Якість життя українців – крізь терни до зірок
Що таке якість життя?
Здоров'я нації та кожного індивіда нерозривно пов'язане із якістю життя. Не може суспільство бути здоровим, маючи тільки гарну систему охорони здоров'я. На наше самопочуття насамперед впливають екологічні фактори, якість продуктів харчування, питної води, повітря та навіть політична ситуація в країні. Можна з усією впевненістю сказати, що основною метою сучасної науки та медицини є саме покращення якості життя людини.
Термін "якість життя" виникає на початку 70-х років минулого століття у німецьких суспільних науках. Шведські вчені включали у це поняття об'єктивні умови життя, такі як рівень освіти, доходів, житлові умови, стан здоров'я, а також стосунки у сім'ї. Американські фахівці вирішили піти іншим шляхом, а саме дати визначення цьому терміну крізь призму суб'єктивного сприйняття життя, тобто наскільки людина (та суспільство) є щасливими та задоволеними.
Сучасне трактування цього терміну об'єднує вищезгаданих два підходи. Отже, якість життя – це оцінка певного набору умов та характеристик життя людини, а також ступінь задоволеності людиною тими умовами та характеристиками життя. Ні для кого не секрет, що людина страждає від низької якості життя незалежно від професії, сімейного стану, країні проживання та ряду інших умов. Отже, підтримання високої якості життя необхідне людині постійно. З дитинства людина сама прагне до покращення якості життя – отримує освіту, працює, прагне зробити кар'єру та прикладає зусиль аби добитися визнання у суспільстві.
Що визначає якість життя людини?
А тепер поговоримо, від чого саме залежить наша якість життя. Сьогодні розглядаються 12 основних критеріїв, які є вирішальними, а саме:
1. Доходи населення. Визначаються показники номінальних та реальних доходів; номінальна та реальна заробітна платня; розміри пенсій, стипендій, соціальних виплат; величина прожиткового мінімуму; доля населення, яка живе за межею бідності та інші показники.
2. Якість харчування. До уваги береться калорійність добового раціону та склад продуктів. За всіма стандартами, харчування має бути збалансованим, тобто містити у собі усі необхідні поживні компоненти, вітаміни та елементи, які необхідні для підтримання здоров'я людини.
3. Якість а комфорт житла. Оцінюється загальна площа житла на одного жителя.
4. Якість та кількість одягу. Оцінюється кількість одиниць одягу на душу населення та якість тканин, з яких вони вироблені.
5. Якість охорони здоров'я. У даному випадку визначається декілька параметрів, зокрема – кількість лікарняних ліжок на 1000 жителів. Згідно статистичних даних, Україна є одним з лідерів по кількості ліжок на 1000 жителів, що, насамперед, говорить про низьку якість медичних послуг. Сучасна система охорони здоров'я іде шляхом підвищення якості медичних послуг, впровадження новітніх технологій, що і дозволяє зменшувати цей показник.
6. Якість соціальних послуг. Цей показник визначає дозвілля та сферу послуг, які надаються громадянину.
7. Якість освіти. Визначається загальна кількість вищих учбових закладів, доля студентів до загальної кількості населення; якість та релевантність шкільної освіти.
8. Якість культури. Оцінюється культурний рівень населення, в тому числі – видавництво книг, періодики, тощо.
9. Якість сфери обслуговування.
10. Стан довкілля. Тут беруться до уваги ряд показників, серед яких якість питної води, рівень забрудненості повітря, радіаційний фон, забрудненість ґрунтів, рівень сортування та переробки сміття та інші.
11. Демографічні показники. На якість життя населення впливають показники очікуваної тривалості життя, рівень народжуваності, смертності; кількість шлюбів та розлучень.
12. Рівень безпеки. Визначається кількість зареєстрованих злочинів, а також параметр сприйняття безпеки населенням.
Індекс якості життя на місце України
У 2013 році компанія Economist Intelligence Unit з Economist Group (більш знаної як журнал The Economist) опублікувала рейтинг з 80 країн за індексом якості життя. Мовою оригіналу цей рейтинг називається "Where-to-be-Born". Це рейтинг показує, яким буде якість життя людини, що народилася у 2013 році, у 2030 (тобто, коли вона стане дорослою). До уваги бралися такі параметри як рівень здоров'я суспільства, безпека, відкритість суспільства, ВВП на душу населення, гарантії працевлаштування, гендерна рівність, кліматичні та географічні чинники, суспільне життя, тощо. З 80 країн світу Україна опинилася на 78. Гірша ситуація лише у Кенії та Нігерії.

З такими висновками можна сперечатися, але, якщо ми пройдемося по 12 позиціям, що визначають якість життя, то по кожному з них у нас величезні проблеми. За останніми даними, Україну визнали найбіднішою за рівнем доходів населення. Нас вже випередили найближчі сусіди. Демографічні тенденції можна вважати катастрофічними, беручи до уваги, що кожного року сотні тисяч наших громадян працездатного віку покидають Україну. З усіх вищезгаданих параметрів, Україна хіба що може пишатися рівнем освіти, але без задовільного рівня доходів та інших умов для якісного життя населення ми перетворюємося на "кузню", яка готує кваліфікованих кадрів для роботи за кордоном. Наші вчені масово виїздять у країни Європи та США. Сьогодні ряд центральноєвропейських країн суттєво полегшили умови для працевлаштування українським лікарям та представникам інших професій, що тільки сприятиме відтоку освічених людей з України.
Реформи – єдиний правильний шлях
Для багатьох українців слово "реформа" вже викликає усмішку. На превеликий жаль, влада знецінила саму суть реформ. Про реформи ми забагато говоримо та майже не діємо. Ми маємо розуміти, що світ теж не стоїть на місці, і аби досягти рівня, скажімо, Центральної Європи, ми маємо рухатися значно швидше, ніж Польща чи Угорщина.
Реформувати країну – це тягар, які можуть на себе взяти лише відповідальні та сміливі політики. Нашим можновладцям часто бракує політичної волі, аби дати рішучий бій корупції, яка здебільшого і є коренем усіх проблем у суспільстві. Корумпованість у системі охорони здоров'я позбавляє лікарні отримувати легальні гроші, які б могли бути спрямованими на розвиток медицини. Значна частина економіки України знаходиться в тіні. А це величезні кошти (за деякими оцінками, ми недоотримаємо 1-1,5 бюджети), які могли б бути направлені, скажімо, на покращення якості питної води, будівництво інфраструктури та інші національні проекти, які позитивно вплинуть на якість життя українця.
Декілька років тому нашою країною був взятий курс на децентралізацію. Такі рішення можна тільки вітати, з огляду і на те, що історично Україна вже мала такий досвід. Магдебурзьке право з'явилося на території України вже наприкінці 13 століття, що позитивно вплинуло на розвиток міст, де воно було запроваджено.
Один з аспектів децентралізації передбачає і те, що проблемами здоров'я та якості життя людей має опікуватися громада конкретного міста. Щорічна конференція "Здорові міста" у 2017 році пройшла в угорському місті Печ і закінчилася прийняттям Печської декларації, яку підписали міські голови та політичні діячі. Європейська мережа "Здорове місто" на сьогоднішній день об'єднує майже сотню міст Європейського регіону ВОЗ, в яких активно проводяться заходи із підвищення якості життя громадян. Згідно з положень Печської декларації, міста будуть відігравати основоположну роль у реалізації програми ООН в області стійкого розвитку на період до 2030 року.
До учасників цієї програми, на жаль, не входить жодне з українських міст. Громадська організація Платформа здоров'я прикладе максимальних зусиль, аби ініціювати цей процес у нашій країні. Здорові міста є цивілізаційним трендом сьогодення. Урбанізація іде швидкими темпами, і населення міст невпинно зростає, що вимагає вироблення відповідної політики.
Час настав
Ми більше не можемо просто дивитися на досвід західних країн і через 10-20 років починати впроваджувати такі програми. Ми мусимо діяти вже зараз. Просто сидячи на місці і бідкаючись як погано жити в країні – шлях в нікуди. Лише об'єднавши власні зусилля можна будувати нову країну, країну де "якість життя" буде не лише індикатором розвитку, а дійсністю.
Тому підвищення якості життя українців є одним із пріоритетних напрямів діяльності Платформи здоров'я.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
