Пані Ставнійчук як рупор авторитарного режиму: не соромно?

Послухав щойно черговий публічний виступ п. Марини. Кожен наступний – гірший (цинічніший) за попередній. Після повернення до редакції Конституції 1996 р. вона написала, що КС "дестабілізував засади конституційного ладу". Місцеві вибори 2010 р., проведені за горезвісною змішаною системою, назвала "найбруднішим виборчим процесом за всі роки незалежності України" .

Але потім... покликали до адміністрації, і вона зараз очолює "Головне управління з питань конституційно-правової модернізації"... Я припускаю, що пішла вона туди з добрими намірами, можливо, навіть намагається втілювати їх в стінах адміністрації. Але публічно виступає тепер як захисник режиму, як захисник виборчої системи, яка веде до фальсифікацій (мовляв, зараз такі політичні розклади – нікуди не дінешся, а от через каденцію можна зробити відкриті списки). І п. Ставнійчук, як людина розумна і як хороший фахівець, цього не може не розуміти. Хочете поліпшувати закони – поліпшуйте, але що ж Ви, п. Марино, вішаєте людям локшу на вуха?

На жаль, цей приклад того, що тепер роблять колишні "помаранчеві", які пішли обслуговувати "регіоналів", не поодинокий. Ставнійчук – ще не найгірший приклад. А тому може замислитися, у якій ролі виступає. Ще не пізно...

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.