26 квітня 2015, 13:53

''Носороги''

У Эжена Ионеско есть антифашистская пьеса "Носороги" (1959 год). В этом образце абсурдистской литературы показано разворачивание фашистских настроений на примере жизни одного из городов, в котором обычный ход вполне размеренной жизни нарушается пробегающим носорогом.

Дальше – носорогов становится все больше, и жители города перестают считать их такими уж и ужасными. Кто-то начинает узнавать среди носорогов и своих родных, знакомых, руководителей. Превращение в носорогов заразное, и символизирует животный стадный инстинкт, злость и примитивизацию человека. Трамплином для такой инволюции граждан служит абсурд. Ключевое здесь – речь.

В итоге, однорогие и двурогие носороги заполонили весь город, количество рогов – единственное отличие между особями. Изначальный человеческий ужас сменяется доводами: "...в сущности, они вовсе не злые, и у них есть какое-то природное простодушие. Многие порядочные люди совершенно бескорыстно согласились стать носорогами". "Носорогизации" избегает только один житель – герой пьесы Беранже, но это не меняет абсурдности происходящего.

Что-то похожее происходит сегодня в российском обществе. Все новые и новые фейки в российских СМИ относительно Украины говорят о том, что пропаганда сформировала у граждан РФ не то, что терпимость к абсурду, а любовь и зависимость от абсурда. Производство бессмысленности и бреда с ориентацией на ненависть и агрессию, главный итог которого – фашизация общества.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

В пошуках нового "Атланта"

Зрозуміло, що всі ми (маю на увазі різні географії уваги) спостерігали за візитом американського президента до Пекіна. І не лише через персоналії Дональда Трампа та Сі Цзіньпіна, і проблематику двосторонніх взаємовідносин США та Китаю...

Про "вхідні дані" нового переговорного раунду

Багатосторонні заяви щодо умов, вимог, учасників переговорів свідчать не стільки про "мирний момент", скільки про те, що "вхідні дані" можливого наступного раунду переговорів дещо змінились...

"Король говорить", або "Схаменися, Фавн"

В якомусь сенсі візит британського монарха до США, точніше, стиль публічної розмови короля Чарльза ІІІ, зверненого, перш за вса, до президента Дональда Трампа та американського істеблішменту, можна вважати новим етапом вибудовування взаємовідносин Європи та США...

Поліцентричний пострадянський простір

Колись давно, коли в Кремлі ще не розглядався план повномасштабного вторгнення в Україну та розхитування західних альянсів як єдино можливий, Володимир Путін озвучив три варіанти політичних систем на пострадянському просторі з погляду без/перспективності держав...

Про вихід із ''геополітичного блуду", що можливий лише після зупинки війни РФ

Одна відома людина якось написала про іншу відому людину: "Підошви його черевиків грузнули у трясині буденного життя, а думки обіймали весь світ, деміургом якого він був"...

Галоклін

Днями міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі заявив в інтервʼю, що Росія та Китай є стратегічними партнерами Ірану, і продовжують підтримувати хороші стосунки – політичні, економічні, військові...