Єпископи МП в Україні обрали "русский мир"

Раніше я вже писав тут про три сценарії можливого розвитку подій в УПЦ МП в залежності від того, кого буде обрано її новим керівником. Обравши митрополита Онуфрія більшість єпископів Московського Патріархату в Україні обрали для себе "шлях Путіна".

На чолі УПЦ МП стає людина, для якої розпад СРСР – "найгірша катастрофа", Україна ж – географічна територія, а не Батьківщина. В умовах неоголошеної війни Кремля проти України шлях "Путіна" для УПЦ МП – шлях протиставлення себе суспільному настрою, перетворення на "фортецю в облозі", пошук "націонал-зрадників" в рясах та показова розправа з ними, закручування гайок та "сплочєніє рядов". Умовно успішним (з точки зору досягнення поставленої мети) цей шлях міг би стати лише за однієї умови – якби реальний Путін переміг Україну. Насправді ж для структури УПЦ МП це шлях туди ж, куди і Путін веде Росію – до катастрофи.

Проголосувавши за м. Онуфрія єпископи обрали для своєї Церкви нову публічну ідентичність – на рівні керівництва це вже не буде Українська Православна Церква, хоча і Московського Патріархату, як було за митрополита Володимира. Відтепер це – Московський Патріархат в Україні, церковно-гуманітарний конвой Кремля.

Але не можна бути з Кремлем і Києвом одночасно, особливо зараз. Бо за словами Христа не можна служити двом господарям. Більшість єпископів МП в Україні сьогодні обрали свій шлях – в "русский мир". Від священиків, віруючих та всього суспільства залежатиме, чи вибір єпископів МПвУ стане і їхнім вибором і чи схочуть вони, підтримуючи Московський Патріархат, через це далі бути свідомими чи несвідомими слугами Москви.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.