''Зачем мне считаться шпаной и бандитом, Не лучше ль податься мне в антисемиты''
Саме так, як совість нації, співав Володимир Висоцький у своїй відомій пісні "Антисемиты". Не знаю, наскільки відповідає дипломатичній практиці заява представника МЗС Ізраїля з приводу реєстрації в ЦВК п. Ратушняка кандидатом у Президенти України, але, чесно скажу, коли я дізнався про цю реєстрацію, мені стало соромно.
Ще напередодні незалежності України українські і єврейські публічні діячі доклали величезних зусиль до порозуміння обох народів. І це принесло свої наслідки. Тепер ганебні заяви Ратушняка лише шкодять міжнародному іміджу нашої країни, грають на руку тим зовнішнім силам, які хочуть провокувати конфлікти в самій Україні, або бодай створити відповідне негативне враження про Україну. І ми ці сили знаємо.
Під час кампанії 2004 р. нас теж хотіли розколоти, теж розігрувалася антисемітська карта, але тоді демократична опозиція (у тому числі Ющенко) ці спроби засудила. Я хочу помилитися, але мені здається, що теперішні антисемітські випади Ратушняка засуджувалися в пресі, але не були засуджені нашою політичною елітою: Президентом – а це якраз те, що мав би зробити він як український патріот, впливовими політичними силами (як сказав один депутат: "ми засудили на фракції" – а де ж публічне засудження?). Промовчали наші академіки і діячі культури – моральні авторитети нації, промовчало більшість українських інтелігентів. Мені справді соромно, що ми мовчимо.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
