Мені чомусь здавалося, що бруду буде менше

Де-факто стартувала президентська кампанія. Всі основні гравці у той чи інший спосіб дали заявки на участь гонці з одним призовим місцем на фініші. Зрозуміло, що куш великий, а грошенят катастрофічно бракує: криза – є криза, об'єктивна, так би мовити, реальність.

Кожен, хто хоч раз стикався з бюджетним плануванням виборчих кампаній, зрозуміє мене. Адже зараз багато технологів затиснуті, немов між Сциллою і Харибдою. Вони реально бояться, що галера з їхніми аргонавтами-кандидатами може бути розчавлена. Попросту в один "прекрасний" момент не вистачить ресурсів, щоб на повну потужність наповнювати вітрила виборчого корабля.

В умовах задачки сказано: грошей на весь комплекс виборчих засобів не вистачає. Якими є вірне рішення? Воно виглядає приблизно так: одні інструменти кампанії потрібно залишати, а від інших відмовлятися. Це збалансує бюджет.



У такій ситуації у політтехнологів завжди народжується невпевненість: раптом те, що викреслили через відсутність фінансування "зіграє", а те, що залишили – в кращому разі нічого не дасть.

Не приховую, я був переконаний, що в умовах "кризової" (з точки зору фінансів) кампанії в штабах фаворитів бюджетний рядок "спецоперації" ("чорний" та "сірий" піар) буде значно скорочений. Адже цей інструмент є, по-перше, доволі витратним; і, по-друге, не до кінця прогнозованим за своїми наслідками. Тож (думав я) акценти будуть зроблені на "наружку", телевізійну рекламу, а також на різні технології безпосереднього контакту з електоратом.

Те, що уже відбувається в інформаційному просторі (це іще до офіційного старту президентських перегонів) приводить мене до інших висновків: здається, що частка технологій, так званого, "чорного" піару значно зросте. Можливо, через кризу, це стало значно дешевше? Напевне, що так.

Не збираюся моралізувати на тему "чорних" технологій – усі ми (політтехнологи) грішні з точки зору їх застосування. Але якось противно від того, що в якості компромату будуть все більше використовувати особисте життя – сюжети "з душком". Раніше розхожими темами компрометуючих матеріалів були корупція та зловживання, кримінальне минуле, якісь приховані біографічні відомості. Що, зараз цим уже нікого не здивуєш? Відповідь сама напрошується.

"Корупційний" компромат для суспільства був значно більш корисним: хоч і "під вибори", але виявлялися зловживання. Не впевнений, що "будуарні хроніки" в цьому сенсі матимуть хоч би найменшу вартість. Причому, ні для суспільства, ні для його моралі: бруд породжує тільки бруд.