Про Мерседес і ''соціальну'' рекламу
Хотілося б продовжити тему, розпочату Сергієм Лещенком щодо показушного багатства наших депутатів. Мова не про бізнесменів у парламенті, які фігурують у щорічних списках найбагатших українців; до них запитань немає. Хочеться почути тих, хто декларує себе сучасним, прозорим політиком, з високим рівнем відповідальності перед виборцями.
Особисто в мене, після історії з Мерседесом Лесі Оробець, виникає наступне запитання – за які кошти народний депутат Олег Ляшко розвішує по всьому місту зовнішню рекламу зі своїм обличчям. Не хочу аналізувати неефективність такої реклами – врешті-решт, його консультантам теж треба з чогось жити. А от походження фінансування цієї реклами (а це не менше 200 тисяч гривень) – це запитання, на яке в Європі будь-який політик просто зобов'язаний відповідати.
Я знаю, що головний аргумент в подібній суперечці – негарно рахувати чужі гроші, це все зароблене раніше в бізнесі тощо. Плюс, звичайно ж, ми живемо не в Європі, і наші депутати не зобов'язані звітувати. Однак якщо депутат вважає себе чесним і сучасним, то він має зробити так, як зробив би будь-який депутат в Німеччині чи Угорщині. Якщо його/її помітили з ручкою Монблан за 300 доларів, і він/вона не є відомим бізнесменом, то він/вона має пояснити, звідки кошти на цю ручку. Або хто її подарував.
Адже посада депутата передбачає серйозну відповідальність – людина несе представницькі функції (тобто представляє інтереси виборців), і відповідно має бути абсолютно прозорою. Вразливість цієї посади, особливо в Україні, передбачає необхідність бути обережним із дорогими подарунками, обережним із купівлею дорогих речей і т.д.
Депутат, який заснував велику корпорацію, а потім передав управління нею стороннім консультантам, має право їздити в Бентлі та організовувати концерти в центрі міста. Депутат, який не був помічений у великому бізнесі, а тільки посилається на "успішність", однак при цьому користується благами, явно недоступними для бізнесменів навіть середнього ланки – однозначно має пояснити виборцям походження цих коштів. Або визнати, що психологічно не готовий до європейських стандартів політики.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
