Чому мені не шкода Луценка

Звісно, як людину все ж таки шкода. Проте як політика та екс-міністра – ні. І ще раз ні.

Чому для Луценка (і Тимошенко) має бути один Печерський суд, а для мене (та для всіх вас) – інший???

Сьогодні відшукав у Інтернеті новину 5-річної витримки:

Ющенко: "В Печерском суде мог бы проиграть сам Иисус Христос" (Обновлено)

http://www.segodnya.ua/news/106015.html

Вина Луценка полягає в тому, що він агітував за цього Ющенка та був (і досі є, до речі) першим номером у парламентському списку його БНУНС. Агітував гаслом "Закон один для всіх", а потім бідкався, що цей Ющенко заборонив йому – Луценку – чіпати будь-кого, хто приходить у президентський кабінет з краваткою:

http://www.segodnya.ua/news/14265170.html

На что президент Ющенко сказал: 'Юра, брось эти ментовские примочки. Запомни – пока я президент, каждый, кто приходит в галстуке в мой кабинет, не сядет'".

Отже, або ти – Термінатор, який руйнує гнилу міліцію, – або такий самий балабол категорії "Ми здобули".

Що це за здобутки, які миттєво зникли після президентських виборів?

Треба було наполегливо реформувати МВС та "сусідні органи", а не вештатися за кордоном.

Чомусь усі згадують про битву у Франкфурті, але мовчать, що звідти міністр Луценко летів до Південної Кореї вивчати досвід організації футбольних заходів (а також лікувати сина – і скажіть, що було головним приводом для тієї поїздки).

Вивчати корейські стадіони – це що, справа міністра (незалежно від прізвища)?

Це що, внутрішня справа?

Луценко не передбачав, що під час Євро-2012 буде інший шеф МВС?

Міністрові Луценку не вистачало інших нагальних проблем, які мала українська міліція?

У відділках імені Луценка не вбивали та не катували людей?

Міліціонери за часів його міністрування допомагали пересічним українцям знайти й покарати бандитів?

Печерський суд з 2006 року розглядає мій позов проти квартирних махінаторів, які відібрали у мене 7500 доларів. Цей Печерський суд мені відмовив, але я виграв цю справу у апеляційному суді в 2007 році. Київська міліція за 5 років не спромоглася розшукати цих махінаторів, жодної копійки (за рішенням суду!) я досі не отримав. Чи не з часів Луценка міліція працює над цим складним завданням?

Але повернемося до "Ми здобули".

Ющенко та Луценко здобули свободу слова?

Ось як вона виглядає в документах Печерського суду 3-річної витримки (у лютому 2009 року керівником МВС був саме Луценко):

Отже, 2009 року міністра Луценка зовсім не турбувало те, що газету "Обзор" у Печерському суді судить звільнена парламентом суддя з таким милим йому тепер прізвищем Волкова, яка не пустила на судове засідання головного редактора цієї газети.

Луценка не турбувало те, що під час ющенківської "свободи слова" з газетою судиться одіозний голова іншого суду Бачун, а Волкова нахабно порушує норми статті 17 Закону України Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів":

У разі розгляду судом спору щодо завданої моральної (немайнової) шкоди між журналістом або засобом масової інформації як відповідачем та політичною партією, виборчим блоком, посадовою особою (посадовими особами) як позивачем суд вправі призначити компенсацію моральної (немайнової) шкоди лише за наявності умислу журналіста чи службових осіб засобу масової інформації. Суд враховує наслідки використання позивачем можливостей позасудового, зокрема досудового, спростування неправдивих відомостей, відстоювання його честі і гідності, ділової репутації та врегулювання спору в цілому. З урахуванням зазначених обставин суд вправі відмовити у відшкодуванні моральної шкоди.

Луценка навіть не турбували такі дрібниці, що на моє письмове звернення треба надіслати хоча б відписку.

Адже тоді йому Печерський суд не загрожував.

Тому Луценко нічого й не робив, щоб навіть "Ісуси Христоси" перестали програвати у цьому суді.

Так само нинішні представники влади не думають, що колись їх судитиме цей самий Печерський суд.

А Луценко, до речі, не Ісус Христос. Той свого водія апостолом не призначав і престижну хату йому не давав.

Нещодавно я дізнався, що будинок на Дмитрівській, 69, де в квартирі водія прописався Луценко, – це один з двох винятків на цій довгій вулиці, які входять до створеного Пилипишиним спецрайону обслуговування гімназії N153 імені Пушкіна-Льовочкіна.

Тому що будинок для багатих і є з кого знімати гроші за "безплатну освіту".

Ось такі вони всі, владні опозиціонери.

І мене дуже дивує позиція, поширена сьогодні: "Чому посадили Луценка???"

А не треба було волати про "закон один для всіх" і тишком-нишком робити "квартира одна для водія".

Правильне запитання має бути таким: "Чому посадили ЛИШЕ Луценка?"

Наприклад, чому досі не посадили міністра Богатирьову, яка працевлаштувала в апараті РНБОУ не одного нещасного водія зі своєї обслуги?

Прикладів багато.

Список довгий.

Печерський суд чекає на всіх.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.