Європейські цінності це надзвичайно важливий орієнтир у розвитку країни, яка споконвіку знаходилася на розі шляхів "з варягів у греки" і з дикої Азії у цивілізовану Європу. Такий орієнтир передбачає передусім відповідну доктрину, а не, як декому здається, спрощений режим перетину західного кордону. Доктрин, на відміну від простого бажання, в України ніколи не було, нема і за нинішньої влади напевно і не з'явиться. А от шість мільйонів українців, які попри візовий режим, якимось чином опинилися за кордоном і знайшли собі роботу, у нас є і напевне будуть у ще більшій кількості. Вони інтегрувалися у європейське середовище завдяки своїй майстерності і конкурентоздатності на відміну від наших допотопних промислових підприємств. Ті ж громадяни України, хто жодного разу не був у Європі, наврядче зможуть поїхати до омріяного заходу хоч аж раз, через свою абсолютну фінансову неспроможність.
Тому думка голандських громадян щодо місця України у Євросоюзі мене особисто не цікавить. Не на часі це питання, не на часі. Який там ЄС, коли в нас досі керують країною колишні комуністи і комсомольці, а найпотужніші державні підприємства в руках бариг і злочинців. Яка там Європа? Поки ми наведемо лад у своєму домі, будинок на піску під назвою ЄС може зникнути з карти світу раз і назавжди. І для цього є усі передумови, починаючи від наростаючоі арабської гуманітарної експансії і закінчуючи елементарною неспроможністю ЄС захистити своїх членів від зовнішніх військових загроз. Якщо США раптом відмовляться наповнювати на 70% бюджет НАТО свіжо надрукованими зеленими купюрами, економіки половини європейських країн просто напросто складуться під навантаженням армійських потреб і замовлень.
А щодо голландців, то прости Господи, здається, їм одного збитого росіянами літака замало... Але то таке. Референдум позаду. Україна – adieu! Європа радісно зітхає і переводить дух.
І треба бути дійсно щирим єврооптимістом, щоб від всього серця поважати вибір тих, хто живе в одностатевих шлюбах, курить маріхуану і по вихідних підпрацьовує повіями у кварталі червоних ліхтарів.
Вибачте за емоційність, але усі голандці разом взяті не достойні і одного українця, який загинув взимку 2014 саме на Євромайдані! А в нас іх ціла Небесна сотня.
Але це вже наші національні цінності, наша гідність і наша невмируща пам'ять.
P.S. А тим часом у Лондоні на повному серйозі розглядають можливість виходу Великобританії з зони ЄС. Для цього достатньо лише провести аналогічний референдум серед мешканців британських островів