Церковні ієрархи закликають до гріха
Сьогодні я щось ретранслятором чужих прохань та чужих думок працюю.
Мені надійшов один лист зі статтею, яка мені здалась достатньо цікавою. Я людина не віруюча, тому не буду висловлюватись на релігійні теми. Просто оприлюднюю цю статтю.
Церковні ієрархи закликають до гріха
Нещодавнє звернення предстоятелів впливових в Україні конфесій із закликом до виборців не голосувати у другому турі проти обох кандидатів мало б викликати суперечливі почуття у віруючих. Адже Церква вчить, що всі дії християнина мають узгоджуватися з його сумлінням. Те, що проти сумління – гріх.
Але, оскільки для багатьох, особливо щиро віруючих і практикуючих християн, голосування за жодного з кандидатів ніяк не узгоджується з їхнім сумлінням, то заклики ієрархів фактично є закликом до гріха, бо у таких людей у теперішній ситуації є тільки один усвідомлений вибір – поставити позначку у графі "не підтримую жодного кандидата". Негативи обох кандидатів настільки великі, що не дозволяють багатьом виборцям брати на себе відповідальність, яку вони б несли, якщо б проголосували за одного з двох претендентів на пост президента.
Проте, політичні міркування в черговий раз виявилися вищими ніж міркування моральні. Передбачати, що одне зло буде більшим, а інше меншим, і таким чином відходити від Божої заповіді "противитися всякому злу і віддавати себе на Божу волю і Божу милість" – означає не вірити у Божу справедливість та Божу милість. Для українського, та й інших секуляризованих атеїстичних, чи постатеїстичних суспільств – це звичайна річ. Церква відображає стан суспільства, а суспільство відображає стан Церкви.
Пригадуються рядки з Одкровення святого Івана Богослова про двох звірів посланих драконом. Один звір – з моря, другий звір – з землі. Один – більший, другий – менший. Обидва – породження одного найбільшого зла. Обидва наші кандидати у президенти також є породженням однієї кланово-олігархічної системи, зрощуваної і підживлюваної брехнею і захланністю. Вони є доповненням одне одного. За ними стоять одні і ті ж сили, лише пофарбовані у різні кольори. Одкровення не закликає ставитися краще до одного з цих звірів. Праведні ті, що не пішли за жодним з них. Вибілені кров'ю Ісуса Христа щирою і правдивою вірою в нього.
"Церква Христова" є святою, але складається вона з людей. Люди ж є грішними, бо живуть в світі наповненому гріхом. Тому від церковних ієрархів не можна вимагати абсолютної непомильності й ідеальних рішень в усіх випадках. Проте їхній заклик може бути великим ударом для Церкви, на радість атеїстам і на виправдання зневіреним. З іншого боку це – випробування для тих християн, які понад усе бажають жити у злагоді з власним сумлінням. Цей заклик ієрархів не повинен привести їх до зневіри і відходу від Церкви. Адже Дух більший від Тіла, а ідея – від тих, хто її реалізує. Та й у Церкві було багато предстоятелів, які ніколи не ставили політику вище від моралі, самі не йшли й не закликали інших йти на компроміси з сумлінням. У Греко-Католицькій церкві такими були Митрополит Андрей Шептицький і Патріарх Йосип Сліпий. Вони не поклонялися звіру і не вибирали жодного зла, ані більшого, ані меншого.
Петро Жук, Роман Соломонюк
Центр з інформаційних проблем територій
Національної Академії Наук України
-
Інформаційна служба
Центр з інформаційних проблем територій НАН України
Львів, вул. Джохара Дудаєва 15, к.32
тел./факс: +38 (032) 2611887
Email: cipt.kontakt@gmail.com
Web: http://cipt.ukrbiz.net
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.