В розпалі – світова енергетична революція. Через масштабний промисловий видобуток сланцевого газу в США обвалилися ціни на струм та вугілля. Це радикально змінює структуру енергоспоживання та розклад сил в енергетиці не тільки в Америці, а й по всьому світі. Чи залишиться на узбіччі світових процесів енергозалежна Україна, яка має одні з найбільших в Європі покладів сланцевого газу?
Новітні технології видобутку дешевого газу з сланцевих порід швидко змінюють економіку США. На ринку виробництва електроенергії сланцевий газ тіснить вугілля. "Комунальники" повідомляють про наміри знизити ціни на електроенергію для пересічних споживачів в США майже на третину, а оптові ціни – впали майже наполовину.
В Росії – панічні настрої. Сланцевий газ "може серйозно перекроїти структуру світового ринку вуглеводнів", – заявив в Держдумі Путін. Росія, яка живе за рахунок продажу дорогого газу в ЄС, загрожує фінансова та політична криза. Обхідні "Північний потік" та "Південний потоки", на які буде витрачено мільярди доларів втратять будь-який сенс. Вочевидь, "Газпром" стане чи не найбільшим спонсором екологічних організацій та "зелених" партій, які виступатимуть проти масового застосування технологій видобутку сланцевого газу в ЄС та країнах СНД, щоб "заморозити" російський політичний вплив.
Які ж енергетичні перспективи має Україна, на території якої чи не найбільші в Європі поклади сланцевого газу? На минулорічних парламентських слуханнях щодо видобутку українських енергоресурсів директор Інституту геологічних наук України П. Гожик закликав "зняти питання" щодо сланцевого газу й "зачекати 10 років". Де Україна опиниться з такими поводирями, можна не коментувати! Міністр енергетики Юрій Бойко обіцяє, що Україна розпочне видобуток сланцевого газу через 5-7 років. Однак чи може собі дозволити Україна, яка платить найвищу в світі газову ціну, гаяти час? За умови залучення західних інвестицій, видобуток сланцевого газу є шанс розпочати за 2-3 роки. Для порівняння, – Світовий банк оцінив щорічні потреби нафтогазового комплексу України в 12 млрд грн. інвестицій. В той же час, "Шелл" інвестує в свої проекти з пошуку вуглеводнів – 200 млрд грн., отримуючи щорічно 160 млн т умовного палива. То невже українська влада не має політичної волі, щоб створити сприятливі умови для інвестицій та провести реформи в цій ключовій для економіки галузі?
Голова Державної служби геології та надр України Едуард Ставицький вважає, що вихід на ринок сланцевого газу призвів би до падіння ціни в Україні, принаймні вдвічі, – з 416 до 200 доларів. До того ж, Україна багата не тільки на сланцевий газ! Приміром, президент "Венко Прикерченська" Джим Браун пророкував, що "Чорне море легко може стати другим Північним" за обсягами видобутку вуглеводнів. Але це все – потенційні енергетичні можливості України. Бо за понад 20 років незалежності Україна не тільки не змогла, а й навпаки – ще більше посилила залежність від російського газу та ядерного палива, на якому виробляється половина української електроенергії. Головним гальмом посилення енергетичної незалежності України є потужне проросійське газове лобі, зацікавлене в імпорті енергоресурсів, яке чинить тиск на всю вертикаль української влади.
Саме через це – Україна є світовим чемпіоном зі зриву національних програм щодо збільшення видобутку власних енергоресурсів. Фактично було виконано всього 50% обсягів пошуково-розвідувального буріння від запланованих до 2010 року. Зрозуміло, що за такого підходу не буде виконано й плани до 2020 року, – забезпечення приросту 127 млрд куб газу (13 млрд на рік) та 32,5 млн тонн нафти. Це потребує фінансування всього... 7 млрд 500 млн грн. на рік! Однак на власному видобутку в Україні чиновники вперто заощаджують кошти. І це при тому, що уряд щомісячно вивозить в Білокам'яну 1 млрд доларів за російський газ, фінансуючи українським коштом "Газпром". Зате "Нафтогаз України" 2010 року сплатив 251 млн грн. за геологорозвідувальні роботи, а отримав на ці ж роботи – 63 млн при ліміті 191 млн грн. Для Чорноморнафтогазу виділяють 8 млн грн. річного бюджету, а потрібно – хоча б 300 млн. грн... Штучно підтримується занижена в 6-8 разів порівняно з російським – ціна на український газ. Але ж, енергоспоживання – це питання державної безпеки! То чому ж ніхто не несе відповідальності за удар по енергобезпеці держави? Це саме та сфера, де за ігри на користь Росії чиновники мають нести кримінальну відповідальність. Інакше українські енергетичні проблеми не буде подолано ніколи.
Щоб Україна стала енергонезалежною, уряд має сприяти збільшенню внутрішнього видобутку. В першу чергу, влада повинна спростити дозвільні процедури, зазначала переважна більшість фахівців на міжрегіональній науково-практичній конференції в Полтаві, яка відбулася кілька місяців тому. Так, термін землевідведення, приміром, для державної "Укрнафти", складає в середньому 2,5 роки. Президент, який обіцяв спростити дозвільні процедури, двічі ветував закон про спрощення процедури надання земельних ділянок для користування надрами. Обласні, місцеві, навіть міські, районні та сільські ради вимагають від підприємців ще більшій пакет документів, аніж Кабмін. Окрім землевідведення, потребують спрощення процедури узгоджень з Мінприродою. Екологічні експертизи, по яких тягають надрокористувача, надумані та численні. Фахівці пропонують враховувати податки на викиди в ціні палива. Тоді автоматично більше платитиме той, хто використовує менш досконалі установки.
Думаю, що Кабінету міністрів має сенс дослухатися до пропозицій Спілки буровиків України та подати відповідні законодавчі пропозиції в парламент щодо спрощення дозвільної системи. Спілка вважає, що центральна та місцева влада мають видавати спеціальні дозволи на надрокористування, земельні ділянки з вказаними у дозволі координатами лише після того, як відповідний державний орган з видачі спецдозволів здійснить всі процедури узгоджень та експертних висновків. Терміни слухань, експертиз тощо мають бути скорочені до 10-30, як виняток – до 60 діб. Якщо бюрократія порушує встановлені терміни, це розглядається як саботаж та корупційні дії та автоматично направляється в правоохоронні органи. Фінансування органу, який видає спецдозволи, має здійснюватися за рахунок ставок відрахувань виключно від нововведених об'єктів. Держгеонадра, яким підпорядковується орган, що готує спецдозволи, мають бути переведені з Мінекобезпеки в Мінпромполітики. Спілка буровиків вимагає також встановити постійний моніторинг нормативних актів, щоб бюрократія не створювала перешкоди розвитку видобувної галузі.
Ще раз хочу підкреслити, – успішною буде лише та українська влада, яка діятиме за принципами економічного націоналізму (патріотизму), – захищати національний інтерес, розбудовувати потужну економіку на базі власних – НАЦІОНАЛЬНИХ – ресурсів, наповнювати український ринок власною продукцією. Інакше Україна навічно залишиться фінансовим донором Росії та "Газпрому".