Держава фінансує правопорушників
Я вже неодноразово писав про ганебно несправедливе ставлнення держави до відшкодування витрат громадян на правову (за зміненою Конституцією – правничу, хто його тепер розбере) допомогу.
Кому цікаво, може почитати тут.
Або тут.
Якщо коротко, громадяни у випадку порушення їх законних прав та інтересів звертаються до адвокатів, платять гонорар. Суди постановляють рішення на користь, але жертви правопорушень все одно залишаються у збитку, оскільки держава цинічно, нахабно і несправедливо обмежує розмір відшкодування їх витрат на правову допомогу.
Так, відшкодjвується лише гонорар адвоката за участь у судових засіданнях під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.
Витрати клієнта на оплату годин копіткої роботи адвоката з підготовки до справи держава залишає невідшкодованими, дбайливо оберігаючи інтереси правопорушника.
Такий підхід не можна вважати неочікуваним, адже держава в особі наших славнозвісних чиновників серед порушників законних прав та інтересів власних громадян займає чільне місце.
В той час, як у цивілізованому світі адвоката сторони, що виграла, оплачує правопорушник, що програв справу, в Україні тягар оплати юридичних послуг залишається на плечах сторони, що і так постраждала від порушення своїх прав.
Більше того, "удосконалюючи" систему безоплатної правової допомоги, українське чиновництво розширює фінансування правопорушників за бюджетний кошт.
Замість того, щоб забезпечувати відшкодування витрат на допомогу адвоката у цивільних і адміністративних справах, в Україні запроваджується надання такої допомоги "безоплатно", насправді – за гроші платників податків.
Що цікаво, держава оплачуватиме не тільки участь адвокатів, що надають безоплатну вторинну правову допомогу (БПВД) у судових засіданнях, але і побачення з клієнтом, попередній аналіз справи, підготовку позовної заяви, підготовку інших процесуальних документів.
Словом, все, що відповідно до несправедливого закону не буде відшкодовано правопорушником.
А тут пишуть, протягом 2017 року планується пілотування моделі офісів громадського захисту в межах окремих регіонів, коли адвокатам, які надають БВПД належної якості, буде запропонована повна зайнятість, робоче місце, обладнане сучасною комп'ютерною та організаційною технікою, автомобільний транспорт, витратні матеріали, засоби зв'язку та приміщення для конфіденційних побачень з клієнтами за рахунок коштів державного бюджету.
Я не буду говорити, наскільки незалежним є адвокат у якого, робоче місце, автомобіль, комп'ютер і навіть засоби зв'язку оплачені державою.
Я питаю, чому витрати на адвоката має оплачувати не порушник закону, а платники податків?
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
