ПРО ВОВКІВ, ДОВІРУ І ДЕЙДЕЯ
["Вовки, вовки...!"]
Ось що означає брак довіри до державних інститутів та кожного, хто із представляє.
Три роки назад українці вірили у героїв. Тепер ми віримо лише у великі гроші, цинізм, заробіток на війні, хабарі на плівках, та те, що нам безкінечно брешуть, нами маніпулюють та піаряться на війні.
У цьому втраті віри у щось справжнє – винні депутати, які не голосують за зняття недоторканності з колег, що брешуть і не можуть пояснити свої статки, винен Президент, який після Майдану мав безпрецедентну підтримку, а зрадив іі і використав усю на самозбагачення і кругову поруку замість реформ.
Винна політична верхівка, яка загралася у шоу, самопіар, гібридну правду та популізм на війні.
Вони навчилися ставити театральні вистави низького пошибу, але не відчули грані, коли пафосні шоу перетворилися на фарс.
Їм більше не вірять.
Вони сотні разів кричали "вовки наступають", і тепер на іх крики ніхто не приходить.
Це криза віри, криза держави і криза слабких інститутів влади. А заслужити віру назад – тепер буде в тисячі разів важче.
