https://blogs.pravda.com.ua/images/logo_ukr.gif https://blogs.pravda.com.ua https://blogs.pravda.com.ua https://blogs.pravda.com.ua/authors/irgerashchenko/69a2a3eccde2d/ ukrpravda@gmail.com (Ірина Геращенко) Sat, 28 Feb 2026 09:14:36 +0200 Як журналісту, мені, безумовно було цікаво відвідати презентацію нового медіа в Україні. Приватний американський телеканал Newsmax Ukraine транслюватиметься на ютубі, у застосунку, а також у цифровому форматі. Щодо ліцензії, то Нацрада ще не розглядала питання дозволів. Нова генпродюсерка, професійна журналістка Людмила Немиря почала презентацію з хроніки, розповіла, що журналісти Newsmax висвітлювали події в Україні з перших днів вторгнення, показала воєнкорів на зруйнованих вулицях Бучі і включеннях з охопленого вогнем Києва. Мені здається надзвичайно важливим, аби американці, особливо в глибинці, більше знали про Україну і бачили події в Україні очима американських медіа, а не слухали російську дезинформацію. Канал вестиме мовлення українською, англійською (що цілком логічно) і... російською (ось це відверто не зрозуміла, бо українці на окупованих територіях розуміють украінську, емігранти в США точно світу знають англійську, а в просвітлення росіян я не вірю. І вважаю викинутими на вітер державні гроші на канал "Дом" / Freedom,, на який пішли мільярди з бюджету і який не переконав жодного росіянина чи жителя СНД. Сподіваюся, інвестори і редакція передумають і відчують непотрібність російської редакції, це гроші в пісок)... Пані Немиря розказала, що в тестовому режимі українська редакція працює вже рік, обʼєднує 40 людей, про амбітні плани нового каналу, який хочуть зробити не лише плюралістичним дискусійним майданчиком і якісним новинним медіа, але і привабливим з точки зору бізнесу, тобто, незбитковим. Присутність на презентації президента Американської торгівельної палати Ендрі Гундера, можливо, натякає, що канал розраховує на рекламу американських підприємців. Взагалі, цікавим був склад запрошених гостей. Тимчасова повірена у справах США в Україні Джулі С. Девіс, яка нагадала про свободу слова і плюралізм думок як фундаментальну цінність, записану в американській Конституції, голова ОП Кирило Буданов, який почав свій виступ з того, що розцінює прихід американського телеканалу не лише як медіа подію, а як певний сигнал віри США, що тут є майбутнє, перший віцеспікер Олександр Корнієнко і лідерка "Голосу" Кіра Рудик також привітали новий медіа проєкт, зрозуміло, були Григорій Немиря і Юлія Тимошенко, яка має давні теплі стосунки з родиною Немирь, журналісти і політологи, діячі культури. Я щиро бажаю новому медіа конкурентності в конкурентному медіаполі. Коли пан Корнієнко зі сцени спрогнозував, що на новому каналі буде дискусія, нагадала владі про важливість свободи слова і закликала закрити марафон. Правда, тут Олександр виразно покачав головою і замахав руками. Хоч я нагадала, що свобода слова гарантуєтися не лише американською, а і українською Конституцією. Що ж, тоді бажаю всім каналам за межами марафону працювати цікаво і конкурентно, аби ніхто той пропагандистський марафон не дивився): Важливим є те, що Newsmax Ukraine вироблятиме продукт для американського каналу. Нехай українці більше знають про Україну, від цього напряму залежить підтримка і позиція американської влади. https://blogs.pravda.com.ua/authors/irgerashchenko/69a2a3eccde2d/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/irgerashchenko/6996d613663eb/ ukrpravda@gmail.com (Ірина Геращенко) Thu, 19 Feb 2026 10:21:23 +0200 В мене тепер є примірник "Генімвея", який нічого не знає, з автографом Артура Дроня. Проза цього молодого автора стала відкриттям цього року, то ж з великим задоволенням відвідали з Оксаною Продан літературний вечір в Молодому театрі. Артур читає свої вірші буденно і без пафосу, хоч в тих рядках стільки страшної правди, яку б не мало знати це покоління. Його новели говорять тим пережитим досвідом, який не намалює фантазія. І це дійсно дуже хороша література. Артур відмовився від участі в кількох престижних західних фестивалях і перекладу в крутому норвезькому видавництві через те, що в проєктах брали участь "хороші русскіє". Ви ж розумієте, наскільки мені відгукується ця позиція! Вважаю величезною помилкою створення російської демократичної платформи в ПАРЄ, участь всіх цих лібералів в будь яких конференціях, бо це тільки легітимізує і олюднює зло. "Хороші російські опозиціонери можуть бути тільки в Російському добровольчому корпусі"- сміється Артур під оплески зали. Взагалі, він багато розмірковує про те, як донести Заходу, що і досі не позбувся емпатії до російської культури, правду про війну, варварство сучасної Росії і неможливість прощення, принаймні на цьому історичному етапі. Кошти від збірки своїх поезій Дронь передає на реабілітацію дітей з аутичним розладом з родин військових і вже зібрав на цю добру справу майже 2 млн грн. Він так смачно розповідає про нашу українську локальну ідентичність, яка допомогає і в армії. Це і правда наша унікальна особливість, яка збагатила Україну і українців своєрідним колоритом, гумором, піснями, діалектом, говірками, традиціями, жартами. Ми ж відразу бачимо західняка, східняка чи мого земляка з Центральної України. В найважчі, найтемніші часи людина шукає кусочки світла і за них хапається – так зараз ми переживаємо війну, так на фронті солдат чекає листа, дзвінка коханої, повернення друга з позиції чи відкриває себе до творчості. Артур дуже спокійно і без пафосу читає свої вірші про війну, але в тебе в горлі перехоплює і ти не можеш стримати сльози. "Приснись мені, будь ласка"- так просто, так важко, одним реченням – про молодих вдов... "Все найважливіше – найпростіше..." "Хтось спадкує нашу скалічену землю...з найбільшими в світі кульбабами" Дуже цьому знайомству і з нетерпінням чекаю нових збірок. https://blogs.pravda.com.ua/authors/irgerashchenko/6996d613663eb/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/irgerashchenko/69776340618d7/ ukrpravda@gmail.com (Ірина Геращенко) Mon, 26 Jan 2026 13:51:12 +0200 11 років тому ми виперли росіян з ПАРЄ. Сьогодні они повертаються. Під соусом "хороших русскіх". Тепер ця бродяча трупа кара мурзи і ко, яка гастролює по європейських майданчиках із закликом розморозити активи простих росіян, зняти з них санкції і надати довготермінові візи, бо "нєвінниє люді страдают" – наповну використає цей майданчик в Страсбурзі, для просування цих ФСБшних наративів. Тепер вони, перебираючи на себе увагу, ліпитимуть з агресора образ жертви, як вони це добре вміють. Тепер вони там розповідатимуть про бєдних мам – одіночєк, винуждєних доєднатися до СВО. Я вважаю це величезною помилкою Парламентської Асамблеї. Міною сповільненої дії, яка матиме серйозні пропагандистські наслідки. Знаю, що українська делегація не голосувала за легітимізацію цієї російської пʼятої колони, але навіщось бавилася в якісь поправки про корінні народи, рекомендувала якихось хороших кандидатів, яких апріорі не існує, їздила на зʼїзд депутатов Росії в екзилі... Ми емоційно дискутували з багатьма колегами, я відстоювала і відстоюю позицію, що це помилкова стратегії і тактика – будь які дії по легітимізації росіян. Ми маємо жорстко протистояти всім цим спробам європейців їх легітимізувати, офіційно призначити якусь русскую опозицію в екзилі в очікуванні розвалу рф. Не буде найближчим часом ніякого розвалу, а ці фсбшні консерви розвалять все, куди влізли, зсередини. Жахлива помилка. Сумно, що наші європейські партнери цього не усвідомлюють. https://blogs.pravda.com.ua/authors/irgerashchenko/69776340618d7/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/irgerashchenko/69247b99d3b01/ ukrpravda@gmail.com (Ірина Геращенко) Mon, 24 Nov 2025 16:36:57 +0200 В так званих російських опозиціонерів в екзилі – істерика. Вони кинулися захищати "простих росіян", яким ЄС планує обмежити візовий режим, знову запровадивши одноразові візи. Дуже правильне рішення, яке я усім серцем підтримую і про що ми з М. Іоновою, І. Климпуш-Цинцадзе говорили на всіх зустрічах з європейцями з 2014 року! Кожен росіянин має понести відповідальність за фашистський путінський режим, який обирали і цементували. Треба застосувати реальний тиск на російське суспільство, аби підштовхнути до невдоволення війною. Москвічі і пітєрци, які звикли до канікул в Європі, мають вперше в житті про щось замислитися. І тут виповзла Навальна. Людина, начисто позбавлена емпатії, моралі, совісті, які, гастролюючи з міжнародної конференції на конференцію разом з іншими Кара- Мурзами, жодного разу не вибачилася перед українцями за страшні злочини своєї країни і свого народу, за геноцид і вбивства, не висловила публічно повагу до українського суверенітету і територіальної цілісності, записала відео, де бідкається, що була змушена якось провести ніч в аеропорту Литви і спати на полу – "приятного мало". Мадам Навальна навіть не усвідомлює, наскільки цинічно звучать її слова на фоні щоденних страждань українців. Українські діти вже кілька років навчаються в підвалах, ночують в підвалах, народжуються в бомбосховищах і гинуть під завалами. Вона кривиться, що Європа буде давати візи за кольором паспорту, жодним словом не обмовившись про фашистську ідеологію своєї країни і народу, який знищує нас тільки через українську ідентичність! Путін вєдьот войну- волає Навальна, забувши про кілька мільйонів простих рускіх солдатів, які вбивають українців, а потім ідуть на відпочинок в Болгарію, зі своїми живими дітьми і дружинами. Прі чьом здесь всє росіянє? – просуває Навальна ключовий кремлівський меседж заради зняття відповідальності з країни – терориста. А це і є задача Москви – забути про репарації, розморозити російські активи. І так звана російська опозиція вправно їм в цьому допомогає. Пані Навальна, так, в цій жорсткій війні, розвʼязаній Росією як державою, підтриманою російським суспільством, мова іде про колективну відповідність. Вашу, вашого покійного чоловіка, який насміхався над окупацією Криму в час, коли мав це засудити, ваших соратників, вашого народу і в першу чергу звичайно, путінської банди. Це колективна відповідність. Цього будуть добиватися українці, які б угоди нам не навʼязував світ. Геноцид не має термінів давності. А ваші меседжі і світогляд мало чим відрізняються від посланців Путіна, кіріла дмітрієва і ко. Глибоко вас зневажаю. Дякую ЄС, що нарешті починають впроваджувати реальні кроки проти Росії і росіян. Кожен з них має відчути на собі відповідальність, презирство і тиск. https://blogs.pravda.com.ua/authors/irgerashchenko/69247b99d3b01/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/irgerashchenko/68da83c494326/ ukrpravda@gmail.com (Ірина Геращенко) Mon, 29 Sep 2025 16:04:04 +0300 Українці, які через тривалу війну давно не мали своїх виборів, мабуть, ще ніколи так не вболівали за результати голосування в інших країнах, як нині переживали за Молдову. На тлі нахабного втручання Росії, яке могло створити додаткові проблеми і для наших південних кордонів, перемога проєвропейських сил у Кишиневі сприймається як спільна. ЦВК Молдови після опрацювання 100% протоколів підтвердила, що проєвропейська "Партія дії і солідарності" (PAS) отримала 50,20% голосів і 55 мандати зі 101, що дає їй мінімальну, але стабільну більшість. Проросійський "Патріотичний блок" колишнього президента Ігоря Додона здобув 24,18% – це 26 місць. До парламенту також увійшли "Альтернатива" (7,96%), "Наша партія" (6,20%) та "Демократія вдома" (5,62%). Кожна з них матиме від 6 до 8 мандатів. Виборчий бар'єр для блоків складає 7%, для партій – 5%, тож кілька менших гравців пройшли на межі. А Майя Санду на фоні нерішучості західних політиків стає однією із найхаризматичніших і найсильніших лідерок Східної Європи, демонструючи якості, яких нині так бракує – жорсткість і принциповість і безкомпромісність там, де компроміси неможливі. Останні тижні і дні перед виборами президентка Молдови Майя Санду діяла як професійний хірург, безжально видаляючи все, що може пустити пострадянські метастази в крихкий організм молодої молдовської демократії. Правоохоронні органи і журналісти викрили мережу підкупу виборців, через яку проросійські партії збиралися отримати потрібний результат. У результаті, до перегонів не були допущені кілька відверто шовіністичних московських проєктів, а за два дні до голосування ЦВК призупинила дію двох проросійських партій з виборчого бюлетеню, причому одна з них була частиною "Патріотичного блоку" Додона. Лідерка звинуваченої в зовнішньому фінансуванні партії "Серце Молдови" Вікторія Фортуна, яка відзначилася заявами з зазіханням на українські території, зʼявилася на брифінгу до міжнародних спостерігачів, аби поскаржитися на авторитарні методи влади і пообіцяти судові процеси. Але все це буде вже після виборів. А в день тиші експерти і міжнародні спостерігачі гадали, чи не перейдуть голоси цього промосковського проєкту іншим симпатизуючим Росії партіям, додавши їм кілька критично важливих процентів для більшості. Але попри те, що діяльність партій була призупинена, в бюлетенях навпроти їх назв поміток "вибув" не стояло. Як пояснили нам на дільницях, партії оскаржують дії комісії, тому з виборів їх вилучили, а з бюлетенів ні. І це був продуманий крок влади. А ще ЦВК зменшила кількість виборчих дільниць у Придністров'ї до 12 і перенесла 5 з них, заборонила мешканцям невизнаного анклаву голосувати на інших дільницях по додаткових списках, та не дала відкрити в Росії більше 2 дільниць. Натомість, створила понад 300 у країнах ЄС і світу, де діаспора свідомо підтримує європейський вибір, а не совкову ностальгію. Це стало жорсткою реакцією на безпрецедентні спроби Росії вплинути на результати виборів і завести у парламент свої підготовлені проєкти, які мали сформувати проросійський уряд. За даними ЦВК, участь у голосуванні взяли понад 1,6 мільйона громадян Молдови, що становить 52,2% від усіх виборців. Понад 1,32 мільйона або 47,41% проголосували на території країни, близько 240 тисяч – на закордонних дільницях, що стало рекордом для діаспори. Попередній підрахунок показує, що саме закордонні голоси забезпечили PAS додаткову перевагу. Відкриття більше 300 дільниць за кордоном було мудрим рішенням, адже діаспора традиційно голосує за європейський вибір. Водночас у Росії працювали лише дві дільниці, що унеможливило масові вкиди. Загалом у Молдові було відкрито близько 2000 дільниць, а вибори цього року проходили вже за новим Електоральним кодексом. І хоча на брифінгах для міжнародних спостерігачів представники PAS і ЦВК нагнітали страхів про можливі провокації, каруселі й спроби зриву в день виборів, на дільницях, принаймні, де я з колегами працювала в міжнародній спостережній місії, усе було спокійно. Ми з колегою Павлом Фроловим відвідали більше десятка селищ Дубесарського району. Десь дуже бідні, якісь заможніші, іноді з закритими школами – усі вони обовʼязково мають церкву, хрест при вʼїзді, капличку і ще радянські монументи на центральних площах. У сільських клубах, де облаштували дільниці, голосно лунала музика й панувала святкова атмосфера, найбільші черги були після 11, коли старші люди після церковної служби ішли голосувати. Мене щиро вразило, що в цих селах Дубесарщини ми зовсім не чули російської, молодь, здається, її вже не знає, а старші люди не говорили, чи робили вигляд, що не знають. Хоч за широким Дністром – невизнане Придністров'я, а проїжджаючи повз закритий міст і блокпости з військовими, ми бачили БТР з російським триколором біля мосту, який з'єднує молдовські землі з лівим берегом і Дубоссарами. Росія у звичний для себе спосіб цинічно використовує набожність місцевого населення. Журналісти викрили пряме залучення священників православної церкви до інформаційних провокацій РФ, яка почала активно возити їх на паломництво, де велися не так духовні бесіди, як вербування для створення проросійських сіток у соцмережах і просування антизахідних меседжів про знищення Європою сімейних цінностей, небезпеку ЛГБТ-пропаганди й інші улюблені російські страшилки. Мені було важливо почути весь спектр російських маніпуляцій і фейк-ньюс у передвиборчий період. Очевидно, що РФ використовувала Молдову як полігон для відпрацювання нових тактик підкупу виборців та інформаційних війн, які потім будуть застосовувати по всьому світу. І добре, що Молдова дала російським шахраям по руках. Росія планувала в Молдові грузинський сценарій, формування проросійського уряду й блокування євроінтеграції, щедро фінансуючи свої проєкти кешем і криптовалютою, нахабно перераховуючи бідним і ностальгуючим за Союзом гроші на картки з російських банків. У соцмережах особливо активно використовувала TikTok і Telegram, запускаючи вірусні ролики з дискредитації проєвропейських політиків чи фішингові кампанії з рекламою своїх кандидатів. Але Санду і її команді вдалося блокувати ці сітки, а проросійські сили не змогли мобілізувати свій ностальгуючий за СРСР електорат. Як і на президентських виборах 2024 року, Москва намагалася зірвати голосування на закордонних дільницях, усвідомлюючи, що діаспора голосує за європейський курс. У неділю було отримано масові повідомлення про нібито мінування закордонних дільниць. Проте влада врахувала торішній досвід і заздалегідь підготувалася до такого сценарію, співпрацюючи з партнерами. Тому провокації не вплинули на виборчий процес. Ці вибори дійсно були дуже важливі для Європи. Не лише через статус Молдови як країни-кандидата, що очікує відкриття переговорних кластерів. Брюссель після болючої поразки демократії в Грузії дуже переживає за майбутнє Кишинева. Для України ці вибори мали ще більше значення. Ми розуміємо безпекові наслідки дестабілізації в Молдові. Понад 1200 км спільного кордону, і не дай Боже, аби Росія отримала на нього вплив. Санду і її партії вдалося повторити успіх із монобільшістю, хоч цього разу результат був нижчий, ніж у 2021 році. Тепер PAS самостійно формуватиме уряд, хоча опозиція теж отримала додаткових гравців з мандатами. Я щиро вітаю наших партнерів по Європейській народній партії і IDU з перемогою, яка точно далася нелегко. Але водночас бачу, які виклики стоять перед ними і країною. Це не лише безпека й європейські реформи, але й розвиток демократії. Коли бачиш ефективність рішучих дій проти внутрішнього ворога, важливо не піддатися спокусам простих рішень у складних внутрішніх питаннях. На брифінгах з різними молдовськими політиками ми чули не лише традиційні скарги опозиції, але й виправдані нарікання на концентрацію влади. Європейські політики також задавали чимало критичних запитань молдовській владі і це варто враховувати. Безумовно, важко відчути, чим живе країна за кілька днів спостереження за виборами. Але мені здалося, що політикам і народу тут потрібно більше комунікувати одне з одним. Інакше порожнечу радо займе інформаційна машина РФ. А нашим європейським друзям було корисно почути про нові російські виборчі тактики, бо вже завтра все це, як російські дрони, прилетить і до них. Сьогодні дуже тішуся за Молдову. За її європейський вибір і громадянську зрілість активної частини суспільства. Разом нам легше буде долати європейський шлях і протидіяти Росії. А поодинці буде важко встояти. https://blogs.pravda.com.ua/authors/irgerashchenko/68da83c494326/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/irgerashchenko/68b5f3a38586f/ ukrpravda@gmail.com (Ірина Геращенко) Mon, 01 Sep 2025 22:27:31 +0300 Андрію, сподіваюся, Тобі сьогодні на Майдані було затишно. Були всі свої. Ті, хто познайомилися з Тобою на Помаранчевій революції. Ті, хто з Тобою воювали проти Харківських угод. Хто стояв поруч на Мовному Майдані. Сотники Революції Гідності. Приїхали хлопці з-під Покровська й читали вірші про наше покоління. А ще були пластуни і націоналісти. А ще – з "Нашої України", НФ та "Європейської Солідарності". Наш Президент Віктор Ющенко записав Тобі чудову посвяту. Петро Порошенко подякував Тобі за вміння дружити і захищати Україну. А ще були зовсім юні, які зізналися, що під час Революції Гідності вони ходили у 4-й клас, але знали Тебе й інших лідерів Майдану та вірили, що ми не допустимо зриву євроінтеграції. Покласти квіти до Твого фото прийшли посли і дипломати – українські та європейські. А ще – сотні простих українців, які знали Тебе особисто чи заочно, але любили і шанували. Сьогодні до Тебе прийшов і Володимир Миколаєнко, мер Херсона, звільнений тиждень тому з полону. Він сказав дуже важливі слова – як у російській тюрмі вони вірили в Україну і як він шанує Твою роль державника. Ми згадували Твою родину, яка зараз переживає пекло. І молилися, аби Господь дав сили Твоєму Татові, Донечці, Дружині, Сестрі й Брату. Їм – найважче. Ми дивилися парастас у Львові: сьогоднішній вечір об'єднав два любих Твоєму серцю міста – Київ і Львів. Були люди різних політичних таборів і прапорів, з різних міст і регіонів, але всі об'єднані спільним – ми Українці. Було тепло. Ми говорили про Твої уроки: берегти українську мову як Євангеліє, зробити все, аби зберегти Українську Державність. Ми дуже хотіли, аби все було так, як Ти б це зробив. Тому нашою командою ми пройшли сьогодні на Майдан Твоєю дорогою, Твоїм маршрутом 2004-го, 2010-го, 2013-14 років: від Верховної Ради, де Ти зрізав паркани Януковича і будував барикади, до Груші та Інститутської... Ми зупинялися біля дорогих нашому серцю місць, аби вклонитися пам'яті тих, з ким Ти зараз там, у Небесній Гвардії. Бережіть тепер Україну з Неба... Дякуємо всім, хто прийшов сьогодні на останній Майдан Андрія Парубія. https://blogs.pravda.com.ua/authors/irgerashchenko/68b5f3a38586f/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/irgerashchenko/68b3232d6fb7c/ ukrpravda@gmail.com (Ірина Геращенко) Sat, 30 Aug 2025 19:13:33 +0300 Європейська Солідарність з глибоким потрясінням та болем дізналася про трагічну подію – жорстоке, цинічне, підле вбивство народного депутата України від фракції "ЄС", колишнього Голови Верховної Ради України, колишнього секретаря РНБО Андрія Парубія. Нашого колеги, друга, брата. Цей ганебний злочин стався у Львові, місті, яке стало одним із символів боротьби українського народу за свободу і демократію. Ми вважаємо, що вбивство Андрія Парубія не є випадковим злочином, а має ознаки політичного терору, спрямованого проти української державності. Андрій Парубій був одним із державотворців сучасної України. Він стояв біля витоків Помаранчевої революції та Революції Гідності, очолював загони Самооборони Майдану, а в березні 2014 року брав безпосередню участь у створенні нової Національної гвардії та Сил оборони України. На посаді Голови Верховної Ради України він завжди захищав незалежність, суб'єктність і авторитет нашого парламенту. Його політична діяльність була нерозривно пов'язана з відстоюванням демократичного шляху України, європейських цінностей та зміцненням обороноздатності нашої держави. Саме тому ми не виключаємо, що за цим жорстоким убивством стоїть російська федерація – держава-терорист, що веде проти України агресивну війну та використовує методи політичних убивств і диверсій для дестабілізації українського суспільства. Для команди "Європейської Солідарності" це – не просто непоправна втрата. Це вирване серце, шматок нашої душі. Андрій Парубій – син і онук українських дисидентів та політв'язнів. Його життя було присвячене Україні. Від Революції на граніті до Помаранчевого Майдану, від Революції Гідності до боротьби у Верховній Раді – він завжди стояв на передовій захисту української державності, мови, церкви, армії. Андрій жорстко протистояв ратифікації Харківських угод, блокуючи це голосування. Тоді банда Януковича завела проти Парубія кримінальну справу і погрожувала арештом. У часи Революції Гідності він очолював Самооборону Майдану. Як Секретар РНБО стояв біля витоків створення добровольчих батальйонів і Національної гвардії, формування нових Збройних Сил України. Як Голова Верховної Ради доклав усіх зусиль для прийняття закону про мову, відстоював парламент як незалежний інститут та символ демократії. У перші дні вторгнення він долучився до 206-го батальйону, на рівні з усіма виконував бойові розпорядження, чергував на блокпостах, допомагав в евакуації цивільного населення і звільненні Київщини. Андрій мав беззаперечний авторитет серед військових, у парламенті, серед дипломатів і міжнародних партнерів. Сьогодні наша команда отримує тисячі дзвінків від армії, від політиків, від друзів України у світі – усі шоковані цим терактом. Це не просто вбивство. Це справжня терористична війна, це "денацифікація" по-російськи. Це атака на захисників у військовому та політичному сенсі. І водночас – прояв слабкості влади, яка не здатна гарантувати безпеку навіть тим, хто є символами державності. Але нас не залякати! За Андрієм полювала росія. Ми знали, що він, як і інші члени нашої команди, був у так званих "розстрільних списках" кремля ще з 2014 року. Проти нього намагалися організувати напади й раніше. 24 грудня 2014 року неподалік готелю "Київ" невідомий кинув йому під ноги бойову гранату. Тоді Парубій отримав поранення. Він був небезпечним для ворогів, бо завжди говорив правду, боровся безкомпромісно. Але, на жаль, цькування і приниження він переживав і всередині країни. Скільки разів його намагалися знецінити, принизити ті, хто не був вартим навіть його мізинця. Скільки разів ниці люди знущалися над державником і патріотом. Сьогодні день, коли ці нікчеми мають стати на коліна перед пам'яттю Андрія Парубія. Усі, хто знецінював і переслідував Андрія, мають попросити вибачення. "Європейська Солідарність" вимагає від влади та правоохоронних органів невідкладного, чесного, прозорого розслідування цього терористичного акту. Українці мають почути імена виконавців і замовників. Ми наголошуємо, що це був замах не лише на нашого друга і соратника. Це удар по всій Україні, спроба підірвати нашу державність і посіяти страх. Ми переконані, що Андрій Парубій заслуговує на найвище вшанування – на присвоєння звання Героя України. Його внесок у захист незалежності, української мови, ідентичності, формування сучасної армії та парламентаризму є неоціненним. Наші серця сьогодні з родиною Андрія – з його батьком, дружиною, донечкою, сестрою. Ми розділяємо їхній невимовний біль і скорботу. Андрій Парубій назавжди залишиться в історії України як один із тих, хто творив нашу незалежність і захищав її у найважчі часи. Ми закликаємо Верховну Раду України: 1. Звернутися до парламентів і урядів іноземних держав, міжнародних організацій із закликом засудити цей акт політичного терору, який є частиною агресивної війни росії проти України. 2. Закликати Європейський парламент та парламенти держав-членів ЄС вшанувати памʼять колишнього Голови Верховної Ради України, депутата фракції "ЄС" хвилиною мовчання. 3. Вимагати від правоохоронних органів негайного, професійного, прозорого та результативного розслідування вбивства Андрія Парубія, за необхідності із залученням іноземних експертів. 4. Закликати міжнародних партнерів України посилити політичний та санкційний тиск на російську федерацію як державу-терориста, яка не зупиняється перед убивством українських політичних та громадських діячів. 5. Звернутися до партнерів надати Україні додаткову підтримку у сфері оборони та безпеки, зокрема в розбудові систем захисту від терористичних і диверсійних атак. 6. Наголосити на важливості зміцнення національної єдності всередині України, обʼєднання демократичних сил, уникнення політичних переслідувань та цькування опонентів. Чесність Андрія Парубія, його жертовність, патріотизм і відданість Україні назавжди залишаться прикладом для майбутніх поколінь. Україна сьогодні як ніколи потребує єдності Вільного світу. Лише спільними зусиллями ми зможемо зупинити державу-терориста, яка намагається знищити український народ і підриває основи міжнародного порядку. Вічна памʼять, Андрію! Слава Україні! https://blogs.pravda.com.ua/authors/irgerashchenko/68b3232d6fb7c/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/irgerashchenko/68b1ecfe3c153/ ukrpravda@gmail.com (Ірина Геращенко) Fri, 29 Aug 2025 21:10:06 +0300 Найважча моя парламентська каденція 6 років тому розпочала свою роботу Верховна Рада IX скликання. У 2019-2025 роках мною особисто або у співавторстві внесено 476 законопроєктів і постанов, із них ухвалено 150. Подано поправки до сотень законопроєктів. Як співголова фракції "ЄС" жорстко відстоюю суб'єктність парламенту та права опозиції. Згідно з рейтингом Руху ЧЕСНО, входжу до числа депутатів із найбільшою часткою прийнятих ініціатив (близько 30%). У ВР цього скликання: • оголошено 103 мої депутатські запити; • надіслано понад 900 депутатських звернень; • розглянуто близько 3000 звернень громадян; • виступи у Верховній Раді – 1006; • присутня на 320 пленарних засіданнях (статистика голосувань – 88%); • взяла участь у 237 засіданнях Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва; додатково долучаюся до роботи Комітету з питань екологічної політики та природокористування. Мала понад 160 робочих поїздок Україною, відвідала всі регіони, окрім окупованого Криму, усі прифронтові території. З 2022 року – член української делегації в ПА ОБСЄ. Взяла участь у понад 300 зустрічах із представниками іноземних парламентів, урядів і міжнародних організацій (Франція, Данія, Естонія, Литва, Німеччина, Швеція, Європарламент, Норвегія, Нідерланди, Польща, Румунія, Велика Британія, Ізраїль, Канада, США та інші), мала десятки закордонних відряджень. Військова та гуманітарна допомога – для мене найважливіші Разом з М. Іоновою, І. Фріз, І. Климпуш-Цинцадзе передали допомогу понад 20 бригадам ЗСУ, ТрО, ССО, артилерії, ППО, розвідці. Передано: • понад 200 різних БПЛА (Mavic, FPV, нічні), • РЕБи, Starlink, генератори, 3D-принтери, акумулятори, ноутбуки, монітори, планшети, авто, колеса, • бронежилети, взуття, одяг, тепловізори, аптечки, турнікети, засоби зв'язку та інші. Щиро дякую всім друзям і партнерам, хто допоміг нам збирати допомогу для фронту! Приймальня, права людини, благодійність У Черкасах з 2013 року працює моя депутатська приймальня. За 6 років отримала понад 800 звернень від черкащан. Жорстко відстоюю парламентаризм, демократію, права людини, свободу слова та євроатлантичну інтеграцію України. Уже 20 років частину зарплати перераховую на онкогематологічне відділення НДСЛ "ОХМАТДИТ". Працюємо далі! І звітуємо! https://blogs.pravda.com.ua/authors/irgerashchenko/68b1ecfe3c153/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/irgerashchenko/68aeb26ef2e83/ ukrpravda@gmail.com (Ірина Геращенко) Wed, 27 Aug 2025 10:23:26 +0300 Малодушність нашіптувала мені не йти на прем'єру... Або вислизнути після початку. Бо в нашому житті зараз стільки страхів і негативних новин, що підсвідомо хочеш уберегти психіку. А документальний фільм "2000 метрів до Андріївки" оскароносця Мстислава Чернова – це про важкі бої за маленьке село під Бахмутом, від якого залишилася тільки назва. Про смерті найкращих людей нашої країни – за назву на карті. Навіть не так: про загибель найкращих людей цього збожеволілого світу. Бо хто ще так відчайдушно готовий битися й ризикувати життям за заміновані поля й спалені артилерією ліси, за руїни, що лишилися від села? Самі герої – реальні молоді хлопці, яким би жити й учитися, які в своєму житті нічого не бачили й не чули, окрім звуків смерті, зметених вогнем лісопосадок, загибелі друзів, руїн селищ і міст, стертих росіянами до каміння. І вони кажуть: ми б'ємося й вмираємо за назви на карті. Бо це наша земля. І колись тут знову буде життя. Я заклякла у своєму кріслі й разом із повною залою додивилася фільм до кінця – хоч іноді заплющувала очі, а часом вони застилалися сльозами. Я ніколи не зможу простити росію за все це страшне зло, яке вона принесла на нашу землю. Автор фільму, режисер Мстислав Чернов, на презентації сказав, що зараз багато політиків підштовхують нас до того, що Україна має віддати свої землі. Але вони й гадки не мають про цінність цієї землі, кожен метр якої залитий кров'ю. Про це – кожна хвилина фільму. Багато грубої лайки. Та що ж, на війні так говорять зі світом. Багато справжнього братерства і дружби. Багато незбагненної любові до цієї спаленої, замінованої, поритої снарядами й, здається, непридатної вже до життя землі. Кадри важких боїв, дорога смерті – 2000 метрів до села, що прострілюється ворогом, над яким літають FPV-дрони, посадка, перекопана "щурячими" норами бліндажів окупантів, чергуються з відстороненою хронікою західних ЗМІ, де Україну критикують за "невдалий контрнаступ". Точний, як скальпель, режисерський прийом: показати світу правду і змусити подивитися в дзеркало. А у цьому віддзеркаленні – побачити героїв і власний страх та малодушність. Маленький взвод 3-ї штурмової пройде ті 2000 метрів і встановить український прапор на руїнах Андріївки. Єдина жива істота, що там залишилася, – худюща кішка, яку бійці заберуть до загону. А вже за кілька місяців село, точніше – назву на карті, знову захоплять росіяни. З висоти дрона ми бачимо руїни колишнього населеного пункту, скелети будинків між колись чітко розпланованими вулицями. А потім – безкрає "місто" синьо-жовтих прапорів на цвинтарі, де під кожним із них лежить цвіт нашої нації. Ті, хто віддали життя за ці міста і посадки. Красиві суворі обличчя застигають під спалахами вогню. Вечірнє шикування загону. Командир кричить позивний "Гагарін!" – і десятки побратимів у відповідь: "Присутній!" – аби чув весь світ. І так – десятки разів! Величний, емоційний, страшний щовечірній ритуал тих, хто вийшов з бою, – згадка про тих, хто назавжди в строю. Цей фільм не відпустить надовго. У залі сиділо багато іменитої публіки, і я дуже хочу, аби "2000 метрів до Андріївки" побачив світ. Але не менш важливо, щоб його подивилися на Банковій. Пам'ятаєте, в одній із чергових пафосних статей для західної преси журналіст писав, що вечорами президент і його команда у бункері передивлялися стару класику?... Так ось, Верховному Головнокомандувачу і його радникам варто знайти півтори години на документальне кіно про Андріївку – одне з сотень захоплених і знищених сіл. Ця правда про війну дуже відрізняється від "успішних кейсів фортеці Бахмут", як це називали на Банковій. Це правда про тих, на кому тримається українська державність. Дякую за правду творчій команді фільму. Дуже бажаю вам "Оскара" й усіх можливих нагород. Фільм уже відсьогодні в українських кінотеатрах. Сходіть, друзі! Щоб ще більше ненавидіти ворога й усвідомити подвиг і жертовність наших ЗСУ. Хоч ми в тилу ніколи до кінця не зможемо це відчути і пережити. Дякую ЗСУ за все! https://blogs.pravda.com.ua/authors/irgerashchenko/68aeb26ef2e83/ https://blogs.pravda.com.ua/authors/irgerashchenko/68ad810bf227b/ ukrpravda@gmail.com (Ірина Геращенко) Tue, 26 Aug 2025 12:40:27 +0300 Щасливі світлини депутатів у день проголошення нашої Незалежності завжди викликають сильні емоції. Здається, ми разом із ними переживаємо цю напругу, піднесення, ейфорію, що супроводжували той історичний день, про який усім нам потрібно знати більше – похвилинно, у кожній деталі. Попри всю свою строкатість, поляризацію, різність, популізм і галасливість, український парламент завжди відігравав особливу роль у формуванні та збереженні української державності, демонстрував дива єдності у найважчі моменти, ставав вище над обставинами, забував про партійність на тлі загроз і обирав служіння державі. Я часто думаю про феномен першого скликання ВР, де ідейні комуністи змогли переступити через свої партійні квитки і підтримати незалежність, обрати Україну, а не ЦК КПРС. Сьогодні парламент повністю виключений із політичного життя країни. Банкова, яка замкнула на собі всі політичні процеси і зачистила інфополе, робить вигляд, що Україна з'явилася у 2019 році. День Незалежності – наше найбільше і найважливіше свято. На Софійській площі – Офіс, уряд і президія ВР. Як так трапилося, що на урочисті заходи не запросили ані колишніх президентів, ані депутатів нинішнього парламенту чи бодай першого скликання, які виборювали цю незалежність, голосували за неї? Яке відношення 5-6 менеджерів мають до Незалежності? Чому на Софійській не було Івана Зайця та інших депутатів, які творили історію? Бо для Банкової вони – "неформатні дєди-мопєди", як презирливо кинув один "слуга"... За часів усіх українських президентів День Незалежності об'єднував. На заходи запрошували попередників і опонентів, вшановуючи внесок кожного в розбудову нашої спільної, багатоманітної, інклюзивної, європейської держави. Це і є державницька мудрість. Цього року було дійство для одного глядача зі свитою. І це вже стало нормою. Напередодні на ветеранський форум не запросили "неправильних ветеранів" і людей, які свого часу його заснували: ту ж Ірину Фріз, першу міністерку у справах ветеранів, яка створювала міністерство, чи Яну Зінкевич, яка в нинішньому парламенті найбільш гідна бути на зібранні з побратимами. На презентацію програми діяльності уряду покликали лише "слуг". Найбільшим абсурдом став молитовний сніданок без опозиції. Розумію, "Європейська Солідарність" псує апетит Банковій. Але ж на такі заходи йдуть не їсти, а спільно молитися – у любові до ближнього, а не в ненависті; у всепрощенні, а не в задумуванні нового терору. Саме в цьому і є ідея подібних заходів: об'єднати, подати руку, знайти компроміс, спілкуватися. Не запросили не лише опозицію, але й журналістів "неправильних" ЗМІ. І на цьому тлі дивно виглядають щасливі посмішки "правильних", воцерковлених, "допущених". У Євангелії це називається фарисейством. Але якщо українська журналістика давно змирилася з політичною цензурою і робить вигляд, що не існує опозиції чи закритих телеканалів, то хто буде звертати увагу на такі "дрібниці", як молитовний сніданок у режимі офрекорд? 5-6 менеджерів точно не читали не лише українську історію, а й Біблію. До них питань немає. Але є до президії ВР. Коли ви, нарешті, згадаєте, що представляєте весь український парламент, а не лише себе? Коли почнете захищати його авторитет і суб'єктність? Коли полюбите інституцію, яку маєте честь очолювати, а не себе в оксамитових червоних кріслах? Зараз ми є свідками руйнації державних інституцій, повної втрати суб'єктності ВР і уряду, зачистки інформаційного поля. Саме так зароджується і впроваджується авторитаризм. Досить ділити країну на "своїх" і "чужих", "правильних" і "неправильних". На сьомому році правління час вирости з дитячих ображених штанців і стати, нарешті, державними діячами. https://blogs.pravda.com.ua/authors/irgerashchenko/68ad810bf227b/