Сергій Дацюк Філософ

ЗНАЙТИ ПРАВИЛЬНУ ПОЗИЦІЮ

12 грудня 2017, 09:06

Коли настає криза, коли в складну ситуацію потрапляє ціла країна, коли зникають звичні орієнтири, які ще вчора здавалися такими зрозумілими і незмінними, знайти правильну позицію стає дуже непросто. А коли керуватися емоціями, навіть контрольованими, – знайти правильну, тобто водночас перспективну та дієву, позицію стає взагалі неможливо.

Прохання не читати цей текст тим, хто вважає, що "все просто" і "навіщо все ускладнювати?".

Набір формальних позицій в ситуації кризи в сьогоднішній Україні

Правильність вибору позиції в нинішній кризовій ситуації визначається двома доволі ризикованими та іноді навіть суперечливими вимогами – здійснити трансформацію України, при цьому не втративши чи хоча б зберігши в основному її суверенітет (конституційний, територіальний, економічний, політичний, соціальний, культурний, інформаційний, духовний і т.д.)

Проблемність виконання першої вимоги зумовлена тим, що трансформації опирається більшість правлячого класу України на чолі з олігархом-Президентом та за підтримки інших олігархів. Проблемність виконання другої вимоги зумовлена тим, що збереження суверенітету України суперечить довгостроковим інтересам російського правлячого класу і не дуже підтримується правлячими класами Європи та США.

Складність виконання цих вимог полягає у тому, що їх виконувати потрібно на всіх рівнях одночасно: геополітичний; антиколоніальний; антиолігархічний; соціально-економічний; національний; громадянський. Відмова від якого-небудь рівня означає, що саме цей рівень призведе згодом до відкату (архаїзації чи реставрації) на інших рівнях.

Отже, на сьогодні ми маємо зіткнення всередині однієї політичної групи чи навіть всередині індивідуальної свідомості чотирьох різних двох-ходових установок змістовної дії: 1) поновлення олігархічного консенсусу без зміни влади; 2) поновлення олігархічного консенсусу через зміну влади; 3) знищення олігархічного консенсусу за рахунок укладення нового суспільного договору (конституанта на основі громадянського консенсусу) без зміни влади; 4) знищення олігархічного консенсусу за рахунок укладення нового суспільного договору (конституанта...) через зміну влади.

Відтак ми маємо дуже складну ситуацію порозуміння в кризовій Україні. Не всі, хто виступає за зміну влади, прагнуть знищити олігархічний консенсус, і навпаки – не всі, хто прагне знищити олігархічний консенсус, виступає за зміну влади. Не всі, хто виступає за укладення нового суспільного договору, прагне зміни влади, і навпаки – не всі, хто прагне зміни влади, виступає за укладення нового суспільного договору.

Тобто суспільно-політичні установки перестали бути одноходовими. Вони стали, як мінімум, двох-ходовими. Більше того, ці позиції ще й маскуються. Перша позиція маскується під третю. Друга позиція маскується під четверту.

Окрім того, до способу реалізації змісту вищевказаних позицій відноситься також інструментальний контекст позицій: 1) Все здійснити винятково легальним та інституційним чином; 2) Все здійснити шляхом мирного протесту, тобто легітимним, не дуже легальним та епізодично інституційним чином; 3) Все здійснити шляхом радикальним (зокрема шляхом громадянської війни), тобто напівлегітимним, нелегальним та неінституційним чином.

Тому у кожній з вищеозначених чотирьох змістовних позицій є також розкол на три позиції за інструментальним контекстом. Тобто чотири позиції по три варіанти інструментального контексту в кожній.

Отже в нинішній ситуації кризи в Україні існує, як мінімум, 12 базових позицій того, як потрібно діяти. Їх можна означати двома цифрами, де перша цифра – номер змістовної ситуації, друга цифра – номер інструментального контексту. Наприклад, позиція влади формулюється так; 1.1 (перша з чотирьох позиція змісту дії, перша з трьох позиція інструменту дії). Отже всі 12 позицій: 1.1, 1.2, 1.3; 2.1, 2.2, 2.3; 3.1, 3.2, 3.3; 4.1, 4.2, 4.3.

Дуже мало громадян в Україні бажають розглядати ситуацію в такому складному аналізі. Найбільш радикальні громадяни водночас виступають з установкою відмови від складного аналізу, яка звучить так "навіщо все ускладнювати, все дуже просто".

Окрім того, існує також "тринадцята позиція" – "знищити олігархів та/чи всіх тих, хто руйнує державу, без руйнування олігархічного консенсусу, без укладання нового суспільного договору, незалежно від того, яка буде влада".

А от 14-ої позиції немає. Бо позиція "нічого не робити" це і є позиція 1.1 – "все зробить нинішня влада".

Також існують не дуже імовірні ситуації: "самостійна відставка Президента", "власне рішення Парламенту про дострокові перевибори", "переворот шляхом змови оточення чи як спецоперація силових структур", "перехід війни у повномасштабну форму". Але ці ситуації не вимагають попереднього громадянського самовизначення і не залежать від загальногромадської дії, тому ми їх не розглядаємо.

Реальні позиції в кризовій ситуації України

З усіх цих 13-ти позицій не всі в нинішній Україні є яскраво та детально сформульованими і такими, що знаходять однакову кількість прибічників. Далі ми спробуємо означити та проаналізувати лише найбільш впливові чи найбільш резонансні з них.

Владна позиція – здебільшого позиція 1.1. Це означає, що у самій владі (без опозиції) є набір з різних позицій. Є там позиції 2.1 і 3.1. В меншій кількості є також позиції 1,2 і 2.2. Доволі часто там зустрічаються позиції 1.3, 2.3 і навіть "13-та позиція", особливо в ситуації протистояння з опозицією та з активною протестною громадою. Але владі вдається через постійні консультації зводити всі ці позиції до позиції 1.1.

Проблема цієї позиції в тому, що вона малодієва і безперспективна. З моменту контрреволюційного перевороту в Парламенті в квітні 2016 року проблеми владою не вирішувалися, а лише накопичувались.

Зрештою накопичені проблеми призвели до двох принципових негативних результатів – руйнування олігархічного консенсусу та до кризи всіх державних інститутів.

Щоб поновити олігархічний консенсус в ультимативному плані перед владою стоїть завдання – знищити причини руйнування олігархічного консенсусу. Спочатку влада хотіла повністю знищити антикорупційні органи, але тиск США змусив її перейти до іншої тактики – такого обмеження роботи антикорупційний органів, яке, з одного боку, дасть змогу виправдатися, що антикорупційні органи є, але, з іншого боку, їх діяльність буде повністю блокована.

Тривалий і все більш поглиблюваний характер інституційної кризи (злочинно недієвий Головнокомандувач та корумповане коло навколо Президента, відсутність парламентської Коаліції, відсутність багатьох міністрів, відсутність голови НБУ, недієва Генпрокуратура, війна між правовими відомствами і т.д.) говорить про те, що вирішити її інституційними засобами вже неможливо.

Олігархат – позиції 1.2, 2.1, 2.2, 2.3. Позицію 1.2 займають олігархи, які близькі до влади і таким чином тиснуть на неї, розбурхуючи суспільство. Позицію 2.1 займають олігархи, які неблизькі до влади і том намагаються збільшити свій політичний вплив. Позицію 2.2 займають олігархи, яких переслідує влада, і вони хочуть принципово змінити її. Позицію 2.3 займають найняті олігархами воєнізовані структури.

Помірна опозиція – здебільшого позиції 4.1 та 4.2. Нинішній наступ влади на антикорупційні органи та на борців з корупцією, використання владою правових фальсифікацій щодо опозиціонерів актуалізує для опозиції позицію 4.1. Але опозиції поки що вдається навіть через внутрішні конфлікти триматися саме позиції 4.2. Максимальний радикалізм в опозиції – це позиція 4.3, але не "13-та позиція".

Опозицію від влади відрізняє принципова неприйнятність позицій 1.1, 1.2, 2.1, 2.2, 2.3. Позиція 4.3 є небажаною для офіційної опозиції через великі ризики для країни, але вона використовує її для залякування влади. Отже опозиція та влада можуть порозумітися або на позиції 3.1 або на позиції 3.2. Проте імовірність цього порозуміння дуже низька.

Радикальна опозиція – позиція 3.3 та 4.3. Це та позиція, на яку тимчасово виходять окремі найбільш радикальні представники опозиції. Ця позиція є тимчасовою в тому сенсі, що вона виступає як спротив владі, тобто спротив окремим представникам влади, які теж тимчасово займають позицію 1.3. та 2.3.

Старі претенденти на владу – позиції 3.1 та 3.2. Зміст цієї позиції зумовлений тим, що старі претенденти на владу мають хороші зв'язки з нинішніми представниками влади і вважають, що ці нинішні представники влади просто не знають чогось чи чогось не вміють, тобто потрібно допомогти. Ці старі претенденти на владу вважають, що якщо запропонувати платформу для об'єднання в суспільстві, запропонувати об'єднувальне стратегічне бачення, то можна досягти трансформації України найбільш перспективним та дієвим чином.

Тобто здебільшого представники старих претендентів на владу тяжіють до позиції 3.1. А позиція 3.2 ними толерується лише як спонукання влади до того, щоб вона розширила коло тих, з ким вона безпосередньо співпрацює, зокрема запросила до влади їх самих, хто має знання та досвід і кого нинішня влада так чи інакше знає.

Нові претенденти на владу – позиції 4.2 та 4.3. Ця позиція будується на переконанні, що за умови збереження нинішньої влади новим претендентам на владу нічого не світить. Саме тому вони тяжіють до позиції 4.2. А позиція 4.3 ними використовується лише для того, аби залякати нинішню владу і створити більшу впливовість їх позиції 4.2. Як бачимо, нові претенденти на владу за своєю позицією дуже схожі на помірну офіційну та радикальну опозицію.

"13-та позиція"

Це найбільш небезпечна позиція в сучасній Україні.

Спочатку її потрібно відрізнити від інших схожих позицій.

Позиція 1.3 це позиція по суті владної диктатури, за якої влада використовує силові структури для подавлення всіх протестів, радикальної опозиції і навіть помірної опозиції.

Позиція 2.3 це позиція олігархату, який силовим чином змінює владу, яка більше не підтримує олігархічний консенсус.

Позиція 3.3 це позиція радикальної опозиції. Ця позиція пов'язана з протидією радикальної опозиції позиціям 1.3 влади та 2.3 олігархату, тобто вона пов'язана з радикальним руйнуванням олігархічного бізнесу і владної диктатури.

Позиція 4.3 це позиція радикальної опозиції та нових претендентів на владу, які використовують силові методи для того, щоб заявити про себе. Позиція 4.3, так чи інакше, долучається до позиції 3.3 бо сама по собі вона не має ресурсів для довготривалого існування.

Окремо від цих позиції стоїть "13-та позиція". Її обстоюють патріоти України, які не належать до радикальної опозиції і не здатні змістовно претендувати на політичний вплив у якості нових політичних сил.

Ця позиція формулюється дуже абстрактно – проти всіх тих по обидва боки барикад, хто руйнує державу. Потрібно розуміти, що ця позиція проти влади, проти помірної опозиції, проти радикальної опозиції, проти нових претендентів на владу.

Найбільш яскраво цю позицію висловив Дмитро Ярош у своєму пості у Фейсбук за 10 грудня 2017 року: "...Невже ви, потвори, ряжені у патріотів, по всі сторони ваших ефемерних барикад, думаєте, що ми, люди які чотири роки не виходять із бою, все вам пробачимо і забудемо!... Без надії сподіваюсь, що ви зупинитесь у руйнуванні нашої Держави. А якщо ні – вмиєтеся своєю кров'ю..."

Фактично Дмитро Ярош погрожує громадянською війною всім сторонам нинішнього конфлікту, хто з його точки зору руйнує Державу.

Про наявність такої позиції щодо громадянської війни я писав раніше. Але у відповідь Віктор Уколов пояснював нам, чому "громадянської війни не буде". А Олеся Яхно пояснювала, чому теза громадянської війни інспірована Росією і використовується нинішніми українськими політиками.

Дуже хотілося б, щоб блогери, які заперечують наявну реальність чи кажуть про її інспірований характер, частіше зустрічалися з фронтовиками і саме їм розповідали, чому громадянська війна небезпечна і чому вона інспірована Росією.

Характерно, що цей пост Дмитра Яроша знайшов широку підтримку. Зокрема цей пост публічно підтримали політики Антон Геращенко та Ігор Луценко. Сподіваюся, що це емоційна реакція цих політиків і вона аж ніяк не є публічними позиціями "Народного фронту" та "Батьківщини".

Короткі висновки

Чітко і прямо кажу – я знаходжуся на позиції 4.2 без жодного дрейфу у бік якоїсь іншої позиції. Я відкидаю позиції 1.1, 1.2, 1.3, 2.1 2.2, 2.3 як недієві. Я співпрацюю і з усіх сил намагаюсь переконати громадян відмовлятися від позицій 3.3, 4.1 та 4.3 як від неперспективних. Я епізодично співпрацюю з позиціями 3.1 і 3.2, хоча і не вважаю їх ефективними. Я на відміну від згаданих блогерів вважаю "13-ту позицію" такою, що дійсно сьогодні існує в Україні, має глибоке історичне коріння і становить найбільшу небезпеку.

Я зумисно уникав ідентифікації позицій з конкретними політичними силами чи персонами при аналізі 12-ти позицій, за винятком аналізу "13-тої позиції", де я зумисно використав персоніфікації.

Я можу помилятися в оцінці конфігурації тих чи інших позицій щодо тих чи інших політичних сил і суспільних груп.

Але я водночас вважаю, що запропонований мною аналітичний конструктор позицій допоможе українським громадянами у самовизначенні.

Загрузка...
Коментарі — 75
Віктор Дніпров _ 19.12.2017 11:56
IP: 104.155.61.---
Маски-шоу. Як снігові намети на подвір"ї.
Vlad Doroshenko _ 14.12.2017 21:56
IP: 93.72.70.---
В теперішній уяві "знайти позицію" для українція виглядає, як знайди собі безпечне місце, викопай окоп (окопайся, традиційно з краю) і обережно зиркай, щоб монополіст при владі тобі не підняв тариф на той окоп. Тому і коментарів тут не густо.
Ще з окопу можеш пошепки мріяти шевченкову мрію про прихід вашінгтона, що принесе праведного закона. Дасть Бог, ти його з якогось разу обереш по відкритих списках.
Vlad Doroshenko _ 14.12.2017 20:39
IP: 93.72.70.---
Mike Naplekov:
...дивимось на властивости людини з позиції майбутнього, і обираємо потрібні для життя в ньому, інакше нескінченне копирсання у минулому і ані кроку вперед.
я не бачив на Укрправді варіантів властивостей людини майбутнього, крім торжества мережевих громад, але до них не доживу
Vlad Doroshenko _ 14.12.2017 20:29
IP: 93.72.70.---
Одного гаранта назвали – руки не крали
другого – кривавий
наступного – гібридний, бо більше дбає про офшори та тарифи, ніж про злидні народні (якось слово б арига-то вже взагалі)
Республіка _ 13.12.2017 17:28
IP: 35.205.37.---
Ваше повідомлення не було додане через використання забороненої лексики.
Mike Naplekov _ 13.12.2017 16:01
IP: 46.118.250.---
Nord Ost:
Елена Величко:
Как писал Гессе – то что мы называем страстями, это трение между душой и внешним миром.
Простите за вклинивание, не удержусь –
"Ипохондрия есть жестокое любострастие, которое содержит дух в непрерывном печальном положении. Тут медицина знает разные средства, лучшее из которых и самое безвредное – беседа. Слово лечит, разговор мысль отгоняет. Хотите беседовать, сударь?". Это о блогах.
Вот этот тоненький промежуток трения и есть искусства, новые технологии.
Спорно, но искусства – приближение к Богу, а техника (паралл. мир) – отдаление. Балансируют лишь гении.
Нужно что бы этот процесс гармонии, равновесия, трения был доступен каждому человеку и он сумеет раскрыть свои таланты.
А это поз. евгеника, план действий для гос. мужей, истинных гос. мужей.
Mike Naplekov _ 13.12.2017 15:42
IP: 46.118.250.---
бун:
В нас до сьогодні мішанина з трьох наборів таких цінностей, трьох цінністних систем – автентичної української, російської імперської до 1917р. і радянської після 1917р. Ці системи переважно протилежні одна одній, тому виходить щука, лебідь і рак.
Буне, такий підхід унеможливлює конструктив.
Поясню. Є деякий набір властивостей. Та чи інша політична система, ідеологія чи якісь інші зовнішні для особистості чинники впливають на цей набір так – одні розвиваються, інші пригноблюються.
Якщо ж поглянути на кінцевий результат через політичну призму я ви, то ми бачимо в людині відбиток тих політичних систем, і оцінюємо саме політичні системи. І виходить, що, скажімо, колективизм чи ентузіазм рад. часів буде викинуто тому, що не та система:)
Ні, дивимось на властивости людини з позиції майбутнього, і обираємо потрібні для життя в ньому, інакше нескінченне копирсання у минулому і ані кроку вперед.
Robert Bruce _ 13.12.2017 13:36
IP: 35.195.113.---
Ресурсна база у олігархів. Тому середньому класу і не дають жити, щоб не з'явились гроші у противників олігархату. Революція без фінансів неможлива. Бунт можливий. Тому єдиний вихід зміна виборчої системи і вибори кожних 2 роки. Демократії треба вчитись. І вибори – то школа демократії.
Nord Ost _ 13.12.2017 12:42
IP: 95.133.223.---
Елена Величко:
Лестно знать, что я не один:) Ведь в нашей православной культуре я не профессор, а обыкновенный фермер:) К тому же понимаю, что для Европы то о чем мы тут спорим, уже пройденный этап. Как писал Гессе – то что мы называем страстями, это трение между душой и внешним миром.
Очевидно, под внешним миром он понимал – природу. Вот этот тоненький промежуток трения и есть искусства, новые технологии. Нужно что бы этот процесс гармонии, равновесия, трения был доступен каждому человеку и он сумеет раскрыть свои таланты.
бун _ 13.12.2017 11:24
IP: 77.123.162.---
Тому що потрібно визначатися. Кожен народ, кожна країна мають свої писані та неписані правила та цінності. Вони є цілком конкретні. В нас до сьогодні мішанина з трьох наборів таких цінностей, трьох цінністних систем – автентичної української, російської імперської до 1917р. і радянської після 1917р. Ці системи переважно протилежні одна одній, тому виходить щука, лебідь і рак. При тому, дві останні системи на сьогодні мертві, оскільки сучасна Росія переходить на цивілізацію своїх азійських народів та народностей. Але українські вчені гуманітарії настільки ж ліниві, як і безвідповідальні, щоб дослідити ці очевидні речі.
Елена Величко _ 13.12.2017 10:22
IP: 178.95.197.---
Щодо сучасного моменту, формування нового в країні, не можливе на основі тільки стихійної сили, у тому числі як не вийшло на основі олігархічної моделі, бо треба узяти сучасний досвід та додати ознаки нового, що повинні бути не тільки сформульовані у законах, а й прораховані з долею ймовірності, тобто прогнозовані. Сформульована база повинна мати у основі права громадян та екологію (природа, здоров"я). Олігархічна природа бізнесу повністю ігнорувала права громадян, й таким чином зруйнувала основи економіки та державні інституції, що повинні працювати не на одиниці, а на суспільство, кожного громадянина. Середній та малий бізнес перейняв загальне відношення до громаднина, тому без держави не можливо наразі створити сучасне суспільство, гармонізувати, бо потрібне нове відношення до громадян.
Елена Величко _ 13.12.2017 10:04
IP: 178.95.197.---
Nord Ost:
Древние греки имели высокоразвитую культуру. Именно, то что Вы пишете, описал Ницше, за что получил
звание профессора, описал гармонию животного, инстинктов и формирование на основе этой природной стихийной силы, при помощи духовного, формы, законов – нового, гармонии. Это выразилось как соединение силы Дионисия (природы) и Аполлона (формы, сути, гармонии).Другими словами природная сила создает стихию, хаос в обществе людей, вместе с порядком (законом), что у греков выражалось в красоте, гармонии, т.е. ПРОПОРЦИЯХ, в обществе создается развитие, основанное на силе и порядке, стремлении к красивому, гармонии, духовному.
Сергей Панасенко _ 13.12.2017 09:56
IP: 104.155.29.---
К сожалению, скорая и такая необходимая смена нынешнего правящего режима может запросто оказаться обыкновенной прелюдией к целой череде будущих непрекращаемых смен очередных будущих правящих режимов.
Дм Павлов _ 13.12.2017 09:37
IP: 108.59.80.---
Я зробив наочну графічну схему матриці, яка спрощує розуміння. Її можна взяти на ФБ у Сергія Аркадієвича Дацюка в комментах або на моїй сторінці в ФБ.
Nord Ost _ 13.12.2017 08:40
IP: 95.133.223.---
" знищуються саме ДУХОВНІСТЮ " – ну, вот этого уже достаточно, что бы сделать вывод – в общем Вы со мной согласны. А всё остальное, позвольте человеку (раз уж Вы его отпустили) решать самому. Это в монастырях всё ясно и понятно, а жизнь несколько сложнее.
Вы знаете, что римляне на заре зарождения империи, были варварами? Вы же не любите греческую культуру, но именно она сделала из римлян цивилизованных людей. Так вот, очень интересно следить за тем, как стадные животные инстинкты римлян поступово трансформировались в новое состояние – единение животного с духовным.Эта гармония, равновесие, которого Вы не принимаете в принципе.
Республіка _ 12.12.2017 23:42
IP: 35.195.121.---
Nord Ost:
" (І) Духовное, ... (ІІ) Это открытие... (ІІІ) из свободолюбивого животного..." – мене дивує "наведене" біблійне невігластво: (І) Адам в Едемі був ДУХОВНИМ, до спокуси Його Змієм через Єву, тому гріх (зрада Богу) є причиною появи тваринних інстинктів у людини, які НЕ притупляються, а знищуються саме ДУХОВНІСТЮ (дітонародження – це святий обов'язок ЛЮБЛЯЧИХ батьків, який не є тваринним інстинктом); (ІІ) БІБЛІЯ вчить слухати біблійні проповіді книжників та фарисеїв, але НЕ жити їхнім життям та не перейматися їхніми смаками; (ІІІ) "свободолюбивый животный человек" – це нонсенс, бо тварини є РАБАМИ своїх інстинктів і не можуть усвідомлювати власне "свободолюбство", тоді як "раб Божий" – це ЛИШЕ поняття, що не має НІЧОГО спільного з людським уявленням про рабство: люди НЕ мають уявлення про Бога, тому НЕМАЄ уявлення й про раба Божого. Чому атеїсти вважають принизливим для людини бути рабом Божим, якщо НЕ розуміють цієї ПРЕКРАСНОЇ суті? Морок Сатани заволодів БЕЗДУХОВНИМИ!
Nord Ost _ 12.12.2017 22:15
IP: 95.133.223.---
Республіка:
по поводу Ленина... Троцкий в своей работе "Сталин" во втором томе, дает интересные цифры – к 1919году административно командный состав Красной армии на 78 % состоял из офицеров царской армии. Это по памяти, если хотите я могу поднять и дать точную выдержку. Троцкому стоит верить он был у истоков создания Кр армии. Если убрать рубежные годы и громкие фамилии, получается вот какая картинка – Рос империя была на пути серьёзных реформ, к которым неоднозначно отнеслась элита. Не стоит этот факт сбрасывать со счетов. Как и тот, что российский атеизм был более широким явлением, чем просто ленинский декрет.Атеизм выполз из вонючих холодных мокрых окопов первой мировой, я так думаю.
Всё же, логичнее было бы различать в человеке животное начало и духовное. Духовное, как оказалось,способно притуплять животные инстинкты. Это открытие на столько пришлось по вкусу духовенству, что из свободолюбивого животного человека превратили в раба божьего.
_ABM_ _ 12.12.2017 21:56
IP: 77.123.77.---
Orest Jj:
После Порошенко...
Запердоленко, если тебя, безграмотное и тупое быдло, Порошенко достал по самые гланды, значит он все правильно делает.
Janko Askatasuna _ 12.12.2017 20:54
IP: 35.205.37.---
ПРОАНАЛІЗУВАТИ. Добра систематизація,але без опори...
Vlad Doroshenko _ 12.12.2017 20:15
IP: 93.72.70.---
Василь Сірко:
Працювати треба було тіді та й зараз треба працювати – у мене виробничий стаж за 50 років, то з жовтня вдвічі збільшили пенсію і "безденежье"мені не загрожує, та й зараз працюю на клаптику нашої земельки і це чистенький продукт до столу на багато місяців року. Треба викидати з голів совкові халавні надії – працювати, працювати, працювати, – так живе увесь цивілізований світ.
Пробачте, у мене стаж лише за 40, але діти їдуть працювати-працювати до Польщі (вже 1 млн виїхало) і ідуь і більше і далі. Статистика пише-українці мають 70% від рівня 1991р, N85 конкурентоздатності з 137країн (РФ N35). Нема сусідів, котрі нас не обійшли, ПОЗИЦІЯ Дацюкова і Ваша праця не зупиняє ріст держборгів+вивіз на офшори (60% укрекспорту іде на офшори) =ідеологію колонізації олігархами і депопуляції громадян зі створенням хаосу позицій в головах. Хіба зараз не у 50% ідея-хоч би втекти від цих злиднів+когоб не вибрали=знову барига? Нема критеріїв: 1) небарига, 2) ідеал країни
Vlad Doroshenko _ 12.12.2017 19:41
IP: 93.72.70.---
Дацюк написав:Правильність вибору позиції, щоб здійснити трансформацію України, зберігши суверенітет? Чия позиція шукається?Громадян? то чи цікавить суверенітет тих 7-10 міліонів громадян, що їздять працювати, вчитись за кордоном, чи виїхали з країни, чи збираються виїхати-втекти від місцевих злиднів, відсталості? Позиція-коли стоїш-не знаєш, куди трансформувати, нема кінцевого образу трансформи. Коли світ гонкою технологій-освіти далі мчить від тої позиції. Якщо середня зарплата в долярах в РФ втричі більша ніж в країні, то прикордоння захоче той суверинітет, а не найнижче подушне ВВП в Європі. Скільки чужих паспортів в українців, включно з єлітою?Казахстан прийняв програму соц-економ розвитку2050, РФ-науково-технол 2035, Білорусь приймає 2018-40. За Дацюком=нашідеал=торжество мережевих громад, але я не доживу. Громадяни не знають, куди іти, не 13, а 30 позицій в уяві+нац+архаїчних. Скільки за опитуванням хотіло б виїхати? Нема ідеї кінцевої мети, чи не стану перебирати сміттєві баки
Республіка _ 12.12.2017 18:55
IP: 35.195.250.---
Nord Ost:
"Не задумывались почему религию называли опиумом для народа? Это такая анастезия, которая притупляет чувства человека" – ОПЛЕСКИ людині, яка "задумывается": "опій", який мав "притуплять чувства человека", в СРСР був НЕефективним, бо "анастезией чувств советского человека" впродовж 70-ти років активно займалася КПРС, яка "вставляла коммунистическую скрепу в головы тех, кому чувства были ПРОТИВОПОКАЗАНЫ". Що ж до часів панування Російської імперії, то поневолений народ з надією ВІРИВ Богу, оберігаючи свою особисту ДУХОВНІСТЬ від агресора. Якби "леніна" НЕ існувало, то Росія+Україна сьогодні були б розвиненими КАПІТАЛІСТИЧНИМИ державами, а олігархи-злодії НЕ виникли б на ЗАГАЛЬНЕ горе сучасних росіян+українців. Чому пояснюю ОЧЕВИДНЕ? Бо українці НЕ хочуть усвідомити: без ДОБРОВІЛЬНОГО та ЩИРОГО прийняття Істин Господа Ісуса Христа, морок Сатани НЕ розсіяти!
Orest Jj _ 12.12.2017 18:04
IP: 35.195.91.---
Олександр Перший:
Orest Jj:
.
А що тут поганого? Був час перекопував у батьків огород з великим задоволенням і користю для здоров'я.
Хто буде президентом через 1,5 роки – подивимось. Але, я вам гарантую, поки Мордор веде війну проти України, ніякого суттєвого покращення життя не буде при будь-якому президенті. А гірше може бути, навіть без війни, як що всі будуть воювати зі всіма з метою негайного знищення олігархічної економіки. Тому що треба не знищувати, а поступово обмежувати та витісняти за рахунок ефективних антимонопольних заходів та створення конкурентних умови для бізнесу, більш ефективного, ніж олігархічний. Але революціонери в більшості цього не розуміють.
Теж саме стосується боротьби з корупцією: не можливо миттєво (все суспільство корумповане); треба поступово системно через створення інститутів та ліквідацію корупційних схем.
После Порошенко в стране останется 10 миллионов жителей, остальные или помрут или уедут.
Елена Величко _ 12.12.2017 17:34
IP: 178.95.197.---
Олександр Перший:
Справа у тому, що ми уже 26 років чули саме таке тлумачення:"...ми хочемо зробити, але попередніки... ми хочемо, але не можемо, бо...нам треба влада...", та інше, на цьому фоні відбувається повний дерибан та передерибан майна та звужуються аж до нуля права громадян, бо введено усе за гроші. а грошей нема, бо "попередніки..., ідуть реХформи, державне не прибуткове та інше", й на цьому фоні іде розграбування у вигляді роблення собі, собі та ще собі за рахунок бюджету, запозичень та інше. Тобто це усе прорветься, але вже не у мирний спосіб, бо таке не має право, щоб бути, це усе брехня та руйнування під гаслами капіталізму та ще вигаданого – ізму..., – виправдовування того, що робиться, а верніше не робиться для ГР.
_ABM_ _ 12.12.2017 17:16
IP: 35.195.250.---
10. – 4.1. знищення олігархічного консенсусу за рахунок укладення нового суспільного договору (конституанта...) через зміну влади винятково легальним та інституційним чином;
11. – 4.2. знищення олігархічного консенсусу за рахунок укладення нового суспільного договору (конституанта на основі громадянського консенсусу) без зміни влади шляхом мирного протесту, тобто легітимним, не дуже легальним та епізодично інституційним чином.
12. – 4.3. знищення олігархічного консенсусу за рахунок укладення нового суспільного договору (конституанта...) здійснити шляхом радикальним (зокрема шляхом громадянської війни), тобто напівлегітимним, нелегальним та неінституційним чином.
Свобода слова544 Україна та Європа891 Корупція1068 Уряд реформ296 Aтака Путіна1104
АВТОРИЗАЦІЯ І ВХІД ДЛЯ АВТОРІВ


УвійтиСкасувати
Якщо ви новий читач, будь ласка, зареєструйтесь
Забули пароль?
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter