У політичного класу з'явився шанс. Чи буде він використаний?
Економічна криза марширує світом і далі. Банки "лопаються" або в "пожежному" порядку націоналізуються, країни стають на межі дефолту, біржові індекси обвалюються, і величезна кількість людей ризикує опинитися "на вулиці" без роботи або вже там за фактом перебуває. Фінансовий апокаліпсис "по Марксу". Як це ще назвати?
Економісти зі світовим ім'ям пояснюють все приблизно так, як і при інших кризах: глобальна економіка розвивається циклічно, як тільки виникають диспропорції і "перекоси", – вона їх балансує вирівнює. Тобто діалектика природи економічних криз така, що вони, з точки зору історичної перспективи розвитку є врешті позитивним явищем. Ну як вовки в лісі: поїдаючи окремих "слабких" вони суттєво не зменшують популяцію оленів, але якісно вона стає набагато кращою". Ну а де ж тут гуманізм? Та нема! Ніхто за таких обставин не переймається відчуттями істоти, яка стала "жертвенним агнцем".
Про економічну кризу в нас написано уже доволі багато. Мені здається, навіть, уже дехто усвідомлює чому нас вона зачепила більше, ніж могла б... Є, в принципі, достатня кількість економічних аналітиків, які наче все це проаналізували і, навіть, зробили спроби ознайомити громадськість із наслідками своїх умовиводів з екранів телебачення.
А що ж політеліта? Наскільки вона адекватна глобальному виклику?! Чи є у політичних керманичів, принаймні, усвідомлення того, як українському державному кораблю пройти через рифи світової економічної кризи з мінімальними втратами?
Тим більше, що уже зараз можна говорити про те, що світовий економічний катаклізм – це не проста циклічна криза постіндустріального світу. Це щось значно глибше. Явище, яке може призвести до серйозного геополітичного зсуву. Можливо, навіть, до переформатування світового порядку, який склався після Другої світової війни. Тобто антропологія глобалізованого світу може бути докорінно змінена.
Невже для політичного класу не зрозуміло, що за нинішніх обставин вся їхня метушня з "перетягуванням владної ковдри" м'яко кажучи виглядає примітивною грою "в Чапаєва" на фоні загальносвітової шахової партії за участю "грандів"?
До чого тут "антикризові" пакети? Відставка спікера? Призначення нового? Що це вирішує? Український політичний Олімп, його "небожителі" все більше нагадують героїв "Кайдашевої сім'ї". І не більше.
Що сьогодні потребує країна?! Інсталяції нової системи! В усіх сферах буття. Хто це може здійснити? Орган, створений на основі політичного консенсусу еліт, якому довіряє суспільство. Тільки за таких обставин цей "Уряд" (назва зараз не суть важлива) зможе виробляти і реалізовувати адекватні ситуації рішення і досягати результату. Сьогодні існує реальний шанс, використовуючи кризу, здійснити якісний прорив, яким ліквідувати будь-які розколи країни, зцементувати суспільство і вивести державу на новий якісний виток свого розвитку.
Напевне, знову треба вести мову про своєрідний "Пакт еліт". Головне завдання політичного класу сьогодні – проявити себе в якості державної еліти. "Війна всіх проти всіх" повинна закінчитися! Не так важко на сьогодні виробити спільні для реальних політичних сил пріоритети розвитку країни на найближче десятиліття. Причому, за нинішніх обставин відкривається широке поле для взаємних поступок, які не будуть призводити до суттєвих електоральних втрат. Перефразовуючи відомий вислів, можна з упевненістю сказати, що "криза все спише". Оскільки будь-який виборець прекрасно розуміє мову кризи.
Тож представникам правлячого класу, незалежно від того в "позиції" вони, чи в "опозиції" залишається в принципі не так багато:
1. Визначити колективні інтереси та пріоритети розвитку країни на найближчі 10 (5 або 7) років.
2. Створити орган (добре, щоб це був умовний "Уряд національного розвитку в умовах глобальної кризи"), який би мінімум два роки за підтримки більшості боровся зі світовим геополітичним та економічним катаклізмом і одночасно готував би спільно з Парламентом умови для інсталяції ефективних систем у всі державні сфери.
3. Після того, як нові системи будуть інстальовані, потрібно буде провести одночасні вибори на всіх рівнях, щоб заповнити нову матрицю.
