших громадян. Ці обставини Хаванов пояснити не зміг. Фінальні співбесіди з кандидатами на посаду голови НАЗК заплановані на цих вихідних у проміжку 24-26 лютого. Отже, найближчим часом слід чекати переможця конкурсу. https://blogs.pravda.com.ua/authors/symoroz/65d8a65bc7343/