11 травня 2017, 02:50

Ирония пропаганды, или ''Ялта-2'' как путь к обессмысливанию статуса победителя России во Второй мировой войне

В "постмайские" хотела бы напомнить фразу спикера Госдумы РФ Вячеслава Володина о том, что критика царского и советского периодов в истории России является атакой на РФ.

Неизвестно, что хотел сказать Володин. Потому что по-факту – это самокритика. Можно назвать, как минимум, три позиции из советского прошлого, которые пересматривает сама же действующая российская власть (а, значит, и критикует историю России).

1. Кремль сегодня называет украинцев, миллионы которых погибли во время Второй мировой войны, "нацистами". Еще ранее Владиимир Путин заявлял, что Россия могла бы выиграть войну и без других советских республик.

2. Обессмысливание Россией статуса победителя над агрессором в войне в 20 столетии и движение в направлении статуса продолжателя агрессии в 21 веке (аннексия Крыма и агрессия на Донбассе). Российская власть обвиняет всех вокруг в попытках пересмотра истории, при этом, похоже, что именно сам Путин завершил партию "Сталин-Черчилль-Рузвельт", в которой у СССР и России как правопродолжателя было много выигрышных позиций. Сегодня Кремль пытается пересмотреть установившуюся после Второй мировой войны международную систему, а затем инициировать "Ялту-2".

3. Генпрокуратура РФ считает вправе пересматривать отдельные решения Президиума ВС СССР. В частности, решение о перехода Крыма в состав Украины в 1954 году.

Попытки России пересмотреть советскую историю (отменить отдельные решения СССР), а также использование истории в пропагандистских целях – наглядная демонстрация того, как СССР, а сегодня и Россия, распорядились победой в поствоенное время.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

В пошуках нового "Атланта"

Зрозуміло, що всі ми (маю на увазі різні географії уваги) спостерігали за візитом американського президента до Пекіна. І не лише через персоналії Дональда Трампа та Сі Цзіньпіна, і проблематику двосторонніх взаємовідносин США та Китаю...

Про "вхідні дані" нового переговорного раунду

Багатосторонні заяви щодо умов, вимог, учасників переговорів свідчать не стільки про "мирний момент", скільки про те, що "вхідні дані" можливого наступного раунду переговорів дещо змінились...

"Король говорить", або "Схаменися, Фавн"

В якомусь сенсі візит британського монарха до США, точніше, стиль публічної розмови короля Чарльза ІІІ, зверненого, перш за вса, до президента Дональда Трампа та американського істеблішменту, можна вважати новим етапом вибудовування взаємовідносин Європи та США...

Поліцентричний пострадянський простір

Колись давно, коли в Кремлі ще не розглядався план повномасштабного вторгнення в Україну та розхитування західних альянсів як єдино можливий, Володимир Путін озвучив три варіанти політичних систем на пострадянському просторі з погляду без/перспективності держав...

Про вихід із ''геополітичного блуду", що можливий лише після зупинки війни РФ

Одна відома людина якось написала про іншу відому людину: "Підошви його черевиків грузнули у трясині буденного життя, а думки обіймали весь світ, деміургом якого він був"...

Галоклін

Днями міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі заявив в інтервʼю, що Росія та Китай є стратегічними партнерами Ірану, і продовжують підтримувати хороші стосунки – політичні, економічні, військові...