Если нельзя...
... но очень хочется, то можно. Таким є життєве кредо українських парламентарів.
Демонстративне порушення норм Конституції давно стало нормою поведінки самих законодавців.
Написано ж:
Голосування на засіданнях Верховної Ради України здійснюється народним депутатом України особисто.
Частина третя статті 84 Конституції України.
Для тих, хто погано бачить, погано читає і погано розуміє написане в Конституції, Конституційний Суд України розтлумачив:
Положення частини третьої статті 84 Конституції України щодо здійснення народним депутатом України голосування на засіданнях Верховної Ради України означає його безпосереднє волевиявлення незалежно від способу голосування, тобто народний депутат України не має права голосувати за інших народних депутатів України на засіданнях Верховної Ради України.
Порушення встановленої Конституцією України процедури ухвалення законів та інших правових актів Верховною Радою України є підставою для визнання їх неконституційними (частина перша статті 152 Конституції України).
І до чого тут всілякі розмови про жонглювання картками "не корысти ради, а волею пославшей мя фракции"?
Голова Верховної Ради України за Конституцією веде засідання Верховної Ради України, а відповідно до Регламенту вживає заходів щодо забезпечення присутності народних депутатів на пленарних засіданнях.
То хіба не він зобов'язаний припинити порушення Конституції?
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
