Як покінчити з "війною всіх проти всіх''?
Для того, щоб досягти якісних змін у функціонуванні політичного середовища слід створити умови, які б припинили протистояння між центрами влади та політичними суб'єктами різних рівнів. Це забезпечить конструктивну атмосферу в діяльності влади та її інституцій. Паралельно слід створювати умови для покращення конструктивного клімату в суто політичному середовищі та його структурах.
Попит на стабільність у суспільстві щоразу зростає, однак, політична і ментальна поляризація між Центрально-Західним і Південно-Східним регіонами не дає можливості ключовим політичним гравцям (навіть, при бажанні) реалізувати конструктивну програму. Адже за умови реалізації будь-якого конструктивного сценарію без залучення "до процесу" опонентів не обійтися. Натомість, політикам значно простіше діяти за схемою "как бы чего не вышло", ніж жертвувати електоральними балами в ім'я якоїсь великої конструктивної мети і програми.
Тому, навіть, якщо у когось з політичних гравців і виникне бажання долучитися до конструктивної програми розвитку країни, чи то окремої галузі, або ж взяти на себе відповідальність у якомусь конкретному секторі управління, – все одно це відбуватиметься на негативному електоральному фоні й може бути потенційною загрозою зменшення висоти стовпчика рейтингу на сайті ЦВК.
Суспільству (в якому, повторюю, існує попит на політичну стабілізацію), потрібно роз'яснити мотиви, які рухатимуть політелітою при укладанні "Пакту стабільності". Адже для виборців це може виглядати як "колективна зрада" політиками і політичними силами їхніх політичних – наголошую – інтересів. А це є дуже високим ризиком для політичних гравців. Потрібно буде доводити громадськості, що це не черговий "дерибан" посад, або ж гонитва за меркантильними дивідендами, а акт історичного значення. Акт, який забезпечить стрибок у розвитку країни. Бо його можна здійснити лише за умови спокою і стабільності у політичному морі.
Із Пакту національної єдності потрібно вилучити всі питання, які роз'єднують політичне середовище. Акцент повинен бути зроблений на питання економічного, соціального та інфраструктурного розвитку, а також адмінреформи і реформи місцевого самоврядування.
По факту, Пакт і повинен стати формальною базою для елітного консенсусу. А це, в свою чергу, означає, що без створення умов для інтеграції всіх парламентських сил не обійтися.
Це може бути нова коаліція (за участі всіх без виключення фракцій). Тоді потрібне створення нового коаліційного уряду, до складу якого увійдуть представники всіх парламентських суб'єктів.
Інший варіант – угода між коаліцією і опозицією, в якій би були визначені спільні програмні засади, а головне – механізми впливу і врахування інтересів опозиції в реалізації урядової політики. Можуть бути й інші варіанти... Суть дії одна – забезпечити стабільність елітного поля шляхом вилучення із вжитку всіх ідеологічних та програмних проблем, які мають деструктивний для політеліти та суспільства в цілому руйнівний резонанс.
Описаний процес елітної консолідації не матиме ніякого ефекту і зазнає фіаско у тому випадку, якщо його не буде екстрапольовано на суспільство в цілому. Тут не може бути кулуарщини і змов окремих персон. Буде потрібна масштабна роз'яснювальна кампанія, в яку було б залучене все суспільство, інакше це ризикує завершитися, як у нас і заведено, "междусобойчиком" окремих вождів.
