11 травня 2017, 03:50

Ирония пропаганды, или ''Ялта-2'' как путь к обессмысливанию статуса победителя России во Второй мировой войне

В "постмайские" хотела бы напомнить фразу спикера Госдумы РФ Вячеслава Володина о том, что критика царского и советского периодов в истории России является атакой на РФ.

Неизвестно, что хотел сказать Володин. Потому что по-факту – это самокритика. Можно назвать, как минимум, три позиции из советского прошлого, которые пересматривает сама же действующая российская власть (а, значит, и критикует историю России).

1. Кремль сегодня называет украинцев, миллионы которых погибли во время Второй мировой войны, "нацистами". Еще ранее Владиимир Путин заявлял, что Россия могла бы выиграть войну и без других советских республик.

2. Обессмысливание Россией статуса победителя над агрессором в войне в 20 столетии и движение в направлении статуса продолжателя агрессии в 21 веке (аннексия Крыма и агрессия на Донбассе). Российская власть обвиняет всех вокруг в попытках пересмотра истории, при этом, похоже, что именно сам Путин завершил партию "Сталин-Черчилль-Рузвельт", в которой у СССР и России как правопродолжателя было много выигрышных позиций. Сегодня Кремль пытается пересмотреть установившуюся после Второй мировой войны международную систему, а затем инициировать "Ялту-2".

3. Генпрокуратура РФ считает вправе пересматривать отдельные решения Президиума ВС СССР. В частности, решение о перехода Крыма в состав Украины в 1954 году.

Попытки России пересмотреть советскую историю (отменить отдельные решения СССР), а также использование истории в пропагандистских целях – наглядная демонстрация того, как СССР, а сегодня и Россия, распорядились победой в поствоенное время.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Як повернутися до "принципу багатосторонності"

У 2018 році, коли Дональд Трамп часів свого першого президентського терміну був присутній на саміті G7, організованому Канадою, він говорив про необхідність повернення Росії на майбутні саміти, а після відʼїзду написав, що США виходять із погодженого комюніке...

Про "Атом" у 21 столітті

Інколи, щоб зрозуміти вектор руху процесів, варто подивитись на них ретроспективно. Зокрема, на основи міжнародного порядку, створеного у поствоєнній половині 20 століття, і їх руйнацію зараз...

Системність завжди виграє у авантюри: протистояння вдовгу РФ та Європи, і якою буде роль США

Свого часу Дуайт Ейзенхауер, складаючи президентські повноваження, сказав, що "він дуже хотів дати Землі мир, однак виявився спроможним лише на те, що разом з іншими завести її в глухий кут"...

Про переговори: публічні та непублічні цілі сторін

Переговори як процес тривають постійно (з окремих питань, гуманітарних, зокрема). Переговори ж саме як припинення війни (через небажання РФ) засвідчують різні цілі у сторін та учасників...

Стамбульский транзит

Щодо переговорів у Стамбулі. 1. Не можна не відзначити парадокс абсолютно різних делегацій з боку РФ – та, яка була на зустрічах з американцями, і та, яка заявлена зараз на переговорах у Стамбулі...

"Неміцні звʼязки" як характеристика міжнародної системи

У 2002 році був такий перформанс "Неміцні зв'язки" (Loose Associations): художник, пояснюючи у своїй лекції причини, що спонукали його до створення інсталяцій, одночасно і демонстративно звертався до літератури, дизайну, архітектури, політики...