18 листопада 2010, 17:50

Судова процеДУРА в Країні Дурнів

Селищна рада Коцюбинського, що поблизу Києва, кілька років тому роздала гектари лісу підставним особам. Ласий шматок.

Як мешканці села Дослідне Дніпропетровської області дізнались про те, чого не знали, крім депутатів, мешканці самого селища – загадка.

Слідчий встановив, що заяви на землю надрукувала невідома особа, засвідчила їх підробленими підписами й їх зареєстрували за вказівкою селищного голови Вадима Садовського.

Юрист селищної ради пояснив, як визначили межі селища. Виявляється, за картою 1941 року. Тільки вона не збереглась, бо тоді ж була війна. До цього треба ставитися з розумінням. І карту відновили, на замовлення селищної ради.

У раді прийняли рішення, що на цій землі росте не ліс, а деревинна рослинність площею в 4 тис. га, в межах населеного пункту, який за довідковою інформацією на сайті Верховної Ради має площу менше ста гектарів.



Прокуратура для годиться після запитів журналістів подала позов до суду, журналісти зібрали їм потрібні докази, суддя алепіцяйного суду Ізмайлова назвали докази "брєднями", головуюча таку фахову оцінку підтримала, захисники держави в особі прокуратури програли і подали, очевидно, знову про людське око касаційну скаргу.



Оскільки захист в руках таких представників інтересів держави річ непевна, знайшовся простий громадянин, який в жовтні 2009 року сам звернувся до суду із адміністративним позовом про визнання незаконним рішення про розширення меж селища за рахунок лісових земель. (Білі ворони в наших краях, на щастя, ще водяться.)

Ірпінський суд підійшов дуже ретельно до справи про захист інтересів місцевої громади.

Суддя Кашперська декілька місяців вивчала матеріали справи, а заодно і мінливі правила судочинства. Як результат винесла ухвалу, у якій порадила представнику громади звернутися до суду ще раз, але не в адміністративному, а в цивільному порядку, повернувши позов і відмовивши в судовому захисті.

Проте, Київський апеляційний адміністративний суд протягом майже цілого року кропіткої дослідницької роботи суддів апеляційної інстанції визнав, що їхня колега Кашперська таки сплутала цивільні правовідносини з адміністративними.

Врахувавши роз'яснення Конституційного Суду 2010 року, в якому йдеться про те, що питання меж перебувають в адміністративній юрисдикції, представники Феміди постановили: скасувати ухвалу судді Кашперської й направити справу на розгляд в адміністративному провадженні до суду першої інстанції.

І от сьогодні, після річних поневірянь та судових дебатів Ірпінський суд мав би розглядати справу по суті. Але, до суті не дійшло – знову завадила процедура.

Секретар судового засідання із скорботними нотками у голосі сповістив, що прийшла вимога Вищого адміністративного суду передати їм матеріали справи для касаційного перегляду за касаційну скаргою селищної ради від 15 листопада цього року.

Відповідно ще до 18 числа матеріали справи знову помандрували на Московську 8, але вже у Вищу Інстанцію. Чому не виконується рішення апеляційної інстанції, що набрало законної сили і що заважає розглянути справу по суті, в суді логічно пояснити не можуть, але продовжують повторювати – "Така процедура..."

Юристи стверджують, що це один із способів потягнути час задля оформлення відповідних документів на землю, реалізації перепродажу і т п, що може ускладнити скасування держактів на землю. Касацію ж, у кращому випадку, розглянуть протягом півроку.

Напевно, у країні, де прокуратура, чомусь, дізнається, що роздеребанили 100 га державних лісових земель лише із телівізійних репортажів, а судді називають в залі суду докази "брєднями", без політичної волі згори вирішити такі складні в процедурному плані питання фактично неможливо.

Головне, що після дерибану близько 100 гектарів лісу і повної безкарності, психологічний комплекс "тварь лі я дрожащая ілі право імєю" мутував в "право імєю" (при чому раджу це читати не в прямому, а в образному значенні).

Саме перед виборами Коцюбинська селищна рада вирішила зробити реверанс в бік електорату, який забула наділити ділянками під час першого експерементального дерибану і пообіцяла, що з 4 тисяч гектарів нових земель, ділянки отримають всі бажаючі, мовляв, цього разу все буде для місцевих людей.

Прокуратура, ймовірно, дочекається поки видадуть документи про право власності на землю, щоб потім кілька років імітувати бурхливу діяльність й писати листи у стилі "справа щодо захисту інтересів України перебуває на контролі ГПУ", ну а судам залишиться вирішити найскладніші процедурні питання.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Верховний Суд. Чому у голови Кравченка відсутня медіагігієна і чому він демонструє неповагу до суду?

Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко дав інтерв'ю "Судово-юридичній газеті". Перше питання, яке виникає: навіщо давати інтерв'ю виданню, чий Telegram-канал увійшов до кремлівської мережі за аналізом репостів, яка нищить бренд Верховного Суду та репутацію суддів? Нагадаю, що репости пов'язують цей канал з анонімним каналом "Под мантией"...

Науковий колабораціонізм. Кузнєцова видала наукову статтю в москві у 2022 році

У середу парламент мав розглянути законопроєкт спікера Руслана Стефанчука (6013) . За інформацією, яку вдалося отримати від нардепів, розгляд поки вдається перенести...

ЙР гатить по судовій гілці влади. Що мав би робити Верховний Суд і чому бездіє?

Низка телеграм каналів, зокрема канал адвоката не України Ростислава Кравця, знецінюють Верховний Суд як інституцію, доброчесних суддів та громадські організації, для яких судова реформа важлива...

Іменем Бабанли: як керівництво Верховного Суду протидіє фейкам?

В умовах екзистенційної війни критично важливо не просто зберегти державність у тому стані, в якому вона є, а й посилювати її. Тому міць судової гілки і судова реформа, яка має вибудувати довіру громадян до судів, важливі...

Забудовники тиснуть. Але мовчати ніхто не буде. Що ж вивідує ексмер Ірпеня Карплюк у ''Главкома''?

Редакція "Главкома" отримала від ексмера Ірпеня і забудовника Володимира Карплюка листа. Фігурант антикорупційних журналістських розслідувань цікавиться, чи платить мені "Главком" кошти за публікації і чи видання мені будь-коли платило кошти як фізособі чи підприємцю, чи є у мене журналістське посвідчення і т...

''Вікна можливостей'' для забудовників. Хто пропонує ринкову компенсацію за повернення роздерибанених ділянок?

Якщо місцева рада протиправно роздала ділянки лісу під забудову і прокуратура їх повертає громаді, то тим, хто отримав землю, мають сплатити з бюджету ринкову вартість такого майна...