"Виконавчу владу в районах і областях, у Києві та Севастополі здійснюють префекти"
Речення, подане у заголовку є цитатою з проекту закону стосовно змін до Конституції (Ст. 118), який прочавлюватимуть через парламент ближчими днями. Наразі це все, що слід знати про так звану "децентралізацію". Хіба для тугодумів можна додати, що "виконавча влада" і "наглядові функції" то є речі цілковито різні. Ті, хто агітує за "децентралізацію", видають префектів за ще одну "прокурорську" вертикаль, чудово знаючи, що вводять суспільство в оману.
Українська влада малоздатна до вдосконалення власних прийомів маніпуляції громадською свідомістю. Включно із свідомістю депутатською. Коли йдеться про реалізацію інтересів усе тих самих олігархічних угруповань, які суть одне ціле з інтересами кланів у владі, то тут урядовці та високопосадовці у президентській адміністрації демонструють вражаючу одноманітність засобів.
Головний і майже єдиний з них – залякування. Пам'ятаєте? "Голосуйте за наш варіант пакету законів щодо реструктуризації державного боргу, бо інакша буде вам дефолт". "Або проголосуєте зміни до Конституції щодо децентралізації, або буде вам продовження війни". "Або проголосуєте за, наприклад, спрощення процедури звільнення роботодавцем найманого працівника, або не бачити вам безвізового режиму з ЄС". "Або дайте згоду на величезне підвищення цін на газ, або припнеться газопостачання – замерзнете взимку"...
Залякування є універсальним прийомом бо впливає водночас і на депутатів і на виборців. Крім того залякування коштує радикально дешевше за підкуп. Його незручність у тому, що воно амортизується. Наприклад, як у випадку з тим недорікуватим хлопом, що лякав односельців нападами вовків.
Одноразовість залякування зіграє поганий жарт із адептами відтворення президентської вертикалі влади, бо Конституцію доведеться ламати у два прийоми. Тут можливий збій через нестачу голосів, тому депутати, які підтримують "децентралізацію" вирішили поцікавитися у Конституційного Суду: чи не можна потрактувати конституційну вимоги ухвалення змін до Основного Закону на двох послідовних за хронологією сесіях парламенту так, щоб друге голосування провести не на поточній сесії, а на тій, що почнеться 2 лютого, або ще на якійсь? Для цього вони цікавляться трактуванням звороту "на наступній черговій". Виглядають такі спроби кепсько.
Натомість якщо влада відмовиться від легітимного конституційного процесу, вона у такий спосіб підірве власну легітимність. Тому і з'явився притомний законопроект N3781 "Про процедуру проекту нової Конституції України", який повертає правлячу більшість парламенту до Коаліційної угоди. Його суть полягає у створенні Конституційної комісії саме у парламенті, а не у Адміністрації Президента та залучення до її роботи широких верств компетентної громадськості. Владі ще не пізно врятувати залишки репутації, відмовившись від реально небезпечних намірів домогтися ухвалення власного проекту змін до Конституції.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
