Звинувачення Тимошенко – це бажання грошей

Заяву Тимошенко вже починають правильно інтерпретувати

Ось що я написав на своєму окремому блозі financist.org.ua:

У "скандальній заяві" Тимошенко насправді нема нічого скандального. Хоча ні – реальна скандальність є, але вона – у дрімучості тих категорій, якими мислить прем'єр. Якщо резюмувати, то сенс сказаного Тимошенко можна звести до наступного: НБУ покриває спекулянтів, оскільки не хоче давати грошей уряду.



Дійсно, Найбанк критикувати можна – але це непосильна задача для прем'єрки з її неадекватним розумінням дійсності.

По порядку.

Банк, який був придбаний приблизно за 60 мільйонів доларів, отримав фінансові ресурси, емітовані Нацбанком, на суму 7 мільярдів 100 мільйонів. Це скандал для банківської системи, це скандал для Нацбанку.



В чому звинувачують Нацбанк? Фактично, в тому, що він займається рефінансуванням банків. Підтримка банківської системи, в тому числі і через механізми рефінансування – пряма функція центрального банку, абсолютно у всіх країнах визнаний ОБОВ'ЯЗОК головної банківської установи.

І можна було б зрозуміти, якщо б НБУ не дав банкам ні копійки, вони б збанкрутились через несподівані негаразди – а Тимошенко вийшла би і вимагала б словесно розстріляти Стельмаха. Але тут – навпаки, жодний банк не збанкрутів, не дивлячись на колосальну нервозність учасників українського фінансового ринку (а як тут не нервувати коли прем'єр по місяцю стверджує, що кризи – немає, вперто не помічаючи фактів).

Банківська система країни, яка є однією найбільш постраждалих у світі від кризи – тим не менш, існує і потроху працює, в той час як банки з історією у пару століть падають у США.

Дійсно, НБУ можна критикувати за непрозорий механізм виділення стабілізаційних кредитів – але ця процедура і за визначенням навряд чи так легко може бути зроблена відкритою, оскільки мова йде про таємні дані про реальний стан банку, що звертається по допомогу до НБУ.

Взагалі, історія з "Надрами"- це вже класика української фінансової історії, банк зараз рятують від помилок менеджменту, який проводив необачну політику займів на зовнішніх ринках, і до того ж став жертвою паніки серед вкладників. Не дивно, що він коштує зараз так мало – але подібним же чином, фактично за копійки, можна купити автомобільні гіганти в США – але зараз там мова йде про допомогу цим автомобільним корпораціям, допомогу, яка майже десятикратно перевищує реальну вартість цих компаній.

Звичайно, така допомога – неправильна практика, але принаймні тут недоречно говорити про корупцію, проводячи аналогію зі схемами Фірташа на газовому ринку.

Як тільки гривня падає, такі банки викидають на ринок валюту, купують гривню, а потім, коли вони куплять долари, роблять заплановане зміцнення гривні.

Це з серії "КТО ЗДЕСЬ?!". Тимошенко хоче сказати, що банки працюють на валютному ринку собі у збиток, купуючи долар дорого і продаючи дешево? Тут помилка, це не може бути звинуваченнями НБУ і комерційних банків, а для Тимошенко – запросто, оскільки це свідчення некомпентності.

Йдемо далі.

Я можу також сказати, що на фоні того, що банку "Надра", який сьогодні є головною складовою механізму спекуляції, на фоні цього, коли їм дали 7 мільярдів 100 мільйонів гривень, в той же час державному банку "Укрексімбанку", який і мав за мету фінансувати реальний сектор економіки, на сьогодні дали трошки більше мільярда.



Ось тут починає проступати реальна мотивація прем'єрки. Комерційним банкам – дають, а державним – зась. Різниця у тому, що комбанкам дають, щоб ті вижили, а державним – на кредитування урядом "своїх" – не виділяють. Чи може, Тимошенко має на увазі, що державні Ощадбанк та Укрексімбанк – на межі дефолту? Тоді вітаємо уряд із вдалим менеджментом!

Але звичайно, ні – два державних банки в непоганому стані. Відносно. Тому – чого їм давати рефінансування? Тому що уряду вже не вистачає грошей з податків, і тому дуже хочеться включити друкарський верстат?

Мабуть, саме так – верстат. Тимошенко чомусь вважає, що НБУ просто зобов'язаний фінансувати популістську маячню її уряду:

Уряд України звернувся до банківської системи, щоб через реалізацію цінних паперів уряду профінансувати плановий бюджетний дефіцит, який був закладений в проекті бюджету на 2008 рік.



Давайте гроші нам! – як би кричить Тимошенко:

До кінця року потрібно було на внутрішньому ринку профінансувати біля 6 мільярдів гривень. Національний банк, враховуючи, що всі гроші йдуть на ці спекулятивні операції, емісійні гроші Національного банку, замість 6 мільярдів купив цінних паперів уряду всього на 600 мільйонів гривень, це значить, що банку "Надра" – 7 мільярдів, а уряду України замість 6 мільярдів – 600 мільйонів гривень.



І під кінець – власне, суть образи:

Крім того, коли я попередила пана Шаповалова і пана Стельмаха про те, що якщо це не припиниться, я оприлюдню цю інформацію, вони сказали, що якщо я виступлю публічно, уряд більше не отримає ні копійки грошей.



Уряду явно в НБУ відповіли відмовою, от Тимошенко і вирішила – з дохлої собаки хоч шматок шерсті, треба публічно звинуватити НБУ у всьому злі кризи.