16 серпня 2012, 14:05

Або Україна, або олігархи

За інформацією Державного комітету статистики, від'ємне сальдо торгівельного балансу України за січень-червень 2012 р. склало 7, 216 млрд. (ПРОПИСОМ: 7 МІЛ'ЯРДІВ 216 МІЛЬЙОНІВ) доларів США. Це – новий "рекорд": відповідний показник минулого року перевищено на 30 відсотків.

7, 216 млрд. дефіциту торгівельного балансу – це смертельна небезпека для економіки України, яка є базисом її державної незалежності. Це – загроза більша за всі політичні разом узяті.

Тимчасом активні громадяни обговорюють чисельні "зморшки", "прищі" та інші неподобства, якими рясно усіяні тіло країни, та не звертають уваги на те, що у держави зламано хребет.

7,216 млн. доларів США дефіциту торгівельного балансу – це сума, на яку Україна фінансує економіки тих країн, які ввозять свої товари до нашої країни.

Фінансує не просто Україна. Фінансують "улюблені бабусі " Черновецького, "улюблені гірники Азарова", "улюблені селяни" Литвина та шановані мною співгромадяни-кияни. Саме вони, а також ми з вами, фінансуємо товаровиробників, а, значить, економіки сусідніх та далеких країн – від Китаю і Кореї, до Чехії та Росії.

7,216 млн. доларів США дефіциту торгівельного балансу – це вже не діагноз. Це – вирок незалежності України. І ніякі вибори змінити цей вирок не можуть.

Україна, якщо вона хоче існувати надалі як незалежна держава, потребує докорінної трансформації – трансформації мозків, трансформації мислення.

Насамперед це стосується і Партії Влади, і Партії Опозиції. Їх лідери мають усвідомити: країна, економіка якої є економікою олігархів, приречена.

І Партія Влади, і Партія Опозиції повинні, нарешті, зробити вибір: або майбутнє країни та її громадян, або підтримка бізнесу олігархів.

Існувати в одному часі і просторі надалі вони не можуть.

В отставке Паскала нет политики – это обычный заказ...

Генерал Паскал не лучший оратор, не герой ток шоу и не "экранный" патриот – он просто офицер, трудяга и профессионал. Он не умеет вовремя сориентироваться "одягнути вишиванку", "заспівати гімн з рукою на серці та сльозою на очах"...

Где командующий...

Умом "непонятые" действия украинской власти все чаще заставляют меня вспоминать блистательный фильм Марка Захарова "Обыкновенное чудо" (вообще все происходящее после Майдана – чудо), где тиран-король, рассказывая свою родословную, заявил: "Мой дядя был страшный перестраховщик, когда на его глазах душили его жену, он говорил: "Потерпи, дорогая, может все обойдется!"...

Не стреляйте в друзей...

О заявлении Михаила Ходорковского. Всю прошлую неделю сознательные граждане, остыв от штурма Парламента, срывали свой гнев, по случаю заявления Михаила Ходорковского о Крыме (не берем Навального, ибо последний лишь блогер, которого неожиданно стали считать "буревестником" русской революции, а он остается лишь блогером, – мы же не рефлексируем так ожесточенно на каждый комментарий на наши посты...

ESSE QUAM VIDERI Быть, а не казаться (письмо Мэру Киева)

Ув. Виталий Владимирович, с большим интересом прослушали Вашу презентацию о первых 100 днях "успехов" Вашей команды в управлении Киевом. Появилось много вопросов, но один особенно не дает покоя: А Вы сами верите в то, о чем говорите? А теперь перейдем к деталям...

Разве то, что происходит сегодня в Украине, стоило лишь того, чтобы избрать Президента на 6 месяцев раньше?!

События, происходящие сегодня в моей стране, оставили в далеком прошлом Майдан с его идеалами, надеждами и соглашениями. Но для многих, кто стоял на Майдане, мечты Майдана сменились страшной реальностью дня настоящего...

Цена величия политика – ответственность.

Мой хороший товарищ Бачо Корчилава намедни рассказал забавную историю: снимали как-то в рекламе лягушку – земноводное подпрыгивает и подскакивает, но через 3-4 минуты столбенеет...