Навіщо вороги, коли є такі "друзі"?

Дивна річ – українська політика. Навіть коли немає ілюзій щодо правил, які в ній панують, реалії все ж бентежать.

22 січня дехто у білих корпоративних куртках намагалися дотягтися мені до вуха і прокричати, як раді бачити партію "УДАР" на спільній акції опозиції. І от вже тиждень щодня отримую від цих же "білих і пухнастих опозиціонерів і фронтовиків" "дружні привіти" на "дружніх" сайтах.

Ми звикли, що "УДАР" є подразником для влади. Бо наша фракція залишається найбільшою опозиційною у Київраді. І в інших регіонах України, де маємо представництво, щодня відстоюємо свою позицію. Ми знаємо методи та технології влади і готові захищати наші принципи.

Але сьогодні – про дії деяких соратників по опозиції, які розчаровують. Розумію, що вибори – це завжди конкуренція. Опозиційні партії приречені боротися за голоси на одному електоральному полі і зростання рейтингу"УДАРу" не всім до вподоби. Але ж не можна так себе не стримувати, впадати в істерію і виливати бруд на колег. Таке враження, що забули і про Партію Регіонів з її сателітами, і про власних "тушок" та запроданців, переключилися на "УДАР" та його лідера.

Так що ж тоді ми підписали на Софіївській площі? Документ, якого зобов'язалися дотримуватись? Чи папірець, яким ефектно помахали перед телекамерами і відразу забули про його зміст?

Зізнаюся, я щиро думав, що підписання угоди – це було серйозно. Тому виклав застереження нашої політичної сили. Заявив, що на цих позиціях стоїмо, бо вважаємо їх правильними, і інших закликаємо дослухатися, зробити висновки з учорашніх помилок, відмовитися від квот, за якими і просочувались "тушки" у парламент.

"УДАР" чітко зазначив, що нашим головним опонентом є сьогоднішня влада, а опозиція повинна порозумітися і дотримуватися принципу взаємонепоборення. Заради перемоги над цією владою.

То як же назвати те, що відбувається сьогодні? Концепція змінилася?

Протягом минулого тижня "УДАР" і я особисто стали мішенню для тих, хто називає себе партнерами. Не знаю, чим вони керуються: бажанням потрапити у ЗМІ, на очі вождям, чи хоч кудись потрапити. Хочу переадресувати усі закиди про те, хто чий спаринг-партнер і є проектом Банкової тим, хто оприлюднює подібний бруд. Саме ці люди і є (свідомо чи несвідомо) "засланими козачками". Бо внутрішньоопозиційні чвари грають на руку лише владі. Врешті-решт, подібні речі дискредитують і КОД, в який так наполегливо нас запрошують. При цьому вимагають хіба що не кров здати на предмет опозиційності. Але хто визначив, що опозиція – це виключно КОД?

Я довго спостерігав за українською політикою збоку. Думаю, що багатьох вождів згубило інтриганство, підкилимні ігри й вічний пошук ворогів. Саме тому, що інакше уявляю принципи, які мають бути у політиці, я в неї і пішов. Переконаний, рано чи пізно українська політика зміниться, стане якісно іншою, європейською. Принаймні, я хочу зробити її саме такою.

Минулого тижня ми надіслали лідерам опозиційних партій, депутати та сателіти яких накинулися на "УДАР", офіційні листи, у яких поставили питання щодо духу і букви Угоди. Чи виконуватимемо її, чи усе залишиться на папері? Відповіді поки що не отримали, окрім "дружніх сигналів" у ЗМІ.

Тому я змушений знову звернутися до колег по опозиції. Давайте все ж перед тим, як ви закінчите ділити округи, публічно визначимося з принципами до майбутніх кандидатів. Можливо, не варто включати до списків тих, хто порушує Угоду і своїми діями працює на розбрат, а значить, на владу?

Бачу, що ідея "УДАРу" щодо круглого столу з визначення критеріїв до кандидатів залишається як ніколи актуальною. Там же можна публічно обговорити й іншу нашу ініціативу: відмову від квотного принципу і визначення кандидатів на мажоритарних округах шляхом незалежного опитування. Разом обговоримо деталі і механізм проведення опитування.

Бо здається, що саме ці наші застереження і неприєднання до КОДу так роздратували деяких колег по опозиції. Ми не збираємося відмовлятися від оприлюднених нами принципів і критеріїв. Відмовлятися тільки тому, що кільком партійним вождям, які вже поділили округи, це не до вподоби. Час покаже нашу правоту. І виборець. сподіваюся, теж.

Ми дотримуємось Угоди, яку підписали на Софіївській площі – ані від мене, ані від жодного з партійців "УДАРу" не пролунало слів з особистими образами, неповагою чи відвертим хамством на адресу колег по опозиції. І хоча я друзів не б'ю, було б слабкістю промовчати, зробити вигляд, що не помічаємо цієї атаки проти "УДАРу" і проти мене особисто.

Тому – якщо є питання, давайте сідати за стіл і обговорювати. Інакше для кого і для чого опозиційні партії підписували Угоду про спільні дії об'єднаної опозиції? Вважаю правильним розпочати наш діалог із публічних вибачень окремих "спікерів" за порушення пункту про взаємонепоборення та образи на адресу "УДАРу" і його лідера.

І якщо Угода між опозиційними силами – не просто папірець, давайте починати з чистого аркушу. Точніше, з круглого столу про принципи і критерії до кандидатів. Моя рука все ще відкрита для щирого рукостискання.

•   Рубрика: 
• Політика