Розірве, як мавпа газету...
Резолюція Європарламенту по Україні розділила політичні сили, як і очікувалося, навпіл. Ті, що за леді Ю., самозахоплено рахували, скільки разів згадано їхню фаворитку, та фарбували для України європейське майбутнє у чорний колір, ті, що проти, – говорили про великий євроінтеграційний успіх та наголошували, що не піддадуться тиску.
А чи варто було очікувати чогось іншого? Мабуть, ні. Бо ті й інші зашорені своїми вузько партійними підходами і не здатні подивитися на проблему з державницької точки зору.
А що варто було б зрозуміти? Відповідь на долоні: якщо євроінтеграційний проект не відбудеться – програють усі. Тому, як ніколи, треба зробити крок назустріч один одному в ім´я спільного результату.
Так, саме спільного. Бо починала процес реальної євроінтеграції попередня команда. А продовжила його нинішня. При цьому обидві спиралися на майже одностайну підтримку українських громадян – за всіма можливими опитуваннями від 60 до 75 відсотків наших співвітчизників виступають за європейську інтеграцію. Тобто, левова частина наших громадян зробила свій вибір. Це унікальне явище для сучасної політичної ситуації в Україні, коли є тема, що об´єднує більшість її громадян.
Що роблять у таких випадках тверезомислячі політики? Вони очолюють процес. А що роблять у нас? У нас ставлять йому палиці в колеса. Одні своєю бурхливою закордонною діяльністю фактично узалежнюють прогрес країни від долі однієї особи, інші – у найгірших традиціях політичної історії пихато промовляють: "Нє позволям".
До чого це може призвести? Перші ризикують остаточно позбутися своїх лідерів, бо вже, у тому числі й за кордоном, зрозуміло, що про їхню білосніжну репутацію годі й говорити. Інші – очевидної вигоди від реальних економічних змін. А ми, українські громадяни, – європейського майбутнього. Чи влаштовуватиме така перспектива когось із цього "трикутника"? Мабуть, ні. Але насамперед і найбільше – українських громадян.
Владі про це треба особливо пам´ятати. Бо тоді в опозиції буде не лише "постпомаранчевий" електорат, а кожен громадянин України. Адже він зрозуміє, що у нього просто забирають надію хоч колись жити так, як живуть звичайні європейці. А що зробить розлючений натовп? Дивись заголовок.
Отже, думайте, панове, думайте. Часу обмаль.
